Організація Об'єднаних Націй в Україні

Нове

12 листопада 2025

За підтримки ПРООН та партнерів в Україні створили першу міжвідомчу національну групу інструкторів з підводного розмінування

Дізнатися більше

Пресреліз

12 листопада 2025

Україна зазнає дедалі інтенсивніших атак на енергетичну інфраструктуру, а кількість жертв серед цивільного населення залишається високою — повідомляє Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні

Дізнатися більше

Пресреліз

12 листопада 2025

Більше мільйона переміщених українців змушені витрачати заощадження на оренду житла

Дізнатися більше

Нове

12 листопада 2025

12 листопада 2025

12 листопада 2025

Більше мільйона переміщених українців змушені витрачати заощадження на оренду житла

Дізнатися більше

Цілі сталого розвитку в Україні

Дізнатися більше

Публікація

01 травня 2025

Звіт про результати діяльності Організації Об'єднаних Націй в Україні за 2024 рік

У 2024 році ООН спільно з партнерами працювала над відновленням критично важливої інфраструктури для понад 3 мільйонів людей, у тому числі водопостачання, транспорту та соціальних об’єктів. Водночас понад 10 мільйонів людей отримали доступ до стабільного енергопостачання завдяки роботам з відновлення енергетичних об’єктів. Майже 1,3 мільйона людей, включно з дітьми, долучилися до програм з психологічної допомоги, розвитку психічного здоров’я та стійкості. ООН досягла значного прогресу в розмінуванні територій, розвитку «зеленої» економіки та підтримки працевлаштування, а також відновленні житла та зміцненні спроможності державних інституцій. Крім того, було надано життєво необхідну гуманітарну допомогу 8,4 мільйона людей.Реалізація програм ООН в Україні стала можливою завдяки фінансуванню в розмірі 936 мільйонів доларів США, яке надали міжнародні донори — зокрема Німеччина, Японія, Норвегія, Європейський Союз та інші партнери. Витрати ООН в Україні у 2024 році склали 685 мільйонів доларів.Приклади досягнень за 2024 рік:Розмінування територій: Очищено або обстежено понад 15 мільйонів квадратних метрів території. Понад 7 мільйонів людей охоплено кампаніями з інформування про мінну небезпеку — зокрема 6,4 мільйона через цільові медіаініціативи.Відновлення інфраструктури: Критично важлива інфраструктура — зокрема водопостачання, енергетика та транспорт — була відновлена для 3,1 мільйона українців.Енергетична стійкість: Понад 10 мільйонів осіб отримали доступ до оновленої енергетичної інфраструктури та переваг енергоефективних рішень.Соціальний захист: Майже 1 мільйон вразливих людей скористалися послугами соціального захисту, що сприяло зміцненню місцевих систем соціальної підтримки.Економічне зростання та працевлаштування: Близько 230 000 людей отримали підтримку у відновленні засобів до існування через програми професійного навчання, працевлаштування, бізнес-гранти та відновлення земель.Житло: Майже 31 000 людей отримали змогу повернутися до відновлених домівок.Освіта та охорона здоров’я: Понад 627 000 людей отримали підтримку для розвитку стійкості, а 664 000 підлітків — доступ до послуг у сфері психічного здоров’я.

1 of 5

Пресреліз

02 жовтня 2025

Напередодні зими: УВКБ ООН допомагатиме вразливим людям із прифронтових громад залишатися в теплі впродовж холодних місяців

Цієї зими УВКБ ООН планує надати допомогу понад 389 000 постраждалих від війни людей із вразливих груп, а саме: людям похилого віку, людям з інвалідністю, тим, хто має хронічні хвороби, а також внутрішньо переміщеним людям, які перебувають у місцях тимчасового проживання. Допомога в першу чергу надаватиметься людям, які залишаються в прифронтових громадах сходу й півночі України. Окрім суворих погодних умов узимку, ситуація тут ускладнюється через спричинені війною пошкодження будинків, перебої в системі енергопостачання та брак життєво необхідних послуг. «Готуватися до осінньо-зимового періоду означає допомагати сім’ям зберігати стійкість. На їхню долю випало чимало випробувань. Ремонтуючи житло й надаючи грошову допомогу й допомогу з опаленням, УВКБ ООН сприяє тому, щоб люди з найбільш вразливих груп пройшли осінньо-зимовий період у теплі й гідних умовах», – зазначив Александр Д. Мундт, виконуючий обов'язки Представниці УВКБ ООН в Україні. Заходи, передбачені програмою реагування УВКБ ООН впродовж осінньо-зимового періоду, втілюватимуться в межах міжвідомчого Плану реагування впродовж осінньо-зимового періоду й доповнюватимуть ініціативи Уряду України з підтримки людей напередодні зими. У співпраці з Міністерством соціальної політики й Пенсійним фондом України УВКБ ООН надаватиме грошову допомогу на покриття потреб, що виникають в осінньо-зимовий період, зокрема на придбання твердого побутового палива, теплого одягу й інших предметів першої потреби. У першу чергу допомогу отримають люди, які проживають у межах 20-кілометрової зони вздовж лінії фронту або кордону. Минулої зими УВКБ ООН надало грошову допомогу на покриття потреб, що виникають упродовж осінньо-зимового періоду, 250 000 людей із вразливих груп. Опитування, проведене серед отримувачів цього виду допомоги, засвідчило, що найбільше люди потребували допомоги для опалення, тому 88 % сімей витратили отримані кошти на придбання твердого палива. Через російські обстріли, що не вщухають і призводять до пошкоджень будинків і об’єктів енергетичної інфраструктури, допомога в підтриманні тепла в домівках людей, постраждалих від війни, залишається вкрай необхідною та актуальною. З цією метою УВКБ ООН надаватиме набори для сезонного утеплення житла, в які входять обігрівачі, тепловідбивні екрани, поліетиленова плівка, ущільнювачі й будівельна стрічка. Це допоможе зменшити тепловтрати й вартість опалення як в індивідуальних будинках, так і в місцях тимчасового проживання (МТП) внутрішньо переміщених людей. Крім того, УВКБ ООН ремонтуватиме й утеплюватиме будинки, що не відповідають стандартам, і місця тимчасового проживання внутрішньо переміщених людей. Така підтримка передбачає утеплення дахів і горищ, встановлення дверей та вікон з потрійним склопакетом для зменшення тепловтрат і економії електроенергії. УВКБ ООН також надаватиме й встановлюватиме твердопаливні котли в будинках у прифронтових громадах, куди електроенергія подається з перебоями, й допомагатиме покращувати теплоізоляцію труб опалення та модернізувати опалювальні системи в МТП. Утілення програми реагування УВКБ ООН стало можливим завдяки фінансовій підтримці від урядів і приватних донорів, зокрема провідних донорів Агентства, таких як Європейський Союз, Німеччина, Норвегія, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Сполучені Штати Америки та Японія. Узимку 2024–2025 рр. УВКБ ООН реалізовувало комплексну програму допомоги для проходження осінньо-зимового періоду, завдяки якій внутрішньо переміщені й постраждалі від війни люди, а також представники інших вразливих груп отримали підтримку в подоланні впливу суворих погодних умов упродовж холодних місяців. У цілому було реалізовано 314 000 комплексних заходів, що охоплювали, зокрема, надання грошової допомоги, допомоги для утеплення домівок і житлових приміщень, а також товарів, необхідних для проходження осінньо-зимового періоду.

