Організація Об'єднаних Націй в Україні

Я глибоко стурбований посиленням напруженості та збільшенням спекуляцій щодо потенційного військового конфлікту в Європі. Ціна людських страждань, руйнувань і шкоди європейській та глобальній безпеці занадто висока, щоб зволікати. Ми просто не можемо допустити навіть можливість такої катастрофічної конфронтації. Я уважно слідкуватиму за розвитком подій у наступні години та дні. Согодні вранці я розмовляв з міністрами закордонних справ Російської Федерації та України. Моє повідомлення чітке: немає альтернативи дипломатії. Усі питання, у тому числі найважчі, можна і потрібно обговорювати та вирішувати за допомогою дипломатичних методів. Я твердо переконаний, що цей принцип буде вирішальним. Команда Організації Об'єднаних Націй в Україні продовжує працювати у повному обсязі. Мій обов’язок як Генерального секретаря ООН закликати до повного дотримання Статуту ООН як фундаментального джерела міжнародного права. У Статуті чітко сказано, і я цитую: «Усі Члени Організації Об’єднаних Націй розв’язують свої міжнародні суперечки мирними засобами таким чином, щоб не наражати на загрозу міжнародний мир та безпеку і справедливість;». «Усі Члени Організації Об’єднаних Націй утримуються в своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і якимось іншим чином, несумісним із Цілями Об’єднаних Націй». Настав час послабити напруженість та почати деескалацію. Тут немає місця запальній риториці. Публічні заяви повинні бути спрямовані на зменшення напруженості, а не на її посилення. Я вітаю усі нещодавні дипломатичні контакти та взаємодії, у тому числі між главами держав. Але потрібно зробити більше, і я очікую, що всі активізують свої зусилля. Я готовий надавати допомогу, і ми не зупинимось поки не знайдемо мирне рішення. Відмова від дипломатії заради конфронтації – це не "перетинання межі", це стрибок у прірву. Якщо коротко, мій заклик полягає в наступному: не занапастіть справу миру. Дякую.

1 of 3

Прес-реліз

14 лютого 2022

Спільна делегація агенцій ООН відвідала східну Україну, де впроваджуються проєкти, які об’єднують напрямки надання гуманітарної допомоги та сприяння розвитку

9-11 лютого 2022 року східну Україну відвідала делегація ООН, у складі якої були Координаторка системи Організації Об’єднаних Націй в Україні та Координаторка з гуманітарних питань Оснат Лубрані, Постійна Представниця ПРООН в Україні Дафіна Ґерчева та Представниця УВКБ ООН в Україні Кароліна Ліндхольм Біллінг. Мета візиту – моніторинг проєктів, які об’єднують два напрямки – надання гуманітарної допомоги та сприяння розвитку – та спільно реалізуються Програмою розвитку ООН (ПРООН) та Управлінням Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН). Поєднання цих двох напрямків діяльності має на меті реагування на критичні потреби в гуманітарній допомозі та захисті таким чином, щоб забезпечити сталість результатів та одночасно посилити системи та підзвітність на місцевому рівні шляхом налагодження зв’язків та об’єднання зусиль в межах діяльності з надання гуманітарної допомоги та реалізації ініціатив у сфері розвитку у тісній співпраці з місцевими органами влади та місцевими громадами. Об’єкти, які відвідала делегація, є прикладом того, як цей підхід може забезпечити стійкі рішення для внутрішньо переміщених осіб та осіб, які постраждали від конфлікту. Проєкти розроблялися в тісній консультативній співпраці з місцевим населенням, у взаємодії з приватним сектором, місцевими та обласними органами влади. Органи влади забезпечили виділення бюджетних коштів, щоб гарантувати сталість започаткованих ініціатив та провідну роль місцевих суб’єктів. Ці проєкти стали можливими завдяки щедрій підтримці Європейського Союзу. Інші важливі партнери – це Данія, Естонія, Канада, Нідерланди, Норвегія, Швейцарія, Швеція, Сполучені Штати Америки та Японія. 9 лютого делегація ООН відвідали у м. Попасна на Луганщині церемонію відкриття оновленого реабілітаційного центру «Лелека» для дітей з інвалідністю. На церемонії відкриття центру Координаторка системи ООН в Україні та Координаторка з гуманітарних питань Оснат Лубрані зазначила, що завдяки цій ініціативі полегшиться доступ людей з інвалідністю до необхідних установ та послуг, що також сприятиме розвитку їхніх навичок та впевненості у своїх силах. «Ми познайомилися з дітьми та відданими своїй справі працівниками й волонтерами центру і були раді побачити, що цей центр сприяє повноцінному включенню людей з інвалідністю у життя суспільства», – відзначила пані Лубрані. Крім того, у Попасній делегація відвідала Університет третього віку, який заохочує продовження навчання протягом всього життя, а також побувала у мобільних центрах надання соціальних послуг. Ці пересувні бригади надають медико-санітарні послуги, а також правову допомогу і консультації, соціально-психологічну підтримку, садово-городню допомогу, а також чимало інших послуг. 10 лютого представниці ООН відвідали багатофункціональний творчий простір розвитку для молоді у м. Торецьк на Донеччині. Цей творчий простір дає можливість дітям, переважно з соціально незахищених та бідних сімей, розвивати творчі здібності у безпечних умовах. Після цього делегація відвідала селище Нью-Йорк у Донецькій області й завітала до міського культурного хабу – платформи для громадських ініціатив, проведення обговорень та концертів. Місцева молодь із гордістю розповіла, що у 2021 році селище повернуло собі історичну назву після того, як 70 років воно носило назву Новгородське. У центрі також відбувається вражаюча виставка фотопортретів, присвячених жінкам-лідеркам та активісткам громади. Наступного дня делегація завітала до міста Авдіївка у Донецькій області. Там гості відвідали територіальний центр соціального обслуговування та надання соціальних послуг, який пропонує послуги психосоціальної підтримки, можливості дозвілля та особистого розвитку для людей похилого віку, які постраждали від конфлікту, у тому числі внаслідок розлучення з сім’єю та психологічної травми. У Авдіївці для гостей дали виїзний концерт діти, які відвідують музичну школу майбутнього «Ренесанс». На цей час у школі викладають 22 педагоги, які навчають близько 180 дітей грі на музичних інструментах та теорії музики, включаючи історію української музики. Потім делегація ООН взяла участь у відкритті нового травматологічного пункту на території Авдіївської центральної міської лікарні. Завдяки реалізації цього проєкту розшириться доступ до послуг охорони здоров’я для багатьох українців, що проживають по обидва боки «лінії зіткнення». Представниця УВКБ ООН в Україні Кароліна Ліндхольм Біллінг зазначила, що через тривалий конфлікт все ще існують критичні гуманітарні потреби, але підкреслила важливість вирішувати їх по можливості таким чином, щоб водночас зміцнювати потенціал місцевих громад та органів влади для захисту прав та гідності населення сьогодні та в майбутньому: «УВКБ ООН, як гуманітарна організація з мандатом захисту, надає різні види підтримки та допомоги, щоб допомогти людям або громадам, які перебувають у особливо вразливих ситуаціях, задовольнити найнагальніші потреби, такі як психосоціальна підтримка, і прагне працювати в партнерстві з організаціями в сфері розвитку, такими як ПРООН, щоб поєднати свої програми з тими, які спрямовані на розвиток місцевих систем і структур. Таким чином задовольняються не лише безпосередні потреби, але й створюються рішення для задоволення тих самих чи подібних потреб людей у майбутньому». Пані Ліндхольм Біллінг підкресила, що саме люди, які потребують допомоги, та місцева влада є ключовими рушіями Програми «Поєднання гуманітарного реагування, сталого розвитку та розбудови миру». Постійна представниця ПРООН в Україні Дафіна Ґерчева побувала також на відкритті місцевого суду, який припинив свою роботу після початку конфлікту в 2014 році. Нові комп’ютери та техніка для проведення відеоконференцій дадуть можливість відновити засідання суду, що сприятиме доступу всіх українців до правосуддя. Пані Ґерчева наголосила, що всі люди повинні мати безперешкодний доступ до правосуддя, особливо ті, які живуть в уражених збройним конфліктом громадах на сході України. «Збройний конфлікт та вируюча пандемія створили додаткові труднощі для здійснення правосуддя та верховенства права, обмеживши доступ до судів та ускладнивши пересування людей, які перетинають «лінію зіткнення» в пошуках правового захисту, – сказала пані Ґерчева. – Незважаючи на численні перешкоди та серйозні виклики, ПРООН та її партнери продовжуватимуть докладати всіх зусиль для розвитку потенціалу судової системи України». Під час візиту делегація ООН також зустрілася з головами Донецької та Луганської обласних адміністрацій, щоб обговорити нинішнє партнерство та визначити напрямки для посилення співпраці у майбутньому. Цей візит також дав можливість пані Лубрані, пані Ґерчевій та пані Ліндхольм Біллінг провести загальні зустрічі, щоб поспілкуватися зі співробітниками ООН, відповісти на запитання та висловити глибоку вдячність за роботу всім співробітникам ООН, які працюють в Донецькій та Луганській областях. Цей спільний візит став свідченням постійної роботи ООН на благо всіх українців, з особливою увагою до потреб найбільш уразливих категорій. Він засвідчив потенціал для подальшого впровадження підходу, що передбачає поєднання двох ключових напрямків – надання гуманітарної допомоги та сприяння розвитку – і прагнення ООН допомогти Україні в досягненні Цілей сталого розвитку, не залишивши нікого не уваги.

