Нове
Пресреліз
15 березня 2024
НЕОБХІДНО ДОКЛАСТИ ВСІХ ЗУСИЛЬ, ЩОБ ЗАПОБІГТИ ПОДАЛЬШІЙ ЗАГИБЕЛІ МИРНИХ МЕШКАНЦІВ В УКРАЇНІ
Дізнатися більше
Пресреліз
15 березня 2024
Україна: Комісія ООН стурбована постійними та систематичними порушеннями прав людини і міжнародного гуманітарного права
Дізнатися більше
Історія
14 березня 2024
Шкільне харчування за підтримки ВПП ООН дарує відчуття стабільності українським сім'ям
Дізнатися більше
Нове
Пресреліз
08 березня 2024
Звернення Координаторки системи ООН в Україні Деніз Браун з приводу Міжнародного жіночого дня
ВОНИ НАДИХАЮТЬ МЕНЕЖінки України, їхня рішучість по-справжньому надихають і підбадьорюють мене з того дня, як я приїхала до цієї країни.У кожній з моїх численних подорожей Україною, чи то до понівеченою війною громади поблизу лінії фронту, чи до міста в західній частині країни, де шукали притулку люди, що рятувалися від жахіть вторгнення Російської Федерації, я бачу і чую історії про рішучість, надію і солідарність, та лідерство сильних українських жінок. Я є свідком того, що жінки в Україні, на всіх рівнях, відмовляються здаватися і невпинно працюють задля кращого майбутнього своєї країни.Мене надихають жінки на керівних посадах, як у центральному уряді, так і на місцевому рівні, як, наприклад, жінки, яких я зустрічала у прифронтових містах, таких як Херсон, Милове чи Оріхів, котрі не шкодують зусиль й долають величезні труднощі, аби принести хоча б якесь полегшення своїм пошматованим війною громадам. Мене мотивує те, що жінки є основою гуманітарного реагування і працюють не покладаючи рук, щоб допомогти своїм громадам, що опинилися в екстремальних умовах, як, наприклад, лікарка, з якою я познайомилася в Сіверську на Донеччині. Незважаючи на всі ризики, вона вирішила залишитися там боячись не бомб і ракет, а того, що людям у її громаді було б неможливо отримати доступ до медичної допомоги якби вона виїхала. Я зустріла багато матерів, яким довелося навчитися підтримувати своїх дітей, котрі більше не могли ходити до школи, і водночас зі співчуттям піклуватися про хворих, людей з інвалідністю, літнього віку та заповнювати прогалини у соціальній системі, масово зруйнованій війною.У Краматорську, Харкові та Ужгороді я зустріла стільки енергійних та натхненних жінок, які очолюють організації та рухи, що відстоюють права народу України і прагнуть, щоб ніхто не залишився осторонь, особливо найбільш вразливі верстви населення, включаючи людей з інвалідністю, ромів та ЛГБТК+ спільноту.І знову ж таки, вони приймають ці масштабні виклики у той час, коли стикаються з високим рівнем безробіття, великим і стійким розривом в оплаті праці чоловіків і жінок, підвищеним ризиком гендерно зумовленого насильства та перешкодами в доступі до основних послуг.Жінки так само важливі за столами прийняття рішень, як і на передовій у своїх громадах. Саме тому ООН прагне продовжувати докладати зусиль для їхньої підтримки та створювати платформи на різних рівнях, щоб жінки відігравали провідну роль в економічному та соціальному відновленні України.
1 of 5
Звернення
17 лютого 2024
Виступ Координаторки системи ООН в Україні Деніз Браун на презентації третьої «Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення»
Я стояла на цьому самому місці минулого року, коли ми представляли другу RDNA, з цими самими особами, Прем’єр-Міністром України, Європейським Союзом і Світовим банком.
Я думала сьогодні вранці про те, що я тоді казала. Тоді я підкреслила, що ніхто не хоче жити у колективному центрі. Люди хочуть повернутися додому, жити у своїх громадах, відправляти дітей до школи, швидко отримувати медичну допомогу, ходити вулицею на ринок. А найголовніше – жити без страху і психологічних травм, які спричиняє війна.
Те, що я сказала рік тому, вірно й сьогодні, і ми бачимо це щодня: українці рішуче налаштовані повернутися до свого довоєнного життя, з поглядом, спрямованим у майбутнє.
Це – великий виклик для 4,5 мільйона внутрішньо переміщених осіб в Україні та 5,9 мільйона людей, які виїхали через кордони в пошуках безпеки та прихистку в Європі.
Ракетні удари по громадах уздовж лінії фронту й далі, як ми бачили сьогодні вранці, зокрема й тут, у Києві, майже щодня роблять це відновлення викликом. Реальність така – і я бачу це весь час – що переміщення та колективні центри залишаються нещасливою дійсністю для мільйонів українців. Лікарні, школи та порти продовжують піддаватися атакам, зазнавати пошкоджень і руйнувань.
А найбільш жахливим, на мою думку, є те, що цивільних осіб, зокрема й дітей, убивають, ранять і калічать, що ми знов побачили вчора у Донецькій області.
Я знаю, що у RDNA3 це зазначено – ООН зробила свій внесок, діє чудове партнерство з Урядом, Європейським Союзом і Світовим банком – і я також знаю це за результатами своїх поїздок усією країною на даний момент – і це також є у звіті, але ще не згадувалося – гуманітарна допомога та відновлення повинні будуть співіснувати ще довгий час. І наше завдання – зв’язати одне з другим.
Гуманітарна допомога залишається рятівним кругом для мільйонів українців, які через війну, як я вже багато разів говорила, не можуть поїхати додому або які залишаються вдома у прифронтових населених пунктах, тому що в іншому місці їхнє життя не має сенсу. Як я дуже багато разів чула від цих людей, попри їхні щоденні труднощі їхнє життя має ціль, їхнє життя має гідність, яким би важким воно не було.
Я дуже хочу наголосити, що Уряд, Організація Об’єднаних Націй, міжнародні й національні НУО, місцеві волонтери, регіональні та місцеві органи влади – всі ми створили величезну мережу, що дозволяє нам реагувати, коли ракета влучає у громаду, надавати повсякденну підтримку переміщеним, особам з інвалідністю… І у звіті ви почуєте, що з того моменту, коли ми презентували RDNA2, кількість осіб з інвалідністю у країні зросла більш ніж на 7 відсотків. Ми підтримуємо і літніх людей. Отже, ця мережа надає необхідну допомогу.
У Білозерці, де я була десь 10 днів тому, та у Херсоні, де я була минулого понеділка, люди продовжують залежати від цієї допомоги. Отже, реальність така, що гуманітарній допомозі та відновленню знов-таки доводиться співіснувати.
І я дуже хочу подякувати донорам, тому що ваша підтримка дозволила нам разом у 2023 році надати допомогу 11 мільйонам людей.
Проте, який ще життєво важливий крок, крім гуманітарної допомоги, слід зробити, де можливо?
Для ООН – і ви дійсно побачите це у цьогорічному звіті – головним напрямом є відновлення громад.
В Ізюмі, у Миколаєві, у Сумах, за межами Києва в Іванкові люди та влада зараз мають хороші можливості, існують умови для того, щоб виходити за рамки гуманітарної допомоги та повертати собі своє життя.
На основі лідерства місцевої влади, на основі визначених громадами пріоритетів, участі громадянського суспільства, залучення жінок – не просто залучення жінок, а залучення їх як тих, хто ухвалює рішення, осіб з інвалідністю – кількість яких знов-таки зросла – і спільнот меншин, таких як рома – я минулого тижня була в Ужгороді та провела деякий час із ними – отже, за наявності умов, зокрема безпеки, відновлення відбувається.
Надання соціальних послуг відновлюється; школи будуються з бункерами – ми чули, що 90 відсотків дітей записані до шкіл, не обов’язково відвідують школи, але записані до них; лікарні та поліклініки відбудовуються; сільськогосподарські землі та об’єкти критичної соціальної інфраструктури розміновуються; знов відкриваються малі підприємства, причому багатьма з них володіють жінки.
Це доведеться робити поетапно, громада за громадою. І цифри, наведені в цьому звіті, як ви почуєте й побачите, коли ми проведемо презентацію, є дуже великими, трохи приголомшливими.
Проте, відновлення дійсно відбуватиметься у цих громадах.