1 of 5

Історія

28 серпня 2025

Міста, випробувані війною, відроджуються завдяки рішучим і винахідливим людям

Минув рік відтоді, як Матіас Шмале розпочав свою місію в Україні у ролі координатора гуманітарної допомоги та допомоги з відновлення ООН в Україні. У серпні 2024 року він вирушив на Південь країни, аби побачити масштаби руйнувань і перші кроки до відновлення. Тепер, через рік, він знову повернувся до міст і людей, які, попри втрати й біль, вражають своєю сміливістю, винахідливістю та силою рухатися вперед.День 1. Одеса та областьВід реабілітації сімей, постраждалих від війни, і встановлення водопостачання на сонячних батареях до підтримки жінок-підприємниць, Одеса і регіон - це міста творчості й незламності, які розвивають люди, що не зупиняються ні перед чим.Турбота про сім’ї, постраждалі від війниУкраїнський медичний центр матері та дитини зустрічає квітучим садом із лавками й невеличким фонтаном. Центр справді унікальний: його місія виходить за межі медичного лікування, зосереджуючись на комплексній реабілітації матерів і дітей, відновленні психічного здоров’я та сімейного життя, зруйнованого війною.«Сьогодні наш центр обслуговує 82 громади. Це і вимушені переселенці, діти загиблих, військовополонених, ветеранів, діти, які залишилися без сім’ї, усиновлені діти. Центр - не лише медичний, він також надає соціальну підтримку», - каже Наталія, яка керує реабілітаційним центром уже два роки. З 2024 року ЮНІСЕФ підтримує центр: було відремонтовано укриття, покращено санітарні умови, надано автомобіль для мобільних команд. Фонд у галузі народонаселення ООН допоміг відкрити гінекологічний кабінет для жінок з інвалідністю та постраждалих від гендерно зумовленого насильства. А Міжнародна організація з міграції оновила інтер’єр, зробивши його сучасним і затишним.«Це чудова інвестиція з боку родини ООН як і в підтримку найвразливіших людей, там і в розвиток установи, яка тепер може запропонувати кращі і більш гідні умови для сімей, які потребують допомоги», - наголошує Матіас Шмале. Інфраструктура та економіка: відновлення заради майбутньогоЗавдяки фінансуванню Франції МОМ встановила сонячні електростанції в одному з міст Одеської області. Вони живлять насосні та очисні станції за допомогою зеленої енергії. Сьогодні ці станції забезпечують стабільне водопостачання для близько 30 000 людей навіть під час відключень електроенергії, зменшуючи витрати й навантаження на довкілля.«Сьогодні ми побачили чудовий приклад того, як можна заощаджувати кошти для місцевої громади, адже сонячна енергія означає меншу залежність від електромережі. Це допомагає людям управляти фінансами завдяки стабільним тарифам і, звісно, є інвестицією в зелене відновлення», — підкреслює Шмале. Інший приклад - проєкт ФАО «Підтримка виноробного ланцюга доданої вартості». Ініціатива спрямована на посилення малих виноробів Одеської області, інтеграцію в ринковий ланцюг та розширення участі українських фермерів на ринку. Таїровський інститут виноградарства є одним із ключових партнерів ФАО, впроваджуючи вирощування винограду, стійкого до змін клімату, енергоефективні технології та перетворюючи виноробні відходи на біопаливо й харчові добавки.Це справжній підхід «циркулярної економіки». Об’єднуючи допомогу постраждалим від гендерно зумовленого насильства з розвитком жінок-підприємниць для сталого економічного відновленняКруглий стіл щодо реагування на гендерно зумовлене насильство об’єднав Фонд ООН у галузі народонаселення, партнерів, ключових діячів і представників влади. Учасники говорили про системи та стратегії, але саме свідчення тих, хто працює з постраждалими, стали ключовими. «Який зв’язок між гендерно зумовленим насильством і економічним відновленням? Чим більше ми допомагаємо жінкам стати фінансово незалежними, тим сильніший їхній захист від насильства», — наголосив Матіас Шмале.Проєкт «Початок», який реалізовувався з жовтня 2023 до березня 2024 року за підтримки ООН Жінки та фінансування Японії, був спрямований на допомогу жінкам, постраждалим від війни, зокрема ВПО. Проєкт підтримав 6 270 жінок, забезпечивши їх економічним підсиленням і стійкістю через поєднання підприємницьких тренінгів, персонального наставництва, психологічної підтримки, можливостей для нетворкінгу та невеликих грантів на відкриття чи розвиток власної справи. «Ми хотіли створити місце, де жінки могли б приєднатися до спільноти таких самих, як вони, а діти мали б власну спільноту. Тому ми відкрили не лише книгарню, а й простір, де діти та батьки можуть зростати й розвиватися разом», — каже Ольга, учасниця програми, яка отримала грант на розвиток своєї книгарні «Їжачок».День 2. Миколаїв та областьМиколаївщина пережила часткову окупацію у 2022 році. Вона залишила по собі руїни й змусила багатьох тікати. Після деокупації громади та люди знайшли сили відновлюватися й рухатися вперед.Відновлення будинків, соціальної інфраструктури та підтримка найбільш вразливихІрина виїхала з Миколаївської області до доньки, а її чоловік залишився й бачив, як падали бомби, як руйнувався дім і вбивали його рідних. «Ми були так далеко від слова “війна”. Ми ніколи не думали, що таке може статися з цивільними. Першим загиблим у нашому селі був брат мого чоловіка. Вони почали стріляти, люди вийшли надвір. Ніхто не уявляв, що цілитимуться в цивільних», — розповідає Ірина. Після повернення Ірина з родиною почали відбудовувати дім і життя. Тепер у них гарний сад, собаки та врятовані папуги. За підтримки партнера УВКБ ООН «Десяте квітня» сім’я отримала матеріали для перекриття даху та початку ремонту. Юридична команда організації також допомогла пройти складний судовий процес відновлення права власності. Але гострою проблемою залишається відсутність постійної роботи, крім сезонної. А психологічні рани залишаються надовго. Разом із допомогою постраждалим, УВКБ ООН та ПРООН реалізують спільний проєкт відновлення громад і створення умов для безпечного та тривалого повернення. Ініціатива, що фінансується Фондом відновлення громад, спрямована на зміцнення соціальних зв’язків, підтримку місцевих активістів і відбудову об’єктів громади, які надають необхідні послуги та простір для спільнот. У сільській місцевості Миколаївщини, де обмежена інфраструктура й нестабільний мобільний зв’язок, люди з обмеженою мобільністю особливо залежать від соціальних послуг. Людмила, пенсіонерка, чий дім був пошкоджений обстрілами та згодом відремонтований завдяки програмі сталих ремонтів, і надалі отримує допомогу від соціальної помічниці в рамках програми УВКБ ООН і його партнера «Десяте квітня».«За два дні я побачив разючий контраст із реаліями війни. Сирени й тривоги досі переривають щоденне життя, але навіть у розпал війни люди інвестують у своє майбутнє. Це надзвичайно надихає - бачити цю стійкість і як ООН, разом із місцевою владою та НУО, допомагає робити це можливим. Посил простий: ми маємо й надалі інвестувати в майбутнє цієї країни», - підсумовує Координатор системи ООН в Україні та Гуманітарний координатор.

