Нове
Пресреліз
22 травня 2026
ООН допомагає фермерам Херсонщини повернути безпечний доступ до земель сільськогосподарського призначення
Дізнатися більше
Історія
21 травня 2026
Війни руйнують життя жінок і дівчат
Дізнатися більше
Історія
20 травня 2026
Війна в Україні щодня стає дедалі смертоноснішою - Рада Безпеки ООН
Дізнатися більше
Нове
Пресреліз
23 лютого 2026
Опубліковано оновлену оцінку потреб України на відновлення та відбудову
КИЇВ, Україна, 23 лютого 2026 року — Через чотири роки з моменту вторгнення Росії в Україну за даними оновленої спільної Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA5), оприлюдненої сьогодні Урядом України, Групою Світового банку, Європейською Комісією та Організацією Об’єднаних Націй, станом на 31 грудня 2025 року загальна вартість відбудови та відновлення в Україні становить майже 588 мільярдів доларів США (понад 500 мільярдів євро) впродовж наступного десятиліття. Це майже втричі перевищує прогнозований номінальний ВВП України за 2025 рік.За підтримки партнерів із розвитку Уряд України вживає значних заходів для виконання пріоритетних завдань із відновлення та відбудови на 2026 рік, включаючи публічні інвестиційні проєкти та основні програми з підтримки відновлення, такі як програми підтримки фінансування за зруйноване житло, розмінування та багатосекторальні програми економічної підтримки загальною вартістю понад 15 мільярдів доларів США. До того ж, за наявною інформацією, зібраною у рамках оцінки RDNA, з лютого 2022 року вже було задоволено потреби на суму у щонайменше 20 мільярдів доларів США шляхом проведення невідкладних ремонтних робіт та заходів із раннього відновлення у житловому, енергетичному, освітньому, транспортному та інших критично важливих секторах. «Через чотири роки після повномасштабного вторгнення Росії загальна вартість відновлення та відбудови України наразі оцінюється у майже 588 мільярдів доларів США впродовж наступного десятиліття, що майже втричі перевищує прогнозований номінальний ВВП України за 2025 рік», – зазначила Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко. «На тлі безпрецедентних російських атак на енергетичну інфраструктуру та житлові будівлі по всій Україні цієї зими наш народ демонструє стійкість, а наші підприємці продовжують працювати. Нам все ще вдається швидко відновлюватися та розвиватися далі. Я вдячна командам Світового банку, ЄС та ООН за підтримку наших зусиль у протистоянні викликам. Ця допомога дозволяє нам здійснювати невідкладний ремонт об’єктів критичної інфраструктури, щоб країна продовжувала жити, а також реалізовувалися систематичні заходи з відновлення, приділяючи особливу увагу проєктам у секторі енергетики та відновленню житла для наших людей». Оновлена оцінка, яка охоплює завдану шкоду за майже чотири роки, зокрема, 46 місяців у період із лютого 2022 року по грудень 2025 року, демонструє, що пряма завдана шкода Україні наразі сягнула понад 195 мільярдів доларів США (166 мільярдів євро), порівняно зі 176 мільярдами доларів США (150 мільярдів євро) в оцінці RDNA4 у лютому 2025 року. Найбільш постраждалими секторами є житловий, транспортний та енергетичний сектори. Завдана шкода, збитки та потреби і надалі лишаються зосередженими у прифронтових областях та великих мегаполісах. В енергетичному секторі, який зазнав посилених атак тоді, як Україна переживає рекордно сувору зиму, з моменту оцінки RDNA4 спостерігається зростання кількості пошкоджених або зруйнованих об’єктів на приблизно 21%, включаючи об’єкти генерації, передачі та розподілу електроенергії, а також системи централізованого теплопостачання. У транспортному секторі потреби зросли приблизно на 24% порівняно з оцінкою RDNA4, що є результатом посилення атак на залізницю та порти протягом 2025 року. Станом на 31 грудня 2025 року 14% житла було пошкоджено або зруйновано, що вплинуло на понад три мільйони домогосподарств. «Попри масштабні пошкодження, які постійно збільшуються та завдають шкоди людям, економіці та інфраструктурі України, вся країна продовжує рухатися вперед із надзвичайною силою і рішучістю», – зазначила Анна Б’єрде, Керівний директор Світового банку з питань операційної діяльності. «Група Світового банку твердо налаштована підтримувати відновлення та реконструкцію України, а також допомагати народу України створювати робочі місця, можливості та надію для стійкої, сучасної та конкурентоспроможної економіки».Приватний сектор України продемонстрував надзвичайну стійкість в умовах безпрецедентних потрясінь і відіграватиме критично важливу роль у відновленні та відбудові. Оцінка RDNA5 наголошує на тому, що розкриття повного потенціалу приватних інвестицій – як внутрішніх, так і міжнародних – залежатиме від сталих реформ, спрямованих на поліпшення бізнес-середовища, посилення конкуренції, розширення доступу до фінансування, усунення обмежень у сфері праці та приведення виробництва у відповідність із екологічними і цифровими стандартами ЄС. Важливу роль також будуть відігравати сприяння сталому та інклюзивному розвитку і створення робочих місць, а також інтегровані підходи до стійкого відновлення на місцевому рівні, наприклад, через пілотну урядову програму комплексного відновлення. Результати оцінки RDNA5 доповнюють порядок денний реформ та інвестицій на наступні два роки Програми Ukraine Facility, що ґрунтується на процесі вступу до ЄС.«Агресивна війна Росії принесла руйнування, небачені поколіннями», – сказала комісарка ЄС з питань розширення Марта Кос. «Ця оцінка показує масштаб виклику та можливості, що стоять перед нами. Наша відповідь чітка: ми відбудуємо Україну як сильну, сучасну країну ЄС. Завдяки сміливим реформам та Інвестиційній рамковій програмі для України як нашим інструментам для мобілізації інвестицій у великих масштабах, ми перетворимо спустошення на процвітання та просунемо Україну на шляху до ЄС».*Від загальної суми потреб у довгостроковій перспективі потреби на відбудову та відновлення є найвищими у транспортному секторі (понад 96 мільярдів доларів США (82 мільярди євро)).Наступними є сектор енергетики (майже 91 мільярд доларів США (77 мільярдів євро)), житловий сектор (майже 90 мільярдів доларів США (77 мільярдів євро)), торгівля і промисловість (понад 63 мільярдів доларів США (54 мільярди євро)) та сільське господарство (понад 55 мільярдів доларів США (47 мільярдів євро)). Вартість управління вибухонебезпечними предметами та витрати на розчищення залишків руйнувань становлять майже 28 мільярдів доларів США (24 мільярди євро), незважаючи на певний прогрес у проведенні обстежень та розмінуванні, що допомогло обмежити збитки в цьому секторі.«Люди є центральним елементом у відновленні», – зазначив Матіас Шмале, Координатор системи ООН в Україні та Гуманітарний координатор. «Найважливішим активом України є її народ. Повернення біженців, реінтеграція ветеранів та участь жінок на ринку праці будуть визначати економічне відновлення так само, як і приплив капіталу та відновлення інфраструктури. Відновлення має бути орієнтованим на людей та базуватися на потребах громад».В оцінці RDNA5 відзначаються зусилля Уряду України з побудови передової, інклюзивної та стійкої економічної моделі, заснованої на плануванні повоєнного відновлення та довгострокового зростання, і підкреслюється ключова роль, яку відіграватимуть вступ до ЄС та реформи у межах Ukraine Plan і програм за підтримки Міжнародного Валютного Фонду та Групи Світового Банку. Нова післявоєнна економічна стратегія Уряду – Ukraine Economy of the Future (UEF) — фокусується на макрофіскальній стабільності, реформах у сфері врядування та забезпечення верховенства права, динамічному приватному секторі, відновленні інфраструктури, а також інвестиціях у людський капітал і соціальну стійкість. Ці зусилля допоможуть зміцнити довіру громадян, інвесторів та партнерів, а також забезпечити прискорене наближення України до ЄС та довгострокове процвітання. Примітка редактора: У всіх обчисленнях в євро використовується курс обміну долара США до євро станом на 31 грудня 2025 року.*Цю цитату було оновлено після публікації.Контакти: У Вашингтоні: Еймі Стіллвел, Старший спеціаліст із зовнішніх зв’язків, Світовий банк, (202) 294-5321, astilwell@worldbankgroup.org У Києві: Віктор Заблоцький, Спеціаліст із зовнішніх зв’язків, Світовий банк, +380 (67) 466-7690, vzablotskyi@worldbank.orgУ Києві: Марія Шапошникова, Спеціаліст із комунікацій, Представництво ООН в Україні, +38050 4578443, mariia.shaposhnikova@un.orgПовний текст звіту доступний за посиланням.