Я думала про Миколаїв. Коли я у вересні 2022 року вперше побувала там, у місті не було електрики, вода на смак була як сіль, а більшість людей виїхали. Я була там на минулих вихідних, і це – місто, в якому зараз можна жити, й люди повернулися.
RDNA3 – це документ, у якому зафіксовано шкоду та потреби, які обумовлюють визначення національних пріоритетів і фінансових механізмів. Проте, у цьогорічному звіті ми зосереджуємося також на відновленні та людському капіталі.
За цими цифрами стоїть критично важлива необхідність забезпечити, щоб Україна мала людей із потрібними навичками та здатністю повернути назад своє життя й відновити – у всій країні, а не тільки в якійсь її частині – те, що було втрачено.
Хочу закінчити словами про те, що у війні б’ється народ України.
Вплив війни щодня відчуває на собі народ України.
І відновлення країни залежатиме від народу України – за нашої підтримки.
І хоча ми не задоволені тим, що нам доводиться скласти ще одну RDNA, як сказав Геворг, принаймні у нас є документ, який обумовить пріоритети, визначить фінансові потреби й дозволить нам, усім партнерам, націлитися на вирішення спільних завдань.
Дякую за увагу.
***
Детальнішу інформацію див. у прес-релізі.
1 of 5
Пресреліз
22 лютого 2024
У 2024 році понад 8 мільйонів жінок та дівчат в Україні потребуватимуть гуманітарної допомоги
За підрахунками, Україна протягом наступного десятиліття потребуватиме 486 мільярдів доларів США[1] на відбудову та відновлення. Ця війна, як і всі війни, завдає великої шкоди жінкам і дівчатам.Від початку російського повномасштабного вторгнення, за підрахунками, 3238 жінок та дівчат було вбито, 4872 було поранено. Жінки становлять 56 % із приблизно чотирьох мільйонів внутрішньо переміщених осіб. Прогнози на цей рік похмурі: жінки та дівчата складають 56% тих, хто потребуватиме гуманітарної допомоги (а це приблизно 8 мільйонів жінок та дівчат). Нескінченні атаки на жінок, які позбавляють їх засобів до існування, є неприйнятними. Настає трагічна друга річниця повномасштабного вторгнення, і жінки в Україні постають перед посиленими складнощами в доступі до безпеки, правосуддя, соціальних послуг, послуг з підтримки психічного, сексуального та репродуктивного здоров’я, працевлаштування тощо. 72% серед осіб зі статусом безробітних – жінки. Війна також загострила ризик гендерно зумовленого насильства, зокрема сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, торгівлі людьми та насильства з боку інтимного партнера.Незважаючи на безпрецедентні складнощі війни, жінки стали опорою економіки України. Наразі кожен другий бізнес в країні започатковують жінки. Лише у 2023 році українки очолили понад 10 тисяч нових компаній. У Зброїних силах України служать понад 62 000 жінок, з них військовослужбовиць – 43 479, і понад 5 000 жінок безпосередньо в зоні бойових дій. «Жінки продовжують відчувати наслідки цієї війни, вони потребують підтримки, безпеки та понад усе – миру. Українські жінки продемонстрували надзвичайну стійкість та витравалість. ООН Жінки та я особисто захоплюємося українками та залишаємося солідарними з кожною, хто підтримує свою сім'ю, громаду та країну, чи то через надання гуманітарної допомоги, чи то через лідерство, чи то через внесок у відновлення та реконструкцію», – наголосила Сабіна Фрайзер, Представниця ООН Жінки в Україні. Жінки та жіночі організації відіграють величезну роль у наданні гуманітарної допомоги, підтримці своїх громад та підтримці економіки. «Як внутрішньо переміщена особа та професійна психологиня, я допомагаю іншим жінкам подолати їхні проблеми, зокрема вимушене переселення, насильство та безробіття. Я координую проєкт у м. Самбір, де ми організовуємо різноманітні заходи, зокрема психологічні та психотерапевтичні групи, мистецькі заняття та заняття з англійської мови», – розповідає Анастасія Пирогова з організації «Жіночі перспективи», однієї з 40 організацій громадянського суспільства, яким надає підтримку структура ООН Жінки. Структура ООН Жінки працює в Україні, серед іншого, і в сфері гуманітарного реагування: у 2023 році ООН Жінки в Україні підтримали понад 45 000 жінок і дівчат, а також близько 100 000 осіб, членів їх родин, через надання безпосередньо гуманітарної допомоги, психологічної, правової допомоги та перенаправлення до соціальних служб. ООН Жінки скерували близько 10,6 мільйонів доларів США на підтримку жінок та жіночих громадських організацій по всій країні. Ми також тісно співпрацюємо з Урядом і громадянським суспільством для подальшого просування законів і політики на підтримку гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок. Економічні права та можливості жінок також посилюються завдяки допомозі з відновленням засобів до існування, розвитку навичок, підтримці бізнесу та доступу до працевлаштування в рамках таких ініціатив, як Виставка жіночого підприємництва (EXPO 2023). Попри тривалу війну, жінки в Україні активно рухаються вперед, щоб створити більш гендерно рівне суспільство й заслуговують на нашу підтримку. Переглянути більше:В центрі уваги: Жінки та дівчата після двох років війни в УкраїніСлова Анастасії Пирогової: Я допомагаю жінкам пройти через їх виклики та адаптуватися до нового життя***Для запитів від ЗМІ: media.team@unwomen.org
1 of 5
Пресреліз
28 лютого 2024
Десятилітня окупація Криму Російською Федерацією супроводжується широкомасштабними правопорушеннями
В опублікованій сьогодні доповіді ММПЛУ йдеться про протиправне нав’язування Російською Федерацією кримському населенню російського громадянства, законів та інститутів в усіх сферах життя та придушування супротиву чи незгоди. Доповідь наводить приклади заходів, вжитих Російською Федерацією для обмеження громадянського простору та обмеження основоположних свобод. Ці заходи були вжиті, зокрема, щодо лідерів кримськотатарського народу, яких вона вважає незгодними з окупацією Криму чи політикою Російської Федерації.В той час, як кримським татарам, змушеним тікати з півострова після його незаконної анексії, було заборонено повертатись на батьківщину, багато росіян перебралися до Криму, вочевидь намагаючись змінити його демографічну структуру. Масштабні експропріації об’єктів державної та приватної власності проводились без компенсацій чи дотримання міжнародного права.«Впродовж останнього десятиліття ми документували кроки Російської Федерації, націлені на нав'язування Криму російської мови, культури та інституційних рамок, і водночас вживаючи заходів щодо нищення багатої культурної, мовної та релігійної спадщини півострова», — заявила голова ММПЛУ Даніель Белль.Доповідь зазначає, що протистояння зусиллям Російської Федерації зміцнити свій вплив у Криму зіткнулись із суворими репресіями проти незгодних. Особи, які протистояли чи кидали виклик окупації, постраждали від порушень прав людини, зокрема насильницьких зникнень, свавільних затримань, катувань та жорстокого поводження. ММПЛУ заявляє, що було задокументовано 104 випадки насильницьких зникнень та 55 випадків катування проукраїнських активістів, журналістів та кримських татар.Доповідь зазначає, що окупаційна влада в Криму придушувала свободу самовираження, зокрема самовираження культури та ідентичності меншин, а також серйозно обмежувала свободу віросповідання груп меншин, особливо тих, хто виступає проти офіційних наративів.«Виявлені нами факти щодо ситуації з правами людини в Криму протягом більш як десяти років російської окупації є не лише тривожними самі по собі, але й похмурим попередженням про руйнівні та довготривалі наслідки російської окупації для інших окупованих регіонів України», зазначила Белль.