1 of 5

Публікація

23 вересня 2025

Поводження з цивільними особами, позбавленими волі в контексті збройного нападу Російської Федерації на Україну

👉 Перегляньте ілюстровану вебісторію про ключові висновки доповіді РЕЗЮМЕ1. Масштабне позбавлення волі, що стосується як цивільних осіб, так і військовослужбовців, залишається суворою реальністю в умовах триваючого збройного нападу Російської Федерації на Україну. Спираючись на попередні висновки УВКПЛ, ця доповідь описує поводження з цивільними особами, позбавленими волі у зв’язку зі збройним конфліктом з 2022 року. 2. Російська Федерація та Україна затримували різні групи цивільних осіб з різних причин і на різні строки. Попри ці відмінності, міжнародне гуманітарне право (МГП) та міжнародне право прав людини (МППЛ) встановлюють загальні мінімальні стандарти справедливого й гуманного поводження із затриманими. Цивільних осіб дозволено позбавляти волі лише з підстав, прямо передбачених міжнародним правом, і вони мають бути негайно звільнені, як тільки законні підстави для їхнього утримання перестають існувати. 3. Російська Федерація утримувала громадян України на окупованій території, де вона несе обов’язки окупаційної держави відповідно до МГП, доповнені нормами МППЛ, які діють одночасно. У цій доповіді встановлено, що Російська Федерація піддавала затриманих українських цивільних осіб серйозним порушенням МГП і МППЛ. Зокрема: i. Російська Федерація застосовує своє кримінальне законодавство на окупованій території України, ігноруючи обов’язок згідно з МГП зберігати чинні місцеві закони, за виключенням, коли це абсолютно неможливо. Водночас не була створена передбачена МГП процедура інтернування цивільних осіб. ii. Катування та інші форми жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання, зокрема сексуальне насильство, широко й систематично застосовувалися до цивільних осіб у місцях тримання під вартою. iii. Часті порушення чинних правових умов і процесуальних гарантій, які регулюють позбавлення волі, призвели до свавільних затримань, а у значній кількості випадків стали причиною насильницьких зникнень. iv. Сукупність цих дій у поєднанні з відсутністю належної відповідальності позбавила багатьох українських цивільних осіб ефективного захисту закону під час їхнього тримання під вартою. v. Значна кількість українських цивільних осіб досі свавільно утримується російською владою на окупованій території України та на території Російської Федерації з причин та через дії, пов’язані зі збройним конфліктом, часто у жахливих умовах, без доступу до необхідної допомоги. 4. На підконтрольній території Україна здебільшого затримувала власних громадян за звинуваченнями, пов’язаними з національною безпекою, відповідно до внутрішнього кримінального законодавства, де вона зобов’язана дотримуватися МППЛ. Від початку повномасштабного збройного нападу Російської Федерації зростання кількості осіб, затриманих у зв’язку з конфліктом, створило додаткове навантаження на систему кримінального правосуддя в Україні. Хоча влада вживала заходів для дотримання процесуальних гарантій і поліпшення умов утримання, занепокоєння зберігаються. УВКПЛ продовжувало документувати випадки катувань та жорстокого поводження з боку української влади щодо осіб, затриманих у зв’язку з конфліктом, тоді як рівень притягнення до відповідальності за такі дії залишався обмеженим. 5. Процес вступу України до Європейського Союзу відкриває можливість комплексно оцінити ризики катувань і жорстокого поводження в пенітенціарній системі та зміцнити гарантії й підзвітність відповідно до підходу, що ґрунтується на правах людини. Уряд України також має забезпечити Поводження з цивільними особами, позбавленими волі в контексті збройного нападу Російської Федерації на Україну | 2 повагу до прав усіх осіб, яких переміщують до Російської Федерації в межах дипломатичних зусиль зі звільнення українських громадян із російських місць утримання, зокрема гарантувати їхню добровільну та усвідомлену згоду, а також дотримання принципу невидворення.

1 of 5

Історія

10 листопада 2025

Люди, які через війну залишилися сам на сам зі своїми проблемами, отримують підтримку та відновлюють соціальні зв’язки

