Сьогодні минає чотири роки від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Українці й надалі стикаються з руйнуваннями, смертю, пораненнями та вимушеним переміщенням. На початку лютого я відвідав родину в Циркунах, селі в Харківській області, що знаходиться менш ніж за двадцять кілометрів від лінії фронту. Громада живе під постійними обстрілами, з нестабільним доступом до електроенергії та опалення. Ця родина вирішила залишитися, попри небезпеку, щоб піклуватися про трьох дітей, зокрема про сина з інвалідністю. Один момент із цього візиту особливо закарбувався в моїй пам’яті. Вони розповіли, що отримали насіння, але не були впевнені, чи варто висівати його цієї весни, адже бойові дії наближалися до їхнього дому. Ця невизначеність відображає становище України сьогодні після років невпинної війни: на роздоріжжі. Поранена, невпевнена, виснажена, але все ж сповнена рішучості будувати краще майбутнє. Для багатьох жах війни розпочався не чотири, а дванадцять років тому. Щодня родини постають перед неможливими рішеннями: чи безпечно моїй дитині йти до школи? Чи переживемо ми зиму без опалення? Чи є мій дім безпечним місцем, чи його можуть обстріляти? Завтра буде краще чи гірше? Масштаби страждань залишаються приголомшливими. За оцінками, 10,8 мільйона людей по всій Україні й досі терміново потребують гуманітарної допомоги. Ще мільйон людей у частинах Донецької, Херсонської, Луганської та Запорізької областей України, що перебувають під окупацією Російської Федерації, також потребують підтримки. Близько 3,7 мільйона людей залишаються внутрішньо переміщеними, а майже 6 мільйонів знайшли притулок за кордоном. Родини, які колись мали стабільні домівки, роботу та бізнес, тепер ледве зводять кінці з кінцями. Невпинні атаки на енергетичну інфраструктуру, за температури до –20°C, залишили сім’ї у багатоповерхівках без опалення, електрики, а часто й води. Ці труднощі торкаються майже кожного домогосподарства та кожної громади. Хочу ще раз наголосити, що атаки на цивільне населення та цивільну інфраструктуру є порушенням міжнародного гуманітарного права. Використання енергетики як зброї проти цивільних є неприпустимим. У міру того як війна триває, потреби змінюються. Ті, хто втратив свої домівки, тепер потребують більш довгострокових рішень щодо житла та працевлаштування. Потрібно відбудовувати лікарні та школи для їхніх дітей. І безліч людей потребують підтримки у сфері психічного здоров’я: кожен українець переживає приховану кризу –наслідки війни для ментального здоров’я. Для частини людей це руйнівний досвід: пережите сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, вимушене переселення,  втрата друзів і рідних або зв’язку з ними. Подорожуючи країною, я бачу зростаючу втому. Люди втомлюються, і це зрозуміло, але вони не здаються. Це більше, ніж стійкість. Це – свідомий вибір витримати, рухатися вперед і вистояти попри високу ціну. Вшануймо цю силу, яку український народ продовжує демонструвати, прагнучи кращого життя всупереч усьому: Якщо нічого не посіяти, нічого не виросте! Ми маємо запитати себе: яке насіння ми можемо посіяти сьогодні? Що ми можемо зробити краще? Чи можемо ми відремонтувати або збудувати школи, щоб діти не втратили своє майбутнє разом із дитинством? Чи можемо забезпечити гідне житло для переміщених родин? Чи можемо підтримати жінок у здобутті нових навичок, започаткуванні бізнесу, відновленні засобів до існування та посиленні їхньої змістовної участі в ухваленні рішень? Чи можемо інвестувати в «зелені» та стійкі енергетичні рішення навіть в умовах триваючої енергетичної кризи? Чи можемо розширити допомогу з подолання травм для ветеранів і постраждалих від воєнних злочинів та сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом? Я вірю, що можемо, і що вже робимо це, працюючи разом із Урядом України, нашими партнерами та донорами не лише задля вирішення сьогоднішніх викликів, а й для підготовки сильнішого та сповненого надії завтра. Я закликаю держави-члени, організації, приватний сектор і всіх людей продовжувати підтримку України. Кожен акт солідарності має значення. Кожен внесок змінює життя. І я сподіваюся, що цей рік принесе тривалий і справедливий мир відповідно до Статуту ООН та міжнародного права. Мир, який дозволить нам побачити високі врожаї з насіння, посіяного родиною в Циркунах. 

