Lebanon

The Sustainable Development Goals are a global call to action to end poverty, protect the earth’s environment and climate, and ensure that people everywhere can enjoy peace and prosperity. These are the goals the UN is working on in Lebanon:

Дізнатися більше

Пресреліз

23 лютого 2026

Опубліковано оновлену оцінку потреб України на відновлення та відбудову

КИЇВ, Україна, 23 лютого 2026 року — Через чотири роки з моменту вторгнення Росії в Україну за даними оновленої спільної Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA5), оприлюдненої сьогодні Урядом України, Групою Світового банку, Європейською Комісією та Організацією Об’єднаних Націй, станом на 31 грудня 2025 року загальна вартість відбудови та відновлення в Україні становить майже 588 мільярдів доларів США (понад 500 мільярдів євро) впродовж наступного десятиліття. Це майже втричі перевищує прогнозований номінальний ВВП України за 2025 рік.За підтримки партнерів із розвитку Уряд України вживає значних заходів для виконання пріоритетних завдань із відновлення та відбудови на 2026 рік, включаючи публічні інвестиційні проєкти та основні програми з підтримки відновлення, такі як програми підтримки фінансування за зруйноване житло, розмінування та багатосекторальні програми економічної підтримки загальною вартістю понад 15 мільярдів доларів США. До того ж, за наявною інформацією, зібраною у рамках оцінки RDNA, з лютого 2022 року вже було задоволено потреби на суму у щонайменше 20 мільярдів доларів США шляхом проведення невідкладних ремонтних робіт та заходів із раннього відновлення у житловому, енергетичному, освітньому, транспортному та інших критично важливих секторах. «Через чотири роки після повномасштабного вторгнення Росії загальна вартість відновлення та відбудови України наразі оцінюється у майже 588 мільярдів доларів США впродовж наступного десятиліття, що майже втричі перевищує прогнозований номінальний ВВП України за 2025 рік», – зазначила Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко. «На тлі безпрецедентних російських атак на енергетичну інфраструктуру та житлові будівлі по всій Україні цієї зими наш народ демонструє стійкість, а наші підприємці продовжують працювати. Нам все ще вдається швидко відновлюватися та розвиватися далі. Я вдячна командам Світового банку, ЄС та ООН за підтримку наших зусиль у протистоянні викликам. Ця допомога дозволяє нам здійснювати невідкладний ремонт об’єктів критичної інфраструктури, щоб країна продовжувала жити, а також реалізовувалися систематичні заходи з відновлення, приділяючи особливу увагу проєктам у секторі енергетики та відновленню житла для наших людей». Оновлена оцінка, яка охоплює завдану шкоду за майже чотири роки, зокрема, 46 місяців у період із лютого 2022 року по грудень 2025 року, демонструє, що пряма завдана шкода Україні наразі сягнула понад 195 мільярдів доларів США (166 мільярдів євро), порівняно зі 176 мільярдами доларів США (150 мільярдів євро) в оцінці RDNA4 у лютому 2025 року. Найбільш постраждалими секторами є житловий, транспортний та енергетичний сектори. Завдана шкода, збитки та потреби і надалі лишаються зосередженими у прифронтових областях та великих мегаполісах. В енергетичному секторі, який зазнав посилених атак тоді, як Україна переживає рекордно сувору зиму, з моменту оцінки RDNA4 спостерігається зростання кількості пошкоджених або зруйнованих об’єктів на приблизно 21%, включаючи об’єкти генерації, передачі та розподілу електроенергії, а також системи централізованого теплопостачання. У транспортному секторі потреби зросли приблизно на 24% порівняно з оцінкою RDNA4, що є результатом посилення атак на залізницю та порти протягом 2025 року. Станом на 31 грудня 2025 року 14% житла було пошкоджено або зруйновано, що вплинуло на понад три мільйони домогосподарств. «Попри масштабні пошкодження, які постійно збільшуються та завдають шкоди людям, економіці та інфраструктурі України, вся країна продовжує рухатися вперед із надзвичайною силою і рішучістю», – зазначила Анна Б’єрде, Керівний директор Світового банку з питань операційної діяльності. «Група Світового банку твердо налаштована підтримувати відновлення та реконструкцію України, а також допомагати народу України створювати робочі місця, можливості та надію для стійкої, сучасної та конкурентоспроможної економіки».Приватний сектор України продемонстрував надзвичайну стійкість в умовах безпрецедентних потрясінь і відіграватиме критично важливу роль у відновленні та відбудові. Оцінка RDNA5 наголошує на тому, що розкриття повного потенціалу приватних інвестицій – як внутрішніх, так і міжнародних – залежатиме від сталих реформ, спрямованих на поліпшення бізнес-середовища, посилення конкуренції, розширення доступу до фінансування, усунення обмежень у сфері праці та приведення виробництва у відповідність із екологічними і цифровими стандартами ЄС. Важливу роль також будуть відігравати сприяння сталому та інклюзивному розвитку і створення робочих місць, а також інтегровані підходи до стійкого відновлення на місцевому рівні, наприклад, через пілотну урядову програму комплексного відновлення. Результати оцінки RDNA5 доповнюють порядок денний реформ та інвестицій на наступні два роки Програми Ukraine Facility, що ґрунтується на процесі вступу до ЄС.«Агресивна війна Росії принесла руйнування, небачені поколіннями», – сказала комісарка ЄС з питань розширення Марта Кос. «Ця оцінка показує масштаб виклику та можливості, що стоять перед нами. Наша відповідь чітка: ми відбудуємо Україну як сильну, сучасну країну ЄС. Завдяки сміливим реформам та Інвестиційній рамковій програмі для України як нашим інструментам для мобілізації інвестицій у великих масштабах, ми перетворимо спустошення на процвітання та просунемо Україну на шляху до ЄС».*Від загальної суми потреб у довгостроковій перспективі потреби на відбудову та відновлення є найвищими у транспортному секторі (понад 96 мільярдів доларів США (82 мільярди євро)).Наступними є сектор енергетики (майже 91 мільярд доларів США (77 мільярдів євро)), житловий сектор (майже 90 мільярдів доларів США (77 мільярдів євро)), торгівля і промисловість (понад 63 мільярдів доларів США (54 мільярди євро)) та сільське господарство (понад 55 мільярдів доларів США (47 мільярдів євро)). Вартість управління вибухонебезпечними предметами та витрати на розчищення залишків руйнувань становлять майже 28 мільярдів доларів США (24 мільярди євро), незважаючи на певний прогрес у проведенні обстежень та розмінуванні, що допомогло обмежити збитки в цьому секторі.«Люди є центральним елементом у відновленні», – зазначив Матіас Шмале, Координатор системи ООН в Україні та Гуманітарний координатор. «Найважливішим активом України є її народ. Повернення біженців, реінтеграція ветеранів та участь жінок на ринку праці будуть визначати економічне відновлення так само, як і приплив капіталу та відновлення інфраструктури. Відновлення має бути орієнтованим на людей та базуватися на потребах громад».В оцінці RDNA5 відзначаються зусилля Уряду України з побудови передової, інклюзивної та стійкої економічної моделі, заснованої на плануванні повоєнного відновлення та довгострокового зростання, і підкреслюється ключова роль, яку відіграватимуть вступ до ЄС та реформи у межах Ukraine Plan і програм за підтримки Міжнародного Валютного Фонду та Групи Світового Банку. Нова післявоєнна економічна стратегія Уряду – Ukraine Economy of the Future (UEF) — фокусується на макрофіскальній стабільності, реформах у сфері врядування та забезпечення верховенства права, динамічному приватному секторі, відновленні інфраструктури, а також інвестиціях у людський капітал і соціальну стійкість. Ці зусилля допоможуть зміцнити довіру громадян, інвесторів та партнерів, а також забезпечити прискорене наближення України до ЄС та довгострокове процвітання. Примітка редактора: У всіх обчисленнях в євро використовується курс обміну долара США до євро станом на 31 грудня 2025 року.*Цю цитату було оновлено після публікації.Контакти: У Вашингтоні: Еймі Стіллвел, Старший спеціаліст із зовнішніх зв’язків, Світовий банк, (202) 294-5321, astilwell@worldbankgroup.org У Києві: Віктор Заблоцький, Спеціаліст із зовнішніх зв’язків, Світовий банк, +380 (67) 466-7690, vzablotskyi@worldbank.orgУ Києві: Марія Шапошникова, Спеціаліст із комунікацій, Представництво ООН в Україні, +38050 4578443, mariia.shaposhnikova@un.orgПовний текст звіту доступний за посиланням.