Війна в Україні призвела не лише до загибелі людей, масового переміщення та руйнувань — через бойові дії багато багато людей із вразливих груп опинилися в особливо складних обставинах. Розлучені з близькими та позбавлені доступу до соціальної підтримки, вони залишилися сам на сам із труднощами.У таких випадках на допомогу приходять соціальні фасилітатори – волонтери з тих самих громад, навчені надавати базову соціальну допомогу тим, хто її потребує. А це і 80-річна одинока бабуся, яка мешкає на десятому поверсі в будинку, де немає електрики, і людина, яка має труднощі з пересуванням і нещодавно була евакуйована до нової громади, і літня пара, що після переміщення повернулася до віддаленого села, зруйнованого внаслідок обстрілів.Програма соціальної фасилітації – це нова модель із надання соціальної підтримки на рівні громад, що доповнює державні програми соціальної допомоги. Ця модель уможливлює надання практичної допомоги в подоланні труднощів повсякденного життя. Соціальні фасилітатори надають конкретну підтримку людям: заносять в оселю дрова або воду, супроводжують до лікарні або просто вислуховують.Соціальні фасилітатори виступають своєрідним містком між людьми та системою державного соціального захисту. З одного боку, соціальні служби можуть направляти людей до програми, а з іншого фасилітатори допомагають їм отримати доступ до цих послуг.«Коли хтось приходить провідати мене - це дуже багато для мене значить» У селищі Червона Долина, що на Миколаївщині, соціальні фасилітатори вже надають життєво необхідну підтримку багатьом мешканцям. Серед них і 77-річна Людмила Буц. Людмила не виїжджала з рідного села - навіть тоді, коли на початку повномасштабного вторгнення обстріли та бойові дії точилися просто біля її оселі. Її син служить у Збройних силах, а донька, яка живе в Херсоні, не може бути поруч. Через хронічні проблеми зі здоров’ям і пенсію всього 4 000 гривень (приблизно 96 доларів США) Людмила не мала змоги евакуюватися. Коли вибухи пошкодили будинок Людмили, УВКБ ООН разом із партнерською організацією «Десяте квітня» провели ремонт: мобільна бригада полагодила дах і замінила вибиті вікна. Але найбільші зміни в житті жінки відбулися тоді, коли її почала щотижня відвідувати соціальна фасилітаторка — теж Людмила (Комирець), яка допомагає їй по господарству та підтримує у щоденному житті.«Знаєте, у 77-річному віці мені не так-то й легко тягати відра. Тож я дуже рада, що раз на тиждень приходить Людмила. Вона допомагає мені наносити вугілля, дров і води до хати, ходить по ліки. Коли хтось приходить провідати мене - це дуже багато для мене значить», – ділиться Людмила Буц.Допомога, що покращує життя Соціальні фасилітатори – це волонтери з тих самих громад, які пройшли підготовку й можуть надавати «добросусідську» підтримку людям із найбільш вразливих груп, які постраждали від війни: літнім людям, людям з інвалідністю, тим, хто покинув рідну домівку або повернувся до неї після переміщення. Тепер люди, які живуть самотньо, не почуватимуться покинутими й забутими. «Я піклуюся про шістьох односельців, здебільшого літніх людей, двоє з яких мають інвалідність. Звісно, вони потребують багато практичної допомоги в повсякденних справах», – ділиться Людмила Комирець, соціальна фасилітаторка з Червоної Долини. Але, як пояснює жінка, роль соціального фасилітатора не обмежується допомогою по господарству.«Попри те, що офіційно я присвячую цьому один день на тиждень, дуже часто я намагаюся робити більше. Інколи я приходжу по обіді, інколи надвечір, щоб просто побути з ними. Віддаю стільки, скільки можу», – додає Людмила.«Людям потрібен хтось, з ким можна поговорити, хтось, хто вислухає. Спілкування – важлива частина нашого життя. Воно справді допомагає та дає відчуття зв’язку. У нашому селі немає соціальних працівників, тож те, що я роблю, має заповнити цю прогалину», – зазначає Людмила. «Справа не лише в допомозі — а в спілкуванні» За кілька будинків від Людмили живе 83-річна Марія Ковтунюк.На початку повномасштабного вторгнення Марія і її чоловік з інвалідністю, були змушені три дні ховатися від сильних артилерійських обстрілів у підвалі власного будинку. Після цього сім’я виїхала до рідних в Одесу, а коли в березні 2023 року літнє подружжя повернулося до рідного села, виявилося, що їхній будинок був пошкоджений снарядами й шрапнеллю. Що могли, літні люди відновили самотужки, але невдовзі після цього чоловік Марії помер, залишивши її наодинці зі своїм горем і щоденними проблемами. Саме тоді програма соціальної фасилітації стала для Марії справжньою опорою. Регулярно навідуючись до жінки, соціальна фасилітаторка Людмила Комирець не лише допомагала старенькій із повсякденними справами, але й підтримувала теплим спілкуванням та маленькими проявами доброти. «Людмила навідується коли мені потрібна допомога. Вона допомагає мені дістатися до медичного пункту, приносить все необхідне, завжди перевіряє, як справи. Інколи вона навіть допомагає з речами, що не входять до її обов’язків», – ділиться Марія.«Справа не лише в допомозі — а в спілкуванні. Посидіти разом, поговорити, позбутися відчуття самотності. Саме це є для мене найважливішою підтримкою», – додає Марія. Уперше експериментальну модель соціальної фасилітації запровадила партнерська організація УВКБ ООН ГО «Десяте квітня». Тоді, наприкінці 2024 року, в Миколаївській області працювало 10 соціальних фасилітаторів. Зараз у понад 90 громадах 13 областей України функціонує мережа з більш як 100 фасилітаторів. За перші дев’ять місяців 2025 року соціальні фасилітатори надали підтримку понад 5 000 людей. Така практична підтримка полегшує повсякденне життя людей, наповнює його надією та теплом. Програма соціальної фасилітації не лише надає підтримку людям, вона також посилює державну систему соціального захисту, доповнюючи та зміцнюючи її.Тетяна Курас, Денис Ковальський

1 of 5

Історія

06 листопада 2025

Молодь формує майбутнє України разом з ООН у Харкові

За два дні до 80-ї річниці Організації Об’єднаних Націй, 22 жовтня, понад 75 студентів і молодих лідерів із Харкова та області зібралися на спільний захід, організований ООН разом із Харківським національним університетом імені В. Н. Каразіна, щоб обговорити, як молодь може робити внесок у позитивні зміни у своїх громадах.Перегляньте фотоісторію із заходу: Молодь привітали представники університету та агенцій ООН у сучасному підземному артпросторі – Єрмілов Центрі, який став символом креативності та незламного духу Харкова. Координатор системи ООН в Україні та Гуманітарний координатор Матіас Шмале та проректор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Анатолій Бабічев відкрили захід. Представники UNICEF в Україні та UNFPA поспілкувалися з учасниками, заохочуючи їх поділитися своїм досвідом участі в молодіжних ініціативах, зокрема в молодіжних радах. Координатор системи ООН в Україні розвіяв кілька найпоширеніших міфів про Організацію, водночас закликавши молодь замислитися над пошуком рішень для актуальних викликів. Друга частина заходу була присвячена роботі молоді в групах. Учасники мали визначити найактуальніші проблеми своїх громад, розробити інноваційні рішення та запропонувати конкретні проєкти, які ООН могла б реалізувати. Серед експозицій та інсталяцій молоді учасники ділилися своїм баченням відновлення України та обмінювалися досвідом. Вони зосередилися на таких важливих темах, як підтримка психічного здоров’я, запобігання гендерно зумовленому насильству та нестача можливостей працевлаштування для молоді, яка щойно закінчила університет. Також учасники порушили питання розмінування та необхідності відновлення соціальної інфраструктури й послуг. У межах заходу учасники також відвідали відкриття фотовиставки «Спільні життя, спільне майбутнє», приуроченої до 80-ї річниці Організації Об’єднаних Націй. Виставка демонструє, як проєкти ООН змінюють життя людей, допомагають громадам відновлюватися, відкривати нові можливості та будувати майбутнє, у якому ніхто не залишиться осторонь. «Такі заходи демонструють, що Харків – це не лише місто, яке тримається, а й місто, яке думає про майбутнє», – наголосив Координатор системи ООН в Україні Матіас Шмале під час підсумкової дискусії.

