Організація Об'єднаних Націй в Україні

Нове

Історія

22 грудня 2025

Квіткарка, яка чинить опір війні та підтримує жінок в Україні

Дізнатися більше

Історія

17 грудня 2025

Молодь разом з ООН шукає нові ідеї та рішення для майбутнього України

Дізнатися більше

Пресреліз

10 грудня 2025

Лабораторні реагенти для виявлення інфекційних захворювань та запобігання поширенню епідемій передано в Україні за підтримки Фонду «Азія — Європа» (ASEF) та Всесвітньої організації охорони здоровʼя

Дізнатися більше

Нове

Історія

22 грудня 2025

Квіткарка, яка чинить опір війні та підтримує жінок в Україні

Дізнатися більше

Історія

17 грудня 2025

Молодь разом з ООН шукає нові ідеї та рішення для майбутнього України

Дізнатися більше

Пресреліз

10 грудня 2025

Дізнатися більше

Цілі сталого розвитку в Україні

Дізнатися більше

Публікація

01 травня 2025

Звіт про результати діяльності Організації Об'єднаних Націй в Україні за 2024 рік

У 2024 році ООН спільно з партнерами працювала над відновленням критично важливої інфраструктури для понад 3 мільйонів людей, у тому числі водопостачання, транспорту та соціальних об’єктів. Водночас понад 10 мільйонів людей отримали доступ до стабільного енергопостачання завдяки роботам з відновлення енергетичних об’єктів. Майже 1,3 мільйона людей, включно з дітьми, долучилися до програм з психологічної допомоги, розвитку психічного здоров’я та стійкості. ООН досягла значного прогресу в розмінуванні територій, розвитку «зеленої» економіки та підтримки працевлаштування, а також відновленні житла та зміцненні спроможності державних інституцій. Крім того, було надано життєво необхідну гуманітарну допомогу 8,4 мільйона людей.Реалізація програм ООН в Україні стала можливою завдяки фінансуванню в розмірі 936 мільйонів доларів США, яке надали міжнародні донори — зокрема Німеччина, Японія, Норвегія, Європейський Союз та інші партнери. Витрати ООН в Україні у 2024 році склали 685 мільйонів доларів.Приклади досягнень за 2024 рік:Розмінування територій: Очищено або обстежено понад 15 мільйонів квадратних метрів території. Понад 7 мільйонів людей охоплено кампаніями з інформування про мінну небезпеку — зокрема 6,4 мільйона через цільові медіаініціативи.Відновлення інфраструктури: Критично важлива інфраструктура — зокрема водопостачання, енергетика та транспорт — була відновлена для 3,1 мільйона українців.Енергетична стійкість: Понад 10 мільйонів осіб отримали доступ до оновленої енергетичної інфраструктури та переваг енергоефективних рішень.Соціальний захист: Майже 1 мільйон вразливих людей скористалися послугами соціального захисту, що сприяло зміцненню місцевих систем соціальної підтримки.Економічне зростання та працевлаштування: Близько 230 000 людей отримали підтримку у відновленні засобів до існування через програми професійного навчання, працевлаштування, бізнес-гранти та відновлення земель.Житло: Майже 31 000 людей отримали змогу повернутися до відновлених домівок.Освіта та охорона здоров’я: Понад 627 000 людей отримали підтримку для розвитку стійкості, а 664 000 підлітків — доступ до послуг у сфері психічного здоров’я.

1 of 5

Пресреліз

02 жовтня 2025

Напередодні зими: УВКБ ООН допомагатиме вразливим людям із прифронтових громад залишатися в теплі впродовж холодних місяців

Цієї зими УВКБ ООН планує надати допомогу понад 389 000 постраждалих від війни людей із вразливих груп, а саме: людям похилого віку, людям з інвалідністю, тим, хто має хронічні хвороби, а також внутрішньо переміщеним людям, які перебувають у місцях тимчасового проживання. Допомога в першу чергу надаватиметься людям, які залишаються в прифронтових громадах сходу й півночі України. Окрім суворих погодних умов узимку, ситуація тут ускладнюється через спричинені війною пошкодження будинків, перебої в системі енергопостачання та брак життєво необхідних послуг. «Готуватися до осінньо-зимового періоду означає допомагати сім’ям зберігати стійкість. На їхню долю випало чимало випробувань. Ремонтуючи житло й надаючи грошову допомогу й допомогу з опаленням, УВКБ ООН сприяє тому, щоб люди з найбільш вразливих груп пройшли осінньо-зимовий період у теплі й гідних умовах», – зазначив Александр Д. Мундт, виконуючий обов'язки Представниці УВКБ ООН в Україні. Заходи, передбачені програмою реагування УВКБ ООН впродовж осінньо-зимового періоду, втілюватимуться в межах міжвідомчого Плану реагування впродовж осінньо-зимового періоду й доповнюватимуть ініціативи Уряду України з підтримки людей напередодні зими. У співпраці з Міністерством соціальної політики й Пенсійним фондом України УВКБ ООН надаватиме грошову допомогу на покриття потреб, що виникають в осінньо-зимовий період, зокрема на придбання твердого побутового палива, теплого одягу й інших предметів першої потреби. У першу чергу допомогу отримають люди, які проживають у межах 20-кілометрової зони вздовж лінії фронту або кордону. Минулої зими УВКБ ООН надало грошову допомогу на покриття потреб, що виникають упродовж осінньо-зимового періоду, 250 000 людей із вразливих груп. Опитування, проведене серед отримувачів цього виду допомоги, засвідчило, що найбільше люди потребували допомоги для опалення, тому 88 % сімей витратили отримані кошти на придбання твердого палива. Через російські обстріли, що не вщухають і призводять до пошкоджень будинків і об’єктів енергетичної інфраструктури, допомога в підтриманні тепла в домівках людей, постраждалих від війни, залишається вкрай необхідною та актуальною. З цією метою УВКБ ООН надаватиме набори для сезонного утеплення житла, в які входять обігрівачі, тепловідбивні екрани, поліетиленова плівка, ущільнювачі й будівельна стрічка. Це допоможе зменшити тепловтрати й вартість опалення як в індивідуальних будинках, так і в місцях тимчасового проживання (МТП) внутрішньо переміщених людей. Крім того, УВКБ ООН ремонтуватиме й утеплюватиме будинки, що не відповідають стандартам, і місця тимчасового проживання внутрішньо переміщених людей. Така підтримка передбачає утеплення дахів і горищ, встановлення дверей та вікон з потрійним склопакетом для зменшення тепловтрат і економії електроенергії. УВКБ ООН також надаватиме й встановлюватиме твердопаливні котли в будинках у прифронтових громадах, куди електроенергія подається з перебоями, й допомагатиме покращувати теплоізоляцію труб опалення та модернізувати опалювальні системи в МТП. Утілення програми реагування УВКБ ООН стало можливим завдяки фінансовій підтримці від урядів і приватних донорів, зокрема провідних донорів Агентства, таких як Європейський Союз, Німеччина, Норвегія, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Сполучені Штати Америки та Японія. Узимку 2024–2025 рр. УВКБ ООН реалізовувало комплексну програму допомоги для проходження осінньо-зимового періоду, завдяки якій внутрішньо переміщені й постраждалі від війни люди, а також представники інших вразливих груп отримали підтримку в подоланні впливу суворих погодних умов упродовж холодних місяців. У цілому було реалізовано 314 000 комплексних заходів, що охоплювали, зокрема, надання грошової допомоги, допомоги для утеплення домівок і житлових приміщень, а також товарів, необхідних для проходження осінньо-зимового періоду.

