Нове
Пресреліз
17 травня 2024
ЗВЕРНЕННЯ КООРДИНАТОРКИ СИСТЕМИ ООН В УКРАЇНІ ДЕНІЗ БРАУН З НАГОДИ МІЖНАРОДНОГО ДНЯ БОРОТЬБИ З ГОМОФОБІЄЮ, БІФОБІЄЮ ТА ТРАНСФОБІЄЮ
Дізнатися більше
Пресреліз
16 травня 2024
МИРНІ МЕШКАНЦІ МАЮТЬ БУТИ В БЕЗПЕЦІ. ВОНИ НЕ МІШЕНЬ
Дізнатися більше
Звернення
14 травня 2024
Україна: занепокоєння важким становищем цивільного населення та посилення російських атак
Дізнатися більше
Нове
Публікація
15 квітня 2024
Річний звіт про результати діяльності у сфері відновлення - за 2023 рік
- Вступне слово Координаторки системи ООН в Україні - На третьому році повномасштабного російського
вторгнення, лихо війни продовжує завдавати невимовні
страждання та горе народу України. Вторгнення, яке
є грубим порушенням Статуту ООН і міжнародного
права, призвело до загибелі та поранення тисяч мирних
жителів, масового руйнування об’єктів інфраструктури,
зокрема сотень тисяч будинків, лікарень і шкіл, і глибоко
травмувало людей, незалежно від близькості до лінії
фронту. Війна підірвала українську економіку, звівши
нанівець здобутки у сфері розвитку, досягнуті за останні
роки, і призвела до зубожіння майже 25% населення.Народ України бере на себе надскладне завдання
відновлення після руйнувань, спричинених вторгненням.
З надзвичайною та надихаючою рішучістю, незалежно
від того, чи знаходяться вони поблизу лінії фронту
чи в громадах, де знайшли безпечний прихисток,
українці підтримують один одного, щоб забезпечити
функціонування громад, роботу невеликих магазинів,
ремонт і відбудову шкіл з облаштуванням укриттів,
щоб діти могли відвідувати школу, реконструкцію
лікарень і поліклінік, ремонт доріг і мостів, розмінування
сільськогосподарських угідь і об’єктів критичної та
соціальної інфраструктури.Організація Об’єднаних Націй, гуманітарна спільнота
та наші партнери з розвитку продовжують безупинну
роботу для забезпечення того, щоб люди, які пережили
жахи війни, отримували допомогу, необхідну для
задоволення їхніх найнагальніших потреб, а також
щоб створити умови для їх відновлення. У 2023 році
понад 11 мільйонів людей отримали життєво необхідну
гуманітарну допомогу. Це стало можливим завдяки
зусиллям понад 500 організацій, – майже 70% із них
українські НУО, – нашій тісній співпраці з органами влади
та своєчасній підтримці з боку донорів.Ми також масштабували зусилля з підтримки
відновлення, впроваджуючи дедалі більше заходів,
які пропонують людям довгострокові рішення та
забезпечують можливості знову стати на ноги. ООН
зробила значний внесок у шлях України до процвітаючого
майбутнього, надаючи підтримку у забезпеченні
ефективного збору та аналізу даних для визначення
пріоритетів відновлення, включно з Третьою швидкою
оцінкою завданої шкоди та потреб на відновлення
(RDNA) й Звітом «Оцінка потреб після катастрофи на
греблі Каховської ГЕС» (PDNA), створенням платформ
для залучення громад до прийняття рішень та форумів
для об’єднання Уряду, донорів та громадянського
суспільства, підтримкою малого бізнесу, ремонтом
об’єктів життєво важливої інфраструктури, сприянням
розмінуванню і багатьма іншими заходами.Організація Об’єднаних Націй – 3000 наших співробітників
і 24 агенції – сповнена рішучості продовжувати
підтримувати пріоритети Уряду у процесі відновлення
шляхом забезпечення інвестицій в громади, людський
капітал і національні системи в Україні, а також того,
щоб в процесі відновлення були враховані особливі
потреби жінок, осіб з інвалідністю та маргіналізованих
верств населення.Незважаючи на досягнутий прогрес, цих зусиль
недостатньо, щоб припинити страждання та ліквідувати
руйнівні наслідки вторгнення Росії в Україну. Світ і
міжнародна спільнота не можуть прийняти війну як
нову реальність. Жити під постійними обстрілами,
з постійним відчуттям страху – ненормально. Тому
війна як стан існування людей в Україні не повинна
бути нормалізована. Ми повинні докладати всіх зусиль
для встановлення справедливого миру відповідно
до Статуту ООН.r.
Деніз Браун
Координаторка системи ООН в Україні
вторгнення, лихо війни продовжує завдавати невимовні
страждання та горе народу України. Вторгнення, яке
є грубим порушенням Статуту ООН і міжнародного
права, призвело до загибелі та поранення тисяч мирних
жителів, масового руйнування об’єктів інфраструктури,
зокрема сотень тисяч будинків, лікарень і шкіл, і глибоко
травмувало людей, незалежно від близькості до лінії
фронту. Війна підірвала українську економіку, звівши
нанівець здобутки у сфері розвитку, досягнуті за останні
роки, і призвела до зубожіння майже 25% населення.Народ України бере на себе надскладне завдання
відновлення після руйнувань, спричинених вторгненням.
З надзвичайною та надихаючою рішучістю, незалежно
від того, чи знаходяться вони поблизу лінії фронту
чи в громадах, де знайшли безпечний прихисток,
українці підтримують один одного, щоб забезпечити
функціонування громад, роботу невеликих магазинів,
ремонт і відбудову шкіл з облаштуванням укриттів,
щоб діти могли відвідувати школу, реконструкцію
лікарень і поліклінік, ремонт доріг і мостів, розмінування
сільськогосподарських угідь і об’єктів критичної та
соціальної інфраструктури.Організація Об’єднаних Націй, гуманітарна спільнота
та наші партнери з розвитку продовжують безупинну
роботу для забезпечення того, щоб люди, які пережили
жахи війни, отримували допомогу, необхідну для
задоволення їхніх найнагальніших потреб, а також
щоб створити умови для їх відновлення. У 2023 році
понад 11 мільйонів людей отримали життєво необхідну
гуманітарну допомогу. Це стало можливим завдяки
зусиллям понад 500 організацій, – майже 70% із них
українські НУО, – нашій тісній співпраці з органами влади
та своєчасній підтримці з боку донорів.Ми також масштабували зусилля з підтримки
відновлення, впроваджуючи дедалі більше заходів,
які пропонують людям довгострокові рішення та
забезпечують можливості знову стати на ноги. ООН
зробила значний внесок у шлях України до процвітаючого
майбутнього, надаючи підтримку у забезпеченні
ефективного збору та аналізу даних для визначення
пріоритетів відновлення, включно з Третьою швидкою
оцінкою завданої шкоди та потреб на відновлення
(RDNA) й Звітом «Оцінка потреб після катастрофи на
греблі Каховської ГЕС» (PDNA), створенням платформ
для залучення громад до прийняття рішень та форумів
для об’єднання Уряду, донорів та громадянського
суспільства, підтримкою малого бізнесу, ремонтом
об’єктів життєво важливої інфраструктури, сприянням
розмінуванню і багатьма іншими заходами.Організація Об’єднаних Націй – 3000 наших співробітників
і 24 агенції – сповнена рішучості продовжувати
підтримувати пріоритети Уряду у процесі відновлення
шляхом забезпечення інвестицій в громади, людський
капітал і національні системи в Україні, а також того,
щоб в процесі відновлення були враховані особливі
потреби жінок, осіб з інвалідністю та маргіналізованих
верств населення.Незважаючи на досягнутий прогрес, цих зусиль
недостатньо, щоб припинити страждання та ліквідувати
руйнівні наслідки вторгнення Росії в Україну. Світ і
міжнародна спільнота не можуть прийняти війну як
нову реальність. Жити під постійними обстрілами,
з постійним відчуттям страху – ненормально. Тому
війна як стан існування людей в Україні не повинна
бути нормалізована. Ми повинні докладати всіх зусиль
для встановлення справедливого миру відповідно
до Статуту ООН.r.