1 of 5

Історія

03 листопада 2025

Від руйнування до відновлення: історія коледжу в Катюжанці

Після масштабних пожеж і втрати обладнання, коледж знову відкрив двері для 450 студентів, які тепер можуть здобувати практичні знання в оновлених приміщеннях.Село Катюжанка на Київщині завжди жило активним життям. Тут із 1953 року безперервно працював Катюжанський професійний коледж, відомий якісною підготовкою фахівців для різних сфер: від сільського господарства і транспорту до харчових технологій та сфери послуг. Заклад став осередком можливостей для молоді, яка прагнула здобути практичні знання та професію.Та все змінилося з початком повномасштабного вторгнення в Україну. У перші дні війни село опинилося під окупацією, яка тривала 36 днів. Це були тяжкі часи для людей і всієї громади: життя зупинилося, жителі щодня стикалися з небезпекою та невизначеністю. Величезних збитків зазнав і Катюжанський професійний коледж, на його території розмістилися російські військові підрозділи. Унаслідок цього було пошкоджено навчальні корпуси, кабінети й лабораторії, зруйновано майстерні, викрадено техніку та дороговартісне обладнання. У тих умовах продовжувати навчання було неможливо й небезпечно. Лише згодом освітній процес відновили в онлайн-форматі. Проте дистанційна форма ніколи не замінить повноцінне очне навчання, особливо коли йдеться про практичну підготовку. А для цього коледжу це має особливе значення, адже саме тут готують мйбутніх кухарів, трактористів, водіїв та інших фахівців, яких так потребує країна.За роки свого існування Катюжанський професійний коледж випустив близько 25 тисяч кваліфікованих фахівців за 15 виробничими спеціальностями. Вони успішно працюють на відповідальних ділянках агропромислового комплексу, керують підприємствами та навчальними закладами, а також продовжують освіту у вищих навчальних закладах. Наслідки руйнувань від війни виявилися масштабними. Частину приміщень вдалося відновити власними силами громади, іншу — завдяки підтримці міжнародних партнерів, серед яких і ЮНОПС. Катюжанський професійний коледж було включено до переліку закладів, що відновлюються в межах проєкту «Відновлення шкіл в Україні», який реалізується ЮНОПС за фінансової підтримки Європейського Союзу. Ремонтні роботи охопили кілька приміщень, які найбільше постраждали від пожеж. Нарешті ремонтні роботи в коледжі завершено, і тепер приміщення готові для проведення практичних занять у новому навчальному році. Якщо подивитися на фото після відновлення, важко повірити, що тут колись сталася масштабна пожежа. 1 вересня цього року коледж знову відчинив двері для студентів. Відтепер вони можуть продовжувати навчання в оновлених приміщеннях. «Відновлений коледж забезпечує безперервне навчання, перекваліфікацію та підвищення кваліфікації громадян, що є ключем до адаптації до змін та успішної відбудови країни. Цього року ми розпочали навчальний рік із 450 студентами, і відремонтовані приміщення вже використовуються для підготовки робітничих професій у сферах сільського господарства, механізації та транспорту, харчових технологій та сфери послуг», — зазначив директор коледжу Недашківський Руслан. Про проєктПроєкт «Відновлення шкіл в Україні», який фінансується Європейським Союзом та реалізується ЮНОПС, має на меті відремонтувати заклади освіти, пошкоджені під час триваючої війни в Україні. Бюджет проєкту становить 30 мільйонів доларів США, і він охоплює Чернігівську, Київську, Сумську та Харківську області, зосереджуючись на школах, що потребують легкого або середнього ремонту. Головна мета проєкту — забезпечити доступ до відремонтованих навчальних закладів, що збільшить частку дітей, які отримують очне навчання. Відновлюючи понад 70 шкіл, проєкт допомагає повернути закладам безпечне середовище, де діти зможуть продовжувати освіту без перерв.

1 of 5

Історія

03 листопада 2025

Очищення шляху до безпеки: роль протимінної діяльності у порятунку життів та побудові безпечнішого майбутнього

Однак у контексті повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну Конвенція проходить серйозне випробування і має довести свою стійкість, надаючи безпеку цивільному населенню, яке щодня живе під загрозою вибухонебезпечних залишків війни: мін, уламків дронів та ракет. Захист цивільних – у центрі гуманітарного розмінування Міни й досі забирають життя у десятках країн, обмежують свободу пересування та доступ до землі, освіти й медицини. Саме тому очищення територій від вибухонебезпечних предметів і підтримка постраждалих залишаються ключовими пріоритетами гуманітарного розмінування у світі, а особливо в Україні. Від часу набуття чинності Конвенції у 1999 році було знищено понад 53 мільйони мін, очищено мільйони гектарів землі, а тисячі людей, які постраждали від вибухотехнічних предметів, стали активними учасниками процесів відновлення й ухвалення рішень, що впливають на їхнє життя. За цими цифрами стоять реальні людські історії. Як зазначає Пол Геслоп, старший радник з розмінування в Офісі координатора системи ООН в Україні, кожна знешкоджена міна означає, що ще одна родина може повернутися додому і бути в безпеці. Розмінування – шлях до миру, відновлення та партнерства Очищення землі – це лише перший крок. Гуманітарне розмінування створює основу для миру, розвитку та гідного життя. В Україні це дає змогу фермерам повертатися до роботи, збирати врожаї та сприяти світовій продовольчій безпеці. Розмінування безпосередньо підтримує досягнення Цілей сталого розвитку: подолання бідності, голоду та нерівності, зміцнення миру, справедливості та ефективних інституцій. Без нього інші зусилля з відновлення просто неможливі. Пол Геслоп згадує, як співпраця різних партнерів втілюється на практиці: гуманітарні організації, державні структури та агенції ООН спільно очищають землю, навчають громади безпечній поведінці та створюють національну систему протимінної діяльності. У Харківській області команди саперів працюють над очищенням полів у межах програми компенсацій, що фінансується урядом. Організація Об’єднаних Націй в Україні продовжує співпрацювати з національними та міжнародними партнерами, підтримуючи розмінування, яке рятує життя та формує основу для миру й сталого відновлення. Нові технології вже змінюють галузь: дрони, штучний інтелект, цифрове картування та сучасні механічні системи прискорюють обстеження й очищення територій, підвищуючи ефективність і безпеку саперів. Утім, головне – це люди. Підготовка місцевих фахівців, зокрема жінок і ветеранів, покращення умов роботи, щоб команди могли працювати цілий рік, і проведення інформаційних кампаній, які допомагають запобігти новим трагедіям – усе це є невід’ємною частиною гуманітарного розмінування в Україні. Не менш важлива підтримка тих, хто постраждав від вибухотехнічних предметів: їхні голоси мають звучати, коли йдеться про подолання наслідків мін. Як показує досвід України, шлях уперед – це сталі партнерства та реальні дії, що поєднують технічний прогрес із людяністю. Для тих, хто досі живе під загрозою мін, розмінування – це не просто процес. Це надія повернутися додому, відновити своє життя й майбутнє. Стаття створена на основі блогу Пола Геслопа та Соні Паблі, вперше опублікованого в UN Chronicle.