1 of 5

Пресреліз

31 березня 2026

Генасамблея ООН ухвалила знакову резолюцію для посилення роботи системи ООН

Генеральний секретар Антоніу Гутерреш привітав ухвалення резолюції, назвавши її «історичною» та «великим кроком», що закладає критично важливу основу для системи ООН XXI століття, більш ефективної, підзвітної та краще оснащеної для досягнення результатів у світі, що змінюється.«Ухвалена сьогодні резолюція відображає спільне розуміння повного життєвого циклу мандатів і спільну відданість посиленню кожного його етапу», - заявив Генеральний секретар державам-членам. «Ця резолюція допомагає перетворити амбіції Ініціативи UN80 на конкретні практичні дії».Сильніший підхід до життєвого циклу мандатівМандати - рішення, ухвалені державами-членами, які спрямовують діяльність Організації Об’єднаних Націй і лежать в основі здатності Організації забезпечувати мир і безпеку, розвиток, права людини та гуманітарну допомогу.Резолюція посилює весь життєвий цикл мандатів, запроваджуючи заходи для:• Посилення створення мандатів: забезпечення більшої дисципліни, узгодженості та прозорості, а також заохочення до формування чіткіших, точніших і більш сфокусованих мандатів, підкріплених кращою інформацією для ухвалення рішень з самого початку;• Посилення впровадження: через більш орієнтовану на користувача та дані звітність, кращу координацію та ефективніше використання ресурсів;• Посилення перегляду та підзвітності, зокрема шляхом формування культури безперервного вдосконалення, що ґрунтується на доказах, підзвітності та результатах.Лідерство держав-членів за підтримки СекретаріатуРезолюція спирається на роботу неформальної спеціальної робочої групи Генеральної Асамблеї з перегляду впровадження мандатів, яку співголовували посол Браян Воллес (Ямайка) та посол Керолін Швальгер (Нова Зеландія).Робочу групу було створено Генеральною Асамблеєю у вересні 2025 року для розгляду пропозицій, викладених у доповіді Генерального секретаря щодо перегляду впровадження мандатів, розробленій у межах другого напрямку роботи Ініціативи UN80. У доповіді було проаналізовано, як створюються, впроваджуються та переглядаються мандати ООН, і запропоновано конкретні заходи для посилення кожної з цих функцій.Резолюція передбачає створення формальної спеціальної робочої групи з перегляду впровадження мандатів, відкритої для всіх держав-членів і спостерігачів. Серед її завдань - розробка кращих практичних шаблонів, посилення положень щодо перегляду та подальший аналіз чинних мандатів.Підтверджуючи провідну роль держав-членів у цьому процесі, Генеральний секретар окреслив, як Секретаріат ООН підтримуватиме робочу групу, зокрема через:• єдину контактну точку для делегацій з питань, пов’язаних із мандатами та процесами;
• розширену інформацію про вартість типових видів діяльності, передбачених мандатами, а також раннє інформування про фінансові наслідки нових мандатів;
• посилену координацію виконання між підрозділами Секретаріату та ширшою системою ООН;
• зміцнення підходів, орієнтованих на результати, більш адаптовану та зручну звітність, а також подальший розвиток Реєстру джерел мандатів ООН та інших цифрових інструментів прозорості.Від ухвалення до впровадженняНазвавши резолюцію «великим кроком», але «лише початком», Генеральний секретар зазначив, що система ООН працюватиме як єдина, узгоджена організація під керівництвом робочої групи з метою покращення підтримки та реалізації мандатів.Ініціатива UN80, започаткована Генеральним секретарем у березні 2025 року та підтримана Генеральною Асамблеєю в резолюції 79/318, є загальносистемною спробою переосмислити роботу ООН - щоб кожен мандат, кожен долар і кожне рішення приносили більший ефект для людей і планети.Контакти для ЗМІ: Секретаріат UN80: un80contact@un.org