Деніз Браун
Координаторка системи ООН в Україні
1 of 5
Пресреліз
08 березня 2024
Звернення Координаторки системи ООН в Україні Деніз Браун з приводу Міжнародного жіночого дня
ВОНИ НАДИХАЮТЬ МЕНЕЖінки України, їхня рішучість по-справжньому надихають і підбадьорюють мене з того дня, як я приїхала до цієї країни.У кожній з моїх численних подорожей Україною, чи то до понівеченою війною громади поблизу лінії фронту, чи до міста в західній частині країни, де шукали притулку люди, що рятувалися від жахіть вторгнення Російської Федерації, я бачу і чую історії про рішучість, надію і солідарність, та лідерство сильних українських жінок. Я є свідком того, що жінки в Україні, на всіх рівнях, відмовляються здаватися і невпинно працюють задля кращого майбутнього своєї країни.Мене надихають жінки на керівних посадах, як у центральному уряді, так і на місцевому рівні, як, наприклад, жінки, яких я зустрічала у прифронтових містах, таких як Херсон, Милове чи Оріхів, котрі не шкодують зусиль й долають величезні труднощі, аби принести хоча б якесь полегшення своїм пошматованим війною громадам. Мене мотивує те, що жінки є основою гуманітарного реагування і працюють не покладаючи рук, щоб допомогти своїм громадам, що опинилися в екстремальних умовах, як, наприклад, лікарка, з якою я познайомилася в Сіверську на Донеччині. Незважаючи на всі ризики, вона вирішила залишитися там боячись не бомб і ракет, а того, що людям у її громаді було б неможливо отримати доступ до медичної допомоги якби вона виїхала. Я зустріла багато матерів, яким довелося навчитися підтримувати своїх дітей, котрі більше не могли ходити до школи, і водночас зі співчуттям піклуватися про хворих, людей з інвалідністю, літнього віку та заповнювати прогалини у соціальній системі, масово зруйнованій війною.У Краматорську, Харкові та Ужгороді я зустріла стільки енергійних та натхненних жінок, які очолюють організації та рухи, що відстоюють права народу України і прагнуть, щоб ніхто не залишився осторонь, особливо найбільш вразливі верстви населення, включаючи людей з інвалідністю, ромів та ЛГБТК+ спільноту.І знову ж таки, вони приймають ці масштабні виклики у той час, коли стикаються з високим рівнем безробіття, великим і стійким розривом в оплаті праці чоловіків і жінок, підвищеним ризиком гендерно зумовленого насильства та перешкодами в доступі до основних послуг.Жінки так само важливі за столами прийняття рішень, як і на передовій у своїх громадах. Саме тому ООН прагне продовжувати докладати зусиль для їхньої підтримки та створювати платформи на різних рівнях, щоб жінки відігравали провідну роль в економічному та соціальному відновленні України.
1 of 5
Звернення
17 лютого 2024
Виступ Координаторки системи ООН в Україні Деніз Браун на презентації третьої «Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення»
Я стояла на цьому самому місці минулого року, коли ми представляли другу RDNA, з цими самими особами, Прем’єр-Міністром України, Європейським Союзом і Світовим банком.
Я думала сьогодні вранці про те, що я тоді казала. Тоді я підкреслила, що ніхто не хоче жити у колективному центрі. Люди хочуть повернутися додому, жити у своїх громадах, відправляти дітей до школи, швидко отримувати медичну допомогу, ходити вулицею на ринок. А найголовніше – жити без страху і психологічних травм, які спричиняє війна.
Те, що я сказала рік тому, вірно й сьогодні, і ми бачимо це щодня: українці рішуче налаштовані повернутися до свого довоєнного життя, з поглядом, спрямованим у майбутнє.
Це – великий виклик для 4,5 мільйона внутрішньо переміщених осіб в Україні та 5,9 мільйона людей, які виїхали через кордони в пошуках безпеки та прихистку в Європі.
Ракетні удари по громадах уздовж лінії фронту й далі, як ми бачили сьогодні вранці, зокрема й тут, у Києві, майже щодня роблять це відновлення викликом. Реальність така – і я бачу це весь час – що переміщення та колективні центри залишаються нещасливою дійсністю для мільйонів українців. Лікарні, школи та порти продовжують піддаватися атакам, зазнавати пошкоджень і руйнувань.
А найбільш жахливим, на мою думку, є те, що цивільних осіб, зокрема й дітей, убивають, ранять і калічать, що ми знов побачили вчора у Донецькій області.
Я знаю, що у RDNA3 це зазначено – ООН зробила свій внесок, діє чудове партнерство з Урядом, Європейським Союзом і Світовим банком – і я також знаю це за результатами своїх поїздок усією країною на даний момент – і це також є у звіті, але ще не згадувалося – гуманітарна допомога та відновлення повинні будуть співіснувати ще довгий час. І наше завдання – зв’язати одне з другим.
Гуманітарна допомога залишається рятівним кругом для мільйонів українців, які через війну, як я вже багато разів говорила, не можуть поїхати додому або які залишаються вдома у прифронтових населених пунктах, тому що в іншому місці їхнє життя не має сенсу. Як я дуже багато разів чула від цих людей, попри їхні щоденні труднощі їхнє життя має ціль, їхнє життя має гідність, яким би важким воно не було.
Я дуже хочу наголосити, що Уряд, Організація Об’єднаних Націй, міжнародні й національні НУО, місцеві волонтери, регіональні та місцеві органи влади – всі ми створили величезну мережу, що дозволяє нам реагувати, коли ракета влучає у громаду, надавати повсякденну підтримку переміщеним, особам з інвалідністю… І у звіті ви почуєте, що з того моменту, коли ми презентували RDNA2, кількість осіб з інвалідністю у країні зросла більш ніж на 7 відсотків. Ми підтримуємо і літніх людей. Отже, ця мережа надає необхідну допомогу.
У Білозерці, де я була десь 10 днів тому, та у Херсоні, де я була минулого понеділка, люди продовжують залежати від цієї допомоги. Отже, реальність така, що гуманітарній допомозі та відновленню знов-таки доводиться співіснувати.
І я дуже хочу подякувати донорам, тому що ваша підтримка дозволила нам разом у 2023 році надати допомогу 11 мільйонам людей.