1 of 5

Історія

30 жовтня 2025

Коли життя знову набуває кольорів: історія Ірини

Коли у 2022 році війна дійшла до її рідного міста Бердянська, Ірина опинилася перед неможливим вибором. Її мама терміново потребувала ліків, яких більше не було у місті під окупацією.«Єдиним виходом було піти пішки й доставити ліки», — згадує Ірина. Разом із ще однією жінкою вони два дні йшли, рятуючись від небезпеки та намагаючись вибратися з охопленого війною міста.Їм вдалося дістатися Запоріжжя і передати матері необхідні медикаменти. Але невдовзі здоров’я самої Ірини різко погіршилося: через тяжку хворобу їй ампутували ногу, а через слабкість у руках вона більше не може самостійно пересуватись. Уже понад три роки Ірина живе у центрі для внутрішньо переміщених осіб, пересуваючись на візку. Відновлення гідності через підтримку Щоб допомогти Ірині, благодійний фонд “Рокада” за підтримки Гуманітарного фонду для України (Ukraine Humanitarian Fund), який адмініструє УКГС ООН, організував транспорт до лікарів, консультації спеціалістів і психологічну підтримку. «Для мене допомога “Рокади” безцінна, особливо підтримка психолога, — каже Ірина. — Спочатку було важко відкритися, говорити про біль. Але з часом стало легше. З іншими мешканцями ми вже не просто сусіди — ми стали родиною». “Рокада” встановила два пандуси та облаштувала ванні кімнати у центрі, щоб люди з інвалідністю могли вільніше пересуватися. «Тепер я можу сама дістатися лікарні чи магазину, — каже Ірина. — Без цієї допомоги я б просто сиділа й дивилася у вікно — на цьому моє життя б і закінчилося». Ірина — одна з тисяч українців з інвалідністю, які були змушені залишити свої домівки через бойові дії і тепер мешкають у колективних центрах. За останніми даними, близько 72 тисяч уразливих переселенців — людей похилого віку, людей з інвалідністю та родин із обмеженими ресурсами — проживають у понад 1,500 таких центрів по всій країні. Підтримка цих груп є одним із чотирьох головних пріоритетів Гуманітарного плану реагування в Україні на 2025 рік. До кінця серпня понад 130 тисяч переселенців з інвалідністю вже отримали принаймні один вид гуманітарної допомоги. По всій Україні організації, як-от “Рокада”, за підтримки гуманітарних фондів, надають критично важливу допомогу та повертають людям гідність і надію. Ірина каже, що досі не знає, що принесе завтрашній день. Але завдяки отриманій підтримці її світ більше не чорно-білий — у ньому знову з’явилися кольори. By Olena Danylyshyn, Rokada Charitable Foundation and Viktoriia Andriievska, OCHA

1 of 5

Переглянути всі

Пресреліз

12 листопада 2025

Київ, 12 листопада 2025 року — Програма розвитку Організації Об'єднаних Націй (ПРООН) в Україні оголосила про випуск 15 фахівців, які завершили пілотний курс підготовки інструкторів з експлуатації підводних дистанційно керованих апаратів — це важливий етап у розширенні можливостей України з очищення своїх масштабних водних акваторій від вибухонебезпечних предметів.Інструктори, які нещодавно отримали сертифікати, представляють Державну службу України з надзвичайних ситуацій (ДСНС), Державну спеціальну службу транспорту (ДССТ), Національну поліцію України (НПУ), Національний центр протимінної діяльності (НЦПД) та Національний орган з питань протимінної діяльності — і тепер утворюють першу в Україні об’єднану національну навчальну команду. Вони отримали підготовку, яка дозволяє їм навчати майбутніх операторів підводних дистанційно керованих апаратів Deep Trekker Revolution, що значно розширює можливості країни з очищення важливих водойм, таких як канали та річки.За оцінками, 13 500 квадратних кілометрів водних територій України, зокрема річка Дніпро, озера та узбережжя Чорного моря, потенційно забруднені вибухонебезпечними залишками війни. З початку повномасштабного вторгнення водолази ДСНС очистили 190 квадратних кілометрів і вилучили понад 2800 вибухонебезпечних предметів, що становить лише 1,41% від загальної площі забруднення.«Сучасне гуманітарне розмінування неможливе без інновацій. Використання дистанційно керованих підводних апаратів — це не просто технічне оновлення, це зміна філософії безпеки. Такі технології дають змогу виконувати складні завдання під водою з мінімальним ризиком для наших фахівців і з максимальною ефективністю, — сказав Сергій Рева, директор Департаменту заходів протимінної діяльності. — Ми вдячні ПРООН та міжнародним партнерам за системну підтримку — за те, що вони не просто передають обладнання, а допомагають формувати експертну спільноту, здатну навчати інших і масштабувати ці знання в усіх регіонах України. Це інвестиція у безпечне майбутнє наших людей і у відновлення країни після війни».Системи дистанційно керованих апаратів Deep Trekker Revolution дозволяють безпечно знаходити та ідентифікувати боєприпаси на глибині до 300 метрів, долаючи серйозні операційні виклики, такі як нульова видимість, сильні течії та сильне замулювання — умови, які роблять традиційні підводні операції надзвичайно небезпечними.«Технологія дистанційно керованих апаратів кардинально змінює наш підхід до підводного розмінування, — сказав Євген Радченко, підводний сапер та інструктор ДСНС, який брав участь у курсі. — За умов майже нульової видимості та сильних течій ми тепер можемо використовувати цих роботів для безпечного пошуку та ідентифікації вибухових пристроїв, перш ніж водолази зануряться у воду. Це не лише питання ефективності — це питання безпеки наших людей». Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ігор Безкаравайний підкреслив, що очищення водних шляхів має важливе значення як для відновлення економіки країни, так і для глобальної продовольчої безпеки.«Чорне море і українська частина дельти Дунаю є життєво важливими водними шляхами для українського експорту зерна. І від того зможемо ми їх використовувати чи ні залежить глобальна продовольча безпека. Підготовка таких фахівців підвищує спроможності України захищати критичну інфраструктуру, експортну логістику та повертати водойми до безпечного використання — зокрема для зрошування полів на півдні України», — зазначив Ігор Безкаравайний.Організація навчання та постачання обладнання стали можливими завдяки фінансовій підтримці урядів Нідерландів, Швеції, Іспанії та Люксембургу.«Нідерланди пишаються тим, що разом з Україною та іншими партнерами-донорами підтримують Програму протимінної діяльності, — сказав Роберт Деккер, голова політичного департаменту, радник Посольства Королівства Нідерландів. — Очищення цих водних шляхів є гуманітарною необхідністю та передумовою для тривалого миру та відновлення. Ця ініціатива є прикладом того, як цілеспрямована технічна підтримка з боку міжнародних та національних суб’єктів може безпосередньо підвищити безпеку та стійкість українського народу».Рана Ель-Худжейрі, старша радниця та керівниця з питань політики й узгодженості програм ПРООН в Україні, підкреслила, що програма зосереджена на довгостроковій стійкості.«Ця програма підготовки інструкторів є кардинальною зміною, оскільки вона виходить за межі простого надання обладнання або технологічних знань — мова йде про розбудову інституційного потенціалу, самодостатність і національне лідерство, — зазначила Ель-Худжейрі. — Завдяки координації дій на національному рівні Україна може забезпечити послідовне впровадження та довгострокову стійкість у всіх головних державних установах. Це стратегічна інвестиція в майбутнє України, яка дозволить країні ефективно та безпечно здійснювати довгострокові заходи з розмінування».У межах своєї програми з розмінування, спрямованої на знешкодження мін та нерозірваних боєприпасів, ПРООН розробляє національні стандарти, надає спеціалізоване обладнання та сприяє розвитку потенціалу сектору розмінування в Україні. Загалом до кінця 2026 року агенція планує поставити національним операторам 60 підводних апаратів Deep Trekker Revolution, що дозволить ще більше прискорити процес розмінування в країні.