Копенгаген, 23 лютого 2026 року — «Це буде просто черговий день виживання», — каже нам Яна, колега з Києва. Її слова обриваються — через проблеми з електропостачанням домашній інтернет працює нестабільно. Вже понад місяць Яна та її родина мають стабільне світло вдома заледве годину на день.Це не поодинокий випадок. Наслідки повітряних атак відчуваються по всій Україні. Ці напади не припиняються ні на день і вражають регіони далеко від лінії фронту. Серед постраждалих — чимало дітей і людей старшого віку.Наближаються четверті роковини повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Майже 12 років минуло з дня незаконної анексії українських територій. Ось уже багато років люди в Україні стикаються з постійними викликами, намагаючись вижити і гарантувати безпеку собі та своїм дітям.Із початку 2026 року удари по Україні стали інтенсивнішими. Як наслідок, суттєвих порушень зазнала робота критичних систем, зокрема постачання електрики, води та тепла. Все це відбувається на тлі сильних морозів, коли термометри сягали позначки
-20 °С.Люди й установи давно пройшли точку виснаження. Родини знесилені постійною невизначеністю та страхом. За цих умов ЮНОПС продовжує працювати з партнерами і підтримувати відновлення критичних систем.Від початку повномасштабного вторгнення ЮНОПС підтримує заходи, спрямовані на збереження тепла в домівках та громадських будівлях. З цією метою до громад передаються генератори, а також реалізуються проєкти зміцнення інфраструктури. Минулого року ми придбали і доставили в Україну обладнання для систем теплопостачання загальною вартістю понад 45 млн дол. США, що допомагає комунальникам забезпечувати теплом сотні тисяч родин. Наші фахівці забезпечили придбання і передачу необхідного медичного обладнання, відновлення шкіл та домівок.Знадобиться ще вкрай багато роботи, аби допомогти народові України подолати наслідки масштабних руйнувань і психологічних травм, відбудувати життя та відродити громади. Наші команди продовжують працювати, реагуючи на нові виклики. Поряд із цим ми закликаємо до негайного безумовного припинення вогню, що покладе край людським стражданням і відкриє шлях до мирного політичного розв'язання конфлікту. Прийшов час покласти війні край. Насильство призведе лише до більшого насильства.Контакти для медіа:Для запитів на інтерв’ю просимо звертатися до пані Джульєтти Тума, Директорки ЮНОПС із питань комунікацій, +45 53 52 01 27, juliettet@unops.orgБільше інформації про роботу ЮНОПС в Україні доступно тут.Для редакторів●    ЮНОПС в Україні тісно співпрацює з центральними і місцевими органами влади, агенціями і підрозділами ООН та іншими партнерами, серед яких Європейський Союз, уряди Данії, Японії, Республіки Корея, Світовий Банк,

Центр порятунку та гуманітарної допомоги імені Короля Салмана (KSrelief) та інші.
●    У січні 2026 року проєкт «Відновлення шкіл в Україні», що фінансується ЄС, завершив роботи у 21 навчальному закладі Харківської області. Це відкриває можливість очного навчання для тисяч дітей.
●    Крім цього, ми передаємо громадам водонапірні башти, шкільні автобуси, пожежне та медичне обладнання.
●    За фінансування Світового Банку ЮНОПС підтримало відновлення залізничної мережі в Україні. Проєкт передбачав придбання і передачу модульних мостів, рухомого складу, а також техніки і обладнання для ремонту шляхів.
●    Команди ЮНОПС працюють над підвищенням обізнаності населення із загрозами вибухонебезпечних предметів, а також підтримують розвиток національної системи протимінної діяльності.
●    Згідно з оновленою Швидкою оцінкою завданої шкоди і потреб на відновлення (RDNA5), загальна вартість зусиль із відбудови й відновлення в Україні протягом наступних 10 років становить 588 млрд дол. США. Це майже втричі перевищує ВВП України 2025 року. Звіт публікують спільно Уряд України, Група Світового Банку, Європейська комісія та Організація Об'єднаних Націй.Про ЮНОПСЮНОПС забезпечує практичні рішення для програм у сферах миру і безпеки, гуманітарної допомоги та сприяння розвитку. Ми допомагаємо Організації Об'єднаних Націй, урядам країн та іншим партнерам управляти проєктами і успішно реалізовувати сталі інфраструктурні та закупівельні ініціативи. Дізнайтесь більше: www.unops.org.

