Нове
Пресреліз
25 лютого 2026
Атаки на систему охорони здоров’я України зросли на 20% у 2025 році
Дізнатися більше
Історія
25 лютого 2026
Без пауз у реагуванні на надзвичайні ситуації: Волонтери ООН в Україні
Дізнатися більше
Історія
24 лютого 2026
«Я сказала собі: ти – українка. Ти не маєш права здатися. Ти повинна вижити».
Дізнатися більше
Нове
Пресреліз
24 січня 2026
ЦІ СИСТЕМАТИЧНІ ОБСТРІЛИ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ МАЮТЬ ПРИПИНИТИСЯ
З початку 2026 року мешканці України безперервно зазнають атак з боку Збройних сил Російської Федерації. За минулу ніч, за повідомленнями, щонайменше одна людина загинула, десятки були поранені, а сотні тисяч людей знову залишилися без електро-, тепло- та водопостачання.У Харкові внаслідок удару зазнав пошкоджень гуртожиток, де проживали вимушені переселенці, які знайшли тут прихисток від обстрілів поблизу лінії фронту. Також були пошкоджені лікарня та житлові будинки. У Києві тисячі багатоквартирних будинків, в яких після атак 9 та 20 січня поступово відновлювали життєво необхідні послуги, знову залишилися без них при мінусових температурах. Увесь Чернігів і сотні тисяч родин по всій Чернігівській області залишилися без електроенергії.Попри небезпеку та мороз, героїчні аварійні бригади, рятувальники та гуманітарні працівники продовжують відновлювати пошкоджену інфраструктуру і підтримувати людей. Ці системні атаки на енергетичну інфраструктуру є порушенням міжнародного гуманітарного права і мають припинитися. Мирні мешканці мають бути в безпеці й теплі у своїх домівках, а не жити в постійному страху перед тим, які нові втрати та руйнування може спричинити чергова хвиля обстрілів.
1 of 5
Пресреліз
22 січня 2026
ЮНОПС відновило ще 21 освітній заклад на Харківщині за підтримки ЄС
Щоб пришвидшити відновлення та повернути дітей у безпечні навчальні заклади, Управління ООН з обслуговування проєктів (ЮНОПС) за фінансування Європейського Союзу реалізує проєкт «Відновлення шкіл в Україні». У межах проєкту було відновлено 21 освітній заклад у Харкові та Харківській області — від дошкільних закладів і шкіл до професійних коледжів. У більшості закладів облаштовано укриття, де діти та персонал можуть перебувати під час небезпеки в комфортних умовах.Загалом у межах проєкту вже відновлено 65 закладів у Київській, Харківській, Чернігівській та Сумській областях. Усього допомогу отримають понад 70 освітніх об’єктів. Загальний бюджет проєкту становить 28 мільйонів євро. «Очне навчання не лише забезпечує освіту, а й дає дітям відчуття стабільності, можливість соціальної взаємодії та емоційну підтримку. Саме тому допомога у відновленні шкіл та облаштуванні в них безпечних укриттів залишається одним із головних пріоритетів Європейського Союзу», — зазначила Маріанна Франко, голова Офісу гуманітарної допомоги Європейського Союзу в Україні. У кожному закладі було проведено детальне технічне обстеження для визначення пошкоджень та обсягу робіт. Відновлення включало заміну вікон і дверей, ремонт дахів, утеплення фасадів, оновлення систем опалення, ремонт класних кімнат, спортивних залів, коридорів і санвузлів. Також завдяки відновленим укриттям деякі школи можуть проводити заняття у безпечних умовах, що сприяє стабілізації життя громад та поверненню до повсякденного ритму. «Ми надзвичайно вдячні Європейському Союзу за його послідовну підтримку у відновленні освітньої інфраструктури. Ця підтримка виходить далеко за межі відбудови фізичних споруд — йдеться про відновлення стабільності, передбачуваності та надії для тисяч сімей. Це про відновлення життя та майбутнього», — зазначила Марія Запашник, ТВО Директора Офісу ЮНОПС в Україні. Примітки для редакторів: ЗМІ можуть використовувати фотографії, збережені в папці, для висвітлення проєкту з зазначенням авторства ©UNOPS/Вероніка Яресько.Контакти для преси: Абраменко Аліна, старша співробітниця з комунікацій, Офіс ЮНОПС в Україні та Східній Європі, alinaa@unops.org Туряниця Михайло, фахівець із комунікацій, Офіс ЮНОПС в Україні та Східній Європі, mykhailot@unops.orgПро ЮНОПСЮНОПС пропонує практичні рішення в межах зусиль із забезпечення миру й безпеки, гуманітарної допомоги й розвитку. Ми допомагаємо організаціям системи ООН, урядам та іншим партнерам, як-от Європейському Союзу та його країнам-членам, управляти проєктами, розвивати сталу інфраструктуру та здійснювати закупівлі по всьому світу. Більше про ЮНОПС: www.unops.org.Офіс ЮНОПС в Україні та Східній Європі співпрацює з широким колом партнерів для надання термінової допомоги, посилення стійкості та підтримання сталого розвитку в Україні, Молдові й Польщі.
Дізнатися більше: @UNOPS_UEE | Facebook: UNOPS Ukraine and East Europe
Дізнатися більше: @UNOPS_UEE | Facebook: UNOPS Ukraine and East Europe
1 of 5
Пресреліз
27 січня 2026
Генеральний секретар закликає до оновленої відданості збереженню пам’яті про Голокост, захисту людської гідності та боротьбі з ненавистю
Вшановуючи жертв із глибокою скорботою, Генеральний секретар згадав шість мільйонів євреїв, убитих нацистами та їхніми пособниками, а також ромів і сінті, осіб з інвалідністю та незліченну кількість інших людей, які зазнали переслідувань і були вбиті.«Кожна жертва мала ім’я. Кожна жертва мала надії та мрії. Кожна з них зазнала систематичного позбавлення та знищення своїх прав», — зазначив Генеральний секретар, наголосивши на необхідності стати на захист пам’яті жертв і запобігти новим злочинам.Відкидаючи твердження про неминучість Голокосту, Генеральний секретар нагадав, що його організатори відкрито заявляли про свої наміри, а ненависть і насильство розгорталися відкрито. «Факти є незаперечними. Водночас сьогодні ми бачимо, як сили спотворення та заперечення знову набирають обертів», — застеріг він, закликаючи рішуче протистояти ненависті й несправедливості в будь-яких їхніх проявах.Він підтвердив готовність Організації Об’єднаних Націй і надалі відстоювати свої цінності, боротися за людську гідність і право кожної людини жити без страху, у гідності та мирі — принципи, на яких була заснована ООН.
1 of 5
Публікація
12 січня 2026
Protection of Civilians in Armed Conflict — December 2025
Summary
• Civilian casualties in December 2025 remained high, with at least 157 killed and 888 injured. The number of casualties in December was similar to the casualty numbers in recent months, but a 66 per cent increase compared with December 2024 (109 killed; 522 injured).• The total civilian casualties in Ukraine in 2025 reached at least 2,514 killed and 12,142 injured, which is a 31 per cent increase compared to 2024 (2,088 killed; 9,138 injured) and a 70 per cent increase compared to 2023 (1,974 killed; 6,651 injured).• In December, long-range strikes with missiles and loitering munitions launched by Russian armed forces accounted for 33 per cent of all civilian casualties (34 killed; 308 injured), usually affecting urban centers far from the frontline. 67 per cent of civilian casualties occurred near the frontline (122 killed; 571 injured). Short-range drones, predominantly with first-person-view capacity, remained the primary cause of civilian casualties in frontline regions (58 killed; 256 injured), followed by artillery shelling and MLRS strikes (43 killed; 165 injured), and aerial bombardments (21 killed; 150 injured).• As in the previous month, the vast majority of civilian casualties (96 per cent1) occurred in areas under the control of the Government of Ukraine. Civilian casualties were recorded across 15 regions of Ukraine and the city of Kyiv.• The Russian Federation continued large-scale, as well as region-specific attacks on Ukraine’s energy infrastructure. Odesa region was among the most affected areas in December, experiencing repeated strikes that resulted in prolonged power outages in several cities.
• Civilian casualties in December 2025 remained high, with at least 157 killed and 888 injured. The number of casualties in December was similar to the casualty numbers in recent months, but a 66 per cent increase compared with December 2024 (109 killed; 522 injured).• The total civilian casualties in Ukraine in 2025 reached at least 2,514 killed and 12,142 injured, which is a 31 per cent increase compared to 2024 (2,088 killed; 9,138 injured) and a 70 per cent increase compared to 2023 (1,974 killed; 6,651 injured).• In December, long-range strikes with missiles and loitering munitions launched by Russian armed forces accounted for 33 per cent of all civilian casualties (34 killed; 308 injured), usually affecting urban centers far from the frontline. 67 per cent of civilian casualties occurred near the frontline (122 killed; 571 injured). Short-range drones, predominantly with first-person-view capacity, remained the primary cause of civilian casualties in frontline regions (58 killed; 256 injured), followed by artillery shelling and MLRS strikes (43 killed; 165 injured), and aerial bombardments (21 killed; 150 injured).• As in the previous month, the vast majority of civilian casualties (96 per cent1) occurred in areas under the control of the Government of Ukraine. Civilian casualties were recorded across 15 regions of Ukraine and the city of Kyiv.• The Russian Federation continued large-scale, as well as region-specific attacks on Ukraine’s energy infrastructure. Odesa region was among the most affected areas in December, experiencing repeated strikes that resulted in prolonged power outages in several cities.