1 of 3

Публікація

17 лютого 2022

Огляд гуманітарних потреб і реагування на 2022 рік: Україна

За сім років тема тривалої гуманітарної кризи зникла зі шпальт світових ЗМІ через помилкове сприйняття ситуації як «замороженої». Водночас досягнуті в липні 2020 року домовленості про припинення вогню стають усе більш нетривкими. Кількість постраждалих серед цивільного населення збільшилася до рівнів, які спостерігались до їх підписання. Цивільна інфраструктура все частіше потрапляє під обстріли, а забруднення території вибухонебезпечними предметами та мінами залишається серйозною загрозою. Допоки не буде досягнуто політичного рішення, гуманітарні потреби, ймовірно, залишатимуться, а їх гострота зростатиме у 2022 році, зокрема на не підконтрольних урядові територіях (НПУТ). Збільшились соціально-економічні наслідки пандемії COVID-19 на сході України через тривале обмеження роботи КПВВ на «лінії розмежування», обмеження на пересування та зменшення засобів існування. Обмеження на пересування особливо вплинули на мешканців НПУТ, зокрема людей похилого віку, які опинилися відрізаними від основних послуг та соціальних виплат, у тому числі пенсій. Із наближенням зимового періоду та погіршенням епідеміологічної ситуації, зокрема на НПУТ, умови надання допомоги все більше ускладнюються. Зберігається ризик політизації гуманітарної кризи. А обмеження доступу створюють серйозні виклики для гуманітарної роботи у деяких районах на сході України.

1 of 3

Історія

20 травня 2022

Україна: За цифрами — життя людей

– каже чоловік, який нещодавно виїхав із Харкова на сході України. Сидячи на підлозі спорткомплексу в Ужгороді на заході України, Наталія* слухає його розповідь, а також історії багатьох інших внутрішньо переміщених осіб (ВПО), які перебувають у цьому місті. Наталія — спеціалістка з прав людини Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ). Сьогодні одне з її головних завдань – збір інформації з перших рук про ймовірні порушення прав людини та міжнародного гуманітарного права внаслідок збройного нападу Російської Федерації на Україну. Вона розмовляє з людьми на місцях, слухає їхні історії та документує те, що сталося з ними чи їхніми близькими. У спорткомплексі вона шукає інформацію, яка дозволить підтвердити випадки загибелі чи поранення цивільних осіб, що відбуваються на всій території країни. «Деякі з моїх співрозмовників/-ць втратили рідних та друзів, – розповідає вона. – Дехто втратив буквально все, що в них було. Їм нема куди йти». «Хоча часом буває важко, я знаю, що наша робота необхідна. Ми документуємо правду про події, щоб люди могли домогтися справедливості в майбутньому», — Наталія*, спеціалістка з прав людини, Україна. Збір показань жертв і свідків становить лише одну частину роботи з моніторингу, що здійснює ММПЛУ. Але це – життєво важлива частина: бути надійним джерелом перевіреної інформації щодо порушень прав людини, зокрема, щодо втрат серед цивільного населення, які Місія документує в Україні з 2014 року. Використання даних для «з'ясування того, що сталося» Для цього спеціалісти та спеціалістки з прав людини звертаються до широкого кола джерел. За можливості вони відвідують місце, де стався інцидент, і спілкуються з жертвами та свідками. Якщо відвідати місце інциденту неможливо, Місія покладається на широку мережу надійних контактів і партнерів, утворену за вісім років роботи в Україні. Окрім того, спеціалісти та спеціалістки з прав людини виїжджають у різні місця, щоб відвідати місця тимчасового проживання ВПО, як це зробила Наталія в Ужгороді. Додатково використовуються дані з відкритих джерел. Спеціалісти та спеціалістки з моніторингу розпочинають робочий день із перевірки загальнодоступної інформації: повідомлень органів місцевої влади, поліції та служб із надзвичайних ситуацій. Вони також здійснюють моніторинг фотографій, відеоматеріалів і повідомлень у соціальних мережах та ЗМІ. Ольга*, спеціалістка з прав людини, розповідає, що всі ці дані ретельно перевіряються. «Я вивчаю різні дані щодо кожного випадку загибелі чи поранення цивільних осіб, щоб з'ясувати, що, коли і з ким сталося», – пояснює вона процес моніторингу та збору даних. «Наведу лише один приклад: уранці я бачу інформацію про те, що в місці А є жертва серед цивільного населення. Я перевіряю всю доступну інформацію про цей випадок - відео, фотографії, офіційні дані, інтерв'ю тощо. Ще я перевіряю загальні дані – що сталося в цьому місці, який тип зброї було використано», – каже вона. «Потім, якщо потрібно, я можу попросити наші команди на місцях перевірити цю інформацію через доступні джерела, наприклад, відвідати місце події або поговорити з жертвами та свідками», – додає Ольга. Тільки після завершення всіх перевірок і підтвердження загибелі чи поранення цивільної особи Ольга та інші спеціалісти та спеціалістки з прав людини вважатимуть випадок підтвердженим. Більше, ніж просто цифри З початку збройного нападу на Україну Місія щодня публікує оновлену інформацію про втрати серед цивільних осіб. Станом на 18 травня, 3811 людей загинуло, 4278 дістали поранень. Для спеціалістів та спеціалісток з прав людини ці звіти – більше, ніж просто цифри. «Потрібно розуміти, що ми працюємо не з цифрами, ми працюємо з окремими інцидентами. Ми намагаємося отримати інформацію про окремий інцидент, у якому чоловік чи жінка, хлопчик чи дівчинка загинули чи дістали поранень у конкретному місці, у конкретній ситуації та із застосуванням конкретної зброї, – каже Уладзімір Щербау, голова одного з відділів Місії. – Ми продовжуємо збирати інформацію про випадки, про які повідомлялося в попередні дні. Це як мозаїка: ви отримуєте додаткову інформацію і зрештою маєте повну картину того, що сталося з цивільними особами». Дані про кількість втрат серед цивільних осіб, що надаються ММПЛУ, стали основним джерелом статистики, на яке орієнтуються уряди, ЗМІ, міжнародні агенції та інші організації, що висвітлюють або відстежують війну в Україні. Перевірену інформацію, яку надає ММПЛУ, можна застосовувати, щоб чинити тиск для запобігання подальшим порушенням. Голова Місії Матільда Богнер вважає, що ця інформація також може бути використана різними механізмами правосуддя для забезпечення справедливості для жертв порушень прав людини, а також для притягнення винних до відповідальності. «Наш моніторинг – це складна робота, оскільки вона вимагає великого терпіння та перевірки, – сказала вона. – Нам необхідно забезпечити підтримку жертвам і дотримуватися принципу «не нашкодь». У результаті ми можемо розповісти про те, що сталося, де вчинилися порушення, і як зробити кроки для виправлення ситуації та запобігання подальшим порушенням. Документація, яку ми здійснюємо, допомагає здійснювати адвокацію змін, справедливості для жертв та притягнення винних до відповідальності». *Деякі спеціалісти та спеціалістки Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні не повністю ідентифіковані з міркувань безпеки.