1 of 5
Історія
19 лютого 2024
Гуманітарні працівники зробили все можливе, щоб допомогти Олександру
“Я не міг ходити; все тіло боліло,“ — згадує 65-річний Олександр з охопленого війною Херсона на півдні України. “Мені було вкрай складно зробити найпростіше: зробити покупки, приготувати їжу або доглянути за собою. Також мені потрібна була операція, яку неможливо було зробити в нашому місті.“У жовтні 2023 року Олександр отримав не пов’язану з війною травму, через що він майже втратив можливість ходити та потребував термінової операції з протезування колінного суглоба. Проте війна, що триває в Україні, особливо інтенсивні бойові дії на півдні та сході, призвели до перебоїв у роботі місцевих постачальників послуг, у тому числі медичних закладів та громадського транспорту. Люди з інвалідністю, травмою чи хворобою опинилися в складній ситуації. “Невпинні бойові дії в громадах поблизу лінії фронту, зокрема на сході та півдні країни, сильно вплинули на цивільну інфраструктуру та порушили роботу громадського транспорту, – говорить Євген Каплін, керівник Гуманітарної місії “Проліска“. - Соціальний транспорт – це справжній порятунок для них.“ Гуманітарна місія “Проліска“ — одна з багатьох гуманітарних організацій, які прийшли на допомогу у зруйнованих війною регіонах. Організація пропонує послуги соціального транспорту, що є справжнім порятунком для мешканців прифронтових міст та сіл. “Мені порадили звернутися до гуманітарної організації [Гуманітарної місії “Проліска“],“ — пояснює Олександр.Це направлення стало вирішальним у пошуках допомоги. І за кілька днів він уже прямував до Ужгорода на заході України, за 1 200 км від його рідного міста, щоб отримати належну медичну допомогу та підтримку.“Проліска“ надає послуги соціального транспорту з 2022 року за підтримки Гуманітарного фонду для України. Організація забезпечила Олександру всю необхідну підтримку. Так, коли йому знадобилася кров під час операції, співробітники організації без вагань здали кров."Для операції літньої людини потрібно було три донори, і я зголосився допомогти. А чому б ні? Просто по-людськи. Тим більше, що я донор з досвідом, кров почав здавати ще до повномасштабного вторгнення – тоді допомагав товаришу. І досі це роблю, бо війна," - пояснює співробітник “Проліски“ Артем Бакало.З моменту повномасштабного вторгнення Російської Федерації в лютому 2022 року гуманітарні партнери у сфері захисту надали підтримку, у тому числі щодо евакуації та соціальних перевезень, близько 1,2 мільйона людей. У 2023 році вони допомогли понад 170 000. людей, 60 % з яких склали літні люди та люди з інвалідністю.
1 of 5
Історія
14 березня 2024
Шкільне харчування за підтримки ВПП ООН дарує відчуття стабільності українським сім'ям
10:15 ранку у Великій Михайлівці, Одеської області, і близько 100 дітей віком від 6 до 10 років стоять у черзі у шкільній їдальні, аби отримати щоденний обід. Запах горохового супу, що лине з кухні, заважає дітям встояти на місці та слідувати проханням вчителів мити руки перед тим, як сісти за стіл.
За останній тиждень тут було 7 сигналів повітряної тривоги загальною тривалістю майже 8 годин. Область межує з морем, за контроль над яким постійно йде боротьба — портова інфраструктура неодноразово ставала мішенню для ракетних обстрілів, а обстріли міст і сіл також є дуже поширеним явищем. Мешканці ставляться до сигналів повітряної тривоги відповідально. Кожного разу, коли вона звучить, це означає, що до території області наближаються ракети або безпілотники з вибуховими зарядами.
Незважаючи на небезпеку, в селищі проживає близько 6 000 людей. Цей ліцей є однією з понад 700 шкіл, які підтримуються програмою шкільного харчування ВПП ООН. Ця програма щоденно забезпечує гарячими обідами 100 000 дітей в Україні. Сьогодні в шкільному меню — гороховий суп і макарони з м'ясом. Діти також отримують компот і банани. Один прийом їжі в цій школі цього року коштував би 50 гривень на день. Відповідно, місяць харчування для однієї дитини обійшовся би приблизно в 1000 гривень (мінімальна зарплата в Україні становить 7100 гривень). "Маленьким дітям важко пояснити, чому хтось іде на обід, а хтось ні", — каже директорка та вчителька математики Наталія Кравченко."Особливо це стосується дітей з неблагополучних або малозабезпечених сімей, чиї батьки не можуть дозволити собі оплачувати харчування". "Тому ми дуже раді, що наша школа бере участь у програмі шкільного харчування Всесвітньої продовольчої програми ООН".Пані Наталія керує цією школою вже 18 років. У 1977 році вона пішла до першого класу, коли школа тільки-но відкрилася. Її головною метою під час війни є збереження нормального життя для дітей, наскільки це можливо.Під час повітряної тривоги учнів відводять до укриття в підвалі школи. Але укриття не може вмістити всіх учнів одночасно, тому директорка вирішила розділити заняття на дві зміни, щоб убезпечити всіх: початкова школа починає навчання о 8 ранку, а старшокласники — об 11:30 ранку. Останні діляться на дві групи та щотижня чергують очне та дистанційне навчання. Першокласниця Марія вже доїла гороховий суп — свою улюблену страву, а її однокласниця Даша каже, що більше любить макарони. Роман, батько Марії, працює спортивним тренером у школі. Знайти роботу в селі важко. Тут мало бізнесів чи підприємств через невизначеність війни та регулярні повітряні тривоги, і планів щодо їх відкриття наразі немає. Тому більшість вакансій є хіба що в державних установах — школах, лікарнях, селищній раді тощо."У нас повна сім'я, ми з дружиною обоє працюємо, — каже Роман, батько першокласниці Марії, — її мама, Ярослава, працює в іншій школі"."Але нам пощастило, — додає він. "Є діти, батьки яких не можуть купити їм банан, апельсин чи яблуко". Мама Даші, Оксана, ділиться: "Молодшій доньці потрібно вставати до школи о 6:30 ранку, і в цей час складно нагодувати шестирічну дитину. А через війну і мінливий графік важко знайти достатньо часу на приготування їжі. Одна дитина вчиться в початковій школі, друга — в старших класах, а я ще й працюю. Буває, приходжу додому, питаю: "Даша, ти будеш їсти?", а вона каже: "Ні, я вже поїла в школі, там такі смачні котлети і риба!". І я розумію, що моя дитина харчується здоровою їжею в школі, а я заощаджую значну частину сімейного бюджету". Програма шкільного харчування ВПП ООН покриває 30% вартості щоденного гарячого харчування для дітей 1-4 класів. Це допомагає зменшити фінансове навантаження на батьків, особливо тих, хто ледве зводить кінці з кінцями.У лютому, гаряче харчування в цій школі коштувало сім'ям дітей лише 16 копійок за підтримки ВПП ООН. Завдяки дешевшим обідам у їдальні тепер харчуються 125 учнів, тоді як на початку року їх було 90.Багато дітей з цієї школи були змушені із сім'ями покинути свої домівки через бойові дії. Зараз вони відбудовують тут нове життя, яке будь-якої миті може знову зруйнуватися. "Якби не війна, ми б уже планували другу дитину, — каже батько Марії, Роман. "Але ситуація тут складна. Придністров'я лише за 30 кілометрів звідси, бойові дії можуть розпочатися будь-якої миті. Тому моя машина завжди заправлена, а наші речі зібрані на випадок, якщо доведеться тікати".Початкове фінансування програми шкільного харчування ВПП ООН в Україні було надано урядом Франції та компанією Mastercard, яка є давнім партнером ВПП ООН протягом 12 років. Mastercard підтримує зусилля ВПП ООН у забезпеченні шкільним харчуванням вразливих верств населення по всьому світу. Її раннє фінансування шкільного харчування в Україні допомогло забезпечити щоденне гаряче харчування для дітей, таких як Даша.
За останній тиждень тут було 7 сигналів повітряної тривоги загальною тривалістю майже 8 годин. Область межує з морем, за контроль над яким постійно йде боротьба — портова інфраструктура неодноразово ставала мішенню для ракетних обстрілів, а обстріли міст і сіл також є дуже поширеним явищем. Мешканці ставляться до сигналів повітряної тривоги відповідально. Кожного разу, коли вона звучить, це означає, що до території області наближаються ракети або безпілотники з вибуховими зарядами.