Проте, який ще життєво важливий крок, крім гуманітарної допомоги, слід зробити, де можливо?
Для ООН – і ви дійсно побачите це у цьогорічному звіті – головним напрямом є відновлення громад.
В Ізюмі, у Миколаєві, у Сумах, за межами Києва в Іванкові люди та влада зараз мають хороші можливості, існують умови для того, щоб виходити за рамки гуманітарної допомоги та повертати собі своє життя.
На основі лідерства місцевої влади, на основі визначених громадами пріоритетів, участі громадянського суспільства, залучення жінок – не просто залучення жінок, а залучення їх як тих, хто ухвалює рішення, осіб з інвалідністю – кількість яких знов-таки зросла – і спільнот меншин, таких як рома – я минулого тижня була в Ужгороді та провела деякий час із ними – отже, за наявності умов, зокрема безпеки, відновлення відбувається.
Надання соціальних послуг відновлюється; школи будуються з бункерами – ми чули, що 90 відсотків дітей записані до шкіл, не обов’язково відвідують школи, але записані до них; лікарні та поліклініки відбудовуються; сільськогосподарські землі та об’єкти критичної соціальної інфраструктури розміновуються; знов відкриваються малі підприємства, причому багатьма з них володіють жінки.
Це доведеться робити поетапно, громада за громадою. І цифри, наведені в цьому звіті, як ви почуєте й побачите, коли ми проведемо презентацію, є дуже великими, трохи приголомшливими.
Проте, відновлення дійсно відбуватиметься у цих громадах.
Я думала про Миколаїв. Коли я у вересні 2022 року вперше побувала там, у місті не було електрики, вода на смак була як сіль, а більшість людей виїхали. Я була там на минулих вихідних, і це – місто, в якому зараз можна жити, й люди повернулися.
RDNA3 – це документ, у якому зафіксовано шкоду та потреби, які обумовлюють визначення національних пріоритетів і фінансових механізмів. Проте, у цьогорічному звіті ми зосереджуємося також на відновленні та людському капіталі.
За цими цифрами стоїть критично важлива необхідність забезпечити, щоб Україна мала людей із потрібними навичками та здатністю повернути назад своє життя й відновити – у всій країні, а не тільки в якійсь її частині – те, що було втрачено.
Хочу закінчити словами про те, що у війні б’ється народ України.
Вплив війни щодня відчуває на собі народ України.
І відновлення країни залежатиме від народу України – за нашої підтримки.
І хоча ми не задоволені тим, що нам доводиться скласти ще одну RDNA, як сказав Геворг, принаймні у нас є документ, який обумовить пріоритети, визначить фінансові потреби й дозволить нам, усім партнерам, націлитися на вирішення спільних завдань.
Дякую за увагу.
***
Детальнішу інформацію див. у прес-релізі.
1 of 5
Пресреліз
28 лютого 2024
Десятилітня окупація Криму Російською Федерацією супроводжується широкомасштабними правопорушеннями
В опублікованій сьогодні доповіді ММПЛУ йдеться про протиправне нав’язування Російською Федерацією кримському населенню російського громадянства, законів та інститутів в усіх сферах життя та придушування супротиву чи незгоди. Доповідь наводить приклади заходів, вжитих Російською Федерацією для обмеження громадянського простору та обмеження основоположних свобод. Ці заходи були вжиті, зокрема, щодо лідерів кримськотатарського народу, яких вона вважає незгодними з окупацією Криму чи політикою Російської Федерації.В той час, як кримським татарам, змушеним тікати з півострова після його незаконної анексії, було заборонено повертатись на батьківщину, багато росіян перебралися до Криму, вочевидь намагаючись змінити його демографічну структуру. Масштабні експропріації об’єктів державної та приватної власності проводились без компенсацій чи дотримання міжнародного права.«Впродовж останнього десятиліття ми документували кроки Російської Федерації, націлені на нав'язування Криму російської мови, культури та інституційних рамок, і водночас вживаючи заходів щодо нищення багатої культурної, мовної та релігійної спадщини півострова», — заявила голова ММПЛУ Даніель Белль.Доповідь зазначає, що протистояння зусиллям Російської Федерації зміцнити свій вплив у Криму зіткнулись із суворими репресіями проти незгодних. Особи, які протистояли чи кидали виклик окупації, постраждали від порушень прав людини, зокрема насильницьких зникнень, свавільних затримань, катувань та жорстокого поводження. ММПЛУ заявляє, що було задокументовано 104 випадки насильницьких зникнень та 55 випадків катування проукраїнських активістів, журналістів та кримських татар.Доповідь зазначає, що окупаційна влада в Криму придушувала свободу самовираження, зокрема самовираження культури та ідентичності меншин, а також серйозно обмежувала свободу віросповідання груп меншин, особливо тих, хто виступає проти офіційних наративів.«Виявлені нами факти щодо ситуації з правами людини в Криму протягом більш як десяти років російської окупації є не лише тривожними самі по собі, але й похмурим попередженням про руйнівні та довготривалі наслідки російської окупації для інших окупованих регіонів України», зазначила Белль.
1 of 5
Історія
19 лютого 2024
Гуманітарні працівники зробили все можливе, щоб допомогти Олександру
“Я не міг ходити; все тіло боліло,“ — згадує 65-річний Олександр з охопленого війною Херсона на півдні України. “Мені було вкрай складно зробити найпростіше: зробити покупки, приготувати їжу або доглянути за собою. Також мені потрібна була операція, яку неможливо було зробити в нашому місті.“У жовтні 2023 року Олександр отримав не пов’язану з війною травму, через що він майже втратив можливість ходити та потребував термінової операції з протезування колінного суглоба. Проте війна, що триває в Україні, особливо інтенсивні бойові дії на півдні та сході, призвели до перебоїв у роботі місцевих постачальників послуг, у тому числі медичних закладів та громадського транспорту. Люди з інвалідністю, травмою чи хворобою опинилися в складній ситуації. “Невпинні бойові дії в громадах поблизу лінії фронту, зокрема на сході та півдні країни, сильно вплинули на цивільну інфраструктуру та порушили роботу громадського транспорту, – говорить Євген Каплін, керівник Гуманітарної місії “Проліска“. - Соціальний транспорт – це справжній порятунок для них.“ Гуманітарна місія “Проліска“ — одна з багатьох гуманітарних організацій, які прийшли на допомогу у зруйнованих війною регіонах. Організація пропонує послуги соціального транспорту, що є справжнім порятунком для мешканців прифронтових міст та сіл. “Мені порадили звернутися до гуманітарної організації [Гуманітарної місії “Проліска“],“ — пояснює Олександр.Це направлення стало вирішальним у пошуках допомоги. І за кілька днів він уже прямував до Ужгорода на заході України, за 1 200 км від його рідного міста, щоб отримати належну медичну допомогу та підтримку.“Проліска“ надає послуги соціального транспорту з 2022 року за підтримки Гуманітарного фонду для України. Організація забезпечила Олександру всю необхідну підтримку. Так, коли йому знадобилася кров під час операції, співробітники організації без вагань здали кров."Для операції літньої людини потрібно було три донори, і я зголосився допомогти. А чому б ні? Просто по-людськи. Тим більше, що я донор з досвідом, кров почав здавати ще до повномасштабного вторгнення – тоді допомагав товаришу. І досі це роблю, бо війна," - пояснює співробітник “Проліски“ Артем Бакало.З моменту повномасштабного вторгнення Російської Федерації в лютому 2022 року гуманітарні партнери у сфері захисту надали підтримку, у тому числі щодо евакуації та соціальних перевезень, близько 1,2 мільйона людей. У 2023 році вони допомогли понад 170 000. людей, 60 % з яких склали літні люди та люди з інвалідністю.