1 of 5

Історія

18 травня 2022

Продовольча безпека в Україні: ФАО доставила насіння картоплі вразливим сільським сім’ям

18 травня 2022 року, Київ/Рим – Працюючи над забезпеченням продовольчої безпеки та засобів до існування вразливих сімей у сільській місцевості України, Продовольча та сільськогосподарська організація Об'єднаних Націй (ФАО) доставила набори насіннєвої картоплі для 17 740 домогосподарств у десяти областях країни, щоб вони могли вчасно здійснити посадку та зібрати урожай. Близько 46 000 осіб отримали допомогу у межах кампанії, що здійснюється за фінансової підтримки Європейського Союзу та Центрального фонду реагування на надзвичайні ситуації. "Зараз критично важливо допомогти фермерам. Як великим, так і дрібним, а також сім'ям, які займаються городництвом біля дому, – сказав П'єр Вотьє, голова офісу ФАО в Україні. ― Сільське господарство є одним з основних секторів економіки України й має ключове значення для продовольчої безпеки країни. Воно також є основним джерелом доходу для 12,6 млн осіб, які проживають у сільській місцевості, та становлять майже третину населення країни". Загалом за останні тижні було доставлено 862 тонни насіннєвої картоплі для осіб, що потребують допомоги. Розподіл був здійснений до початку весняного посіву картоплі, щоб гарантувати, що врожай картоплі, який є джерелом поживної енергії, можна буде зібрати у вересні. Кожна сім'я або домогосподарство, що складається в середньому з 2,6 особи, отримала набір із 50 кілограм насіннєвої картоплі, з ких можна зібрати восени близько 600 кілограмів картоплі. Врожай можна зберігати протягом багатьох місяців для подальшого споживання, використовувати як насіння для наступних сезонів або продавати на місцевих ринках. У кожному населеному пункті ФАО тісно співпрацювала з місцевою владою та партнерами-виконавцями, які допомагали із формуванням списків отримувачів допомоги, розподілі допомоги, моніторингу та взаємодії із громадами. "Завдяки співпраці з ФАО ми доставили 2,5 тонни картоплі до Рудківської об'єднаної територіальної громади у Львівській області. Ця допомога для 50 домогосподарств, які прийняли внутрішньо переміщених осіб, – сказав Ігор Вуйцик, голова управи Львівської Аграрної палати, партнера-виконавця ФАО. – Важливо, що така організація, як ФАО, справді допомагає людям, і сьогодні вона особливо допомагає тим, хто займається виробництвом, бо одне із завдань ФАО – забезпечити виробництво харчових продуктів безпосередньо на місцях". Близько 15 тонн насіннєвої картоплі було доставлено для 300 домогосподарств Львівщини, на заході України. З них 30 наборів було розподілено серед сімей у селі Хлопчиці, що у Рудківській об'єднаній територіальній громаді. У цьому селі зараз проживає понад 150 внутрішньо переміщених осіб з інших регіонів України. Ще однією областю, що отримала допомогу у вигляді насіння картоплі, є Дніпропетровська область, де набори з насінням отримали 3 690 домогосподарств. Частину з них було доставлено до 41 села Верхньодніпровської об'єднаної територіальної громади, мешканці яких приймають 2 685 внутрішньо переміщених осіб. "Деякі компанії закрилися, скоротили персонал або звільнили людей. Ми не можемо забезпечити роботою місцеве населення. І ми вже думаємо про те, як прогодувати людей цієї зими", – сказав Геннадій Лебідь, голова Верхньодніпровської об'єднаної територіальної громади, який зазначив, що через збої та невизначеність, викликані конфліктом, люди ще більше зацікавені у городництві, аби мати трохи продовольчих запасів для своїх сімей. Діяльність ФАО в Україні ФАО працює в Україні з 2003 року, і після початку війни організація розробила та оновила свій План швидкого реагування для надання сільськогосподарської допомоги та забезпечення продовольчої безпеки найбільш постраждалих від конфлікту осіб. Заходи реагування ФАО включають надання ресурсів для виробництва рослинництва та тваринництва, а також коштів для надання підтримки найбільш постраждалим дрібним фермерам та тваринникам у дотриманні сезонних термінів виробництва. Ця підтримка дозволить домогосподарствам виробляти овочі, зернові культури, молоко, м'ясо та яйця, щоб прогодувати себе. "Найближчими тижнями ФАО надасть 3 700 домогосподарствам (9 600 осіб) багатоцільову грошову допомогу, а понад 14 600 сільських сімей (38 000 осіб) отримають набори для вирощування овочів з метою відновлення виробництва харчових продуктів для споживання та продажу, – додав П'єр Вотьє. – Ми також плануємо розподілити свійську птицю та підтримати вразливих виробників тваринництва через надання кормів для тварин та вітамінно-мінеральних добавок. З більшими ресурсами ми зможемо охопити більше людей у вразливих сільських районах України". ФАО закликає виділити 115,4 мільйона доларів США для надання підтримки 979 320 дрібним фермерам та середнім виробникам до кінця грудня 2022 року з метою підвищення наявності продовольства та доступу до продовольства. Станом на сьогодні, ФАО вже отримала 11 мільйонів доларів. Фінансові внески надали Австралія, Бельгія, Бюро гуманітарної допомоги USAID (BHA), Європейський Союз, Український гуманітарний фонд, Фонд Луї Дрейфуса, Франція, Центральний фонд реагування на надзвичайні ситуації та Японія. Терміново потрібні додаткові ресурси, щоб охопити більше людей для підтримки весняного сезону та підготовки до збирання врожаю. Більш детальну інформацію про дані, аналіз, рекомендації з питань політики та діяльності ФАО на місцях можна знайти тут. _________ Контакти: Вікторія Михальчук
Фахівець з комунікацій
ФАО в Україні
Viktoriia.Mykhalchuk@fao.org
+38 098 605 5061