Незважаючи на небезпеку, в селищі проживає близько 6 000 людей. Цей ліцей є однією з понад 700 шкіл, які підтримуються програмою шкільного харчування ВПП ООН. Ця програма щоденно забезпечує гарячими обідами 100 000 дітей в Україні. Сьогодні в шкільному меню — гороховий суп і макарони з м'ясом. Діти також отримують компот і банани. Один прийом їжі в цій школі цього року коштував би 50 гривень на день. Відповідно, місяць харчування для однієї дитини обійшовся би приблизно в 1000 гривень (мінімальна зарплата в Україні становить 7100 гривень). "Маленьким дітям важко пояснити, чому хтось іде на обід, а хтось ні", — каже директорка та вчителька математики Наталія Кравченко."Особливо це стосується дітей з неблагополучних або малозабезпечених сімей, чиї батьки не можуть дозволити собі оплачувати харчування". "Тому ми дуже раді, що наша школа бере участь у програмі шкільного харчування Всесвітньої продовольчої програми ООН".Пані Наталія керує цією школою вже 18 років. У 1977 році вона пішла до першого класу, коли школа тільки-но відкрилася. Її головною метою під час війни є збереження нормального життя для дітей, наскільки це можливо.Під час повітряної тривоги учнів відводять до укриття в підвалі школи. Але укриття не може вмістити всіх учнів одночасно, тому директорка вирішила розділити заняття на дві зміни, щоб убезпечити всіх: початкова школа починає навчання о 8 ранку, а старшокласники — об 11:30 ранку. Останні діляться на дві групи та щотижня чергують очне та дистанційне навчання. Першокласниця Марія вже доїла гороховий суп — свою улюблену страву, а її однокласниця Даша каже, що більше любить макарони. Роман, батько Марії, працює спортивним тренером у школі. Знайти роботу в селі важко. Тут мало бізнесів чи підприємств через невизначеність війни та регулярні повітряні тривоги, і планів щодо їх відкриття наразі немає. Тому більшість вакансій є хіба що в державних установах — школах, лікарнях, селищній раді тощо."У нас повна сім'я, ми з дружиною обоє працюємо, — каже Роман, батько першокласниці Марії, — її мама, Ярослава, працює в іншій школі"."Але нам пощастило, — додає він. "Є діти, батьки яких не можуть купити їм банан, апельсин чи яблуко". Мама Даші, Оксана, ділиться: "Молодшій доньці потрібно вставати до школи о 6:30 ранку, і в цей час складно нагодувати шестирічну дитину. А через війну і мінливий графік важко знайти достатньо часу на приготування їжі. Одна дитина вчиться в початковій школі, друга — в старших класах, а я ще й працюю. Буває, приходжу додому, питаю: "Даша, ти будеш їсти?", а вона каже: "Ні, я вже поїла в школі, там такі смачні котлети і риба!". І я розумію, що моя дитина харчується здоровою їжею в школі, а я заощаджую значну частину сімейного бюджету". Програма шкільного харчування ВПП ООН покриває 30% вартості щоденного гарячого харчування для дітей 1-4 класів. Це допомагає зменшити фінансове навантаження на батьків, особливо тих, хто ледве зводить кінці з кінцями.У лютому, гаряче харчування в цій школі коштувало сім'ям дітей лише 16 копійок за підтримки ВПП ООН. Завдяки дешевшим обідам у їдальні тепер харчуються 125 учнів, тоді як на початку року їх було 90.Багато дітей з цієї школи були змушені із сім'ями покинути свої домівки через бойові дії. Зараз вони відбудовують тут нове життя, яке будь-якої миті може знову зруйнуватися. "Якби не війна, ми б уже планували другу дитину, — каже батько Марії, Роман. "Але ситуація тут складна. Придністров'я лише за 30 кілометрів звідси, бойові дії можуть розпочатися будь-якої миті. Тому моя машина завжди заправлена, а наші речі зібрані на випадок, якщо доведеться тікати".Початкове фінансування програми шкільного харчування ВПП ООН в Україні було надано урядом Франції та компанією Mastercard, яка є давнім партнером ВПП ООН протягом 12 років. Mastercard підтримує зусилля ВПП ООН у забезпеченні шкільним харчуванням вразливих верств населення по всьому світу. Її раннє фінансування шкільного харчування в Україні допомогло забезпечити щоденне гаряче харчування для дітей, таких як Даша.
1 of 5
Історія
11 березня 2024
Україна: Відновлення наукової інфраструктури коштуватиме понад $1,26 млрд (ЮНЕСКО)
Дослідження показує, що з початку повномасштабної війни в лютому 2022 року було пошкоджено або знищено 1443 будівлі та лабораторії, а також 750 одиниць наукового обладнання. Наукове співтовариство України зазнало значного скорочення прогресу і зменшення фінансування у галузі науки.Читайте повне дослідження тут"Оскільки ситуація стає дедалі критичнішою для наукової спільноти, ми повинні захищати та підтримувати їхні дослідження в Україні. Вчені, інженери та інші експерти матимуть важливе значення для відновлення країни, не кажучи вже про те, що цей сектор є цінним джерелом інновацій та відкриттів для решти світу" - Одрі Азуле, Генеральна директорка ЮНЕСКО.До російського вторгнення Україна була всесвітньо відома своїм вагомим внеском у такі галузі, як інформатика, ядерна фізика та астрономія. З 2015 по 2019 рік загальний обсяг наукових публікацій (без соціальних наук, мистецтва та гуманітарних наук) зріс на 45%. Лише щодо штучного інтелекту та робототехніки в Україні з 2012 по 2019 рік було видано 6214 публікацій (UNESCO 2021 Science Report).Згідно з новим дослідженням, оприлюдненим сьогодні ЮНЕСКО та Малою академією наук України, загалом за останні два роки було пошкоджено або зруйновано 1443 будівлі котрі належать до 177 наукових установ. Відновлення цих будівель коштуватиме понад 1,21 мільярда доларів США, зокрема 980,5 мільйонів доларів потрібно лише для університетів, оскільки вони зазнали найбільших втрат.Найбільше постраждала наукова інфраструктура Харківщини, де наймасштабніших збитків зазнали Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого ($116,5 млн) та Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова ($104,1 млн).Багато необхідного обладнання було знищено або викрадено.Окрім самих будівель, пошкоджено понад 750 одиниць науково-технічного обладнання, з них 643 не підлягають ремонту. Це включає обладнання, яке використовується в широкому спектрі дослідницької діяльності. Загальна вартість відновлення цього необхідного дослідницького обладнання оцінюється в 45,9 мільйонів доларів.Тимчасова окупація територій російськими військами також має серйозні наслідки: 18 наукових інститутів були вимушені переїхати, деякі з них проводили дослідження місцевого біорізноманіття та екології, котрі не можуть виконуватися дистанційно.Особливу тривогу викликає ситуація навколо Інституту проблем безпеки атомних електростанцій, що під Запоріжжям. Було викрадено або знищено критично важливе обладнання для моніторингу стану атомної промисловості, включно з унікальною радіологічною лабораторією, яка контролює рівень радіації. Втрата цього моніторингового обладнання становить серйозну загрозу безпеці всього регіону.Серйозний удар для наукової спільноти УкраїниВійна змусила українських науковців переміщуватися по країні і навіть за кордон, водночас умови їх праці значно погіршилися. У лютому 2022 року в державному науковому секторі працювало 88 629 науковців. Відтоді 12% (10 429) дослідників і викладачів із 524 установ і університетів були змушені переїхати в інше місце в Україні (4 887) або за кордон (5 542). У Німеччині та Польщі зараз перебуває найбільше українських вчених в еміграції. Кількість науковців, зайнятих у державному науковому секторі України, зменшилася на 4 958 осіб (5,3%).Зараз близько 30% науковців України вимушені працювати дистанційно. Це стосується як емігрантів, так і внутрішньо переміщених осіб, тобто тих, хто був змушений покинути території, що найбільше постраждали від бомбардувань: Харківську, Київську, Сумську, Дніпропетровську, Одеську та Запорізьку області.Зростаючий брак коштівСуттєво скоротилося фінансування галузі науки. За даними Інституту статистики ЮНЕСКО, валові внутрішні витрати на дослідження та розробки скоротилися на 38,5% між 2021 та 2022 роками, з 2019,5 млн доларів до 1242,1 млн доларів.З 2021 року Національна академія наук України, яка представляє 450 афілійованих інститутів, скоротила бюджет на 48%. Це призвело до призупинення багатьох дослідницьких програм і відповідно послаблення багатьох дослідницьких груп і команд. Середня місячна зарплата впала на 39%, а також багато дослідників були змушені працювати неповний робочий день.Протягом останніх двох років переміщення науковців та скорочення бюджету вплинули на науковий внесок України, зокрема на кількість наукових публікацій, а також на рівень співпраці з країнами-членами Європейського Союзу, членами Євроатлантичного партнерства та країнами Африки та Азії.11 березня ЮНЕСКО організовує зустріч у своїй штаб-квартирі (Париж, Франція), на якій науковці з України та інших країн обговорять результати дослідження з державами-членами Організації та розглянуть наступні кроки щодо підтримки ЮНЕСКО з боку України.Читати дослідження:UNESCO’s “Analysis of War Damage to the Ukrainian Science Sector and its Conseq…
1 of 5
Історія
15 лютого 2024
Оновлена оцінка потреб України на відновлення та відбудову
Сьогодні, майже після двох років повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Уряд України, Група Світового банку, Європейська Комісія та Організація Об'єднаних Націй оприлюднили результати оновленої «Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA3)». Згідно з оцінкою, станом на 31 грудня 2023 року загальна вартість відбудови та відновлення в Україні становить 486 мільярдів доларів США впродовж наступного десятиліття. Ця цифра вища, ніж потреби, оцінені в 411 мільярдів доларів США рік тому.
