Нове
Пресреліз
25 липня 2024
ОЛЕНІВКА: ДВА РОКИ З МОМЕНТУ СМЕРТЕЛЬНОГО УДАРУ, ЯКИЙ ЗАБРАВ ЖИТТЯ ДЕСЯТКІВ УКРАЇНСЬКИХ ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ, – ЗАКЛИК ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ НЕ СТИХАЄ
Дізнатися більше
Пресреліз
25 липня 2024
ФІНЛЯНДІЯ ПОЖЕРТВУВАЛА 2 МІЛЬЙОНИ ЄВРО ВСЕСВІТНІЙ ПРОДОВОЛЬЧІЙ ПРОГРАМІ ООН ДЛЯ ПІДТРИМКИ УКРАЇНСЬКИХ ПЕНСІОНЕРІВ
Дізнатися більше
Пресреліз
17 липня 2024
Голова ООН в Україні Деніз Браун зустрілася з представниками ЛГБТКІ+ спільноти в Києві
Дізнатися більше
Нове
Публікація
15 квітня 2024
Річний звіт про результати діяльності у сфері відновлення - за 2023 рік
- Вступне слово Координаторки системи ООН в Україні - На третьому році повномасштабного російського
вторгнення, лихо війни продовжує завдавати невимовні
страждання та горе народу України. Вторгнення, яке
є грубим порушенням Статуту ООН і міжнародного
права, призвело до загибелі та поранення тисяч мирних
жителів, масового руйнування об’єктів інфраструктури,
зокрема сотень тисяч будинків, лікарень і шкіл, і глибоко
травмувало людей, незалежно від близькості до лінії
фронту. Війна підірвала українську економіку, звівши
нанівець здобутки у сфері розвитку, досягнуті за останні
роки, і призвела до зубожіння майже 25% населення.Народ України бере на себе надскладне завдання
відновлення після руйнувань, спричинених вторгненням.
З надзвичайною та надихаючою рішучістю, незалежно
від того, чи знаходяться вони поблизу лінії фронту
чи в громадах, де знайшли безпечний прихисток,
українці підтримують один одного, щоб забезпечити
функціонування громад, роботу невеликих магазинів,
ремонт і відбудову шкіл з облаштуванням укриттів,
щоб діти могли відвідувати школу, реконструкцію
лікарень і поліклінік, ремонт доріг і мостів, розмінування
сільськогосподарських угідь і об’єктів критичної та
соціальної інфраструктури.Організація Об’єднаних Націй, гуманітарна спільнота
та наші партнери з розвитку продовжують безупинну
роботу для забезпечення того, щоб люди, які пережили
жахи війни, отримували допомогу, необхідну для
задоволення їхніх найнагальніших потреб, а також
щоб створити умови для їх відновлення. У 2023 році
понад 11 мільйонів людей отримали життєво необхідну
гуманітарну допомогу. Це стало можливим завдяки
зусиллям понад 500 організацій, – майже 70% із них
українські НУО, – нашій тісній співпраці з органами влади
та своєчасній підтримці з боку донорів.Ми також масштабували зусилля з підтримки
відновлення, впроваджуючи дедалі більше заходів,
які пропонують людям довгострокові рішення та
забезпечують можливості знову стати на ноги. ООН
зробила значний внесок у шлях України до процвітаючого
майбутнього, надаючи підтримку у забезпеченні
ефективного збору та аналізу даних для визначення
пріоритетів відновлення, включно з Третьою швидкою
оцінкою завданої шкоди та потреб на відновлення
(RDNA) й Звітом «Оцінка потреб після катастрофи на
греблі Каховської ГЕС» (PDNA), створенням платформ
для залучення громад до прийняття рішень та форумів
для об’єднання Уряду, донорів та громадянського
суспільства, підтримкою малого бізнесу, ремонтом
об’єктів життєво важливої інфраструктури, сприянням
розмінуванню і багатьма іншими заходами.Організація Об’єднаних Націй – 3000 наших співробітників
і 24 агенції – сповнена рішучості продовжувати
підтримувати пріоритети Уряду у процесі відновлення
шляхом забезпечення інвестицій в громади, людський
капітал і національні системи в Україні, а також того,
щоб в процесі відновлення були враховані особливі
потреби жінок, осіб з інвалідністю та маргіналізованих
верств населення.Незважаючи на досягнутий прогрес, цих зусиль
недостатньо, щоб припинити страждання та ліквідувати
руйнівні наслідки вторгнення Росії в Україну. Світ і
міжнародна спільнота не можуть прийняти війну як
нову реальність. Жити під постійними обстрілами,
з постійним відчуттям страху – ненормально. Тому
війна як стан існування людей в Україні не повинна
бути нормалізована. Ми повинні докладати всіх зусиль
для встановлення справедливого миру відповідно
до Статуту ООН.r.
Деніз Браун
Координаторка системи ООН в Україні
вторгнення, лихо війни продовжує завдавати невимовні
страждання та горе народу України. Вторгнення, яке
є грубим порушенням Статуту ООН і міжнародного
права, призвело до загибелі та поранення тисяч мирних
жителів, масового руйнування об’єктів інфраструктури,
зокрема сотень тисяч будинків, лікарень і шкіл, і глибоко
травмувало людей, незалежно від близькості до лінії
фронту. Війна підірвала українську економіку, звівши
нанівець здобутки у сфері розвитку, досягнуті за останні
роки, і призвела до зубожіння майже 25% населення.Народ України бере на себе надскладне завдання
відновлення після руйнувань, спричинених вторгненням.
