Наші історії. Дізнайтеся більше про нашу роботу для досягнення Цілей сталого розвитку.

«Лише за останній тиждень ми стали свідками одного з найбільших повітряних бомбардувань України з часу повномасштабного вторгнення Російської Федерації у лютому 2022 року», - заявила директорка Департаменту з політичних питань і питань миробудівництва Кайоко Ґотох.За її словами, у період з 13 по 14 травня Росія, ймовірно, запустила понад 1500 безпілотників і десятки ракет, націлених на міста по всій території України. Мирне населення щодня під ударамиНайсмертоносніший інцидент стався 14 травня, коли ракета, за повідомленнями, зруйнувала дев’ятиповерховий житловий будинок у Києві, внаслідок чого загинули 24 людини та щонайменше 48 отримали поранення.«Ці масштабні атаки тривають щодня», - зазначила вона, додавши, що лише минулого місяця загинули щонайменше 238 цивільних осіб і 1404 були поранені. «Це найвищий місячний показник жертв серед цивільного населення з липня 2025 року», - сказала вона. «Це також свідчить про постійну тенденцію зростання шкоди цивільним».«Ми рішуче засуджуємо всі атаки проти цивільного населення та цивільної інфраструктури, де б вони не відбувалися», - додала вона. Гуманітарні працівники під вогнем Пані Ґотох повідомила, що минулого тижня персонал ООН потрапив у два «тривожні інциденти, пов’язані з безпілотниками». Це питання також прокоментувала високопосадовиця Управління ООН з координації гуманітарних питань.Едем Восорну, директорка з кризового реагування Управління з питань координації гуманітарних питань, повідомила, що «два окремі конвої, чітко позначені як такі, що належать до Організації Об’єднаних Націй», були атаковані 12 та 14 травня.«Ці зухвалі інциденти не є поодинокими. Того ж тижня інші гуманітарні місії також зазнали ударів, що призвело до поранень серед гуманітарних працівників та пошкодження майна», - сказала вона.Атаки посилюютьсяКрім того, за перші чотири місяці року загинули троє гуманітарних працівників, ще десятеро були поранені.«Ці атаки посилюються, роблячи доставку гуманітарної допомоги дедалі складнішою, а в деяких районах майже неможливою», - зазначила пані Восорну.«Гуманітарні працівники в Україні ризикують життям, щоб рятувати інших. Однак застосовувана зброя - дешева й смертоносна 0 швидко змінює саму сутність надання життєво необхідної допомоги».
  Попри небезпеку, ООН разом із партнерами продовжує надавати допомогу там, де є доступ, однак потреби зростають, і план допомоги Україні на суму 2,3 млрд доларів на сьогодні профінансований лише приблизно на 845 млн доларів.Вона закликала членів Ради забезпечити дотримання міжнародного гуманітарного права та своєчасне фінансування гуманітарних операцій. Тимчасове перемир’я та обмін полоненими Пані Ґотох зазначила, що на тлі зростаючих руйнувань і втрат людських життів Генеральний секретар ООН привітав оголошення триденного припинення вогню між Києвом і Москвою з 9 по 11 травня за сприяння США.«Ми також глибоко занепокоєні ескалацією атак з боку Російської Федерації майже одразу після завершення режиму припинення вогню».Генеральний секретар також привітав домовленість про обмін військовополоненими. Перший етап відбувся 15 травня, коли 205 полонених українців повернулися додому. Занепокоєння щодо депортованих українських дітей Тим часом ООН залишається стурбованою долею дітей, які були депортовані та примусово переміщені з України, адже їх «швидке й безпечне повернення вимагатиме послідовної взаємодії обох сторін».Завершуючи брифінг, пані Ґотох нагадала, що минув рік від відновлення прямих переговорів між Україною і Росією.«Хоча прямі переговори, які наразі призупинені, ще не призвели до прориву, дипломатія дозволила тисячам військовополонених повернутися додому, а також забезпечила можливість гідного поховання загиблих військових»,- сказала вона.«Переговори мають відновитися без подальших зволікань, щоб запобігти подальшій ескалації та досягти відчутного прогресу на шляху до повного, негайного та безумовного припинення вогню».Джерело: UN news