Поля не можна засівати, дорогами не можна користуватися, громади не можуть повернутися додому. За підтримки Організації Об’єднаних Націй протимінна діяльність допомагає долати ці виклики шляхом обстеження та очищення територій, навчання щодо ризиків і надання технічної допомоги.У Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки ООН в Україні закликає держави-члени, донорів і партнерів інвестувати в протимінну діяльність в Україні як необхідну передумову відновлення та сталого миру.Поля, які ніхто не засіває Сергій та Ірина, подружжя з Кам’янки на Харківщині, залишили свій дім у 2022 році після кількох тижнів, проведених у підвалі під час бойових дій. Коли вони повернулися у 2023 році, їхній будинок був пошкоджений, майно було знищене, а подвір’я було засмічене уламками та мінами - прихованою небезпекою, через яку Сергій зазнав серйозних травм і переніс кілька операцій.«Щоранку я прокидаюся і думаю: дякувати Богу, що ми живі», - каже Ірина. «Ми просто хочемо миру, жити без страху й знову безпечно ходити на ринок».За оцінками, близько 20% території України забруднено мінами та вибухонебезпечними предметами - це площа, більша за територію Англії та Уельсу разом узятих. Наслідки є як негайними, так і довгостроковими: понад 1680 мирних мешканців загинули або були поранені, понад 9 мільйонів людей залишаються переміщеними в межах країни або за кордоном, багато з них не можуть повернутися, 67% сільськогосподарських угідь зазнали впливу, що коштує Україні 11,2 мільярда доларів щорічно. «Під час моїх поїздок країною я бачив значні території, забруднені мінами та вибухонебезпечними предметами, особливо у прифронтових регіонах», - пояснює Матіас Шмале, Голова ООН в Україні. «Це впливає на людей і економіку. Очищення земель і повернення їх до безпечного стану для життя та виробництва є критично важливим не лише для України, а й для глобальної продовольчої безпеки».Ціна майбутньогоЗгідно з останньою оцінкою потреб України на відновлення та відбудову, завдана шкода у сфері вибухонебезпечних загроз оцінюється у 10,6 млн доларів США, тоді як втрати сягнули 26,7 млрд доларів. Втрати переважно зумовлені скороченням використання земель, порушенням транспортної інфраструктури та зниженням економічної активності.Для людей ці цифри означають меншу безпеку пересування, обмежений доступ до послуг, зокрема медичних, і звужені можливості для заробітку, що непропорційно впливає на сільські та прифронтові громади, а також на тих, хто повернувся. Вплив має й гендерний вимір: ризики вищі для жінок, зайнятих у сільському господарстві, для чоловіків, залучених до розчищення завалів, і для дітей, які перебувають у забруднених місцях для ігор і навчання.Без забезпечення безпеки земель надзвичайно складно відбудовувати житло, лікарні, відкривати ферми та бізнеси. Розмінування є ключовою передумовою відновлення України і потребує приблизно 34,6 млрд доларів протягом десяти років. Водночас є й позитивна тенденція: за останніми оцінками, потреби у фінансуванні протимінної діяльності зменшилися на 2,2 млрд доларів порівняно з минулим роком завдяки впровадженню інновацій, накопиченому досвіду та ефективнішій координації гуманітарного розмінування.