1 of 5
Пресреліз
21 січня 2026
ПРООН підготувала 40 фахівців із гуманітарного розмінування - ветеранів і жінок із родин військовослужбовців, які розпочинають роботу на Харківщині
Харків, Україна, 21 січня 2026 року – Сорок фахівців — ветеранів, зокрема ветеранів з інвалідністю, а також жінок із родин учасників бойових дій — розпочинають роботу у сфері гуманітарного розмінування на Харківщині після завершення безоплатного навчального курсу з нетехнічного обстеження (НТО) та інформування населення про ризики вибухонебезпечних предметів. Навчальну програму реалізує Програма розвитку ООН (ПРООН) в Україні за підтримки урядів Нідерландів та Люксембургу, у партнерстві з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України, Міністерством у справах ветеранів України та Центром координації протимінної діяльності. Операційну реалізацію проєкту забезпечує державне підприємство «Укроборонсервіс».Навчання тривало три тижні й поєднало теоретичну підготовку, практичні польові заняття, тренінги з процедур безпеки та роботу з цифровими інструментами. У межах проєкту після завершення підготовки всі учасники і учасниці отримали офіційне працевлаштування у державному підприємстві «Укроборонсервіс» строком на 12 місяців.Ігор Безкаравайний, заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України зазначив: «Нам треба багато фахівців на багато років і ветеранська спільнота на моє особисте переконання є дуже класним підсиленням напрямку протимінної діяльності. Це величезний обсяг роботи різних напрямків — від інформування населення до аналізу великих масивів даних, розмінування, знешкодження. Це важлива робота, яка дозволяє нам робити землю в громадах безпечною і повертати її до продуктивного використання».Випускники програми сформували 10 команд, які протягом року працюватимуть у громадах Харківської області, допомагаючи знижувати ризики для цивільного населення.Харківщина є пілотним регіоном проєкту через один із найвищих рівнів забруднення вибухонебезпечними предметами в Україні. Від початку повномасштабного вторгнення від них в області постраждали 430 осіб, що складає понад 30% від загальної кількості по всій Україні.Участь у проєкті стала для ветеранів можливістю не лише отримати нову професію, а й повернутися до активного цивільного життя та долучитися до справи, що має безпосередній вплив на безпеку людей.Юлія Кіріллова, заступниця міністра у справах ветеранів України, додала: «Державна ветеранська політика — це не лише підтримка після служби, а створення реальних можливостей для гідного повернення до цивільного життя. Працевлаштування є одним інструментів гідного повернення. Саме тому для нас принципово важливо, щоб навчальні програми одразу поєднувалися з офіційною роботою та зрозумілою перспективою».«Ініціатива з підготовки фахівців гуманітарного розмінування — приклад того, як у партнерстві з ПРООН, міжнародними донорами та іншими державними органами ми створюємо робочі місця для ветеранів і ветеранок та членів родин військовослужбовців, водночас посилюючи безпеку громад і відновлення країни», — зазначила вона.Ауке Лотсма, Постійний представник ПРООН в Україні, наголосив: «Підтримка ветеранів є одним із пріоритетів ПРООН в Україні, і для нас важливо, щоб вона означала не лише допомогу, а створення реальних можливостей. Ця програма поєднує працевлаштування для ветеранів із роботою, яка має критичне значення для країни — гуманітарним розмінуванням і підвищенням безпеки громад».Євген Іванов, заступник начальника Харківської ОВА, додав: «Для Харківщини робота з гуманітарного розмінування має безпосередній вплив на повсякденне життя громад і можливість людей безпечно жити та працювати. Завдяки проєкту ветерани мають можливість не лише отримати нову професію, а й повернутися до активного цивільного життя, долучитися до надважливої справи».Запити медіа: Юлія Самусь, керівниця відділу комунікацій та адвокації ПРООН в Україні, yuliia.samus@undp.org.
1 of 5
Історія
25 лютого 2026
Без пауз у реагуванні на надзвичайні ситуації: Волонтери ООН в Україні
Уже чотири роки поспіль Програма Волонтери ООН (UNV) підтримує реагування системи ООН на війну в Україні та її наслідки для сусідніх країн. Від початку повномасштабної ескалації у 2022 році волонтери ООН стали невід’ємною частиною кризових і надзвичайних заходів, забезпечуючи постійний внесок там, де він найбільш необхідний. По всій країні, навіть коли повітряні тривоги розривають тишу щоденного життя, волонтери ООН продовжують працювати. Закінчується вода. Зникає світло. Вимикається опалення. Вони залишаються. Бо в часи кризи ситуацію тримають не лише системи, її тримають люди.У кожного волонтера ООН - своя історія. Але їх об’єднує спільний вибір: залишатися зі своєю країною та людьми тоді, коли поїхати було б простіше. В один із найскладніших періодів сучасної історії України вони не спостерігають за подіями збоку, вони проживають їх разом із громадами.Марина Шалигіна - волонтерка ООН, яка працює з УВКБ ООН як фахівчиня з довгострокових житлових рішень. У 2022 році через війну вона сама стала внутрішньо переміщеною особою. Після повернення додому її родина пережила кілька атак дронів. Саме цей досвід став для неї поштовхом підтримувати інших людей, які зіткнулися з подібними втратами та невизначеністю. «Я бачу себе лише маленькою частиною великої справи, яку робить УВКБ ООН. Я виконую свою роботу з турботою та емпатією і завжди намагаюся допомогти людям розв’язати їхні проблеми, коли вони звертаються по підтримку». Олександра Суворова - волонтерка ООН, інженерка, яка працює з ПРООН. Глибоко переживаючи події війни, вона поділилася:«Чесно кажучи, коли твоя країна проходить через такі випробування, важко залишатися осторонь — особливо коли ти маєш навички, які можуть бути корисними. Як інженерка, я розумію, що професійні рішення, які ми ухвалюємо сьогодні, визначають, наскільки безпечно та ефективно громади зможуть відновитися завтра». Сергій Ревенко - волонтер ООН, інженер із 3D-сканування, який працює з ЮНЕСКО. Його мотивація - зберегти культурну спадщину України на тлі масштабних руйнувань. Використовуючи сучасні технології, він документує пошкоджені об’єкти, щоб їх можна було відновити точно й ефективно. «У ці складні для України часи я прагну передавати цінні знання, навчати інших працювати з передовими технологіями та підтримувати сучасні підходи до документування. Ці інструменти допомагають швидше й точніше відновлювати пошкоджені об’єкти культурної спадщини», — ділиться Сергій Ревенко, волонтер ООН в ЮНЕСКО. Юлія Куцоконь - волонтерка ООН, асистентка програми з протидії гендерно зумовленому насильству в Фонді Народонаселення ООН. Її рішення служити в Україні продиктоване глибоким відчуттям відповідальності та солідарності з тими, хто постраждав від війни.«Бути частиною цієї роботи - означає знати, що наші зусилля охоплюють тисячі людей по всій Україні, і щодня свідомо обирати перетворювати відданість на конкретні дії, навіть коли реальність болюча й складна», — говорить Юлія. Павло Янченко - волонтер ООН, координатор з питань допомоги постраждалим від вибухонебезпечних предметів в ПРООН та мешканець Харкова - міста, розташованого за 20–30 кілометрів від лінії фронту, яке регулярно зазнає обстрілів і атак дронів.«Стати волонтером ООН для мене - це про те, щоб не залишатися осторонь. Це про вибір діяти, бути поруч із людьми, які постраждали, і використовувати свої знання там, де вони справді можуть допомогти», — каже Павло Янченко, волонтер ООН при ПРООН. Ірина Яковлєва - волонтерка ООН, старша фахівчиня з міжнародного співробітництва в ПРООН. Її мотивація служити глибоко пов’язана з відчуттям власної ідентичності.«Найбільше мене мотивує те, що я вважаю важливим для кожної людини, яка виросла у вільному суспільстві, — усвідомлення своєї невід’ємної ідентичності. Саме під час війни я по-справжньому це зрозуміла, і це стало для мене одним із найважливіших і найглибших відкриттів», — говорить Ірина.Від початку повномасштабної війни у лютому 2022 року понад 1 300 волонтерів ООН працювали безпосередньо в Україні та сусідніх країнах. До них долучилися ще понад 500 онлайн-волонтерів. У 2025 році Україна стала однією з країн із найбільшою кількістю залучених волонтерів ООН у світі, і найбільшу групу серед них становили саме українці — це про відповідальність, яку люди беруть на себе, і про міжнародну підтримку поруч.Волонтери ООН співпрацювали з 18 установами системи ООН, допомагаючи там, де це найбільш потрібно: у питаннях енергетики та довкілля, «зеленого» відновлення, аналізу даних, комунікацій, захисту культурної спадщини, цифрових рішень для дітей та запобігання гендерно зумовленому насильству.Не обставини, а вибірУ кожного з них - свій професійний шлях і своя історія. Але їх об’єднує одне: це не випадковість, а свідомий вибір залишатися й діяти. Вони показують, що досвід, відповідальність і щоденна робота можуть ставати основою стійкості.У часи невизначеності вони не просто залишаються, вони продовжують робити свою справу. І саме завдяки цьому відновлення триває, громади отримують підтримку, а солідарність не зникає навіть тоді, коли випробування стають найважчими.
1 of 5
Історія
24 лютого 2026
«Я сказала собі: ти – українка. Ти не маєш права здатися. Ти повинна вижити».