1 of 5

Історія

09 травня 2022

Українські та міжнародні компанії перерахували понад 1 мільярд доларів США на підтримку гуманітарної допомоги в Україні

Приватний сектор виділив понад 1 мільярд доларів США готівкою та натуральними пожертвами для гуманітарного реагування на війну в Україні. Аби задокументувати цю безпрецедентну щедрість і вдосконалити прозорість надходження фінансування, Управління ООН з координації гуманітарних питань (OCHA) запустило інтерактивний інструмент відстеження пожертв приватного сектору для України, що доступний онлайн на bit.ly/Biz4UkraineTracker. «Протягом багатьох років ми спостерігаємо все більш важливу роль приватного сектору у реагуванні на надзвичайні гуманітарні ситуації та відновленні після них. Проте рівень мобілізації компаній усього світу на підтримку народу України – рекордний. Цей новий онлайн-інструмент надасть чіткий огляд внесків приватних донорів: скільки виділено, отримано і, зрештою, як витрачається фінансування», – зазначила Оснат Лубрані, координаторка системи ООН в Україні та координаторка з гуманітарних питань в Україні. Інструмент відстеження пожертв приватного сектору для України створено Ініціативою OCHA/UNDP Connecting Business Initiative у партнерстві з Центром гуманітарних даних OCHA та за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Користувачі можуть переглянути інформацію щодо здійснених та запланованих внесків, про які повідомили понад 300 донорів приватного сектору та 100 одержувачів гуманітарної допомоги. Користувачі також можуть завантажити основні дані з порталу OCHA Humanitarian Data Exchange, щоб ознайомитись із джерелами, секторами бізнесу та додатковою інформацією про кожну транзакцію. «Щедрість, яку проявили компанії та пов’язані з корпораціями фонди у всьому світі до постраждалих від війни людей в Україні, надихає. Приватний сектор став ключовим партнером у мобілізації ресурсів для реагування на надзвичайну ситуацію, і ми сподіваємося побачити такий самий рівень залучення і для людей, які потрапили в кризу в інших місцях, таких як Афганістан та Ємен», – сказав Карім Ельбаяр, координатор програми Connecting Business initiative. Згідно з останніми даними, від початку конфлікту в лютому 2022 року готівкою та натуральними пожертвами виділено понад 1 мільярд доларів США. Це включає внески на підтримку Екстреного звернення для допомоги України та Регіонального плану реагуванн' щодо ситуації вимушеного переселенця, а також прямі пожертви агенціям ООН, товариству Червоного Хреста та неурядовим організаціям, що діють в Україні та сусідніх країнах. Для отримання додаткової інформації про те, як ваш бізнес може допомогти реагуванню на надзвичайну ситуацію в Україні, перегляньте посібник OCHA Business Guide to the Ukraine Crisis, або зв’яжіться з нами через пошту connectingbusiness@un.org. Бажаючі можуть зробити пожертви безпосередньо до заснованого ООН Гуманітарного фонду для України, за посиланням: Crisisrelief.un.org/ukraine-crisis. ***

1 of 5

Історія

05 травня 2022

Україна: сьогодні евакуйовано понад 300 цивільних осіб

Сьогодні завершилась нова операція з безпечного виїзду цивільних громадян, заблокованих у Маріуполі та інших громадах. І ще раз наша команда Організації Об'єднаних Націй і колеги з Міжнародного Комітету Червоного Хреста працювали разом, щоби убезпечити людей, які хотіли залишити райони бойових дій, згідно з домовленостями сторін конфлікту. Понад 300 цивільних громадян із Маріуполя, Мангуша, Бердянська, Токмака і Василівки наразі отримують гуманітарну допомогу в Запоріжжі. Багато хто виїхав в тому, в чому був, і ми надаватимемо їм підтримку, потрібну в цій важкий час, зокрема таку необхідну психологічну допомогу. Хоча друга евакуація цивільних громадян із Маріуполя та інших громад важлива, набагато більше потрібно зробити, щоби всі мирні громадяни, які опинились у зоні боїв, могли її залишити в тому напряму, в якому вони бажають. Наша робота зі сторонами щодо гарантій безпечного виїзду для цивільного населення продовжиться. Запоріжжя, 4 травня 2022 року

1 of 5

Історія

22 квітня 2022

Україна: Люди з хронічними захворюваннями стикаються з величезними труднощами в доступі до медичної допомоги, згідно з новим опитуванням ВООЗ