З надзвичайною та надихаючою рішучістю, незалежно
від того, чи знаходяться вони поблизу лінії фронту
чи в громадах, де знайшли безпечний прихисток,
українці підтримують один одного, щоб забезпечити
функціонування громад, роботу невеликих магазинів,
ремонт і відбудову шкіл з облаштуванням укриттів,
щоб діти могли відвідувати школу, реконструкцію
лікарень і поліклінік, ремонт доріг і мостів, розмінування
сільськогосподарських угідь і об’єктів критичної та
соціальної інфраструктури.Організація Об’єднаних Націй, гуманітарна спільнота
та наші партнери з розвитку продовжують безупинну
роботу для забезпечення того, щоб люди, які пережили
жахи війни, отримували допомогу, необхідну для
задоволення їхніх найнагальніших потреб, а також
щоб створити умови для їх відновлення. У 2023 році
понад 11 мільйонів людей отримали життєво необхідну
гуманітарну допомогу. Це стало можливим завдяки
зусиллям понад 500 організацій, – майже 70% із них
українські НУО, – нашій тісній співпраці з органами влади
та своєчасній підтримці з боку донорів.Ми також масштабували зусилля з підтримки
відновлення, впроваджуючи дедалі більше заходів,
які пропонують людям довгострокові рішення та
забезпечують можливості знову стати на ноги. ООН
зробила значний внесок у шлях України до процвітаючого
майбутнього, надаючи підтримку у забезпеченні
ефективного збору та аналізу даних для визначення
пріоритетів відновлення, включно з Третьою швидкою
оцінкою завданої шкоди та потреб на відновлення
(RDNA) й Звітом «Оцінка потреб після катастрофи на
греблі Каховської ГЕС» (PDNA), створенням платформ
для залучення громад до прийняття рішень та форумів
для об’єднання Уряду, донорів та громадянського
суспільства, підтримкою малого бізнесу, ремонтом
об’єктів життєво важливої інфраструктури, сприянням
розмінуванню і багатьма іншими заходами.Організація Об’єднаних Націй – 3000 наших співробітників
і 24 агенції – сповнена рішучості продовжувати
підтримувати пріоритети Уряду у процесі відновлення
шляхом забезпечення інвестицій в громади, людський
капітал і національні системи в Україні, а також того,
щоб в процесі відновлення були враховані особливі
потреби жінок, осіб з інвалідністю та маргіналізованих
верств населення.Незважаючи на досягнутий прогрес, цих зусиль
недостатньо, щоб припинити страждання та ліквідувати
руйнівні наслідки вторгнення Росії в Україну. Світ і
міжнародна спільнота не можуть прийняти війну як
нову реальність. Жити під постійними обстрілами,
з постійним відчуттям страху – ненормально. Тому
війна як стан існування людей в Україні не повинна
бути нормалізована. Ми повинні докладати всіх зусиль
для встановлення справедливого миру відповідно
до Статуту ООН.r.
Деніз Браун
Координаторка системи ООН в Україні
1 of 5
Пресреліз
03 липня 2024
Голова Генеральної Асамблеї ООН Денніс Френсіс завершив офіційний візит до України
Голова Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй (ГА ООН) Денніс Френсіс завершив дводенний офіційний візит до Києва. У Києві Голова ГА ООН зустрівся з Президентом України Володимиром Зеленським та Міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою. Він провів окремі двосторонні зустрічі з Головою Верховної Ради України Русланом Стефанчуком, Прем'єр-міністром України Денисом Шмигалем та Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини Дмитром Лубінцем.Під час обговорень Голова ГА ООН підкреслив, що агресія Російської Федерації проти України є порушенням Статуту ООН та підтвердив визнання Генеральною Асамблеєю ООН суверенітету, незалежності, єдності та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів. Голова ГА ООН привітав зусилля, спрямовані на просування миру в Україні відповідно до Статуту ООН, міжнародного права та резолюцій Генеральної Асамблеї ООН. Він також висловив сподівання, що результати нещодавнього Саміту миру в Україні забезпечать подальший прогрес у найближчому майбутньому.Під час візиту Голова ГА ООН відвідав Бородянку та Бучу, які раніше були окуповані, де поспілкувався з місцевими мешканцями та на власні очі побачив зруйновані школи, будинки та об'єкти критичної інфраструктури. У Бучі пан Френсіс відвідав храм Святого Апостола Андрія і взяв участь у церемонії запалення свічок на знак вшанування пам'яті загиблих. ООН тісно співпрацює з урядом, місцевою владою та міжнародними партнерами для відновлення громади після руйнувань. "Я хотів би думати, що найтемніші часи для України не попереду, а вже позаду [...], — сказав він. — Ваш видатний успіх сьогодні надихає не лише Генеральну Асамблею ООН, але й людей по всьому світу". Голова ГА ООН також взяв участь у лекції в Маріупольському державному університеті, що наразі базується в Києві, де поспілкувався зі студентами з трьох тимчасово окупованих областей, які вивчають право, політологію, бізнес та соціологію. Він також провів круглий стіл з Координаторкою системи ООН / Гуманітарною координаторкою в Україні Деніз Браун та представниками агенцій ООН в Україні. Під час зустрічей Денніс Френсіс наголошував на необхідності продовження міжнародним співтовариством вкрай важливої підтримки України, зокрема для захисту мирних мешканців та критично важливої цивільної інфраструктури. Голова ГА ООН також скористався нагодою для глибшого ознайомлення з ситуацією на місцях, а також нагальними потребами мирних мешканців і гуманітарних організацій, що надають підтримку. До складу делегації ГА ООН входили керівниця Офісу Голови ГА ООН, старша радниця з питань миру і безпеки та радниця з питань комунікацій.Витрати на поїздку були покриті з бюджету та Цільового фонду Офісу Голови ГА ООН.* *** *Щодо запитів та для отримання додаткової інформації просимо звертатися до:Пані Кетрін Стефан (Katherine Stephan), радниця з питань комунікацій (входить до офіційної делегації): + 1 917 242-6186Пані Кароліна Наззаро (Carolina Nazzaro), радниця зі зв'язків зі ЗМІ: carolina.nazzaro@un.org; + 1 917 892-2751* *** *Вебсайт ГА ООН: www.un.org/pga/78/YouTube: www.youtube.com/@unpga78X (колишній Twitter): www.twitter.com/UN_PGAInstagram: www.instagram.com/unpgaLinkedIn: www.linkedin.com/in/un-pga78/
1 of 5
Звернення
17 лютого 2024
Виступ Координаторки системи ООН в Україні Деніз Браун на презентації третьої «Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення»
Я стояла на цьому самому місці минулого року, коли ми представляли другу RDNA, з цими самими особами, Прем’єр-Міністром України, Європейським Союзом і Світовим банком.
Я думала сьогодні вранці про те, що я тоді казала. Тоді я підкреслила, що ніхто не хоче жити у колективному центрі. Люди хочуть повернутися додому, жити у своїх громадах, відправляти дітей до школи, швидко отримувати медичну допомогу, ходити вулицею на ринок. А найголовніше – жити без страху і психологічних травм, які спричиняє війна.
Те, що я сказала рік тому, вірно й сьогодні, і ми бачимо це щодня: українці рішуче налаштовані повернутися до свого довоєнного життя, з поглядом, спрямованим у майбутнє.
Це – великий виклик для 4,5 мільйона внутрішньо переміщених осіб в Україні та 5,9 мільйона людей, які виїхали через кордони в пошуках безпеки та прихистку в Європі.
Ракетні удари по громадах уздовж лінії фронту й далі, як ми бачили сьогодні вранці, зокрема й тут, у Києві, майже щодня роблять це відновлення викликом. Реальність така – і я бачу це весь час – що переміщення та колективні центри залишаються нещасливою дійсністю для мільйонів українців. Лікарні, школи та порти продовжують піддаватися атакам, зазнавати пошкоджень і руйнувань.
А найбільш жахливим, на мою думку, є те, що цивільних осіб, зокрема й дітей, убивають, ранять і калічать, що ми знов побачили вчора у Донецькій області.