1 of 5

Пресреліз

12 листопада 2025

Більше мільйона переміщених українців змушені витрачати заощадження на оренду житла

За останніми даними, зібраними Міжнародною організацією з міграції (МОМ), понад половина з 3,7 мільйона ВПО (54%) проживають у орендованому житлі, порівняно лише з шістьма відсотками серед непереміщених українців.Близько 2,5 мільйона людей володіють житлом, яке залишається переважно недоступним. Про понад половину (60%) таких домівок у місцях свого походження ВПО повідомляють як про пошкоджені.Фінансовий тягар оренди продовжує сильно впливати на переміщені домогосподарства. Дві третини ВПО, які орендують житло (понад 1,3 мільйона осіб), покладаються на власні заощадження для покриття витрат, згідно з результатами опитування МОМ. Кожен четвертий переміщений українець, який витрачає 50% або більше свого доходу на оренду, вже вичерпав заощадження. Ситуацію погіршує те, що медіанний місячний дохід ВПО, які шукають орендоване житло, становить 16 000 грн, що значно нижче за близько 30 000 грн доходу орендарів з числа людей, які повернулися чи не були переміщені.Поки війна в Україні триває, вирішення житлових потреб переміщених українців залишається критичним пріоритетом.«МОМ прагне допомогти внутрішньо переміщеним особам та громадам, що їх приймають, будувати стабільне майбутнє. Це включає навчання нових навичок, сприяння в пошуку роботи та забезпеченні стабільного житла», — зазначив Роберт Тернер, Голова Представництва МОМ в Україні.МОМ регулярно проводить опитування щодо ситуації людей, постраждалих від війни в Україні. Останній раунд проходив із липня по жовтень 2025 року шляхом телефонних інтерв’ю з понад 40 000 респондентів, відібраних випадковим чином по всій Україні, за винятком Криму та окупованих територій. Опитування включало додаткові інтерв’ю з ВПО, людьми, які повернулися, та непереміщеними особами.

1 of 5

Пресреліз

12 листопада 2025

Три масштабні атаки 10, 22 і 30 жовтня були спрямовані на об’єкти енергетичної інфраструктури, що спричинило аварійні відключення електроенергії у більшості областей країни. У листопаді ситуація не покращилася — нові удари по енергомережі України знову призвели до перебоїв з електропостачанням по всій країні. У жовтні загинули щонайменше 148 цивільних осіб і ще 929 були поранені — що вказує на збереження високого рівня жертв, подібного до попередніх двох місяців.«Коли цивільні в Україні готуються до ще однієї зими, зростання кількості атак на енергетичну інфраструктуру та спричинені ними відключення електроенергії підвищують ризики для населення», — зазначила Голова ММПЛУ Даніель Белль. — «Тривалі перебої з опаленням, електроенергією чи водопостачанням створюють надзвичайно важкі умови, особливо для людей старшого віку, осіб з інвалідністю, родин з малими дітьми та жінок, які часто несуть основну відповідальність за догляд і забезпечення базових потреб сім’ї».У жовтні дві третини всіх жертв серед цивільних було зафіксовано в районах, розташованих поблизу лінії фронту, тоді як решта сталися у більш віддалених частинах України, зокрема в Києві, внаслідок атак ракетами великої дальності і безпілотниками .Кількість цивільних жертв із січня по жовтень 2025 року на 27 відсотків перевищує показники за аналогічний період минулого року, а загальна кількість загиблих і поранених за перші десять місяців 2025 року вже перевищила показники за весь 2024 рік.Також повідомлялося про атаки українських збройних сил на енергетичні та промислові об’єкти на території Російської Федерації. ММПЛУ не змогла незалежно перевірити інформацію про вплив цих атак на цивільне населення.

1 of 5

Пресреліз

07 листопада 2025

Незалежна міжнародна комісія знову підтвердила висновки своїх розслідувань після візиту до Києва