1 of 5
Історія
01 травня 2024
Завдяки допомозі в домівках постраждалих від війни людей було тепло взимку
В Україну вже прийшла весна, але, згадуючи минулу зиму, мати трьох дітей Ольга вдячна за отриману підтримку. Торік родина була змушена покинути своє рідне місто на сході України, де через інтенсивні бойові дії були зруйновані житлові райони та постраждали мирні жителі. На щастя, завдяки інтернет-оголошенню сім'ї, яка була готова безоплатно розмістити переселенців, Ольга знайшла притулок для своєї родини у селі Козилівка на Чернігівщині. Проте, як згадує Ольга, на той час новий дім був у поганому стані: "У будинку деякий час ніхто не жив, і умови були невідповідні. У старих дерев’яних рамах були тріщини, через які задував вітер і потрапляв дощ. Я переживала, що під час зимових холодів ми не зможемо його нагріти". Родина зітхнула з полегшенням, коли вони отримали допомогу від гуманітарної організації ZOA за фінансової підтримки Гуманітарного фонду для України у рамках проєкту допомоги на зиму. "Нам встановили нові вікна та забезпечили дровами, — усміхаючись, розповідає Ольга. — Тож цієї зими ми могли насолоджуватися затишком і теплом нашого нового дому". З початком холодів, які в Україні зазвичай тривають із жовтня до кінця березня, виникають додаткові складнощі в країні, де, за даними Плану гуманітарних потреб і реагування на 2024 рік, майже 14,6 мільйона людей потребують допомоги."Людям особливо складно в холодні зимові місяці, зокрема, якщо їхні будинки та критично важлива цивільна інфраструктура постійно зазнають обстрілів", — пояснює Сара Гілдінґ дер Ведувен, голова Управління з координації гуманітарних справ в Україні (УКГС ООН).Понад 110 гуманітарних організацій розробили спільний План реагування упродовж осінньо-зимового періоду, щоб допомогти людям і не залишити їх наодинці під час складної зими. За шість місяців від початку реалізації плану гуманітарні організації допомогли більш ніж 2 мільйонам українців, у тому числі Ользі.Найбільшу підтримку одержали прифронтові області, зокрема Дніпропетровська, Донецька та Харківська, оскільки через безперервні бойові дії, масштабні руйнування, втрати робочих місць та перебої основних послуг тут ситуація найскладніша. Допомога була спрямована також у регіони, які прийняли найбільшу кількість переселенців. Понад 900 000 людей отримали грошову допомогу та підтримку в натуральній формі, зокрема дрова та брикети для опалення. Більш ніж 400 000 людей одержали такі необхідні для зими речі, як ковдри та спальні мішки, і близько 300 000 людей отримали зимовий одяг. Понад 400 000 людей отримали допомогу завдяки підтримці гуманітарними організаціями систем централізованого теплопостачання. Майже 60 000 людей одержали корм або худобу для забезпечення продовольчої безпеки. Крім того, було проведено ремонти та утеплення у місцях тимчасового проживання для переселенців. Зимовий план реагування доповнює зусилля уряду, і вже надходять запити на допомогу на наступну зиму.Як зазначила пані Гілдінґ дер Ведувен, "удари по енергетичній інфраструктурі руйнівно вплинули на вже пошкоджену енергетичну систему України, що може призвести до жахливих наслідків для людей, коли наступного року температура впаде нижче -20°C. Щоб допомогти українцям пережити наступну складну зиму, ми повинні діяти вже зараз".
1 of 5
Історія
02 травня 2024
Україна співпрацює з УНЗ ООН щодо реалізації програми PACE.UA на підтримку пенітенціарної служби
У квітні 2024 року УНП ООН у тісній співпраці з Міністерством юстиції України та за активної підтримки Уряду Федеративної Республіки Німеччина започаткувало нову програму, спрямовану на підвищення ефективності, готовності та спроможності реагувати на кризові ситуації Державної пенітенціарної служби, забезпечуючи при цьому відповідність міжнародним та європейським тюремним стандартам.Ця ініціатива, що отримала назву «Допомога пенітенціарній системі у відповідь на збройний конфлікт та надзвичайні потреби в Україні» (PACE.UA), впроваджуватиметься з квітня 2024 року по грудень 2025 року у партнерстві з державними установами, організаціями громадянського суспільства та різноманітними міжнародними і національними партнерами. Офіційний запуск PACE.UA відбувся 24 квітня 2024 року під час спільної зустрічі за участі представників Міністерства юстиції України, Департаменту з питань виконання кримінальних покарань та Пенітенціарної академії України. Базуючись на оцінці, проведеній протягом 2023 року, та відгуках, отриманих від відповідних посадових осіб, організацій громадянського суспільства та профільних експертів, УНЗ ООН у 2023 році провело низку заходів з метою надання підтримки українському уряду, формуючи основу програми PACE.UA. Подолання викликів та управління надзвичайними ситуаціями у в'язницяхНегативний вплив війни, що триває, серйозно погіршує умови утримання в’язнів і перешкоджає здатності Державної пенітенціарної служби забезпечувати безперервну безпеку, охорону та надання основних послуг, що посилюється критичною нестачею енергії, опалення, водопостачання та предметів першої необхідності, таких як генератори, одяг, постільна білизна, санітарно-гігієнічні засоби та медичні препарати. Під час церемонії запуску проєкту національні партнери підтвердили нагальну необхідність подолання тяжких наслідків війни для в’язниць, управління ними та поводження з ув’язненими і клієнтами пробації. Вони підкреслили необхідність розбудови інституційної спроможності Державної пенітенціарної служби та служби пробації з метою підтримки Міністерства юстиції у гармонізації його практики з міжнародними та європейськими стандартами, забезпечуючи ефективне впровадження заходів екстреної допомоги та готовності до кризових ситуацій.У відповідь на ці нагальні потреби програма PACE.UA спрямована на посилення операційної спроможності, реагування на кризові ситуації та дотримання Державною пенітенціарною службою Правил Нельсона Мандели. Підписано План спільної діяльності щодо реалізації програми, який окреслює такі цілі:приведення діяльності Державної пенітенціарної служби у відповідність до міжнародних та європейських стандартів поводження з ув’язненими, а також посилення інституційної стійкості Державної пенітенціарної служби для проактивного вирішення та швидкого реагування на існуючі та потенційні майбутні збої у роботі та інші надзвичайні ситуації у в’язницях. Пані Олена Висоцька, заступник Міністра юстиції України, підтримала нову ініціативу, спрямовану на підтримку пенітенціарної системи України під час збройного конфлікту, і прокоментувала: «За останні два роки пенітенціарна система України зазнала значних втрат і потребує негайних заходів для відновлення та подальшого розвитку. Нам терміново потрібна високоспеціалізована експертиза, щоб допомогти у досягненні нашої спільної мети – забезпечення захисту прав людини. Ми високо цінуємо підтримку УНЗ ООН та Уряду Німеччини і бажаємо успіху майбутній програмі».Пані Харшет Вірк, Голова Програмного офісу УНЗ ООН в Україні, відзначила значні зусилля Міністерства юстиції у пенітенціарній сфері, наголосивши на важливості подолання унікальних викликів і загроз безпеці у контексті збройного конфлікту і надзвичайних ситуацій. Підкреслюючи комплексний підхід програми до подолання цих перешкод шляхом розбудови потенціалу, реабілітаційних заходів та покращення інфраструктури, вона зазначила: «Ця нова програма є кульмінацією наших спільних зусиль протягом минулого року, і УНЗ ООН радіє цій можливості підтримати український уряд у сфері пенітенціарної реформи». Пані Вірк подякувала Уряду Федеративної Республіки Німеччина за підтримку та висловила впевненість, що програма сприятиме зміцненню інституційної спроможності пенітенціарної системи України, допоможе пережити складні часи та ефективно реагувати на нагальні потреби у в'язницях.