Я знаю, що у RDNA3 це зазначено – ООН зробила свій внесок, діє чудове партнерство з Урядом, Європейським Союзом і Світовим банком – і я також знаю це за результатами своїх поїздок усією країною на даний момент – і це також є у звіті, але ще не згадувалося – гуманітарна допомога та відновлення повинні будуть співіснувати ще довгий час. І наше завдання – зв’язати одне з другим.
Гуманітарна допомога залишається рятівним кругом для мільйонів українців, які через війну, як я вже багато разів говорила, не можуть поїхати додому або які залишаються вдома у прифронтових населених пунктах, тому що в іншому місці їхнє життя не має сенсу. Як я дуже багато разів чула від цих людей, попри їхні щоденні труднощі їхнє життя має ціль, їхнє життя має гідність, яким би важким воно не було.
Я дуже хочу наголосити, що Уряд, Організація Об’єднаних Націй, міжнародні й національні НУО, місцеві волонтери, регіональні та місцеві органи влади – всі ми створили величезну мережу, що дозволяє нам реагувати, коли ракета влучає у громаду, надавати повсякденну підтримку переміщеним, особам з інвалідністю… І у звіті ви почуєте, що з того моменту, коли ми презентували RDNA2, кількість осіб з інвалідністю у країні зросла більш ніж на 7 відсотків. Ми підтримуємо і літніх людей. Отже, ця мережа надає необхідну допомогу.
У Білозерці, де я була десь 10 днів тому, та у Херсоні, де я була минулого понеділка, люди продовжують залежати від цієї допомоги. Отже, реальність така, що гуманітарній допомозі та відновленню знов-таки доводиться співіснувати.
І я дуже хочу подякувати донорам, тому що ваша підтримка дозволила нам разом у 2023 році надати допомогу 11 мільйонам людей.
Проте, який ще життєво важливий крок, крім гуманітарної допомоги, слід зробити, де можливо?
Для ООН – і ви дійсно побачите це у цьогорічному звіті – головним напрямом є відновлення громад.
В Ізюмі, у Миколаєві, у Сумах, за межами Києва в Іванкові люди та влада зараз мають хороші можливості, існують умови для того, щоб виходити за рамки гуманітарної допомоги та повертати собі своє життя.
На основі лідерства місцевої влади, на основі визначених громадами пріоритетів, участі громадянського суспільства, залучення жінок – не просто залучення жінок, а залучення їх як тих, хто ухвалює рішення, осіб з інвалідністю – кількість яких знов-таки зросла – і спільнот меншин, таких як рома – я минулого тижня була в Ужгороді та провела деякий час із ними – отже, за наявності умов, зокрема безпеки, відновлення відбувається.
Надання соціальних послуг відновлюється; школи будуються з бункерами – ми чули, що 90 відсотків дітей записані до шкіл, не обов’язково відвідують школи, але записані до них; лікарні та поліклініки відбудовуються; сільськогосподарські землі та об’єкти критичної соціальної інфраструктури розміновуються; знов відкриваються малі підприємства, причому багатьма з них володіють жінки.
Це доведеться робити поетапно, громада за громадою. І цифри, наведені в цьому звіті, як ви почуєте й побачите, коли ми проведемо презентацію, є дуже великими, трохи приголомшливими.
Проте, відновлення дійсно відбуватиметься у цих громадах.
Я думала про Миколаїв. Коли я у вересні 2022 року вперше побувала там, у місті не було електрики, вода на смак була як сіль, а більшість людей виїхали. Я була там на минулих вихідних, і це – місто, в якому зараз можна жити, й люди повернулися.
RDNA3 – це документ, у якому зафіксовано шкоду та потреби, які обумовлюють визначення національних пріоритетів і фінансових механізмів. Проте, у цьогорічному звіті ми зосереджуємося також на відновленні та людському капіталі.
За цими цифрами стоїть критично важлива необхідність забезпечити, щоб Україна мала людей із потрібними навичками та здатністю повернути назад своє життя й відновити – у всій країні, а не тільки в якійсь її частині – те, що було втрачено.
Хочу закінчити словами про те, що у війні б’ється народ України.
Вплив війни щодня відчуває на собі народ України.
І відновлення країни залежатиме від народу України – за нашої підтримки.
І хоча ми не задоволені тим, що нам доводиться скласти ще одну RDNA, як сказав Геворг, принаймні у нас є документ, який обумовить пріоритети, визначить фінансові потреби й дозволить нам, усім партнерам, націлитися на вирішення спільних завдань.
Дякую за увагу.
***
Детальнішу інформацію див. у прес-релізі.
1 of 5
Пресреліз
28 лютого 2024
Десятилітня окупація Криму Російською Федерацією супроводжується широкомасштабними правопорушеннями
В опублікованій сьогодні доповіді ММПЛУ йдеться про протиправне нав’язування Російською Федерацією кримському населенню російського громадянства, законів та інститутів в усіх сферах життя та придушування супротиву чи незгоди. Доповідь наводить приклади заходів, вжитих Російською Федерацією для обмеження громадянського простору та обмеження основоположних свобод. Ці заходи були вжиті, зокрема, щодо лідерів кримськотатарського народу, яких вона вважає незгодними з окупацією Криму чи політикою Російської Федерації.В той час, як кримським татарам, змушеним тікати з півострова після його незаконної анексії, було заборонено повертатись на батьківщину, багато росіян перебралися до Криму, вочевидь намагаючись змінити його демографічну структуру. Масштабні експропріації об’єктів державної та приватної власності проводились без компенсацій чи дотримання міжнародного права.«Впродовж останнього десятиліття ми документували кроки Російської Федерації, націлені на нав'язування Криму російської мови, культури та інституційних рамок, і водночас вживаючи заходів щодо нищення багатої культурної, мовної та релігійної спадщини півострова», — заявила голова ММПЛУ Даніель Белль.Доповідь зазначає, що протистояння зусиллям Російської Федерації зміцнити свій вплив у Криму зіткнулись із суворими репресіями проти незгодних. Особи, які протистояли чи кидали виклик окупації, постраждали від порушень прав людини, зокрема насильницьких зникнень, свавільних затримань, катувань та жорстокого поводження. ММПЛУ заявляє, що було задокументовано 104 випадки насильницьких зникнень та 55 випадків катування проукраїнських активістів, журналістів та кримських татар.Доповідь зазначає, що окупаційна влада в Криму придушувала свободу самовираження, зокрема самовираження культури та ідентичності меншин, а також серйозно обмежувала свободу віросповідання груп меншин, особливо тих, хто виступає проти офіційних наративів.«Виявлені нами факти щодо ситуації з правами людини в Криму протягом більш як десяти років російської окупації є не лише тривожними самі по собі, але й похмурим попередженням про руйнівні та довготривалі наслідки російської окупації для інших окупованих регіонів України», зазначила Белль.