За оцінками української влади, лише у 2024 році країні знадобиться близько 15 мільярдів доларів США для невідкладних пріоритетних заходів з відбудови та відновлення як на національному, так і на місцевому рівнях, з особливим акцентом на підтримку та мобілізацію приватного сектору, а також на відновлення житла, соціальної інфраструктури та послуг, енергетики та транспорту. У RDNA3 підкреслюється, що хоча близько 5,5 мільярдів доларів США з цих потреб у фінансуванні вже забезпечені як міжнародними партнерами України, так і за рахунок її власного бюджету, близько 9,5 мільярдів доларів США наразі залишаються не підкріпленими фінансуванням.
«Незважаючи на те, що триває повномасштабна війна, Уряд України, за підтримки міжнародних партнерів, продовжує реалізовувати програму швидкого відновлення. Проведення Третьої Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA3) дозволяє нам підійти до цього процесу більш системно. Ми вдячні Світовому банку та іншим партнерам за цю роботу», - сказав Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль. «Ми бачимо, що протягом останнього року потреби на відновлення продовжували зростати. Основним ресурсом для відновлення України має стати конфіскація російських активів, заморожених на Заході. Ми повинні розпочати цей процес вже цього року. Одночасно український уряд створює умови для залучення приватних інвестицій, які прискорять процес відбудови і змінять нашу країну на шляху до ЄС».
Комісар ЄС з питань сусідства та розширення Олівер Варгеї сказав: «Загарбницька війна Росії продовжує мати далекосяжні наслідки для України. ЄС і надалі відіграватиме ключову роль у вирішенні короткострокових і середньострокових проблем, визначених у сьогоднішньому звіті RDNA3. Завдяки оновленій публічній інформації, RDNA3 допомагає ще більше сфокусуватись на відновленні, відбудові та модернізації через програми Ukraine Facility та «План України»».
Оцінка RDNA3, яка охоплює завдану шкоду за майже дворічний період з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року до 31 грудня 2023 року, демонструє, що пряма шкода в Україні сягнула майже 152 мільярдів доларів США, причому найбільш постраждалими секторами є житловий сектор, транспорт, торгівля та промисловість, енергетика і сільське господарство. Найбільша шкода зосереджена в Донецькій, Харківській, Луганській, Запорізькій, Херсонській та Київській областях - тих самих областях, де була зафіксована найбільша шкода у попередній оцінці.
В Україні пошкоджено або зруйновано 10 відсотків житлового фонду, що призвело до тривалого переміщення українців з їхніх громад. Руйнування дамби Каховської ГЕС та гідроелектростанції у червні 2023 року призвело до значних негативних наслідків для довкілля та сільського господарства, а також загострило проблеми, з якими вже зіткнулися люди, намагаючись забезпечити доступ до житла, води, продуктів харчування та медичних послуг.
RDNA3 охоплює важливі заходи з відновлення в короткостроковій перспективі та відбудови в середньостроковій перспективі. Там, де це можливо, оцінка розглядає, але не включає ті потреби, які вже були задоволені за рахунок державного бюджету, або підтримки партнерів і міжнародної спільноти.
RDNA3 також підкреслює постійний запит на реформи та політики, які каталізують залучення приватного сектору, забезпечують інклюзивне та екологічне відновлення, а також інтегрують проєктне планування в процес середньострокового бюджетного планування.
«Останні два роки засвідчили безпрецедентні страждання і втрати для України, та її народу», – сказала Антонелла Бассані, Віце-президент Світового банку у справах регіону Європи та Центральної Азії. «І хоча ця оновлена оцінка документує значну шкоду та відповідні потреби, вона водночас є свідченням стійкості України – вона демонструє, що самовідданість і здатність її народу до адаптації вже допомогли відновити частину шкоди та рухатися до відновлення. Оскільки українська влада продовжує свій шлях до економічного відновлення та амбітних реформ, ми, Група Світового банку, як і раніше глибоко віддані співпраці з нею, щоб забезпечити краще майбутнє».
Висновки RDNA3 доповнюють визначені пріоритети щодо реформ та інвестицій в «Плані України», який закладе основу для здійснення фінансування у межах програми Ukraine Facility на наступні чотири роки. Оскільки Україна готується до процесу вступу до ЄС, ці реформи та інвестиції підтримують принципи відбудови «краще, ніж було», та інституційну спроможність органів влади на національному та регіональному рівнях.
З часу проведення останньої оцінки RDNA2, Уряд України, за підтримки партнерів, задовольнив деякі з найбільш нагальних потреб. Наприклад, за даними Уряду України, у 2023 році на відновлення житлового сектору виділено 1 мільярд доларів США, причому більшу частину коштів спрямовано на ремонт і відбудову пошкоджених будівель. У транспортному секторі проведено аварійно-відновлювальні роботи на понад 2 000 км автомагістралей, шосе та інших національних доріг. У сфері освіти місцева влада відновила близько 500 навчальних закладів, а з січня 2023 року частка навчальних закладів, які мають бомбосховища, зросла з 68% до 80%. .
RDNA3 також містить більш ґрунтовні дані та аналіз впливу на вразливі групи населення та громади. У ній представлено аргументи на користь інвестицій у людський капітал України.
«Війна не закінчилася. Страждання не закінчилися», - сказала Деніз Браун, Координаторка системи ООН в Україні. «Але громади в Україні демонструють надзвичайну сміливість і відданість, впроваджуючи власні інклюзивні процеси відновлення, і вони потребують постійної підтримки своїх міжнародних партнерів. Майбутнє України залежить від народу України. Саме в нього ми маємо інвестувати».
Загальні видатки, відображені в цифрі 486 мільярдів доларів США на відновлення та відбудову, оцінка на 10 років, включають заходи, необхідні для розбудови сучасного, низьковуглецевого, інклюзивного та стійкого до змін клімату майбутнього. Найбільші потреби у відновленні та відбудові оцінюються у житловому секторі (17% від загального обсягу), далі йдуть транспорт (15%), торгівля і промисловість (14%), сільське господарство (12%), енергетика (10%), соціальний захист і забезпечення засобів до існування (9%), управління вибухонебезпечними предметами (7%). Загальні витрати для всіх секторів на розчищення залишків руйнувань і управління ними (і, за необхідності, на знесення) сягнули майже 11 мільярдів доларів США.
1 of 5
Історія
06 лютого 2024
Українці різного віку змогли поділитись думками про права людини під час війни завдяки конкурсові відеоесе
«Побачив конкурс і подумав, що ось така ситуація в Україні, то чому б не показати українців в цій ситуації? Кожна людина має право на життя», — розповідає 11-літній Андрій з Чернівців. Він, який в майбутньому мріє стати розробником відеоігор, був одним з п’яти переможців конкурсу відеороликів, організованого Моніторинговою місією ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ) з нагоди 75-ї річниці прийняття Загальної декларації прав людини.
«Цей конкурс відеороликів мав на меті заохотити відеографів показати те, як Загальна декларація прав людини сприяє виконанню обіцянок свободи, рівності та справедливості для всіх», — каже Даніель Белль, яка очолює Моніторингову місію ООН з прав людини в Україні.