Візит відбувся невдовзі після представлення доповіді Комісії Генеральній Асамблеї Організації Об’єднаних Націй 27 жовтня 2025 року, у якій встановлено, що російська влада здійснювала примусові виселення, депортації та переміщення українських цивільних осіб у межах систематичних і скоординованих дій. Комісія дійшла висновку, що атаки безпілотників ближнього радіусу дії на численні населені пункти вздовж правого берега Дніпра становлять злочини проти людяності у вигляді вбивств і насильницького переміщення населення. Крім того, депортації та переміщення цивільних осіб з окупованих районів Запорізької області кваліфіковано як воєнні злочини. Від моменту створення у 2022 році Комісія відвідала Україну 26 разів, а також здійснила робочі поїздки до Грузії, Естонії, Нідерландів і Польщі. За період своєї діяльності Комісія опублікувала дев’ять письмових доповідей, зокрема два документи залу засідань (один із них – комплексна 170-сторінкова доповідь), а також зробила низку усних заяв.Через кризу ліквідності в Організації Об’єднаних Націй Комісія не мала можливості відвідати Україну понад рік. Тож нинішній візит надав змогу підбити підсумки виконаної роботи з моменту набуття чинності першого мандата. У своїй діяльності Комісія керується стандартом, заснованим на принципі “обґрунтованих підстав вважати”, який широко використовується слідчими органами. Висновки ґрунтуються на власних розслідуваннях і підтверджуються незалежними джерелами. Комісія задокументувала широкий спектр порушень міжнародного права у сфері прав людини та міжнародного гуманітарного права, а також міжнародні злочини, переважно скоєні російською владою під час повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну 24 лютого 2022 року. Ці порушення були вчинені як проти цивільного населення – чоловіків, жінок, хлопчиків, дівчаток та літніх людей – так і проти військовослужбовців. Невибіркові та непропорційні атаки із застосуванням зброї вибухової дії, здійснені російськими збройними силами, призвели до масштабних руйнувань і численних жертв серед цивільного населення. Ці атаки були спрямовані на об’єкти цивільної інфраструктури, які користуються особливим захистом, зокрема на медичні заклади. Російські збройні сили часто не вживали необхідних запобіжних заходів, аби уникнути шкоди цивільним особам. Комісія також встановила, що російська влада використовувала безпілотники малої дальності для нападів, що сприяло поширенню терору серед цивільного населення. Комісія констатувала, що російські збройні сили та органи влади скоїли низку воєнних злочинів проти цивільного населення, об’єктів цивільної інфраструктури та військовослужбовців українських збройних сил. До них належать: переміщення й депортація дітей та дорослих мирних жителів; атаки на цивільне населення й інфраструктуру; умисні вбивства цивільних осіб; вбивства й завдання каліцтв військовополоненим або особам, що вибули зі строю; катування, зґвалтування та інші форми сексуального насильства, зокрема його використання як форми катувань; надмірні випадкові смерті та поранення, а також шкода, завдана нападам на енергетичну інфраструктуру України. Крім того, Комісія дійшла висновку, що російська влада вчинила злочини проти людяності у формі катувань, насильницьких зникнень, вбивств і насильницького переміщення населення. Ці тяжкі злочини вчинялися в межах масштабних і систематичних нападів на цивільне населення відповідно до державної політики. Унаслідок цих порушень і злочинів загинули тисячі людей, багато хто зазнав поранень, каліцтв, утратив близьких, житло, майно та засоби до існування. Конфлікт зруйнував життєві плани, розлучив родини та знищив культурні цінності. Біль і травма, спричинені війною такого масштабу, залишать глибокі сліди на покоління вперед. Як незалежний і неупереджений орган, Комісія також розслідувала порушення, скоєні українською владою. Встановлено відповідальність української влади за окремі порушення прав людини та гуманітарного права, зокрема за невибіркові напади. В окремих випадках зафіксовано довільні арешти й затримання, катування, жорстоке поводження та насильницькі зникнення осіб, обвинувачених у “колабораціонізмі”. Комісія також розглянула інші ймовірні порушення, скоєні українською владою, однак не змогла завершити відповідні розслідування через відсутність доступу до територій, ризики для безпеки свідків та відсутність відповідей від російської сторони. Комісія прагне сприяти процесу притягнення винних до відповідальності за скоєні злочини та порушення, щоб покласти край безкарності й зміцнити повагу до міжнародного права. Зібрані докази, включно з ідентифікацією фізичних і юридичних осіб, будуть використані в поточних і майбутніх судових процесах. Правосуддя – це вияв пошани до пам’яті жертв, чиє життя було обірвано не природним шляхом, а внаслідок навмисних дій.Комісія послідовно просуває широке розуміння поняття відповідальності, яке охоплює не лише кримінальне переслідування, а й реалізацію прав жертв. Особливу увагу приділено реабілітації, захисту психічного здоров’я та психосоціальній підтримці. Комісія рішуче підтримує створення комплексних програм відшкодування шкоди жертвам, які, на відміну від національних проєктів відновлення, мають фінансуватися державою-агресором у разі міжнародного конфлікту. Вона також виступає за реалізацію права на правду, включно з розслідуванням випадків зникнення безвісти, та за гарантії неповторення. Цей збройний конфлікт залишається складним і масштабним; багато чого ще потребує розслідування. У межах своїх можливостей і мандата Комісія й надалі сприятиме процесу притягнення винних до відповідальності з метою відновлення справедливості та захисту прав усіх жертв.КІНЕЦЬДовідкова інформація: Незалежна міжнародна комісія ООН з розслідування щодо України є незалежним органом, дорученим Радою ООН з прав людини, зокрема, розслідувати всі передбачувані порушення та зловживання правами людини та порушення міжнародного гуманітарного права, а також пов'язані з ними злочини в контексті агресії проти України з боку Російської Федерації. До складу Комісії входять Ерік Мьосе (Голова), Пабло де Грейфф та Врінда Ґровер. З питань ЗМІ звертайтеся до: Сауле Мухаметрахімової, радниці Комісії зі зв'язків зі ЗМІ, saule.mukhametrakhimova@un.org, або (+43-1) 26060-83450 або (+43-676) 3493464; або Тодда Пітмана, радника зі з'язків зі ЗМІ слідчих місії Ради ООН з прав людини, todd.pitman@un.org або (+41) 766911761.

1 of 5

Пресреліз

31 жовтня 2025

Російські удари по енергетичній інфраструктурі України посилюють страждання цивільних осіб напередодні зими

Нічний обстріл став уже третім у жовтні масштабним комбінованим ударом по енергетичних об’єктах, унаслідок чого було пошкоджено цивільні споруди та запроваджено аварійні відключення електроенергії в кількох регіонах країни. За попередньою інформацією, у Запоріжжі загинули щонайменше 2 цивільні особи, ще 23 були поранені, серед них 6 дітей. Місто, за повідомленнями, зазнало ударів понад 8 балістичними ракетами та 20 безпілотниками типу «Шахед». Випадки загибелі та поранень серед цивільних також зафіксовано у Київській і Вінницькій областях, де загинула семирічна дівчинка та ще п’ятеро цивільних отримали поранення. Ця атака стала однією з найбільших на Україну від початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року, під час якої, за повідомленнями, було застосовано 705 боєприпасів. Вибухи пролунали у кількох регіонах, зокрема в Київській, Запорізькій, Івано-Франківській, Дніпропетровській та Вінницькій областях. «Якщо атаки такого масштабу та частоти триватимуть, існує серйозний ризик небезпечних наслідків для цивільних осіб цієї зими, включно з тривалими перебоями в опаленні, електро- та водопостачанні», – зазначила голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Даніель Белль. «Такі перебої особливо болісно позначаться на вразливих групах населення, як-от людях старшого віку, особах з інвалідністю та сім’ях із малими дітьми, які найменш здатні впоратися з втратою базових послуг у суворих зимових умовах». Вчора пані Белль відвідала Чернігівську область, де зустрілася з представниками місцевої влади та громадянського суспільства для обговорення ситуації в регіоні, що залишається складною через постійні удари по критичній інфраструктурі напередодні зимового періоду. Попри безперервні атаки, місцева влада та енергетики по всій Україні докладають значних зусиль, щоб відновити пошкоджену інфраструктуру, часто працюючи в небезпечних умовах. У 2025 році щонайменше 11 енергетиків загинули або були поранені під час виконання своїх обов’язків із підтримання життєво важливих послуг для цивільного населення. Водночас, за повідомленнями, українські збройні сили відповіли на далекобійні удари Російської Федерації власними атаками безпілотниками і ракетами, які вразили енергетичні та промислові об’єкти на території Російської Федерації. ММПЛУ не має можливості незалежно перевірити інформацію щодо впливу цих атак на цивільних осіб. «Із наближенням зими удари по енергетичній інфраструктурі підвищують ризик тривалих перебоїв в опаленні, електропостачанні та інших базових послугах в Україні. Це матиме серйозні наслідки для цивільних осіб по всій країні, особливо в областях, які вже стикаються з труднощами у відновленні критичної інфраструктури», – підсумувала Белль.

1 of 5

Переглянути всі