Нове
Пресреліз
01 жовтня 2024
НЕОБХІДНО ЗАХИСТИТИ МИРНИХ МЕШКАНЦІВ ПІД ЧАС ВІЙНИ
Дізнатися більше
Пресреліз
28 вересня 2024
Спостерігачі ООН з прав людини засуджують смертоносні атаки на медичні заклади на північному сході України
Дізнатися більше
Пресреліз
28 вересня 2024
ЛІКАРНІ НІКОЛИ НЕ МАЮТЬ ПОТРАПЛЯТИ ПІД УДАР
Дізнатися більше
Нове
Пресреліз
06 вересня 2024
Cпостерігачі ООН з прав людини повідомляють про значну шкоду, завдану цивільному населенню внаслідок нещодавніх атак
Ця велика кількість жертв слідує за різким збільшенням кількості смертей і поранень серед цивільних осіб цього літа. Опублікована сьогодні щомісячна доповідь ММПЛУ про шкоду, заподіяну цивільним особам, свідчить, що лише у серпні загинуло 184 цивільні особи і 856 отримали поранення, що є другим найвищим місячним показником жертв у 2024 році після липня.«Потужні удари ракет і бомб по густонаселених районах призвели до загибелі та поранення багатьох цивільних осіб по всій країні», — повідомила голова ММПЛУ Даніель Белль. «Цілеспрямовані атаки на енергетичну інфраструктуру України знову спричинили тривалі відключення електроенергії, а нещодавні обстріли пошкодили або зруйнували лікарні, школи, супермаркети та ключові об’єкти енергетики».26 серпня російські збройні сили здійснили одну з найбільших скоординованих повітряних атак по території України з лютого 2022 року. Внаслідок цієї атаки загинуло вісім цивільних, щонайменше 23 отримали поранення, а також пошкоджено понад двадцять п’ять об’єктів енергетики у 15 регіонах України.Подальші атаки по всій Україні призвели до нових численних жертв серед цивільних. Наприклад, 30 серпня від авіаударів в чотирьох районах Харкова загинуло 6 людей, а 44 були поранені. 1 вересня ракетний обстріл Харкова забрав життя одного медичного працівника і поранив щонайменше 11 цивільних. 4 вересня у Львові внаслідок атаки із застосуванням різних видів зброї загинуло семеро цивільних осіб та поранено 62, що стало першим випадком з жертвами серед цивільного населення у цьому місті з лютого 2024 року.Хоча більшість жертв серед цивільних осіб сталися на територіях, підконтрольних Україні, ММПЛУ також зафіксувала повідомлення про жертви на територіях під контролем Російської Федерації та на території Російської Федерації. Наприклад, 4 вересня внаслідок атаки на ринок в окупованому Донецьку загинуло четверо цивільних осіб, у тому числі двоє дітей, і ще семеро цивільних осіб отримали поранення. За місцевими повідомленням, внаслідок атаки 30 серпня в Бєлгороді загинуло 5 осіб, десятки — поранені. ММПЛУ не змогла підтвердити ці дані з Бєлгороду.Атаки, що сталися з 26 серпня, спричинили загибель 6 та поранення 43 дітей під час нового навчального року. Наприклад, одна дівчинка була серед семи загиблих під час нападу 4 вересня у Львові, де також загинули її мати, дві сестри у віці 18 і 21 року, а батько отримав поранення. Цей напад також пошкодив три школи всього через два дні після початку нового навчального року.«Радість від святкування першого дзвоника по всій Україні була затьмарене сиренами та вибухами», — додала Даніель Белль.
1 of 5
Публікація
28 серпня 2024
Огляд активностей з відновлення України, червень – липень 2024 року
У червні-липні 2024 року ООН в Україні активно займалася відновленням цивільної інфраструктури – систем водопостачання, житлових будинків та навчальних закладів. Було запущено кілька ініціатив з протимінної діяльності, зокрема з використанням інноваційних технологій ШІ для виявлення вибухонебезпечних предметів в Харківській області.Агенції ООН провели низку семінарів і тренінгів для представників громад, студентів і медичних працівників для того, щоб, використовуючи отримані знання та навички, вони могли протистояти невідкладним викликам війни, а також втілювати проєкти зі сталого відновлення там, де це можливо.Також у Миколаївській та Херсонській областях стартував новий проєкт Фонду відновлення громад на суму майже 5 мільйонів доларів США. Проєкт має в основі комплексний підхід з відновлення громад та включає як і розчищення завалів та відновлення цивільної інфраструктури й житлових будинків, так і правову й соціальну допомогу людям, що постраждали від війни в Україні.
1 of 5
Історія
20 серпня 2024
Гуманітарні працівники забезпечують необхідну допомогу та дають надію людям, постраждалим від бойових дій на Сумщині
Автори: Вікторія Андрієвська та Людмила МалюкЧерез загострення бойових дій зазнавали пошкоджень будинки та лікарні Тисячі людей, які тільки почали відновлювати життя у постраждалих громадах, знову зазнали втрат, що призвело до загострення їхніх гуманітарних потреб.Один з прикладів таких пошкоджень – багатоквартирний будинок, в якому проживають близько 30 родин, багато з маленькими дітьми, який 11 серпня знову постраждав внаслідок удару. Близько року тому цей будинок вже ремонтували після обстрілу за підтримки Данської ради у справах біженців. "Нам дуже шкода, що після ремонту у нас було дуже мало часу, щоб спокійно пожити",— каже одна з мешканок Анна. "Дах знову пошкоджено, і ми боїмось зими. Єдина надія — гуманітарні організації, що допомогли нам минулого разу. На щастя, вони про нас не забули й вже наступного дня після удару приїхали, щоб провести оцінку пошкоджень".
Від постійних обстрілів також продовжують потерпати медичні заклади. Так, 13 серпня вибуховою хвилею були пошкоджені дах та вхід сумської кардіологічної лікарні. Уламки потрапили й в приміщення, що могло спричинити пошкодження нового обладнання, наданого всього за кілька днів до цього Міжнародною організацією з міграції (МОМ). "Це обладнання — для лікування та мирного життя, а уламки — свідчення війни та руйнування",— каже директор лікарні Олександр Русанов.
Багато мешканців занепокоєні через продовження обстрілів напередодні зими. Багато людей виїхали, а часу для підготовки будинків до осінньо-зимового періоду залишається зовсім мало.
Люди змушені покидати прифронтові громади через бойові діїНаселені пункти Сумської області на кордоні з Російською Федерацією продовжують потерпати від обстрілів, унаслідок чого мирні мешканці змушені виїжджати у пошуках безпеки. Гуманітарні організації надають їм допомогу. "Нас, мабуть, вже б не було, якби не Андрій [працівник Гуманітарної місії "Проліска"],— каже Тетяна з села Локня Юнаківської громади, яке неодноразово обстрілювали минулого тижня. Гуманітарна місія "Проліска", що активно працює в області, у співпраці з Товариством Червоного Хреста України, допомогли Тетяні та її рідним, серед яких прикута до ліжка мама Тетяни, евакуюватись до Сум. Те, що довелося пережити цій родині, — це один з прикладів втрат, з якими стикаються люди. "Нам немає куди повертатись. Як й у багатьох у селі, наш будинок зруйнований. А там, де колись був будинок брата, зараз велика вирва",— каже Тетяна.