1 of 5
Пресреліз
22 травня 2026
ООН допомагає фермерам Херсонщини повернути безпечний доступ до земель сільськогосподарського призначення
Тисячі гектарів сільськогосподарських земель у Херсонській області залишаються необробленими через забруднення вибухонебезпечними предметами, тривалу посуху та руйнування систем зрошення, що перешкоджає фермерам обробляти свої поля та відновлювати засоби до існування. Сукупний вплив цих криз призвів до скорочення сільськогосподарського виробництва в області більш ніж на 98 відсотків від початку повномасштабного вторгнення.Щоб допомогти сільським громадам України безпечно повернутися до сільськогосподарського виробництва, Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) та Управління ООН з обслуговування проєктів (ЮНОПС) розпочали реалізацію нового спільного проєкту, що фінансується через Фонд відновлення українських громад (UCRF). Ініціатива реалізовуватиметься у 2026–2027 роках у Борозенській, Калинівській, Великоолександрівській та Високопільській громадах Херсонської області, де понад 34 000 гектарів орних земель залишаються необробленими, та передбачає цільову підтримку 110 малих сільськогосподарських виробників у цих громадах.«Для багатьох сільських громад Херсонщини відновлення починається з безпечного повернення до своєї землі», – зазначив Матіас Шмале, Координатор системи ООН та Гуманітарний координатор в Україні. «Коли поля неможливо використовувати, родини втрачають дохід, місцева економіка слабшає, а громади залишаються залежними від допомоги. Через UCRF ООН допомагає створити умови, щоб люди могли знову працювати на своїй землі та відновлювати свої засоби до існування».Проєкт підтримуватиме аналіз забруднених сільськогосподарських земель для визначення територій, де розмінування є найбільш необхідним для якнайшвидшого та найефективнішого відновлення сільськогосподарського виробництва. Він також сприятиме розширенню спроможності Херсонської обласної комунальної аварійно-рятувальної служби у проведенні нетехнічного обстеження та інформуванні населення про ризики, а також допоможе забезпечити швидке повернення безпечно очищених земель до використання.ФАО використовуватиме геопросторовий аналіз та тісно співпрацюватиме з національними органами влади для визначення територій, де підтримка у сфері протимінної діяльності та сільського господарства може мати найбільший вплив на відновлення виробництва. Відібрані фермери отримають фінансову підтримку для закупівлі необхідних сільськогосподарських ресурсів, зокрема насіння, адаптованого до посухи, комплектів для краплинного зрошення та інших матеріалів, необхідних для відновлення виробництва. Підтримка також включатиме агрономічні консультації та допомогу у поданні заявок на участь у державних програмах компенсації за гуманітарне розмінування.«На Херсонщині проблема забруднення вибухонебезпечними предметами та посуха не існують окремо – вони посилюють одна одну, залишаючи фермерів із землею, до якої небезпечно дістатися, та врожаями, які вони не можуть дозволити собі втратити. Одночасне вирішення цих проблем дає сільським родинам реальний шлях до повернення виробництва», – зазначила Шахноза Мумінова, керівниця Офісу ФАО в Україні.Для втілення цієї підтримки на практиці через Державний аграрний реєстр (ДАР) вже відкрито прийом заявок, який запрошує малих фермерів із цільових громад подаватися на отримання підтримки у сфері протимінної діяльності та сільського господарства. Агровиробники, чиї землі постраждали внаслідок бойових дій та посухи, можуть подати заявку на участь у програмі до 1 червня 2026 року. Програма спрямована на підтримку найбільш вразливих сільськогосподарських виробників, з особливою увагою до жінок-фермерок та тих, чиї землі залишаються необробленими з 2022 року.Фермери, відібрані через цю програму, отримають пріоритет для проходження нетехнічного обстеження, яке ЮНОПС проводитиме у партнерстві з Херсонською обласною комунальною аварійно-рятувальною службою. ЮНОПС очолюватиме компонент проєкту, пов’язаний із протимінною діяльністю, посилюючи операційну спроможність Служби через спеціалізоване навчання, менторську підтримку та забезпечення обладнанням, а також сприяючи перевірці та інтеграції даних обстежень до національних систем протимінної діяльності. Разом з тим, інформаційна кампанія щодо безпечної поведінки охопить орієнтовно 40 000 мешканців цільових громад.«На Херсонщині протимінна діяльність – це не лише про усунення вибухонебезпечних загроз. Це також про повернення безпеки, впевненості та умов для відновлення громад. Через цей спільний проєкт ми допомагаємо посилити спроможності команд, що працюють у сфері протимінної діяльності, одночасно надаючи громадам знання, необхідні для зниження ризиків та безпечного життя. Поєднання негайного захисту та довгострокового розвитку інституційної спроможності є критично важливим для відновлення територій, які зазнали значного забруднення», – зазначив Массімо Діана, Директор Офісу ЮНОПС в Україні та Східній Європі.Разом ці зусилля демонструють практичне втілення гуманітарно-розвиткового підходу: протимінна діяльність, яка не завершується лише очищенням земель, та відновлення сільського господарства, яке не починається, доки земля не стане безпечною. Поєднуючи обстеження, інформування про ризики та підтримку засобів до існування в межах єдиної інтегрованої моделі, проєкт забезпечує перетворення гуманітарних інвестицій у Херсонській області на конкретні результати розвитку: відновлення виробництва, відбудову сільської економіки та зменшення залежності громад від зовнішньої допомоги.Проєкт реалізується у тісній координації з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України, Херсонською обласною військовою адміністрацією та місцевими партнерами у сфері протимінної діяльності, сприяючи реалізації національних пріоритетів відновлення та Рамкової програми співробітництва ООН зі сталого розвитку на 2025–2029 роки.
1 of 5
Публікація
13 травня 2026
Захист цивільних осіб під час збройного конфлікту — квітень 2026 року
РезюмеУ квітні 2026 року в Україні загинуло щонайменше 238 цивільних осіб, а 1 404 отримали поранення, що є найвищим місячним показником жертв серед цивільних осіб з липня 2025 року. Це на 18 відсотків більше, ніж у квітні 2025 року (223 загиблих; 1 169 поранених), та на 13 відсотків більше, ніж у березні 2026 року (216 загиблих; 1 242 поранених).
