Ірина – керівниця невеликої пекарні та кафе в Івано-Франківську, де вона працевлаштовує жінок, які були змушені покинути свої домівки через повномасштабне вторгнення Росії. Водночас постійні атаки на енергетичну інфраструктуру ускладнюють можливість підтримувати роботу бізнесу та виплачувати заробітну плату персоналу.«Відключення електроенергії також створюють моральний тиск», — зазначає Ірина, адже її генератори не можуть забезпечити роботу печей під час тривалих блекаутів. Через це складно виплачувати зарплатню працівникам і працівницям, які  покладаються на цю роботу для забезпечення власних базових потреб.«Кожна зима — це питання виживання бізнесу і персоналу, який ти наймаєш», — додає Ірина, яка також очолює громадську спілку «Дорога смаку Прикарпаття», мережу місцевих ресторанів і виробників продуктів харчування.З початку повномасштабної війни у 2022 році російські війська неодноразово атакували українські електростанції та іншу енергетичну інфраструктуру. З початку повномасштабної війни у 2022 році російські війська неодноразово атакували українські електростанції та іншу енергетичну інфраструктуру.Президент Володимир Зеленський 29 листопада 2024 року заявив, що Росія за час війни здійснила щонайменше 1120 атак на українську енергетику з 2022 року. Цього року, згідно зі звітом Управління Верховного комісара ООН з прав людини, лише з 22 березня по 31 серпня сталося дев'ять хвиль російських атак, які призвели до значних руйнувань та пошкоджень об'єктів виробництва, передачі та розподілу електроенергії.Атаки на енергетичну інфраструктуру впливають на всіх українців та українок, особливо з настанням зими, коли холодна погода та скорочення світлового дня призводять до збільшення попиту на електроенергію на 20–25 відсотків. Ці атаки мають особливі наслідки для жінок і дівчат.«Відключення електрики впливають на можливість жінок працювати та забезпечувати свої сім’ї», — говорить Лілія Кісліцина, президентка жіночої правозахисної організації «SMARTA», яка працює в Донецькій області.Кісліцина, яка також є координаторкою Коаліції 1325 Донеччина — мережі організацій у Донецькій області, що мають на меті захистити жінок під час війни, — каже, що багато внутрішньо переміщених жінок працюють у малому бізнесі, який змушений закриватися або скорочувати робочі години через відключення електрики. «Чим далі у віддалені містечка та села — ситуація зі світлом погіршується, — стверджує вона. — Як наслідок — недопрацьовані години робочого дня, за які жінки недоотримують зарплату».Навіть якщо бізнес має генератори, вартість їх експлуатації може бути надто високою. Про це зазначає Софія Буртак, президентка громадської спілки «Бізнес Мережа Сільських Жінок», організації, яка надає допомогу жінкам-фермеркам і підприємствам, якими керують жінки. З моменту вторгнення Росії в Україну у 2014 році мережа також підтримує внутрішньо переміщених жінок і допомагає підприємствам, які очолюють жінки, розробляти стратегії реагування на відключення електроенергії.«Блекаути дуже впливають на собівартість виготовленої продукції, — каже  Софія. — Вартість одного кіловата енергії, виробленого генератором, на 20 гривень вища, ніж вартість одного кіловата від центральної мережі. Навіть при наявності альтернативного джерела електроенергії, вплив на собівартість, ціноутворення та реалізацію продукції є значним». За словами Софії, цього року громадська спілка проводила опитування серед 800 сільських жінок-підприємиць щодо впливу повномасштабного російського вторгнення та блекаутів на їхню діяльність. Згідно з результатами, лише 35 відсотків жінок повідомили, що мають резервні джерела живлення, які здатні підтримувати їхню діяльність.«Тому ризик не мати електроенергії — це фактично втрата доходу для всієї родини», — каже вона.ООН Жінки тісно співпрацює з жіночими правозахисними організаціями в Україні, зокрема ГО «SMARTA» та «Бізнес Мережа Сільських Жінок». За підтримки Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF), ООН Жінки з початку повномасштабного вторгнення Росії надала гранти на суму понад 20 мільйонів доларів для 54 організацій, які очолюють жінки. Зокрема, сюди входять інституційні гранти на закупівлю обладнання, як-от генераторів.Відключення електроенергії також відчувають жінки, які працюють вдома. Блекаути суттєво впливають на приготування їжі та змушують більше часу витрачати на  домашні справи. Через це менш імовірно, що жінки матимуть час на працевлаштування.Відсутність електроенергії «впливає на базові потреби. Приготувати їжу, вийти та повернутися до квартири, особливо коли ти живеш на верхніх поверхах багатоповерхівки, кілька разів на день — це справжній виклик», — говорить Наталія Чермошенцева, консультантка з питань впровадження гендерної рівності, яка координує волонтерський центр «Гідність». Він допомагає громадам, які раніше були окуповані російськими військами. Наталія зазначає, як багато справ, які мусять виконувати жінки, залежать від наявності електроенергії. Сюди входить приготування їжі, закупівля продуктів, прибирання. Також багато де в країні школи працюють у дистанційному режимі через війну, і діти не можуть відвідувати уроки без електрики та доступу до інтернету.«Україна входить у топ країн за рівнем цифровізації, у нас дуже багато електронних послуг. Це стосується як соціальної сфери, так і можливостей роботи та навчання, — зазначає Наталія. — Багато наших стратегій виживання — інформування про тривоги в мобільних застосунках, прийняття рішення про перехід в укриття, моніторинг ситуації тощо — теж напряму залежать від доступу до інтернету».«Коли ми говоримо про різний вплив війни, є конкретна гендерна група — жінки, — на яку війна впливає набагато більше, — говорить Наталія. — Відключення електроенергії  не є гендерно нейтральною проблемою».