1 of 5

Історія

28 серпня 2025

Міста, випробувані війною, відроджуються завдяки рішучим і винахідливим людям

Минув рік відтоді, як Матіас Шмале розпочав свою місію в Україні у ролі координатора гуманітарної допомоги та допомоги з відновлення ООН в Україні. У серпні 2024 року він вирушив на Південь країни, аби побачити масштаби руйнувань і перші кроки до відновлення. Тепер, через рік, він знову повернувся до міст і людей, які, попри втрати й біль, вражають своєю сміливістю, винахідливістю та силою рухатися вперед.День 1. Одеса та областьВід реабілітації сімей, постраждалих від війни, і встановлення водопостачання на сонячних батареях до підтримки жінок-підприємниць, Одеса і регіон - це міста творчості й незламності, які розвивають люди, що не зупиняються ні перед чим.Турбота про сім’ї, постраждалі від війниУкраїнський медичний центр матері та дитини зустрічає квітучим садом із лавками й невеличким фонтаном. Центр справді унікальний: його місія виходить за межі медичного лікування, зосереджуючись на комплексній реабілітації матерів і дітей, відновленні психічного здоров’я та сімейного життя, зруйнованого війною.«Сьогодні наш центр обслуговує 82 громади. Це і вимушені переселенці, діти загиблих, військовополонених, ветеранів, діти, які залишилися без сім’ї, усиновлені діти. Центр - не лише медичний, він також надає соціальну підтримку», - каже Наталія, яка керує реабілітаційним центром уже два роки. З 2024 року ЮНІСЕФ підтримує центр: було відремонтовано укриття, покращено санітарні умови, надано автомобіль для мобільних команд. Фонд у галузі народонаселення ООН допоміг відкрити гінекологічний кабінет для жінок з інвалідністю та постраждалих від гендерно зумовленого насильства. А Міжнародна організація з міграції оновила інтер’єр, зробивши його сучасним і затишним.«Це чудова інвестиція з боку родини ООН як і в підтримку найвразливіших людей, там і в розвиток установи, яка тепер може запропонувати кращі і більш гідні умови для сімей, які потребують допомоги», - наголошує Матіас Шмале. Інфраструктура та економіка: відновлення заради майбутньогоЗавдяки фінансуванню Франції МОМ встановила сонячні електростанції в одному з міст Одеської області. Вони живлять насосні та очисні станції за допомогою зеленої енергії. Сьогодні ці станції забезпечують стабільне водопостачання для близько 30 000 людей навіть під час відключень електроенергії, зменшуючи витрати й навантаження на довкілля.«Сьогодні ми побачили чудовий приклад того, як можна заощаджувати кошти для місцевої громади, адже сонячна енергія означає меншу залежність від електромережі. Це допомагає людям управляти фінансами завдяки стабільним тарифам і, звісно, є інвестицією в зелене відновлення», — підкреслює Шмале. Інший приклад - проєкт ФАО «Підтримка виноробного ланцюга доданої вартості». Ініціатива спрямована на посилення малих виноробів Одеської області, інтеграцію в ринковий ланцюг та розширення участі українських фермерів на ринку. Таїровський інститут виноградарства є одним із ключових партнерів ФАО, впроваджуючи вирощування винограду, стійкого до змін клімату, енергоефективні технології та перетворюючи виноробні відходи на біопаливо й харчові добавки.Це справжній підхід «циркулярної економіки». Об’єднуючи допомогу постраждалим від гендерно зумовленого насильства з розвитком жінок-підприємниць для сталого економічного відновленняКруглий стіл щодо реагування на гендерно зумовлене насильство об’єднав Фонд ООН у галузі народонаселення, партнерів, ключових діячів і представників влади. Учасники говорили про системи та стратегії, але саме свідчення тих, хто працює з постраждалими, стали ключовими. «Який зв’язок між гендерно зумовленим насильством і економічним відновленням? Чим більше ми допомагаємо жінкам стати фінансово незалежними, тим сильніший їхній захист від насильства», — наголосив Матіас Шмале.Проєкт «Початок», який реалізовувався з жовтня 2023 до березня 2024 року за підтримки ООН Жінки та фінансування Японії, був спрямований на допомогу жінкам, постраждалим від війни, зокрема ВПО. Проєкт підтримав 6 270 жінок, забезпечивши їх економічним підсиленням і стійкістю через поєднання підприємницьких тренінгів, персонального наставництва, психологічної підтримки, можливостей для нетворкінгу та невеликих грантів на відкриття чи розвиток власної справи. «Ми хотіли створити місце, де жінки могли б приєднатися до спільноти таких самих, як вони, а діти мали б власну спільноту. Тому ми відкрили не лише книгарню, а й простір, де діти та батьки можуть зростати й розвиватися разом», — каже Ольга, учасниця програми, яка отримала грант на розвиток своєї книгарні «Їжачок».День 2. Миколаїв та областьМиколаївщина пережила часткову окупацію у 2022 році. Вона залишила по собі руїни й змусила багатьох тікати. Після деокупації громади та люди знайшли сили відновлюватися й рухатися вперед.Відновлення будинків, соціальної інфраструктури та підтримка найбільш вразливихІрина виїхала з Миколаївської області до доньки, а її чоловік залишився й бачив, як падали бомби, як руйнувався дім і вбивали його рідних. «Ми були так далеко від слова “війна”. Ми ніколи не думали, що таке може статися з цивільними. Першим загиблим у нашому селі був брат мого чоловіка. Вони почали стріляти, люди вийшли надвір. Ніхто не уявляв, що цілитимуться в цивільних», — розповідає Ірина. Після повернення Ірина з родиною почали відбудовувати дім і життя. Тепер у них гарний сад, собаки та врятовані папуги. За підтримки партнера УВКБ ООН «Десяте квітня» сім’я отримала матеріали для перекриття даху та початку ремонту. Юридична команда організації також допомогла пройти складний судовий процес відновлення права власності. Але гострою проблемою залишається відсутність постійної роботи, крім сезонної. А психологічні рани залишаються надовго. Разом із допомогою постраждалим, УВКБ ООН та ПРООН реалізують спільний проєкт відновлення громад і створення умов для безпечного та тривалого повернення. Ініціатива, що фінансується Фондом відновлення громад, спрямована на зміцнення соціальних зв’язків, підтримку місцевих активістів і відбудову об’єктів громади, які надають необхідні послуги та простір для спільнот. У сільській місцевості Миколаївщини, де обмежена інфраструктура й нестабільний мобільний зв’язок, люди з обмеженою мобільністю особливо залежать від соціальних послуг. Людмила, пенсіонерка, чий дім був пошкоджений обстрілами та згодом відремонтований завдяки програмі сталих ремонтів, і надалі отримує допомогу від соціальної помічниці в рамках програми УВКБ ООН і його партнера «Десяте квітня».«За два дні я побачив разючий контраст із реаліями війни. Сирени й тривоги досі переривають щоденне життя, але навіть у розпал війни люди інвестують у своє майбутнє. Це надзвичайно надихає - бачити цю стійкість і як ООН, разом із місцевою владою та НУО, допомагає робити це можливим. Посил простий: ми маємо й надалі інвестувати в майбутнє цієї країни», - підсумовує Координатор системи ООН в Україні та Гуманітарний координатор.

1 of 5

Публікація

23 вересня 2025

Поводження з цивільними особами, позбавленими волі в контексті збройного нападу Російської Федерації на Україну

👉 Перегляньте ілюстровану вебісторію про ключові висновки доповіді РЕЗЮМЕ1. Масштабне позбавлення волі, що стосується як цивільних осіб, так і військовослужбовців, залишається суворою реальністю в умовах триваючого збройного нападу Російської Федерації на Україну. Спираючись на попередні висновки УВКПЛ, ця доповідь описує поводження з цивільними особами, позбавленими волі у зв’язку зі збройним конфліктом з 2022 року. 2. Російська Федерація та Україна затримували різні групи цивільних осіб з різних причин і на різні строки. Попри ці відмінності, міжнародне гуманітарне право (МГП) та міжнародне право прав людини (МППЛ) встановлюють загальні мінімальні стандарти справедливого й гуманного поводження із затриманими. Цивільних осіб дозволено позбавляти волі лише з підстав, прямо передбачених міжнародним правом, і вони мають бути негайно звільнені, як тільки законні підстави для їхнього утримання перестають існувати. 3. Російська Федерація утримувала громадян України на окупованій території, де вона несе обов’язки окупаційної держави відповідно до МГП, доповнені нормами МППЛ, які діють одночасно. У цій доповіді встановлено, що Російська Федерація піддавала затриманих українських цивільних осіб серйозним порушенням МГП і МППЛ. Зокрема: i. Російська Федерація застосовує своє кримінальне законодавство на окупованій території України, ігноруючи обов’язок згідно з МГП зберігати чинні місцеві закони, за виключенням, коли це абсолютно неможливо. Водночас не була створена передбачена МГП процедура інтернування цивільних осіб. ii. Катування та інші форми жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання, зокрема сексуальне насильство, широко й систематично застосовувалися до цивільних осіб у місцях тримання під вартою. iii. Часті порушення чинних правових умов і процесуальних гарантій, які регулюють позбавлення волі, призвели до свавільних затримань, а у значній кількості випадків стали причиною насильницьких зникнень. iv. Сукупність цих дій у поєднанні з відсутністю належної відповідальності позбавила багатьох українських цивільних осіб ефективного захисту закону під час їхнього тримання під вартою. v. Значна кількість українських цивільних осіб досі свавільно утримується російською владою на окупованій території України та на території Російської Федерації з причин та через дії, пов’язані зі збройним конфліктом, часто у жахливих умовах, без доступу до необхідної допомоги. 4. На підконтрольній території Україна здебільшого затримувала власних громадян за звинуваченнями, пов’язаними з національною безпекою, відповідно до внутрішнього кримінального законодавства, де вона зобов’язана дотримуватися МППЛ. Від початку повномасштабного збройного нападу Російської Федерації зростання кількості осіб, затриманих у зв’язку з конфліктом, створило додаткове навантаження на систему кримінального правосуддя в Україні. Хоча влада вживала заходів для дотримання процесуальних гарантій і поліпшення умов утримання, занепокоєння зберігаються. УВКПЛ продовжувало документувати випадки катувань та жорстокого поводження з боку української влади щодо осіб, затриманих у зв’язку з конфліктом, тоді як рівень притягнення до відповідальності за такі дії залишався обмеженим. 5. Процес вступу України до Європейського Союзу відкриває можливість комплексно оцінити ризики катувань і жорстокого поводження в пенітенціарній системі та зміцнити гарантії й підзвітність відповідно до підходу, що ґрунтується на правах людини. Уряд України також має забезпечити Поводження з цивільними особами, позбавленими волі в контексті збройного нападу Російської Федерації на Україну | 2 повагу до прав усіх осіб, яких переміщують до Російської Федерації в межах дипломатичних зусиль зі звільнення українських громадян із російських місць утримання, зокрема гарантувати їхню добровільну та усвідомлену згоду, а також дотримання принципу невидворення.