Атаки із застосуванням далекобійної зброї (ракет та безпілотників) стали основною причиною жертв серед цивільних осіб, на які припадає 43% від загальної кількості (84 загиблих; 628 поранених), причому більшість жертв припадає на міста та селища, що розташовані далеко від лінії фронту. Кількість жертв серед цивільних осіб внаслідок застосування далекобійної зброї зросла на 38% порівняно з березнем 2026 року (61 загиблий та 456 поранених).
Щонайменше 54% усіх жертв серед цивільних осіб (139 загиблих; 744 поранених) припадає на райони поблизу лінії фронту, де вони стали жертвами артилерійських обстрілів, ударів з реактивних систем залпового вогню (РСЗВ), атак безпілотників та авіа бомбардувань. Безпілотники малої дальності вбили 80 цивільних осіб і поранили 481, що робить цей вид зброї другою причиною жертв серед цивільного населення. Цей тип зброї спричинив більше загиблих і поранених серед цивільних осіб, ніж у будь-якому іншому місяці з початку повномасштабного вторгнення.
Переважна більшість жертв серед цивільних осіб (96 відсотків) була зафіксована на підконтрольній Уряду України території. Загиблі та поранені серед цивільних осіб були зафіксовані у 16 областях України та в місті Києві.
Найбільше загиблих і поранених було зафіксовано в містах Херсон (26 загиблих і 201 поранений), Дніпро (23 загиблих і 115 поранених), Нікополь (16 загиблих і 93 поранених) та Одеса (15 загиблих і 80 поранених).
За перші чотири місяці 2026 року кількість жертв серед цивільних осіб (815 загиблих; 4 174 поранених) була на 21% вищою, ніж за той самий період 2025 року (682 загиблих; 3 453 поранених).
Атаки російських збройних сил на енергетичну, залізничну та портову інфраструктуру України й надалі порушували повсякденне життя цивільного населення та ставили його під загрозу. У квітні щонайменше 14 атак завдали шкоди інфраструктурі морських портів в Одеській області, що призвело до жертв серед цивільних осіб та поставило під загрозу цивільне судноплавство й постачання найнеобхідніших товарів.
Атаки із застосуванням далекобійної зброї (ракет та безпілотників) стали основною причиною жертв серед цивільних осіб, на які припадає 43% від загальної кількості (84 загиблих; 628 поранених), причому більшість жертв припадає на міста та селища, що розташовані далеко від лінії фронту. Кількість жертв серед цивільних осіб внаслідок застосування далекобійної зброї зросла на 38% порівняно з березнем 2026 року (61 загиблий та 456 поранених).
Щонайменше 54% усіх жертв серед цивільних осіб (139 загиблих; 744 поранених) припадає на райони поблизу лінії фронту, де вони стали жертвами артилерійських обстрілів, ударів з реактивних систем залпового вогню (РСЗВ), атак безпілотників та авіа бомбардувань. Безпілотники малої дальності вбили 80 цивільних осіб і поранили 481, що робить цей вид зброї другою причиною жертв серед цивільного населення. Цей тип зброї спричинив більше загиблих і поранених серед цивільних осіб, ніж у будь-якому іншому місяці з початку повномасштабного вторгнення.
Переважна більшість жертв серед цивільних осіб (96 відсотків) була зафіксована на підконтрольній Уряду України території. Загиблі та поранені серед цивільних осіб були зафіксовані у 16 областях України та в місті Києві.
Найбільше загиблих і поранених було зафіксовано в містах Херсон (26 загиблих і 201 поранений), Дніпро (23 загиблих і 115 поранених), Нікополь (16 загиблих і 93 поранених) та Одеса (15 загиблих і 80 поранених).
За перші чотири місяці 2026 року кількість жертв серед цивільних осіб (815 загиблих; 4 174 поранених) була на 21% вищою, ніж за той самий період 2025 року (682 загиблих; 3 453 поранених).
Атаки російських збройних сил на енергетичну, залізничну та портову інфраструктуру України й надалі порушували повсякденне життя цивільного населення та ставили його під загрозу. У квітні щонайменше 14 атак завдали шкоди інфраструктурі морських портів в Одеській області, що призвело до жертв серед цивільних осіб та поставило під загрозу цивільне судноплавство й постачання найнеобхідніших товарів.
1 of 5
Пресреліз
20 травня 2026
Заява Представниці УВКБ ООН з приводу обстрілу Дніпра, що призвів до загибелі людей та знищення гуманітарної допомоги на складі УВКБ ООН
Будівля складу була уражена балістичною ракетою, після чого загорілася. На місці пожежі й досі працює пожежно-рятувальний загін. За попередніми оцінками, внаслідок удару було знищено близько 900 піддонів з гуманітарною допомогою вартістю понад 1 млн дол. США. Цю гуманітарну допомогу могли б отримати тисячі внутрішньо переміщених людей та постраждалих від війни в Дніпропетровській та інших прифронтових областях.Серед знищених запасів – предмети першої потреби: ковдри, каремати, гігієнічні набори, які УВКБ ООН разом із НУО – партнерами надає евакуйованим людям і людям з інших вразливих груп у місцях тимчасового проживання та транзитних центрах. Крім того, знищені доремонтні матеріали, що надаються в межах програми реагування на обстріли, й матеріали для ремонту будинків, які зазнали руйнувань внаслідок бойових дій.УВКБ ООН проводить перемовини з органами влади, партнерами й іншими Агентствами ООН щодо поповнення запасів предметів гуманітарної допомоги й пошуку інших приміщень для їх зберігання для того, щоб ми й надалі мали змогу працювати заради людей, які потребують нашої допомоги.Вважаю абсолютно неприпустимим завдання численних нищівних ударів по приміщеннях гуманітарних організацій та гуманітарних вантажах. Уже вкотре ми спостерігаємо, як удари спрямовуються проти гуманітарних працівників під час виконання їхніх службових обов’язків і доставлення гуманітарної допомоги тим, хто її найбільше потребує.Мирні мешканці й гуманітарні працівники перебувають під захистом міжнародного права. Подібні обстріли мають припинитися!Бернадетт Кастель-Голлінгсворт
1 of 5
Пресреліз
14 травня 2026
ГУМАНІТАРНІ ПРАЦІВНИКИ МАЮТЬ БУТИ ЗАХИЩЕНІ, ЩОБ БЕЗПЕЧНО ДОСТАВЛЯТИ ДОПОМОГУ ЛЮДЯМ, ЯКІ ЇЇ ПОТРЕБУЮТЬ
Сьогодні під час доставлення допомоги (харчових продуктів і ліхтарів на сонячних батареях) мирним мешканцям мікрорайону Острів, одного з найбільш постраждалих районів Херсона, маркований автомобіль Організації Об’єднаних Націй зазнав серйозних пошкоджень унаслідок двох ударів дронів. І російські, і українські органи влади, як зазвичай, були завчасно поінформовані про проведення цієї гуманітарної місії.Команді вдалося безпечно залишити місце обстрілу.Це вже другий інцидент цього тижня. У вівторок під час доставлення гуманітарної допомоги у Дніпропетровській області була уражена маркована вантажівка ООН. А водій наразі проходить лікування після отриманих поранень.Мене глибоко непокоять ці неодноразові випадки впливу бойових дій на гуманітарних працівників, що ставить питання про дотримання міжнародного гуманітарного права. Із січня по квітень 2026 року було зафіксовано 56 інцидентів, коли постраждали гуманітарні співробітники: троє гуманітарних працівників загинули, ще десятеро зазнали поранень.Мирні мешканці та гуманітарні працівники мають бути захищені.