1 of 5

Пресреліз

16 березня 2026

Звіт ФАО: сільське господарство залишається життєво важливою опорою для сільських родин у постраждалій від війни Україні

Звіт про продовольчу безпеку та сільськогосподарські засоби до існування в Україні, що ґрунтується на інтерв’ю з понад 2 800 домогосподарствами у дев’яти прифронтових областях, дає детальне уявлення про те, як сільські родини справляються з тривалими наслідками війни.Звіт показує, що попри виклики сільське господарство залишається життєво важливою «подушкою безпеки». Чотири з десяти домогосподарств займаються агровиробництвом, і для багатьох родин це безпосереднє джерело харчів, яке також допомагає зменшити вплив ринкових збоїв і зростання цін. Водночас у звіті наголошується, що ситуація із засобами до існування в селах погіршується: кожне третє домогосподарство повідомило про зниження доходів за останній рік.Фінансовий тиск змушує родини вдаватися до кроків, які допомагають пережити короткострокові труднощі, але підривають їхню стійкість у майбутньому. Понад 75% опитаних домогосподарств повідомили, що витрачають заощадження, позичають гроші або скорочують базові витрати, зокрема на медицину та освіту.«Для багатьох сільських родин в Україні сільське господарство – це не лише джерело доходу, а життєва опора, яка допомагає прогодувати сім’ю та зберегти відчуття стабільності попри війну», – зазначила голова офісу ФАО в Україні Шахноза Мумінова. «Підтримка фермерів і сільських домогосподарств необхідна не лише для забезпечення продовольчої безпеки сьогодні, а й для відновлення та зміцнення стійкості громад у майбутньому».Висновки також підкреслюють складне становище найбільш вразливих груп. Внутрішньо переміщені особи, домогосподарства, очолювані жінками, а також родини, що проживають поблизу лінії фронту, частіше зазнають потрясінь і мають значно вищі ризики продовольчої нестачі.«Дослідження показує, що багато сільських домогосподарств і надалі покладаються на фермерство як на ключовий спосіб подолання труднощів», – зазначив керівник підрозділу оцінки, досліджень і MEAL ФАО в Україні та один з авторів звіту Азіз Карімов. «Однак зниження доходів, постійні потрясіння та обмежений доступ до ресурсів поступово послаблюють цю “подушку безпеки”, роблячи вразливі домогосподарства ще більш незахищеними».Дані для підтримки агросектору та сільських громадЗвіт дає важливе розуміння того, як війна впливає на продовольчу безпеку та засоби до існування на рівні домогосподарств. Він поєднує економічні чинники, труднощі виробництва та вплив потрясінь, пояснюючи, чому багато сільських родин стають дедалі вразливішими, навіть продовжуючи займатися фермерством.Отримані результати лягли в основу Плану реагування ФАО на надзвичайні ситуації та раннє відновлення в Україні на 2026–2028 роки, а також використовуються партнерами Кластера продовольчої безпеки та засобів до існування для планування заходів зі зміцнення стійкості агросектору. Завдяки цим даним підтримка фермерів і сільських громад може бути більш адресною та ефективною.У той час як Україна продовжує долати наслідки війни, скоординовані зусилля держави, гуманітарних організацій і міжнародних партнерів залишаються критично важливими. Підтримка фермерів і сільських родин є ключовою для стабілізації продовольчих систем, збереження засобів до існування та недопущення подальшого погіршення ситуації з продовольчою безпекою в селах.Основні висновкиСільське господарство залишається ключовим джерелом засобів до існування: 40% опитаних домогосподарств займаються агровиробництвом, з яких 86% виробляють продукцію переважно для власного споживання.Домогосподарства, що займаються сільським господарством, рідше стикаються з нестачею їжі та мають більш різноманітний раціон.Сільські родини зазнають зростаючого фінансового тиску: кожне третє домогосподарство повідомило про зниження доходів, а 48% тих, хто залежить від аграрних доходів, відзначили їх скорочення.У прифронтових районах економічна вразливість особливо висока: 42% домогосподарств живуть за рахунок пенсій, 36% – соціальних виплат, а 3% не мають жодного доходу.Виробництво скорочується: 30% рослинників повідомили про зменшення врожаю (до 45% у Херсонській області), а 20% тваринників втратили худобу через війну.Понад 75% домогосподарств використовують стратегії виживання: витрачають заощадження, позичають кошти або скорочують базові витрати, зокрема на медицину та освіту.Переміщення населення суттєво вдарило по тваринництву: 70% евакуйованих були змушені залишити худобу.Найбільш вразливими залишаються внутрішньо переміщені особи, домогосподарства, очолювані жінками, та родини поблизу фронту – вони частіше стикаються з нестачею їжі та змушені вдаватися до негативних стратегій виживання.