Гуманітарні організації разом з місцевими органами влади надають допомогу людям, котрі нещодавно були змушені покинути свої домівкиРодина Тетяни, як і багато інших, звернулись до одного з двох транзитних центрів у Сумах, роботу яких забезпечує НУО "Плурітон" у співпраці з місцевою владою. Після загострення бойових дій 6 серпня значно збільшилась кількість людей, які звертаються до центру. Деякі дістаються до центрів завдяки організованим евакуаційними рейсами, інші – самотужки. Тут вони можуть навіть зупинитися на кілька днів перед тим, як їхати далі. З 6 серпня близько 2 000 людей, включаючи дітей, зареєструвалися для отримання допомоги у центрах, за підтримки агенцій ООН та місцевих і міжнародних неурядових організацій (НУО).Евакуйовані одразу отримують необхідну підтримку та реєструються на отримання грошової допомоги, яка дасть їм можливість придбати те, що потрібно. Багато людей змушені були виїхати майже без нічого, лише з однією сумкою. Деякі з людей також потребують допомоги з оформленням документів, а БФ "Право на захист" допомагає відновити втрачені документи. Діти та літні люди найбільше страждають від психологічних травм унаслідок бойових дій та переміщення У транзитному центрі одна з найгостріших потреб – це потреба у психосоціальній підтримці. Даються взнаки спричинені війною психологічні травми, особливо відчутні у дітей. Як розповіла одна з психологинь НУО "Плурітон", діти відчувають тривогу батьків. Вони зразу напружуються, якщо чують якийсь гучний звук, та шукають поглядом батьків.НУО "Плурітон", за підтримки ЮНІСЕФ та НУО "Польська гуманітарна акція", надають психологічну допомогу у транзитних центрах як дорослим, так і дітям. Вони створили простори для дітей, де вони можуть займатися творчістю та гратися. Це допомагає їм впоратися з травмою втрати дому та всього, що було їм знайоме через небезпеку. Як одна дівчинка розповіла психологині, їй було особливо шкода залишити вдома свою улюблену чашку. "Ми щойно закінчили вдома ремонт. Я в усьому допомагала батькам. У мене навіть була улюблена чашка. Дуже шкода, що ми не змогли взяти її з собою".Літнім людям також дуже складно прийняти рішення залишити свій дім. Пані Валентина з Юнаківки довго вагалася перш ніж залишити своє господарство через постійні обстріли, унаслідок яких село залишилось без електро- та водопостачання. Їй було дуже важко покинути свій дім, свою худобу, своє ціле життя. Я трималась скільки могла, але стало вже дуже страшно. Війна — це війна",— каже пані Валентина, ледве стримуючи сльози."Я просто хочу миру, мирного неба і додому",— додає вона, повторюючи бажання безлічі інших людей, яких бойові дії змусили покинути дім. А поки що гуманітарні організації продовжуватимуть надавати необхідну їм допомогу.
Від постійних обстрілів також продовжують потерпати медичні заклади. Так, 13 серпня вибуховою хвилею були пошкоджені дах та вхід сумської кардіологічної лікарні. Уламки потрапили й в приміщення, що могло спричинити пошкодження нового обладнання, наданого всього за кілька днів до цього Міжнародною організацією з міграції (МОМ). "Це обладнання — для лікування та мирного життя, а уламки — свідчення війни та руйнування",— каже директор лікарні Олександр Русанов.
Багато мешканців занепокоєні через продовження обстрілів напередодні зими. Багато людей виїхали, а часу для підготовки будинків до осінньо-зимового періоду залишається зовсім мало.
Люди змушені покидати прифронтові громади через бойові діїНаселені пункти Сумської області на кордоні з Російською Федерацією продовжують потерпати від обстрілів, унаслідок чого мирні мешканці змушені виїжджати у пошуках безпеки. Гуманітарні організації надають їм допомогу. "Нас, мабуть, вже б не було, якби не Андрій [працівник Гуманітарної місії "Проліска"],— каже Тетяна з села Локня Юнаківської громади, яке неодноразово обстрілювали минулого тижня. Гуманітарна місія "Проліска", що активно працює в області, у співпраці з Товариством Червоного Хреста України, допомогли Тетяні та її рідним, серед яких прикута до ліжка мама Тетяни, евакуюватись до Сум. Те, що довелося пережити цій родині, — це один з прикладів втрат, з якими стикаються люди. "Нам немає куди повертатись. Як й у багатьох у селі, наш будинок зруйнований. А там, де колись був будинок брата, зараз велика вирва",— каже Тетяна.
Гуманітарні організації разом з місцевими органами влади надають допомогу людям, котрі нещодавно були змушені покинути свої домівкиРодина Тетяни, як і багато інших, звернулись до одного з двох транзитних центрів у Сумах, роботу яких забезпечує НУО "Плурітон" у співпраці з місцевою владою. Після загострення бойових дій 6 серпня значно збільшилась кількість людей, які звертаються до центру. Деякі дістаються до центрів завдяки організованим евакуаційними рейсами, інші – самотужки. Тут вони можуть навіть зупинитися на кілька днів перед тим, як їхати далі. З 6 серпня близько 2 000 людей, включаючи дітей, зареєструвалися для отримання допомоги у центрах, за підтримки агенцій ООН та місцевих і міжнародних неурядових організацій (НУО).Евакуйовані одразу отримують необхідну підтримку та реєструються на отримання грошової допомоги, яка дасть їм можливість придбати те, що потрібно. Багато людей змушені були виїхати майже без нічого, лише з однією сумкою. Деякі з людей також потребують допомоги з оформленням документів, а БФ "Право на захист" допомагає відновити втрачені документи. Діти та літні люди найбільше страждають від психологічних травм унаслідок бойових дій та переміщення У транзитному центрі одна з найгостріших потреб – це потреба у психосоціальній підтримці. Даються взнаки спричинені війною психологічні травми, особливо відчутні у дітей. Як розповіла одна з психологинь НУО "Плурітон", діти відчувають тривогу батьків. Вони зразу напружуються, якщо чують якийсь гучний звук, та шукають поглядом батьків.НУО "Плурітон", за підтримки ЮНІСЕФ та НУО "Польська гуманітарна акція", надають психологічну допомогу у транзитних центрах як дорослим, так і дітям. Вони створили простори для дітей, де вони можуть займатися творчістю та гратися. Це допомагає їм впоратися з травмою втрати дому та всього, що було їм знайоме через небезпеку. Як одна дівчинка розповіла психологині, їй було особливо шкода залишити вдома свою улюблену чашку. "Ми щойно закінчили вдома ремонт. Я в усьому допомагала батькам. У мене навіть була улюблена чашка. Дуже шкода, що ми не змогли взяти її з собою".Літнім людям також дуже складно прийняти рішення залишити свій дім. Пані Валентина з Юнаківки довго вагалася перш ніж залишити своє господарство через постійні обстріли, унаслідок яких село залишилось без електро- та водопостачання. Їй було дуже важко покинути свій дім, свою худобу, своє ціле життя. Я трималась скільки могла, але стало вже дуже страшно. Війна — це війна",— каже пані Валентина, ледве стримуючи сльози."Я просто хочу миру, мирного неба і додому",— додає вона, повторюючи бажання безлічі інших людей, яких бойові дії змусили покинути дім. А поки що гуманітарні організації продовжуватимуть надавати необхідну їм допомогу.
1 of 5
Історія
13 вересня 2024
Історія школи: відбудова заради майбутнього