1 of 5
Історія
19 лютого 2024
Гуманітарні працівники зробили все можливе, щоб допомогти Олександру
“Я не міг ходити; все тіло боліло,“ — згадує 65-річний Олександр з охопленого війною Херсона на півдні України. “Мені було вкрай складно зробити найпростіше: зробити покупки, приготувати їжу або доглянути за собою. Також мені потрібна була операція, яку неможливо було зробити в нашому місті.“У жовтні 2023 року Олександр отримав не пов’язану з війною травму, через що він майже втратив можливість ходити та потребував термінової операції з протезування колінного суглоба. Проте війна, що триває в Україні, особливо інтенсивні бойові дії на півдні та сході, призвели до перебоїв у роботі місцевих постачальників послуг, у тому числі медичних закладів та громадського транспорту. Люди з інвалідністю, травмою чи хворобою опинилися в складній ситуації. “Невпинні бойові дії в громадах поблизу лінії фронту, зокрема на сході та півдні країни, сильно вплинули на цивільну інфраструктуру та порушили роботу громадського транспорту, – говорить Євген Каплін, керівник Гуманітарної місії “Проліска“. - Соціальний транспорт – це справжній порятунок для них.“ Гуманітарна місія “Проліска“ — одна з багатьох гуманітарних організацій, які прийшли на допомогу у зруйнованих війною регіонах. Організація пропонує послуги соціального транспорту, що є справжнім порятунком для мешканців прифронтових міст та сіл. “Мені порадили звернутися до гуманітарної організації [Гуманітарної місії “Проліска“],“ — пояснює Олександр.Це направлення стало вирішальним у пошуках допомоги. І за кілька днів він уже прямував до Ужгорода на заході України, за 1 200 км від його рідного міста, щоб отримати належну медичну допомогу та підтримку.“Проліска“ надає послуги соціального транспорту з 2022 року за підтримки Гуманітарного фонду для України. Організація забезпечила Олександру всю необхідну підтримку. Так, коли йому знадобилася кров під час операції, співробітники організації без вагань здали кров."Для операції літньої людини потрібно було три донори, і я зголосився допомогти. А чому б ні? Просто по-людськи. Тим більше, що я донор з досвідом, кров почав здавати ще до повномасштабного вторгнення – тоді допомагав товаришу. І досі це роблю, бо війна," - пояснює співробітник “Проліски“ Артем Бакало.З моменту повномасштабного вторгнення Російської Федерації в лютому 2022 року гуманітарні партнери у сфері захисту надали підтримку, у тому числі щодо евакуації та соціальних перевезень, близько 1,2 мільйона людей. У 2023 році вони допомогли понад 170 000. людей, 60 % з яких склали літні люди та люди з інвалідністю.
1 of 5
Історія
05 липня 2024
Транзитний центр у Харкові: затишок після вимушеного переміщення
Автори: Вікторія Андрієвська, Таня ЛюбімоваЕвакуйовані люди та гуманітарні працівники розповіли, що вони пережили.Валентина: “Залишити все” 65-річна пані Валентина з донькою приїхали до транзитного центра з села Охримівка, розташованого лише за 4 км від кордону з Російською Федерацією, машиною, яку для них знайшов друг родини.“Це були жахливі дні, ми мусили ховатись у підвалі дому через постійні обстріли, — згадує Валентина. — Ми бігма зібрались та взяли з собою лише маленьку валізу з речами, тому нам зараз потрібне все — від зубних щіток до одягу”. Стримуючи сльози, Валентина розповіла, що саме вони були змушені залишити вдома: “У нас був і будинок, і город доглянутий, де у нас були овочі. Завдяки цьому ми й зводили кінці з кінцями. Кидати все, особливо друзів та рідних, які вирішили залишитися, — це було найважче”.Друзі знайшли для них маленьку квартиру у Харкові. У транзитному центрі Валентина зареєструвалась для отримання грошової допомоги та отримала постільну білизну та інше необхідне.Гуманітарне реагування у ХарковіЗ 10 травня близько 50 гуманітарних організацій об’єдналися, щоб допомогти людям виїхати та отримати необхідну підтримку у транзитному центрі та місцях тимчасового проживання (МТП).За місяці невпинних обстрілів у багатьох людей, особливо літніх людей та людей з інвалідністю, майже нічого не залишилося.“Люди евакуювались за підтримки гуманітарних організацій, деякі виїхали самостійно, — пояснює гуманітарна працівниця Координаційного гуманітарного центру Ірина. — Після того, як минулого року її чоловік, якій був волонтером, загинув під час евакуації з Куп’янського району на Харківщині, вона доєдналась до команди центру.“У транзитному центрі люди можуть отримати їжу, воду, одяг, матраци, постільну білизну, побутові речі, засоби гігієни та інше необхідне”, – розповідає вона.Завдяки гуманітарним організаціям люди також можуть звернутися за психологічною підтримкою та юридичною допомогою, включаючи допомогу з отриманням компенсації за пошкоджене чи знищене майно. Організації працюють у центрі та за потреби надають юридичний супровід людям. Як пояснює співробітник неурядової організації FHI360 Ярослав: “Багато людей, які сюди приходять, — це літні люди. Деякі з них були вимушені залишати домівки вже не вперше. Для них це великий стрес. Деякі зазнали сильних психологічних травм, у деяких — панічні атаки”.Щоб забезпечити необхідну допомогу, у центрі цілий день працюють психологи.Гуманітарні співробітники також працюють на харківському залізничному вокзалі, направляючи для отримання допомоги людей, що виїхали самостійно і можуть потребувати підтримки.Багатоцільова грошова допомога Грошова допомога — одна з найбільш потрібних у транзитному центрі.“У такій гуманітарній ситуації, як в Україні, перевага надається грошовій допомозі, тому щодо у людей, які були змушені покинути домівки, є різні потреби, — каже співробітник БФ “Право на захист” Анатолій. — За ці гроші вони можуть купити ті речі, які їм найбільше потрібні. Для когось це може бути одяг або їжа, для інших – медикаменти”.Близько 5 000 людей, які зареєструвались для отримання грошової допомоги з 10 по 30 квітня, здебільшого отримали її протягом тижня.Програма гуманітарної багатоцільової грошової допомоги в Україні — одна з наймасштабніший у світі. В Україні її надають близько 50 організацій. З лютого 2022 року партнерські організації надали багатоцільову грошову допомогу понад 10 мільйонам людей.Відчуття безпеки у місці тимчасового проживання“Більшість людей, які були змушені покинути свої домівки, знайшли прихисток у родичів та друзів, — каже Ірина. — А ті, кому нема куди йти, розмістилися у місцях тимчасового проживання, організованих у гуртожитках та інших приміщеннях, де була можливість тимчасового розмістити людей”.З середини травня близько 1 000 людей, включаючи більш ніж 70 дітей та 140 людей з обмеженою мобільністю, розселили у 46 місцях тимчасового проживання у Харкові та сусідніх населених пунктах У цих МТП люди отримують продукти, гарячу їжу, воду, засоби гігієни та продовольчі товари, грошову допомогу, медичні послуги та психологічну допомогу. Гуманітарні організації відстежують ситуацію у місцях тимчасового проживання і надають необхідну підтримку.“Усі засоби гігієни, усе, що нам потрібно, — у цих коробках, включаючи одяг. Є навіть кольорові шпильки для волосся”, — каже Тамара. Вона зі своїм чоловіком Миколою зайняли одну з кімнат у МТП після того, як їхній будинок у Слобожанському було майже зруйновано чотирма ударами. Волонтерка Товариства Червоного Хреста України з Вовчанська Віта розповідає: “Чим більше людей евакуюється, тим більше зростають потреби”. Вона разом з родиною виїхала у перші дні евакуації й зараз присвячує увесь свій час допомозі іншим.“Я допомагатиму стільки, скільки потрібно. Це наші люди, і їм необхідна допомога”.