1 of 5

Пресреліз

30 березня 2026

УВКБ ООН підтримує ремонт спільних приміщень у багатоквартирних будинках, завдяки чому понад 7 500 родин змогли отримати державну компенсацію.

З 2023 року УВКБ ООН здійснило або підтримало ремонт у понад 100 багатоквартирних житлових будинках. Завдяки цьому більш як 7 500 домогосподарств змогли податися на компенсацію в межах державної програми «єВідновлення».Згідно з національними правилами, власники квартир можуть претендувати на компенсацію лише після того, як спільні частини будинку - дах, сходові клітини, під’їзди чи вікна - відремонтовані та визнані безпечними. У багатьох пошкоджених війною будинках вартість таких робіт є надто високою для мешканців, тому цілі будівлі залишаються поза програмою.Відновлюючи ці спільні простори, УВКБ ООН допомагає прибрати одну з головних практичних перешкод для отримання компенсації. Роботи виконуються як підрядними організаціями, так і через надання будівельних матеріалів місцевій владі у доповнення до зусиль самих громад.
Лише у 2025 році УВКБ ООН підтримало ремонти в Чернігівській, Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській та Миколаївській областях. Це дало змогу понад 1 700 родинам (загалом 3 250 людям) отримати право податися на компенсацію.Ця робота є частиною ширшого підходу УВКБ ООН, спрямованого на те, щоб внутрішньо переміщені та постраждалі від війни люди в Україні мали доступ до державної програми компенсацій, зокрема й через надання безоплатної правової допомоги. Разом із місцевими громадськими організаціями УВКБ ООН надає правову допомогу, щоб люди могли відновити свої житлові, земельні та майнові права, відновити втрачені документи, підтвердити право власності або пройти процедури спадкування, необхідні для отримання компенсації. У 2025 році УВКБ ООН надало понад 39 000 юридичних консультацій та допомогло тисячам людей розібратися з процедурами та подолати бюрократичні бар’єри, зокрема більш як 2 200 справ завершилися відновленням документів або майнових прав.«Завдяки комплексному підходу, який поєднує підтримку у сфері житла та захисту, ми робимо все, щоб ніхто не залишився поза увагою і щоб люди могли скористатися державною програмою компенсацій. Для багатьох родин, чиї домівки були пошкоджені внаслідок російських атак, це — справжня можливість почати відновлення. Поєднуючи практичні ремонти, правову допомогу та адвокацію, ми допомагаємо прибрати бар’єри для тисяч людей уже сьогодні й водночас закладаємо основу для подальшого відновлення», — зазначає Представниця УВКБ ООН в Україні Бернадетт Кастель-Голлінгсворт.Ремонт спільних просторів є частиною ширшої житлової програми УВКБ ООН в Україні, яка підтримує постраждалі від війни та переміщені родини. Вона включає надання матеріалів для екстреного ремонту одразу після обстрілів (з 2022 року допомогу отримали понад 565 000 людей), а також відновлення житла, уже відремонтовано майже 55 000 будинків.Робота УВКБ ООН в Україні стала можливою завдяки щедрій підтримці урядів і приватних донорів, зокрема Данії, Європейського Союзу, Німеччини, Японії, Норвегії, Швеції, Швейцарії, Великої Британії та Сполучених Штатів Америки.Детальніше:UNHCR Ukraine Brief: People-Centred Recovery in Action – Unlocking Compensation