1 of 5
Історія
30 квітня 2024
Річний звіт про результати діяльності у сфері відновлення за 2023 рік
У 2023 році ООН в Україні масштабувала зусилля з підтримки відновлення, реалізувавши ініціативи та програми на суму понад 500 мільйонів доларів США, починаючи від підтримки малого бізнесу, ремонту будинків, шкіл і лікарень до будівництва нової енергетичної інфраструктури, тощо. Це більш ніж удвічі більше, ніж у попередньому році, а загальні видатки з початку впровадження Перехідної рамкової програми1 у вересні 2022 року становлять майже 703 мільйони доларів США. Протягом року ООН та партнери забезпечили розбудову нової інфраструктури опалення, водопостачання та енергетики, яка обслуговує більше 6 мільйонів людей; було підтримано понад 2100 суб’єктів малого та середнього бізнесу; відремонтовано майже 1000 шкіл; майже 320 000 людей отримали навички, які допоможуть їм знайти нову роботу; було очищено майже 200 000 квадратних метрів землі від мін, вибухівки та завалів – це все на додаток до надання основних послуг, включаючи первинну медичну допомогу понад 5,1 мільйонам жінок і дітей. Щоб підтримати довгострокове відновлення, ООН також надавала технічну допомогу та комплексні рекомендації стосовно політики Уряду України, органам місцевої влади, громадам та організаціям громадянського суспільства, включаючи групи під керівництвом жінок,
у таких питаннях, як навколишнє середовище, сільське господарство, доступ до правосуддя, права людини та гендерна рівність. Проведення цієї масштабної роботи стало можливим завдяки втручанню донорів, які відгукнулися на запит ООН та забезпечили майже 1,1 мільярда доларів із загальної суми 1,9 мільярда доларів для підтримки програм відновлення в Україні в період з 2022 по 2023 рік.У 2024 році необхідна додаткова підтримка, щоб ООН могла продовжити реалізацію заходів із сприяння інклюзивному відновленню громад та інвестиціям у людський капітал, гарантуючи, що всі люди в Україні зможуть отримати користь від та зробити свій внесок у справу відновлення.
у таких питаннях, як навколишнє середовище, сільське господарство, доступ до правосуддя, права людини та гендерна рівність. Проведення цієї масштабної роботи стало можливим завдяки втручанню донорів, які відгукнулися на запит ООН та забезпечили майже 1,1 мільярда доларів із загальної суми 1,9 мільярда доларів для підтримки програм відновлення в Україні в період з 2022 по 2023 рік.У 2024 році необхідна додаткова підтримка, щоб ООН могла продовжити реалізацію заходів із сприяння інклюзивному відновленню громад та інвестиціям у людський капітал, гарантуючи, що всі люди в Україні зможуть отримати користь від та зробити свій внесок у справу відновлення.
1 of 5
Історія
04 квітня 2024
Війна в Україні: як через два роки проект з розмінування дарує надію фермерам
Автори: Нема Абдельмаджед, Антуан Валлас та Елізабет БрайантЗима накинула крижані лещата на село Кам'янка, що на сході України. Ще не дуже давно його мешканці Володимир Корнійч та його дружина Людмила чекали б весняної посадки.Протягом майже чверті століття подружжя повільно розширювало свій фермерський бізнес, вирощуючи суміш зернових, овочів і кавунів, а також розводячи курей, корів та свиней. Але сьогодні їхня робота призупинена. Не через сувору погоду, а через міни. «У цьому селі ми можемо почуватися в безпеці лише у власному дворі, — каже Корнійч. «Коли виходиш на вулицю, на тебе чекає небезпека». Вступаючи у третій рік війни, Україна випередила Афганістан і Сирію та стала країною з найбільшою кількістю мін у світі. Приблизно 25 000 квадратних кілометрів сільськогосподарських угідь потенційно всіяні мінами та іншим небезпечними залишками конфлікту, які вже вбили та покалічили сотні людей. Окрім ризику для людських життів, міни загрожують цій сільськогосподарській потужності, яка протягом тривалого часу була найбільшим експортером зерна, і це впливає на зростання світових цін на зерно та рівень бідності.Особливо міни загрожують таким невеликим фермерським господарствам, як у Корнійча, що забезпечують більшість виробництва молока, фруктів і овочів, великої рогатої худоби у країні та складають майже три чверті робочої сили, що займається виробництвом продуктів харчування. Багато з них зупинили або скоротили своє виробництво, і майже всі виживають за рахунок зменшення доходів.Але сьогодні невелику ділянку землі Корнійча було очищено завдяки спільному проекту з розмінування, що здійснюється Всесвітньою продовольчою програмою (ВПП) та Продовольчою та сільськогосподарською організацією Об’єднаних Націй (ФАО) за підтримки неурядової організації Швейцарський фонд з протимінної діяльності зі штаб-квартирою у Женеві. Зосереджуючись на дрібних власниках, таких як Корнійч, які обробляють менше 300 га землі, а також на сім’ях, що проживають у селах та вирощують зернові культури для власного споживання - програма спочатку розгортається у Харківській області, що на сході, з планами розширення на дві інші області України з найбільшим сільськогосподарським виробництвом, Миколаївську та Херсонську.«Повертаючи заміновану землю до продуктивного використання, ми можемо допомогти відновити сільськогосподарські засоби до існування – і, таким чином, поступово зменшити потребу в гуманітарній допомозі для тисяч сімей, що проживають у селах», – каже Маріанн Уорд, тимчасово виконуюча обов’язки регіонального директора ВПП в Україні.Більше робочих місць, нові надіїПроект ВПП-ФАО з розмінування здійснюється в тісній співпраці з сільськими громадами та українською владою, як частина ширших зусиль уряду з очищення величезних ділянок замінованих земель. Ціль і ціна лякають: за оцінками Світового банку, вартість може перевищити 37 мільярдів доларів США. Але розмінування також приносить значні фінансові прибутки. Лише проект, орієнтований на невеличкі фермерські господарства, потенційно може заощадити до 60 мільйонів доларів США на прямій продовольчій допомозі сільським громадам – як Кам’янка, де людям фінансово складно придбати продукти харчування та інші необхідні речі. «Розмінування забезпечить доступ до землі багатьом родинам, які вирощують зернові культури для власного споживання, а також фермерам, які продають свою продукцію, заробляючи на життя», — каже Масельський Cтепан Іванович, очільник Ізюмської місцевої адміністрації, до якої входить Кам’янка. «Це може не тільки забезпечити робочі місця, але ще й збільшити бюджет територіальних громад району». Проект ВПП-ФАО використовує супутникові зображення, щоб нанести на карту потенційно заміновані ділянки, а потім відправляє спеціалізовані групи для їх обстеження та очищення, віддаючи пріоритет ділянкам, які можна швидко та безпечно відновити і які повернуться до використання. ФАО також оцінює конкретні потреби домогосподарств і пропонує фінансову допомогу учасникам, які залишилися знедоленими внаслідок війни.