1 of 5
Історія
06 червня 2024
Руйнування греблі Каховської ГЕС: рік потому
У цей день, рік тому, знищення греблі Каховської ГЕС спричинило руйнівну повінь, внаслідок якої понад 620 квадратних кілометрів території України опинились під водою. Це було, мабуть, одне з найбільш серйозних пошкоджень цивільної інфраструктури від початку російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Руйнування греблі забрало життя, змусило тисячі людей залишити домівки, призвело до того, що тисячі людей опинилися у скрутному становищі, а також до спустошення українських земель та знищення засобів до існування по обидва боки лінії фронту. Каховське водосховище, яке було основним джерелом питної води для понад 700 тис. жителів Півдня України, було зневоднене. Катастрофічні наслідки повені для довкілля триватимуть довгі роки і торкнуться не лише України.Реагування з боку ООНРеагування з боку ООН було оперативним і забезпечується досі. На жаль, відмова з боку Російської Федерації завадила ООН дістатися до людей на окупованих Росією територіях.На підконтрольних Україні територіях реагування було забезпечено з першого дня. ООН та її партнери швидко забезпечили надання людям вкрай необхідних води, продуктів харчування, медичного обслуговування, грошових коштів, захисту і транспортних послуг, охопивши майже 200 тис. людей протягом перших днів. Незважаючи на величезні труднощі, тільки в червні 2023 року ООН доставила приблизно 20 міжвідомчих конвоїв, які привезли майже 80 вантажівок життєво необхідних речей тисячам людей, які постраждали від катастрофи, на додаток до регулярної допомоги, яка окремо надається агентствами ООН і неурядовими організаціями. Частину допомоги людям, які опинилися у скрутному становищі через повінь, доставляли на човнах і вантажівках-амфібіях. Вода, продукти харчування, медична та грошова допомога людям, які постраждали від катастрофиООН і гуманітарні організації доставили близько 20 мільйонів літрів питної води в пляшках і цистернах, надали підтримку близько 70 місцевим підприємствам водопостачання для забезпечення водопостачання, буріння свердловин для видобутку води, зокрема шляхом надання насосів, кранів, водоочисних установок та резервуарів для зберігання води. Грошову допомогу отримали майже 40 тис. осіб, а в Херсонській та Миколаївській областях було роздано понад 200 тис. продуктових наборів. Пріоритетним також було забезпечення надання медичної допомоги: в постраждалих районах допомогу надавали мобільні бригади. ООН також надала медичне обладнання, зокрема набори для надання першої допомоги, набори для лікування травм, діагностичні тести та засоби для лікування гострої водянистої діареї, включаючи холеру, в обсязі, достатньому для надання медичної допомоги майже 38 тис. людей протягом трьох-шести місяців. На Херсонщині людям, чиї будинки постраждали, було надано близько 65 тис. матеріалів для проведення термінового ремонту та побутового приладдя. З перших днів катастрофи організації захисту дітей охопили понад 14 тис. людей, зокрема 7 300 дітей і понад 6 600 піклувальників, забезпечивши роботу мультидисциплінарних мобільних бригад в постраждалих районах, які надавали послуги з охорони психічного здоров’я та психосоціальну підтримку, необхідні засоби, ведення випадків захисту дітей та юридичну допомогу.Реагування продовжується для забезпечення людям можливості відновлення після цієї техногенної катастрофи Реагування з боку ООН виходить за рамки надання невідкладної допомоги та передбачає продовження надання підтримки громадам на Півдні України в процесі відновлення після чергової катастрофи, спричиненої вторгненням Росії. Зокрема йдеться про підтримку проведення Оцінки потреб після катастрофи та оцінки впливу на довкілля для підготовки заходів поточного реагування. Протягом наступних місяців ООН та її партнери відремонтували домівки сотень людей і направили близько 200 медичних працівників на Південь України для забезпечення продовження надання послуг, незважаючи на руйнування. Пріоритетом став ремонт та будівництво альтернативних джерел водопостачання; в Херсонській та Дніпропетровській областях було встановлено мобільні водоочисні споруди; м. Нікополь було надано водяні насоси, а також реалізовано заходи з метою збільшення обсягів водопостачання з Карачунівського водосховища для 600 тис. жителів Кривого Рогу.
1 of 5
Історія
30 травня 2024
Історія стійкості кількох поколінь однієї родини
“Мамо, тут щойно неподалік від нас був приліт, — почула Надія в трубку. —Але не хвилюйтеся, у нас все нормально”.На початку квітня 65-річна Надія була на вечірній службі у церкві, де молилася за мир в Україні, коли їй зателефонувала дочка.Вона зразу ж поспішила додому – вірніше, до гуртожитку в Дніпрі, який став домом для неї та її доньки та онуки рік тому, коли вони були змушені тікати з рідної Луганщини. Поспішаючи до гуртожитку, Надії найбільше хвилювалась через її 11-річну онуку Алісу, яка має інвалідність та не може вільно пересуватися. “Все наше життя триває навколо Аліси, – каже Надія зі сльозами на очах. — Ми, як могли, намагалися її втішити. Я не можу передати словами, як важко було залишити наш дім, щоб виїхати у безпечніше місце, а тепер ще й зрозуміти, що навіть тут, далеко від лінії фронту, теж небезпечно”. У гуртожитку Надія побачила рідних, які не постраждали, але сильно злякалися через удар. Лише через кілька тижнів вони змогли заспокоїтись. “Нашій родині допомогли психологи, що дуже допомогло нам відновитися від цієї останньої травми”, —пояснила Надія. Надія вдячна за підтримку, яку родина отримала від гуманітарних організацій протягом останніх місяців:“Завдяки волонтерам і гуманітарним працівникам ми змогли виїхати. А вже у Дніпрі вони допомогли нам облаштуватися, надали візок для дитини та інше необхідне. Місцева громада нас теж дуже підтримала, нам приносили продукти, одяг”.Гуманітарні організації допомогли відремонтувати приміщення, де знайшла притулок родина Надії. Але тепер його доведеться ремонтувати знову. Гуманітарні працівники оперативно доставили матеріали до цього місця тимчасового проживання, де мешкає родина Надії, щоб закрити розбиті вікна та захистити мешканців від холоду.Після удару психологи БФ “Право на захист” виїхали до МТП, щоб допомогти його мешканцям подолати пережиті шок та страхи. Зокрема, родина Надія та вона сама отримали консультації, як подолати стрес. Завдяки цьому вони змогли відновитися і знову почати сподіватися на краще. “Попри труднощі, я вірю, що колись ми зможемо повернутися до нашого дому, де зможемо жити у мирі та без страху”, – каже Надія.