1 of 5

Історія

22 грудня 2025

Квіткарка, яка чинить опір війні та підтримує жінок в Україні

35-річна підприємниця Юлія Завальнюк є співзасновницею Villa Verde – квіткової ферми в селі Колонщина, що за 46 кілометрів від Києва. Попри те, що бойові дії пошкодили обладнання та інфраструктуру ферми, вона продовжила вирощувати квіти, ставши символом стійкості та незламності.Зараз її місія полягає в тому, щоб створити інклюзивне робоче середовище, забезпечити робочими місцями жінок старшого віку та стати джерелом натхнення для інших.Від розкішних готелів до вирощування квітів«Я виросла в Криму, який з 2014 року окупований», — пояснює Юлія. Вона з теплотою згадує своє дитинство на березі моря з бабусею і дідусем, в оточенні домашніх тварин.У сім років вона переїхала до Києва разом з батьками, які були підприємцями. Їхня наполеглива праця навчила її, як важливо бути незалежною та вміти керувати власним життям. Вона згадує, що саме тоді вперше мріяла стати успішною, забезпечувати свою сім'ю та управляти підприємством, орієнтованим на мету.Під час навчання готельної справи у Швейцарії, а згодом і роботи в розкішних готелях по всій Європі, вона вдосконалила свої бізнес-навички та розвинула пристрасть до сфери надання послуг. «Я люблю перевершувати очікування, — каже вона. — Я люблю гостей, які ставлять перед нами складні завдання. Коли ти підходиш з посмішкою та відкритим серцем і кажеш: я тут. Я готова розв'язати вашу проблему, просто дозвольте мені це зробити».На рішення Юлії зайнятися фермерством надихнула її мати, яка після багатьох років роботи в сімейному бізнесі вийшла на пенсію, але незабаром захотіла повернутися. «Через пів року вона сказала: «Я втомилася від пенсії. Вирощуймо квіти!» — з посмішкою згадує вона.У 2019 році Юлія разом з матір'ю орендували гектар землі й посадили свої перші півонії. До кінця 2021 року бізнес розширився до п'яти гектарів, на яких росли півонії, бузок і гортензії, а також були встановлені автоматичні системи поливу та опалення. Саме тоді, коли вона планувала подальший розвиток бізнесу, все змінилося. «Я була у відрядженні на виставці в Мілані, а наступного дня прокинулася й почула: «Почалася війна», — із сумом згадує дівчина. Її перша думка: «У мене так багато квітів. Хто їх буде поливати? Я мушу повернутися й поливати свої квіти».Адаптація до нових реалійЮлія отримала відео від її сусідів, на яких було видно, як горіла основна будівля ферми. Під час атаки 5 березня 2022 року вогонь поширився на запаси палива та пелети, знищивши інфраструктуру, зокрема системи водопостачання та обладнання. 19 квітня вона повернулася до деокупованого села, де вже було відновлено електропостачання. «Я не плакала», – каже вона. «Я подумала: гаразд, я можу продати ці металеві панелі й повернути частину грошей. То що тут найцінніше?» Під час її відсутності сусіди власноруч поливали рослини в теплиці, подарувавши їй крихту надії.Незабаром Юлія отримала підтримку від донорів, яка допомогла відбудувати Villa Verde. На фермі відновили основні системи поливу й перейшли на штучне зрошення. «Раніше цей процес автоматизувала сучасна італійська техніка, яка змішувала й розподіляла добрива, — пояснює вона. — Сьогодні ми використовуємо простіші механізми, як-от резервуари для води й розчинення добрив власноруч. Це не дуже вишукано, але працює».Попри труднощі, Villa Verde продовжує адаптуватися та вирощувати свіжі саджанці півоній, зокрема класичну Sarah Bernhardt і кремово-білу Colonel Owen Cousins. «Я думаю, ми були першими в Україні, хто почав вирощувати гортензії в місцевих умовах, тому що це дуже складна квітка», — з гордістю каже вона.Невдовзі її діяльність розширилася на аграрну галузь, зокрема вирощування сортів дині «Cherry» та батату, з метою отримати 2 тони органічного врожаю.Сила та натхнення квіткового бізнесуДо повномасштабної війни Villa Verde дотримувалася принципу рівних можливостей для чоловіків і жінок. Але коли чимало чоловіків пішли на фронт, жінки залишилися без джерел доходу. Усвідомлюючи це, Юлія змінила політику працевлаштування й надала пріоритет жінкам незалежно від віку та сімейних обов'язків. Розуміючи їхню потребу балансувати між роботою та особистим життям, а також усвідомлюючи, що одного дня вона може опинитися в подібній ситуації, вона проявила солідарність та адаптувалася до нових умов.З 2022 року Villa Verde створює два нових робочих місця щороку; сьогодні на фермі працюють чотири жінки старшого віку. Залучення на роботу місцевих жінок змінило життя багатьох. «Я, можливо, не знаю всього, — зізнається Юлія. — Але жінки з сільської місцевості знають деякі техніки й можуть прийти та поділитися своїми ідеями. Ми враховуємо це. Ми вносимо зміни, і вони відчувають, що вони тут не просто робоча сила. Вони є частиною бізнесу. Вони можуть впливати на наші рішення».Її відданість економічній інклюзивності та створенню робочих місць узгоджується з напрямком «Кліматична справедливість» Порядку денного дій «Пекін+30» – добровільної, орієнтованої на дії платформи для прискорення впровадження Пекінської декларації та Платформи дій і Порядку денного на період до 2030 року.Навіть під час війни вона активно сприяє економічній незалежності жінок, поширюючи свій досвід на Конгресі з економічного уповноваження жінок, організованому ООН Жінки в Україні. Вона також зміцнила свою бізнес-модель завдяки навчанню в межах ініціативи ООН Жінки «Розширення можливостей жінок у бізнесі».Зміна, яка зародилася з попелуЗіткнувшись з війною, Юлія побачила нагоду для переосмислення та зміни суспільних норм. «Ми маємо скористатися цією нагодою», — розмірковує вона. «Жінкам завжди надавали другорядну роль, а найважливішими вважалися чоловік та сім’я; ніколи не йшлося про те, що жінка є важливою. Жінка просто мала бути присутньою, але не для того, щоб творити зміни чи бути рушійною силою».Нині вона бачить зміни. У її селі все більше жінок започатковують власний бізнес — від вирощування яблук до виготовлення шкарпеток ручної роботи. Завдяки розбудові місцевих виробничих мереж та створенню сприятливих податкових умов сільські жінки досягають економічної незалежності. Натхненні історією Юлії, деякі її сусідки навіть відкрили власні квіткові бізнеси, підтверджуючи, що жінки можуть бути рушійною силою економічних трансформацій в Україні. Вона вірить, що квіти –це більше, ніж просто товар, вони символізують надію. Квіти місцевого виробництва свіжіші та якісніші, ніж імпортні. Як Нідерланди прославилися тюльпанами, так і Україна, на її переконання, може прославитися півоніями.Навіть під час війни люди продовжують купувати квіти, бо вони дарують радість і усмішки. Для Юлії вирощування квітів також є сенсом життя й щоденною рутиною. «Квітам байдуже, чи є війна в Україні. Їм потрібні вода й тепло».Вона черпає силу в словах Жанни д'Арк: «Я не боюся... Я народилася для цього». З посмішкою вона додає: «Тут, на фермі, я не боюся комах, хвороб, погодних умов чи ракетних атак, бо я народилася, щоб вирощувати квіти».Ця історія є частиною регіональної комунікаційної кампанії «Нестримні» в межах Пекін+30 (Beijing+30), метою якої є відзначення 30-ї річниці Пекінської декларації та Платформи дій. Погляди, висловлені в цій історії, є поглядами головної героїні та автора/-ки й не обов'язково відображають погляди ООН Жінки, Організації Об'єднаних Націй або будь-якої з її асоційованих організацій.