Завдяки підтримці Європейського Союзу, ЮНОПС відновлює пошкоджені внаслідок військових дій школи, даруючи надію на краще майбутнє.Школа в Харкові, яка раніше була осередком радості та знань, перетворилася на мовчазний спогад про виклики, які принесла війна. Спортивний майданчик, де діти колись весело каталися на велосипедах, зараз майже завжди порожній. Колись у цій школі була унікальна велопрограма, що залучала не лише учнів та вчителів, але й директорку школи. Деякі школярі навіть здобували спортивні нагороди, і їхні перемоги святкувала вся громада.Тепер, через два з половиною роки після початку повномасштабної війни, цей майданчик залишається порожнім. Лише кілька дітей з околиць іноді приходять сюди пограти. Він став мовчазним свідком руйнівних наслідків війни. Ця школа зазнавала ударів тричі: у березні, квітні і серпні 2022 року. Найбільш руйнівним став останній, який припав на 23 серпня — день міста Харкова. Ракети влучили поруч із будівлею, розбивши вікна, пошкодивши стіни і стелю. На щастя, в той момент у школі нікого не було.«Перший удар стався через місяць після початку вторгнення — страшний час для Харкова. Ми були налякані й спантеличені», — згадує директорка школи Алла Зуб. Колись у цій школі навчались понад 770 учнів. Заклад мав обладнання для комфортних умов навчання, в тому числі ліфт для людей з інвалідністю. Сьогодні багато учнів розсіяні по різних куточках світу, а деякі навчаються в тимчасових класах у харківському метро. І учні, і персонал, зокрема директорка школи Алла, з нетерпінням чекають на день, коли всі зможуть повернутися до своєї улюбленої школи.«Я на зв'язку з багатьма сім'ями і знаю, як сильно вони хочуть повернутися до нормального життя», — говорить Алла.«Відвідування школи та спілкування з однолітками — це надзвичайно важлива частина дитинства. Мені боляче бачити, як діти позбавлені цього. Ще з пандемії Covid-19 ми мусимо давати собі раду з обмеженнями в очному навчанні, і це впливає на всіх: дітей, батьків і вчителів». Незважаючи на те, що війна вплинула на життя багатьох, надія не зникла. Завдяки проєкту «Відновлення шкіл в Україні», що фінансується Європейським Союзом та реалізується ЮНОПС, у школі провели ремонтні роботи. Замінено пошкоджені вікна і двері, відновлено класи, встановлено нові сучасні меблі. Тепер відновлена будівля знову готова приймати учнів, хоча поки невідомо, коли саме це станеться.Відновлення цієї школи є частиною широкої ініціативи ремонту освітніх закладів у Київській, Харківській, Чернігівській та Сумській областях. В межах проєкту вже відновлено 33 школи у цих регіонах та планується відновити понад 75 шкіл загалом.«Освіта є основою розвитку та процвітання, тому Європейський Союз активно працює над тим, аби забезпечити українським дітям доступ до якісного навчання, незважаючи на всі виклики, які приносить вторгнення Росії», — зазначила Маріанна Франко, керівниця Офісу гуманітарної допомоги Європейського Союзу в Україні. «Ми вважаємо, що школи повинні бути відремонтовані якнайшвидше. Ми також підтримуємо створення відповідних укриттів, щоб навчальні середовища були якомога безпечнішими, а діти в Україні могли втілювати свої мрії й амбіції».Наразі школа залишається майже порожньою, в ній періодично перебуває обмежений штат працівників. Учні старшої школи навчаються онлайн, що зовсім не просто, враховуючи через часті перебої в електропостачанні, спричинені атаками на енергетичну інфраструктуру України.Родини учнів молодшої школи вимушені обирати між онлайн-навчанням або відвідуванням занять у станціях метро. Це непросте рішення, адже постійні повітряні тривоги серйозно ускладнюють дітям шлях до метрошкіл.Однак у тиші все ще є надія.«Цей проєкт дарує мені, і, я сподіваюся, іншим, відчуття надії на майбутнє. Хочеться вірити, що ми на крок ближче до життя, яке мали раніше», — розмірковує Алла. Ця ініціатива, яка є інвестицією в майбутнє України, має на меті створення безпечних і комфортних умов, де діти зможуть продовжувати свою освіту без перерв.«Школи часто є серцем місцевих громад, тому для нас честь підтримувати їхнє відновлення. У проєкту ще багато роботи, але команда залишається відданою меті підтримати всі обрані школи якомога швидше», — пояснює Пол Крукшенк, старший менеджер проєкту. «Ми усвідомлюємо, що будівлі, де ми працюємо, є частиною критично важливої соціальної інфраструктури», — додає він.Очікуючи повернення учнів, громада тримає в серці надію, що одного дня сміх і енергія дітей знову заповнять двір школи. А поки будівля слугує свідченням стійкості громади, яка відмовляється дозволити війні знищити її дух.Про проєкт Проєкт «Відновлення шкіл в Україні», що фінансується Європейським Союзом і реалізується ЮНОПС, має на меті відновлення освітніх закладів, які постраждали під час війни в Україні. Ініціатива з загальним бюджетом у 30 млн дол. США реалізується в Чернігівській, Київській, Сумській та Харківській областях, та зосереджена на школах, що потребують ремонту легкого та середнього ступеня. Основною метою проєкту є забезпечення доступу до відремонтованих шкільних приміщень, що збільшить кількість дітей, які отримують очну освіту. Відновивши понад 75 шкіл, проєкт допоможе створити безпечне та привітне середовище, де діти зможуть продовжувати навчання без перерв.
1 of 5
Публікація
15 квітня 2024
Річний звіт про результати діяльності у сфері відновлення - за 2023 рік
- Вступне слово Координаторки системи ООН в Україні - На третьому році повномасштабного російського
вторгнення, лихо війни продовжує завдавати невимовні
страждання та горе народу України. Вторгнення, яке
є грубим порушенням Статуту ООН і міжнародного
права, призвело до загибелі та поранення тисяч мирних
жителів, масового руйнування об’єктів інфраструктури,
зокрема сотень тисяч будинків, лікарень і шкіл, і глибоко
травмувало людей, незалежно від близькості до лінії
фронту. Війна підірвала українську економіку, звівши
нанівець здобутки у сфері розвитку, досягнуті за останні
роки, і призвела до зубожіння майже 25% населення.Народ України бере на себе надскладне завдання
відновлення після руйнувань, спричинених вторгненням.
З надзвичайною та надихаючою рішучістю, незалежно
від того, чи знаходяться вони поблизу лінії фронту
чи в громадах, де знайшли безпечний прихисток,
українці підтримують один одного, щоб забезпечити
функціонування громад, роботу невеликих магазинів,
ремонт і відбудову шкіл з облаштуванням укриттів,
щоб діти могли відвідувати школу, реконструкцію
лікарень і поліклінік, ремонт доріг і мостів, розмінування
сільськогосподарських угідь і об’єктів критичної та
соціальної інфраструктури.Організація Об’єднаних Націй, гуманітарна спільнота
та наші партнери з розвитку продовжують безупинну
роботу для забезпечення того, щоб люди, які пережили
жахи війни, отримували допомогу, необхідну для
задоволення їхніх найнагальніших потреб, а також
щоб створити умови для їх відновлення. У 2023 році
понад 11 мільйонів людей отримали життєво необхідну
гуманітарну допомогу. Це стало можливим завдяки
зусиллям понад 500 організацій, – майже 70% із них
українські НУО, – нашій тісній співпраці з органами влади
та своєчасній підтримці з боку донорів.Ми також масштабували зусилля з підтримки
відновлення, впроваджуючи дедалі більше заходів,
які пропонують людям довгострокові рішення та
забезпечують можливості знову стати на ноги. ООН
зробила значний внесок у шлях України до процвітаючого
майбутнього, надаючи підтримку у забезпеченні
ефективного збору та аналізу даних для визначення
пріоритетів відновлення, включно з Третьою швидкою
оцінкою завданої шкоди та потреб на відновлення
(RDNA) й Звітом «Оцінка потреб після катастрофи на
греблі Каховської ГЕС» (PDNA), створенням платформ
для залучення громад до прийняття рішень та форумів
для об’єднання Уряду, донорів та громадянського
суспільства, підтримкою малого бізнесу, ремонтом
об’єктів життєво важливої інфраструктури, сприянням
розмінуванню і багатьма іншими заходами.Організація Об’єднаних Націй – 3000 наших співробітників
і 24 агенції – сповнена рішучості продовжувати
підтримувати пріоритети Уряду у процесі відновлення
шляхом забезпечення інвестицій в громади, людський
капітал і національні системи в Україні, а також того,
щоб в процесі відновлення були враховані особливі
потреби жінок, осіб з інвалідністю та маргіналізованих
верств населення.Незважаючи на досягнутий прогрес, цих зусиль
недостатньо, щоб припинити страждання та ліквідувати
руйнівні наслідки вторгнення Росії в Україну. Світ і
міжнародна спільнота не можуть прийняти війну як
нову реальність. Жити під постійними обстрілами,
з постійним відчуттям страху – ненормально. Тому
війна як стан існування людей в Україні не повинна
бути нормалізована. Ми повинні докладати всіх зусиль
для встановлення справедливого миру відповідно
до Статуту ООН.r.
Деніз Браун
Координаторка системи ООН в Україні
вторгнення, лихо війни продовжує завдавати невимовні
страждання та горе народу України. Вторгнення, яке
є грубим порушенням Статуту ООН і міжнародного
права, призвело до загибелі та поранення тисяч мирних
жителів, масового руйнування об’єктів інфраструктури,
зокрема сотень тисяч будинків, лікарень і шкіл, і глибоко
травмувало людей, незалежно від близькості до лінії
фронту. Війна підірвала українську економіку, звівши
нанівець здобутки у сфері розвитку, досягнуті за останні
роки, і призвела до зубожіння майже 25% населення.Народ України бере на себе надскладне завдання
відновлення після руйнувань, спричинених вторгненням.