1 of 5
Історія
20 травня 2026
Війна в Україні щодня стає дедалі смертоноснішою - Рада Безпеки ООН
«Лише за останній тиждень ми стали свідками одного з найбільших повітряних бомбардувань України з часу повномасштабного вторгнення Російської Федерації у лютому 2022 року», - заявила директорка Департаменту з політичних питань і питань миробудівництва Кайоко Ґотох.За її словами, у період з 13 по 14 травня Росія, ймовірно, запустила понад 1500 безпілотників і десятки ракет, націлених на міста по всій території України. Мирне населення щодня під ударамиНайсмертоносніший інцидент стався 14 травня, коли ракета, за повідомленнями, зруйнувала дев’ятиповерховий житловий будинок у Києві, внаслідок чого загинули 24 людини та щонайменше 48 отримали поранення.«Ці масштабні атаки тривають щодня», - зазначила вона, додавши, що лише минулого місяця загинули щонайменше 238 цивільних осіб і 1404 були поранені. «Це найвищий місячний показник жертв серед цивільного населення з липня 2025 року», - сказала вона. «Це також свідчить про постійну тенденцію зростання шкоди цивільним».«Ми рішуче засуджуємо всі атаки проти цивільного населення та цивільної інфраструктури, де б вони не відбувалися», - додала вона. Гуманітарні працівники під вогнем Пані Ґотох повідомила, що минулого тижня персонал ООН потрапив у два «тривожні інциденти, пов’язані з безпілотниками». Це питання також прокоментувала високопосадовиця Управління ООН з координації гуманітарних питань.Едем Восорну, директорка з кризового реагування Управління з питань координації гуманітарних питань, повідомила, що «два окремі конвої, чітко позначені як такі, що належать до Організації Об’єднаних Націй», були атаковані 12 та 14 травня.«Ці зухвалі інциденти не є поодинокими. Того ж тижня інші гуманітарні місії також зазнали ударів, що призвело до поранень серед гуманітарних працівників та пошкодження майна», - сказала вона.Атаки посилюютьсяКрім того, за перші чотири місяці року загинули троє гуманітарних працівників, ще десятеро були поранені.«Ці атаки посилюються, роблячи доставку гуманітарної допомоги дедалі складнішою, а в деяких районах майже неможливою», - зазначила пані Восорну.«Гуманітарні працівники в Україні ризикують життям, щоб рятувати інших. Однак застосовувана зброя - дешева й смертоносна 0 швидко змінює саму сутність надання життєво необхідної допомоги».
Попри небезпеку, ООН разом із партнерами продовжує надавати допомогу там, де є доступ, однак потреби зростають, і план допомоги Україні на суму 2,3 млрд доларів на сьогодні профінансований лише приблизно на 845 млн доларів.Вона закликала членів Ради забезпечити дотримання міжнародного гуманітарного права та своєчасне фінансування гуманітарних операцій. Тимчасове перемир’я та обмін полоненими Пані Ґотох зазначила, що на тлі зростаючих руйнувань і втрат людських життів Генеральний секретар ООН привітав оголошення триденного припинення вогню між Києвом і Москвою з 9 по 11 травня за сприяння США.«Ми також глибоко занепокоєні ескалацією атак з боку Російської Федерації майже одразу після завершення режиму припинення вогню».Генеральний секретар також привітав домовленість про обмін військовополоненими. Перший етап відбувся 15 травня, коли 205 полонених українців повернулися додому. Занепокоєння щодо депортованих українських дітей Тим часом ООН залишається стурбованою долею дітей, які були депортовані та примусово переміщені з України, адже їх «швидке й безпечне повернення вимагатиме послідовної взаємодії обох сторін».Завершуючи брифінг, пані Ґотох нагадала, що минув рік від відновлення прямих переговорів між Україною і Росією.«Хоча прямі переговори, які наразі призупинені, ще не призвели до прориву, дипломатія дозволила тисячам військовополонених повернутися додому, а також забезпечила можливість гідного поховання загиблих військових»,- сказала вона.«Переговори мають відновитися без подальших зволікань, щоб запобігти подальшій ескалації та досягти відчутного прогресу на шляху до повного, негайного та безумовного припинення вогню».Джерело: UN news
Попри небезпеку, ООН разом із партнерами продовжує надавати допомогу там, де є доступ, однак потреби зростають, і план допомоги Україні на суму 2,3 млрд доларів на сьогодні профінансований лише приблизно на 845 млн доларів.Вона закликала членів Ради забезпечити дотримання міжнародного гуманітарного права та своєчасне фінансування гуманітарних операцій. Тимчасове перемир’я та обмін полоненими Пані Ґотох зазначила, що на тлі зростаючих руйнувань і втрат людських життів Генеральний секретар ООН привітав оголошення триденного припинення вогню між Києвом і Москвою з 9 по 11 травня за сприяння США.«Ми також глибоко занепокоєні ескалацією атак з боку Російської Федерації майже одразу після завершення режиму припинення вогню».Генеральний секретар також привітав домовленість про обмін військовополоненими. Перший етап відбувся 15 травня, коли 205 полонених українців повернулися додому. Занепокоєння щодо депортованих українських дітей Тим часом ООН залишається стурбованою долею дітей, які були депортовані та примусово переміщені з України, адже їх «швидке й безпечне повернення вимагатиме послідовної взаємодії обох сторін».Завершуючи брифінг, пані Ґотох нагадала, що минув рік від відновлення прямих переговорів між Україною і Росією.«Хоча прямі переговори, які наразі призупинені, ще не призвели до прориву, дипломатія дозволила тисячам військовополонених повернутися додому, а також забезпечила можливість гідного поховання загиблих військових»,- сказала вона.«Переговори мають відновитися без подальших зволікань, щоб запобігти подальшій ескалації та досягти відчутного прогресу на шляху до повного, негайного та безумовного припинення вогню».Джерело: UN news
1 of 5
Історія
20 травня 2026
Медичні послуги ближче до людей
Дві довгі вулиці села витягнулися вздовж дороги більш ніж на 14 кілометрів, а між ними розкинулися двори, городи, господарства. Для мешканців – а це приблизно 2800 людей – день тут починається рано і проходить у клопотах по господарству та сезонних роботах.Відстань звідси до районної лікарні – усього п’ять кілометрів сільськими дорогами – може здатися дрібницею. Але для літніх мешканців навіть такий короткий шлях стає випробуванням. Не в кожного є змога здолати його самостійно. А коли болить серце, піднімається тиск чи треба зробити кардіограму, чекати або відкладати ризиковано.У грудні 2025 року в селі за підтримки GIZ відкрили модульний пункт здоров’я. Невелика світла будівля з меблями, обігрівачами й базовим медичним оснащенням швидко стала місцем, куди люди йдуть по допомогу та за медичною порадою. Щодня пацієнтів приймають дві медичні сестри – пані Людмила та пані Алла. Вони виконують первинні огляди, вимірюють тиск, допомагають при загостреннях хронічних захворювань. Нещодавно можливостей стало більше. За фінансової підтримки данської фармацевтичної компанії “Ново Нордіск” ЮНОПС доставило сюди холодильне обладнання та сучасні медичні прилади: електрокардіограф, офтальмоскоп, отоскоп, аналізатори крові та сечі. “Розширений аналіз крові й аналіз сечі – це найбільш “ходові” аналізи,” – каже пані Алла. “Тепер я можу зробити їх тут, на місці, передати результати лікарю у месенджері, і людина швидко отримує рекомендації, без виснажливої дороги”. Серед пацієнтів – Анна Михайлівна. П’ятнадцять років тому, у п'ятдесятирічному віці, жінка перенесла серцевий напад і відтоді суворо дотримується всіх рекомендацій кардіолога. Раз на рік планове обстеження, регулярно – ЕКГ, контроль тиску, крапельниці. “Я ходжу сюди, в пункт здоров’я, бо до районної лікарні дуже далеко, а вдома – господарство, худоба, город. Не наїздишся,” – каже вона. Після обіду медсестри обходять до двох десятків домівок пацієнтів. Вони проводять огляди та виконують необхідні медичні процедури. Аби встигати до всіх, пані Людмила придбала електроскутер. На грунтових дорогах він значно надійніший за велосипед. Люди вже здалеку впізнають пані Людмилу за яскравим светром і великою медичною сумкою. Завдяки “Ново Нордіск” і ЮНОПС у пункті здоров’я з’явилось не лише базове аналітичне обладнання, а й окреме місце для гінекологічного огляду. Тут сподіваються незабаром залучити гінеколога для регулярних прийомів. У великому місті це може сприйматися як звичайне розширення послуг, але для жителів села – це полегшення способу життя. Адже більше не потрібно обирати: перекопати город чи сходити до лікаря. Тепер можна встигнути все.