Завдяки досвіду роботи в спустошених війною Афганістані та Іраку, Белль знає, що відеоесе можуть стати потужним форматом візуального оповідання. «Створені учасниками відеоесе надзвичайно переконливо передають емоції людей, які постраждали від травми та руйнувань війни, що серйозно впливає на права людини», — пояснює вона.
На конкурс ООН подався 51 учасник — всі вони були різного віку та представляли різноманітні регіони України. Ця яскрава група включала учнів молодших класів та студентів університетів, викладачів та активістів. Троє основних переможців були обрані за результатами відкритого голосування «вподобайками» на сторінці Моніторингової місії з прав людини в Інстаграм. Ще дві нагороди були присуджені радою співробітників ООН. Переможці проживають в Миколаївській, Рівненській, Чернівецькій та Хмельницькій областях України.
Руслана, викладачка дитячої медіашколи в Рівному, розповідає, що її учні самі прийняли рішення про те, як найкраще підійти до теми. «Це реально ідея дитини», — розповідає Руслана, — «ми провели брейнштормінг з дітьми, вони пропонували свої варіанти, і самі придумали сценарій, за яким вони мріють про відвідування місць, до яких вони не можуть потрапити через війну, і самі в ньому знімалися». Сюжет відеоролика-переможця запропонував 13-річний Влад, чия сім'я була змушена покинути Херсон на початку війни.
Олександр, курсант з Кам'янця-Подільського, розповідає, що він та його одногрупники, автори ще одного відео, яке отримало нагороду, вирішили привернути увагу до порушень прав людини та воєнних злочинів, скоєних після вторгнення Росії в Україну 22 місяці тому. Він стверджує, що зйомки були не дуже складними, а от монтаж відео був нелегким. Проте, незважаючи на похмуру тему відео, він каже, що процес роботи над відео приніс позитивні емоції, про які всі тепло згадують.
Роман, викладач університету та практикуючий журналіст з Миколаєва, зазначає, що наразі тема перепрацювання на роботі, яку обрали його студенти, є актуальною для багатьох українців. Маючи за плечами три роки досвіду роботи на місцевому телеканалі, Роман добре знає, як створювати професійні відео. Роман розповідає: «Було багато проектів, але не таких, як цей. Процес групового написання сценарію, режисури та знімального процесу розпалив бажання в мене і дав мотивацію моїм студентам». Роман поділився планами щодо продовження створення відеороликів на тему прав людини. «Студентам це необхідно для професійного зростання, а країні — для збільшення обізнаності у своїх правах її громадян», — додає він.
«Представлені в цих відео теми стосуються широкого кола питань, пов’язаних із правами людини, наприклад, право на життя, особисте достоїнство, доступ до освіти тощо. В контексті страждань, які принесла ця війна, ми сподіваємося, що ці оповіді сприятимуть формуванню більш поінформованої та чуйної світової спільноти», — пояснює Белль.
Коротке відео, створене Русланом, студентом юридичного факультету Чернівецького Національного Університету, одного з найстаріших в Україні, присвячене тематиці втрати близьких людей через війну. «Співвідношення минулого та теперішнього, тобто мирного часу та часу війни, досить болісна тема для багатьох українців, зокрема для дітей, чиї батьки зараз воюють на сході та втрачають свої життя», - говорить Руслан. «Цей момент, коли до тебе не повертається батько [з війни], — це дійсно боляче. В моєму близькому середовищі такого досвіду, на щастя, немає, але я бачу такі історії». Він розказав, що процес створення відео для конкурсу був надихаючим та пізнавальним, та тепер хоче заснувати громадську організацію, яка б захищала права військовослужбовців.
Руслана, викладачка медіашколи з Рівного, говорить, що її юні студенти також думають про українських солдатів, які служать на передовій. Вона згадує, що нещодавно вони створили відео зі списком побажань до Санта Клауса. У цьому відео вони просять Санту безпечно повернути солдатів додому, а допоки вони воюють, - завжди забезпечувати їх гарячим чаєм.
***
1 of 5
Історія
02 лютого 2024
Зима в Україні: «немає місця, кращого за рідний дім» — навіть, якщо він на лінії фронту
У селі Веселянка, що на південному сході України, сьогодні холодно та похмуро. Кілька десятків людей зібралися біля пункту роздачі допомоги від Всесвітньої продовольчої програми (ВПП). Вони тримають руки в кишенях, щоб зігрітися, розмовляють та жартують, поки на фоні чути гул снарядів.
Не так давно у Веселянці мешкали майже тисяча людей. Земля тут родюча, тому багато з них вирощували соняшник, пшеницю чи ріпак. Але коли у березні 2022 року бої дійшли до околиць села,майже половина його мешканців роз’їхалася.
Втім, багато інших українців, у тому числі жителька Веселянки Алла та її чоловік (прізвища не розголошуємо з міркувань безпеки), продовжують жити поблизу районів, де ведуться інтенсивні бої. Попри небезпеку, ці люди часто прив’язані до своєї землі та домівок або бояться тривалих переїздів. Деякі люди змушені повертатися до своїх ферм, земельних ділянок та інших засобів існування після того, як закінчилися можливості прогодувати себе.
ВПП розширює свою допомогу для людей в Україні, зокрема родин, як ця, за підтримки Європейського Союзу та інших донорів. Цього року Всесвітня продовольча програма має на меті щомісяця впродовж зими охоплювати 2,4 мільйони людей продуктами або грошовою допомогою.
Лише за січень понад 500 тисяч людей отримали продовольство від ВПП. Роздача продуктів харчування, таких як свіжий хліб та консерви, або 30-денні продуктові набори, що включають основні продукти харчування зосереджена на районах вздовж лінії фронту, таких як Веселянка.
Допомога дуже потрібна. Війна продовжує порушувати виробництво та постачання продовольства в Україні. Як наслідок, у багатьох районах сходу та півдня країни доступ до їжі нестабільний. Приблизно кожен п’ятий українець відчуває нестачу продовольства. Прифронтові райони стикаються з особливо жахливими умовами.
Крім того, діяльність ВПП в Україні наразі профінансована лише на 54 відсотки. Необхідно зібрати ще 180 мільйонів доларів протягом наступних шести місяців.
«Цього року життя українців не стало кращим чи легшим — війна не вщухає, останніми тижнями посилюються удари по цивільних районах, продовжується пошкодження інфраструктури та все більше жертв серед цивільного населення», — каже Маріанн Ворд, тимчасово виконуюча обов’язки директора ВПП в Україні.
«Люди, які проживають поблизу лінії фронту, знаходяться у найскладнішій ситуації, – додає вона, – і вони розраховують на постійну підтримку гуманітарних організацій, щоб звести кінці з кінцями».
Дім на лінії фронту
На початку війни Алла з чоловіком теж були змушені приєднатися до тих, хто виїжджав з Веселянки, хоча спочатку хотіли залишитися. Це рішення було прийняте, коли у їхньому дворі розірвалася ракета, знищивши вікна та дах сімейного будинку.
«Ми були у відчаї, — зі сльозами на очах згадує Алла. — Наша земля була готова до обробки, але ми вже не могли залишатися — будинок був зовсім незахищений від вітру та холоду».
Деякий час вони жили у доньки, але через кілька тижнів повернулися додому.
«Ми не могли дуже довго бути далеко, — каже Алла. «Немає місця, кращого за рідний дім».
Зараз на порозі вже третій рік конфлікту, і вибухи стали фоновим шумом для Алли та її сусідів. Вони пристосувалися до життя на передовій: імпровізовані укриття запасають водою, їжею та теплим одягом.
Минула зима була особливо суворою, з низькими температурами, відключеннями електроенергії та різким зростанням витрат на опалення. У більшості найближчих магазинів були порожні полиці. Мешканці Веселянки підготувалися, як могли, та вистояли.
«Був період, коли ми були без світла по три-чотири дні, — розповідає Алла, — Обстріли було чутно постійно. Я думала тільки про своїх дітей та онуків. Я весь час дзвонила доньці, щоб переконатися, що вони в безпеці».
Ще одна важка зима
Ця зима – вже третя, коли продовжується війна, а ціни ростуть. Родини, як у Алли, знову зіштовхуються з труднощами, коли мова йде про те, аби дозволити собі продукти, опалення чи необхідний ремонт. Гуманітарна допомога від ВПП та інших організацій допомагає заповнити прогалини.