КИЇВ, Україна, 23 лютого 2026 року — Через чотири роки з моменту вторгнення Росії в Україну за даними оновленої спільної Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA5), оприлюдненої сьогодні Урядом України, Групою Світового банку, Європейською Комісією та Організацією Об’єднаних Націй, станом на 31 грудня 2025 року загальна вартість відбудови та відновлення в Україні становить майже 588 мільярдів доларів США (понад 500 мільярдів євро) впродовж наступного десятиліття. Це майже втричі перевищує прогнозований номінальний ВВП України за 2025 рік.За підтримки партнерів із розвитку Уряд України вживає значних заходів для виконання пріоритетних завдань із відновлення та відбудови на 2026 рік, включаючи публічні інвестиційні проєкти та основні програми з підтримки відновлення, такі як програми підтримки фінансування за зруйноване житло, розмінування та багатосекторальні програми економічної підтримки загальною вартістю понад 15 мільярдів доларів США. До того ж, за наявною інформацією, зібраною у рамках оцінки RDNA, з лютого 2022 року вже було задоволено потреби на суму у щонайменше 20 мільярдів доларів США шляхом проведення невідкладних ремонтних робіт та заходів із раннього відновлення у житловому, енергетичному, освітньому, транспортному та інших критично важливих секторах. «Через чотири роки після повномасштабного вторгнення Росії загальна вартість відновлення та відбудови України наразі оцінюється у майже 588 мільярдів доларів США впродовж наступного десятиліття, що майже втричі перевищує прогнозований номінальний ВВП України за 2025 рік», – зазначила Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко. «На тлі безпрецедентних російських атак на енергетичну інфраструктуру та житлові будівлі по всій Україні цієї зими наш народ демонструє стійкість, а наші підприємці продовжують працювати. Нам все ще вдається швидко відновлюватися та розвиватися далі. Я вдячна командам Світового банку, ЄС та ООН за підтримку наших зусиль у протистоянні викликам. Ця допомога дозволяє нам здійснювати невідкладний ремонт об’єктів критичної інфраструктури, щоб країна продовжувала жити, а також реалізовувалися систематичні заходи з відновлення, приділяючи особливу увагу проєктам у секторі енергетики та відновленню житла для наших людей». Оновлена оцінка, яка охоплює завдану шкоду за майже чотири роки, зокрема, 46 місяців у період із лютого 2022 року по грудень 2025 року, демонструє, що пряма завдана шкода  Україні наразі сягнула понад 195 мільярдів доларів США (166 мільярдів євро), порівняно зі 176 мільярдами доларів США (150 мільярдів євро) в оцінці RDNA4 у лютому 2025 року. Найбільш постраждалими секторами є житловий, транспортний та енергетичний сектори. Завдана шкода, збитки та потреби і надалі лишаються зосередженими у прифронтових областях та великих мегаполісах. В енергетичному секторі, який зазнав посилених атак тоді, як Україна переживає рекордно сувору зиму, з моменту оцінки RDNA4 спостерігається зростання кількості пошкоджених або зруйнованих об’єктів на приблизно 21%, включаючи об’єкти генерації, передачі та розподілу електроенергії, а також системи централізованого теплопостачання. У транспортному секторі потреби зросли приблизно на 24% порівняно з оцінкою RDNA4, що є результатом посилення атак на залізницю та порти протягом 2025 року. Станом на 31 грудня 2025 року 14% житла було пошкоджено або зруйновано, що вплинуло на понад три мільйони домогосподарств. «Попри масштабні пошкодження, які постійно збільшуються та завдають шкоди людям, економіці та інфраструктурі України, вся країна продовжує рухатися вперед із надзвичайною силою і рішучістю», – зазначила Анна Б’єрде, Керівний директор Світового банку з питань операційної діяльності. «Група Світового банку твердо налаштована підтримувати відновлення та реконструкцію України, а також допомагати народу України створювати робочі місця, можливості та надію для стійкої, сучасної та конкурентоспроможної економіки».