1 of 5
Історія
14 травня 2026
Відновлюючи сили та надію: як ВООЗ і ЄС допомагають людям в Україні повертатися до життя
Усередині її чоловік Олександр під наглядом фізичного терапевта вчиться користуватися кріслом колісним.Останні три місяці Наталія не відходить від чоловіка ні на крок. Вона доглядала за ним після кількох складних операцій — обробляла рани та шви, допомагала заново вчитися найпростішим речам: їсти, пити, знову сідати.Ще донедавна подружжя жило у Костянтинівці, у невеликому будинку, який вони будували багато років, мріючи провести пенсію серед природи.«Але ми ніколи не були людьми, які можуть сидіти без діла», — з усмішкою згадує Наталія.«У нас було велике господарство — кури, гуси, а інколи й п’ять чи сім свиней. Але найбільше Саша любив своїх нутрій. Він постійно був зайнятий ними — будував нові клітки, відсаджував самок від самців або возив їх до ветеринара, якщо вони хворіли. Я іноді жартувала: “Та йди вже поцілуй своїх нутрій”. Але, звісно, допомагала йому, бо він так їх любив. Він завжди був доброю і працьовитою людиною — якщо комусь потрібна була допомога, він приходив першим. А коли до нашого міста перестали завозити хліб, він разом із хлопцями з сусідньої Дружківки добровільно взявся його доставляти».Того ранку сусід попросив Олександра допомогти з роботою по господарству. Як і завжди, він погодився. За кілька хвилин у подвір’я сусіда влучив дрон Shahed.«Спочатку я навіть не зрозуміла, що сталося, — згадує Наталія. — Я лише почула страшний крик — нелюдський крик. Коли вибігла надвір, на траві лежав кросівок… із відірваною ногою всередині. Дорогою до лікарні Саша весь час повторював одне й те саме: “Де мій кросівок? Ти взяла його із собою?”»Сусіди загинули миттєво. Олександр вижив, але лікарям довелося ампутувати йому обидві ноги та видалити одне око. Потім почався довгий і складний шлях реабілітації.Тривалий час Олександр майже не міг рухатися. Більшість часу він проводив лежачи й поступово втрачав мотивацію. Навіть сидіти на ліжку вдавалося лише кілька хвилин — сильний біль у спині робив це нестерпним.«Поки не з’явився Ілля», — каже Наталія. Ілля — фізичний терапевт лікарні. Лише кілька днів тому він почав працювати з Олександром — навчати його пересідати у крісло колісне, тримати рівновагу та користуватися руками. Ще зовсім недавно навіть це здавалося неможливим.«А тепер Сашу не зупинити, — усміхається Наталія. — Іноді Ілля каже: “Мабуть, на сьогодні досить”. Але Саша просить продовжувати. Каже, що хоче якомога швидше знову стати самостійним — стати на протези».Люди, які втратили обидві нижні кінцівки або зазнали травм спинного мозку, часто змушені заново вчитися жити — і в багатьох випадках їхня мобільність тривалий час залежить від крісла колісного. Саме тому надзвичайно важливо забезпечити індивідуальний підбір, щоб крісло було зручним, безпечним і підтримувало людину у повсякденному житті.За даними Національної служби здоров’я України, від початку повномасштабної війни близько 12 000 людей зазнали травм спинного мозку. І це лише частина тих, хто нині потребує тривалої реабілітації та допоміжних засобів для пересування.Саме тому фахівців по всій Україні навчають правильно оцінювати потреби пацієнтів, підбирати та налаштовувати крісла колісні відповідно до міжнародних стандартів.За останні три роки таке навчання пройшли понад 300 фахівців з реабілітації, а дев’ять українських спеціалістів стали сертифікованими тренерами, які допомагають передавати ці знання колегам.Це дає змогу поступово розширювати доступ до якісних реабілітаційних послуг по всій країні — від кластерних до надкластерних лікарень — щоб більше пацієнтів могли отримувати необхідну підтримку там, де проходять лікування. Проєкт реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу.«Думаю, у нас усе буде добре», — лагідно усміхається Наталія. «Можливо, колись ми навіть знову заведемо господарство. Будемо жити… і радіти життю. Бо життя триває».
1 of 5
Історія
14 травня 2026
Українці зазнали однієї з найруйнівніших 24-годинних атак від початку повномасштабного вторгнення
Атака спричинила масштабні руйнування, забравши життя та поранивши десятки людей, зокрема дітей. Виконувачка обов’язків Координаторки системи ООН в Україні та Гуманітарної координаторки Бернадетт Кастель-Голлінгсворт різко відреагувала на російські атаки по цивільному району Києва у четвер, назвавши їх явним порушенням міжнародного гуманітарного права.Безпрецедентний масштаб атак13 травня російські сили здійснили хвилю запусків майже 800 дронів, націлених переважно на західні регіони України, зокрема на такі міста, як Ужгород, що розташований приблизно за 20 км від угорського кордону. Унаслідок атаки було пошкоджено критичну цивільну інфраструктуру, зокрема енергетичні об’єкти та ключові залізничні вузли в Рівненській, Волинській та Івано-Франківській областях.За даними місцевої влади, лише в Рівненській області загинули троє людей і шестеро отримали поранення. Рятувальні служби оперативно відреагували, ліквідовуючи пожежі навіть під загрозою нових ударів. Усі поранені отримують медичну допомогу.Столиця під ударомАтаки посилилися в ніч на 14 травня, коли дрони й ракети вразили Київ. Житлові райони та цивільна інфраструктура в кількох районах зазнали пошкоджень, залишивши громади в стані шоку. «Родини завжди мають почуватися в безпеці», - сказала пані Кастель-Голлінгсворт на місці подій. «Матері не повинні чекати, щоб дізнатися, чи живі їхні діти під завалами після цих ракетних атак».Вона також наголосила, що відповідно до гуманітарного права цивільне населення має бути захищене і не може бути ціллю нападів.Ракети та дрони, запущені російськими військовими, спричинили загибель і поранення щонайменше 140 людей, серед яких шестеро дітей, повідомили влада. Рятувальні операції тривають, і кількість жертв може зрости.За повідомленнями місцевої влади, удари також порушили роботу життєво важливих служб: у частині лівобережного Києва припинено водопостачання, а в кількох районах обмежено рух транспорту.Обвал будівлі, люди під заваламиУ Дарницькому районі Києва пряме влучання сталося у багатоповерховий житловий будинок, що призвело до часткового обвалу конструкцій і залишило мешканців під завалами. За даними місцевої влади, внаслідок цього обвалу загинули 24 людини, 48 отримали поранення. Серед загиблих - троє дітей, зокрема 12-річна дівчинка, тіло якої дістали з-під уламків. Рятувальники продовжують пошуково-рятувальні роботи в надзвичайно небезпечних умовах.Гуманітарна допомога триває Попри ризик нових атак, гуманітарні служби розгорнули роботу одразу після світанку. Фахівці на місцях надають життєво необхідну допомогу та роздають матеріали для проведення термінових ремонтних робіт у пошкоджених будинках.
