Ці гранти дозволили їм не лише відкрити власний бізнес або пройти професійне навчання, але й створити робочі місця для інших людей, які були змушені покинути свої домівки.У багатьох назва міста Маріуполь викликає нестерпні образи руйнування та захоплення стійкістю його мешканцями. Для Тетяни  – це дім, який вона була змушена покинути, коли повномасштабне російське вторгнення перевернуло її життя з ніг на голову. Тепер, майже через три роки й за тисячу кілометрів від дому, Тетяна плекає частинку серця Маріуполя на заході України.Після початку повномасштабної війни Тетяна виїхала з Маріуполя з маленькою донькою спочатку до Дніпра, а згодом до Івано-Франківська. Вона залишила своїх батьків, кар’єру керівника відділення банку та таке знайоме їй життя в колись жвавому місті на березі Азовського моря. Але Тетяна привезла із собою дух міста, який зараз живе в «DUSHA» - затишному кафе, яке вона відкрила в Івано-Франківську завдяки грантовій підтримці Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН). Стіни кав’ярні прикрашені символікою Маріуполя, а девіз «Душа – у кожній чашці» запрошує гостей відчути тепло та гостинність рідного міста.  Кафе швидко стало успішним, і Тетяни вирішила розширити бізнес. Вона відкрила другий заклад і найняла двох працівників, у тому числі ще одну жінку-ВПО з Одеської області. Тетяна прагне вдосконалювати свої навички та зараз навчається на кулінарних курсах у Франції, що сприятиме процвітанню її кафе. Вона вважає, що бізнес приносить їй не лише фінансову стабільність, а й допомагає знайти місце в новій громаді.«Ми пропонуємо каву, десерти та сендвічі, а також душевні розмови з нашими клієнтами, і ця робота також допомогла мені відчути себе частиною моєї нової спільноти. Мені подобається вкладати частинку душі у все, що я роблю, і люди це відчувають», – каже Тетяна.Від переміщення до підприємництваУ 2022-2023 роках УВКБ ООН надало 34 бізнес-гранти та 22 гранти на професійне навчання для підтримки внутрішньо переміщених осіб в Україні, щоб вони могли відновити своє життя, досягти фінансової стабільності та стати самозабезпеченими. Програму реалізували у чотирьох західних областях України - Закарпатській, Львівській, Івано-Франківській та Рівненській. Відповідно до результатів опитування 56 осіб, які отримали цю допомогу, станом на кінець 2024 року 38 з них мають бізнес, який продовжує працювати. Крім того, ці підприємства допомогли створити робочі місця ще для 28 осіб, багато з яких також були зазнали переміщення через війну.Один з таких бізнесів – студія краси «Petite Rêve» (Маленька мрія), яку відкрила Ольга, яка виїхала до Івано-Франківська з окупованого Мелітополя Запорізької області. Зараз у закладі працює сім жінок, частина з яких також внутрішньо переміщені. Завдяки гранту від УВКБ ООН Ольга розширила свою підприємницьку ініціативу від скромних послуг манікюру до студії краси, яка пропонує перукарські послуги, моделювання брів тощо. Вона також допомагає своїй громаді, безкоштовно навчаючи місцевих і переміщених жінок техніці манікюру. «Бізнес-грант УВКБ ООН дав мені поштовх. Звичайно, мені довелося інвестувати ще і власні кошти, але грант покрив приблизно 70 відсотків того, що мені було потрібно для відкриття власного бізнесу. Напевно, я б не наважився на щось настільки велике та масштабне, якби не ці грантові кошти. Тепер я також можу викладати основи надання послуг краси іншим жінкам, щоб допомогти їм оволодіти новими навичками. Я роблю усе, що можу, і дуже хочу, щоб у них все вийшло», – поділилася Ольга.Допомагаючи людям повернутися і залишитисяДля іншої одержувачки бізнес-гранту Олени шлях до власного процвітаючого бізнесу пролягав через вимушений від’їзд із Запоріжжя, шестимісячного перебування в Італії як біженки, повернення в Україну та переїзду до Івано-Франківська. Зіштовхнувшись із багатьма труднощами, вона вирішила нарешті здійснити свою мрію – відкрити спортивний клуб «Pride». Грант УВКБ ООН дозволив Олені розширити бізнес, і тепер клуб пропонує заняття з тайського боксу, гімнастики, карате, пілатесу та стретчингу для дітей та дорослих.«Я сама хореограф, а мій чоловік тренер з тайського боксу. В Італії ми зрозуміли, що не зможемо знайти роботу в нашій сфері, і я відчула, що таке життя не для мене. Ми вирішили повернутися і почати будувати щось самостійно. Наш клуб – це не лише спорт, а й можливості для спілкування між ВПО та місцевими», – зазначила Олена. , filtered_html