Приватний сектор України продемонстрував надзвичайну стійкість в умовах безпрецедентних потрясінь і відіграватиме критично важливу роль у відновленні та відбудові. Оцінка RDNA5 наголошує на тому, що розкриття повного потенціалу приватних інвестицій – як внутрішніх, так і міжнародних – залежатиме від сталих реформ, спрямованих на поліпшення бізнес-середовища, посилення конкуренції, розширення доступу до фінансування, усунення обмежень у сфері праці та приведення виробництва у відповідність із екологічними і цифровими стандартами ЄС. Важливу роль також будуть відігравати сприяння сталому та інклюзивному розвитку і створення робочих місць, а також інтегровані підходи до стійкого відновлення на місцевому рівні, наприклад, через пілотну урядову програму комплексного відновлення. Результати оцінки RDNA5 доповнюють порядок денний реформ та інвестицій на наступні два роки Програми Ukraine Facility, що ґрунтується на процесі вступу до ЄС.«Агресивна війна Росії принесла руйнування, небачені поколіннями», – сказала комісарка ЄС з питань розширення Марта Кос. «Ця оцінка показує масштаб виклику та можливості, що стоять перед нами. Наша відповідь чітка: ми відбудуємо Україну як сильну, сучасну країну ЄС. Завдяки сміливим реформам та Інвестиційній рамковій програмі для України як нашим інструментам для мобілізації інвестицій у великих масштабах, ми перетворимо спустошення на процвітання та просунемо Україну на шляху до ЄС».*Від загальної суми потреб у довгостроковій перспективі потреби на відбудову та відновлення є найвищими у транспортному секторі (понад 96 мільярдів доларів США (82 мільярди євро)).Наступними є сектор енергетики (майже 91 мільярд доларів США (77 мільярдів євро)), житловий сектор (майже 90 мільярдів доларів США (77 мільярдів євро)), торгівля і промисловість (понад 63 мільярдів доларів США (54 мільярди євро)) та сільське господарство (понад 55 мільярдів доларів США (47 мільярдів євро)). Вартість управління вибухонебезпечними предметами та витрати на розчищення залишків руйнувань становлять майже 28 мільярдів доларів США (24 мільярди євро), незважаючи на певний прогрес у проведенні обстежень та розмінуванні, що допомогло обмежити збитки в цьому секторі.«Люди є центральним елементом у відновленні», – зазначив Матіас Шмале, Координатор системи ООН в Україні та Гуманітарний координатор. «Найважливішим активом України є її народ. Повернення біженців, реінтеграція ветеранів та участь жінок на ринку праці будуть визначати економічне відновлення так само, як і приплив капіталу та відновлення інфраструктури. Відновлення має бути орієнтованим на людей та базуватися на потребах громад».В оцінці RDNA5 відзначаються зусилля Уряду України з побудови передової, інклюзивної та стійкої економічної моделі, заснованої на плануванні повоєнного відновлення та довгострокового зростання, і підкреслюється ключова роль, яку відіграватимуть вступ до ЄС та реформи у межах Ukraine Plan і програм за підтримки Міжнародного Валютного Фонду та Групи Світового Банку. Нова післявоєнна економічна стратегія Уряду – Ukraine Economy of the Future (UEF) — фокусується на макрофіскальній стабільності, реформах у сфері врядування та забезпечення верховенства права, динамічному приватному секторі, відновленні інфраструктури, а також інвестиціях у людський капітал і соціальну стійкість. Ці зусилля допоможуть зміцнити довіру громадян, інвесторів та партнерів, а також забезпечити прискорене наближення України до ЄС та довгострокове процвітання. Примітка редактора: У всіх обчисленнях в євро використовується курс обміну долара США до євро станом на 31 грудня 2025 року.*Цю цитату було оновлено після публікації.Контакти: У Вашингтоні: Еймі Стіллвел, Старший спеціаліст із зовнішніх зв’язків, Світовий банк, (202) 294-5321, astilwell@worldbankgroup.org У Києві: Віктор Заблоцький, Спеціаліст із зовнішніх зв’язків, Світовий банк, +380 (67) 466-7690, vzablotskyi@worldbank.orgУ Києві: Марія Шапошникова, Спеціаліст із комунікацій, Представництво ООН в Україні, +38050 4578443, mariia.shaposhnikova@un.orgПовний текст звіту доступний за посиланням. 