Щоб життя на землі стало можливимООН в Україні продовжує підтримувати уряд і національних операторів протимінної діяльності та впроваджувати інноваційні технології для обстеження й очищення територій, забезпечувати саперів захисним спорядженням, спеціалізованою технікою та знаннями, надавати допомогу постраждалим і фермерам, готовим повернутися на очищені землі, а також залучати більше ветеранів і жінок до протимінної діяльності.Прискорення повернення земель до безпечного використання є одним із пріоритетів. У 2025 році ПРООН, ВПП та ФАО сприяли очищенню понад 7600 гектарів територій, що безпосередньо принесло користь більш ніж 11 500 людям. Крім того, ПРООН сприяла переробці 99 000 тонн завалів із 43 будівель у Харківській, Сумській та Миколаївській областях, що сприяло відновленню та зменшенню екологічних ризиків. Люди є ключовим ресурсом у протимінній діяльності — як ті, хто працює безпосередньо на місцях, так і ті, хто забезпечує координацію. ПРООН оснастила 202 піротехнічні підрозділи ДСНС України, тоді як ЮНОПС поставила техніку, автомобілі, карети швидкої допомоги та дистанційно керовану машину для розмінування на суму понад 9,5 млн доларів для цілого батальйону - понад 420 осіб. Обидві агенції постійно працюють над підготовкою саперів, навчаючи їх знешкодженню мін, підводному розмінуванню та використанню сучасних технологій і автоматизації. ООН Жінки разом із партнерами підтримує жінок у сфері протимінної діяльності, де вони традиційно були недостатньо представлені й часто обмежувалися адміністративними ролями. У 2025 році 26 жінок пройшли навчання, що дало їм змогу очолювати протимінні операції. Два роки тому 35-річна Тетяна приєдналася до команди розмінування «The HALO Trust» і згодом отримала кваліфікацію для керівництва як ручними, так і механізованими операціями.«Спочатку це було дуже стресово - страх змішувався з адреналіном. Але усвідомлення того, що моя робота безпосередньо сприяє безпеці людей, було надзвичайно мотивуючим», - згадує вона. Тепер, очолюючи команду з дев’яти осіб, вона керує щоденною роботою, розподіляє завдання та забезпечує суворе дотримання правил безпеки. Хоча в її нинішній команді лише одна жінка, близько 30% персоналу HALO в Україні - жінки, зокрема й на керівних посадах. Тетяна переконана, що їх має бути більше.«Українські жінки надзвичайно сильні», - каже вона.Бути в безпеці - означає бути обізнанимПопри зростання обізнаності про мінні ризики, багато людей в Україні, особливо діти та молодь, і далі наражаються на небезпеку. За даними ЮНІСЕФ, хоча 80% підлітків можуть розпізнати вибухонебезпечні загрози, більше половини в забруднених районах усе ще ризикують. Хлопці віком від 14 до 17 років особливо вразливі. Вони становлять майже 80% дитячих жертв із 2022 року, часто через дослідження лісів, полів і покинутих місць. Агенції ООН допомагають людям навчитися залишатися в безпеці, підтримують постраждалих і готують фахівців для роботи з ними. У 2025 році 1,5 мільйона дітей отримали життєво важливу інформацію про захист від мін і вибухонебезпечних предметів завдяки кампаніям ЮНІСЕФ. Понад 500 000 дорослих пройшли навчання та отримали інформаційні матеріали щодо мінних ризиків.За фінансування Європейського Союзу ЮНОПС передала ДСНС України окуляри віртуальної реальності, які дозволяють демонструвати небезпеку вибухонебезпечних предметів і правильну поведінку при їх виявленні в безпечних умовах навчального середовища. «Нова технологія буде інтегрована в нашу просвітницьку та інформаційну діяльність», - пояснює Сергій Тарасов, керівник Інституту інженерної та спеціальної підготовки Національного університету цивільного захисту в Черкасах. «Завдяки тому, як ці пристрої дозволяють бачити загрози у реалістичному середовищі, вони значно підвищать залученість аудиторії та допоможуть сформувати правильні моделі поведінки серед наших слухачів».Наступні кроки: інновації та потреба в інвестиціяхУкраїна інтегрує інноваційні технології у протимінну діяльність - від картографування на основі штучного інтелекту до підтримки людей, які постраждали від мін. Зростаюча експертиза країни у сфері розмінування має потенціал бути корисною не лише для України, а й для інших країн із подібними викликами.Реагування здійснюється під керівництвом уряду за постійної підтримки ООН через стратегічне планування, зміцнення операційної спроможності, координацію та інтеграцію даних. Для задоволення поточних і майбутніх потреб протимінна діяльність в Україні потребує посилених інвестицій для масштабування національних систем і впровадження нових технологій, що зроблять розмінування швидшим і безпечнішим. Важливо також залучати більше людей з інвалідністю, ветеранів і жінок та розширювати підтримку постраждалих і їхніх родин.«Ці пріоритети показують, що протимінна діяльність - це не сизифова праця, а практична інвестиція, яка закладає основу для тривалого миру та безпеки в Україні», - підсумовує Матіас Шмале. «За умови сталого міжнародного залучення вона може забезпечити вагомі довгострокові результати для постраждалих громад».