«Це можливість врятувати ті села в Україні, які спустошені та знищені, і повернути їм подих життя», – каже Ніна Ярош, спеціаліст з програмної політики ВПП у Харкові. У Кам’янці багато сусідів Корнійча виїхали з села в безпечніші місця. Інші стали жертвами війни.«У нас є люди, які були поранені, — каже він, — люди без надії. І люди, які вже втратили надію, що тут колись буде безпечно ходити». Ті, хто залишився, живуть майже без ресурсів. Родина Корнійчів живе без тепла, світла та газу. Один із трьох його робітників пішов. Проте сьогодні друзі та сусіди, які перемістилися через війну, дзвонять йому, щоб дізнатися, як йде розмінування, бажаючи повернутися. «Мені сказали: Володю, я буду вирощувати, буду тут відбудовувати. Я більше не хочу нікуди їхати», — каже він.Ще одна місцева фермерка Тетяна Лук’янко була евакуйована з Кам’янки на початку війни. У березні минулого року вона повернулася додому. «Я знайшла дві гранати в своєму підвалі, одну у дворі, ще одну в квітнику», – каже вона. Лук'янко також у списку на участь у проекті з розмінування ВПП-ФАО. Незважаючи на триваючий конфлікт, вона з надією дивиться у майбутнє. «Я вірю, що село відродиться», – каже вона. «Це дуже гарне село». Проект ВПП з протимінної діяльності та відновлення засобів до існування в сільській місцевості в Україні фінансується Хорватією, Чеською Республікою, Європейським Союзом, Фінляндією, Францією, Норвегією, Польщею, приватними донорами та Гуманітарним фондом для України (UHF).
1 of 5
Історія
14 березня 2024
Шкільне харчування за підтримки ВПП ООН дарує відчуття стабільності українським сім'ям
10:15 ранку у Великій Михайлівці, Одеської області, і близько 100 дітей віком від 6 до 10 років стоять у черзі у шкільній їдальні, аби отримати щоденний обід. Запах горохового супу, що лине з кухні, заважає дітям встояти на місці та слідувати проханням вчителів мити руки перед тим, як сісти за стіл.
За останній тиждень тут було 7 сигналів повітряної тривоги загальною тривалістю майже 8 годин. Область межує з морем, за контроль над яким постійно йде боротьба — портова інфраструктура неодноразово ставала мішенню для ракетних обстрілів, а обстріли міст і сіл також є дуже поширеним явищем. Мешканці ставляться до сигналів повітряної тривоги відповідально. Кожного разу, коли вона звучить, це означає, що до території області наближаються ракети або безпілотники з вибуховими зарядами.
Незважаючи на небезпеку, в селищі проживає близько 6 000 людей. Цей ліцей є однією з понад 700 шкіл, які підтримуються програмою шкільного харчування ВПП ООН. Ця програма щоденно забезпечує гарячими обідами 100 000 дітей в Україні. Сьогодні в шкільному меню — гороховий суп і макарони з м'ясом. Діти також отримують компот і банани. Один прийом їжі в цій школі цього року коштував би 50 гривень на день. Відповідно, місяць харчування для однієї дитини обійшовся би приблизно в 1000 гривень (мінімальна зарплата в Україні становить 7100 гривень). "Маленьким дітям важко пояснити, чому хтось іде на обід, а хтось ні", — каже директорка та вчителька математики Наталія Кравченко."Особливо це стосується дітей з неблагополучних або малозабезпечених сімей, чиї батьки не можуть дозволити собі оплачувати харчування". "Тому ми дуже раді, що наша школа бере участь у програмі шкільного харчування Всесвітньої продовольчої програми ООН".Пані Наталія керує цією школою вже 18 років. У 1977 році вона пішла до першого класу, коли школа тільки-но відкрилася. Її головною метою під час війни є збереження нормального життя для дітей, наскільки це можливо.Під час повітряної тривоги учнів відводять до укриття в підвалі школи. Але укриття не може вмістити всіх учнів одночасно, тому директорка вирішила розділити заняття на дві зміни, щоб убезпечити всіх: початкова школа починає навчання о 8 ранку, а старшокласники — об 11:30 ранку. Останні діляться на дві групи та щотижня чергують очне та дистанційне навчання. Першокласниця Марія вже доїла гороховий суп — свою улюблену страву, а її однокласниця Даша каже, що більше любить макарони. Роман, батько Марії, працює спортивним тренером у школі. Знайти роботу в селі важко. Тут мало бізнесів чи підприємств через невизначеність війни та регулярні повітряні тривоги, і планів щодо їх відкриття наразі немає. Тому більшість вакансій є хіба що в державних установах — школах, лікарнях, селищній раді тощо."У нас повна сім'я, ми з дружиною обоє працюємо, — каже Роман, батько першокласниці Марії, — її мама, Ярослава, працює в іншій школі"."Але нам пощастило, — додає він. "Є діти, батьки яких не можуть купити їм банан, апельсин чи яблуко". Мама Даші, Оксана, ділиться: "Молодшій доньці потрібно вставати до школи о 6:30 ранку, і в цей час складно нагодувати шестирічну дитину. А через війну і мінливий графік важко знайти достатньо часу на приготування їжі. Одна дитина вчиться в початковій школі, друга — в старших класах, а я ще й працюю. Буває, приходжу додому, питаю: "Даша, ти будеш їсти?", а вона каже: "Ні, я вже поїла в школі, там такі смачні котлети і риба!". І я розумію, що моя дитина харчується здоровою їжею в школі, а я заощаджую значну частину сімейного бюджету". Програма шкільного харчування ВПП ООН покриває 30% вартості щоденного гарячого харчування для дітей 1-4 класів. Це допомагає зменшити фінансове навантаження на батьків, особливо тих, хто ледве зводить кінці з кінцями.У лютому, гаряче харчування в цій школі коштувало сім'ям дітей лише 16 копійок за підтримки ВПП ООН. Завдяки дешевшим обідам у їдальні тепер харчуються 125 учнів, тоді як на початку року їх було 90.Багато дітей з цієї школи були змушені із сім'ями покинути свої домівки через бойові дії. Зараз вони відбудовують тут нове життя, яке будь-якої миті може знову зруйнуватися. "Якби не війна, ми б уже планували другу дитину, — каже батько Марії, Роман. "Але ситуація тут складна. Придністров'я лише за 30 кілометрів звідси, бойові дії можуть розпочатися будь-якої миті. Тому моя машина завжди заправлена, а наші речі зібрані на випадок, якщо доведеться тікати".Початкове фінансування програми шкільного харчування ВПП ООН в Україні було надано урядом Франції та компанією Mastercard, яка є давнім партнером ВПП ООН протягом 12 років. Mastercard підтримує зусилля ВПП ООН у забезпеченні шкільним харчуванням вразливих верств населення по всьому світу. Її раннє фінансування шкільного харчування в Україні допомогло забезпечити щоденне гаряче харчування для дітей, таких як Даша.