Кожна третя сім'я, в якій проживає принаймні одна людина з хронічним захворюванням, не в змозі забезпечити лікування та догляд. Нове дослідження ВООЗ, опубліковане через 2 місяці з початку війни, ілюструє руйнівний вплив надзвичайної гуманітарної ситуації на здоров'я та добробут мільйонів цивільних осіб, а також серйозні виклики, що стоять перед українською системою охорони здоров'я. Попередні результати загальнонаціональної оцінки потреб у сфері охорони здоров'я, що була проведена у партнерстві з Premise, показують, що з 1000 сімей, які взяли участь у дослідженні, кожен третій респондент (30%), котрий має принаймні одну людину з хронічним захворюванням, повідомив про труднощі в доступі до медичної допомоги. Опитування також показує, що дві з п'яти сімей (39%) мають принаймні одного члена родини з хронічними захворюваннями, такими як серцево-судинні захворювання, діабет або рак. Менше третини (30%) респондентів звернулися за медичною допомогою за останній час. Серед цих людей двоє з п'яти (39%) назвали основною причиною ситуацію з безпекою, в той час як 27% повідомили, що медичні послуги взагалі не були доступні в їхньому районі. Більшість опитаних сімей (70%) в даний час ховаються у власних будинках, тоді як кожен десятий (11%) перебуває з друзями та членами сім'ї у відносно безпечніших районах, 8% переїжджають в межах України та 3% знаходяться у притулку або таборі для внутрішньо переміщених осіб. «Результати дослідження свідчать, що через два місяці після війни лишається нагальна потреба продовжувати підтримувати систему охорони здоров'я в Україні, – сказав д-р Ярно Хабіхт, представник ВООЗ та голова Представництва ВООЗ в Україні. – Завдяки нашій багаторічній співпраці з Міністерством охорони здоров'я, національними установами охорони здоров'я та багатьма нашими партнерами та донорами, ВООЗ змогла за останні вісім тижнів передати життєво важливі засоби, обладнання та ліки для 7,5 мільйонів людей. Але ми все ще не можемо дістатися деяких з найбільш постраждалих районів на сході, де система охорони здоров'я майже повністю зруйнована. Наприклад, ми отримали повідомлення про те, що майже всі медичні установи та лікарні Луганської області або пошкоджені, або зруйновані, а в кількох інших, що лишились, – ситуація критична. Дуже важливо, щоб ми отримали доступ, щоб ми могли оцінити потреби в охороні здоров'я та доставити життєво важливі засоби в постраждалі райони, включаючи Маріуполь. Цивільні мають право на здоров'я, навіть під час війни». Система охорони здоров'я України стикається з численними проблемами, і ситуація з кожним днем стає все більш складною. Ризик інфекційних захворювань, а також все більш поширених захворювань, що передаються через воду, є значним. Те ж саме стосується рутинної імунізації, включаючи вакцинацію від COVID-19, що значно зменшилась через війну. Доступ до репродуктивної, материнської та допологової допомоги, а також охорони психічного здоров'я серйозно обмежений через проблеми безпеки, обмежену мобільність, порушення ланцюгів поставок та масове переміщення. І система охорони здоров'я і надалі продовжує піддаватися атакам – наразі підтверджено більш ніж 160 атак з 24 лютого. "Як агентство охорони здоров'я ООН, ВООЗ має унікальну можливість вести діалог з усіма сторонами, щоб вимагати і забезпечувати безпечну доставку життєво необхідних медичних матеріалів по всій країні, - пояснив д-р Ганс Анрі П. Клюге, регіональний директор Бюро ВООЗ у Європі. – Через наші регіональні та національні офіси ми постійно підтримуємо зв'язок з міністром охорони здоров'я, Віктором Ляшком, та українськими органами охорони здоров'я. Ми спільно думаємо про те, як допомогти медичним працівникам та установам продовжувати функціонувати", - додав він. Тісно співпрацюючи з партнерами на місцях і дякуючи щедрості багатьох донорів, ВООЗ станом на сьогодні вдалося доставити спеціалізовані медичні товари та предмети першої необхідності, розгорнути медичні бригади у важкодоступних районах, і допомогти звести до мінімуму збої в критичних медичних послугах, включаючи лікування ВІЛ, туберкульозу і діабету, а також рутинну імунізацію й підтримку психічного здоров'я. Разом з низкою партнерів за останні два місяці ВООЗ: · Підтвердила 162 атаки на охорону здоров'я (станом на 21 квітня). · Доставила 300 тонн невідкладних та медичних матеріалів і обладнання, дві третини з яких (142 тонни) – прибули у заплановані місця призначення, переважно на сході, півдні та півночі країни, де в них є найбільша потреба. · Доставила достатньо засобів для надання допомоги при травмах і невідкладних медичних матеріалів для проведення до 207 000 операцій. · Доставила достатньо ліків та медичного обладнання для обслуговування 7,45 млн осіб. · Доставила 15 дизельних генераторів для задоволення енергетичних потреб лікарень і медичних установ. · Доставила 130 тисяч експрес-тестів на COVID-19, про доставку яких ВООЗ потурбувалась до початку війни. · Доставила 1000 флаконів тоцилізумабу для лікування важких і небезпечних для життя випадків COVID-19. · Замовила 20 машин швидкої допомоги, щоб передати Міністерству охорони здоров'я – вони мають бути доставлені наступного тижня. · Через український кластер охорони здоров'я скликала 97 міжнародних та місцевих партнерів для проведення діяльності, що пов'язана з охороною здоров'я, у 24 областях. · Доставила засоби для надання допомоги при травмах і невідкладні медичні матеріали в такі області: Київська, Черкаська, Дніпропетровська, Житомирська, Чернігівська, Сумська, Харківська, Полтавська, Луганська, Донецька, Херсонська, Одеська та Запорізька. · Підтримала та координувала (і продовжує далі) понад 50 бригад екстреної медичної допомоги (EMT) в Україні та країнах, що приймають біженців, наприклад, за допомогою прямої хірургічної підтримки та мобільної первинної медичної допомоги. · Раз на два тижні проводить тренінги, в яких беруть участь тисячі українських медичних працівників щодо менеджменту великої кількості постраждалих. Теми включали переливання лікарняної крові в умовах конфлікту, травми кінцівок, невідкладну медичну допомогу та необхідну допомогу при опіках. · Надала підтримку Центру громадського здоров'я Міністерства охорони здоров'я України для оцінки антиретровірусних потреб в Україні. Надзвичайний План Президента США з боротьби зі СНІДом (PEPFAR) профінансував і, працюючи з партнерами на місцях, доставляє достатню кількість антиретровірусних препаратів для лікування людей, які живуть з ВІЛ в Україні, на найближчі 12 місяців. · Створила три медичні центри охорони здоров'я на заході України для підтримки безпечної медичної евакуації пацієнтів, у тому числі хворих на рак, для лікування за межами України. · Ввела в дію плани на випадок надзвичайних ситуацій з медичним киснем, враховуючи перебої в постачанні, які спостерігаються. Станом на 21 квітня ВООЗ отримала $26,3 млн (58%) в рамках Звернення щодо надання допомоги у зв’язку з надзвичайною ситуацією у розмірі $45 млн на три місяці – з березня по травень. Ще 18 мільйонів гривень повинні надійти згодом. Ці кошти дозволять ВООЗ надати медичну допомогу шістьом мільйонам людей. «ВООЗ вдячна всім урядам, приватним особам, корпораціям та організаціям, які надали підтримку в рамках Звернення. Ми хотіли б подякувати Канаді, Ірландії, Японії, Норвегії, Швейцарії, данському фонду Novo Nordisk Foundation, Департаменту гуманітарної допомоги та цивільного захисту Європейської комісії та Центральному фонду ООН з реагування на надзвичайні ситуації за їх своєчасний внесок, – сказав д-р Ярно Хабіхт. – Гнучке фінансування залишається надзвичайно важливим, щоб дозволити ВООЗ надавати термінову життєво необхідну допомогу там, де це найбільш необхідно". За даними ООН, понад 12 мільйонів людей стали вимушено переміщеними особами в результаті російського вторгнення: 7,1 мільйона осіб переміщені в межах України і понад 5 мільйонів є біженцями за межами України. Ще 2,9 мільйона людей розглядають можливість покинути свої домівки через війну. "Боротьба з наслідками війни на здоров'я в Україні та сусідніх країнах залишається моїм найвищим пріоритетом, – сказав д-р Ганс Анрі П. Клюге, директор Європейського регіонального Бюро ВООЗ. – Під час мого нещодавнього візиту в Україну до Всесвітнього дня здоров'я я був глибоко вражений стійкістю медичних працівників, яких я зустрів, які роблять все можливе і неможливе для лікування пацієнтів та працюючи на благо своїх громад, незважаючи на складні обставини. Я також подякував Міністерству охорони здоров'я за їхні зусилля. Європейське регіональне Бюро ВООЗ прагне підтримувати Україну зараз і в майбутньому. Реагуючи на нагальні гуманітарні потреби, ми також повинні одночасно планувати реконструкцію та реабілітацію. Виклики є серйозними, але ВООЗ буде співпрацювати з національними органами влади та партнерами на кожному етапі, прагнучи досягти здоров'я та благополуччя для всіх».