1 of 5
Пресреліз
18 травня 2026
У Львові відкрився новий Центр захисту прав людини, національна мережа яких допомагає людям реалізувати свої права й отримати необхідні послуги
Центр було створено на базі Представництва Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (Омбудсмана України) та за підтримки Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН) й місцевої влади.Такі регіональні Центри захисту прав людини покликані стати безбар’єрними просторами, де люди матимуть змогу отримати правничу допомогу, інформацію щодо реалізації своїх прав і безпосередню підтримку в розв’язанні складних проблем, що виникають у процесі реалізації власних прав й впливають на повсякденне життя, як-от проблеми з документами, з якими стикаються люди з тимчасово окупованих територій. Під час війни, коли внутрішньо переміщені люди, люди з інвалідністю, люди літнього віку, люди під ризиком безгромадянства й люди з інших вразливих груп наражаються на підвищений ризик, захист прав людини набуває особливої ваги.Із серпня 2024 р. УВКБ ООН допомогло Офісу Омбудсмана України започаткувати такі регіональні центри в Івано-Франківській, Закарпатській, Кіровоградській, Одеській, Тернопільській, Хмельницькій та Чернівецькій областях. Від часу відкриття тисячі людей вже отримали підтримку в регіональних центрах. Зокрема, станом на квітень 2026 року, допомогою скористалися 2 700 людей у Закарпатській, 2 570 – в Івано-Франківській та 2 100 – в Чернівецькій областях. УВКБ ООН допомогло відремонтувати й відновити будівлі цих та інших центрів, а також передало обладнання, необхідне для надання послуг. Особливу увагу було приділено забезпеченню безбар’єрного доступу для людей з інвалідністю та маломобільних груп населення. «Через повномасштабне російське вторгнення в усіх регіонах України суттєво зросла потреба в послугах у сфері захисту й забезпеченні прав людей. Багато людей, які через внутрішнє переміщення або з інших причин опинилися в ситуації підвищеної вразливості, потребують допомоги в отриманні інформації про свої права та їх реалізації, а також у виконанні вимог складних юридичних і адміністративних процедур. Дуже часто люди не знають, до кого звернутися по допомогу. Тож саме завдяки такій децентралізації в наданні послуг і відкриттю Центрів захисту прав людини там, де люди їх потребують, допомога стає доступною, практичною та своєчасною. У цьому й інших Центрах захисту прав людини люди в різних областях України зможуть отримати допомогу в розв’язанні власних проблем і під час особистого візиту отримати підтримку, якої вони найбільше потребують», – зазначила Представниця УВКБ ООН в Україні Бернадетт Кастель-Голлінгсворт. «Львівщина з перших днів повномасштабного вторгнення стала одним із регіонів, які прийняли на себе найбільший гуманітарний виклик. Саме тут сотні тисяч людей знайшли підтримку та безпеку. З 2022 року кількість звернень до Офісу Омбудсмана у Львівській області зросла на 248%. Це свідчить про масштаб потреби людей у захисті прав та допомозі. Саме тому у Львові ми відкриваємо Центр захисту прав людини — щоб підтримка була ще доступнішою та ближчою до людей. Його вдалося відкрити завдяки нашим партнерам — зокрема, за сприяння УВКБ ООН. Вдячний нашим міжнародним друзям за таку надзвичайно важливу підтримку в цей складний час!» – зазначив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубенець.Регіональні Центри захисту прав людини також функціонують як майданчики для інформаційно-просвітницької діяльності й заходів із підвищення обізнаності про основоположні права й доступ до правосуддя. Особливу увагу центри приділяють літнім людям, людям з інвалідністю та тим, хто стикається з перешкодами в отриманні послуг. Відтоді як регіональні центри почали працювати в різних областях України, у них вже було проведено сотні заходів із підвищення обізнаності, зокрема 112 – у Закарпатській, 105 – в Івано-Франківській, 81 – у Чернівецькій та 25 – у Хмельницькій областях. Міцна й тривала співпраця та партнерство між УВКБ ООН і Омбудсманом України, що розпочалися у 2010 році, були офіційно закріплені в Меморандумі про взаєморозуміння та співпрацю, підписаному в серпні 2024 року. Партнерство передбачає не лише спільні зусилля в розширенні мережі регіональних Центрів захисту прав людини, але й спільний моніторинг у сфері захисту, підтримку українців за кордоном, правопросвітницькі ініціативи й адвокацію прав переміщених людей та осіб без громадянства, зокрема тих, хто перебуває на тимчасово окупованих територіях.
1 of 5
Пресреліз
17 травня 2026
Звернення Генерального секретаря ООН з нагоди Міжнародного дня боротьби з гомофобією, біфобією та трансфобією
За останні десятиліття було досягнуто значного прогресу в забезпеченні рівних прав для ЛГБТІК+ людей.Водночас у різних частинах світу ми спостерігаємо скоординовані спроби згорнути їхні права людини через обмеження свободи вираження поглядів і права на мирні зібрання, розпалювання ненависті, переслідування правозахисників, а також скорочення фінансування життєво необхідних послуг. Уперше за багато років зросла кількість країн, де добровільні одностатеві стосунки криміналізуються.Коли права опиняються під загрозою, ЛГБТІК+ люди часто стають одними з перших, хто зазнає страждань: їх роблять мішенню для звинувачень і наражають на ще більші ризики для їхньої безпеки, здоров’я та добробуту.Тема цього року - «У серці демократії», що є потужним нагадуванням про те, що кожна людина повинна мати можливість жити без страху та на рівних брати участь у житті суспільства.Організація Об’єднаних Націй пишається тим, що стоїть на боці всіх членів людської родини без дискримінації будь-якого виду.Разом оберімо безпеку, гідність і рівність для всіх.
1 of 5
Пресреліз
12 травня 2026
Вантажівка ВПП ООН з продовольством для прифронтових громад зазнала удару безпілотника на Дніпропетровщині, водія поранено
Вантажівка рухалася в колоні разом із двома броньованими пасажирськими автомобілями ВПП, у яких перебувало загалом семеро співробітників. Після успішного розвантаження продовольства в населених пунктах Зоряне та Слов'янка Дніпропетровської області, вантажівка була пошкоджена FPV-дроном, водія було поранено. Два інші автомобілі покинули місце події, а водія негайно доставили до лікарні. Поки вантажівка була знерухомлена, у неї кілька разів влучили інші безпілотники.
Усі транспортні засоби мали чітке маркування як автомобілі ВПП ООН.