1 of 5

Історія

17 грудня 2025

Молодь разом з ООН шукає нові ідеї та рішення для майбутнього України

8 грудня понад понад 80 студентів і молодих лідерів взяли участь у спільному заході ООН та Національного університету “Львівська Політехніка”. Молодь говорила про те, що важливо для регіону сьогодні, та пропонувала ідеї, які можуть стати основою майбутніх проєктів за підтримки системи ООН. Молодь зустріли представники університету та агенцій ООН у сучасному просторі – освітньо-спортивному центрі Leoland. Захід відкрили Голова ООН в Україні Матіас Шмале та проректорка університету Ірина Хомишин. У своїх промовах вони наголосили: голос молоді має вирішальне значення, адже саме молоді люди першими помічають зміни й можуть задавати нові напрямки. Також виступили представники ЮНЕСКО та ЮНІСЕФ, розповівши про програми, які вже працюють для молоді у регіоні. Під час зустрічі Голова ООН в Україні розвіяв кілька поширених міфів про організацію, а також закликав молодь шукати відповіді на сучасні виклики та долучатися до їх розв’язання. Друга частина заходу була практичною: учасники визначали найнагальніші проблеми своїх громад, пропонували інноваційні рішення та презентували ідеї проєктів, які ООН могла б підтримати чи реалізувати. Для цього молоді лідери працювали в групах над такими темами, як ментальне здоров’я, інтеграція молоді-переселенців, доступне житло, інклюзивність тощо, об’єднуючи різні навички та досвід, а головне розуміючи як ніхто, що їм потрібно, щоб залишитися жити і розвиватися у своїх громадах. Серед інсталяцій та інтерактивних зон молодь активно ділилася своїм баченням відновлення України та обмінювалася досвідом. Також учасники відвідали відкриття фотовиставки «Спільні життя, спільне майбутнє», створеної з нагоди 80-річчя Організації Об’єднаних Націй. Виставка демонструє, як проєкти ООН впливають на життя людей по всій країні, допомагають громадам відновлюватися, знаходити нові можливості та будувати майбутнє, у якому ніхто не залишиться осторонь. Під час виступу Матіас Шмале зазначив: «В ООН ми працюємо над тим, щоб ця війна нарешті завершилася справедливо для України і відповідно до Статуту ООН. Але навіть після завершення бойових дій нам усім доведеться пройти довгий шлях відновлення. І саме молодь відіграватиме ключову роль у тому, якою Україна буде в майбутньому. Ваші ідеї і ваша активність дуже важливі».Цей захід вже став другим такого формату цього року. Перший пройшов у Харкові у жовтні. Сподіваємося, що наступного року ми зможемо завітати і в інші регіони України. Адже саме молодь творить те майбутнє, яке ми будуємо разом.

1 of 5

Історія

08 грудня 2025

Навчання продовжується, в укриттях

У селі Інгулка, що на півдні Миколаївської області, проживає близько 2000 осіб. Це сільськогосподарське поселення розташоване приблизно за 40 кілометрів на північ від Миколаєва, адміністративного центру області.Єдина школа у селі, Інгульський ліцей, нещодавно отримала підтримку в рамках проєкту, реалізованого UNOPS та фінансованого Данією. З грудня 2024 року по вересень 2025 року було проведено роботи з реконструкції двох підземних укриттів та перетворення їх на затишні навчальні приміщення.Реальність освіти в Україні така, що учні можуть відвідувати заняття авдиторно лише у тих школах, які мають сертифіковані укриття. Місткість такого укриття визначає кількість дітей, яких може прийняти школа. Коли лунає сигнал повітряної тривоги, вчителі ведуть учнів під землю, де вони іноді проводять години поспіль, доки не буде оголошено про відбій тривоги. Якщо укриття відсутнє або його стан незадовільний, школа може пропонувати лише онлайн-навчання.«У радянські часи школи будували з підземними укриттями, — пояснює Вадим Кобилінський, директор Інгульського ліцею. — Потім вони з часом прийшли у занепад. Ніхто, навіть у страшному сні, й подумати не міг, що ми колись будемо їх знову використовувати», — додає він. Завдяки ремонту, проведеному ЮНОПС, школа тепер має два обладнані підземні укриття, які можуть вмістити 250 осіб. Цього достатньо, щоб розмістити всіх 239 учнів, які зараз навчаються в школі. Після набуття статусу опорної школи у 2021 році, почавши обслуговувати дітей з Інгулки та сусідніх сіл, ліцей стикався зі значним тиском щодо відновлення авдиторного навчання. Нещодавно відремонтовані укриття вирішили цю проблему, забезпечивши безпечний доступ до освіти для ширшої громади. «Наші діти вже повернулися до навчання у класних кімнатах. Викладацький склад неймовірно щасливі, – ділиться Вадим. – Тепер, коли лунає чергова з незліченних сирен повітряної тривоги, учні можуть просто сховатися під землю і продовжувати заняття, не пропускаючи жодної хвилини, у затишному, комфортному, добре освітленому і теплому приміщенні,» - каже Вадим Кобилінський, директор Інгульського ліцею.«Ми підтримуємо наших студентів і хочемо, щоб вони розвивалися різнобічно. У нас є фольклорний ансамбль, який здобув нагороди на численних конкурсах. Також у нас є професійний футбольний тренер, який працює з командою. Крім навчання, студенти можуть брати участь у багатьох інших заходах», — додає Вадим. Це лише один із прикладів викликів та рішень, що стоять на порядку денному українських громад. Їх вирішення вимагає тісної співпраці та прагматизму.«Діти – наше майбутнє. Ми раді, що змогли зробити свій внесок у створення для них більш безпечного середовища», – пояснює Григорій Комісаров, інженер ЮНОПС, відповідальний за роботи в обох укриттях.«Українська освіта зазнала значних труднощів з початку вторгнення, оскільки відвідування занять очно стало набагато складнішим. Через це багато сімей приймають болісне рішення виїхати і почати нове життя в іншому місці. Створюючи такі укриття, ми допомагаємо майбутнім поколінням залишитися і зростати в Україні», – додає він.Про проєкт«Відновлення громад та соціальної інфраструктури» – це проєкт підтримки, що фінансується урядом Данії та реалізується ЮНОПС. Після оцінки потреб та збитків, проведеної у тісній співпраці з місцевими органами влади міста Миколаїв та прилеглої області, проєкт працює над задоволенням нагальних потреб та створенням умов для відновлення місцевих громад.Діяльність проєкту включає ремонт багатоквартирних житлових будинків та відновлення їхніх околиць, реконструкцію та будівництво підземних укриттів у школах, а також стабілізацію будівлі ліцею ім. Аркаса у центрі Миколаєва, відомого навчального закладу та об’єкта культурної спадщини, пошкодженого ракетним ударом.