З надзвичайною та надихаючою рішучістю, незалежно
від того, чи знаходяться вони поблизу лінії фронту
чи в громадах, де знайшли безпечний прихисток,
українці підтримують один одного, щоб забезпечити
функціонування громад, роботу невеликих магазинів,
ремонт і відбудову шкіл з облаштуванням укриттів,
щоб діти могли відвідувати школу, реконструкцію
лікарень і поліклінік, ремонт доріг і мостів, розмінування
сільськогосподарських угідь і об’єктів критичної та
соціальної інфраструктури.Організація Об’єднаних Націй, гуманітарна спільнота
та наші партнери з розвитку продовжують безупинну
роботу для забезпечення того, щоб люди, які пережили
жахи війни, отримували допомогу, необхідну для
задоволення їхніх найнагальніших потреб, а також
щоб створити умови для їх відновлення. У 2023 році
понад 11 мільйонів людей отримали життєво необхідну
гуманітарну допомогу. Це стало можливим завдяки
зусиллям понад 500 організацій, – майже 70% із них
українські НУО, – нашій тісній співпраці з органами влади
та своєчасній підтримці з боку донорів.Ми також масштабували зусилля з підтримки
відновлення, впроваджуючи дедалі більше заходів,
які пропонують людям довгострокові рішення та
забезпечують можливості знову стати на ноги. ООН
зробила значний внесок у шлях України до процвітаючого
майбутнього, надаючи підтримку у забезпеченні
ефективного збору та аналізу даних для визначення
пріоритетів відновлення, включно з Третьою швидкою
оцінкою завданої шкоди та потреб на відновлення
(RDNA) й Звітом «Оцінка потреб після катастрофи на
греблі Каховської ГЕС» (PDNA), створенням платформ
для залучення громад до прийняття рішень та форумів
для об’єднання Уряду, донорів та громадянського
суспільства, підтримкою малого бізнесу, ремонтом
об’єктів життєво важливої інфраструктури, сприянням
розмінуванню і багатьма іншими заходами.Організація Об’єднаних Націй – 3000 наших співробітників
і 24 агенції – сповнена рішучості продовжувати
підтримувати пріоритети Уряду у процесі відновлення
шляхом забезпечення інвестицій в громади, людський
капітал і національні системи в Україні, а також того,
щоб в процесі відновлення були враховані особливі
потреби жінок, осіб з інвалідністю та маргіналізованих
верств населення.Незважаючи на досягнутий прогрес, цих зусиль
недостатньо, щоб припинити страждання та ліквідувати
руйнівні наслідки вторгнення Росії в Україну. Світ і
міжнародна спільнота не можуть прийняти війну як
нову реальність. Жити під постійними обстрілами,
з постійним відчуттям страху – ненормально. Тому
війна як стан існування людей в Україні не повинна
бути нормалізована. Ми повинні докладати всіх зусиль
для встановлення справедливого миру відповідно
до Статуту ООН.r.
Деніз Браун
Координаторка системи ООН в Україні
1 of 5
Історія
19 вересня 2024
“Забула зачинити двері”: історія евакуйованої жінки з Донеччини
У Межовій, де проживає близько 14 000 людей, вже знайшли прихисток 5 000 вимушених переселенців.Серед них і 87-річна Ангеліна, яка зараз знаходиться у місцевому транзитному центрі. Через загострення бойових дій вона була змушена залишити рідний Мирноград, коли оголосили обов'язкову евакуацію. “Я мусила поспіхом виїжджати з дому, і я забула зачинити двері”, — розповідає пані Ангеліна, в якої тремтить голос. Вона хвилюється за свою кішку та двох собак, які залишилися дома, і сподівається, що сусідка подбає про них. “Вона й сама не дуже добре почувається, але я молюся, щоб вона не залишила моїх улюбленців“, – каже пані Ангеліна.Попри все вона сподівається повернутися додому. “Я скоро повернуся, у мене там вся моя бібліотека”, — каже жінка, мабуть, не повністю усвідомлюючи, що може пройти тривалий час, перш ніж вона зможе повернутися. На початку серпня бойові дії поблизу Мирнограда загострились, і поки щодо немає ознак того, що ситуація зміниться на краще.
Місцеві органи влади у сусідній Дніпропетровській області створили кілька транзитних центрів, у тому числі у Межовій. Тут евакуйовані люди можуть залишитися на деякий час, перш ніж їхати далі у більш безпечні регіони України. Вони отримують харчові продукти, гігієнічні засоби, а також психологічну підтримку, правову допомогу та інші основні послуги, що надають місцеві органи влади та гуманітарні організації. Деякі такі евакуйовані люди, як пані Ангеліна, будуть розміщені у місцях тимчасового проживання або самостійно знайдуть житло. Під час нещодавньої поїздки на схід Гуманітарний координатор в Україні Матіас Шмале відвідав транзитний центр у Межовій та колишній транзитний центр за 30 км від нього у Покровську в Донецькій області. За два дні до його приїзду центр у Покровську був сильно пошкоджений через удар Збройних сил Російської Федерації, й наразі не може приймати евакуйованих людей. “Це неприйнятно, — зазначив пан Шмале. — У таких місцях, як цей центр, люди мають бути у безпеці”. Під час зустрічей з представниками обласних органів влади в Донецькій та Дніпропетровській областях пан Шмале запевнив, що гуманітарна спільнота продовжуватиме надавати допомогу постраждалим від війни людям, доповнюючи зусилля уряду.
Місцеві органи влади у сусідній Дніпропетровській області створили кілька транзитних центрів, у тому числі у Межовій. Тут евакуйовані люди можуть залишитися на деякий час, перш ніж їхати далі у більш безпечні регіони України. Вони отримують харчові продукти, гігієнічні засоби, а також психологічну підтримку, правову допомогу та інші основні послуги, що надають місцеві органи влади та гуманітарні організації. Деякі такі евакуйовані люди, як пані Ангеліна, будуть розміщені у місцях тимчасового проживання або самостійно знайдуть житло. Під час нещодавньої поїздки на схід Гуманітарний координатор в Україні Матіас Шмале відвідав транзитний центр у Межовій та колишній транзитний центр за 30 км від нього у Покровську в Донецькій області. За два дні до його приїзду центр у Покровську був сильно пошкоджений через удар Збройних сил Російської Федерації, й наразі не може приймати евакуйованих людей. “Це неприйнятно, — зазначив пан Шмале. — У таких місцях, як цей центр, люди мають бути у безпеці”. Під час зустрічей з представниками обласних органів влади в Донецькій та Дніпропетровській областях пан Шмале запевнив, що гуманітарна спільнота продовжуватиме надавати допомогу постраждалим від війни людям, доповнюючи зусилля уряду.
1 of 5
Історія
22 серпня 2024
Будуємо краще майбутнє для харків’ян
Харків, де свого часу проживали 1,5 мільйона людей, став одним із перших великих міст України, що відчули на собі наслідки російського вторгнення 2022 року. Місто пережило місяці безперервних обстрілів і бомбардувань, що залишили по собі величезні обсяги руйнувань і змусили тисячі людей шукати прихистку деінде. Загроза Харкову зберігається і зараз. Місто зазнає ударів дронами, ракетами і авіаційними бомбами, які проникають повз системи протиповітряної оборони через близькість кордону з Росією.За фінансування уряду Японії, ЮНОПС із 2023 року працює над відновленням житла в Харкові. Проєкт проводить ремонт у будівлях, що зазнали пошкоджень у 2022-му, проте загалом зберегли структурну цілісність. У них виконується заміна вікон і дверей, ремонт дахів та фасадів. Мета – забезпечити мешканців житлом, що відповідає базовим стандартам якості, та сприяти відродженню громад. «У 2022-му році в Харкові дуже сильно постраждала Північна Салтівка. Цілий район було практично знищено, а його мешканці опинились фактично без житла. Там потрібне дуже серйозне відновлення, аж до відбудови цілих мікрорайонів», – пояснює Лілія. Повсякдення Лілії постійно нагадує про війну.«Серед труднощів, із якими я стикаюсь – поїздки на роботу. Буває таке, що ти вирушаєш зранку, приїздиш у Харків і дізнаєшся, що місто паралізоване через обстріли. Транспорт зупиняється, в тому числі й метро. Дістатись кудись просто неможливо», – пояснює вона. «Ще є проблема відключень світла: вони можуть бути за графіком, а можуть – і не за графіком. Наша енергосистема сильно пошкоджена, тож коли десь прилітає, світло може вимкнутись». Всі ці фактори створюють і економічні виклики: «Робочих місць мало, зарплати низькі, ціни ростуть», – додає Лілія.Роль проєкту не обмежується тим, що він відновлює житло. Він створює робочі місця для фахівців будівельної галузі, серед яких Лілія та її колеги, і залучає місцеву громадську організацію, що займається спілкуванням із мешканцями. Все це підтримує економіку та посилює відчуття згуртованості у складні часи.«Цей проєкт не лише про відновлення житла. Він про відродження громади», – пояснює Олег Грищенко, інженер ЮНОПС, що контролює виконання робіт. «Це вкрай важлива підтримка для Харкова та харків’ян у ці непрості часи». Проєкт проведе ремонт кількох сотень квартир, а також місць спільного користування і фасадів у більш ніж 10 будівлях. Нещодавно його продовжили до грудня 2024 року.«Харків – одне з перших в Україні міст, що показують, як можуть поєднуватись екстрене реагування та заходи з відбудови», – зазначає Саймон Портер, В.о. Директора Офісу ЮНОПС в Україні. «Агенції ООН тісно співпрацюють з місцевою владою для надання гуманітарної допомоги та підтримки заходів відбудови. Наш проєкт із урядом Японії є частиною цієї роботи. Спільними зусиллями ми допомагаємо місту жити і працювати, аби вже незабаром, як ми всі сподіваємось, процвітати».Про проєктУ відповідь на виклики війни, ЮНОПС спільно з урядом Японії запустило проєкт із підготовки до зимового періоду, що має на меті підтримати вразливі громади Харківщини. Він допомагає відновлювати критичну інфраструктуру та забезпечує обладнання і матеріали, необхідні для створення комфортних умов для населення.Наразі ініціатива зосереджена на відновленні багатоквартирних будинків у Київському та Шевченківському районах Харкова, що зазнали серйозних пошкоджень в результаті обстрілів. Ремонтні роботи забезпечать теплі та комфортні житлові умови найближчої зими для тисяч людей. Роботи передбачено у близько 15 будинках. Там проводиться заміна вікон та дверей, відновлення стін, покрівлі та інженерних систем.