Ірина – керівниця невеликої пекарні та кафе в Івано-Франківську, де вона працевлаштовує жінок, які були змушені покинути свої домівки через повномасштабне вторгнення Росії. Водночас постійні атаки на енергетичну інфраструктуру ускладнюють можливість підтримувати роботу бізнесу та виплачувати заробітну плату персоналу.«Відключення електроенергії також створюють моральний тиск», — зазначає Ірина, адже її генератори не можуть забезпечити роботу печей під час тривалих блекаутів. Через це складно виплачувати зарплатню працівникам і працівницям, які  покладаються на цю роботу для забезпечення власних базових потреб.«Кожна зима — це питання виживання бізнесу і персоналу, який ти наймаєш», — додає Ірина, яка також очолює громадську спілку «Дорога смаку Прикарпаття», мережу місцевих ресторанів і виробників продуктів харчування.З початку повномасштабної війни у 2022 році російські війська неодноразово атакували українські електростанції та іншу енергетичну інфраструктуру. З початку повномасштабної війни у 2022 році російські війська неодноразово атакували українські електростанції та іншу енергетичну інфраструктуру.Президент Володимир Зеленський 29 листопада 2024 року заявив, що Росія за час війни здійснила щонайменше 1120 атак на українську енергетику з 2022 року. Цього року, згідно зі звітом Управління Верховного комісара ООН з прав людини, лише з 22 березня по 31 серпня сталося дев'ять хвиль російських атак, які призвели до значних руйнувань та пошкоджень об'єктів виробництва, передачі та розподілу електроенергії.Атаки на енергетичну інфраструктуру впливають на всіх українців та українок, особливо з настанням зими, коли холодна погода та скорочення світлового дня призводять до збільшення попиту на електроенергію на 20–25 відсотків. Ці атаки мають особливі наслідки для жінок і дівчат.«Відключення електрики впливають на можливість жінок працювати та забезпечувати свої сім’ї», — говорить Лілія Кісліцина, президентка жіночої правозахисної організації «SMARTA», яка працює в Донецькій області.Кісліцина, яка також є координаторкою Коаліції 1325 Донеччина — мережі організацій у Донецькій області, що мають на меті захистити жінок під час війни, — каже, що багато внутрішньо переміщених жінок працюють у малому бізнесі, який змушений закриватися або скорочувати робочі години через відключення електрики. «Чим далі у віддалені містечка та села — ситуація зі світлом погіршується, — стверджує вона. — Як наслідок — недопрацьовані години робочого дня, за які жінки недоотримують зарплату».Навіть якщо бізнес має генератори, вартість їх експлуатації може бути надто високою. Про це зазначає Софія Буртак, президентка громадської спілки «Бізнес Мережа Сільських Жінок», організації, яка надає допомогу жінкам-фермеркам і підприємствам, якими керують жінки. З моменту вторгнення Росії в Україну у 2014 році мережа також підтримує внутрішньо переміщених жінок і допомагає підприємствам, які очолюють жінки, розробляти стратегії реагування на відключення електроенергії.«Блекаути дуже впливають на собівартість виготовленої продукції, — каже  Софія. — Вартість одного кіловата енергії, виробленого генератором, на 20 гривень вища, ніж вартість одного кіловата від центральної мережі. Навіть при наявності альтернативного джерела електроенергії, вплив на собівартість, ціноутворення та реалізацію продукції є значним». За словами Софії, цього року громадська спілка проводила опитування серед 800 сільських жінок-підприємиць щодо впливу повномасштабного російського вторгнення та блекаутів на їхню діяльність. Згідно з результатами, лише 35 відсотків жінок повідомили, що мають резервні джерела живлення, які здатні підтримувати їхню діяльність.