1 of 5
Історія
22 травня 2024
Стійкість гуманітарних співробітників під час війни, що триває в Україні
Оскільки через війну гуманітарна ситуація в Україні продовжує погіршуватися, українські гуманітарні працівники надають допомогу людям там, де гуманітарні потреби найгостріші, а умови роботи складні через небезпеку. Уже понад десять років гуманітарні працівники ризикують життям тоді, як їхні сім'ї потерпають від наслідків війни.Ірина: дбаючи про стандарти гуманітарної роботи Буковина 45-річна Ірина Чорна працює у сфері гуманітарної допомоги вже більш ніж 10 років. Її власна історія перегукується з історіями багатьох інших переселенців та постраждалих від війни людей. Вона двічі змушена була покидати свій дім — першого разу в Донецьку у 2014 році та потім знову у 2022 році в Запоріжжі. Переживши це, вона віддає всі сили гуманітарній роботі. "У 2014 році я сама отримували гуманітарну допомогу. А потім стала волонтеркою", — пригадує вона. Сьогодні Ірина відіграє провідну роль у навчанні гуманітарних працівників і команд благодійного фонду "Посмішка UA" по всій Україні. "Ми будуємо роботу наших команд відповідно до гуманітарних принципів, — пояснює вона. — Ми також дуже серйозно ставимось до навчання наших співробітників щодо безпеки. Через ситуацію в країні щоразу, як ми розпочинаємо гуманітарний проєкт в Україні, насамперед турбуємось про життя наших співробітників". З початку цього року, за даним Управління ООН з координації гуманітарних справ, в країні повідомлялось про понад 30 інцидентів, пов’язаних із впливом бойових дій на гуманітарних співробітників, гуманітарні приміщення та транспортні засоби. Принаймні 3 гуманітарних працівників загинули та 11 отримали поранення. Попри всі складнощі, можливість провести час з родиною та задоволення від роботи дають Ірині заспокоєння і розраду. "Я знаю, що обрала правильний шлях у житті, — каже вона. — Разом із колегами ми відкрили понад 50 сприятливих для дітей просторів, де отримують допомогу діти по всій Україні. Вдячність, яку я бачу в очах дітей, дає мені сили та натхнення продовжувати".Оксана: стійкість попри особисту трагедію Харківщина Оксана, співробітниця Гуманітарної місії "Проліска", пережила особистий біль, коли цього січня її будинок постраждав від ракетного удару. Коли вона пригадує ці жахливі моменти, Оксану переповнюють емоції: "Мені було дуже складно після удару: стільки болю та гніву. Через три місяці після обстрілу ми з родиною продовжуємо ремонтувати будинок, щоб встигнути до зими". Відбудовуючи власний дім, вона продовжує самовіддано надавати гуманітарну допомогу людям. "Я зараз краще розумію з чим стикають у таких жахливих обставинах інші. У багатьох ситуація набагато складніша, ніж моя, — каже вона. — Дуже тяжко приходити в себе, але в мене гарна родина, у мене багато домашніх улюбленців — коти та собаки, і нещодавно я взяла ще одного, — це все мені дуже допомагає".Дмитро: з турботою про добробут співробітниківДонеччина"Як керівник гуманітарної організації, я маю забезпечити, щоби кожний із наших працівників мав сили для продовження роботи" . 31-річний Дмитро Мишенін очолює благодійний фонд "Янголи спасіння", який був заснований два роки тому й зараз налічує 348 співробітників, багато з яких працюють поблизу лінії фронту"З такою великою кількістю працівників ми намагаємося турбуватися про добробут кожного нашого співробітника, — каже Дмитро, який сам розпочинав як волонтер у 2014 році. — У нашій команді є штатні співробітники-психологи, консультанти, загалом 18 фахівців, які проводять тренінги, консультації для наших працівників. Найбільша складність у нашій роботі — це постійні обстріли, авіаудари, блекаути". Самому Дмитру дає сили та підтримка, яку його організація надає постраждалим від війни людям: "Коли я зміг допомогти людям, я відчуваю радість та полегшення". Ганна: долаючи щоденні виклики Миколаївщина "Усі люди сподіваються, що їх не залишать у біді". Ганна, юристка, яка стала гуманітарною працівницею, очолює регіональну команду БФ "Право на захист" на Миколаївщині, Одещині та Херсонщині для допомоги переселенцям і постраждалим від війни людям.Вона визнає, що гуманітарні працівники щодня стикаються зі стресом, втомою та вигоранням. "Внутрішній ресурс людини не безмежний, — каже вона. — Дуже часто гуманітарні працівники працюють на межі своїх спроможностей, щоб допомогти постраждалим".Вона каже, що сама інколи нехтує власним добробутом, коли йдеться про кричущі порушення прав людини. Але вона вважає, що ці виклики також допомагають їй рости професійно та особистісно. Команда Ганні регулярно працює з психологами, щоб розуміти, як долати ці складнощі. "Інколи просто серце крається, — каже вона. — Так, наприклад, коли колега прийшов допомагати постраждалим від обстрілу, хоча під час атаки загинули його родичі". Попри ці жахливі наслідки війни Ганна надихається своєю командою та тим, що вони роблять для постраждалих. "Усі люди сподіваються, що їх не залишать у біді, і я рада, що можу поділитися своїми силами та допомогти вразливим людям", — каже вона. Людмила: змінювати життя людей на краще попри виклики Сумщина"Те, що моя робота змінює життя людей на краще, дає мені силу та натхнення". 37-річна Людмила приєдналась до БФ "Рокада" на Сумщині, коли розпочалося повномасштабне вторгнення. "Я просто не могла пройти повз, бачачи страждання людей навколо", — каже вона. Як і в багатьох інших регіонах України, ситуація на Сумщині складна та непевна. "Люди тікають від постійних обстрілів і часто приїжджають у тому, що було, — пояснює Людмила. — У них немає найнеобхіднішого, наприклад, посуду або ліків".Робота дуже напружена, а гуманітарні працівники повинні вислухати людей і знайти найкращі рішення. "Бувають моменти, коли повертаєшся додому та хочеться просто побути на самоті, — додає вона. — Але я справляюся, знаходжу розраду й задоволення в роботі та отримую підтримку від наших психологів". Але, головне, усвідомлення того, що її робота змінює життя постраждалих людей на краще, дає Людмилі відчуття задоволення від виконаної роботи. "Коли люди кажуть: "Спасибі, не знаю, що б ми робили без вашої допомоги", такі слова наповнюють мене радістю і дають сили продовжувати допомагати іншим".