1 of 5
Історія
18 серпня 2024
Діємо заради людяності
Цього року Всесвітній день гуманітарної допомоги, який відзначають 19 серпня, присвячений важливості дотримання міжнародного гуманітарного права (МГП), яким передбачено захист мирних людей і гуманітарних працівників, які допомагають їм під час війни. У цей день ми звертаємось до міжнародної спільноти з закликом — #ДіємоЗарадиЛюдяності для захисту мирних мешканців. Для гуманітарної ситуації в Україні це особливо актуально. Попри те, що нормами міжнародного гуманітарного права чітко передбачено зобов’язання захисту цивільного населення, мільйони людей щодня продовжують потерпати від бойових дій, оскільки війна триває.На фотовиставці, організованій гуманітарною спільнотою в Україні, показані руйнівні наслідки війни для мирних мешканців та гуманітарних працівників, які працюють поблизу лінії фронту. Нижче представлено декілька з цих світлин.В Україні пошкоджено або зруйновано понад 2 мільйони будинків. "Я була не вдома, коли влучило в будинок",— каже вчителька математики Валентина з Киселівки, яка зараз змушена працювати онлайн. Не маючи можливості відремонтувати будинок, Валентина переобладнала підсобне приміщення, в якому зараз і живе. Гуманітарні працівники надали їй грошову допомогу, щоб вона могла придбати двері, вікна, матеріали, щоб перекрити дах, будівельні матеріали, деякі меблі та побутові речі.За результатами Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення, з лютого 2022 року в Україні були пошкоджені або повністю зруйновані будинки більше ніж 2 мільйонів родин.
З 24 лютого 2022 було майже 2 000 випадків, коли постраждали медичні заклади, працівники та пацієнти. "За день до того, як пологовий будинок потрапив під обстріл, я приймала там пологи. Наступного дня нашу пологову лікарню зруйнували",— каже Ірина, директорка пологового будинку. Ірина каже, що їй боляче дивитись на те, як сучасний заклад, де завжди було багато пацієнтів, перетворився на руїни. Українська система охорони здоров’я сильно постраждала від наслідків війни. Станом на 13 серпня 2024 року Всесвітня організація охорони здоров’я підтвердила 1 920 випадків, коли постраждали медичні заклади, працівники або пацієнти. Серед нещодавніх випадків — руйнування дитячої лікарні "Охматдит" унаслідок ракетного обстрілу та обстріли, від яких постраждали й інші медичні заклади столиці.Війна призвела до тяжких наслідків у сфері освіти, загрожуючи майбутньому українських дітей. "З 11 шкіл нашого міста – 6 було зруйновано",— розповідає Олеся, вчителька початкових класів з Харківської області. Її класна кімната перетворилася на руїни. Війна призвела до тяжких наслідків у сфері освіти, що ставить під загрозу майбутнє українських дітей. За даними Уряду України, близько 4 000 закладів освіти були пошкоджені та 365 зруйновані.Гуманітарні працівники часто працюють у небезпечних умовах в регіонах, де потреби найбільші. Війна продовжує руйнувати життя та загострювати гуманітарні потреби по всій Україні. Згідно з Планом гуманітарних потреб та реагування, у 2024 році 14,6 мільйона людей, включаючи 3,2 мільйона дітей, потребують невідкладної гуманітарної допомоги.Місцеві організації відіграють провідну роль у гуманітарному реагуванні. Їхні зусилля вкрай важливі для того, щоб доставити допомогу людей, які найбільше цього потребують, зокрема поблизу лінії фронту, де люди майже не можуть самі забезпечити свої потреби.Працівники гуманітарних організацій ризикують життям для допомоги іншим, у той час, як їхні близькі теж потерпають від наслідків війни. У 2023 році загинуло найбільше гуманітарних працівників у світі за всю історію гуманітарної діяльності, а 2024 рік може стати ще гіршим. В Україні з лютого 2022 року загинуло щонайменше 25 гуманітарних співробітників, ще 66 отримали поранення. "Я продовжуватиму працювати стільки, скільки потрібно, адже людям необхідна допомога",— каже Ірина. Вона самовіддано працює для підтримки людей, які були змушені покинути свої домівки у Харківській області через загострення бойових дій у травні 2024. Рік тому вона доєдналась до однієї з місцевих благодійних організацій після загибелі чоловіка, який був волонтером і загинув під час розподілу допомоги у прифронтовій громаді. Підтримка міжнародної спільноти необхідна для забезпечення потреб людей. Але цього недостатньо. Захист мирних мешканців і гуманітарних працівників має бути пріоритетом. Нормами МГП чітко передбачено, що мирні жителі мають бути захищені. Навмисні обстріли цивільного населення і цивільних об'єктів, зокрема лікарень, шкіл і гуманітарних установ, є серйозним порушенням міжнародного права.Світ має пам’ятати про гуманітарну кризу, яка триває в Україні. Не можна сприймати війну як норму. Необхідно подвоїти зусилля, щоби захистити мирних мешканців, забезпечити надання гуманітарної допомоги та, зрештою, досягнути тривалого миру.
Примітка. Представлені фотографії є частиною фотовиставки, яка триватиме у Києві за адресою вул. Бориса Грінченка 7 до 1 вересня 2024 року, а також доступні онлайн. Текст Вікторії Андрієвської та Тані Любимової, редакторка Ніна Дойль.
З 24 лютого 2022 було майже 2 000 випадків, коли постраждали медичні заклади, працівники та пацієнти. "За день до того, як пологовий будинок потрапив під обстріл, я приймала там пологи. Наступного дня нашу пологову лікарню зруйнували",— каже Ірина, директорка пологового будинку. Ірина каже, що їй боляче дивитись на те, як сучасний заклад, де завжди було багато пацієнтів, перетворився на руїни. Українська система охорони здоров’я сильно постраждала від наслідків війни. Станом на 13 серпня 2024 року Всесвітня організація охорони здоров’я підтвердила 1 920 випадків, коли постраждали медичні заклади, працівники або пацієнти. Серед нещодавніх випадків — руйнування дитячої лікарні "Охматдит" унаслідок ракетного обстрілу та обстріли, від яких постраждали й інші медичні заклади столиці.Війна призвела до тяжких наслідків у сфері освіти, загрожуючи майбутньому українських дітей. "З 11 шкіл нашого міста – 6 було зруйновано",— розповідає Олеся, вчителька початкових класів з Харківської області. Її класна кімната перетворилася на руїни. Війна призвела до тяжких наслідків у сфері освіти, що ставить під загрозу майбутнє українських дітей. За даними Уряду України, близько 4 000 закладів освіти були пошкоджені та 365 зруйновані.Гуманітарні працівники часто працюють у небезпечних умовах в регіонах, де потреби найбільші. Війна продовжує руйнувати життя та загострювати гуманітарні потреби по всій Україні. Згідно з Планом гуманітарних потреб та реагування, у 2024 році 14,6 мільйона людей, включаючи 3,2 мільйона дітей, потребують невідкладної гуманітарної допомоги.Місцеві організації відіграють провідну роль у гуманітарному реагуванні. Їхні зусилля вкрай важливі для того, щоб доставити допомогу людей, які найбільше цього потребують, зокрема поблизу лінії фронту, де люди майже не можуть самі забезпечити свої потреби.Працівники гуманітарних організацій ризикують життям для допомоги іншим, у той час, як їхні близькі теж потерпають від наслідків війни. У 2023 році загинуло найбільше гуманітарних працівників у світі за всю історію гуманітарної діяльності, а 2024 рік може стати ще гіршим. В Україні з лютого 2022 року загинуло щонайменше 25 гуманітарних співробітників, ще 66 отримали поранення. "Я продовжуватиму працювати стільки, скільки потрібно, адже людям необхідна допомога",— каже Ірина. Вона самовіддано працює для підтримки людей, які були змушені покинути свої домівки у Харківській області через загострення бойових дій у травні 2024. Рік тому вона доєдналась до однієї з місцевих благодійних організацій після загибелі чоловіка, який був волонтером і загинув під час розподілу допомоги у прифронтовій громаді. Підтримка міжнародної спільноти необхідна для забезпечення потреб людей. Але цього недостатньо. Захист мирних мешканців і гуманітарних працівників має бути пріоритетом. Нормами МГП чітко передбачено, що мирні жителі мають бути захищені. Навмисні обстріли цивільного населення і цивільних об'єктів, зокрема лікарень, шкіл і гуманітарних установ, є серйозним порушенням міжнародного права.Світ має пам’ятати про гуманітарну кризу, яка триває в Україні. Не можна сприймати війну як норму. Необхідно подвоїти зусилля, щоби захистити мирних мешканців, забезпечити надання гуманітарної допомоги та, зрештою, досягнути тривалого миру.