1 of 5

Історія

05 грудня 2025

Міжнародний день волонтера: історії волонтерів, які змінюють життя

Зусилля волонтерів і гуманітарних працівників залишаються ключовими для подолання нинішніх викликів. Пропонуємо прочитати історії кількох волонтерів, які підтримують роботу Організації Об’єднаних Націй в Україні та сусідніх країнах. «Волонтерство — це більше, ніж просто допомога. Це спосіб будувати сильніше суспільство. Попри всі виклики ми продовжуємо бути тут. Ми не чекаємо, доки зміняться обставини, ми самі стаємо тими змінами, які хочемо бачити», — сказала Юлія Куцоконь, волонтерка ООН та програмна асистентка в Фонді Народонаселення ООН в Україні.Онлайн-волонтерка Маргарита Старинець виконувала завдання, пов’язані із соціальним моніторингом та цифровою взаємодією для ЮНІСЕФ у Румунії. «Соціальний моніторинг допомагає нам зрозуміти, що потрібно українцям із тимчасовим захистом у Румунії, аналізуючи обговорення на платформах на кшталт Telegram і Facebook. Як онлайн-волонтери, ми відстежуємо ключові теми: освіту, медичні послуги, житло, і готуємо щотижневі звіти, які допомагають реагувати на ці виклики. Соціальний моніторинг набагато складніший, ніж здається. Особливо коли йдеться про суміш мов і діалектів, які інструменти можуть неправильно розпізнати. Тут і стає у пригоді моя роль. Наприклад, у деяких українських селах люди говорять міксом російської та української, так званим “суржиком”, і такі особливості дуже важко вловити автоматичним системам. Тому я переглядаю публікації, коментарі та повідомлення в соцмережах і намагаюся зрозуміти, що саме люди хочуть сказати».«Попри технічні труднощі та емоційний стрес, наша робота гарантує, що життєво важлива інформація доходить до тих, хто її найбільше потребує», — Маргарита Старинець, онлайн-волонтерка ЮНІСЕФ у Румунії.Ганна Дорошенко, волонтерка ООН із протидії сексуальній експлуатації та насильству (PSEA) у Програмі розвитку ООН, ділиться:
«Сьогодні життя в Україні надзвичайно складне економічно, матеріально й емоційно. Особливо обмежені можливості мають українські жінки. Саме тому я обираю волонтерство. Це мій спосіб долучитися до трансформації нашого суспільства, зробити свій скромний внесок у розвиток нашої країни». «Волонтерство не лише надихає мене, а й змінює в самому процесі», — сказала Ганна Дорошенко, волонтерка в ПРООН в Україні.Поліна Галаган, асистентка з підтримки ветеранів та волонтерка в ПРООН, ділиться:
«Я задоволена своєю роботою, але вона аж ніяк не легка. Щоб ефективно працювати в цій сфері, потрібно глибоко розуміти ширший контекст, особливо психологічний стан ветеранів. Наша робота зосереджена на підготовці фахівців, які підтримують ветеранів та їхні родини, а це вимагає знання кожної деталі їхніх емоційних і психологічних викликів».Андрій Колобов, асистент з підтримки та волонтер ООН, зазначає:
«Працюючи в команді Волонтери ООН в Україні, я відчув величезну гордість, коли ми оперативно долучили фахівців Фонду Народонаселення та ПРООН для підтримки відновлення енергетичної безпеки України. Ми також допомагали з переселенням людей з Покровська - тимчасово окупованої території».«Побачити миттєвий результат наших зусиль 0 це ще раз усвідомити силу волонтерства у часи кризи», — сказав Андрій Колобов, асистент з підтримки та волонтер ООН в Україні. У 2024 році в Україні служили 264 волонтери ООН, 63% з яких — жінки. Вони працювали переважно з ПРООН, Фондом Народонаселення, Міжнародною організацією з міграції та ООН Жінки. Їхня діяльність охоплювала широкий спектр потреб: від реагування на кризи та оцінки екологічних збитків до забезпечення якісної освіти для всіх, розподілу гуманітарної допомоги та багато іншого. Крім того, 80 онлайн-волонтерів із шести країн підтримували зусилля з надзвичайного реагування через онлайн канали. Волонтери ООН демонструють співчуття, сміливість і відданість. Стоячи пліч-о-пліч, вони продовжують служити.#WeAreStillHere.Джерело: UN Volunteers

1 of 5

Історія

05 грудня 2025

Тепло для міста на хвилі: як працюють тепловики Миколаєва

У прифронтовому Миколаєві ЮНОПС разом з урядом Данії допомагає комунальним працівникам підтримувати роботу системи опалення за допомогою сучасних аварійно-ремонтних машин.З кінця 2022 року ЮНОПС та уряд Данії працюють над задоволенням найнагальніших потреб міста Миколаїв і прилеглої області, які зазнали значних руйнувань унаслідок повномасштабного вторгнення Росії.Життя у Миколаєві непросте: постійна загроза безпілотників і ракет, пошкодження критичної інфраструктури ускладнюють і перебіг буденних справ, і роботу з відновлення. З наближенням зими комунальники міста готуються оперативно реагувати на надзвичайні ситуації, через які містяни можуть залишитися без централізованого опалення.Щоб підтримати роботу з підготовки до таких надзвичайних подій, уряд Данії та ЮНОПС доставили до Миколаївської області десять автомобілів для аварійного ремонту. Чотири з них поповнили автопарк комунального підприємства “Миколаївоблтеплоенерго” (МОТЕ), яка обслуговує 450 кілометрів міської теплопровідної мережі (що майже співставно з масштабами паризької тепломережі). “За допомогою однієї такої аварійно-ремонтної машини ми змогли усунути 17 аварій. Іноді на місці аварії бригада починає розривати ґрунт і впирається в залізобетонну опору. А труба, що прорвалася, - в ній! Раніше в таких випадках ми мали зривати з місця інших робітників і підганяти допоміжне обладнання. Це все час. Тепер достатньо однієї бригади на одній аварійно-ремонтній машині,” -
Олександр Іванов, заступник директора Миколаївоблтеплоенерго з технічних питань.Перш ніж аварійні бригади почнуть працювати на нових машинах, їм треба пройти навчання з користування обладнанням, яким укомплектована кожна з них. Це – занурювальний дренажний насос, ударні інструменти та шліфувальні машини, що працюють від компактного гідравлічного агрегату. В машині також є двохпостовий зварювальний агрегат, що поєднує зварювання та генерацію електроенергії. Завдяки йому два зварювальники можуть працювати одночасно і незалежно один від одного і при цьому не потребувати зовнішніх джерел живлення. З таком комплектом кожна машина перетворюється на автономну мобільну аварійно-ремонтну станцію, завдяки якій комунальники виконують типові аварійні роботи: відкачують брудну воду з колодязів і приямків, безпечно працюють гідравлічними інструментами у вологих умовах, швидко вскривають бетонні плити, розрізають і зварюють труби. Серед учасників тренінгу з експлуатації обладнання – Тетяна Орловська, дипломована інженерка-теплотехнік з понад 35-річним досвідом роботи. Проблема розриву труб опалення – це те, з чим вона стикається кожен день.Взимку Тетяна контролює роботу котелень і механіків і слідкує, щоб і люди, і техніка працювали як слід. У теплу пору року, коли централізоване опалення в місті не працює, вона проводить гідравлічні випробування теплової мережі та готує котельні до наступного опалювального сезону. “З новими машинами бригади працюватимуть ефективніше і встигатимуть більше за одиницю часу. Чем швидше відремонтуємо, тим менше люди сидітимуть без тепла… Це покращення для всіх,” - Тетяна Орловська - майстриня теплового району №5 Миколаївоблтеплоенерго.Працювати ефективніше комунальникам важливо і з огляду на обмежені людські ресурси MOTE через війну. Підприємство співпрацює з місцевим університетом і допомагає готувати майбутніх фахівців у галузі тепло- та енергопостачання, зокрема пропонує оплачувану роботу для студентів. Тим не менш, МОТЕ повсякчас шукає шляхи підвищувати ефективність роботи. “Це важка робота: ми працюємо 24 години на добу, сім днів на тиждень, виїжджаємо і вночі, в жару і в мороз...Маємо надію, що з новими машинами і обладнанням бригади зможуть швидко впоратися з найскладнішою ситуацією та швидше звільнятимуться для вирішення інших завдань,” - Артем Поліщук - начальник теплового району №6 Миколаївоблтеплоенерго.
Виклики, з якими Миколаїв стикається у воєнний час, – численні. Спільно з урядом Данії та місцевою владою ЮНОПС допомагає знайти практичні рішення для підтримки критично важливих систем і закласти основи для сталого відновлення.Про проєктПартнерство ЮНОПС з урядом Данії у рамках проєкту «Закупівля товарів і послуг для відновлення України» спрямовано на відновлення та зміцнення комунальних послуг у Миколаєві та області, що закладе основу для місцевого відновлення.З початку реалізації проєкту наприкінці 2022 року ЮНОПС закупило і доставило понад 350 генераторів для забезпечення важливих муніципальних об’єктів електроенергією; 19 мобільних опалювальних установок для обігріву лікарень і шкіл; 12 міських автобусів, 27 шкільних автобусів, 67 комунальних автомобілів; 16 пожежних модулів та рішень для водопостачання (28 водонапірних башт і вісім водонасосів) тощо – все це для того, щоб місцеві служби могли й надалі надавати населенню критично важливі послуги.Також у межах проєкту підтримку отримали Харків, Дніпро і Запоріжжя; проєкт доставив 11 шкільних автобусів, п'ять водовозів і шість екскаваторів-навантажувачів для Дніпра, 11 шкільних автобусів для Харкова та п'ять екскаваторів-навантажувачів для Запорізької області. Загальний бюджет проєкту, який триватиме до 2026 року, складає понад 25 мільйонів доларів США.