Олена згадує життя до війни. Разом із чоловіком вони тримали продуктовий магазин, куди щодня заходили сусіди. Життя було стабільним, сімейна справа розвивалася. «Це можна зрозуміти лише тоді, коли переживеш сам. Як вони приїхали, у перший тиждень ніхто до нас не мав діла». «Як тільки заїхали у Високопілля [Херсонська область], цілеспрямовано поїхали до магазину. Три танки. Двері розстріляли і замки, заїхали, брали, що їм нравилося», – пригадує вона. «Розграбували магазин і поїхали. Кинули ж ці розбиті двері». Чоловік швидко полагодив їх, «бо мародери приходили туди». Через кілька днів Олена побачила трьох чоловіків, які збивали замок прикладами автоматів. Вона підійшла і сказала: «Якщо вам щось потрібно я відчиню. Не треба ламати замок. Можете взяти, щохочете». «Коли я обійшла будівлю, побачила бронетранспортер і близько двадцяти солдатів… Усі в шоломах, з однаковими круглими обличчями». «Я вже не могла повернутися назад. Відчинила двері, стала надворі та сказала, що вони можуть заходити». «Не бійся», – сказав один із них. Вони зайшли, взяли алкоголь, шукали цигарки, але їх вже не було. Під облогоюПісля цього випадку, коли Олена замкнула магазин і повернулася додому, один із військових пішов за нею.«Наступного дня вони прийшли до нас додому з так званим “оглядом”. Перевернули все: шафи, кімнати, речі. Я стояла на кухні. Мені сказали займатися своїми справами. Я чула, як вони кликали одного з солдатів Олексієм, можливо, це було його ім’я або позивний».За кілька днів вони повернулися. Серед них був Олексій, ще один на ім’я Макс, і двоє молодих білявих військових. Вони почали приходити регулярно. Іноді приносили пиво, сиділи в гаражі, чистили зброю і пили.Минали дні й тижні, і чужа присутність у їхньому домі з тимчасової стала постійною. «Вони помітили наш генератор і змусили чоловіка його вмикати, щоб користуватися водою й митися. Привозили своє пальне й поводилися так, ніби це їхній дім. Але добре, що нас не виганяли.Напруга зростала. «Один солдат приїхав з горілкою. Він налив її: “Бери, пий”. Я дивлюсь на нього і кажу: “Я не п'ю”. І він автомат на мене направив: “Я тобі сказав пити”. Я зрозуміло, що я наодинці з цим неадекватним». День, коли все змінилося Була перша тридцять ночі. У будинку не було світла. Раптовий гучний гуркіт угорі розбудив подружжя. Чоловік одразу побіг униз. «Він відчинив двері і одразу побачив автомат. Один стояв позаду, інший - перед ним». «Йому наказали зробити три кроки назад. Він відповів: “Я вже біля стіни. Мені нікуди відступати”. І тоді пролунав постріл». «Я побігла. Мене схопили біля гаража. Почали бити ногами, пістолетом, прикладом автомата. Кричали: “Погоджуйся, погоджуйся по-доброму”. Вони продовжували бити». «Я пам’ятаю, як усе стало чорним. Потім я прийшла до тями, мене тягнули за волосся. Я задихалася». Олена подумала, що її чоловіка, ймовірно, вже вбили. «Я подумала: якщо вони вб’ють і мене, наш син не переживе втрати нас обох. І я сказала: “Добре”». Вони швидко зірвали з неї одяг. Надворі було шість градусів тепла. Один із них заліз на неї. Шанс утекти Після зґвалтування почався обстріл. Крізь вибухи Олена почула, як російський військовий питає її чоловіка: «Ти живий?» – «Так», – відповів він. Коли обстріл стих, вони змогли вийти. «Я побачила свій одяг, що лежав на землі». Вони зібрали речі й втекли до іншої квартири. «Три дні я постійно плакала. Я не хотіла жити. Не знала, як дивитися людям у вічі. Усе тіло було чорне бруду». І тоді щось змінилося. «Я сказала собі: ти українка. Ти не маєш права здатися. Ти повинна вижити». 14 квітня 2022 року Олена з чоловіком змогли виїхати разом із групою з 28 людей. Вони пішки йшли близько пів години. «На останньому блокпості російський солдат подивився на нас і сказав: “Я розумію, ніхто з вас сюди не повернеться”. Ми відповіли: “Ні”. Він сказав: “Ідіть з Богом”». Коли у листопаді 2022 року Херсон повернувся під контроль уряду України, вони вирішили повернутися попри все, що сталося. Вони не хотіли втрачати те, що будували роками. Сьогодні вони живуть у тому самому будинку і знову працюють у своєму магазині. Олена наважилася розповісти свою історію, щоб люди знали, що відбувалося під час окупації Херсонщини. Свідчення таких людей, як Олена, які пережили сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, є надзвичайно важливими для встановлення правди, притягнення винних до відповідальності та запобігання повторенню злочинів. Вони допомагають ламати мовчання та стигму.ООН співпрацює з постраждалими та їхніми мережами, документує порушення прав людини, зокрема сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, і підтримує посилення механізмів відповідальності та допомоги, орієнтованої на постраждалих. Разом із ними ми прагнемо, щоб ці злочини ніколи не залишалися невидимими, а голоси тих, хто постраждав, були почуті.
1 of 5
Історія
24 лютого 2026
Роки війни: українці продовжують обирати надію
На четверті роковини повномасштабного вторгнення Росії в Україну Координатор системи ООН в Україні та Гуманітарний координатор Маттіас Шмале наголосив як на масштабі руйнувань, так і на незламності, яку він бачить у громадах по всій країні. «Сьогодні Україна стоїть на роздоріжжі», – зазначив він.Тяжкі наслідки для людейЧерез чотири роки повномасштабного вторгнення Росії в Україну гуманітарна ситуація залишається складною.За оцінками, 10,8 мільйона людей потребують гуманітарної допомоги. Близько 3,7 мільйона залишаються внутрішньо переміщеними особами, майже шість мільйонів знайшли прихисток за кордоном. Понад мільйон людей у районах Донецької, Херсонської, Луганської та Запорізької областей, що перебувають під окупацією, також потребують підтримки.Невпинні атаки на енергетичну інфраструктуру залишали людей без світла, тепла та води, особливо під час сильних морозів. У багатьох містах багатоповерхівки занурилися в темряву. “Атаки на цивільне населення та цивільну інфраструктуру є порушенням міжнародного гуманітарного права,” наголосив Маттіас Шмале.“Використання енергетики як зброї проти цивільних є неприпустимим”. Не лише вижити, а відбудуватиПотреби змінюються. Невідкладна допомога залишається життєво необхідною, однак дедалі важливішими стають рішення для довгострокового відновлення.Родинам, які втратили житло, потрібні сталі житлові рішення та можливості відновити засоби до існування. Дітям – безпечні школи. Громадам – лікарні, що працюють. Ветеранам і людям, які пережили насилля, – доступ до психологічної допомоги та підтримки з подолання травми. Чи можемо ми відбудувати школи? Забезпечити гідне житло? Інвестувати в зелену та стійку енергетику? Підтримати жінок у відновленні бізнесу та засобів до існування? Розширити доступ до психологічної допомоги для ветеранів і постраждалих від воєнних злочинів та конфліктного сексуального насильства?«Я вірю, що можемо, і що вже робимо це, працюючи разом із Урядом України, нашими партнерами та донорами не лише задля вирішення сьогоднішніх викликів, а й для підготовки сильнішого та сповненого надії завтра»,- зазначає Матіас Шмале.Рішучість вистоятиПодорожуючи країною, пан Матіас бачить втому, природну й зрозумілу після років війни. «Люди втомлюються, але не здаються», – сказав він. «Це більше, ніж стійкість. Це свідомий вибір витримати, рухатися вперед і не зупинятися, попри високу ціну». Матіас Шмале закликав міжнародну спільноту зберігати й посилювати підтримку України – від гуманітарного фінансування до програм раннього відновлення. «Кожен прояв солідарності має значення. Кожен внесок змінює життя».Матіас Шмале висловив сподівання, що наступний рік принесе справедливий і тривалий мир відповідно до Статуту ООН і міжнародного права – мир, який дозволить родинам по всій Україні впевнено будувати своє майбутнє.