«Ціни постійно ростуть, — каже Алла. «Єдиний наш дохід — це дві пенсії. Як ми можемо собі це все дозволити?»
Для неї та для багатьох інших людей, що живуть на лінії фронту, продуктова коробка ВПП, що включає основні продукти, такі як консервована квасоля або м’ясо, макаронні вироби, пшеничне борошно, соняшникова олія, гречка, цукор і сіль - рятує життя. Особливо це стосується людей похилого віку, які живуть самі.
«М’ясні консерви та крупи – це основа для нас, – каже Алла, – принаймні про їжу ми не хвилюємося».
Вранці, з борошна, яке надає ВПП, вона пече традиційні українські млинці для свого чоловіка.
«Увечері ми п'ємо чай і будуємо плани на майбутнє», - з усмішкою розповідає Алла. «Треба мати плани, незважаючи ні на що».
*** Завдяки Європейському Союзу та іншим партнерам ВПП продовжує надавати життєво необхідну продовольчу та грошову допомогу найбільш вразливим українцям, а також підтримує гуманітарне реагування шляхом надання послуг з логістики та телекомунікаційної підтримки.
*** Завдяки Європейському Союзу та іншим партнерам ВПП продовжує надавати життєво необхідну продовольчу та грошову допомогу найбільш вразливим українцям, а також підтримує гуманітарне реагування шляхом надання послуг з логістики та телекомунікаційної підтримки.
1 of 5
Пресреліз
15 березня 2024
Україна: Комісія ООН стурбована постійними та систематичними порушеннями прав людини і міжнародного гуманітарного права
Комісія виявила нові докази того, що російська влада вчинила порушення міжнародного права прав людини та міжнародного гуманітарного права, а також відповідні воєнні злочини на територіях, що потрапили під її контроль в Україні. Комісія занепокоєна постійним застосуванням вибухової зброї в цивільних районах. Численність таких атак свідчить про закономірність ігнорування російськими збройними силами можливого завдання шкоди цивільному населенню.Комісія дійшла висновку, що бойові дії у Маріуполі та облога міста на початку повномасштабного вторгнення мали надзвичайно серйозний вплив на цивільне населення. Супутникові знімки свідчать про суцільне винищення цілих районів міста. Мешканці розповідали про нестерпні страждання, яких вони зазнали під час нещадних обстрілів та повітряних бомбардувань, що спричинили масову загибель людей, поранення та руйнування. За словами цивільних, після того, як вони вибрались із укриттів, то побачили трупи, що лежали розкидані на вулицях та в руїнах власних будинків. Дані отримані Комісією, свідчать про те, що в Маріуполі було пошкоджено або зруйновано принаймні 58 об’єктів медичної інфраструктури та 11 електростанцій.В цілому, нещодавні невибіркові напади у порушення міжнародного гуманітарного права, вчинені російськими збройними силами, призвели до жертв серед цивільного населення, а також до руйнування та пошкодження цивільних об'єктів, зокрема тих, що перебувають під захистом, таких як лікарні та об’єкти культурної спадщини. У багатьох випадках російські збройні сили не вживали можливих запобіжних заходів, щоб переконатися, що постраждалі об'єкти не є цивільними.«Ми занепокоєні масштабами, тривалістю і тяжкістю розслідуваних Комісією порушень і злочинів, а також їхнім впливом на потерпілих та постраждалі громади», – заявив Голова Комісії Ерік Мьосе.Нові докази підтверджують попередні висновки Комісії про те, що практика застосування тортур до цивільних, до якої вдається російська влада в Україні та Російській Федерації, є поширеною та систематичною.У поточній доповіді Комісія зосередила свою увагу на випадках катування українських військовополонених та описала моторошне поводження із ними в декількох місцях позбавлення волі в Російській Федерації. Свідчення потерпілих показують всю нещадність та жорстокість цього поводження, що завдавало жертвам сильного болю та страждань під час тривалого утримання під вартою. Все це здійснювалося з кричущою зневагою до людської гідності та спричинило довготривалі фізичні та психічні травми. Один український військовослужбовець, якого представники російської влади утримували під вартою та піддавали тортурам у декількох місцях позбавлення волі, розповів про свій досвід перебування у виправній колонії у місті Донський Тульської області, де його постійно катували, в результаті чого в нього було переламано кістки, вибито зуби, а на пораненій стопі розвинулася гангрена. «Я втратив будь-яку надію і волю до життя», – сказав солдат, додавши, що він намагався накласти на себе руки, але злочинці почали його бити. Після звільнення з полону солдата госпіталізували 36 разів.Розслідування виявили подальші докази незаконного переміщення дітей на підконтрольні Росії території. У доповіді задокументовано випадки зґвалтувань та іншого сексуального насильства, вчиненого щодо жінок та дівчини за обставин, в рамках яких це також прирівнюється до катувань. Тут також викладено подробиці випадків сексуалізованих катувань і погрози зґвалтування військовополонених-чоловіків.У цій доповіді також описано декілька порушень прав людини з боку української влади щодо осіб, підозрюваних у співпраці з російською владою. Комісія рішуче засуджує всі порушення та відповідні злочини. Поточні висновки Комісії свідчать про необхідність проведення подальших розслідувань, зокрема з метою встановлення, чи можуть деякі з виявлених інцидентів прирівнюватися до злочинів проти людяності.Насамкінець, Комісія наново наголошує на важливості забезпечення ідентифікації злочинців та притягнення їх до відповідальності. Притягнення винних до відповідальності має вирішальне значення, але не менш важливою є турбота про потреби потерпілих. Отже, Комісія у рівній мірі наголошує на значущості інших аспектів притягнення до відповідальності, таких як встановлення істини, репарації та гарантії неповторення.У цій доповіді наведено висновки Комісії за час її роботи у рамках другого мандату. Комісія представить свою доповідь Раді ООН з прав людини в Женеві на початку наступного тижня.***Примітка для редакторів:З повним текстом доповіді можна ознайомитися тут.Незалежну міжнародну комісію з розслідування порушень в Україні було створено Радою ООН з прав людини у 2022 році для розслідування всіх ймовірних порушень та утисків прав людини та порушень міжнародного гуманітарного права, а також пов'язаних із ними злочинів у контексті агресії Російської Федерації проти України. До складу Комісії входять Ерік Мьосе (голова), Пабло де Грейф та Врінда Ґровер.Додаткову інформацію про роботу Комісії можна знайти тут. Для запитів ЗМІ, будь ласка, зв’яжіться з наступними співробітниками: Саулє Мухаметрахімова, радниця зі зв’язків із засобами масової інформації при Комісії з розслідування порушень в Україні, +43-1 26060-83450 або +43 676 3493464, email: saule.mukhametrakhimova@un.org.У Женеві: Тод Пітман, радник зі зв’язків із засобами масової інформації відділу підтримки розслідувань Ради ООН з прав людини, todd.pitman@un.org/ +41 76 691 1761; або Паскаль Сім, прес-офіцер Ради з прав людини, simp@un.org/ +41 79 477 4411.
1 of 5
Пресреліз
15 березня 2024
НЕОБХІДНО ДОКЛАСТИ ВСІХ ЗУСИЛЬ, ЩОБ ЗАПОБІГТИ ПОДАЛЬШІЙ ЗАГИБЕЛІ МИРНИХ МЕШКАНЦІВ В УКРАЇНІ
Я приголомшена жахливою трагедією, що сталася в Одесі кілька годин тому, де через удари Російської Федерації загинули та отримали поранення десятки мирних мешканців і рятувальників. Думками я з їхніми родинами та з усіма жителями Одеси, які вже багато пережили під час цієї війни.Удар стався у робочі години в п'ятницю. За ним ще один, у результаті якого постраждали рятувальники, у тому числі парамедик, які виїхали для надання допомоги. Загибель і поранення мирних людей, зокрема тих, хто самовіддано ризикує своїм життям, рятуючи інших, є абсолютно неприйнятними. Міжнародним гуманітарним правом передбачено обов'язок щодо захисту цивільного населення. Завдання удару, знаючи наперед, що він буде непропорційним, є порушенням міжнародного гуманітарного права. Кількість мирних мешканців, які постраждали внаслідок війни Російської Федерації проти України, продовжує зростати. Необхідно докласти всіх зусиль, щоби зупинити загибель і страждання цивільного населення.