1 of 5

Історія

02 квітня 2026

Повертаємо землю до життя: протимінна діяльність в Україні

Поля не можна засівати, дорогами не можна користуватися, громади не можуть повернутися додому. За підтримки Організації Об’єднаних Націй протимінна діяльність допомагає долати ці виклики шляхом обстеження та очищення територій, навчання щодо ризиків і надання технічної допомоги.У Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки ООН в Україні закликає держави-члени, донорів і партнерів інвестувати в протимінну діяльність в Україні як необхідну передумову відновлення та сталого миру.Поля, які ніхто не засіває Сергій та Ірина, подружжя з Кам’янки на Харківщині, залишили свій дім у 2022 році після кількох тижнів, проведених у підвалі під час бойових дій. Коли вони повернулися у 2023 році, їхній будинок був пошкоджений, майно було знищене, а подвір’я було засмічене уламками та мінами - прихованою небезпекою, через яку Сергій зазнав серйозних травм і переніс кілька операцій.«Щоранку я прокидаюся і думаю: дякувати Богу, що ми живі», - каже Ірина. «Ми просто хочемо миру, жити без страху й знову безпечно ходити на ринок».За оцінками, близько 20% території України забруднено мінами та вибухонебезпечними предметами - це площа, більша за територію Англії та Уельсу разом узятих. Наслідки є як негайними, так і довгостроковими: понад 1680 мирних мешканців загинули або були поранені, понад 9 мільйонів людей залишаються переміщеними в межах країни або за кордоном, багато з них не можуть повернутися, 67% сільськогосподарських угідь зазнали впливу, що коштує Україні 11,2 мільярда доларів щорічно. «Під час моїх поїздок країною я бачив значні території, забруднені мінами та вибухонебезпечними предметами, особливо у прифронтових регіонах», - пояснює Матіас Шмале, Голова ООН в Україні. «Це впливає на людей і економіку. Очищення земель і повернення їх до безпечного стану для життя та виробництва є критично важливим не лише для України, а й для глобальної продовольчої безпеки».Ціна майбутньогоЗгідно з останньою оцінкою потреб України на відновлення та відбудову, завдана шкода у сфері вибухонебезпечних загроз оцінюється у 10,6 млн доларів США, тоді як втрати сягнули 26,7 млрд доларів. Втрати переважно зумовлені скороченням використання земель, порушенням транспортної інфраструктури та зниженням економічної активності.Для людей ці цифри означають меншу безпеку пересування, обмежений доступ до послуг, зокрема медичних, і звужені можливості для заробітку, що непропорційно впливає на сільські та прифронтові громади, а також на тих, хто повернувся. Вплив має й гендерний вимір: ризики вищі для жінок, зайнятих у сільському господарстві, для чоловіків, залучених до розчищення завалів, і для дітей, які перебувають у забруднених місцях для ігор і навчання.Без забезпечення безпеки земель надзвичайно складно відбудовувати житло, лікарні, відкривати ферми та бізнеси. Розмінування є ключовою передумовою відновлення України і потребує приблизно 34,6 млрд доларів протягом десяти років. Водночас є й позитивна тенденція: за останніми оцінками, потреби у фінансуванні протимінної діяльності зменшилися на 2,2 млрд доларів порівняно з минулим роком завдяки впровадженню інновацій, накопиченому досвіду та ефективнішій координації гуманітарного розмінування.

Щоб життя на землі стало можливимООН в Україні продовжує підтримувати уряд і національних операторів протимінної діяльності та впроваджувати інноваційні технології для обстеження й очищення територій, забезпечувати саперів захисним спорядженням, спеціалізованою технікою та знаннями, надавати допомогу постраждалим і фермерам, готовим повернутися на очищені землі, а також залучати більше ветеранів і жінок до протимінної діяльності.Прискорення повернення земель до безпечного використання є одним із пріоритетів. У 2025 році ПРООН, ВПП та ФАО сприяли очищенню понад 7600 гектарів територій, що безпосередньо принесло користь більш ніж 11 500 людям. Крім того, ПРООН сприяла переробці 99 000 тонн завалів із 43 будівель у Харківській, Сумській та Миколаївській областях, що сприяло відновленню та зменшенню екологічних ризиків. Люди є ключовим ресурсом у протимінній діяльності — як ті, хто працює безпосередньо на місцях, так і ті, хто забезпечує координацію. ПРООН оснастила 202 піротехнічні підрозділи ДСНС України, тоді як ЮНОПС поставила техніку, автомобілі, карети швидкої допомоги та дистанційно керовану машину для розмінування на суму понад 9,5 млн доларів для цілого батальйону - понад 420 осіб. Обидві агенції постійно працюють над підготовкою саперів, навчаючи їх знешкодженню мін, підводному розмінуванню та використанню сучасних технологій і автоматизації. ООН Жінки разом із партнерами підтримує жінок у сфері протимінної діяльності, де вони традиційно були недостатньо представлені й часто обмежувалися адміністративними ролями. У 2025 році 26 жінок пройшли навчання, що дало їм змогу очолювати протимінні операції. Два роки тому 35-річна Тетяна приєдналася до команди розмінування «The HALO Trust» і згодом отримала кваліфікацію для керівництва як ручними, так і механізованими операціями.«Спочатку це було дуже стресово - страх змішувався з адреналіном. Але усвідомлення того, що моя робота безпосередньо сприяє безпеці людей, було надзвичайно мотивуючим», - згадує вона. Тепер, очолюючи команду з дев’яти осіб, вона керує щоденною роботою, розподіляє завдання та забезпечує суворе дотримання правил безпеки. Хоча в її нинішній команді лише одна жінка, близько 30% персоналу HALO в Україні - жінки, зокрема й на керівних посадах. Тетяна переконана, що їх має бути більше.«Українські жінки надзвичайно сильні», - каже вона.Бути в безпеці - означає бути обізнанимПопри зростання обізнаності про мінні ризики, багато людей в Україні, особливо діти та молодь, і далі наражаються на небезпеку. За даними ЮНІСЕФ, хоча 80% підлітків можуть розпізнати вибухонебезпечні загрози, більше половини в забруднених районах усе ще ризикують. Хлопці віком від 14 до 17 років особливо вразливі. Вони становлять майже 80% дитячих жертв із 2022 року, часто через дослідження лісів, полів і покинутих місць. Агенції ООН допомагають людям навчитися залишатися в безпеці, підтримують постраждалих і готують фахівців для роботи з ними. У 2025 році 1,5 мільйона дітей отримали життєво важливу інформацію про захист від мін і вибухонебезпечних предметів завдяки кампаніям ЮНІСЕФ. Понад 500 000 дорослих пройшли навчання та отримали інформаційні матеріали щодо мінних ризиків.За фінансування Європейського Союзу ЮНОПС передала ДСНС України окуляри віртуальної реальності, які дозволяють демонструвати небезпеку вибухонебезпечних предметів і правильну поведінку при їх виявленні в безпечних умовах навчального середовища. «Нова технологія буде інтегрована в нашу просвітницьку та інформаційну діяльність», - пояснює Сергій Тарасов, керівник Інституту інженерної та спеціальної підготовки Національного університету цивільного захисту в Черкасах. «Завдяки тому, як ці пристрої дозволяють бачити загрози у реалістичному середовищі, вони значно підвищать залученість аудиторії та допоможуть сформувати правильні моделі поведінки серед наших слухачів».Наступні кроки: інновації та потреба в інвестиціяхУкраїна інтегрує інноваційні технології у протимінну діяльність - від картографування на основі штучного інтелекту до підтримки людей, які постраждали від мін. Зростаюча експертиза країни у сфері розмінування має потенціал бути корисною не лише для України, а й для інших країн із подібними викликами.Реагування здійснюється під керівництвом уряду за постійної підтримки ООН через стратегічне планування, зміцнення операційної спроможності, координацію та інтеграцію даних. Для задоволення поточних і майбутніх потреб протимінна діяльність в Україні потребує посилених інвестицій для масштабування національних систем і впровадження нових технологій, що зроблять розмінування швидшим і безпечнішим. Важливо також залучати більше людей з інвалідністю, ветеранів і жінок та розширювати підтримку постраждалих і їхніх родин.«Ці пріоритети показують, що протимінна діяльність - це не сизифова праця, а практична інвестиція, яка закладає основу для тривалого миру та безпеки в Україні», - підсумовує Матіас Шмале. «За умови сталого міжнародного залучення вона може забезпечити вагомі довгострокові результати для постраждалих громад».