1 of 5
Історія
23 лютого 2026
Зберегти людяність: п’ятий рік повномасштабної війни в Україні
З початком п’ятого року повномасштабного вторгнення та тринадцятого року з початку війни неймовірні страждання мешканців України не припиняються.Як неодноразово зазначав Гуманітарний координатор в Україні Матіас Шмале, оскільки лінія фронту змінюється, а бойові дії тривають, залишаються величезні людські потреби.Гуманітарної допомоги потребують понад 10 мільйонів людей. Більш ніж 10 мільйонів все ще не повернулись до своїх домівок: 3,7 мільйона — вимушені переселенці в Україні та майже 6 мільйонів — за кордоном.У 2025 році в Україні загинула найбільша кількість мирних мешканців з 2022 року. І у 2026 році щомісяця зазнають руйнувань житлові будинки, лікарні, школи та енергетична інфраструктура.За цими цифрами — долі людей, які живуть на межі невизначеності та стійкості. Країна у вирі потрясінь І у прифронтових громадах, і у великих містах мирні жителі й далі потерпають від ударів та обстрілів, які руйнують цивільну інфраструктуру. Багатоповерхівки, що зіяють вирвами від ударів під час морозів. Лікарні, що працюють на генераторах. Школи, де навчання триває під звуки сирен і попри вибиті шибки. Навіть транспортні вузли та центри для тимчасового проживання вимушених переселенців опиняються під ударами, і переміщені родини змушені знову виїжджати у пошуках прихистку.Не залишилося жодної громади, де люди почували б себе повністю в безпеці.Через постійні удари по енергетичній інфраструктурі цілі міста залишаються без електрики, опалення та водопостачання. Під час найбільш суворих морозів температури опускалися до мінус 20 градусів за Цельсієм, що спричинило, як кажуть гуманітарні працівники, “ще одну надзвичайну ситуацію під час надзвичайної ситуації”. Чотири пріоритети гуманітарного реагування у 2026 роціTПлан гуманітарних потреб і реагування на 2026 рік спрямований на чотири стратегічні пріоритети для допомоги людям, які наражаються на найбільші ризики: мешканцям прифронтових населених пунктів, евакуйованим, постраждалим від обстрілів, а також найбільш вразливим людям, які можуть залишитися без підтримки.Гуманітарний координатор в Україні Маттіас Шмале зазначив, що «по суті, це залишається кризою у сфері соціально-правового захисту. Люди літнього віку, яким важко пересуватися, люди з інвалідністю, батьки, які самі виховують дітей, вразливі діти та підлітки, люди з хронічними захворюваннями та вимушені переселенці, — це ті, хто першими потерпають від потрясінь, і ті, кому найскладніше відновитися. За кожною статистикою — конкретні люди та родини, які зважують болісне рішення: залишитися чи покинути все й вирушити в невідомість».Підтримка тих, хто залишаєтьсяУ прифронтових районах півдня та сходу України багато людей літнього віку залишаються в своїх домівках, попри щоденні обстріли. Серед них — 80-річна Олена, чий дім був пошкоджений, а родина зазнала тяжких втрат.«Це мій дім, це моя земля — як я можу поїхати?» — каже вона.Зараз вона отримує хліб, зимовий одяг та необхідні речі, які надають гуманітарні організації.
«Ми виживаємо завдяки цій підтримці», — додає вона. Коли через війну мирні мешканці змушені залишати домівкиПісля чотирьох років повномасштабної війни одним із найсерйозніших наслідків залишається вимушене переміщення. Близько 3,7 мільйона людей — вимушені переселенці в України. Майже 6 мільйонів людей виїхали за кордон.Багато хто був змушений переїжджати кілька разів. Гуманітарна підтримка вкрай важлива для тих, хто хоче виїхати, але не може замінити втрачене. У містах поблизу лінії фронту гуманітарні працівники надають підтримку евакуйованим, які дісталися до організованих державними органами влади транзитних центрів. Тут переміщені сім'ї можуть залишитися на кілька днів, перепочити і вирішити, що робити далі. Гуманітарні працівники реєструють вразливих людей для надання грошової допомоги, забезпечують їх продуктами харчування та гігієнічними наборами, а також надають медичну, юридичну та психологічну підтримку. Звідси деякі виїжджають до родичів у безпечніші регіони України. Іншим пропонують розміщення у місцях тимчасового проживання, де вони починають відбудовувати своє життя, часто далеко від громад, які вони залишили. Проте спогади про втрати не відпускають, а війна все більше позначається на психічному здоров'ї людей. Деякі рани загоюються роками, а деякі залишаться назавжди. Гуманітарні працівники також розширюють послуги соціально-правового захисту, включаючи психологічну підтримку, щоб допомогти людям знайти сили для подальшого життя. Допомога найбільш вразливим людям по всій країніОскільки через війну спорожніли цілі громади як у прифронтових областях, так і далі від районів активних бойових дій, по всій країні найуразливіші люди, зокрема люди похилого віку та люди з обмеженою мобільністю, часто опиняються на самоті та потребують негайної допомоги.Завдяки зокрема Гуманітарному фонду для України гуманітарні організації приходять на допомогу, щоб ніхто не залишився без підтримки, оскільки державна система соціального захисту перевантажена і не може задовольнити потреби найуразливіших груп, які зростають. Випробування на людяністьЧим довше триває війна, тим важчими і різноманітнішими стають її наслідки. Громади демонструють надзвичайну мужність, але все більш помітні втомленість і виснаження. Як зазначив Гуманітарний координатор в Україні Матіас Шмале, з початком п'ятого року повномасштабної війни долю України визначає не тільки руйнування. Україна — це перш за все люди. Волонтери, які розносять гарячі обіди в холоди. Енергетики, які відновлюють опалення під обстрілами. Соціальні працівники, які підтримують переміщені родини. Батьки, які захищають дітей серед звуків сирен. Гуманітарні партнери, разом із місцевими органами влади та громадами, поряд з постраждалими, надаючи допомогу. Але залишаються величезні потреби. У світі численних криз та обмежених ресурсів наша солідарність проходить випробування.Проте, щоб зберегти людяність, солідарність має тривати.
«Ми виживаємо завдяки цій підтримці», — додає вона. Коли через війну мирні мешканці змушені залишати домівкиПісля чотирьох років повномасштабної війни одним із найсерйозніших наслідків залишається вимушене переміщення. Близько 3,7 мільйона людей — вимушені переселенці в України. Майже 6 мільйонів людей виїхали за кордон.Багато хто був змушений переїжджати кілька разів. Гуманітарна підтримка вкрай важлива для тих, хто хоче виїхати, але не може замінити втрачене. У містах поблизу лінії фронту гуманітарні працівники надають підтримку евакуйованим, які дісталися до організованих державними органами влади транзитних центрів. Тут переміщені сім'ї можуть залишитися на кілька днів, перепочити і вирішити, що робити далі. Гуманітарні працівники реєструють вразливих людей для надання грошової допомоги, забезпечують їх продуктами харчування та гігієнічними наборами, а також надають медичну, юридичну та психологічну підтримку. Звідси деякі виїжджають до родичів у безпечніші регіони України. Іншим пропонують розміщення у місцях тимчасового проживання, де вони починають відбудовувати своє життя, часто далеко від громад, які вони залишили. Проте спогади про втрати не відпускають, а війна все більше позначається на психічному здоров'ї людей. Деякі рани загоюються роками, а деякі залишаться назавжди. Гуманітарні працівники також розширюють послуги соціально-правового захисту, включаючи психологічну підтримку, щоб допомогти людям знайти сили для подальшого життя. Допомога найбільш вразливим людям по всій країніОскільки через війну спорожніли цілі громади як у прифронтових областях, так і далі від районів активних бойових дій, по всій країні найуразливіші люди, зокрема люди похилого віку та люди з обмеженою мобільністю, часто опиняються на самоті та потребують негайної допомоги.Завдяки зокрема Гуманітарному фонду для України гуманітарні організації приходять на допомогу, щоб ніхто не залишився без підтримки, оскільки державна система соціального захисту перевантажена і не може задовольнити потреби найуразливіших груп, які зростають. Випробування на людяністьЧим довше триває війна, тим важчими і різноманітнішими стають її наслідки. Громади демонструють надзвичайну мужність, але все більш помітні втомленість і виснаження. Як зазначив Гуманітарний координатор в Україні Матіас Шмале, з початком п'ятого року повномасштабної війни долю України визначає не тільки руйнування. Україна — це перш за все люди. Волонтери, які розносять гарячі обіди в холоди. Енергетики, які відновлюють опалення під обстрілами. Соціальні працівники, які підтримують переміщені родини. Батьки, які захищають дітей серед звуків сирен. Гуманітарні партнери, разом із місцевими органами влади та громадами, поряд з постраждалими, надаючи допомогу. Але залишаються величезні потреби. У світі численних криз та обмежених ресурсів наша солідарність проходить випробування.Проте, щоб зберегти людяність, солідарність має тривати.
1 of 5
Історія
20 лютого 2026
«Це був кінець мого минулого життя, але в моїй історії почалася нова сторінка”
«Мене звати Даніїл <..> Мені 28 років, я з Донецька. До полону я працював у школі, навчався в інституті та ремонтував комп’ютери вдома. 19 серпня 2020 року озброєні люди увірвалися до моєї квартири, звинуватили мене у шпигунстві, наділи мішок на голову і взяли в полон».«Понад три роки я перебував у місцях позбавлення волі, де мене били, катували електричним струмом і постійно принижували. Сексуальне насильство та залякування були частиною щоденної реальності, а погрози поширювалися навіть на моїх рідних», - згадує Даніїл.«Вони робили багато фотографій: оголеного, побитого, в синцях, у слині та крові і надсилали їх моїм друзям».Життя в «Ізоляції»: голод, страх і знущання«Ізоляція» - це сумнозвісна в’язниця на території так званої ДНР, названа на честь колишнього заводу ізоляційних матеріалів, у приміщенні якого її облаштували.Під час розмови Даніїл згадує ті дні так, ніби йому доводиться знову туди повернутися:«У в’язниці “Ізоляція” постійно були голод, тіснота й страх. Утримуваних змушували жити в нелюдських умовах, а залякування і погрози сексуального насильства були щодня.«Якби вони захотіли, то могли легко дістатися і до твоєї дружини та дітей».«Кожен день там - це біль, виснаження і постійний контроль. Навіть такі звичайні речі, як користування туалетом, перетворювалися на інструмент приниження», - говорить він. Повернення і підтримка«Після звільнення я сам повернувся до України. Одразу допомоги не було, процеси з документами та компенсацією просувалися повільно. Чоловіків, які пережили таке, часто не помічають. Водночас агенції ООН та громадські організації надали важливу підтримку».«Я можу займатися громадською діяльністю, а не просто сидіти в квартирі й боятися виходити».«Медична допомога, житло та програми реабілітації дозволили мені почати відбудовувати своє життя». Підтримка з боку таких організацій, як Фонд Народонаселення, МОМ, ООН Жінки та інших партнерів, була і залишається важливою для постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, по всій країні.Визнання, реабілітація і надіяДаніїл наважився розповісти свою історію, щоб люди, які пережили сексуальне насильство під час конфлікту, не залишалися невидимими, а отримували визнання, підтримку й повноцінну реабілітацію.«Зберігайте анонімність людей, щоб їхній досвід не ставав публічним».«Полон забрав десять відсотків мого життя, але я мрію про майбутнє, в якому постраждалі матимуть гідність, підтримку і гарантії того, що це з ними більше не повториться». Подолання стигми та підтримка постраждалихЛюди, які пережили сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, часто стикаються зі стигмою, соромом, страхом помсти та труднощами з доступом до необхідної допомоги. Гендер також має значення: чоловіки нерідко зазнають додаткової стигматизації, мають менше можливостей звернутися по підтримку, а в сільських громадах спеціалізовані послуги взагалі часто відсутні.Даніїл наголошує на важливості конфіденційної допомоги: «Чоловікам дуже складно говорити про те, що з ними сталося. Багато хто не розповідає про це навіть своїм родинам. Безпечна й професійна підтримка необхідна для того, щоб була змога відновитися.Програми підтримки не лише надають практичну допомогу, а й сприяють підвищенню обізнаності та зменшенню стигми. «Такі програми дозволяють постраждалим повернути гідність і відновити життя без повторної травматизації», - говорить він. ООН в Україні наголошує: люди, які пережили сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, не повинні залишатися сам на сам зі своїм досвідом. Потрібно долати стигму, забезпечувати конфіденційну та орієнтовану на постраждалих допомогу, створювати безпечні механізми звернення і підвищувати обізнаність громад, щоб підтримати людей на шляху до відновлення та захистити їхні права.Разом ми можемо формувати середовище співчуття, гідності та прийняття для всіх постраждалих, незалежно від статі чи обставин, щоб вони могли відновити життя і повернути собі відчуття контролю над ним.