Примітка. Представлені фотографії є частиною фотовиставки, яка триватиме у Києві за адресою вул. Бориса Грінченка 7 до 1 вересня 2024 року, а також доступні онлайн. Текст Вікторії Андрієвської та Тані Любимової, редакторка Ніна Дойль.
1 of 5
Історія
31 липня 2024
ЮНОПС підтримує стійкість Миколаєва
На третьому році повномасштабного вторгнення Росії в Україну ситуація залишається вкрай складною для громад по всій країні. Постійні атаки на об'єкти цивільної інфраструктури, в тому числі заклади охорони здоров'я, освіти, енергетичні об'єкти, призвели до того, що громади стикаються з регулярними відключеннями світла, перебоями у водопостачанні та перспективою вкрай складної зими.Миколаїв, що перебував під облогою у 2022-му та залишився без основного джерела питної води з перших місяців вторгнення, дуже гостро відчуває на собі всі ці виклики. Роботи з відновлення міста стикаються з постійними загрозами.“Основна історія цього всього полягає в тому, що в нас постійно йдуть обстріли. Вони були, і вони можуть бути в майбутньому”, – пояснює Микола Логвінов, Директор “Миколаївоблтеплоенерго”.Аби сприяти безперебійному проходженню опалювального сезону, ЮНОПС нещодавно передало комунальному підприємству “Миколаївоблтеплоенерго” шість мультипаливних мобільних котелень. Їх можна переміщати містом та підключати до тепломережі в тих місцях, де виникає брак потужності внаслідок атак чи поломок. ЮНОПС уже передавало Миколаєву подібні системи у 2023-му.“Ці котельні можна буде перемістити на ті об'єкти, де є потреба, і забезпечити теплопостачання для населення міста Миколаєва,” – додає Микола Логвінов. “Війна триває, проте ми завжди підкреслювали, що відновлення України не може чекати. Воно має розпочинатись якомога швидше”, – коментує Саймон Портер, в.о. Директора Офісу ЮНОПС в Україні. “Співпрацюючи з Данією в Миколаєві, ми допомагаємо закласти підвалини кращого майбутнього, вирішуючи проблеми сьогодення”, – зазначає Саймон Портер.Визнаючи, що в місті й області досі залишаються нагальні потреби, уряд Данії продовжив партнерство з ЮНОПС до літа 2025-го року, виділивши додаткові 4.4 млн дол. США на нові закупівлі.Поставка мобільних котелень є черговим етапом співпраці ЮНОПС та Данії. Разом вони вже надали Миколаєву та області допомоги на більш ніж 17 млн дол. США.“Ми хочемо, щоб миколаївці вийшли на новий рівень якості життя, і щоб їхнє життя тут було дійсно комфортне”, – ділиться Якоб Торрільд Хансен, Голова Офісу Посольства Данії в Миколаєві.У межах партнерства, ЮНОПС працює над задоволенням критичних потреб міста та області з кінця 2022 року. Так, агенція передавала генератори для міських служб, мобільні котельні, автобуси, різноманітну будівельну техніку, обладнання для пожежогасіння та водопостачання. Всі ці заходи були спрямовані на підтримання роботи критичних систем життєзабезпечення в регіоні.Окрім придбання обладнання, ЮНОПС спільно з Данією та місцевими партнерами впроваджує в Миколаєві комплексний проєкт відновлення громад. Цей проєкт передбачає ремонт житлових будівель, місць спільного користування в мікрорайонах та шкіл. Він має на меті відродити мікрорайони Миколаєва, надавши людям безпечне житло, можливості працевлаштування та доступ до освіти.
1 of 5
Історія
05 липня 2024
Транзитний центр у Харкові: затишок після вимушеного переміщення
Автори: Вікторія Андрієвська, Таня ЛюбімоваЕвакуйовані люди та гуманітарні працівники розповіли, що вони пережили.Валентина: “Залишити все” 65-річна пані Валентина з донькою приїхали до транзитного центра з села Охримівка, розташованого лише за 4 км від кордону з Російською Федерацією, машиною, яку для них знайшов друг родини.“Це були жахливі дні, ми мусили ховатись у підвалі дому через постійні обстріли, — згадує Валентина. — Ми бігма зібрались та взяли з собою лише маленьку валізу з речами, тому нам зараз потрібне все — від зубних щіток до одягу”. Стримуючи сльози, Валентина розповіла, що саме вони були змушені залишити вдома: “У нас був і будинок, і город доглянутий, де у нас були овочі. Завдяки цьому ми й зводили кінці з кінцями. Кидати все, особливо друзів та рідних, які вирішили залишитися, — це було найважче”.Друзі знайшли для них маленьку квартиру у Харкові. У транзитному центрі Валентина зареєструвалась для отримання грошової допомоги та отримала постільну білизну та інше необхідне.Гуманітарне реагування у ХарковіЗ 10 травня близько 50 гуманітарних організацій об’єдналися, щоб допомогти людям виїхати та отримати необхідну підтримку у транзитному центрі та місцях тимчасового проживання (МТП).За місяці невпинних обстрілів у багатьох людей, особливо літніх людей та людей з інвалідністю, майже нічого не залишилося.“Люди евакуювались за підтримки гуманітарних організацій, деякі виїхали самостійно, — пояснює гуманітарна працівниця Координаційного гуманітарного центру Ірина. — Після того, як минулого року її чоловік, якій був волонтером, загинув під час евакуації з Куп’янського району на Харківщині, вона доєдналась до команди центру.“У транзитному центрі люди можуть отримати їжу, воду, одяг, матраци, постільну білизну, побутові речі, засоби гігієни та інше необхідне”, – розповідає вона.Завдяки гуманітарним організаціям люди також можуть звернутися за психологічною підтримкою та юридичною допомогою, включаючи допомогу з отриманням компенсації за пошкоджене чи знищене майно. Організації працюють у центрі та за потреби надають юридичний супровід людям. Як пояснює співробітник неурядової організації FHI360 Ярослав: “Багато людей, які сюди приходять, — це літні люди. Деякі з них були вимушені залишати домівки вже не вперше. Для них це великий стрес. Деякі зазнали сильних психологічних травм, у деяких — панічні атаки”.Щоб забезпечити необхідну допомогу, у центрі цілий день працюють психологи.Гуманітарні співробітники також працюють на харківському залізничному вокзалі, направляючи для отримання допомоги людей, що виїхали самостійно і можуть потребувати підтримки.Багатоцільова грошова допомога Грошова допомога — одна з найбільш потрібних у транзитному центрі.“У такій гуманітарній ситуації, як в Україні, перевага надається грошовій допомозі, тому щодо у людей, які були змушені покинути домівки, є різні потреби, — каже співробітник БФ “Право на захист” Анатолій. — За ці гроші вони можуть купити ті речі, які їм найбільше потрібні. Для когось це може бути одяг або їжа, для інших – медикаменти”.Близько 5 000 людей, які зареєструвались для отримання грошової допомоги з 10 по 30 квітня, здебільшого отримали її протягом тижня.Програма гуманітарної багатоцільової грошової допомоги в Україні — одна з наймасштабніший у світі. В Україні її надають близько 50 організацій. З лютого 2022 року партнерські організації надали багатоцільову грошову допомогу понад 10 мільйонам людей.Відчуття безпеки у місці тимчасового проживання“Більшість людей, які були змушені покинути свої домівки, знайшли прихисток у родичів та друзів, — каже Ірина. — А ті, кому нема куди йти, розмістилися у місцях тимчасового проживання, організованих у гуртожитках та інших приміщеннях, де була можливість тимчасового розмістити людей”.З середини травня близько 1 000 людей, включаючи більш ніж 70 дітей та 140 людей з обмеженою мобільністю, розселили у 46 місцях тимчасового проживання у Харкові та сусідніх населених пунктах У цих МТП люди отримують продукти, гарячу їжу, воду, засоби гігієни та продовольчі товари, грошову допомогу, медичні послуги та психологічну допомогу. Гуманітарні організації відстежують ситуацію у місцях тимчасового проживання і надають необхідну підтримку.“Усі засоби гігієни, усе, що нам потрібно, — у цих коробках, включаючи одяг. Є навіть кольорові шпильки для волосся”, — каже Тамара. Вона зі своїм чоловіком Миколою зайняли одну з кімнат у МТП після того, як їхній будинок у Слобожанському було майже зруйновано чотирма ударами. Волонтерка Товариства Червоного Хреста України з Вовчанська Віта розповідає: “Чим більше людей евакуюється, тим більше зростають потреби”. Вона разом з родиною виїхала у перші дні евакуації й зараз присвячує увесь свій час допомозі іншим.“Я допомагатиму стільки, скільки потрібно. Це наші люди, і їм необхідна допомога”.