«Шокує і обурює те, що цивільні особи та гуманітарні працівники змушені ризикувати власною безпекою, щоб доставити життєво необхідну допомогу прифронтовим громадам, які перебувають у відчайдушних умовах», — заявив Річард Рейган, директор ВПП ООН в Україні. «Ці постійні напади на гуманітарні конвої та пункти видачі допомоги загрожують людям, яких ми підтримуємо, і створюють ризик відрізати їх від допомоги, від якої вони залежать», — додав Рейган.
За останні два роки ВПП ООН зафіксувала понад 80 нападів на свої автомобілі, склади, пункти розподілу допомоги, а також на транспортні засоби та майно своїх місцевих гуманітарних партнерів в Україні.
Незважаючи на підвищені безпекові ризики, ВПП ООН продовжує щомісяця підтримувати майже 600 000 осіб, надаючи критично важливу продовольчу та грошову допомогу у прифронтових регіонах України. Минулого місяця ВПП ООН роздала продуктові набори 157 000 осіб поблизу лінії фронту. Довідково: Всесвітня продовольча програма Організації Об'єднаних Націй є найбільшою у світі гуманітарною організацією, яка рятує життя в надзвичайних ситуаціях та використовує продовольчу допомогу для побудови шляху до миру, стабільності та процвітання для людей, які відновлюються після конфліктів, стихійних лих та наслідків зміни клімату.Контакти для преси:
Антуан Валлас, ВПП/Київ +380 952501154, antoine.vallas@wfp.org
Олександр Маріаш, ВПП/Київ +380 999724356, oleksandr.mariash@wfp.org
Усі транспортні засоби мали чітке маркування як автомобілі ВПП ООН.
«Шокує і обурює те, що цивільні особи та гуманітарні працівники змушені ризикувати власною безпекою, щоб доставити життєво необхідну допомогу прифронтовим громадам, які перебувають у відчайдушних умовах», — заявив Річард Рейган, директор ВПП ООН в Україні. «Ці постійні напади на гуманітарні конвої та пункти видачі допомоги загрожують людям, яких ми підтримуємо, і створюють ризик відрізати їх від допомоги, від якої вони залежать», — додав Рейган.
За останні два роки ВПП ООН зафіксувала понад 80 нападів на свої автомобілі, склади, пункти розподілу допомоги, а також на транспортні засоби та майно своїх місцевих гуманітарних партнерів в Україні.
Незважаючи на підвищені безпекові ризики, ВПП ООН продовжує щомісяця підтримувати майже 600 000 осіб, надаючи критично важливу продовольчу та грошову допомогу у прифронтових регіонах України. Минулого місяця ВПП ООН роздала продуктові набори 157 000 осіб поблизу лінії фронту. Довідково: Всесвітня продовольча програма Організації Об'єднаних Націй є найбільшою у світі гуманітарною організацією, яка рятує життя в надзвичайних ситуаціях та використовує продовольчу допомогу для побудови шляху до миру, стабільності та процвітання для людей, які відновлюються після конфліктів, стихійних лих та наслідків зміни клімату.Контакти для преси:
Антуан Валлас, ВПП/Київ +380 952501154, antoine.vallas@wfp.org
Олександр Маріаш, ВПП/Київ +380 999724356, oleksandr.mariash@wfp.org
1 of 5
Пресреліз
11 травня 2026
3000 атак на систему охорони здоров’я в Україні верифіковано ВООЗ з початку повномасштабного вторгнення
Масштаб і регулярність цих атак постійно наражають на небезпеку пацієнтів і працівників охорони здоров’я, ставлячи під загрозу надання життєво необхідної допомоги. Відповідно до міжнародного гуманітарного права, поранені та хворі, персонал охорони здоров`я, медичні заклади і транспорт мають бути захищеними.Держави-члени також зобов’язані вживати всіх можливих заходів для захисту цивільного населення та цивільної інфраструктури, включно з послугами охорони здоров’я, а також забезпечувати швидке та безперешкодне надання гуманітарної допомоги цивільним, які її потребують, відповідно до чинних процедур контролю.Від центрів первинної медичної допомоги до пологових будинків, від бригад екстреної медичної допомоги до фармацевтичних складів, війна торкнулася кожної складової системи охорони здоров’я. Найбільше постраждали саме заклади охорони здоров’я: близько 80% підтверджених атак завдали пошкоджень амбулаторіям, лікарням та іншим центрам надання медичної допомоги. Окрім постраждалих, такі атаки порушують надання послуг, руйнують критично важливу інфраструктуру та поступово виснажують систему охорони здоров’я.«Кожна така атака є порушенням міжнародного гуманітарного права. За кожною атакою стоїть життя пацієнта, позбавленого доступу до медичної допомоги, медиків, котрі ризикують здоров’ям та життям, та громади, що залишилася без підтримки», — наголосив Ганс Генрі П. Клюге, Регіональний директор ВООЗ у Європі. «Це не може ставати нормою. Відповідно до міжнародного гуманітарного права, медична допомога захищена. Це не рекомендація і не орієнтир — це є обов’язковим до виконання зобов’язанням для всіх сторін будь-якого конфлікту. ВООЗ і надалі документуватиме кожну атаку на систему охорони здоров’я та адвокатуватиме захист працівників охорони здоров’я в Україні».Медичний транспорт залишається одним із найбільш вразливих елементів системи охорони здоров’я з точки зору ризиків для життя і безпеки пацієнтів та медичних працівник. Близько 20% задокументованих атак - це атаки на автомобілі швидкої допомоги та інший медичний транспорт, де майже кожен третій такий інцидент супроводжувався жертвами та пораненнями. Транспортування пацієнтів і пересування медичних бригад стало однією з найнебезпечніших складових надання медичної допомоги в умовах надзвичайних ситуацій.«Лише від початку цього року 186 атак на систему охорони здоров’я, підтверджених ВООЗ, призвели до загибелі 15 людей і щонайменше 81 людина зазнала поранень. І ці цифри продовжують зростати. Порівняно з аналогічним періодом 2025 року, кількість загиблих зросла майже вчетверо, а кількість поранених — майже вдвічі. Такі тенденції не лише підвищують ризики для медичних працівників, а й ще більше порушують безперервність надання допомоги тим, хто її найбільше потребує», — наголосив Доктор Ярно Хабіхт, Голова офісу ВООЗ в Україні.«Система спостереження атак на охорону здоров’я ВООЗ моніторить та перевіряє наслідки атак на систему охорони здоров’я для посилення системної адвокації дотримання міжнародного гуманітарного права та захисту медичної допомоги відповідно до Резолюції Ради Безпеки ООН 2286 (2016) та Резолюції Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я 65.20 (2012), що засуджують атаки на медичних працівників і медичні заклади та закликають до заходів із запобігання насильству й забезпечення відповідальності», — додав Доктор Ярно Хабіхт, Голова офісу ВООЗ в України. Зростання гуманітарних потреб у сфері охорони здоров’яТривале руйнування медичної інфраструктури суттєво обмежує можливості медичних працівників надавати необхідну допомогу і зобов’язує гуманітарні медичні програми постійно адаптуватися до нових викликів. Це відбувається на тлі стрімкого зростання потреб: за даними Організації Об’єднаних Націй, 12,7 мільйона людей в Україні потребують гуманітарної допомоги, з яких 9,2 мільйона — медичної підтримки. Кількість жертв серед цивільного населення, за оцінками, зросла на 31% порівняно з 2025 роком.«За останніми оцінками, потреби у відновленні сектору охорони здоров’я України впродовж наступних десяти років уже становлять 23,6 мільярда доларів США. Водночас ми робимо все можливе, щоб пацієнти мали доступ до необхідної медичної допомоги. Ми вдячні ВООЗ та всім нашим партнерам за системну підтримку, яка допомагає підтримувати та зміцнювати систему охорони здоров’я в цих надзвичайно складних умовах», — зазначив Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко.Довгострокова підтримка системи охорони здоров’я УкраїниПопри постійні атаки та зростання гуманітарних потреб, підтримка й зміцнення системи охорони здоров’я України залишаються критично важливими для забезпечення безперервного доступу мільйонів людей до життєво необхідних медичних послуг.Лише минулого року ВООЗ в Україні забезпечила:
• доступ до базових медичних послуг для 1,9 мільйона людей;
• Постачання ліків та обладнання майже до 1000 медичних закладів;
• навчання для понад 2500 медичних працівників;
• медичну евакуацію за кордон для більш ніж 6400 пацієнтів, котрі потребували спеціалізованого лікування.У тісній координації з Міністерством охорони здоров’я, місцевою владою та партнерами ВООЗ продовжує адаптувати свою підтримку до розвитку ситуації, допомагаючи медичним закладам залишатися функціональними, захищаючи медичних працівників там, де це можливо, та зміцнюючи стійкість системи охорони здоров’я. ВООЗ працює в Україні з 1994 року, підтримуючи систему охорони здоров’я країни. Її діяльність спрямована не лише на реагування на нагальні гуманітарні потреби, а й на відновлення та реформування системи охорони здоров'я, відновлення послуг, перерваних війною, а також просування інституційних змін, які визначатимуть розвиток сектору на десятиліття вперед, забезпечуючи кращий доступ до медичної допомоги та покращення здоров’я населення.