1 of 5
Пресреліз
25 лютого 2026
Атаки на систему охорони здоров’я України зросли на 20% у 2025 році
Медичні послуги перебувають під надзвичайним тиском через прямі атаки на систему охорони здоров’я та через каскадні наслідки ударів по цивільній інфраструктурі, зокрема теплових електростанціях, що є основою енергосистеми країни. Це призвело до серйозних наслідків щодо стану здоров’я населення. Згідно з оцінкою ВООЗ, проведеною у грудні 2025 року, 59% людей у прифронтових районах оцінили свій стан здоров’я як поганий або дуже поганий, порівняно з 47% у неприфронтових районах.«Після чотирьох років війни потреби у сфері охорони здоров’я зростають, але багато людей не можуть отримати необхідну допомогу, зокрема через те, що лікарні та поліклініки регулярно зазнають атак», — заявив д-р Тедрос Адханом Ґебреєсус, Генеральний директор ВООЗ. — «ВООЗ працює пліч-о-пліч із відданими своїй справі українськими медичними працівниками, забезпечуючи лікарні засобами для обігріву та ліками, які є життєво необхідними для людей. Зрештою, найкращі ліки — це мир».У 2025 році ВООЗ надала допомогу 1,9 мільйону людей по всій Україні через надання медичних послуг, постачання медичних засобів, зміцнення потенціалу системи охорони здоров’я, з акцентом на прифронтові та важкодоступні території.
«Чотири роки війни спричинили серйозну кризу у сфері охорони здоров’я в Україні», — зазначив д-р Ганс Генрі П. Клюґе, Директор Європейського регіонального бюро ВООЗ. — «Потреби у сфері психічного здоров’я є приголомшливими: 72% опитаних зазнали тривоги або депресії протягом минулого року, однак лише кожен п’ятий звернувся по допомогу. Стрімко зростає поширеність серцево-судинних захворювань: кожен четвертий українець має небезпечно високий артеріальний тиск. Водночас 8 з 10 людей повідомляють про складності з отриманням необхідних їм ліків. Це не абстрактні цифри — це пацієнт із серцевим захворюванням, який не може знайти ліки від тиску, людина з ампутацією, що місяцями чекає на протез, підліток, який боїться вийти з дому. Система охорони здоров’я України потребує нашої сталої підтримки».Атаки на систему охорони здоров’я У рік, позначений надіями на мирні переговори, реальність на місцях виявилася зовсім іншою. Атаки на систему охорони здоров’я посилились, досягнувши піку в третьому кварталі 2025 року, коли 184 атаки призвели до загибелі 12 осіб та поранення 110 медичних працівників і пацієнтів.Водночас у 2025 році кількість атак на медичні склади потроїлась порівняно з попереднім роком, що порушило ланцюги постачання, критично важливі для надання медичної допомоги по всій країні. За останні чотири роки внаслідок атак на систему охорони здоров’я загинули 233 медичних працівники та пацієнти, ще 930 осіб були поранені. Такі напади є порушенням міжнародного гуманітарного права.Вплив руйнувань на надання життєво необхідних медичних послугЦя зима стала найсуворішою з початку війни: численні удари по енергетичній інфраструктурі залишили мільйони людей без опалення, електроенергії та води. Значна частина теплоелектроцентралей України була пошкоджена або зруйнована. Лише в Києві атака у січні 2026 року залишила майже 6 000 будівель без тепла за мінусових температур, що змусило, за оцінками, близько 600 000 мешканців залишити столицю.«Те, що ми спостерігаємо в Україні, — це руйнівне замкнене коло. По теплооб’єкту завдають удару — і тисячі домівок за лічені години залишаються без тепла. За температури –20 °C вода в трубах замерзає, розриває їх і затоплює будівлі льодом. Проводяться ремонти — і наступна атака запускає цей процес знову. За кожним таким збоєм системи стоять родини, люди похилого віку та медичні працівники, які змушені й надалі рятувати життя, тоді як у їхніх власних домівках немає тепла, води чи електроенергії. Виснаження після чотирьох років війни є колосальним, а потреба в медичній допомозі — безпрецедентною», — зазначив д-р Ярно Хабіхт, Представник ВООЗ в Україні.Наслідки руйнувань не обмежуються лікарняними стінами. Новоспечені матері після виписки з пологових будинків, пацієнти, які відновлюються після травм або інфарктів, а також ті, хто очікує чи проходить відновлення після критично важливих онкологічних операцій, повертаються до домівок без опалення, електроенергії та водопостачання. Лікування, яке починається в функціонуючій лікарні, нівелюється умовами відновлення в холодних і темних оселях, перетворюючи медичний прогрес на щоденну боротьбу за виживання. Зростання потреб у сфері охорони здоров’яЗбільшення кількості травм пов’язаних з війною зумовило збільшення попиту на хірургічну допомогу, донорську кров, інфекційний контроль, запобігання антимікробній резистентності, послуги з психічного здоров’я та реабілітацію.Доступ до лікарських засобів є одним із найстійкіших бар’єрів для здоров’я в Україні: 4 з 5 осібповідомляють про труднощі, переважно через високі ціни (71%). У прифронтових регіонах закриті аптеки, ризики безпеки та обмежені фінансові можливості ще більше ускладнюють ситуацію.Діяльність ВООЗ в УкраїніУ 2025 році ВООЗ працювала над охопленням громад різними способами, зосереджуючи увагу на найбільш вразливих групах населення у важкодоступних районах. Діяльність охоплювала весь спектр медичної допомоги:Кризове реагування: засоби для надання травматологічної допомоги та медичні матеріали було доставлено до 954 медичних закладів, надано підтримку для понад 1 200 медичних евакуацій, проведено виїзних заходів у 131 важкодоступній локації;Відновлення: підтримка первинної медичної допомоги, лікування неінфекційних захворювань та послуг із психічного здоров’я для внутрішньо переміщених осіб і населення, що постраждало від конфлікту; відновлення пошкоджених закладів, встановлення модульних клінік і навчання понад 2 500 медичних працівників з метою відновлення та зміцнення виснаженої системи охорони здоров’я.Медична реформа: Підтримка ВООЗ в Україні має на меті забезпечити успішне й надійне відновлення системи охорони здоров’я, аби всі українці мали доступ до потрібної їм медичної допомоги.Для безперервного надання медичних послуг ВООЗ надала 284 генератори закладам охорони здоров’я у 23 областях України. На 2026 рік ВООЗ звертається із закликом залучити 42 млн доларів США для продовження роботи в Україні та забезпечення доступу до медичної допомоги для 700 000 людей.