За останній тиждень тут було 7 сигналів повітряної тривоги загальною тривалістю майже 8 годин. Область межує з морем, за контроль над яким постійно йде боротьба — портова інфраструктура неодноразово ставала мішенню для ракетних обстрілів, а обстріли міст і сіл також є дуже поширеним явищем. Мешканці ставляться до сигналів повітряної тривоги відповідально. Кожного разу, коли вона звучить, це означає, що до території області наближаються ракети або безпілотники з вибуховими зарядами.
Незважаючи на небезпеку, в селищі проживає близько 6 000 людей. Цей ліцей є однією з понад 700 шкіл, які підтримуються програмою шкільного харчування ВПП ООН. Ця програма щоденно забезпечує гарячими обідами 100 000 дітей в Україні. Сьогодні в шкільному меню — гороховий суп і макарони з м'ясом. Діти також отримують компот і банани. Один прийом їжі в цій школі цього року коштував би 50 гривень на день. Відповідно, місяць харчування для однієї дитини обійшовся би приблизно в 1000 гривень (мінімальна зарплата в Україні становить 7100 гривень). "Маленьким дітям важко пояснити, чому хтось іде на обід, а хтось ні", — каже директорка та вчителька математики Наталія Кравченко."Особливо це стосується дітей з неблагополучних або малозабезпечених сімей, чиї батьки не можуть дозволити собі оплачувати харчування". "Тому ми дуже раді, що наша школа бере участь у програмі шкільного харчування Всесвітньої продовольчої програми ООН".Пані Наталія керує цією школою вже 18 років. У 1977 році вона пішла до першого класу, коли школа тільки-но відкрилася. Її головною метою під час війни є збереження нормального життя для дітей, наскільки це можливо.Під час повітряної тривоги учнів відводять до укриття в підвалі школи. Але укриття не може вмістити всіх учнів одночасно, тому директорка вирішила розділити заняття на дві зміни, щоб убезпечити всіх: початкова школа починає навчання о 8 ранку, а старшокласники — об 11:30 ранку. Останні діляться на дві групи та щотижня чергують очне та дистанційне навчання. Першокласниця Марія вже доїла гороховий суп — свою улюблену страву, а її однокласниця Даша каже, що більше любить макарони. Роман, батько Марії, працює спортивним тренером у школі. Знайти роботу в селі важко. Тут мало бізнесів чи підприємств через невизначеність війни та регулярні повітряні тривоги, і планів щодо їх відкриття наразі немає. Тому більшість вакансій є хіба що в державних установах — школах, лікарнях, селищній раді тощо."У нас повна сім'я, ми з дружиною обоє працюємо, — каже Роман, батько першокласниці Марії, — її мама, Ярослава, працює в іншій школі"."Але нам пощастило, — додає він. "Є діти, батьки яких не можуть купити їм банан, апельсин чи яблуко". Мама Даші, Оксана, ділиться: "Молодшій доньці потрібно вставати до школи о 6:30 ранку, і в цей час складно нагодувати шестирічну дитину. А через війну і мінливий графік важко знайти достатньо часу на приготування їжі. Одна дитина вчиться в початковій школі, друга — в старших класах, а я ще й працюю. Буває, приходжу додому, питаю: "Даша, ти будеш їсти?", а вона каже: "Ні, я вже поїла в школі, там такі смачні котлети і риба!". І я розумію, що моя дитина харчується здоровою їжею в школі, а я заощаджую значну частину сімейного бюджету". Програма шкільного харчування ВПП ООН покриває 30% вартості щоденного гарячого харчування для дітей 1-4 класів. Це допомагає зменшити фінансове навантаження на батьків, особливо тих, хто ледве зводить кінці з кінцями.У лютому, гаряче харчування в цій школі коштувало сім'ям дітей лише 16 копійок за підтримки ВПП ООН. Завдяки дешевшим обідам у їдальні тепер харчуються 125 учнів, тоді як на початку року їх було 90.Багато дітей з цієї школи були змушені із сім'ями покинути свої домівки через бойові дії. Зараз вони відбудовують тут нове життя, яке будь-якої миті може знову зруйнуватися. "Якби не війна, ми б уже планували другу дитину, — каже батько Марії, Роман. "Але ситуація тут складна. Придністров'я лише за 30 кілометрів звідси, бойові дії можуть розпочатися будь-якої миті. Тому моя машина завжди заправлена, а наші речі зібрані на випадок, якщо доведеться тікати".Початкове фінансування програми шкільного харчування ВПП ООН в Україні було надано урядом Франції та компанією Mastercard, яка є давнім партнером ВПП ООН протягом 12 років. Mastercard підтримує зусилля ВПП ООН у забезпеченні шкільним харчуванням вразливих верств населення по всьому світу. Її раннє фінансування шкільного харчування в Україні допомогло забезпечити щоденне гаряче харчування для дітей, таких як Даша.