1 of 5

Історія

01 квітня 2026

Приховані загрози України: чому розмінування є першим кроком до безпеки

Пол Геслоп, представник Служби ООН з питань протимінної діяльності та Спеціальний радник Координатора системи ООН в Україні та Гуманітарного координатора, долучився учора на полуденному брифінгу в штаб-квартирі ООН, щоб привернути увагу до протимінної діяльності в Україні та закликати до додаткових інвестицій для розширення операцій і впровадження нових технологій.Забруднення безпрецедентного масштабу«Міни та вибухонебезпечні залишки війни не дають засівати поля та відновлювати критичну інфраструктуру», – зазначив Пол Геслоп, демонструючи макети артилерійських снарядів, гранат і мін, які щодня забруднюють міста, ґрунти та повітря України.«Йдеться приблизно про 6 мільйонів таких вибухонебезпечних залишків. Ми маємо справу з рівнем забруднення, якого Європа не бачила з часів закінчення Другої світової війни», - пояснив він.Сучасна війна залишить спадщину, яка, доки її не буде усунено, перешкоджатиме відновленню країн і матиме довгостроковий вплив на світову економіку. В Україні економічні наслідки вже є серйозними. Наявність наземних мін і вибухонебезпечних залишків війни коштує країні 11 мільярдів доларів щороку, знижуючи економічне зростання на 3–5 відсотків ВВП. Інновації та шлях упередВ Україні нові підходи вже дають результат. Завдяки супутниковим знімкам, даним з дронів, штучному інтелекту та аналітиці даних було обстежено понад 30 000 квадратних кілометрів територій і безпечно повернуто до використання. «Ми повинні інвестувати в нові технології, нові методології та розвиток людського капіталу», – підкреслив Пол Геслоп.Розмінування – повільний і складний процес, але він є критично необхідним. Без нього відновлення неможливе. Завдяки йому громади можуть повертатися додому, економіка – відновлюватися, а країни – відбудовуватися. Урок України очевидний: «Довготривалі інвестиції в протимінну діяльність - це інвестиції в мир. Це інвестиції у відновлення. Це інвестиції в рух уперед».Поки міни не будуть прибрані, люди не можуть бути по-справжньому в безпеці.Повний брифінг доступний тут.