«Чотири роки війни спричинили серйозну кризу у сфері охорони здоров’я в Україні», — зазначив д-р Ганс Генрі П. Клюґе, Директор Європейського регіонального бюро ВООЗ. — «Потреби у сфері психічного здоров’я є приголомшливими: 72% опитаних зазнали тривоги або депресії протягом минулого року, однак лише кожен п’ятий звернувся по допомогу. Стрімко зростає поширеність серцево-судинних захворювань: кожен четвертий українець має небезпечно високий артеріальний тиск. Водночас 8 з 10 людей повідомляють про складності з отриманням необхідних їм ліків. Це не абстрактні цифри — це пацієнт із серцевим захворюванням, який не може знайти ліки від тиску, людина з ампутацією, що місяцями чекає на протез, підліток, який боїться вийти з дому. Система охорони здоров’я України потребує нашої сталої підтримки».Атаки на систему охорони здоров’я У рік, позначений надіями на мирні переговори, реальність на місцях виявилася зовсім іншою. Атаки на систему охорони здоров’я посилились, досягнувши піку в третьому кварталі 2025 року, коли 184 атаки призвели до загибелі 12 осіб та поранення 110 медичних працівників і пацієнтів.Водночас у 2025 році кількість атак на медичні склади потроїлась порівняно з попереднім роком, що порушило ланцюги постачання, критично важливі для надання медичної допомоги по всій країні. За останні чотири роки внаслідок атак на систему охорони здоров’я загинули 233 медичних працівники та пацієнти, ще 930 осіб були поранені. Такі напади є порушенням міжнародного гуманітарного права.Вплив руйнувань на надання життєво необхідних медичних послугЦя зима стала найсуворішою з початку війни: численні удари по енергетичній інфраструктурі залишили мільйони людей без опалення, електроенергії та води. Значна частина теплоелектроцентралей України була пошкоджена або зруйнована. Лише в Києві атака у січні 2026 року залишила майже 6 000 будівель без тепла за мінусових температур, що змусило, за оцінками, близько 600 000 мешканців залишити столицю.«Те, що ми спостерігаємо в Україні, — це руйнівне замкнене коло. По теплооб’єкту завдають удару — і тисячі домівок за лічені години залишаються без тепла. За температури –20 °C вода в трубах замерзає, розриває їх і затоплює будівлі льодом. Проводяться ремонти — і наступна атака запускає цей процес знову. За кожним таким збоєм системи стоять родини, люди похилого віку та медичні працівники, які змушені й надалі рятувати життя, тоді як у їхніх власних домівках немає тепла, води чи електроенергії. Виснаження після чотирьох років війни є колосальним, а потреба в медичній допомозі — безпрецедентною», — зазначив д-р Ярно Хабіхт, Представник ВООЗ в Україні.Наслідки руйнувань не обмежуються лікарняними стінами. Новоспечені матері після виписки з пологових будинків, пацієнти, які відновлюються після травм або інфарктів, а також ті, хто очікує чи проходить відновлення після критично важливих онкологічних операцій, повертаються до домівок без опалення, електроенергії та водопостачання. Лікування, яке починається в функціонуючій лікарні, нівелюється умовами відновлення в холодних і темних оселях, перетворюючи медичний прогрес на щоденну боротьбу за виживання. Зростання потреб у сфері охорони здоров’яЗбільшення кількості травм пов’язаних з війною зумовило збільшення попиту на хірургічну допомогу, донорську кров, інфекційний контроль, запобігання антимікробній резистентності, послуги з психічного здоров’я та реабілітацію.Доступ до лікарських засобів є одним із найстійкіших бар’єрів для здоров’я в Україні: 4 з 5 осібповідомляють про труднощі, переважно через високі ціни (71%). У прифронтових регіонах закриті аптеки, ризики безпеки та обмежені фінансові можливості ще більше ускладнюють ситуацію.Діяльність ВООЗ в УкраїніУ 2025 році ВООЗ працювала над охопленням громад різними способами, зосереджуючи увагу на найбільш вразливих групах населення у важкодоступних районах. Діяльність охоплювала весь спектр медичної допомоги:Кризове реагування: засоби для надання травматологічної допомоги та медичні матеріали було доставлено до 954 медичних закладів, надано підтримку для понад 1 200 медичних евакуацій, проведено виїзних заходів у 131 важкодоступній локації;Відновлення: підтримка первинної медичної допомоги, лікування неінфекційних захворювань та послуг із психічного здоров’я для внутрішньо переміщених осіб і населення, що постраждало від конфлікту; відновлення пошкоджених закладів, встановлення модульних клінік і навчання понад 2 500 медичних працівників з метою відновлення та зміцнення виснаженої системи охорони здоров’я.Медична реформа: Підтримка ВООЗ в Україні має на меті забезпечити успішне й надійне відновлення системи охорони здоров’я, аби всі українці мали доступ до потрібної їм медичної допомоги.Для безперервного надання медичних послуг ВООЗ надала 284 генератори закладам охорони здоров’я у 23 областях України. На 2026 рік ВООЗ звертається із закликом залучити 42 млн доларів США для продовження роботи в Україні та забезпечення доступу до медичної допомоги для 700 000 людей.
1 of 5
Пресреліз
24 лютого 2026
Після чотирьох років невпинних атак український народ залишається рішучим будувати краще майбутнє і не здаватися
Сьогодні минає чотири роки від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Українці й надалі стикаються з руйнуваннями, смертю, пораненнями та вимушеним переміщенням. На початку лютого я відвідав родину в Циркунах, селі в Харківській області, що знаходиться менш ніж за двадцять кілометрів від лінії фронту. Громада живе під постійними обстрілами, з нестабільним доступом до електроенергії та опалення. Ця родина вирішила залишитися, попри небезпеку, щоб піклуватися про трьох дітей, зокрема про сина з інвалідністю. Один момент із цього візиту особливо закарбувався в моїй пам’яті. Вони розповіли, що отримали насіння, але не були впевнені, чи варто висівати його цієї весни, адже бойові дії наближалися до їхнього дому. Ця невизначеність відображає становище України сьогодні після років невпинної війни: на роздоріжжі. Поранена, невпевнена, виснажена, але все ж сповнена рішучості будувати краще майбутнє. Для багатьох жах війни розпочався не чотири, а дванадцять років тому. Щодня родини постають перед неможливими рішеннями: чи безпечно моїй дитині йти до школи? Чи переживемо ми зиму без опалення? Чи є мій дім безпечним місцем, чи його можуть обстріляти? Завтра буде краще чи гірше? Масштаби страждань залишаються приголомшливими. За оцінками, 10,8 мільйона людей по всій Україні й досі терміново потребують гуманітарної допомоги. Ще мільйон людей у частинах Донецької, Херсонської, Луганської та Запорізької областей України, що перебувають під окупацією Російської Федерації, також потребують підтримки. Близько 3,7 мільйона людей залишаються внутрішньо переміщеними, а майже 6 мільйонів знайшли притулок за кордоном. Родини, які колись мали стабільні домівки, роботу та бізнес, тепер ледве зводять кінці з кінцями. Невпинні атаки на енергетичну інфраструктуру, за температури до –20°C, залишили сім’ї у багатоповерхівках без опалення, електрики, а часто й води. Ці труднощі торкаються майже кожного домогосподарства та кожної громади. Хочу ще раз наголосити, що атаки на цивільне населення та цивільну інфраструктуру є порушенням міжнародного гуманітарного права. Використання енергетики як зброї проти цивільних є неприпустимим. У міру того як війна триває, потреби змінюються. Ті, хто втратив свої домівки, тепер потребують більш довгострокових рішень щодо житла та працевлаштування. Потрібно відбудовувати лікарні та школи для їхніх дітей. І безліч людей потребують підтримки у сфері психічного здоров’я: кожен українець переживає приховану кризу –наслідки війни для ментального здоров’я. Для частини людей це руйнівний досвід: пережите сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, вимушене переселення, втрата друзів і рідних або зв’язку з ними. Подорожуючи країною, я бачу зростаючу втому. Люди втомлюються, і це зрозуміло, але вони не здаються. Це більше, ніж стійкість. Це – свідомий вибір витримати, рухатися вперед і вистояти попри високу ціну. Вшануймо цю силу, яку український народ продовжує демонструвати, прагнучи кращого життя всупереч усьому: Якщо нічого не посіяти, нічого не виросте! Ми маємо запитати себе: яке насіння ми можемо посіяти сьогодні? Що ми можемо зробити краще? Чи можемо ми відремонтувати або збудувати школи, щоб діти не втратили своє майбутнє разом із дитинством? Чи можемо забезпечити гідне житло для переміщених родин? Чи можемо підтримати жінок у здобутті нових навичок, започаткуванні бізнесу, відновленні засобів до існування та посиленні їхньої змістовної участі в ухваленні рішень? Чи можемо інвестувати в «зелені» та стійкі енергетичні рішення навіть в умовах триваючої енергетичної кризи? Чи можемо розширити допомогу з подолання травм для ветеранів і постраждалих від воєнних злочинів та сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом? Я вірю, що можемо, і що вже робимо це, працюючи разом із Урядом України, нашими партнерами та донорами не лише задля вирішення сьогоднішніх викликів, а й для підготовки сильнішого та сповненого надії завтра. Я закликаю держави-члени, організації, приватний сектор і всіх людей продовжувати підтримку України. Кожен акт солідарності має значення. Кожен внесок змінює життя. І я сподіваюся, що цей рік принесе тривалий і справедливий мир відповідно до Статуту ООН та міжнародного права. Мир, який дозволить нам побачити високі врожаї з насіння, посіяного родиною в Циркунах.