1 of 5
Пресреліз
17 травня 2024
ЗВЕРНЕННЯ КООРДИНАТОРКИ СИСТЕМИ ООН В УКРАЇНІ ДЕНІЗ БРАУН З НАГОДИ МІЖНАРОДНОГО ДНЯ БОРОТЬБИ З ГОМОФОБІЄЮ, БІФОБІЄЮ ТА ТРАНСФОБІЄЮ
У цей Міжнародний день боротьби з гомофобією, біфобією та трансфобією Представництво ООН в Україні вшановує українську ЛГБТІК+ спільноту та правозахисників, які невтомно працюють задля просування та побудови майбутнього, де рівність, свобода та повага до прав людини і гідності всіх членів суспільства є реальністю.Тема цьогорічного Міжнародного дня боротьби з гомофобією, біфобією та трансфобією - «Нікого не залишити осторонь: рівність, свобода та справедливість для всіх» є потужним нагадуванням усім нам про те, що всі українці, в усьому їх різноманітті, включаючи ЛГБТІК+ спільноту, повинні мати рівні права в громадянському, політичному, соціальному та культурному аспектах життя. ЛГБТІК+ - це також волонтери, вчителі, лікарі, активісти, фандрейзери та гуманітарні працівники, які беруть на себе величезне завдання підтримувати народ України, чиє життя кардинально змінилося внаслідок повномасштабного російського вторгнення.Незважаючи на незаперечний прогрес, лесбійки, геї, бісексуали, трансгендери, інтерсексуали та квір-люди все ще стикаються з постійною дискримінацією, насильством та маргіналізацією як в Україні, так і в усьому світі. Вторгнення Росії посилило ці виклики, особливо для тих, хто живе на окупованих територіях. ЛГБТКІ+ люди були змушені покинути свої домівки, зіткнулися з більшою кількістю перешкод у доступі до основних послуг і наразилися на підвищений ризик насильства, в тому числі сексуального насильства, пов'язаного з конфліктом. Навіть у ці складні часи Україна зробила необхідні кроки для зміцнення правової бази для визнання та захисту прав ЛГБТКІ+ спільноти, включаючи законодавчі ініціативи, спрямовані на боротьбу з дискримінацією та злочинами на ґрунті ненависті, а також на визнання одностатевих партнерств. Від імені ООН в Україні я вітаю ці ініціативи та наполегливо закликаю українських законодавців докласти всіх зусиль для ухвалення цих законів, які визнають одностатеві партнерства та різноманітні гендерні ідентичності.Процвітаюче і мирне майбутнє України має бути таким, де немає місця дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності.Ми в ООН також сповнені рішучості й надалі забезпечувати, щоб наші програми в Україні, чи то гуманітарна допомога, чи то проекти з відновлення після руйнувань, спричинених війною, враховували конкретні потреби всього українського народу, включно з ЛГБТІК+ спільнотою. Ми працюємо над тим, щоб ніхто не залишився осторонь на шляху України до відновлення.Але подолання всіх бар'єрів на шляху до припинення маргіналізації, несправедливості, дискримінації та насильства вимагає колективних зусиль. Ми продовжимо працювати пліч-о-пліч з українським народом, організаціями громадянського суспільства та урядом задля побудови світу, в якому панують мир, повага, гідність та права людини.
*** * Заява Деніз Браун, Постійної координаторки системи ООН в Україні, від імені всіх установ та організацій системи ООН в Україні.
*** * Заява Деніз Браун, Постійної координаторки системи ООН в Україні, від імені всіх установ та організацій системи ООН в Україні.
1 of 5
Пресреліз
16 травня 2024
МИРНІ МЕШКАНЦІ МАЮТЬ БУТИ В БЕЗПЕЦІ. ВОНИ НЕ МІШЕНЬ
Сьогодні знову жахливі новини, цього разу з Херсона, де внаслідок обстрілів отримали поранення десятки мирних мешканців, у тому числі двоє дітей. У цьому зруйнованому війною місті знову були пошкоджені домівки та заклад освіти. Це лише через день після мого повернення з Харкова, де я бачила руйнівні наслідки посилення ударів Збройних сил Російської Федерації для тисяч людей, які були змушені втікати рятуючи життя, залишаючи все, що мали. Багато з них — це літні люди, які бояться, що ніколи не зможуть повернутися. Гуманітарна спільнота невтомно працює, щоб підтримати людей під час цієї людської трагедії.Міжнародного гуманітарного права потрібно дотримуватися. Необхідно убезпечити мирних мешканців, домівки, школи та лікарні. Вони не мають бути мішенню.
1 of 5
Пресреліз
30 квітня 2024
Голова системи ООН в Україні зустрілася з парламентською делегацією польських законодавців у Києві
Група обговорила наслідки збільшення російських ударів по Харкову, включаючи нещодавні хвилі ударів по енергетичній інфраструктурі. Деніз Браун розповіла, як ООН і гуманітарна спільнота підтримують українців, що потерпають від спричинених війною руйнувань.Голова ООН також наголосила на викликах, з якими доводиться стикатися, включно з фінансуванням, в той час, коли потреби вздовж лінії фронту зростають.
1 of 5
Пресреліз
29 квітня 2024
Моніторингова місія ООН з прав людини стурбована посиленням атак на енергетичну інфраструктуру та залізницю України
З 22 березня спеціалісти з прав людини задокументували чотири хвилі атак на енергетичну інфраструктуру України, в результаті яких було уражено щонайменше 20 об’єктів, вбито 6 цивільних осіб і поранено щонайменше 45. Лише минулої суботи ракетні обстріли пошкодили чотири теплоелектростанції, критично важливі для виробництва електроенергії, дві з них розташовані на заході України, за сотні кілометрів від лінії фронту. Протягом останніх тижнів внаслідок нападів на залізничні об’єкти по всій Україні загинуло щонайменше 11 цивільних осіб і десятки були поранені в кількох областях України, включаючи Дніпропетровську, Харківську, Донецьку та Черкаську області. «Ці атаки призвели до загибелі цивільного населення, а також поставили під загрозу надання базових послуг, як-от виробництва електроенергії та послуг залізничного транспорту, ще більше посилюючи ризики та шкоду, що завдається цивільному населенню України», – сказала голова ММПЛУ Даніель Белль. «Атаки на залізницю ставлять під загрозу ключовий вид транспорту, на який покладаються люди в Україні для особистих подорожей і перевезення товарів першої необхідності, особливо з огляду на обмеження всього повітряного простору та обмеженого доступу до морських портів», – додала вона. ММПЛУ заявляє, що вбиті та поранені під час нещодавніх атак цивільні особи, включно з працівниками залізниці та електростанцій, перебували або на об’єктах інфраструктури, або неподалік. Лише минулого тижня було зафіксовано три атаки на залізничні об’єкти, що призвело до загиблих і поранених. 25 квітня в селищі Удачне Донецької області ракетний удар пошкодив залізничну інфраструктуру, убивши 3 залізничників та поранивши ще 4, а за кілька годин після цього інша ракета пошкодила залізничні об’єкти в місті Сміла Черкаської області. Як повідомляється, було поранено кількох людей. Ще щонайменше 11 цивільних осіб отримали поранення внаслідок іншого ракетного обстрілу в місті Балаклія Харківської області, в результаті якого були пошкоджені вокзал і потяг, який щойно прибув на станцію. Тижнем раніше внаслідок обстрілів залізничних об’єктів у містах Синельникове та Дніпро загинуло 8 цивільних осіб. Відключення електроенергії часто відбувається відразу після атак на енергетичну інфраструктуру, що вражає мільйони домогосподарств по всій країні, а також призводить до перебоїв з водопостачанням. У деяких районах, наприклад у Харкові, були запроваджені постійні відключення електроенергії, що вплинуло на навчальну програму, особливо на студентів та учнів, які навчаються онлайн.
1 of 5
Пресреліз
26 квітня 2024
Координаторка системи ООН в Україні Деніз Браун зустрілася в Києві з Міністром зовнішньої торгівлі та розвитку Фінляндії Вілле Тавіо
З початку ескалації війни два роки тому, Фінляндія постійно фінансує гуманітарну допомогу в Україні, в тому числі через Український гуманітарний фонд, і підтримує проєкти у сфері протимінної діяльності, освіти та відновлення енергетичної інфраструктури, серед інших. Деніз Браун подякувала Міністру за всі зроблені внески та наголосила на необхідності більшої підтримки у відновленні громад в деяких регіонах України.
1 of 5
Нові публікації
1 / 11
Матеріали
18 квітня 2024
Матеріали
26 березня 2024
Матеріали
22 березня 2024
Матеріали
21 лютого 2024
1 / 11