Через чотири роки після початку повномасштабного вторгнення Росії мільйони українців змушені виживати без стабільного світла й тепла. Особливо тяжко ця гуманітарна криза б’є по жінках, наголосили в п’ятницю представники гуманітарних організацій.Повернувшись із поїздки до України, керівниця гуманітарного напряму ООН Жінки Софія Каллторп розповіла журналістам у Женеві про родини, які серед зими залишаються без опалення, електрики та належного житла. За її словами, 65% українських енергогенеруючих потужностей було знищено внаслідок цілеспрямованих атак.«Відключення електроенергії - це не просто технічні перебої. Вони безпосередньо впливають на безпеку жінок, їхній захист і економічну стабільність», - зазначила вона.Тривала темрява, відсутність вуличного освітлення та перебої з транспортом суттєво обмежують мобільність жінок і підвищують ризик домагань та нещасних випадків.Багато українок працюють у сферах, які найбільше потерпають від відключень світла - освіті, медицині, соціальних службах, роздрібній торгівлі. Через це вони втрачають роботу й доходи.«У Києві, в одному з пунктів обігріву, я зустріла Ірину. Вона сказала: “Немає електрики - немає школи для моїх дітей. Немає електрики - немає роботи для мене. А отже - немає зарплати», - поділилася Каллторп.За даними ООН Жінки, 2025 рік став найсмертоноснішим для жінок від початку повномасштабної війни. Із 24 лютого 2022 року підтверджено загибель понад 5 тисяч жінок і дівчат, ще 14 тисяч були поранені. Реальні цифри, ймовірно, значно вищі.Попри все, саме жінки сьогодні «тримають країну на своїх плечах», а жіночі організації відіграють ключову роль у гуманітарній відповіді. Вони надають захист, психосоціальну підтримку, екстрену допомогу та можливості для працевлаштування сотням тисяч людей. Водночас через скорочення фінансування ці організації опинилися під загрозою.Згідно з недавнім опитуванням, кожна третя організація, очолювана жінками, може припинити роботу вже протягом шести місяців. Через зменшення міжнародної допомоги у 2025–2026 роках вони ризикують втратити щонайменше 53,9 мільйона доларів до кінця року. Якщо ситуація не зміниться, близько 63 тисяч жінок у 2026 році можуть залишитися без життєво необхідних послуг, зокрема підтримки для постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом.Це означатиме більше жінок, які потребуватимуть психологічної та юридичної допомоги, менше можливостей для політичної участі й економічної незалежності. Послаблення жіночих організацій сьогодні загрожує послабленням усієї системи гуманітарної допомоги та відновлення країни.Про ширші наслідки енергетичної кризи розповіла також заступниця голови делегації Міжнародної Федерації Червоного Хреста і Червоного Півмісяця в Україні Джеймі Ва. За її словами, коли зникає електрика, найбільше страждають найуразливіші - люди похилого віку, люди з інвалідністю та ті, хто має хронічні захворювання. Для них це може становити пряму загрозу життю.«Холод у домівках підвищує рівень захворюваності, але не менш серйозними є психологічні наслідки», - сказала вона, перебуваючи у Києві. Тривала темрява, ізоляція та постійна невизначеність виснажують громади. Багато людей пережили травматичні події, але доступ до спеціалізованої психіатричної та психосоціальної допомоги залишається обмеженим.Ситуацію у сфері охорони здоров’я додатково погіршують масштабні атаки на медичні заклади, повідомив речник Всесвітньої організації охорони здоров'я Крістіан Ліндмаєр. За чотири роки війни організація підтвердила понад 2 870 атак на систему охорони здоров’я. Унаслідок них загинули 233 людини, ще 937 - поранені серед медиків і пацієнтів.Медичні установи працюють на межі можливостей: персоналу бракує, інфраструктура пошкоджена. Водночас кількість людей з інвалідністю з лютого 2022 року зросла майже на 390 тисяч - більш ніж на 10%.«Цифри - це лише частина картини. За ними стоять значно глибші історії», - наголосив Ліндмаєр.Запис пресконференції доступний за посиланням.