1 of 5
Історія
01 травня 2024
Завдяки допомозі в домівках постраждалих від війни людей було тепло взимку
В Україну вже прийшла весна, але, згадуючи минулу зиму, мати трьох дітей Ольга вдячна за отриману підтримку. Торік родина була змушена покинути своє рідне місто на сході України, де через інтенсивні бойові дії були зруйновані житлові райони та постраждали мирні жителі. На щастя, завдяки інтернет-оголошенню сім'ї, яка була готова безоплатно розмістити переселенців, Ольга знайшла притулок для своєї родини у селі Козилівка на Чернігівщині. Проте, як згадує Ольга, на той час новий дім був у поганому стані: "У будинку деякий час ніхто не жив, і умови були невідповідні. У старих дерев’яних рамах були тріщини, через які задував вітер і потрапляв дощ. Я переживала, що під час зимових холодів ми не зможемо його нагріти". Родина зітхнула з полегшенням, коли вони отримали допомогу від гуманітарної організації ZOA за фінансової підтримки Гуманітарного фонду для України у рамках проєкту допомоги на зиму. "Нам встановили нові вікна та забезпечили дровами, — усміхаючись, розповідає Ольга. — Тож цієї зими ми могли насолоджуватися затишком і теплом нашого нового дому". З початком холодів, які в Україні зазвичай тривають із жовтня до кінця березня, виникають додаткові складнощі в країні, де, за даними Плану гуманітарних потреб і реагування на 2024 рік, майже 14,6 мільйона людей потребують допомоги."Людям особливо складно в холодні зимові місяці, зокрема, якщо їхні будинки та критично важлива цивільна інфраструктура постійно зазнають обстрілів", — пояснює Сара Гілдінґ дер Ведувен, голова Управління з координації гуманітарних справ в Україні (УКГС ООН).Понад 110 гуманітарних організацій розробили спільний План реагування упродовж осінньо-зимового періоду, щоб допомогти людям і не залишити їх наодинці під час складної зими. За шість місяців від початку реалізації плану гуманітарні організації допомогли більш ніж 2 мільйонам українців, у тому числі Ользі.Найбільшу підтримку одержали прифронтові області, зокрема Дніпропетровська, Донецька та Харківська, оскільки через безперервні бойові дії, масштабні руйнування, втрати робочих місць та перебої основних послуг тут ситуація найскладніша. Допомога була спрямована також у регіони, які прийняли найбільшу кількість переселенців. Понад 900 000 людей отримали грошову допомогу та підтримку в натуральній формі, зокрема дрова та брикети для опалення. Більш ніж 400 000 людей одержали такі необхідні для зими речі, як ковдри та спальні мішки, і близько 300 000 людей отримали зимовий одяг. Понад 400 000 людей отримали допомогу завдяки підтримці гуманітарними організаціями систем централізованого теплопостачання. Майже 60 000 людей одержали корм або худобу для забезпечення продовольчої безпеки. Крім того, було проведено ремонти та утеплення у місцях тимчасового проживання для переселенців. Зимовий план реагування доповнює зусилля уряду, і вже надходять запити на допомогу на наступну зиму.Як зазначила пані Гілдінґ дер Ведувен, "удари по енергетичній інфраструктурі руйнівно вплинули на вже пошкоджену енергетичну систему України, що може призвести до жахливих наслідків для людей, коли наступного року температура впаде нижче -20°C. Щоб допомогти українцям пережити наступну складну зиму, ми повинні діяти вже зараз".
1 of 5
Пресреліз
25 липня 2024
ФІНЛЯНДІЯ ПОЖЕРТВУВАЛА 2 МІЛЬЙОНИ ЄВРО ВСЕСВІТНІЙ ПРОДОВОЛЬЧІЙ ПРОГРАМІ ООН ДЛЯ ПІДТРИМКИ УКРАЇНСЬКИХ ПЕНСІОНЕРІВ
Програма додаткової грошової допомоги ВПП, запущена в серпні 2023 року, спрямована на підтримку пенсіонерів з низькими пенсіями, які живуть у зонах активних або можливих бойових дій(за визначеним державою переліком). З серпня 2023 року більше 360 000 пенсіонерів отримали виплати за цією програмою. Завдяки внескам Фінляндії та інших донорів ВПП продовжує цю програму до кінця 2024 року.Загалом з лютого 2022 року Фінляндія надала 11 мільйонів євро для підтримки гуманітарних операцій ВПП в Україні. З цих коштів 1 мільйон євро був використаний для підтримки спільної програми ВПП та ФАО із розмінування сільськогосподарських земель, яка покликана допомагати родинам у селах та малим фермерам безпечно відновлювати виробництво продовольства в Харківському регіоні. Інші 8 мільйонів євро були використані для надання продовольчої допомоги громадам поблизу лінії фронту та грошової допомоги найуразливішим верствам населення по всій країні."Надаючи кошти для багатоцільового використання, Фінляндія демонструє свою відданість принципам гуманітарної допомоги, дозволяючи нам підтримувати українців, які найбільше цього потребують, започатковувати нові ініціативи та покривати дефіцити фінансування", – сказав Річард Раган, Директор WFP в Україні. "Ми глибоко вдячні Уряду Фінляндії за постійну підтримку наших гуманітарних програм та народу України".Грошова допомога є одним з багатьох способів, якими ВПП підтримує українців, постраждалих від війни. WFP також розподіляє продуктові набори в районах, близьких до лінії фронту, де їжа важкодоступна або дуже дорога, підтримує урядову програму шкільного харчування, а також сприяє безпечному розмінуванню сільськогосподарських земель у Харківському регіоні, щоб допомогти фермерам і виробникам продовольства відновити роботу. ВПП також зафрахтувала 25 суден для експорту українського зерна через Чорноморську зернову ініціативу та ініціативу «Зерно з України».Всесвітня продовольча програма Організації Об'єднаних Націй є найбільшою у світі гуманітарною організацією, яка рятує життя в надзвичайних ситуаціях та використовує продовольчу допомогу для побудови шляху до миру, стабільності та процвітання для людей, які відновлюються після конфліктів, стихійних лих та наслідків зміни клімату.Слідкуйте за нами у X @wfp_media @WFPUkraineДля отримання додаткової інформації звертайтеся до:
Наталія Ничай, ВПП/Київ +380 664493921, email: nataliia.nychai@wfp.org