1 of 5

Переглянути всі

Прес-реліз

17 травня 2022

Брифінг щодо спричиненої війною гуманітарної кризи в Україні та допомоги ООН

ДОПОВІДАЧІ: Савіано Абреу, Управління ООН з координації гуманітарних справ (УКГС ООН) Вікторія Андрієвська, Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) Маргарет Харріс, Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) Пол Антем, Всесвітня продовольча програма (ВПП) Вікторія Михальчук, Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) ПОДІЯ: Обговорення гуманітарної ситуації в Україні та заходів гуманітарних організацій для підтримки постраждалих унаслідок війни ЧАС ПРОВЕДЕННЯ: 18 травня 2022 р., 9:30 (за східноєвропейським часом) МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ: Медіацентр «Україна», площа Ринок 32, м. Львів та онлайн. Інтенсивні бойові дії продовжують спричиняти страждання, смерті та значні руйнування цивільної інфраструктури по всій Україні, від чого зокрема особливо потерпають мешканці сходу та півдня країни. Через війну сотні тисяч людей змушені були залишити рідні місця, а в найбільш постраждалих районах понад два місяці люди жили майже без доступу до харчових продуктів, води, електрики, газопостачання та медичних послуг під постійною загрозою бомбардувань. Під час медіабрифінгу УКГС ООН розповість про погіршення ситуації та зусилля і складнощі надання допомоги людям, життя яких докорінно змінила війна. ВООЗ повідоме про руйнувань медичних закладів та труднощів отримання медичних послуг мешканцями України. УВКБ ООН розповість про надання гуманітарної допомоги внутрішньо переміщеним особам та іншим постраждалим унаслідок війни. ВПП та ФАО повідомлять про вплив воєнних дій на виробництво харчових продуктів та продовольчу безпеку в Україні та заходи підтримки постраждалих людей. Брифінг проводитиметься онлайн англійською та українською та в Медіацентрі у Львові. За додатковою інформацією просимо звертатись до: Савіано Абреу, УКГС ООН: +380 681 334 432, WhatsApp/Signal: +254 780 530 141, deabreuisidoro@un.org Вікторія Грубась, УКГС ООН: +380 50 382 4541, viktoriya.hrubas@un.org Пресрелізи УКГС ООН доступні на сайті www.unocha.org або www.reliefweb.int

1 of 5

Прес-реліз

17 травня 2022

З початку російської агресії в Україні втрачено майже 5 мільйонів робочих місць, заявила МОП

ЖЕНЕВА (Новини МОП). З початку російської агресії в Україні втрачено близько 4,8 мільйона робочих місць, зазначено у новій аналітичній записці Міжнародної організації праці (МОП). Згідно з оцінкою, поданою в записці, у випадку ескалації бойових дій втрати у сфері зайнятості зростуть до семи мільйонів робочих місць. Разом з тим, негайне припинення бойових дій уможливило б покращення ситуації та швидке відновлення 3,4 мільйона робочих місць. Це дозволило б скоротити втрати у сфері зайнятості до 8,9 відсотка, зазначається у вищезгаданій записці «Вплив кризи в Україні на сферу праці: попередні оцінки».

Українська економіка серйозно постраждала через агресію з боку Росії. З моменту її початку 24 лютого понад 5,23 мільйона біженців виїхали до сусідніх країн. В основному це жінки, діти та люди старше 60 років. Близько 2,75 мільйона з загальної кількості біженців – особи працездатного віку. 43,5 відсотка з них, або 1,2 мільйона, раніше мали роботу, яку втратили або залишили. У відповідь на це потрясіння Уряд України доклав значних зусиль для того, щоб зберегти в робочому стані національну систему соціального захисту, гарантуючи виплату допомог, зокрема внутрішньо переміщеним особам, з використанням цифрових технологій. Регіональна і глобальна криза Криза в Україні може спричинити потрясіння на ринку праці також у сусідніх країнах, перш за все в Угорщині, Молдові, Польщі, Румунії та Словаччині. У випадку продовження бойових дій українським біженцям доведеться залишатися у вигнанні довше, що спричинить додаткове навантаження на ринки праці та системи соціального захисту цих сусідніх держав, а у багатьох із них призведе до зростання безробіття. Серйозні проблеми в економіці та сфері зайнятості, від яких потерпає Російська Федерація, викликáють значну ланцюгову реакцію в Центральній Азії, особливо у країнах, економіка яких залежить від грошових переказів із Російської Федерації, а саме у Казахстані, Киргизстані, Таджикистані та Узбекистані. Ці чотири держави входять до першої десятки країн походження мігрантів, які їдуть до Російської Федерації і у переважній більшості переказують значну частку заробітку до рідних країн. Якщо внаслідок бойових дій та санкцій проти Російської Федерації ці працівники-мігранти почнуть втрачати роботу в Російській Федерації та повертатися до країн свого походження, це призведе до серйозних економічних втрат у масштабах усієї Центральної Азії. Агресія проти України спричинила шок і у світовій економіці, який ще більше ускладнив її відновлення після кризи, викликаної пандемією COVID-19. Це може позначитися на зростанні рівня зайнятості та реальної заробітної плати, а також створити додатковий тягар для систем соціального захисту. У багатьох країнах із високим рівнем доходу, де останнім часом спостерігалися ознаки більш сталого відновлення ринків праці, наслідки української кризи можуть погіршити ситуацію на цих ринках і звести нанівець деякі з досягнутих здобутків. Особливо важке становище склалося у країнах із низьким та середнім рівнем доходу, багато з яких не змогли повністю відновитися від впливу кризи, викликаної пандемією COVID-19. Невідкладні заходи У березні Адміністративна рада МОП ухвалила резолюцію, в якій закликала Російську Федерацію «негайно і беззастережно припинити агресію» проти України. У резолюції висловлювалася глибока стурбованість повідомленнями про жертви серед мирного населення і напади на цивільні об’єкти, а також тяжкими наслідками для працівників і роботодавців, які продовжують працювати, ризикуючи своїм життям. Щоб пом’якшити вплив кризи на український ринок праці МОП рекомендує здійснити низку невідкладних заходів, зокрема: сприяти ініціативам організацій роботодавців і працівників із тим, щоб вони могли грати важливу роль у наданні гуманітарної допомоги та забезпеченні продовження роботи, де це можливо. Індивідуальні та колективні зусилля соціальних партнерів можуть позитивно впливати на згуртованість і сприяти всебічному економічному, соціальному і політичному розвитку; забезпечувати цілеспрямовану підтримку зайнятості у відносно безпечних районах України, зокрема через програму релокації працівників і підприємств, здійснюваної за підтримки держави. Місцеві партнерства в сфері зайнятості (МПЗ), підтримувані МОП, можуть сприяти створенню можливостей працевлаштування; підтримувати систему соціального захисту в Україні з тим, щоб продовжилася виплата допомоги, зокрема нещодавно впроваджені грошові виплати, їхнім одержувачам (колишнім і новим); підготувати стратегію післявоєнної відбудови, яка заохочує створення гідних і продуктивних робочих місць за допомогою інвестицій, що сприяють підвищенню рівня зайнятості.