1 of 5

Переглянути всі

Пресреліз

10 грудня 2025

Під час війни раннє виявлення інфекційних захворювань залишається критично важливим. Впродовж понад двох десятиліть в Україні діє комплексна національна програма профілактики поліомієліту. Попри те, що спалах 2021 року офіційно закрито, регулярне тестування на поліовірус залишається необхідним, оскільки поліомієліт й надалі становить глобальну загрозу. Підтримання систематичного епіднагляду дозволяє Україні своєчасно виявляти та запобігти потенційним випадкам чи спалахам.Такий проактивний підхід не лише захищає дітей в Україні, а й зміцнює безпеку здоров’я в усьому регіоні, включно з країнами, що приймають біженців. Подальші інвестиції та посилення лабораторних спроможностей є необхідними для оперативного реагування, запобігання поширенню інфекцій та захисту майбутніх поколінь.У рамках цієї гуманітарної підтримки також було закуплено ПЛР-набори та інші діагностичні реагенти для виявлення та диференціації вірусів грипу, SARS-CoV-2, інших респіраторних збудників, менінгіту, малярії та інших тропічних гарячок, а також хантавірусних інфекцій і дифтерії. Всі зазначені матеріали розподіляються між лабораторіями в усіх регіонах України.У церемонії передачі матеріалів до Центру громадського здоров’я України взяли участь заступник Міністра охорони здоров’я України, Головний санітарний лікар України Ігор Кузін, директор Центру громадського здоров’я МОЗ України Володимир Курпіта, Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні Масаші Накаґоме, старший представник Офісу Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA) в Україні Сатоші Суґімото, та виконавча директорка ASEF, Посол Беата Сточинська – партнери, які послідовно підтримують національні зусилля зі зміцнення системи громадського здоров’я, у тісній співпраці з ВООЗ в Україні, яку представляв доктор Ярно Хабіхт.«Основою ефективної системи громадського здоров’я та реагування залишається лабораторна мережа. Розбудова цієї інфраструктури та посилення діагностичних можливостей по всій країні триває безперервно. В рамках співпраці з міжнародними партнерами міністерство послідовно розширює можливості наших лабораторій — від оновлення обладнання до забезпечення сучасними реагентами та навчання фахівців. Це дозволяє підвищити якість досліджень, швидше виявляти інфекційні загрози та робить систему громадського здоров’я більш оперативною та стійкою до потенційних загроз», — зазначив заступник Міністра охорони здоров’я України Ігор Кузін.«Спільно з міжнародними партнерами ми забезпечуємо лабораторії необхідними ресурсами, щоб своєчасно виявляти захворювання і запобігати їх поширенню. Важливо, що фахівці лабораторій постійно проходять навчання відповідно до міжнародних стандартів та найкращих практик», — зазначив керівник Бюро ВООЗ в Україні, доктор Ярно Хабіхт.Масаші Накаґоме, Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні підкреслив: «Японія підтримує зусилля у боротьбі з інфекційними захворюваннями в Україні та сусідніх країнах з 2022 року. Завдяки цій новій допомозі Японія сподівається зробити свій внесок у колективні зусилля України щодо зменшення кількості людей, які уражені інфекційними захворюваннями».«З цієї нагоди Фонд “Азія — Європа” підтверджує свою відданість підтримці стійкості та відновлення системи охорони здоров’я України. За щедрої підтримки Міністерства закордонних справ Японії ASEF й надалі твердо стоїть поруч із народом України, мобілізуючи критично важливі ресурси у тісному партнерстві з ВООЗ для реагування на нагальні потреби у сфері охорони здоров’я та підтримки відновлення національної системи охорони здоров’я», — зазначила Виконавча директорка ASEF, Посол Беата Сточинська.«Контроль інфекційних захворювань під час війни є критично важливим для зниження загального навантаження на систему охорони здоров’я. Саме тому ми прагнули посилити можливості тестування та надати комплексне рішення
шляхом повного забезпечення лабораторій реагентами по всій країні. Ми вдячні нашим партнерам за цю своєчасну та
важливу підтримку», — зазначив Генеральний директор Центру громадського здоров’я Володимир Курпіта.ДовідкаПрацюючи у тісному партнерстві з ВООЗ, ASEF надає необхідні ресурси для реагування на невідкладні потреби у сфері здоров’я та підтримує довгострокове зміцнення системи. Завдяки спільним заходам, що реалізуються через ВООЗ в Україні, майже 4 млн людей по всій країні отримали доступ до необхідних медичних товарів та послуг; понад 320 закладів охорони здоров’я було підтримано; а медичне обладнання загальною вартістю понад 7,6 млн дол. США доставлено у різні регіони країни.Ця ініціатива забезпечила всебічне географічне охоплення, включно з прифронтовими регіонами, такими як Запорізька та Херсонська області. В рамках подальшої підтримки ASEF сприяє посиленню лабораторних спроможностей у Центрі контролю та профілактики хвороб Київської області, Центрі контролю та профілактики хвороб м. Києва та Центрі громадського здоров’я України, посилюючи можливості з діагностики високоризикових інфекцій та підвищуючи готовність до спалахів.Надані реагенти з цієї партії розподіляються між усіма регіонами України, тоді як набори для тестування поліовірусу спрямовуються до регіонів, які Центр громадського здоров’я визначив як такі, що мають підвищений рівень ризику.Нещодавно в рамках цієї ж ініціативи 26 000 доз вакцини проти сказу було передано закладам охорони здоров’я по всій країні.

1 of 5

Пресреліз

10 грудня 2025

Неурядова організація з України «Проліска» стала лауреатом премії Нансена у 2025 році

