Шкільне харчування за підтримки ВПП ООН дарує відчуття стабільності українським сім'ям

10:15 ранку у Великій Михайлівці, Одеської області, і близько 100 дітей віком від 6 до 10 років стоять у черзі у шкільній їдальні, аби отримати щоденний обід. Запах горохового супу, що лине з кухні, заважає дітям встояти на місці та слідувати проханням вчителів мити руки перед тим, як сісти за стіл.

За останній тиждень тут було 7 сигналів повітряної тривоги загальною тривалістю майже 8 годин. Область межує з морем, за контроль над яким постійно йде боротьба — портова інфраструктура неодноразово ставала мішенню для ракетних обстрілів, а обстріли міст і сіл також є дуже поширеним явищем. 

Мешканці ставляться до сигналів повітряної тривоги відповідально. Кожного разу, коли вона звучить, це означає, що до території області наближаються ракети або безпілотники з вибуховими зарядами.

Незважаючи на небезпеку, в селищі проживає близько 6 000 людей. Цей ліцей є однією з понад 700 шкіл, які підтримуються програмою шкільного харчування ВПП ООН. Ця програма щоденно забезпечує гарячими обідами 100 000 дітей в Україні.  

Сьогодні в шкільному меню — гороховий суп і макарони з м'ясом. Діти також отримують компот і банани. 

Один прийом їжі в цій школі цього року коштував би 50 гривень на день. Відповідно, місяць харчування для однієї дитини обійшовся би приблизно в 1000 гривень (мінімальна зарплата в Україні становить 7100 гривень). 

"Маленьким дітям важко пояснити, чому хтось іде на обід, а хтось ні", — каже директорка та вчителька математики Наталія Кравченко.

"Особливо це стосується дітей з неблагополучних або малозабезпечених сімей, чиї батьки не можуть дозволити собі оплачувати харчування". 

"Тому ми дуже раді, що наша школа бере участь у програмі шкільного харчування Всесвітньої продовольчої програми ООН".

Пані Наталія керує цією школою вже 18 років. У 1977 році вона пішла до першого класу, коли школа тільки-но відкрилася. Її головною метою під час війни є збереження нормального життя для дітей, наскільки це можливо.

Під час повітряної тривоги учнів відводять до укриття в підвалі школи. Але укриття не може вмістити всіх учнів одночасно, тому директорка вирішила розділити заняття на дві зміни, щоб убезпечити всіх: початкова школа починає навчання о 8 ранку, а старшокласники — об 11:30 ранку. Останні діляться на дві групи та щотижня чергують очне та дистанційне навчання.   

Першокласниця Марія вже доїла гороховий суп — свою улюблену страву, а її однокласниця Даша каже, що більше любить макарони. 

Роман, батько Марії, працює спортивним тренером у школі. Знайти роботу в селі важко. Тут мало бізнесів чи підприємств через невизначеність війни та регулярні повітряні тривоги,  і планів щодо їх відкриття наразі немає. Тому більшість вакансій є хіба що в державних установах — школах, лікарнях, селищній раді тощо.

"У нас повна сім'я, ми з дружиною обоє працюємо, — каже Роман, батько першокласниці Марії, — її мама, Ярослава, працює в іншій школі".

"Але нам пощастило, — додає він. "Є діти, батьки яких не можуть купити їм банан, апельсин чи яблуко".

Мама Даші, Оксана, ділиться: "Молодшій доньці потрібно вставати до школи о 6:30 ранку, і в цей час складно нагодувати шестирічну дитину. А через війну і мінливий графік важко знайти достатньо часу на приготування їжі. Одна дитина вчиться в початковій школі, друга — в старших класах, а я ще й працюю. Буває, приходжу додому, питаю: "Даша, ти будеш їсти?", а вона каже: "Ні, я вже поїла в школі, там такі смачні котлети і риба!". І я розумію, що моя дитина харчується здоровою їжею в школі, а я заощаджую значну частину сімейного бюджету".

Програма шкільного харчування ВПП ООН покриває 30% вартості щоденного гарячого харчування для дітей 1-4 класів. Це допомагає зменшити фінансове навантаження на батьків, особливо тих, хто ледве зводить кінці з кінцями.

У лютому, гаряче харчування в цій школі коштувало сім'ям дітей лише 16 копійок за підтримки ВПП ООН. Завдяки дешевшим обідам у їдальні тепер харчуються 125 учнів, тоді як на початку року їх було 90.

Багато дітей з цієї школи були змушені із сім'ями покинути свої домівки через бойові дії. Зараз вони відбудовують тут нове життя, яке будь-якої миті може знову зруйнуватися. 

"Якби не війна, ми б уже планували другу дитину, — каже батько Марії, Роман. "Але ситуація тут складна. Придністров'я лише за 30 кілометрів звідси, бойові дії можуть розпочатися будь-якої миті. Тому моя машина завжди заправлена, а наші речі зібрані на випадок, якщо доведеться тікати".

Початкове фінансування програми шкільного харчування ВПП ООН в Україні було надано урядом Франції та компанією Mastercard, яка є давнім партнером ВПП ООН протягом 12 років. Mastercard підтримує зусилля ВПП ООН у забезпеченні шкільним харчуванням вразливих верств населення по всьому світу. Її раннє фінансування шкільного харчування в Україні допомогло забезпечити щоденне гаряче харчування для дітей, таких як Даша.