 

З настанням зими та в умовах, коли шлях до відновлення ще триває, багатоцільова грошова допомога є гарним прикладом того, як гуманітарна підтримка може змінювати життя на краще. Завдяки їй люди, такі як Людмила, отримують не лише кошти, але й надію на відновлення зруйнованого життя.Українці, зокрема мешканці громад, де обстріли посилилися, живуть у постійному страху та невизначеності. Для жителів Сум, це частина щоденного життя. Сумщина потерпає від постійних ударів, що спричиняють гибель і поранення людей та значні руйнування. У таких умовах загострюються гуманітарні потреби, і  громади терміново потребують соціально-правового захисту та основних послуг.Так, 17 листопада здавалося звичайною неділею, поки удар не потрапив по людному району у міста. Загинули та були поранені люди. Зазнали серйозних пошкоджень численні будинки, і сім'ї залишилися без домівок.“Удар був таким раптовим, із  гуркотом і вибухом, — розповідає пенсіонерка Людмила, яка живе сама в одному з  постраждалих будинків. — Я схопилася з ліжка, взяла документи й побігла в безпечне місце. Я ніколи в житті так не боялася”.Через вибух квартира Людмили було сильно пошкоджена. Вибуховою хвилею вигнуло вхідні двері та часткового зруйнувало балкон. «Я відчувала, як холодне повітря проникало в квартиру через пошкоджені двері. Це справжнє диво, що скло на балконі не впало на мене», — каже вона. Людмила вірить, що її кіт врятував їй життя. «Він вийшов на балкон перед вибухом, і відчинені двері, ймовірно, поглинули частину удару».Живучи на самоті на невелику пенсію, Людмилі було вкрай складно відновити пошкоджену квартиру, щоб зігрітися у холодну зиму й одночасно забезпечити себе ліками, засобами гігієни та продуктами харчування. Швидка гуманітарна допомога після ударівПісля удару в Сумах гуманітарні організації швидко мобілізувалися, щоб надати допомогу постраждалим. Вони забезпечили людей їжею та водою, провели тимчасову ізоляцію пошкоджених вікон, а також надали психологічну та юридичну допомогу, допомагаючи мешканцям, таким як Людмила, впоратися з наслідками трагедії. Кілька гуманітарних організацій розпочали реєстрацію людей для надання багатоцільової грошової допомоги. Ця гуманітарна ініціатива була спрямована на підтримку людей, які втратили свої квартири - на задоволення базових потреб, таких як їжа, ліки, одяг та інші необхідні речі. Сім'ї, які відповідали критеріям, отримували фінансову підтримку в розмірі 10 800 гривень (приблизно 250 доларів США) на одну особу протягом трьох місяців для покриття нагальних витрат у цей складний час.Дізнавшись про програму від сусідів, Людмила одразу звернулася за допомогою. Вона була серед перших, хто подав заявку на екстрену підтримку. Працівники гуманітарних організацій реєстрували вразливих людей, таких як Людмила, включно з людьми з інвалідністю, літніми людьми та іншими, хто стикався із серйозними труднощами. У місті Суми три неурядові організації зареєстрували понад 1000 заявок після удару, який пошкодив квартиру Людмили.«Наші фахівці невтомно консультували постраждалих з питань екстреної допомоги, — розповідає Ольга Коренєва, регіональна координаторка БФ «Право на захист». - Багато людей перебували у стані шоку після удару і не могли одразу звернутися за допомогою, але ми забезпечили доступність підтримки в той момент, коли вони були готові її отримати».Мільйони постраждалих від війни людей отримали багатоцільову грошову допомогу в Україні з 2022 року.По всій Україні понад 100 гуманітарних організацій працюють над тим, щоб постраждалих від війни забезпечити людей багатоцільовою грошовою допомогою. З моменту ескалації бойових дій у 2022 році понад 10,5 мільйона людей отримали підтримку на загальну суму 2,1 мільярда доларів США. У період з 2022 по 2024 рік багатоцільова грошова допомога стала важливою складовою гуманітарної допомоги України для підтримки постраждалих від війни людей.На початку ескалації бойових дій багатоцільова грошова допомога була найбільш затребованою та найефективнішою формою допомоги. Лише у 2022 році майже 6 мільйонів людей отримали цю підтримку, а у 2023 році — понад 4 мільйони, що становило майже 40% загальної гуманітарної допомоги того часу.