1 of 5
Пресреліз
23 лютого 2026
Чотири роки з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну: величезні руйнування, серйозні порушення роботи критичних систем
Копенгаген, 23 лютого 2026 року — «Це буде просто черговий день виживання», — каже нам Яна, колега з Києва. Її слова обриваються — через проблеми з електропостачанням домашній інтернет працює нестабільно. Вже понад місяць Яна та її родина мають стабільне світло вдома заледве годину на день.Це не поодинокий випадок. Наслідки повітряних атак відчуваються по всій Україні. Ці напади не припиняються ні на день і вражають регіони далеко від лінії фронту. Серед постраждалих — чимало дітей і людей старшого віку.Наближаються четверті роковини повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Майже 12 років минуло з дня незаконної анексії українських територій. Ось уже багато років люди в Україні стикаються з постійними викликами, намагаючись вижити і гарантувати безпеку собі та своїм дітям.Із початку 2026 року удари по Україні стали інтенсивнішими. Як наслідок, суттєвих порушень зазнала робота критичних систем, зокрема постачання електрики, води та тепла. Все це відбувається на тлі сильних морозів, коли термометри сягали позначки
-20 °С.Люди й установи давно пройшли точку виснаження. Родини знесилені постійною невизначеністю та страхом. За цих умов ЮНОПС продовжує працювати з партнерами і підтримувати відновлення критичних систем.Від початку повномасштабного вторгнення ЮНОПС підтримує заходи, спрямовані на збереження тепла в домівках та громадських будівлях. З цією метою до громад передаються генератори, а також реалізуються проєкти зміцнення інфраструктури. Минулого року ми придбали і доставили в Україну обладнання для систем теплопостачання загальною вартістю понад 45 млн дол. США, що допомагає комунальникам забезпечувати теплом сотні тисяч родин. Наші фахівці забезпечили придбання і передачу необхідного медичного обладнання, відновлення шкіл та домівок.Знадобиться ще вкрай багато роботи, аби допомогти народові України подолати наслідки масштабних руйнувань і психологічних травм, відбудувати життя та відродити громади. Наші команди продовжують працювати, реагуючи на нові виклики. Поряд із цим ми закликаємо до негайного безумовного припинення вогню, що покладе край людським стражданням і відкриє шлях до мирного політичного розв'язання конфлікту. Прийшов час покласти війні край. Насильство призведе лише до більшого насильства.Контакти для медіа:Для запитів на інтерв’ю просимо звертатися до пані Джульєтти Тума, Директорки ЮНОПС із питань комунікацій, +45 53 52 01 27, juliettet@unops.orgБільше інформації про роботу ЮНОПС в Україні доступно тут.Для редакторів● ЮНОПС в Україні тісно співпрацює з центральними і місцевими органами влади, агенціями і підрозділами ООН та іншими партнерами, серед яких Європейський Союз, уряди Данії, Японії, Республіки Корея, Світовий Банк,
Центр порятунку та гуманітарної допомоги імені Короля Салмана (KSrelief) та інші.
● У січні 2026 року проєкт «Відновлення шкіл в Україні», що фінансується ЄС, завершив роботи у 21 навчальному закладі Харківської області. Це відкриває можливість очного навчання для тисяч дітей.
● Крім цього, ми передаємо громадам водонапірні башти, шкільні автобуси, пожежне та медичне обладнання.
● За фінансування Світового Банку ЮНОПС підтримало відновлення залізничної мережі в Україні. Проєкт передбачав придбання і передачу модульних мостів, рухомого складу, а також техніки і обладнання для ремонту шляхів.
● Команди ЮНОПС працюють над підвищенням обізнаності населення із загрозами вибухонебезпечних предметів, а також підтримують розвиток національної системи протимінної діяльності.
● Згідно з оновленою Швидкою оцінкою завданої шкоди і потреб на відновлення (RDNA5), загальна вартість зусиль із відбудови й відновлення в Україні протягом наступних 10 років становить 588 млрд дол. США. Це майже втричі перевищує ВВП України 2025 року. Звіт публікують спільно Уряд України, Група Світового Банку, Європейська комісія та Організація Об'єднаних Націй.Про ЮНОПСЮНОПС забезпечує практичні рішення для програм у сферах миру і безпеки, гуманітарної допомоги та сприяння розвитку. Ми допомагаємо Організації Об'єднаних Націй, урядам країн та іншим партнерам управляти проєктами і успішно реалізовувати сталі інфраструктурні та закупівельні ініціативи. Дізнайтесь більше: www.unops.org.
-20 °С.Люди й установи давно пройшли точку виснаження. Родини знесилені постійною невизначеністю та страхом. За цих умов ЮНОПС продовжує працювати з партнерами і підтримувати відновлення критичних систем.Від початку повномасштабного вторгнення ЮНОПС підтримує заходи, спрямовані на збереження тепла в домівках та громадських будівлях. З цією метою до громад передаються генератори, а також реалізуються проєкти зміцнення інфраструктури. Минулого року ми придбали і доставили в Україну обладнання для систем теплопостачання загальною вартістю понад 45 млн дол. США, що допомагає комунальникам забезпечувати теплом сотні тисяч родин. Наші фахівці забезпечили придбання і передачу необхідного медичного обладнання, відновлення шкіл та домівок.Знадобиться ще вкрай багато роботи, аби допомогти народові України подолати наслідки масштабних руйнувань і психологічних травм, відбудувати життя та відродити громади. Наші команди продовжують працювати, реагуючи на нові виклики. Поряд із цим ми закликаємо до негайного безумовного припинення вогню, що покладе край людським стражданням і відкриє шлях до мирного політичного розв'язання конфлікту. Прийшов час покласти війні край. Насильство призведе лише до більшого насильства.Контакти для медіа:Для запитів на інтерв’ю просимо звертатися до пані Джульєтти Тума, Директорки ЮНОПС із питань комунікацій, +45 53 52 01 27, juliettet@unops.orgБільше інформації про роботу ЮНОПС в Україні доступно тут.Для редакторів● ЮНОПС в Україні тісно співпрацює з центральними і місцевими органами влади, агенціями і підрозділами ООН та іншими партнерами, серед яких Європейський Союз, уряди Данії, Японії, Республіки Корея, Світовий Банк,
Центр порятунку та гуманітарної допомоги імені Короля Салмана (KSrelief) та інші.
● У січні 2026 року проєкт «Відновлення шкіл в Україні», що фінансується ЄС, завершив роботи у 21 навчальному закладі Харківської області. Це відкриває можливість очного навчання для тисяч дітей.
● Крім цього, ми передаємо громадам водонапірні башти, шкільні автобуси, пожежне та медичне обладнання.
● За фінансування Світового Банку ЮНОПС підтримало відновлення залізничної мережі в Україні. Проєкт передбачав придбання і передачу модульних мостів, рухомого складу, а також техніки і обладнання для ремонту шляхів.
● Команди ЮНОПС працюють над підвищенням обізнаності населення із загрозами вибухонебезпечних предметів, а також підтримують розвиток національної системи протимінної діяльності.
● Згідно з оновленою Швидкою оцінкою завданої шкоди і потреб на відновлення (RDNA5), загальна вартість зусиль із відбудови й відновлення в Україні протягом наступних 10 років становить 588 млрд дол. США. Це майже втричі перевищує ВВП України 2025 року. Звіт публікують спільно Уряд України, Група Світового Банку, Європейська комісія та Організація Об'єднаних Націй.Про ЮНОПСЮНОПС забезпечує практичні рішення для програм у сферах миру і безпеки, гуманітарної допомоги та сприяння розвитку. Ми допомагаємо Організації Об'єднаних Націй, урядам країн та іншим партнерам управляти проєктами і успішно реалізовувати сталі інфраструктурні та закупівельні ініціативи. Дізнайтесь більше: www.unops.org.
1 of 5
Пресреліз
23 лютого 2026
Опубліковано оновлену оцінку потреб України на відновлення та відбудову
КИЇВ, Україна, 23 лютого 2026 року — Через чотири роки з моменту вторгнення Росії в Україну за даними оновленої спільної Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA5), оприлюдненої сьогодні Урядом України, Групою Світового банку, Європейською Комісією та Організацією Об’єднаних Націй, станом на 31 грудня 2025 року загальна вартість відбудови та відновлення в Україні становить майже 588 мільярдів доларів США (понад 500 мільярдів євро) впродовж наступного десятиліття. Це майже втричі перевищує прогнозований номінальний ВВП України за 2025 рік.За підтримки партнерів із розвитку Уряд України вживає значних заходів для виконання пріоритетних завдань із відновлення та відбудови на 2026 рік, включаючи публічні інвестиційні проєкти та основні програми з підтримки відновлення, такі як програми підтримки фінансування за зруйноване житло, розмінування та багатосекторальні програми економічної підтримки загальною вартістю понад 15 мільярдів доларів США. До того ж, за наявною інформацією, зібраною у рамках оцінки RDNA, з лютого 2022 року вже було задоволено потреби на суму у щонайменше 20 мільярдів доларів США шляхом проведення невідкладних ремонтних робіт та заходів із раннього відновлення у житловому, енергетичному, освітньому, транспортному та інших критично важливих секторах. «Через чотири роки після повномасштабного вторгнення Росії загальна вартість відновлення та відбудови України наразі оцінюється у майже 588 мільярдів доларів США впродовж наступного десятиліття, що майже втричі перевищує прогнозований номінальний ВВП України за 2025 рік», – зазначила Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко. «На тлі безпрецедентних російських атак на енергетичну інфраструктуру та житлові будівлі по всій Україні цієї зими наш народ демонструє стійкість, а наші підприємці продовжують працювати. Нам все ще вдається швидко відновлюватися та розвиватися далі. Я вдячна командам Світового банку, ЄС та ООН за підтримку наших зусиль у протистоянні викликам. Ця допомога дозволяє нам здійснювати невідкладний ремонт об’єктів критичної інфраструктури, щоб країна продовжувала жити, а також реалізовувалися систематичні заходи з відновлення, приділяючи особливу увагу проєктам у секторі енергетики та відновленню житла для наших