Наталія Ничай, ВПП/Київ +380 664493921, email: nataliia.nychai@wfp.org
1 of 5
Пресреліз
25 липня 2024
ОЛЕНІВКА: ДВА РОКИ З МОМЕНТУ СМЕРТЕЛЬНОГО УДАРУ, ЯКИЙ ЗАБРАВ ЖИТТЯ ДЕСЯТКІВ УКРАЇНСЬКИХ ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ, – ЗАКЛИК ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ НЕ СТИХАЄ
Військовополонені захищені міжнародним гуманітарним правом, яке вимагає гуманного ставлення до них і зобов’язує державу, що тримає їх у полоні, гарантувати їхню безпеку. Смерть або серйозні поранення військовополонених мають стати предметом офіційного і ретельного розслідування з боку держави, що тримає їх у полоні. Будь-яка підозра щодо злочинних дій повинна розслідуватись швидко, ретельно, незалежно, неупереджено та прозоро, а винні мають бути притягнуті до відповідальності. Незважаючи на ці зобов’язання, влада Російської Федерації вжила заходів, які стали на заваді незалежним зусиллям щодо встановлення фактів вибухів в Оленівці. Місце події не лише не було збережено, а й спотворено, а речові докази були пошкоджені. Російська Федерація не допустила спостерігачів ООН на цю територію, а також не проводилися інші незалежні експертні аналізи. Натомість російська влада заявила, що удар було завдано ракетами HIMARS, випущеними Збройними силами України. На основі опитувань понад 50 свідків і тих, хто вижив, а також на основі аналізу відео- та фотоматеріалів, Управління ООН з прав людини в минулому році дійшло висновку, що вибухи не були спричинені ракетами HIMARS, випущеними Збройними силами України. Хоча точний тип зброї та точне місце її розташування визначити не вдалося, ознаки структурних пошкоджень, вочевидь, збігаються з траєкторією снаряду, який рухався зі сходу на захід. Відсутність відповідальності за загибель і поранення в колонії в Оленівці вписується в ширший контекст поширених і регулярних катувань українських військовополонених. Російська влада продовжує утримувати військовополонених у жахливих умовах, позбавляє їх медичної допомоги та дозволяє лише обмежений контакт або й взагалі не дозволяє контактувати їм з родиною та зовнішнім світом. Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні продовжує опитувати українських військовополонених після повернення в Україну, та їхні сім’ї, і знову закликає до встановлення правди та забезпечення відповідальності відповідно до фундаментальних принципів міжнародного гуманітарного права та права прав людини. Управління ООН з прав людини доповідало про Оленівку тут: Поводження з військовополоненими та особами, які припинили участь у воєнних діях, в контексті збройного нападу Російської Федерації на Україну, 24 лютого 2022 року – 23 лютого 2023 року [24 березня 2023 року] пункти 72-76. Доповідь щодо ситуації з правами людини в Україні, 1 лютого – 31 липня 2023 [4 жовтня 2023] пункти 82-90.
1 of 5
Пресреліз
17 липня 2024
Заява речника Генерального секретаря - до десятої річниці трагедії MH17
На знак повної солідарності з сім’ями жертв і вшановуючи їх пам’ять, Генеральний секретар знову закликає всі держави забезпечити повну співпрацю відповідно до резолюції 2166 Ради Безпеки, прийнятої у 2014 році, для покарання винних відповідно до результатів роботи незалежної спільної слідчої групи.
Стефан Дюжаррік, речник Генерального секретаря
Нью-Йорк, 17 липня 2024 року
Стефан Дюжаррік, речник Генерального секретаря
Нью-Йорк, 17 липня 2024 року
1 of 5
Пресреліз
24 липня 2024
Голова ООН в Україні Деніз Браун зустрілася з представниками ЛГБТКІ+ спільноти в Києві
Зустріч стала важливим кроком для обговорення проблем та рішень для залучення представників ЛГБТКІ+ спільноти до гуманітарного реагування, а також до ухвалення рішень, адвокації, припинення дискримінації та сприяння інклюзивності.«Ніяких розмов про нас без нас», – зазначили представники спільноти, яка тривалий час повністю або частково не мала доступу до такої життєво необхідної допомоги, як захист від насильства або прихистку та зазнавала соціальної ізоляції, дискримінації в освіті та на ринку праці, а також потерпала від низького рівня підтримки з боку системи охорони здоров'я.Представники 21 громадської організації, які очолюють представники ЛГБТІК+ спільноти, були залучені до підготовки огляду згаданих проблем, але, що найважливіше, - рекомендацій для їхнього вирішення, зокрема:Створення технічної робочої групи в рамках Кластеру з питань захисту з метою залучення ЛГБТІК+ до гуманітарного реагування.Забезпечення інклюзивності надання гуманітарної допомоги з урахуванням потреб ЛГБТІК+ людей та їхніх родин.Адвокація інклюзивного законодавства та законодавства, спрямованого на захист уразливих груп населення.Підтримка медичних та освітніх програм, а також бізнесу і програм з професійного зростання ЛГБТІК+ спільноти.ООН і гуманітарна спільнота налаштовані на спільну роботу та об’єднання зусиль для побудови інклюзивного та безпечного майбутнього України.
1 of 5
Пресреліз
08 липня 2024
Заява речника Генерального секретаря ООН у зв'язку ударами по Україні
Особливо шокують ракетні удари по Національній дитячій спеціалізованій лікарні «Охматдит» у Києві, яка є найбільшим педіатричним закладом в Україні, та по ще одному медичному закладу у Дніпровському районі столиці. Спрямування ударів по мирним мешканцям та цивільним об'єктам заборонено міжнародним гуманітарним правом. Такі атаки є неприйнятними та мають бути негайно припинені.Генеральний секретар ООН висловлює глибокі співчуття сім'ям усіх постраждалих і бажає якнайшвидшого одужання пораненим
***Стефан Дюжаррік, речник Генерального секретаря ООННью-Йорк, 8 липня 2024 року
***Стефан Дюжаррік, речник Генерального секретаря ООННью-Йорк, 8 липня 2024 року
1 of 5
Нові публікації
1 / 11
Матеріали
03 липня 2024
Матеріали
31 травня 2024
Матеріали
18 квітня 2024
Матеріали
26 березня 2024
Матеріали
22 березня 2024
1 / 11