Присудження цієї почесної нагороди свідчить не лише про заслужене визнання «Проліски», всього колективу й важливої роботи організації, а й про вшанування невтомних зусиль та життєво необхідної діяльності громадянського суспільства в Україні. Нагорода віддає шану численним неурядовим організаціям, волонтерам й громадам, чий внесок продовжує зміцнювати та формувати програми екстреного реагування та відновлення під час війни.Команда «Проліски» однією з перших прибуває на місця повітряних ударів і обстрілів і разом із державними й муніципальними екстреними службами надає допомогу вдень і вночі у великих містах і віддалених селах. Фахівці «Проліски» допомогли евакуювати тисячі людей із прифронтових громад, не залишаючи без турботи людей з найбільш вразливих груп: людей похилого віку, осіб з інвалідністю, а також малозабезпечених сімей. А тим людям, які не можуть або не бажають покидати рідну домівку, спеціалісти «Проліски» і надалі надають життєво необхідну допомогу: питну воду, медичну й психосоціальну підтримку й предмети першої потреби. «Громадянське суспільство й громади в усіх куточках України надають незамінну підтримку людям, які мають гуманітарні потреби. Завдяки відвазі й відданості команди «Проліски», яка часто працює в надзвичайно складних і небезпечних умовах, вдалося врятувати незліченну кількість життів і з повагою до гідності кожної людини надати вчасну допомогу переміщеним людям саме тоді, коли вони найбільше її потребували. Робота «Проліски» стала справжнім символом відстоювання ідеалів гуманності під час цієї жорстокої війни», – зазначила Представниця УВКБ ООН в Україні Бернадетт Кастель-Голлінгсворт.«Проліска» стала партнером УВКБ ООН у 2016 році після початку війни у 2014 році й залишається ним після повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну. Зберігаючи присутність у найбільш постраждалих від війни регіонах, команда із понад 1 000 осіб працює у 13 областях.«Для мене велика честь приймати премію Нансена від імені всього колективу Гуманітарної місії «Проліска». Це справжнє визнання тієї роботи, котру кожен працівник і волонтер організації виконував упродовж майже 12 років війни в Україні заради людей, які опинилися в найскладніших життєвих ситуаціях. Мене також тішить, що премія Нансена повертається в Україну. Це свідчить про розуміння надзвичайних масштабів тієї гуманітарної кризи, яку спричинило вторгнення Російської Федерації в Україну», – зазначив керівник ГО «Проліски» Євген Каплін.Представники України отримують премію Нансена за заслуги в галузі захисту прав біженців уже втретє. У 1998 році лідер кримських татар Мустафа Джемілєв став лауреатом премії Нансена, що стало визнанням його внеску у відстоювання права кримських татар на повернення до Криму на світовому рівні. А у 2020 році громадська активістка Тетяна Баранцова стала лауреаткою премії Нансена в європейському регіоні за роботу в галузі підтримки людей з інвалідністю, які були змушені покинути власні домівки через бойові дії.«Проліска» увійшла до четвірки видатних особистостей – лауреатів премії Нансена у галузі захисту прав біженців на глобальному й регіональному рівнях у 2025 році. Ця нагорода була започаткована в 1954 році й покликана вшанувати людей, групи та організації, які докладають зусиль, що виходять за межі посадових обов’язків, щоб захистити права біженців, внутрішньо переміщених людей та людей без громадянства. Премію назвали на честь норвезького дослідника, вченого, дипломата й гуманіста Фрітьйофа Нансена.«Премія Нансена в галузі захисту прав біженців присуджується на знак визнання надзвичайної сміливості й милосердя. Досягнення цьогорічних лауреатів нагадують нам про те, що навіть у найтемніші часи залишається місце для співчутливого ставлення до інших. Непохитна відданість цих людей принципам захисту й підтримки внутрішньо переміщених людей надихає та вселяє надію. Саме в цьому ми вбачаємо уособлення ідеалів Нансена – віри в те, що кожна людина, змушена покинути рідну домівку, де б вона не була, заслуговує на гідне ставлення, безпечні умови й надію на краще», – заявив Верховний комісар ООН у справах біженців Філіппо Гранді.Цього року глобальну премію Нансена було присуджено Мартіну Азіа Содеа, старості села з Камеруну, який сприяв інтеграції 36 000 біженців із Центральноафриканської республіки. Регіональну премію отримають Пабло Морено Кадена, успішний бізнесмен із Мексики, який став ініціатором інтеграції біженців у країні; Табан Шореш, засновниця очолюваної жінками організації «Квітка лотоса», яка підтримує постраждалих від конфлікту в Іракському Курдистані, і Неґара Назарі, біженка з Афганістану, засновниця навчального центру «Аріана» в Таджикистані, що став єдиною можливістю здобути освіту для багатьох біженців з Афганістану.Вручення премії Нансена стало можливим завдяки щедрій підтримці Урядів Норвегії та Швейцарії, Фундації IKEA й міста й кантону Женева.

1 of 5

Пресреліз

09 грудня 2025

Кількість жертв серед цивільних осіб і порушень зростає на тлі посилення бойових дій в Україні — доповідь ООН

«Наші висновки засвідчують декілька тривожних тенденцій: зростання кількості жертв серед цивільних осіб як у прифронтових, так і в міських районах, постійні атаки на енергетичну інфраструктуру, а також продовження систематичних і широкомасштабних катувань та жорстокого поводження з українськими військовополоненими й цивільними затриманими», — сказала Даніель Белль, голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ).У період з червня до листопада 2025 року кількість цивільних жертв значно зросла як у прифронтових, так і в міських районах. Липень став місяцем із найбільшою кількістю загиблих і поранених цивільних осіб з квітня 2022 року. 19 листопада масований комбінований удар дронами та ракетами забрав життя щонайменше 36 цивільних осіб у Тернополі — це була атака, яка забрала найбільшу кількість життів на заході України з початку повномасштабного вторгнення.У прифронтових регіонах спостерігається різке погіршення умов життя. Дрони ближнього радіусу дії, авіабомби та інші види боєприпасів завдали масштабних руйнувань житловим будинкам та іншій життєво важливій цивільній інфраструктурі. Це фактично зробило деякі з цих територій непридатними для життя й спричинило нові хвилі переміщення населення. У низці прифронтових міст багато лікарень і поліклінік було знищено або ж вони закрилися, залишивши мешканців без доступу до базової медичної допомоги. Перебої у водо-, тепло- та електропостачанні ще більше обмежували можливість цивільних осіб, особливо людей старшого віку та осіб з інвалідністю, залишатися у своїх домівках.У жовтні та листопаді 2025 року Російська Федерація здійснила 8 масштабних скоординованих атак із застосуванням ракет та безпілотників, спрямованих на енергетичну систему України. Ці удари спричинили аварійні відключення та щоденні обмеження електропостачання в багатьох областях, планові відключення тривали до 18 годин на добу. У деяких районах спостерігалися тривалі перебої у водо- та теплопостачанні — від кількох годин до кількох днів.У період з травня до серпня 2025 року Україна та Російська Федерація провели найбільші обміни військовополоненими з 2022 року, однак ММПЛУ не зафіксувала покращення у ставленні до інтернованих осіб.«Систематичні та широкомасштабні катування і жорстоке поводження з військовополоненими — це одна з найбільших шокуючих і найпоширеніших рис цієї війни», — зазначила пані Белль. «З-поміж 187 українських військовополонених, нещодавно звільнених Російською Федерацією, 185 повідомили про жорстокі побиття, тримання у стресових позах, застосування електричного струму, удушення та нацьковування собак. 141 особа (75 відсотків) повідомила про сексуальне насильство. Військовополонені також описували суворі умови утримання, обмежений доступ до медичної допомоги та насильство під час взяття у полон, транспортування, прибуття до нових місць утримання та протягом усього періоду інтернування».ММПЛУ опитала 137 військовополонених в українському полоні, серед них 10 громадян третіх країн. Понад половина з них, включно з 37 військовополоненими, взятими у полон цього року, повідомили про катування та жорстоке поводження під час допитів або транспортування — до прибуття в офіційні місця інтернування. ММПЛУ й надалі отримує безперешкодний доступ до місць тримання під вартою та продовжує фіксувати умови інтернування, які загалом відповідають міжнародним нормам.Доповідь також підкреслює зростання кількості позасудових страт військовополонених. Принаймні чотири випадки вбивства 10 українських військовослужбовців після взяття в полон російськими силами, були визнані достовірними. Також зафіксовано 4 страти російських військовополонених українськими військовими, а також достовірні свідчення про 3 додаткові інциденти, що наразі перевіряються.На окупованій Російською Федерацією території України окупаційна влада продовжувала запроваджувати заходи, які порушують міжнародне гуманітарне право. У доповіді описано збільшення обмежень свободи пересування, вираження поглядів, свободи віросповідання та доступу до незалежної інформації. Цивільні особи стикалися з дедалі більшим тиском щодо отримання російського громадянства, тоді як повсякденне життя без російського паспорта ставало майже неможливим. У доповіді описано свавільні арешти, переслідувань за критику «спеціальної військової операції», використання примусових зізнань та застосування кримінального законодавства зворотної дії.Права на приватну власність також були суттєво порушені. Окупаційна влада продовжувала застосовувати законодавство, що дозволяє експропріацію житлової нерухомості українців, яка вважається «покинутою». Станом на листопад 2025 року щонайменше 5 557 будинків у Донецькій і Луганській областях були зареєстровані як такі й передані у комунальну власність. Українці, які переїхали на підконтрольну Уряду України територію, повідомляли, що не можуть брати участь у судових процесах, необхідних для підтвердження статусу й збереження права власності на своє майно.Доступ до води ще більше погіршився в окремих районах окупованої частини Донецької області, де зниження рівня води у водосховищах та зношена або пошкоджена інфраструктура вимагали запровадження нормування водопостачання. У деяких населених пунктах вода подавалася лише раз на кілька днів. Багато сімей повідомляли про погану якість води та високі витрати, пов’язані з купівлею питної води.У доповіді також відзначено зусилля української влади та гуманітарних організацій щодо підтримки цивільних осіб, які постраждали від бойових дій, включно з масштабною евакуацією, створення транзитних центрів та надання медичної, психосоціальної й правової допомоги, попри надзвичайно складні і дедалі небезпечніші умови, включно з нападами на гуманітарних працівників і конвой ООН.Доповідь містить докладні висновки та рекомендації Російській Федерації, Україні та міжнародній спільноті.