1 of 5

Прес-реліз

08 травня 2022

Міністр охорони здоров’я та Генеральний директор ВООЗ зустрілися в Києві для обговорення потреб у сфері охорони здоров’я та підтримки України

Київ, 7 травня 2022 - Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко та Генеральний директор ВООЗ д-р Тедрос Адханом Гебреєсус зустрілися сьогодні в Києві для обговорення руйнівного впливу війни на систему охорони здоров’я України, найактуальніших питань охорони здоров’я та найкращих способів підтримки з боку ВООЗ щодо надання медичної допомоги українськими закладами первинної медичної допомоги, лікарнями та аптеками для забезпечення безперервності надання медичних послуг. «Як дитина війни, я дуже добре розумію те, через що зараз проходять українці», − зазначив доктор Тедрос Адханом Гебреєсус, Генеральний директор Всесвітньої організації охорони здоров’я. «На основі наших довготривалих відносин з Міністерством охорони здоров’я України, більше ніж будь-коли, ВООЗ прагне підтримати героїчних медпрацівників України медичними засобами і технічною допомогою з метою лікування поранених та надання допомоги там, де це необхідно. Але ліки, яких зараз найбільше потребує Україна, − це мир. ВООЗ продовжує закликати Російську Федерацію припинити війну». «Долучаючись до негайного реагуванням, ВООЗ працює в Україні для підтримки відновлення, продовження призупиненої реформи охорони здоров'я та забезпечення того, щоб система охорони здоров’я України вийшла з війни сильнішою, ніж була колись», − зазначив доктор Ярно Хабіхт, Представник ВООЗ в Україні. «Я глибоко вражений та вдячний нашим медикам за їх героїзм, який вони проявляють щодня, рятуючи під обстрілами життя українців. Сьогодні, ми як ніколи потребуємо підтримки від світових інституцій, які покликані захищати життя та здоров’я людей у всьому світі. Ми вдячні за підтримку, яку надає нам ВООЗ для забезпечення надання медичних послуг та постачання медичних виробів. Із регіональним представництвом ми на зв’язку фактично цілодобово. Але як міністр охорони здоров’я України, я просив і буду просити знову розглянути питання припинення членства російської федерації у Виконавчому комітеті ВООЗ та перенесення регіонального офісу з неінфекційних хвороб з Москви до Києва. Не може країна агресор однією рукою нищити та вбивати людей, а іншою керувати та приймати рішення у сфері охорони здоров’я», - зазначив міністр охорони здоров’я, Віктор Ляшко. Під час візиту в Україну, доктор Тедрос зустрівся з представниками Офісу Президента, Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства закордонних справ України, українськими медичними працівниками та співробітниками ВООЗ в Україні. Разом з Віктором Ляшком, Генеральний директор ВООЗ відвідав заклади охорони здоров’я Київщини та зустрівся з українськими медичними працівниками, щоб особисто почути про досвід та проблеми, з якими вони стикаються під час війни. Міністр охорони здоров’я та Генеральний директор Всесвітньої організації охорони здоров’я подякували та висловили вдячність українським медичним працівникам за їх величезну роботу та самовідданість у наданні допомоги українським пацієнтам у ці важкі часи. Система охорони здоров’я України стикається з численними викликами, ситуація з кожним днем стає все більш тяжкою. Для виявлення прогалин та потреб у системі охорони здоров’я країни та швидкого реагування на них, ВООЗ тісно співпрацює з Міністерством охорони здоров’я України. • Станом на сьогодні, ВООЗ доставила 383 метричні тони медичних засобів до закладів охорони здоров’я по всій Україні, включаючи східні, південні та північні регіони, де потреба є найбільшою. Поставки включають достатню кількість наборів для надання екстреної допомоги і допомоги при травмі, що дозволять виконати 15 9001 хірургічних операцій, а також медикаментів та медичного обладнання для надання послуг 650 тис2 осіб. • Для підтримки медичної евакуації, ВООЗ створила три хаби охорони здоров’я на заході України, а також забезпечила умови для безпечної медичної евакуації пацієнтів, у тому числі хворих на рак, для лікування за межами України. Крім того, для забезпечення підготовки та надання спеціалізованої медичної допомоги з метою посилення наявних служб, в Україні та в сусідніх країнах було розгорнуто більше 50 бригад екстреної медичної допомоги. • ВООЗ також надає підтримку Україні в галузях психічного здоров'я, інфекцій, яким можна запобігти щепленнями, профілактики різних видів травм, фінансування охорони здоров'я та інших важливих сферах, зокрема також шляхом проведення тренінгів із управління подіями з масовими жертвами.

1 of 5

Прес-реліз

08 травня 2022

ЗАЯВА КООРДИНАТОРКИ З ГУМАНІТАРНИХ ПИТАНЬ В УКРАЇНІ ОСНАТ ЛУБРАНІ ЩОДО ЕВАКУАЦІЇ З «АЗОВСТАЛІ» ТА МАРІУПОЛЯ

«Сьогодні успішно завершився ще один етап евакуації цивільних громадян із металургійного комбінату «Азовсталь» та інших громад поблизу Маріуполя. З неймовірним полегшенням я підтверджую, що понад 170 людей, які пережили більш ніж 10 тижнів сильних обстрілів і бомбардувань, наразі можуть перепочити у Запоріжжі, де гуманітарні організації нададуть їм негайну допомогу. Завдяки цій операції з безпечного виїзду загальна кількість евакуйованих досягла понад 600 людей. Це стало можливим завдяки самовідданій роботі наших команд із Організації Об'єднаних Націй і Міжнародного Комітету Червоного Хреста, з якими я спільно працювала упродовж останніх 10 днів. Тісна координація та узгодження зі сторонами конфлікту також були надзвичайно важливі для безпечного проведення цієї складної операції. Проте наша робота ще не завершена. ООН відомо про значну кількість людей, які хотіли приєднатись до евакуаційних конвоїв останніми днями, але не мали змоги це зробити. Ми продовжимо взаємодію з обома сторонами конфлікту, щоби бажаючі мали гарантії це зробити безпечно і в тому напрямку, в якому вони хочуть, і щоб ми могли дістатись людей, яким вкрай необхідна гуманітарна допомога в Маріуполі та інших важкодоступних районах України». Запоріжжя, 8 травня 2022 р.

1 of 5

Прес-реліз

09 травня 2022

Україна: Новий звіт структури ООН Жінки та організації CARE підкреслює непропорційний вплив війни на жінок та спільноти меншин (4 травня 2022 р.)