Робоча група з надання грошової допомоги (Cash Working Group, CWG) в Україні відіграла ключову роль у координації цих зусиль, розробці керівних принципів і стандартних операційних процедур, що дозволили гармонізувати надання багатоцільової грошової допомоги у різних регіонах, уникнути дублювання та забезпечити підтримку найбільш уразливих людей. Сьогодні багатоцільова грошова допомога залишається важливим елементом гуманітарної допомоги в Україні, забезпечуючи гнучку підтримку, яка дозволяє отримувачам допомоги задовольняти свої різноманітні потреби в умовах кризи.Тим часом Людмила готується повернутися додому: «Перші кілька днів я не могла змусити себе повернутися – це було надто боляче бачити руйнування. Я залишалася у друзів сина, — ділиться вона. — Але підтримка, яку я отримала від гуманітарних організацій і друзів, дає мені надію повернутися до нормального життя та зрештою додому».

Стоячи поруч із руїнами житлового будинку на місці нещодавнього обстрілу у Дніпрі — моторошним нагадуванням про її втрату, мати двох дітей Анастасія згадує, що того дня загинули троє її сусідів. Вибуховою хвилею було пошкоджено численні домівки, зокрема й її квартиру. Анастасія каже, що дуже хвилюється про безпеку дітей. А з наближенням зими її також непокоїть, як уберегти родину від холоду, адже через постійні обстріли порушується надання основних послуг, що впливає на повсякденне життя родини. «Кожен із цих 1000 днів я намагалася захистити моїх дітей, — каже Анастасія. — Я просто хочу, щоб вони почувалися в безпеці, були в теплі й мали дім».  З наближенням 1 000 днів з початку повномасштабної війни через загострення бойових дій майже по всій країні поглиблюється гуманітарна криза. Зазнала значних руйнувань цивільна інфраструктура, і люди, які живуть у пошкоджених будинках, стикаються з дедалі більшими ризиками через стрімке похолодання. Гуманітарний координатор в Україні Матіас Шмале, який розпочав роботу в країні майже 100 днів тому, постійно буває у прифронтових областях і громадах. Під час нещодавньої поїздки до Дніпра, Нікополя та Запоріжжя він знову на власні очі побачив складну реальність, з якою стикаються постраждалі від війни люди. Тут, на місці, серед пошкоджених будинків і відчаю тих, хто втратив домівки, пан Шмале закликав до продовження підтримки народу України: «Ми не повинні сприймати війну в Україні як щось звичне. Ми маємо продовжувати підтримувати цю країну всіма можливими способами». Люди та цивільна інфраструктура потерпають від постійних обстрілів З початку ескалації бойових дій 24 лютого 2022 року народ України зазнає величезних страждань. За даними Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (HRMMU), з лютого 2022 до вересня 2024 року загинули щонайменше 12 000 мирних мешканців, і ще 26 000 людей отримали поранення, у тому числі багато дітей. Через невпинні обстріли значної шкоди зазнали житлові будинки, лікарні, школи та критично важлива цивільна інфраструктура, включаючи системи електро- та водопостачання, що ускладнює надання основних послуг в країні. Так, на початку листопада внаслідок удару по Сумах було пошкоджено геріатричний пансіонат. Андрій Логвин, керівник сумської філії Гуманітарної місії «Проліска», разом зі своєю командою негайно прибув на місце обстрілу для надання допомоги постраждалим, водночас дотримуючись протоколів безпеки, розроблених для мінімізації ризиків повторного удару для місцевих жителів, рятувальників та гуманітарних співробітників. «У центрі перебувала 221 літня людина, більшість із них – маломобільні. Як повідомили місцеві органи влади, їх необхідно  було евакуювати, тому ми разом із державними службами та іншими гуманітарними організаціями організували перевезення, — розповідає Андрій. — Лікарні, школи, багатоквартирні будинки та приватні оселі тут часто потрапляють під обстріли, що має руйнівні наслідки для тих, хто найбільше потребує захисту. Це неприпустимо».  В Україні зруйновані або пошкоджені більш ніж 3 400 закладів освіти та лікарень та понад 2 мільйони будинків. З наближенням зими, коли температура може знижуватись до -20°С, багато людей змушені залишатися у будинках, де тече дах, розбиті вікна та пошкоджені стіни, не маючи необхідної безпеки та тепла. Ситуація ще гірша у прифронтових громадах, де через бойові дії умови життя складно назвати придатними, а з наближенням зими ситуація ще більше ускладнюється. Унаслідок масованих обстрілів енергетичної інфраструктури Україні значно зменшилися енергогенеруючі потужності країни, і  мільйони людей по всій країні стикаються з труднощами через постійні відключення світла.  