Транзитний центр у Харкові: затишок після вимушеного переміщення

Автори: Вікторія Андрієвська, Таня Любімова

Евакуйовані люди та гуманітарні працівники розповіли, що вони пережили.

Валентина: “Залишити все” 

65-річна пані Валентина з донькою приїхали до транзитного центра з села Охримівка, розташованого лише за 4 км від кордону з Російською Федерацією, машиною, яку для них знайшов друг родини.

“Це були жахливі дні, ми мусили ховатись у підвалі дому через постійні обстріли, — згадує Валентина. — Ми бігма зібрались та взяли з собою лише маленьку валізу з речами, тому нам зараз потрібне все  — від зубних щіток до одягу”.

Стримуючи сльози, Валентина розповіла, що саме вони були змушені залишити вдома: “У нас був і будинок, і город доглянутий, де у нас були овочі. Завдяки цьому ми й зводили кінці з кінцями. Кидати все, особливо друзів та рідних, які вирішили залишитися, — це було найважче”.

Друзі знайшли для них маленьку квартиру у Харкові. У транзитному центрі Валентина зареєструвалась для отримання грошової допомоги та отримала постільну білизну та інше необхідне.

Гуманітарне реагування у Харкові

З 10 травня близько 50 гуманітарних організацій об’єдналися, щоб допомогти людям виїхати та отримати необхідну підтримку у транзитному центрі та місцях тимчасового проживання (МТП).

За місяці невпинних обстрілів у багатьох людей, особливо літніх людей та людей з інвалідністю, майже нічого не залишилося.

“Люди евакуювались за підтримки гуманітарних організацій, деякі виїхали самостійно, — пояснює гуманітарна працівниця Координаційного гуманітарного центру Ірина. — Після того, як минулого року її чоловік, якій був волонтером, загинув під час евакуації з Куп’янського району на Харківщині, вона доєдналась до команди центру.

“У транзитному центрі люди можуть отримати їжу, воду, одяг, матраци, постільну білизну, побутові речі, засоби гігієни та інше необхідне”, – розповідає вона.

Завдяки гуманітарним організаціям люди також можуть звернутися за психологічною підтримкою та юридичною допомогою, включаючи допомогу з отриманням компенсації за пошкоджене чи знищене майно. Організації працюють у центрі та за потреби надають юридичний супровід людям.

Як пояснює співробітник неурядової організації  FHI360 Ярослав: “Багато людей, які сюди приходять, — це літні люди. Деякі з них були вимушені залишати домівки вже не вперше. Для них це великий стрес. Деякі зазнали сильних психологічних травм, у деяких — панічні атаки”.

Щоб забезпечити необхідну допомогу, у центрі цілий день працюють психологи.

Гуманітарні співробітники також працюють на харківському залізничному вокзалі, направляючи для отримання допомоги людей, що виїхали самостійно і можуть потребувати підтримки.

Багатоцільова грошова допомога

Грошова допомога — одна з найбільш потрібних у транзитному центрі.

“У такій гуманітарній ситуації,  як в Україні, перевага надається грошовій допомозі, тому щодо у людей, які були змушені покинути домівки, є різні потреби, — каже співробітник БФ “Право на захист” Анатолій. — За ці гроші вони можуть купити ті речі, які їм найбільше потрібні. Для когось це може бути одяг або їжа, для інших – медикаменти”.

Близько 5 000 людей, які зареєструвались для отримання грошової допомоги з 10 по 30 квітня, здебільшого  отримали її протягом тижня.

Програма гуманітарної багатоцільової грошової допомоги в Україні — одна з наймасштабніший у світі. В Україні її надають близько 50 організацій. З лютого 2022 року партнерські організації надали багатоцільову грошову допомогу понад 10 мільйонам людей.

Відчуття безпеки у місці тимчасового проживання

“Більшість людей, які були змушені покинути свої домівки, знайшли прихисток у родичів та друзів, — каже Ірина. — А ті, кому нема куди йти, розмістилися у місцях тимчасового проживання, організованих у гуртожитках та інших приміщеннях, де була можливість тимчасового розмістити людей”.

З середини травня близько 1 000 людей, включаючи більш ніж 70 дітей та 140 людей з обмеженою мобільністю, розселили у 46 місцях тимчасового проживання у Харкові та сусідніх населених пунктах

У цих МТП люди отримують продукти, гарячу їжу, воду, засоби гігієни та продовольчі товари, грошову допомогу, медичні послуги та психологічну допомогу. Гуманітарні організації відстежують ситуацію у місцях тимчасового проживання і надають необхідну підтримку.

“Усі засоби гігієни, усе, що нам потрібно, — у цих коробках, включаючи одяг. Є навіть кольорові шпильки для волосся”, — каже Тамара. Вона зі своїм чоловіком Миколою зайняли одну з кімнат у МТП після того, як їхній будинок у Слобожанському було майже зруйновано чотирма ударами.

Волонтерка Товариства Червоного Хреста України з Вовчанська Віта розповідає: “Чим більше людей евакуюється, тим більше зростають потреби”. Вона разом з родиною виїхала у перші дні евакуації й зараз присвячує увесь свій час допомозі іншим.

“Я допомагатиму стільки, скільки потрібно. Це наші люди, і їм необхідна допомога”.