«Тому ризик не мати електроенергії — це фактично втрата доходу для всієї родини», — каже вона.ООН Жінки тісно співпрацює з жіночими правозахисними організаціями в Україні, зокрема ГО «SMARTA» та «Бізнес Мережа Сільських Жінок». За підтримки Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF), ООН Жінки з початку повномасштабного вторгнення Росії надала гранти на суму понад 20 мільйонів доларів для 54 організацій, які очолюють жінки. Зокрема, сюди входять інституційні гранти на закупівлю обладнання, як-от генераторів.Відключення електроенергії також відчувають жінки, які працюють вдома. Блекаути суттєво впливають на приготування їжі та змушують більше часу витрачати на  домашні справи. Через це менш імовірно, що жінки матимуть час на працевлаштування.Відсутність електроенергії «впливає на базові потреби. Приготувати їжу, вийти та повернутися до квартири, особливо коли ти живеш на верхніх поверхах багатоповерхівки, кілька разів на день — це справжній виклик», — говорить Наталія Чермошенцева, консультантка з питань впровадження гендерної рівності, яка координує волонтерський центр «Гідність». Він допомагає громадам, які раніше були окуповані російськими військами. Наталія зазначає, як багато справ, які мусять виконувати жінки, залежать від наявності електроенергії. Сюди входить приготування їжі, закупівля продуктів, прибирання. Також багато де в країні школи працюють у дистанційному режимі через війну, і діти не можуть відвідувати уроки без електрики та доступу до інтернету.«Україна входить у топ країн за рівнем цифровізації, у нас дуже багато електронних послуг. Це стосується як соціальної сфери, так і можливостей роботи та навчання, — зазначає Наталія. — Багато наших стратегій виживання — інформування про тривоги в мобільних застосунках, прийняття рішення про перехід в укриття, моніторинг ситуації тощо — теж напряму залежать від доступу до інтернету».«Коли ми говоримо про різний вплив війни, є конкретна гендерна група — жінки, — на яку війна впливає набагато більше, — говорить Наталія. — Відключення електроенергії  не є гендерно нейтральною проблемою».
 , filtered_html

З настанням зими та в умовах, коли шлях до відновлення ще триває, багатоцільова грошова допомога є гарним прикладом того, як гуманітарна підтримка може змінювати життя на краще. Завдяки їй люди, такі як Людмила, отримують не лише кошти, але й надію на відновлення зруйнованого життя.Українці, зокрема мешканці громад, де обстріли посилилися, живуть у постійному страху та невизначеності. Для жителів Сум, це частина щоденного життя. Сумщина потерпає від постійних ударів, що спричиняють гибель і поранення людей та значні руйнування. У таких умовах загострюються гуманітарні потреби, і  громади терміново потребують соціально-правового захисту та основних послуг.Так, 17 листопада здавалося звичайною неділею, поки удар не потрапив по людному району у міста. Загинули та були поранені люди. Зазнали серйозних пошкоджень численні будинки, і сім'ї залишилися без домівок.“Удар був таким раптовим, із  гуркотом і вибухом, — розповідає пенсіонерка Людмила, яка живе сама в одному з  постраждалих будинків. — Я схопилася з ліжка, взяла документи й побігла в безпечне місце. Я ніколи в житті так не боялася”.Через вибух квартира Людмили було сильно пошкоджена. Вибуховою хвилею вигнуло вхідні двері та часткового зруйнувало балкон. «Я відчувала, як холодне повітря проникало в квартиру через пошкоджені двері. Це справжнє диво, що скло на балконі не впало на мене», — каже вона. Людмила вірить, що її кіт врятував їй життя. «Він вийшов на балкон перед вибухом, і відчинені двері, ймовірно, поглинули частину удару».