Звернення Координатора системи ООН в Україні та Гуманітарного координатора Матіаса Шмале з нагоди Міжнародного дня боротьби з сексуальним насильством, пов’язаним із конфліктами.

Сьогодні ми з глибоким сумом відзначаємо Міжнародний день боротьби з сексуальним насильством, пов’язаним із конфліктами. 

Я звертаюся до вас з офісу громадської організації «Нумо, Сестри», однієї з чотирьох організацій, очолюваних постраждалими, що отримують підтримку від ООН Жінки.

У четвертий рік повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну, Організація Об’єднаних Націй висловлює солідарність з усіма, хто пережив насильство, і підтверджує свою відданість принципам справедливості, гідності та відповідальності.

У період з лютого 2022 року по грудень 2024 року Організація Об’єднаних Націй в Україні задокументувала 433 випадки сексуального насильства, пов’язаного з війною, вчиненого проти 302 чоловіків, 119 жінок, 10 дівчат та 2 хлопців. Ці дані не відображають повного масштабу чи реального рівня поширеності цього хронічно замовчуваного злочину. Стигма, небезпека, соціальний тиск і нестача послуг заважають багатьом постраждалим звернутися за допомогою.

ООН мобілізувала значні ресурси та експертизу для просування законодавчих реформ, створення системи репарацій, надання комплексних послуг постраждалим, а також зміцнення національної спроможності застосовувати травмоорієнтовані підходи в розслідуваннях і судових процесах. ООН сприяла створенню Платформи підтримки постраждалих і Центрів по всій країні, які надають життєво важливі послуги та інформацію.

Центральним принципом нашої роботи залишається підхід, орієнтований на потреби постраждалих. Ми продовжуємо посилювати голоси тих, хто пережив насильство. Це особливо важливо для чоловіків, які пережили насильство, адже рівень розуміння їхніх потреб та доступність спеціалізованих послуг залишаються обмеженими.

Попри значні досягнення, існує низка викликів, які залишаються невирішеними, зокрема:

• Багато випадків сексуального насильства, пов’язаного з війною, залишаються не задокументованими. Постраждалі мовчать через страх і сором. Часто вони не знають, що не лише зґвалтування, але й інші форми сексуального насильства є міжнародними злочинами, за які можна вимагати допомоги, справедливості та репарацій.
• Вкрай нестабільна ситуація на лінії фронту ускладнює або унеможливлює доступ незалежних правозахисників до постраждалих для документування їхнього досвіду.
• Системи реагування на національному та місцевому рівнях і послуги, орієнтовані на постраждалих, зазнали серйозного впливу війни.
• Медичні заклади та безпечні простори у сільській місцевості та в регіонах, постраждалих від війни, часто не мають необхідних ресурсів для надання спеціалізованої допомоги, особливо чоловікам.
• Багато важливих правозахисних організацій, очолюваних постраждалими та жінками, працюють в умовах хронічного недофінансування.

ООН закликає до довгострокового і гнучкого фінансування громадянського суспільства, щоб забезпечити критично важливі сервіси для постраждалих та сприяти відновленню гідності, надії та зцілення через справедливість. 

Ми високо цінуємо лідерство Уряду України у просуванні справедливості для постраждалих у співпраці з організаціями, очолюваними постраждалими, і правозахисними організаціями жінок.

Ми знову закликаємо світову спільноту інвестувати у довгострокову підтримку систем правосуддя та міжнародну відповідальність, щоб покласти край безкарності, захистити постраждалих і запобігти новим злочинам.