1 of 5
Пресреліз
01 жовтня 2024
НЕОБХІДНО ЗАХИСТИТИ МИРНИХ МЕШКАНЦІВ ПІД ЧАС ВІЙНИ
Унаслідок чергового жахливого обстрілу Збройних сил Російської Федерації загинули та отримали поранення мирні жителі, цього разу вранці на ринку в Херсоні, де завжди є люди. Також було пошкоджено торгівельні точки та зупинку громадського транспорту.З початку повномасштабного вторгнення Збройних сил Російської Федерації у 2022 році тисячі людей, які просто жили звичайним життям та займалися звичайними справами — на ринках, у школах та лікарнях, — так і не повернулися додому через наслідки війни.Обстріли мирних мешканців та цивільної інфраструктури суворо заборонені міжнародним гуманітарним правом і мають бути припинені.
1 of 5
Пресреліз
28 вересня 2024
Спостерігачі ООН з прав людини засуджують смертоносні атаки на медичні заклади на північному сході України
Вранці 28 вересня два баражуючі боєприпаси влучили у клінічну лікарню Святого Пантелеймона в Сумах з інтервалом приблизно в 45 хвилин. Найбільше людей загинуло під час другого вибуху, який стався, коли на місце події прибули служби порятунку, а пацієнти намагалися евакуюватися. «Сьогоднішній жахливий напад на лікарню, коли під час другого вибуху постраждали медики та пацієнти, підкреслює триваюче нехтування спеціальним захистом, який надається медичним установам згідно з міжнародним гуманітарним правом», - сказала Даніель Белль, Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ). «Лише минулого тижня я була у Сумському геріатричному пансіонаті, в якому внаслiдок нападу 19 вересня, трагiчно постраждали вразливі мешканці старшого віку», додала вона.Місто Суми та прилеглі райони зазнають дедалі частіших обстрілів відтоді, як 6 серпня українські збройні сили розпочали вторгнення до Курської області Російської Федерації. Сьогоднішній обстріл – це вже третій обстріл медичних закладів у Сумах з того часу. 13 серпня ракета влучила в лікарняний комплекс міста, пошкодивши три медичні установи: Сумський обласний клінічний госпіталь для ветеранів війни, Сумську обласну дитячу лікарню та Сумський обласний клінічний кардіологічний центр. 19 вересня відбувся черговий обстріл Сумського геріатричного пансіонату для ветеранів війни та праці, розташованого поруч із пошкодженим 13 серпня лікарняним комплексом. Також постраждали Сумський обласний клінічний кардіологічний диспансер та Сумська обласна дитяча лікарня. ММПЛУ підтвердила, що в результаті обстрілу 19 вересня загинула одна цивільна особа і 13 отримали поранення. Медичні заклади перебувають під захистом міжнародного гуманітарного права і мають право на особливий захист. Вони не повинні бути об'єктом нападів. «Ці неодноразові смертоносні напади завдають незмірних страждань цивільному населенню і серйозно впливають на базові медичні послуги. Вкрай важливо, щоб ці порушення негайно припинилися, а винні були притягнуті до відповідальності», - підсумувала Белль. Загалом, ММПЛУ підтвердила, що з 6 серпня у Сумській області загинули 42 цивільні особи і 153 отримали поранення.
1 of 5
Пресреліз
28 вересня 2024
ЛІКАРНІ НІКОЛИ НЕ МАЮТЬ ПОТРАПЛЯТИ ПІД УДАР
Я обурений ударами Збройних сил Російської Федерації сьогодні вранці, унаслідок яких було пошкоджено лікарню в місті Суми на північному сході України та загинули та отримали поранення кілька людей. Місця надання медичної допомоги завжди мають бути в безпеці та не мають потерпати від такого жахливого впливу бойових дій. Через повторний удар поранені постраждали ще більше, а рятувальники не мали змоги проводити рятувальну операцію. Удари по поранених та тих, хто їм надає їм допомогу, заборонені міжнародним гуманітарним правом (МГП). Цивільне населення та цивільна інфраструктура не мішень. Київ, 28 вересня 2024 року
1 of 5
Пресреліз
23 вересня 2024
Комісія ООН з розслідування порушень в Україні знайшла додаткові докази розповсюджених схем застосування катувань з боку російської влади
Широке географічне охоплення та розповсюджені схеми застосування катувань демонструють, що катування здійснювалися як звичайна та прийнятна практика з почуттям безкарності – заявила сьогодні Комісія у своєму останньому оновленні Раді з прав людини. Подальше розслідування Комісією випадків катувань свідчить про те, що російська влада застосовувала катування в тих регіонах України, які взяла під контроль. Нові докази підтверджують попередній висновок Комісії про те, що катування, вчинені російською владою, були широко поширені.Комісія визначила додаткові спільні елементи у застосуванні катувань російською владою, підтвердивши попередні висновки про систематичний характер цих дій. Одним з таких елементів є неодноразова практика насильницьких методів у місцях позбавлення волі в Російській Федерації, де утримуються ув'язнені з України. Така практика спостерігається в декількох великих пенітенціарних установах на окупованих територіях України. Ще один спільний елемент, що випливає з доказів, вказує на скоординоване залучення співробітників конкретних служб Російської Федерації до катувань у всіх місцях позбавлення волі, розслідуваних Комісією. Систематичне застосування сексуального насильства переважно щодо чоловіків також використовується як метод катувань, який спостерігається майже у всіх зазначених місцях позбавлення волі. Крім того, Комісія бере до уваги свідчення колишніх ув'язнених про персонал в'язниць у Російській Федерації, які вказують на накази про жорстоке поводження. Докази також свідчать, що в деяких місцях позбавлення волі накази про жорстоке поводження видавалися вищими посадовими особами російської влади, які або схвалювали, або не вживали заходів для припинення такого поводження. Постраждалий (цивільна особа), якого катували десять днів поспіль, повідомив Комісії: "Найгірше те, що злочинці робили все мовчки й професійно. Я зрозумів, що вони роблять це з багатьма, і вони нас не вважають людьми". Ці порушення спричинили багатьом постраждалим серйозні або непоправні фізичні ушкодження та травми. Більшість з них підкреслювали глибокий психологічний вплив пережитого на них та їхні сім'ї. Деякі постраждалі повідомили про значні труднощі з реінтеграцією в суспільство та відновлення відносин з близькими. Вони наголосили на необхідності психологічної та соціальної підтримки як для себе, так і для своїх сімей.Комісія також продовжує документувати атаки зі застосуванням зброї вибухової дії на цивільні об'єкти в населених районах, що призводить до руйнівних наслідків. Вона розслідувала атаки, від яких постраждали медичні установи, об'єкти культури, житлові будинки та супермаркети на підконтрольних Україні територіях.Продовжуючи розслідування масштабних атак Російської Федерації на енергетичну інфраструктуру України, частина яких спричинила перебої в подачі електроенергії та торкнулася мільйонів громадян, Комісія виявила нові докази впливу цих атак на здоров'я та добробут населення.Відключення електроенергії особливо вплинули на вразливі групи населення. Наприклад, літні люди та люди з інвалідністю натрапляють на труднощі з доступом до бомбосховищ під час надзвичайних ситуацій, обмеженим доступом до життєво важливих медичних пристроїв та підвищеною ізоляцією, що значно підвищує їхню вразливість. Перебої в електропостачанні також порушили онлайн-освіту, що особливо вплинуло на дітей-переселенців та дітей з інвалідністю, які частіше розраховують на дистанційне навчання. Комісія підтвердила важливість продовження розслідувань, виявлення винних та притягнення до відповідальності, а також надання всебічної підтримки постраждалим. Вона закликає всі сторони співпрацювати та координувати зусилля з цих важливих питань. З усним звітом, поданим до Ради ООН з прав людини, можна ознайомитися тут.Члени Комісії з розслідування порушень в Україні доступні для інтерв’ю.Довідкова інформація: Незалежна міжнародна комісія ООН з розслідування порушень в Україні є незалежним органом, дорученим Радою ООН з прав людини, зокрема, розслідувати всі ймовірні порушення та утиски прав людини, порушення міжнародного гуманітарного права та пов’язані із ними злочини в контексті агресії Російської Федерації проти України. Комісія звітуватиме про свою діяльність перед Генеральною Асамблеєю у жовтні 2023 року та Радою ООН з прав людини у березні 2024 року. До складу Комісії входять Ерік Мьосе (голова), Пабло де Грейф та Врінда Ґровер.Більше інформації про роботу Комісії можна знайти за наступним посиланням.Для запитів ЗМІ, будь ласка, зв’яжіться з наступними співробітниками: Саулє Мухаметрахімова, радниця зі зв’язків із засобами масової інформації при Комісії з розслідування порушень в Україні, saule.mukhametrakhimova@un.org або (+43-1) 26060-83450 або (+43 676) 3493464; Тод Пітман, радник зі зв’язків із засобами масової інформації відділу підтримки розслідувань Ради ООН з прав людини, todd.pitman@un.org або (+41) 76 691 1761; або Паскаль Сім, пресофіцер Ради з прав людини, simp@un.org.