Необхідна гуманітарна допомога для забезпечення найнагальніших потреб Протягом цього року гуманітарні організації надали допомогу 7,2 мільйона людей, серед яких 1,7 мільйона — це люди, які були вимушені покинути домівки, і 850 000 — люди з інвалідністю. Надана допомога включала харчові продукти, питну воду, матеріали для ремонту, а також психологічну та медичну допомогу для полегшення страждань, спричинених ударами та обстрілами, які не припиняються.Гуманітарні організації співпрацюють з місцевими органами влади задля підтримки лікарень, шкіл та місць тимчасового проживання для вимушених переселенців під час перебоїв життєво необхідних послуг. Гуманітарні працівники також приділяють багато уваги питанням соціально-правового захисту вразливих людей, включаючи жінок, дітей та літніх людей — надають психологічну підтримку та юридичну допомогу постраждалим від руйнівних наслідків війни.  Заклик до солідарності та продовження підтримки Гуманітарний координатор закликав міжнародну спільноту продовжувати надавати підтримку Україні: «Допоки триває ця війна, гуманітарні потреби залишаються. Зима несе нові виклики. Вкрай важливо тісно співпрацювати з владою для підтримки постраждалих громад». «Гуманітарна спільнота продовжуватиме надавати допомогу, на додаток до необхідних послуг, що надають місцеві організації та державні органи влади», — зазначив пан Шмале, підкреслюючи важливість міжнародної солідарності та своєчасного фінансування для полегшення страждань людей в Україні. Анастасія сподівається, що за підтримки місцевої влади та гуманітарних організацій вона зможе відремонтувати свій будинок, щоб у неї та її близьких знову був затишок рідного дому. 

Цьогорічна тема “Право на харчування для кращого життя та кращого майбутнього” має особливе значення для України, де триваюча війна продовжує загрожувати продовольчій безпеці і виснажувати навколишнє середовище. Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) відіграє життєво важливу роль у підтримці українського аграрного сектору, надаючи критично необхідну допомогу фермерам та сільським громадам, які постраждали від війни.«ФАО прагне забезпечити продовольчу безпеку в Україні, підтримуючи сміливих фермерів та сільські родини, які продовжують обробляти свою землю за неймовірно складних обставин. У цей Всесвітній день продовольства ми визнаємо стійкість та відданість українських фермерів. Їхня сила мотивує нас допомогти їм відновитися та створити кращі умови для сталого майбутнього», – сказав Мохаммед Азука, в.о. голови офісу ФАО в Україні.Лише у 2024 році ФАО допомогла понад 45 000 сільських родин у прифронтових районах, надавши їм молодняк птиці, набори для зрошення, грошову допомогу та ваучери для купівлі сільськогосподарських матеріалів. Близько 3 300 фермерів та сільськогосподарських виробників отримали насіння пшениці, сої та соняшнику, а також необхідні матеріали, такі як корм для риб, ваучери, генератори та засоби для зберігання – критичні ресурси, які допомагають підтримувати виробництво в умовах постійних викликів. Олександр з Харківської області – один з фермерів, які цього року отримали допомогу від ФАО. До війни господарство Олександра процвітало, вирощуючи продукцію на експорт. Але війна залишила його поля засіяними мінами та нерозірваними боєприпасами, а складські та виробничі приміщення повністю зруйнованими. «Господарство було найсильнішим у районі, але тепер все зруйновано», — ділиться Олександр. Незважаючи на всі труднощі, він продовжує працювати над відновленням свого господарства. Навесні він вже посіяв соняшник і зібрав урожай, який буде надійно зберігатися в модульному зерносховищі, наданому ФАО. Готуючись до зими, Олександр планує засіяти свої поля пшеницею та ріпаком.«Нинішня врожайність соняшника майже втричі менша, ніж до війни, оскільки не маємо ресурсів для внесення добрив,» — пояснює фермер. «Але ми вдячні ФАО за те, що маємо можливість безпечно зберігати врожай і продати його пізніше за хорошою ціною».Цьогорічний Всесвітній день продовольства слугує нагадуванням про те, що навіть у найскладніші часи спільними зусиллями можна подолати глобальні виклики та сприяти сталому розвитку. ФАО залишається надійним партнером України, що прагне відновити продовольчу безпеку та підтримати аграрний сектор країни.