людей». Оновлена оцінка, яка охоплює завдану шкоду за майже чотири роки, зокрема, 46 місяців у період із лютого 2022 року по грудень 2025 року, демонструє, що пряма завдана шкода Україні наразі сягнула понад 195 мільярдів доларів США (166 мільярдів євро), порівняно зі 176 мільярдами доларів США (150 мільярдів євро) в оцінці RDNA4 у лютому 2025 року. Найбільш постраждалими секторами є житловий, транспортний та енергетичний сектори. Завдана шкода, збитки та потреби і надалі лишаються зосередженими у прифронтових областях та великих мегаполісах. В енергетичному секторі, який зазнав посилених атак тоді, як Україна переживає рекордно сувору зиму, з моменту оцінки RDNA4 спостерігається зростання кількості пошкоджених або зруйнованих об’єктів на приблизно 21%, включаючи об’єкти генерації, передачі та розподілу електроенергії, а також системи централізованого теплопостачання. У транспортному секторі потреби зросли приблизно на 24% порівняно з оцінкою RDNA4, що є результатом посилення атак на залізницю та порти протягом 2025 року. Станом на 31 грудня 2025 року 14% житла було пошкоджено або зруйновано, що вплинуло на понад три мільйони домогосподарств. «Попри масштабні пошкодження, які постійно збільшуються та завдають шкоди людям, економіці та інфраструктурі України, вся країна продовжує рухатися вперед із надзвичайною силою і рішучістю», – зазначила Анна Б’єрде, Керівний директор Світового банку з питань операційної діяльності. «Група Світового банку твердо налаштована підтримувати відновлення та реконструкцію України, а також допомагати народу України створювати робочі місця, можливості та надію для стійкої, сучасної та конкурентоспроможної економіки».Приватний сектор України продемонстрував надзвичайну стійкість в умовах безпрецедентних потрясінь і відіграватиме критично важливу роль у відновленні та відбудові. Оцінка RDNA5 наголошує на тому, що розкриття повного потенціалу приватних інвестицій – як внутрішніх, так і міжнародних – залежатиме від сталих реформ, спрямованих на поліпшення бізнес-середовища, посилення конкуренції, розширення доступу до фінансування, усунення обмежень у сфері праці та приведення виробництва у відповідність із екологічними і цифровими стандартами ЄС. Важливу роль також будуть відігравати сприяння сталому та інклюзивному розвитку і створення робочих місць, а також інтегровані підходи до стійкого відновлення на місцевому рівні, наприклад, через пілотну урядову програму комплексного відновлення. Результати оцінки RDNA5 доповнюють порядок денний реформ та інвестицій на наступні два роки Програми Ukraine Facility, що ґрунтується на процесі вступу до ЄС.«Агресивна війна Росії принесла руйнування, небачені поколіннями», – сказала комісарка ЄС з питань розширення Марта Кос. «Ця оцінка показує масштаб виклику та можливості, що стоять перед нами. Наша відповідь чітка: ми відбудуємо Україну як сильну, сучасну країну ЄС. Завдяки сміливим реформам та Інвестиційній рамковій програмі для України як нашим інструментам для мобілізації інвестицій у великих масштабах, ми перетворимо спустошення на процвітання та просунемо Україну на шляху до ЄС».*Від загальної суми потреб у довгостроковій перспективі потреби на відбудову та відновлення є найвищими у транспортному секторі (понад 96 мільярдів доларів США (82 мільярди євро)).Наступними є сектор енергетики (майже 91 мільярд доларів США (77 мільярдів євро)), житловий сектор (майже 90 мільярдів доларів США (77 мільярдів євро)), торгівля і промисловість (понад 63 мільярдів доларів США (54 мільярди євро)) та сільське господарство (понад 55 мільярдів доларів США (47 мільярдів євро)). Вартість управління вибухонебезпечними предметами та витрати на розчищення залишків руйнувань становлять майже 28 мільярдів доларів США (24 мільярди євро), незважаючи на певний прогрес у проведенні обстежень та розмінуванні, що допомогло обмежити збитки в цьому секторі.«Люди є центральним елементом у відновленні», – зазначив Матіас Шмале, Координатор системи ООН в Україні та Гуманітарний координатор. «Найважливішим активом України є її народ. Повернення біженців, реінтеграція ветеранів та участь жінок на ринку праці будуть визначати економічне відновлення так само, як і приплив капіталу та відновлення інфраструктури. Відновлення має бути орієнтованим на людей та базуватися на потребах громад».В оцінці RDNA5 відзначаються зусилля Уряду України з побудови передової, інклюзивної та стійкої економічної моделі, заснованої на плануванні повоєнного відновлення та довгострокового зростання, і підкреслюється ключова роль, яку відіграватимуть вступ до ЄС та реформи у межах Ukraine Plan і програм за підтримки Міжнародного Валютного Фонду та Групи Світового Банку. Нова післявоєнна економічна стратегія Уряду – Ukraine Economy of the Future (UEF) — фокусується на макрофіскальній стабільності, реформах у сфері врядування та забезпечення верховенства права, динамічному приватному секторі, відновленні інфраструктури, а також інвестиціях у людський капітал і соціальну стійкість. Ці зусилля допоможуть зміцнити довіру громадян, інвесторів та партнерів, а також забезпечити прискорене наближення України до ЄС та довгострокове процвітання. Примітка редактора: У всіх обчисленнях в євро використовується курс обміну долара США до євро станом на 31 грудня 2025 року.*Цю цитату було оновлено після публікації.Контакти: У Вашингтоні: Еймі Стіллвел, Старший спеціаліст із зовнішніх зв’язків, Світовий банк, (202) 294-5321, astilwell@worldbankgroup.org У Києві: Віктор Заблоцький, Спеціаліст із зовнішніх зв’язків, Світовий банк, +380 (67) 466-7690, vzablotskyi@worldbank.orgУ Києві: Марія Шапошникова, Спеціаліст із комунікацій, Представництво ООН в Україні, +38050 4578443, mariia.shaposhnikova@un.orgПовний текст звіту доступний за посиланням.
1 of 5
Пресреліз
20 лютого 2026
Україна, 4 роки війни – ООН Жінки, МФЧК, ВООЗ
Через чотири роки після початку повномасштабного вторгнення Росії мільйони українців змушені виживати без стабільного світла й тепла. Особливо тяжко ця гуманітарна криза б’є по жінках, наголосили в п’ятницю представники гуманітарних організацій.Повернувшись із поїздки до України, керівниця гуманітарного напряму ООН Жінки Софія Каллторп розповіла журналістам у Женеві про родини, які серед зими залишаються без опалення, електрики та належного житла. За її словами, 65% українських енергогенеруючих потужностей було знищено внаслідок цілеспрямованих атак.«Відключення електроенергії - це не просто технічні перебої. Вони безпосередньо впливають на безпеку жінок, їхній захист і економічну стабільність», - зазначила вона.Тривала темрява, відсутність вуличного освітлення та перебої з транспортом суттєво обмежують мобільність жінок і підвищують ризик домагань та нещасних випадків.Багато українок працюють у сферах, які найбільше потерпають від відключень світла - освіті, медицині, соціальних службах, роздрібній торгівлі. Через це вони втрачають роботу й доходи.«У Києві, в одному з пунктів обігріву, я зустріла Ірину. Вона сказала: “Немає електрики - немає школи для моїх дітей. Немає електрики - немає роботи для мене. А отже - немає зарплати», - поділилася Каллторп.За даними ООН Жінки, 2025 рік став найсмертоноснішим для жінок від початку повномасштабної війни. Із 24 лютого 2022 року підтверджено загибель понад 5 тисяч жінок і дівчат, ще 14 тисяч були поранені. Реальні цифри, ймовірно, значно вищі.Попри все, саме жінки сьогодні «тримають країну на своїх плечах», а жіночі організації відіграють ключову роль у гуманітарній відповіді. Вони надають захист, психосоціальну підтримку, екстрену допомогу та можливості для працевлаштування сотням тисяч людей. Водночас через скорочення фінансування ці організації опинилися під загрозою.Згідно з недавнім опитуванням, кожна третя організація, очолювана жінками, може припинити роботу вже протягом шести місяців. Через зменшення міжнародної допомоги у 2025–2026 роках вони ризикують втратити щонайменше 53,9 мільйона доларів до кінця року. Якщо ситуація не зміниться, близько 63 тисяч жінок у 2026 році можуть залишитися без життєво необхідних послуг, зокрема підтримки для постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом.Це означатиме більше жінок, які потребуватимуть психологічної та юридичної допомоги, менше можливостей для політичної участі й економічної незалежності. Послаблення жіночих організацій сьогодні загрожує послабленням усієї системи гуманітарної допомоги та відновлення країни.Про ширші наслідки енергетичної кризи розповіла також заступниця голови делегації Міжнародної Федерації Червоного Хреста і Червоного Півмісяця в Україні Джеймі Ва. За її словами, коли зникає електрика, найбільше страждають найуразливіші - люди похилого віку, люди з інвалідністю та ті, хто має хронічні захворювання. Для них це може становити пряму загрозу життю.«Холод у домівках підвищує рівень захворюваності, але не менш серйозними є психологічні наслідки», - сказала вона, перебуваючи у Києві. Тривала темрява, ізоляція та постійна невизначеність виснажують громади. Багато людей пережили травматичні події, але доступ до спеціалізованої психіатричної та психосоціальної допомоги залишається обмеженим.Ситуацію у сфері охорони здоров’я додатково погіршують масштабні атаки на медичні заклади, повідомив речник Всесвітньої організації охорони здоров'я Крістіан Ліндмаєр. За чотири роки війни організація підтвердила понад 2 870 атак на систему охорони здоров’я. Унаслідок них загинули 233 людини, ще 937 - поранені серед медиків і пацієнтів.Медичні установи працюють на межі можливостей: персоналу бракує, інфраструктура пошкоджена. Водночас кількість людей з інвалідністю з лютого 2022 року зросла майже на 390 тисяч - більш ніж на 10%.«Цифри - це лише частина картини. За ними стоять значно глибші історії», - наголосив Ліндмаєр.Запис пресконференції доступний за посиланням.
1 of 5
Нові публікації
1 / 11
Матеріали
19 січня 2026
Матеріали
09 грудня 2025
1 / 11