1 of 5

Історія

30 березня 2026

В Миколаївській області медичні послуги стають ближчими до пацієнтів

Проте, хоч у коридорах лікарні й пусто, незрима робота кипить. Нас вбирають у халати, дають маски і бахіли і запрошують до лабораторії, де тихо гуде апаратура. “А цей наш трудяга зараз спить”, - жартома каже Наталія Григорівна, завідувачка лабораторією, торкаючись панелі нового гематологічного аналізатора. Лікарня отримала його в у межах проєкту, який реалізує ЮНОПС за фінансування данської фармацевтичної компанії “Ново Нордіск”. Щойно аналізатор увімкнуть, він знов увіллється в ритм лабораторії: загальний аналіз крові, лейкоцитарна формула, ШОЕ, гематокрит, - дослідження, які призначаються десяткам пацієнтів щодня. “Раніше ми все робили на одному аналізаторі, і були черги”, - пояснює Наталія Григорівна. “Тепер, коли ми отримали ще один, ми змогли розділити потоки: аналізи стаціонарних пацієнтів робимо на одному, амбулаторних - на іншому.” Для трьох лаборантів це означає простіше планування і швидше обслуговування. В окремі дні, коли йдуть медогляди, аналізів може бути до п’ятдесяти. Доманівська лікарня тримає на собі три громади Миколаївської області: Доманівську, Прибузьку, Мостівську. Разом це близько 23 000 людей, а ще - понад 4 000 внутрішньо переміщених осіб, які осіли тут після 2022 року. Залізничного сполучення тут немає, а коли автобуси ходять рідше, як-от навесні, коли повноводдя заливає дороги, “поїхати в Миколаїв на аналізи” звучить як розкіш. Тутешня лікарня - не варіант “на крайній випадок”, а єдина реальна альтернатива. “Людині не треба їхати деінде. Сімейний лікар направляє за електронним номером, ми робимо аналізи і вносимо в систему”, - каже Наталія Григорівна. І в цьому “ми” я чую і професійну гордість, і втому людей, які тримаються на мінімально достатньому. По території лікарні легко заблукати: понад п’ять гектарів, на яких розкидані лікувальні корпуси та господарські приміщення. Заступниці директора закладу з гордістю показують нам котельні на пелетах, сонячні панелі, генератори, - все, що дозволяє лікарні “світитися завжди” попри часті відключення електроенергії. По дорозі у хірургічне відділення проходимо повз окремий корпус, де стоїть старий рентгенологічний апарат. Від хірургічного відділення, куди нас ведуть, до нього - добрих 100 метрів по нерівних, почасти розбитих доріжках. Нарешті, заходимо в хірургічне відділення, яке нещодавно отримало мобільний рентген-апарат, також наданий ЮНОПС за фінансового сприяння “Ново Нордіск”. Старша медична сестра відділення Лариса Василівна говорить просто: “З цим апаратом нам, медсестрам, працювати стало легше. Тепер рентген можна робити прямо в операційній. Не треба везти чи переносити пацєнта нікуди”. Раніше пацієнтів на носилках чи каталках доводилося переміщувати між цим корпусом і тим, де стоїть старий стаціонарний рентген-апарат. Важких пацієнтів, “під 150 кілограмів”, несли не четверо, а шестеро. Носили жінки, носили лікарі. Не відмовляли нікому. Лікар-хірург Євген Михайлович додає: “Цей апарат дозволяє не перевертати пацієнта під час рентген-дослідження. Для людей з переломами - це неймовірне полегшення”. Його слова зрозуміє кожен, кому доводилося терпіти фізичний біль. Для лікаря наявність мобільного рентген-апарата в операційній - це ще й можливість оперувати не “наосліп”: знімок прямо під час операційного втручання показує те, чого не бачить око - глибокі структури, точність фіксації, чи правильно “склали” кістку. Про війну тут говорять без пафосу, як про додатковий тиск на і без того крихку систему. Через внутрішню міграцію стало більше людей, не всі мають необхідні документи, щоб укласти договір із сімейним лікарем, а як відмовити хворій людині в допомозі?“Я за всю практику ще ні одній людині не відмовив”, - каже Євген Михайлович.І в цьому, мабуть, головний урок, якого нас вчить Доманівська лікарня: попри старі стіни, складну дорогу, нестачу медперсоналу, знаходяться практичні рішення, які наближають медичну допомогу до пацієнта. Коли в лабораторії надійно працює аналітичне обладнання, а в операційній хірургічна сестра налаштовує мобільний рентген-апарат перед втручанням, - це маленька перемога над обставинами, заради людей, яким більше нікуди їхати.Про проєкт:Спільний проєкт ЮНОПС, Уряду Данії та данської фармацевтичної компанії “Ново Нордіск” має на меті поліпшити роботу медичних установ у Миколаївській області та розширити спектр медичних послуг, які вони надають. Проєкт складається з двох компонентів: за фінансової підтримки Уряду Данії ЮНОПС виконує ремонтні роботи у п’яти лікарнях Миколаєва, а за фінансової підтримки “Ново Нордіск” ЮНОПС закуповує та доставляє найнеобхідніше медичне обладнання до понад 15 закладів охорони здоров’я у Миколаївській області.

1 of 5

Історія

24 березня 2026

Війна в Україні після суворої зими: «Насильство не вщухає і стає ще інтенсивнішим»

Представники Організації Об’єднаних Націй попереджають, що війна й надалі приносить страждання, смерть і постійні потрясіння у життя людей в Україні.«Минуло вже понад чотири роки з моменту повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну», – заявила заступниця Генерального секретаря Розмарі ДіКарло під час засідання Ради Безпеки ООН 23 березня 2026 року. «Майже 1 500 днів смерті, руйнувань і відчаю». Від суворої зими до нових ударів по критичній інфраструктуріМільйони українців щойно пережили місяці холодів, часто з обмеженим доступом до електроенергії та опалення через постійні удари по енергетичній системі. Тепер, коли зима завершилася, атаки не зменшуються, навпаки, знову посилюються.Росія здійснює понад 5 000 ударів дронами щомісяця, а також регулярно застосовує ракети.Під ударами залишається ключова інфраструктура: енергетичні мережі, від яких люди залежать для відновлення після зими, а також житлові будинки, школи, лікарні та транспортні системи.«Бойові дії поблизу ядерних об'єктів України, зокрема Запорізької атомної електростанції, продовжуються з потенційно руйнівними наслідками», – додала ДіКарло. Вона також згадала про успішно завершені роботи з відновлення енергопостачання станції.Гуманітарна допомога триваєЛише з 19 березня, за повідомленнями, щонайменше 25 мирних жителів загинули і понад 130 були поранені, серед них – діти, зокрема в Донецькій, Сумській та Запорізькій областях.«Руйнування накопичуються – тихо, але невпинно – поряд із видимими наслідками атак», – зазначив заступник Генерального Секретаря ООН з гуманітарних питань Том Флетчер.Гуманітарні працівники продовжують надавати допомогу: продукти харчування, грошову підтримку, медичну допомогу, прихисток і захист людям уздовж лінії фронту та після обстрілів. Важливу роль у цьому відіграють місцеві організації. «Протягом жорстокої, холодної зими, близько 100 гуманітарних організацій підтримали понад 1,6 мільйона людей», – пояснив Том Флетчер.