Живучи на самоті на невелику пенсію, Людмилі було вкрай складно відновити пошкоджену квартиру, щоб зігрітися у холодну зиму й одночасно забезпечити себе ліками, засобами гігієни та продуктами харчування. Швидка гуманітарна допомога після ударівПісля удару в Сумах гуманітарні організації швидко мобілізувалися, щоб надати допомогу постраждалим. Вони забезпечили людей їжею та водою, провели тимчасову ізоляцію пошкоджених вікон, а також надали психологічну та юридичну допомогу, допомагаючи мешканцям, таким як Людмила, впоратися з наслідками трагедії. Кілька гуманітарних організацій розпочали реєстрацію людей для надання багатоцільової грошової допомоги. Ця гуманітарна ініціатива була спрямована на підтримку людей, які втратили свої квартири - на задоволення базових потреб, таких як їжа, ліки, одяг та інші необхідні речі. Сім'ї, які відповідали критеріям, отримували фінансову підтримку в розмірі 10 800 гривень (приблизно 250 доларів США) на одну особу протягом трьох місяців для покриття нагальних витрат у цей складний час.Дізнавшись про програму від сусідів, Людмила одразу звернулася за допомогою. Вона була серед перших, хто подав заявку на екстрену підтримку. Працівники гуманітарних організацій реєстрували вразливих людей, таких як Людмила, включно з людьми з інвалідністю, літніми людьми та іншими, хто стикався із серйозними труднощами. У місті Суми три неурядові організації зареєстрували понад 1000 заявок після удару, який пошкодив квартиру Людмили.«Наші фахівці невтомно консультували постраждалих з питань екстреної допомоги, — розповідає Ольга Коренєва, регіональна координаторка БФ «Право на захист». - Багато людей перебували у стані шоку після удару і не могли одразу звернутися за допомогою, але ми забезпечили доступність підтримки в той момент, коли вони були готові її отримати».Мільйони постраждалих від війни людей отримали багатоцільову грошову допомогу в Україні з 2022 року.По всій Україні понад 100 гуманітарних організацій працюють над тим, щоб постраждалих від війни забезпечити людей багатоцільовою грошовою допомогою. З моменту ескалації бойових дій у 2022 році понад 10,5 мільйона людей отримали підтримку на загальну суму 2,1 мільярда доларів США. У період з 2022 по 2024 рік багатоцільова грошова допомога стала важливою складовою гуманітарної допомоги України для підтримки постраждалих від війни людей.На початку ескалації бойових дій багатоцільова грошова допомога була найбільш затребованою та найефективнішою формою допомоги. Лише у 2022 році майже 6 мільйонів людей отримали цю підтримку, а у 2023 році — понад 4 мільйони, що становило майже 40% загальної гуманітарної допомоги того часу.Робоча група з надання грошової допомоги (Cash Working Group, CWG) в Україні відіграла ключову роль у координації цих зусиль, розробці керівних принципів і стандартних операційних процедур, що дозволили гармонізувати надання багатоцільової грошової допомоги у різних регіонах, уникнути дублювання та забезпечити підтримку найбільш уразливих людей. Сьогодні багатоцільова грошова допомога залишається важливим елементом гуманітарної допомоги в Україні, забезпечуючи гнучку підтримку, яка дозволяє отримувачам допомоги задовольняти свої різноманітні потреби в умовах кризи.Тим часом Людмила готується повернутися додому: «Перші кілька днів я не могла змусити себе повернутися – це було надто боляче бачити руйнування. Я залишалася у друзів сина, — ділиться вона. — Але підтримка, яку я отримала від гуманітарних організацій і друзів, дає мені надію повернутися до нормального життя та зрештою додому»., filtered_html

Ознайомтеся з інтерактивною панеллю програм відновлення ООН в Україні!Ця інтерактивна інформаційна панель надає детальну інформацію про фінансування програм відновлення.ООН надає необхідну підтримку людям, громадам та інституціям з метою підвищення стійкості для відновлення країни після руйнувань, спричинених війною. Це включає розгортання проєктів в наступних важливих сферах: реконструкція інфраструктури, протимінна діяльність, житло, засоби до існування, енергетика, охорона здоров’я, освіта, соціальний захист, екологічна стійкість та економічне зростання.Прозорість і підзвітність є фундаментальними для нашого підходу. Ми прагнемо зробити дані доступними для всіх за допомогою цього інтерактивного інструменту.[powerbi:https://data.uninfo.org/Home/_UkraineUNCT]  , filtered_html