Пол Геслоп, представник Служби ООН з питань протимінної діяльності та Спеціальний радник Координатора системи ООН в Україні та Гуманітарного координатора, долучився учора на полуденному брифінгу в штаб-квартирі ООН, щоб привернути увагу до протимінної діяльності в Україні та закликати до додаткових інвестицій для розширення операцій і впровадження нових технологій.Забруднення безпрецедентного масштабу«Міни та вибухонебезпечні залишки війни не дають засівати поля та відновлювати критичну інфраструктуру», – зазначив Пол Геслоп, демонструючи макети артилерійських снарядів, гранат і мін, які щодня забруднюють міста, ґрунти та повітря України.«Йдеться приблизно про 6 мільйонів таких вибухонебезпечних залишків. Ми маємо справу з рівнем забруднення, якого Європа не бачила з часів закінчення Другої світової війни», - пояснив він.Сучасна війна залишить спадщину, яка, доки її не буде усунено, перешкоджатиме відновленню країн і матиме довгостроковий вплив на світову економіку. В Україні економічні наслідки вже є серйозними. Наявність наземних мін і вибухонебезпечних залишків війни коштує країні 11 мільярдів доларів щороку, знижуючи економічне зростання на 3–5 відсотків ВВП. Інновації та шлях упередВ Україні нові підходи вже дають результат. Завдяки супутниковим знімкам, даним з дронів, штучному інтелекту та аналітиці даних було обстежено понад 30 000 квадратних кілометрів територій і безпечно повернуто до використання. «Ми повинні інвестувати в нові технології, нові методології та розвиток людського капіталу», – підкреслив Пол Геслоп.Розмінування – повільний і складний процес, але він є критично необхідним. Без нього відновлення неможливе. Завдяки йому громади можуть повертатися додому, економіка – відновлюватися, а країни – відбудовуватися. Урок України очевидний: «Довготривалі інвестиції в протимінну діяльність - це інвестиції в мир. Це інвестиції у відновлення. Це інвестиції в рух уперед».Поки міни не будуть прибрані, люди не можуть бути по-справжньому в безпеці.Повний брифінг доступний тут.

Проте, хоч у коридорах лікарні й пусто, незрима робота кипить. Нас вбирають у халати, дають маски і бахіли і запрошують до лабораторії, де тихо гуде апаратура. “А цей наш трудяга зараз спить”, - жартома каже Наталія Григорівна, завідувачка лабораторією, торкаючись панелі нового гематологічного аналізатора. Лікарня отримала його в у межах проєкту, який реалізує ЮНОПС за фінансування данської фармацевтичної компанії “Ново Нордіск”. Щойно аналізатор увімкнуть, він знов увіллється в ритм лабораторії: загальний аналіз крові, лейкоцитарна формула, ШОЕ, гематокрит, - дослідження, які призначаються десяткам пацієнтів щодня. “Раніше ми все робили на одному аналізаторі, і були черги”, - пояснює Наталія Григорівна. “Тепер, коли ми отримали ще один, ми змогли розділити потоки: аналізи стаціонарних пацієнтів робимо на одному, амбулаторних - на іншому.” Для трьох лаборантів це означає простіше планування і швидше обслуговування. В окремі дні, коли йдуть медогляди, аналізів може бути до п’ятдесяти.  Доманівська лікарня тримає на собі три громади Миколаївської області: Доманівську, Прибузьку, Мостівську. Разом це близько 23 000 людей, а ще - понад 4 000 внутрішньо переміщених осіб, які осіли тут після 2022 року. Залізничного сполучення тут немає, а коли автобуси ходять рідше, як-от навесні, коли повноводдя заливає дороги, “поїхати в Миколаїв на аналізи” звучить як розкіш. Тутешня лікарня - не варіант “на крайній випадок”, а єдина реальна альтернатива. “Людині не треба їхати деінде. Сімейний лікар направляє за електронним номером, ми робимо аналізи і вносимо в систему”, - каже Наталія Григорівна. І в цьому “ми” я чую і професійну гордість, і втому людей, які тримаються на мінімально достатньому. По території лікарні легко заблукати: понад п’ять гектарів, на яких розкидані лікувальні корпуси та господарські приміщення. Заступниці директора закладу з гордістю показують нам котельні на пелетах, сонячні панелі, генератори, - все, що дозволяє лікарні “світитися завжди” попри часті відключення електроенергії. По дорозі у хірургічне відділення проходимо повз окремий корпус, де стоїть старий рентгенологічний апарат. Від хірургічного відділення, куди нас ведуть, до нього - добрих 100 метрів по нерівних, почасти розбитих доріжках. Нарешті, заходимо в хірургічне