1 of 5

Пресреліз

08 грудня 2025

ФАО та Фонд Катару для розвитку розпочинають програму вартістю 10 млн доларів США для підтримки сільських громад України, що постраждали від мінної небезпеки

8 грудня 2025, Доха, Катар - Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) та Фонд Катару для розвитку (QFFD) підписали угоду на суму 10 млн доларів США для підтримки сільських громад, які постраждали від потенційного забруднення сільськогосподарських земель мінами та вибухонебезпечними залишками війни в Україні. Через підтримку від Фонду Катару для розвитку, що реалізується ФАО у партнерстві зі Всесвітньою продовольчою програмою ООН (ВПП), програма спрямована на відновлення безпечного користування сільськогосподарськими угіддями, відновлення засобів до існування та зміцнення стійкості фермерських господарств у найбільш постраждалих областях півдня та сходу України. Ініціатива також сприятиме формуванню масштабованої моделі, яка зможе бути використана в інших кризових контекстах.Проєкт є частиною спільної ініціативи ФАО та ВПП, що поєднує протимінну діяльність із відновленням сільськогосподарської діяльності. У межах партнерства ФАО здійснюватиме пріоритетизацію потреб на основі геопросторового аналізу, оцінки стану ґрунтів, реабілітації земель та відновлення сільськогосподарського виробництва, тоді як ВПП відповідатиме за нетехнічні та технічні обстеження та операції з очищення земель. Разом дві агенції формують цілісний шлях від забезпечення безпечного доступу до землі до відновлення обробітку земель місцевими громадами.«Для багатьох сільських родин в Україні можливість безпечно повернутися до своєї землі є першим кроком до відновлення засобів до існування. Це партнерство з Фондом Катару для розвитку забезпечує критично важливу підтримку громадам, які щодня стикаються з наслідками мінної небезпеки та забруднення вибухонебезпечними залишками війни, – зазначив Максвелл Сібхенсана, заступник директора Офісу з надзвичайних ситуацій та стійкості ФАО. – Поєднуючи технічний сільськогосподарський досвід із підтримкою протимінної діяльності, ми допомагаємо фермерським родинам повернути безпечний доступ до землі й відбудувати основу стійкої сільської економіки – це важливий внесок як у відновлення України, так і у зміцнення глобальної продовольчої безпеки».Фахад Хамад Аль-Сулаіті, генеральний директор Фонду Катару з розвитку додав: «Наше партнерство з ФАО є свідченням спільної відданості підтримці фермерських громад в Україні, чиї засоби до існування були порушені через мінну небезпеку. Завдяки цій програмі ми прагнемо відновити безпечний доступ до сільськогосподарських земель і допомогти тисячам родин повернутися до виробництва, посилюючи продовольчу безпеку та економічне відновлення. Фонд пишається співпрацею з ФАО в реалізації практичних рішень, що сприяють створенню стійких громад і більш безпечного майбутнього».Україна залишається однією з найбільш замінованих країн світу: площа потенційно забруднених земель становить до 138 500 км². Ця площа співмірна з територією Греції – цей масштаб підкреслює глибину викликів, з якими стикаються фермери через небезпеку чи недоступність полів. Забруднення мінами продовжує обмежувати доступ до земель, зменшує виробничі потужності та уповільнює відновлення сільської економіки, що робить міжнародну підтримку критично важливою для відновлення безпечного землеробства та захисту національного продовольчого виробництва.Програма охоплюватиме найбільш постраждалі області півдня та сходу України та зосереджуватиметься на визначенні пріоритетних сільськогосподарських угідь, оцінці стану ґрунтів та підтримці фермерів у безпечному відновленні виробництва. Серед запланованих активностей – геопросторовий аналіз для картування пошкоджень і забруднення, а також комплексне тестування ґрунтів для визначення рівнів безпеки, ризиків зараження та потреб у відновленні. Ініціатива також передбачає зміцнення національного потенціалу через навчання молодих науковців і підтримку місцевих установ, а також поширення кращих аграрних практик з реабілітації земель. Ці інвестиції в людський капітал сприяють довгостроковому нарощуванню національного потенціалу, забезпечуючи Україні сучасну, готову до майбутніх викликів систему реабілітації ґрунтів та стійкого відновлення сільського господарства.Поряд із технічними заходами, програма передбачає підтримку засобів до існування через надання ресурсів, обладнання та будівельних матеріалів у форматі ваучерів, що дозволить понад 3 500 сільським родинам та 100 малим фермерам відновити виробництво на безпечних землях. Після повного розгортання проєкт суттєво сприятиме продовольчій безпеці, покращенню засобів до існування та збільшенню доїодів, а також довготривалому відновленню сільських громад, чиї сільськогосподарські угіддя залишаються недоступними або небезпечними через міни та нерозірвані боєприпаси.Нова програма продовжує широку підтримку, яку ФАО надає аграрному сектору України з 2022 року, включаючи надзвичайну допомогу, координацію у сфері протимінної діяльності, реабілітацію земель, відновлення виробництва та критичної сільської інфраструктури. Вирішуючи як гуманітарні, так і економічні наслідки мінного забруднення, програма зміцнює основи для відновлення та закладає основи для сталого розвитку в постраждалих регіонах.

1 of 5

Пресреліз

03 грудня 2025

Заклик Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідування щодо України до надання матеріалів

Особливу цінність для Комісії представляє інформація з перших рук, надана безпосередньо учасниками подій, а також їхніми родичами та свідками. Комісія розслідує передбачувані порушення та злочини, вчинені в районах, що зазнали безпосереднього впливу збройного конфлікту. Розслідування проводиться незалежно від особи, громадянства або походження ймовірних виконавців. Комісія зацікавлена в отриманні інформації з таких питань, що стосуються обох сторін збройного конфлікту, залежно від обставин:
•    Порушення гарантій справедливого судового розгляду, зокрема застосування катувань з метою отримання доказів.
•    Переміщення або депортація дітей, перешкоджання їхньому поверненню в Україну, тривале влаштування до прийомних сімей та усиновлення.
•    Освіта дітей на окупованих територіях, включно з позакласними заходами: мілітаризація навчання та впровадження освітніх програм, що суперечать відповідним нормам міжнародного права.
•    Сексуальне та гендерне насильство, а також його наслідки для постраждалих, включно з труднощами у доступі до допомоги.
•    Порушення, скоєні командирами збройних сил щодо особового складу власних підрозділів, зокрема у контексті мобілізації. Комісія приділяє першочергову увагу захисту джерел інформації, особливо щодо забезпечення конфіденційності та дотримання принципу "не нашкодь" (не ставити під загрозу життя, безпеку, свободу та добробут постраждалих, свідків чи інших осіб, що співпрацюють). Особистість таких осіб розкривається лише за їх інформованою згодою, а надана інформація використається виключно відповідно до їхніх заявлених побажань. Крім того, Комісія вживає всіх можливих заходів для захисту інформації, зокрема шляхом використання відповідних інформаційно-комунікаційних технологій. Слід зазначити, що не вся інформація, яка надсилається Комісії, обов'язково буде відображена в її доповідях. З метою забезпечення безпеки та конфіденційності рекомендується завантажувати інформацію до захищеного хмарного сховища, створеного Комісією спеціально для цієї мети. Просимо завантажити всі документи саме до цього сховища. У разі запитань щодо подання інформації іншим способом звертайтесь на: coi-ukraine@un.org. Довідкова інформація: Комісія була створена Радою ООН з прав людини у березні 2022 року для розслідування порушень та утисків прав людини, порушень міжнародного гуманітарного права та пов'язаних із ними злочинів у контексті агресії проти України, вчиненої Російською Федерацією. У квітні 2025 року мандат Комісії було продовжено ще на один рік. Комісари були призначені Головою Ради ООН з прав людини; вони не є співробітниками ООН і не отримують заробітну плату за свою роботу. Хоча Управління ООН з прав людини надає підтримку Комісії з розслідування, комісари виконують свої обов'язки в індивідуальному порядку та є незалежними від будь-якого уряду чи організації, включно з ООН. Будь-які погляди або думки, представлені в цьому документі, є виключно поглядами уповноважених комісарів. Контактна інформація:
Сауле Мухаметрахімова, радниця  Комісії зі зв’язків із ЗМІ, saule.mukhametrakhimova@un.org /+43 6763493464.

1 of 5

Переглянути всі