Аналіз ґрунтується на опитуваннях та інтерв’ю з людьми в 19 регіонах України, проведених в період з 2 по 6 квітня 2022 року. Він висвітлює гендерну динаміку кризи та містить перелік рекомендацій, яких важливо дотримуватися у гуманітарному реагуванні. Рекомендації розроблені для урядів, міжнародного співтовариства та інших залучених суб’єктів. «Коли йдеться про гуманітарні потреби переміщених осіб, місцевих жителів та домогосподарств, більшість роботи виконують жінки: вони сідають за кермо, забезпечують лікарні та місцевих жителів ліками та їжею, піклуються про своїх непрацездатних родичів та дітей», – сказала жінка, яка брала участь в опитуванні. За результатами аналізу, наслідки війни непропорційно вплинули саме на внутрішньо переміщених осіб та маргіналізованих груп, таких як очолювані жінками домогосподарства, ромська спільнота, ЛГБТКІА+ та люди з інвалідністю. Багато респондентів з ромських громад свідчили про жорстку дискримінацію як у повсякденному житті, так і щодо доступу до гуманітарної допомоги. Аналіз також свідчить про те, що гендерні ролі в Україні змінюються. У той час як багато чоловіків втратили роботу та пішли на військову службу, жінки опановують нові для себе ролі та працюють на декількох роботах, щоб компенсувати втрачений сімейний дохід. Жінки також відіграють життєво важливу роль у гуманітарному реагуванні в місцевих громадах. Проте, незважаючи на те, що вони беруть на себе все більшу відповідальність в своїх сім’ях і громадах, вони значною мірою виключені з формальних політичних та адміністративних процесів прийняття рішень. Із закриттям шкіл та через високий попит на волонтерську роботу і відсутність чоловіків, тягар неоплачуваної роботи, яку вимушені виконувати жінки, значно зріс. Відступ від принципів гендерної рівності вже очевидний в умовах тривалої кризи. Війна збільшує безробіття серед усього населення, що, ймовірно, штовхне жінок до незахищених неофіційних секторів економіки та призведе до зростання бідності. Жінки та дівчата також зазначають погіршення доступу до послуг охорони здоров’я, особливо для тих, хто пережив гендерне насильство, а також для вагітних жінок і молодих матерів. Жінки розповідають про зростаючий страх гендерного насильства та браку їжі, особливо ті, хто перебуває у зоні важких бойових дій. Респонденти також говорили про проблеми та перешкоди, з якими вони стикаються у доступі до гуманітарної допомоги та послуг. Близько 50% жінок і чоловіків зазначили, що психічне здоров’я є основною сферою життя, на яку вплинула війна. «Оперативний гендерний аналіз доводить, що необхідно терміново забезпечити в рамках гуманітарної допомоги задоволення різних потреб жінок, чоловіків, дівчат і хлопчиків, у тому числі тих, хто належить до найбільш уразливих категорій», – каже Виконавча директорка структури ООН Жінки Сіма Бахус. «Ми бачимо, що жінки відіграють важливу роль у гуманітарному реагуванні у своїх громадах. Важливо, щоб вони брали значущу участь у формальних процесах планування та прийняття рішень». «Очевидно, що гуманітарна криза, яка розгортається в Україні, стосується всіх статей», – зазначає Софія Шпрехман Сінейро, генеральна секретарка CARE International. «Однак більш уважний погляд на ситуацію допомагає визначити, які конкретні потреби має кожна група. Враховуючи високий відсоток літніх людей та людей з інвалідністю в районах, що постраждали від конфлікту, особливо актуальною проблемою, визначеною протягом дослідження, є безперешкодний доступ до гуманітарної допомоги для людей з обмеженою рухливістю. Те саме стосується спеціальної допомоги, яка надається домогосподарствам, де присутній тільки один з батьків – переважно жінка, а також допомога дітям без супроводу. Вкрай необхідно проводити консультації з цими групами та розставляти пріоритети в гуманітарних програмах». Основні рекомендації за результатами Оперативного гендерного аналізу включають наступне: Гуманітарна допомога повинна задовольняти потреби жінок, чоловіків, дівчат і хлопчиків, які опинилися у вразливих ситуаціях і належать до різних маргіналізованих груп, особливо представникам ромської спільноти, літнім людям та людям з інвалідністю Забезпечити пріоритет лідерства та прийняття рішень для жінок і молоді Підтримка очолюваних жінками організацій та організацій, які захищають права жінок, що беруть участь у реагуванні, шляхом надання фінансових ресурсів та посилення їх голосу на національних та міжнародних платформах Забезпечення переміщеним жінкам і чоловікам можливостей для професійного навчання та засобів до існування, враховуючи зміну гендерних ролей Забезпечення інклюзивного та недискримінаційного доступу до притулків. Колективні притулки мають пропонувати житло із розподілом за статтю та/або сім’єю. Зменшення навантаження, пов’язаного з домашнім навчанням шляхом заохочення сімей до перерозподілу роботи по догляду Розробка грошової допомоги для жінок, які належать до найбільш уразливих категорій та груп ризику, особливо на окупованих територіях, у районах активних бойових дій та у сільській місцевості. Заповнення прогалин у послугах з реагування на гендерне насильство. ### Про структуру ООН Жінки: ООН Жінки – це структура ООН, яка займається питаннями гендерної рівності та розширенням прав і можливостей жінок. Структуру ООН Жінки було створено для захисту інтересів жінок та дівчат та прискорення процесу задоволення їхніх потреб по всьому світі. Структура ООН Жінки прагне забезпечити рівність між жінками та чоловіками як партнерами та бенефіціарами гуманітарної діяльності. ООН Жінки працює у сфері запобігання, підготовки та реагуванні на кризи, щоб зменшити уразливість, подолати ризики, сприяти стійкості та лідерству жінок, виконуючи свою роль шляхом нормативної підтримки, допомагаючи державам-членам та Організації Об’єднаних Націй у розробці та реалізації відповідних політик; здійснюючи координацію між системою ООН та гуманітарною спільнотою; і через програмування на місцях. www.unwomen.org / eca.unwomen.org Контакти для запитів ЗМІ: Міжнародний рівень: media.team@unwomen.org Регіональний рівень: gizem.yarbil@unwomen.org В Україні: narmina.strishenets@unwomen.org Про організацію CARE: Заснована в 1945 році, CARE є провідною гуманітарною організацією, яка бореться з глобальною бідністю. CARE має понад сім десятиліть досвіду, допомагаючи людям підготуватися до катастроф, надаючи життєво важливу допомогу в умовах кризи і допомагаючи громадам відновлюватися після закінчення надзвичайної ситуації. Організація CARE приділяє особливу увагу жінкам і дітям, які часто страждають від непропорційного впливу катастроф. Більше інформації за посиланням: www.care-international.org. У рамках реагування в Україні CARE International наразі співпрацює з гуманітарними організаціями як в Україні, так і в сусідніх країнах, зокрема в Румунії, Словаччині та Польщі. Надання гуманітарної допомоги включає забезпечення харчуванням, засобами гігієни та спальними мішками. Організація CARE також надає грошові кошти постраждалим групам населення, пропонує притулок та соціально-психологічну підтримку. Ми приділяємо особливу увагу співпраці з жіночими організаціями та жінками в рамках гуманітарної допомоги. Контакти для запитів ЗМІ: Люсі Бек (Lucy Beck), CARE International, +44 7944 904 662, Beck@careinternational.org Сабіне Вільке (Sabine Wilke), CARE Germany (Німеччина), +49 151 147 805 98, wilke@care.de

1 of 5

Переглянути всі