відділення, яке нещодавно отримало мобільний рентген-апарат, також наданий ЮНОПС за фінансового сприяння “Ново Нордіск”. Старша медична сестра відділення Лариса Василівна говорить просто: “З цим апаратом нам, медсестрам, працювати стало легше. Тепер рентген можна робити прямо в операційній. Не треба везти чи переносити пацєнта нікуди”. Раніше пацієнтів на носилках чи каталках доводилося переміщувати між цим корпусом і тим, де стоїть старий стаціонарний рентген-апарат. Важких пацієнтів, “під 150 кілограмів”, несли не четверо, а шестеро. Носили жінки, носили лікарі. Не відмовляли нікому. Лікар-хірург Євген Михайлович додає: “Цей апарат дозволяє не перевертати пацієнта під час рентген-дослідження. Для людей з переломами - це неймовірне полегшення”. Його слова зрозуміє кожен, кому доводилося терпіти фізичний біль. Для лікаря наявність мобільного рентген-апарата в операційній - це ще й можливість оперувати не “наосліп”: знімок прямо під час операційного втручання показує те, чого не бачить око - глибокі структури, точність фіксації, чи правильно “склали” кістку. Про війну тут говорять без пафосу, як про додатковий тиск на і без того крихку систему. Через внутрішню міграцію стало більше людей, не всі мають необхідні документи, щоб укласти договір із сімейним лікарем, а як відмовити хворій людині в допомозі?“Я за всю практику ще ні одній людині не відмовив”, - каже Євген Михайлович.І в цьому, мабуть, головний урок, якого нас вчить Доманівська лікарня: попри старі стіни, складну дорогу, нестачу медперсоналу, знаходяться практичні рішення, які наближають медичну допомогу до пацієнта. Коли в лабораторії надійно працює аналітичне обладнання, а в операційній хірургічна сестра налаштовує мобільний рентген-апарат перед втручанням, - це маленька перемога над обставинами, заради людей, яким більше нікуди їхати.Про проєкт:Спільний проєкт ЮНОПС, Уряду Данії та данської фармацевтичної компанії “Ново Нордіск” має на меті поліпшити роботу медичних установ у Миколаївській області та розширити спектр медичних послуг, які вони надають. Проєкт складається з двох компонентів: за фінансової підтримки Уряду Данії ЮНОПС виконує ремонтні роботи у п’яти лікарнях Миколаєва, а за фінансової підтримки “Ново Нордіск” ЮНОПС закуповує та доставляє найнеобхідніше медичне обладнання до понад 15 закладів охорони здоров’я у Миколаївській області.

Представники Організації Об’єднаних Націй попереджають, що війна й надалі приносить страждання, смерть і постійні потрясіння у життя людей в Україні.«Минуло вже понад чотири роки з моменту повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну», – заявила заступниця Генерального секретаря Розмарі ДіКарло під час засідання Ради Безпеки ООН 23 березня 2026 року. «Майже 1 500 днів смерті, руйнувань і відчаю». Від суворої зими до нових ударів по критичній інфраструктуріМільйони українців щойно пережили місяці холодів, часто з обмеженим доступом до електроенергії та опалення через постійні удари по енергетичній системі. Тепер, коли зима завершилася, атаки не зменшуються, навпаки, знову посилюються.Росія здійснює понад 5 000 ударів дронами щомісяця, а також регулярно застосовує ракети.Під ударами залишається ключова інфраструктура: енергетичні мережі, від яких люди залежать для відновлення після зими, а також житлові будинки, школи, лікарні та транспортні системи.«Бойові дії поблизу ядерних об'єктів України, зокрема Запорізької атомної електростанції, продовжуються з потенційно руйнівними наслідками», – додала ДіКарло. Вона також згадала про успішно завершені роботи з відновлення енергопостачання станції.Гуманітарна допомога триваєЛише з 19 березня, за повідомленнями, щонайменше 25 мирних жителів загинули і понад 130 були поранені, серед них – діти, зокрема в Донецькій, Сумській та Запорізькій областях.«Руйнування накопичуються – тихо, але невпинно – поряд із видимими наслідками атак», – зазначив заступник Генерального Секретаря ООН з гуманітарних питань Том Флетчер.Гуманітарні працівники продовжують надавати допомогу: продукти харчування, грошову підтримку, медичну допомогу, прихисток і захист людям уздовж лінії фронту та після обстрілів. Важливу роль у цьому відіграють місцеві організації. «Протягом жорстокої, холодної зими, близько 100 гуманітарних організацій підтримали понад 1,6 мільйона людей», – пояснив Том Флетчер.