• доступ до базових медичних послуг для 1,9 мільйона людей;
• Постачання ліків та обладнання майже до 1000 медичних закладів;
• навчання для понад 2500 медичних працівників;
• медичну евакуацію за кордон для більш ніж 6400 пацієнтів, котрі потребували спеціалізованого лікування.У тісній координації з Міністерством охорони здоров’я, місцевою владою та партнерами ВООЗ продовжує адаптувати свою підтримку до розвитку ситуації, допомагаючи медичним закладам залишатися функціональними, захищаючи медичних працівників там, де це можливо, та зміцнюючи стійкість системи охорони здоров’я. ВООЗ працює в Україні з 1994 року, підтримуючи систему охорони здоров’я країни. Її діяльність спрямована не лише на реагування на нагальні гуманітарні потреби, а й на відновлення та реформування системи охорони здоров'я, відновлення послуг, перерваних війною, а також просування інституційних змін, які визначатимуть розвиток сектору на десятиліття вперед, забезпечуючи кращий доступ до медичної допомоги та покращення здоров’я населення.
1 of 5
Пресреліз
11 травня 2026
22 громади з усієї країни розроблять безбар’єрні маршрути за підтримки ПРООН та Мінрозвитку
Практична освітня програма допоможе представникам і представницям громад створити доступні й зручні для різних категорій населення маршрути, що з’єднають ключові об’єкти повсякденного життя: адміністративні будівлі, соціальні установи, парки та інші громадські простори. Цьогоріч у відборі до Школи заявки подали 139 громад з усієї країни. До участі у навчанні обрали 22 команди із 12 областей: Дніпропетровської, Миколаївської, Сумської, Полтавської, Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської, Хмельницької, Рівненської, Волинської, Чернігівської, Кіровоградської та Одеської. 66 учасників та учасниць отримають чотириденне теоретичне навчання у Києві, візьмуть участь у практичному модулі з ментором безпосередньо на маршруті, а опісля продовжать роботу за підтримки експертів. Загалом школа триватиме 3 місяці, її завершать презентацією проєктів безбар’єрних маршрутів. «Безбар’єрність — це про те, наскільки якісно людина може жити у своїй громаді: вільно пересуватися в громадських місцях, відвідувати заклади та отримувати послуги. Розвиток компетенцій фахівців та фахівчинь у громадах є надзвичайно важливим — саме вони ухвалюють рішення, які визначають щоденний досвід людей», — сказав Христофорос Політіс, заступник Постійного представника ПРООН в Україні. «Школа Безбар’єрних Маршрутів — це про конкретні рішення в громадах. Минулорічні учасники не просто пройшли навчання — вони почали змінювати підхід до безбар’єрності, мислити не окремими об’єктами, а повноцінними маршрутами, якими люди користуються щодня. Сьогодні ми масштабуємо цей підхід: 22 нові громади працюватимуть над маршрутами, які мають зробити міський простір справді доступним — від дому до лікарні, ЦНАПу, транспорту чи іншої важливої локації. Це вже питання не лише інфраструктури, а можливості всіх людей повноцінно жити, працювати та бути частиною громади», — зазначила заступниця Міністра розвитку громад та територій України Наталія Козловська. Ініціативу започаткували у 2025 році на запит Міністерства розвитку громад та територій України за фінансової підтримки Уряду Японії. Навчання є частиною флагманської програми Мінрозвитку «Рух без бар’єрів», яку створили за ініціативи Першої леді України Олени Зеленської «Без бар’єрів». «Громади без бар’єрів — це громади, у яких доступність стає частиною щоденних рішень і планування для всіх мешканців. Саме на рівні громади безбар’єрність з бачення перетворюється на практику. Особливо цінно, що команди не обмежуються навчанням. Вони одразу працюють над реальними маршрутами доступності — просторами, які змінюють повсякденний досвід людей: шлях до лікарні, школи, зупинки, роботи чи сервісів», — сказала Тетяна Ломакіна, радниця-уповноважена Президента України з питань безбар’єрності. У 2025 році навчання в межах Школи пройшли 61 учасник із 15 громад, які розробили проєкти безбар’єрних маршрутів. Проєктні рішення демонструють, як норми доступності можуть інтегруватися у процесі відновлення — від адаптації міських просторів до переосмислення публічної інфраструктури. Школа безбар’єрних маршрутів 2026 продовжує цю роботу. «Японія залишається відданою підтримці відновлення України у спосіб, що є справді доступним для ветеранів, людей з інвалідністю, людей старшого віку та родин із дітьми. Для нас безбар’єрність — це не лише про інфраструктуру, а насамперед про людську гідність, незалежність та рівні можливості для повноцінної участі в житті громади. Разом із ПРООН та нашими українськими партнерами ми інвестуємо у знання та навички фахівців, які формують середовище, зручне та доступне для кожного», – сказав Хіротака Кавакамі, перший секретар відділу економіки та економічного співробітництва Посольства Японії в Україні. Школа безбар’єрних маршрутів доповнює низку ініціатив ПРООН у сфері просування доступності та універсального дизайну. Зокрема, завдяки 3 циклам Школи універсального дизайну від ПРООН вже підготували близько 170 фахівців з усієї країни, які розробляють інклюзивні рішення у своїх громадах. Частина цих проєктів уже впроваджується, а напрацьований досвід покладений в основу альманахів розроблених проєктів — практичного видання, що може слугувати для масштабування таких підходів в Україні. Для запитів медіа: Юлія Самусь, керівниця відділу комунікацій та адвокації ПРООН в Україні, yuliia.samus@undp.org
1 of 5
Нові публікації
1 / 11
Матеріали
19 січня 2026
1 / 11