1 of 5
Пресреліз
12 березня 2024
ЩЕ ОДНЕ УКРАЇНСЬКЕ МІСТО ПОСТРАЖДАЛО ВІД ЖАХЛИВОГО УДАРУ
Близько години тому Кривий Ріг на Дніпропетровщині, у центрі України, постраждав від удару, в результаті якого було пошкоджено багатоповерховий будинок, через що мешканці опинилися під завалами.Серед постраждалих — десятки мирних жителів, у тому числі діти. Гуманітарні організації вже працюють на місці, надаючи невідкладну допомогу. Я приголомшена тим, що, коли сім'ї просто збиралися разом, щоби повечеряти та спокійно провести час вдома, їхні домівки були зруйновані, а близькі постраждали. Такі удари та обстріли спостерігаються по всій Україні та в прифронтових областях, унаслідок чого зазнають пошкоджень житлові будинки й цивільна інфраструктура та гинуть й отримують поранення мирні мешканці, які просто жили своїм звичайним життям.Війна Російської Федерації проти України завдає нищівних втрат мирним мешканцям України, котрі через це платять найвищу ціну. Міжнародним гуманітарним правом чітко передбачено: цивільне населення та цивільна інфраструктура повинні бути захищені.
1 of 5
Пресреліз
12 березня 2024
НАСТАВ ЧАС ДЛЯ ПОДАЛЬШОГО ПОСИЛЕННЯ ПІДТРИМКИ З МЕТОЮ СПРИЯННЯ ВІДНОВЛЕННЮ ГРОМАД В УКРАЇНІ, ЗРУЙНОВАНИХ ВТОРГНЕННЯМ РОСІЇ – ООН
«Гуманітарна допомога досі залишається життєво важливою артерією для мільйонів українців, особливо для тих, які живуть поблизу лінії фронту. Разом із тим, скрізь, де дозволяють умови, спільно з Урядом ми перейшли від надання виключно гуманітарної допомоги до підтримки відновлення громад, зруйнованих вторгненням Росії», – сказала Деніз Браун. Вона додала, що настав час ще більше посилити таку цю підтримку, і пояснила, що в деяких регіонах України — наприклад, у Сумській та Миколаївській областях — за наявності ефективного керівництва з боку регіональних і місцевих органів влади, залучення організацій громадянського суспільства та підтримки з боку ООН і міжнародного співтовариства, люди вже можуть починати відбудовувати своє життя.В ході сьогоднішнього засідання Заступники голів Миколаївської та Сумської обласних державних адміністрацій представили свій досвід переходу від надання гуманітарної допомоги до підходу, до якого також інтегровано заходи сприяння економічному та соціальному відновлення та створення умов для повернення людей і життя до такого стану, яким воно було до війни. Підтримку такій діяльності надає Фонд відновлення громад, очолюваний ООН. ***Примітка для редакторів:У Розширеному керівному комітеті спільно головують Віце-прем'єр-міністр з відновлення України – Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков і Координаторка системи ООН в Україні, гуманітарна Координаторка Деніз Браун.До складу його членів входять Міністерство соціальної політики України, агенції ООН, національні та міжнародні неурядові організації, гуманітарні донори та донори у сфері розвитку, зокрема, Європейський Союз, Швейцарія, Великобританія та Сполучені Штати, а також міжнародні фінансові інституції, включно зі Світовим банком і Європейським інвестиційним банком.
1 of 5
Пресреліз
11 березня 2024
Україна: Відновлення наукової інфраструктури коштуватиме понад $1,26 млрд (ЮНЕСКО)
Читайте повне дослідження тутОскільки ситуація стає дедалі критичнішою для наукової спільноти, ми повинні захищати та підтримувати їхні дослідження в Україні. Вчені, інженери та інші експерти матимуть важливе значення для відновлення країни, не кажучи вже про те, що цей сектор є цінним джерелом інновацій та відкриттів для решти світу. - Одрі Азуле, Генеральна Директорка ЮНЕСКОДо російського вторгнення Україна була всесвітньо відома своїм вагомим внеском у такі галузі, як інформатика, ядерна фізика та астрономія. З 2015 по 2019 рік загальний обсяг наукових публікацій (без соціальних наук, мистецтва та гуманітарних наук) зріс на 45%. Лише щодо штучного інтелекту та робототехніки в Україні з 2012 по 2019 рік було видано 6214 публікацій (UNESCO 2021 Science Report).Згідно з новим дослідженням, оприлюдненим сьогодні ЮНЕСКО та Малою академією наук України, загалом за останні два роки було пошкоджено або зруйновано 1443 будівлі котрі належать до 177 наукових установ. Відновлення цих будівель коштуватиме понад 1,21 мільярда доларів США, зокрема 980,5 мільйонів доларів потрібно лише для університетів, оскільки вони зазнали найбільших втрат.Найбільше постраждала наукова інфраструктура Харківщини, де наймасштабніших збитків зазнали Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого ($116,5 млн) та Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова ($104,1 млн).Багато необхідного обладнання було знищено або викрадено.Окрім самих будівель, пошкоджено понад 750 одиниць науково-технічного обладнання, з них 643 не підлягають ремонту. Це включає обладнання, яке використовується в широкому спектрі дослідницької діяльності. Загальна вартість відновлення цього необхідного дослідницького обладнання оцінюється в 45,9 мільйонів доларів.Тимчасова окупація територій російськими військами також має серйозні наслідки: 18 наукових інститутів були вимушені переїхати, деякі з них проводили дослідження місцевого біорізноманіття та екології, котрі не можуть виконуватися дистанційно.Особливу тривогу викликає ситуація навколо Інституту проблем безпеки атомних електростанцій, що під Запоріжжям. Було викрадено або знищено критично важливе обладнання для моніторингу стану атомної промисловості, включно з унікальною радіологічною лабораторією, яка контролює рівень радіації. Втрата цього моніторингового обладнання становить серйозну загрозу безпеці всього регіону.Серйозний удар для наукової спільноти УкраїниВійна змусила українських науковців переміщуватися по країні і навіть за кордон, водночас умови їх праці значно погіршилися. У лютому 2022 року в державному науковому секторі працювало 88 629 науковців. Відтоді 12% (10 429) дослідників і викладачів із 524 установ і університетів були змушені переїхати в інше місце в Україні (4 887) або за кордон (5 542). У Німеччині та Польщі зараз перебуває найбільше українських вчених в еміграції. Кількість науковців, зайнятих у державному науковому секторі України, зменшилася на 4 958 осіб (5,3%).Зараз близько 30% науковців України вимушені працювати дистанційно. Це стосується як емігрантів, так і внутрішньо переміщених осіб, тобто тих, хто був змушений покинути території, що найбільше постраждали від бомбардувань: Харківську, Київську, Сумську, Дніпропетровську, Одеську та Запорізьку області.Зростаючий брак коштівСуттєво скоротилося фінансування галузі науки. За даними Інституту статистики ЮНЕСКО, валові внутрішні витрати на дослідження та розробки скоротилися на 38,5% між 2021 та 2022 роками, з 2019,5 млн доларів до 1242,1 млн доларів.З 2021 року Національна академія наук України, яка представляє 450 афілійованих інститутів, скоротила бюджет на 48%. Це призвело до призупинення багатьох дослідницьких програм і відповідно послаблення багатьох дослідницьких груп і команд. Середня місячна зарплата впала на 39%, а також багато дослідників були змушені працювати неповний робочий день.Протягом останніх двох років переміщення науковців та скорочення бюджету вплинули на науковий внесок України, зокрема на кількість наукових публікацій, а також на рівень співпраці з країнами-членами Європейського Союзу, членами Євроатлантичного партнерства та країнами Африки та Азії.11 березня ЮНЕСКО організовує зустріч у своїй штаб-квартирі (Париж, Франція), на якій науковці з України та інших країн обговорять результати дослідження з державами-членами Організації та розглянуть наступні кроки щодо підтримки ЮНЕСКО з боку України.Читати дослідження:UNESCO’s “Analysis of War Damage to the Ukrainian Science Sector and its Consequences”
1 of 5
Нові публікації
1 / 11
Матеріали
21 лютого 2024
Матеріали
13 грудня 2023
Матеріали
05 жовтня 2023
1 / 11