1 of 5
Пресреліз
23 вересня 2024
Організація Об'єднаних Націй ухвалила новаторський Пакт майбутнього з метою трансформації глобального управління
Цей Пакт є кульмінацією інклюзивного, багаторічного процесу адаптації міжнародного співробітництва до реалій сьогодення та викликів завтрашнього дня. Пакт є наймасштабнішою міжнародною угодою за багато років, яка охоплює абсолютно нові сфери, а також питання, щодо яких не було досягнуто згоди протягом десятиліть. Також він спрямований насамперед на те, щоб міжнародні інституції могли бути ефективними у сучасному світі, який сильно змінився з моменту їхнього заснування. Як зазначив Генеральний секретар: «Ми не можемо створити майбутнє, придатне для наших онуків і онучок, за допомогою системи, побудованої нашими бабусями і дідусями». Загалом угода Пакту є потужною заявою про готовність країн підтримувати Організацію Об’єднаних Націй, міжнародну систему та право. Лідери виклали чітке бачення міжнародної системи, в рамках якої обіцянки будуть виконані і яка краще представляє сучасний світ та спирається на енергію та досвід урядів, громадянського суспільства та інших ключових партнерів.«Пакт майбутнього, Всесвітній цифровий договір та Декларація для майбутніх поколінь відчиняють двері до нових і невикористаних можливостей», — сказав Генеральний секретар під час свого виступу на відкритті Саміту майбутнього. Президент Генеральної Асамблеї зазначив, що Пакт «закладе основу для сталого, справедливого та мирного глобального порядку — для всіх людей і націй». Пакт охоплює широкий спектр питань, зокрема мир і безпеку, сталий розвиток, зміну клімату, цифрову співпрацю, права людини, гендер, молодь і майбутні покоління, а також трансформацію глобального управління. Ключові положення Пакту включають: У сфері миру та безпекиНайпрогресивніша та найчіткіша готовність до реформи Ради Безпеки вперше з 60-х років ХХ століття, що включає покращення ефективності та репрезентативності Ради, зокрема шляхом усунення історично недостатньої репрезентації країн Африки як пріоритету. Перше за більш ніж десятиліття багатостороннє зобов'язання щодо ядерного роззброєння з чітким наміром повної ліквідації ядерної зброї.Угода про зміцнення міжнародних засад, що регулюють космічний простір, зокрема чітке зобов'язання запобігати перегонам озброєнь у космічному просторі та необхідність гарантувати, що всі країни можуть отримати користь від безпечного та сталого дослідження космічного простору. Кроки для уникнення зловживання новими технологіями та використання їх як зброї, зокрема таких, як летальна автономна зброя. Також закони війни повинні застосовуватися до цих і багатьох інших нових технологій. Про сталий розвиток, клімат і фінансування розвиткуВесь Пакт розроблено для прискорення реалізації Цілей сталого розвитку. Найдокладніша угода в ООН щодо необхідності реформування міжнародної фінансової архітектури, щоб вона краще представляла та слугувала країнам, що розвиваються, зокрема:– Забезпечення країнам, що розвиваються, більшого впливу на те, як ухвалюються рішення в міжнародних фінансових установах; – Мобілізація більшого обсягу фінансування від міжнародних банків розвитку з метою надання допомоги країнам, що розвиваються, відповідно до їхніх потреб розвитку;– Перегляд архітектури суверенного боргу для забезпечення того, щоб країни, що розвиваються, могли стабільно брати позики для інвестування у своє майбутнє, співпрацюючи з МВФ, ООН, G20 та іншими ключовими гравцями; – Зміцнення глобальної мережі фінансової безпеки для захисту найбідніших у разі фінансових та економічних потрясінь шляхом конкретних дій МВФ та держав-членів;– Прискорення заходів щодо вирішення проблеми зміни клімату, в тому числі шляхом збільшення фінансування для допомоги країнам в адаптації до зміни клімату та з інвестиціями у відновлювані джерела енергії. Удосконалення вимірювання людського прогресу, відхід від ВВП для аналізу людського та планетарного добробуту та сталого розвитку. Зобов'язання розглянути шляхи запровадження глобального мінімального рівня оподаткування заможних осіб. Щодо зміни клімату, підтвердження необхідності утримати зростання глобальної температури на 1,5 °C вище доіндустріального рівня та відмови від викопного палива в енергетичних системах для досягнення нульового рівня викидів до 2050 року.Про цифрову співпрацюВсесвітній цифровий договір, який додається до Пакту, є першим комплексним глобальним документом для цифрового співробітництва та управління ШІ.В основі Договору лежить зобов’язання розробляти, використовувати та керувати технологіями на благо всіх. Це включає зобов’язання світових лідерів щодо:– Підключити всіх людей, школи та лікарні до Інтернету;– Закріпити цифрове співробітництво в галузі прав людини та міжнародного права;– Зробити онлайн-простір безпечним для всіх, особливо для дітей, завдяки діям урядів, технологічних компаній і соціальних мереж;– Забезпечити управління штучним інтелектом із дорожньою картою, яка включає міжнародну наукову групу та глобальний політичний діалог щодо ШІ;– Зробити дані більш відкритими та доступними за допомогою угод щодо відкритих даних, моделей і стандартів;– Це також перше глобальне зобов’язання щодо управління даними, яке вносить його до порядку денного ООН і вимагає від країн вжити конкретних заходів до 2030 року.Молодь і майбутні поколінняПерша в історії Декларація про майбутні покоління з конкретними кроками для врахування інтересів майбутніх поколінь в ухваленні рішень, зокрема включаючи можливого Спецпредставника майбутніх поколінь.Зобов’язання створити більш значущі можливості участі молодих людей в ухваленні рішень, які формують їхнє життя, особливо на глобальному рівні.Права людини та гендерПосилення нашої роботи у сфері прав людини, гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок.Чіткий заклик до необхідності захисту правозахисників.Потужний сигнал про важливість залучення інших зацікавлених сторін до глобального управління, включаючи місцеві та регіональні органи влади, громадянське суспільство, приватний сектор та інші.У Пакті та додатках до нього є положення щодо подальших дій для забезпечення зобов'язань.Як відбувався самітМільйони голосів та тисячі зацікавлених сторін з усього світу долучилися до саміту та Пакту.Саміт зібрав понад 4000 людей – глав держав і урядів, спостерігачів, міжурядових організацій, агенції ООН, громадянське суспільство та неурядові організації. У рамках ширшої ініціативи з залучення широкого кола учасників, офіційному саміту передували Дні дій 20-21 вересня, які залучили понад 7000 людей, що представляють усі верстви суспільства. Під час Днів дій усі зацікавлені сторони взяли на себе тверді зобов’язання діяти, а також обіцяли виділити 1,05 мільярда доларів США на розвиток цифрової інклюзії.Додаткова інформація: https://www.un.org/en/summit-of-the-future
Контакти для ЗМІ: Франсін Харріган, Департамент глобальних комунікацій ООН | harriganf@un.org
Стефанія Піфанеллі, Виконавчий офіс Генерального секретаря ООН | piffanelli@un.org
Джеклін Кей Топасіо, Виконавчий офіс Генерального секретаря ООН | jackquelyn.topacio@un.org
Контакти для ЗМІ: Франсін Харріган, Департамент глобальних комунікацій ООН | harriganf@un.org
Стефанія Піфанеллі, Виконавчий офіс Генерального секретаря ООН | piffanelli@un.org
Джеклін Кей Топасіо, Виконавчий офіс Генерального секретаря ООН | jackquelyn.topacio@un.org
1 of 5
Нові публікації
1 / 11
Матеріали
03 липня 2024
Матеріали
31 травня 2024
Матеріали
18 квітня 2024
1 / 11