1 of 5

Історія

17 березня 2026

Жіноче лідерство на варті безпеки: як староста села на Одещині очолила пожежну команду

У село, що розташоване за понад 30 км від центру району — Подільська, через відстань і дороги, що потребують ремонту, ДСНС не встигає оперативно приїздити на виклики. Тож у Куяльницької громади постала потреба у місцевій команді, яка першою зможе прибути на місце пожежі і почати гасіння вогню. Запуск роботи добровільних пожежних бригад дозволив скоротити тривалість реагування на виклик щодо пожежі у громаді з 40 хвилин до 5-20 хвилин.Програма розвитку ООН в Україні (ПРООН) за фінансування уряду Японії забезпечила бригаду одягом, взуттям, касками, сокирами, вогнегасниками та іншим спецобладнанням, що дозволяє їй бути автономною та оперативно реагувати на виклики, а також провела навчання 15 добровольців. Сформувала команду місцева староста Вікторія Сухина, яка також стала диспетчеркою бригади. “I thought being a village head wasn’t really for me,” she laughs. “But I care deeply about this village and love it very much. Of course, running a shop was calmer, but once I started this work, there was no stopping me.”Від підприємиці до лідерки пожежної командиДо 2020 року Вікторія Сухина була підприємицею та мала власний магазин. У Мардарівці жили її прабатьки, батьки, нині живуть і діти. Вікторія каже, що бачила — село потребує розвитку. Бажання змінити реальність навколо себе привело її в місцеве самоврядування. «Я вважала, що бути старостою — це не моє. Але душа боліла за село, я дуже його люблю. Звісно, керувати магазином було спокійніше, але як взялася, то мене вже не спинити», — сміється Вікторія.Коли рік тому для Мардарівки з’явилася можливість заснувати добровільну пожежну команду за підтримки ПРООН та уряду Японії, Вікторія не просто сприяла створенню бригади, а сама долучилася до неї. «Я вирішила показати приклад, але щоправда не до кінця усвідомлювала, на що підписуюся. Тоді я нічого не знала про гасіння пожеж. Людей у бригаду запрошувала сама. Обирала дуже відповідальних, з якими не страшно ні у вогонь, ні у воду».Формують третю добровільну пожежну команду в громаді Заступниця Куяльницького сільського голови Софія Ходюк пояснює, що необхідність створення добровільних пожежних команд викликана географічним розташуванням громади.«Від одного населеного пункту до центру громади у Подільську — до 40 км. За таких умов підрозділи ДСНС не встигають оперативно прибути на місце пожежі. Тож спільно з ДСНС дійшли висновку, що рішенням можуть стати добровольчі пожежні команди, які першими будуть реагувати на виклики. Якщо пожежа значна, то навчені добровольці починатимуть її гасіння, поки рятувальники ще будуть в дорозі. Пожежі менш масштабні місцева бригада може загасити без участі ДСНС. Це дозволить підвищити рівень безпеки у громаді», — розповідає Софія.В умовах війни, коли ресурси державних рятувальних служб зосереджені на ліквідації наслідків обстрілів, роль добровільних команд у віддалених селах стала критичною для збереження життів та майна.У межах реалізації Плану відновлення та розвитку громади, створеного за підтримки ПРООН та уряду Японії, у Куяльницькій громаді з 2025 року працюють дві добровільні пожежні команди, а третя — у процесі створення, її планують відкрити у вересні 2026 року.За словами заступниці сільського голови, добровольці з Мардарівки за підтримки ПРООН та уряду Японії отримали не лише обладнання «під ключ», а й пройшли тренінги від ДСНС.«Це й азарт, і страх, і відповідальність»За рік добровольці з Мардарівки мали два офіційні виїзди. Вікторія каже, що найбільше запам’ятався виклик у листопаді: о 5-й ранку отримала дзвінок — горить житловий будинок.«Жінки не було вдома, а чоловік почув, що щось гупнуло в грубі, але не звернув уваги. Їхній син, який живе поруч, побачив, що весь дах охопив вогонь, і викликав нас. Моя команда відпрацювала так, що гордість бере. Кожен знав, що робити. Коли будинок загасили, я бачила вдячність в очах власників. Бути пожежником — це неймовірні почуття: й азарт, і страх, і відповідальність перед громадою», — говорить Вікторія.В обов’язки Вікторії входить комунікація з ДСНС та громадою, а також під час пожеж вона координує роботу та стежить, чи вистачить води. «Перший раз, як нас викликали, був страх у всіх — горить стерня, поруч городи людей. Коли вже включили воду і ми почали працювати так, як нас навчили, то, звісно, робота пішла, і ми побачили одразу результат. Побачили, що ми можемо, і навіть дали відбій ДСНС, щоб не приїздили, бо знали, що впораємося. Чесно скажу, намучилися, але нами дуже пишаюся. Робота була згуртована, я бачила, що ми команда», — говорить Вікторія.У центрі всього — людинаДля Вікторії бути старостою та пожежницею одночасно — це готовність до виїзду 24/7. Родина її підтримує. «Жителі Мардарівки спочатку поставилися до пожежної команди байдуже — ну є і є. А коли вже побачили, що ми дійсно виїжджаємо, побачили нас в роботі, ставлення змінилося. Я думаю, ми багатьох здивували», — каже Вікторія.Заступниця голови з економічних питань Куяльницької громади Софія Ходюк говорить, що цей, як й інші проєкти громади у межах реалізації Плану відновлення та розвитку, розробляли, спираючись на думку, яку вона засвоїла на навчанні від ПРООН: у центрі всього — людина.«Не можна робити різні проєкти, якщо там немає блага для людини. Тобто потрібно орієнтуватись на потреби жителів, і План відновлення якраз розроблявся таким чином, що ми спілкувались з людьми, слухали, чого вони хочуть, проводили опитування, анкетування і потім вже планували заходи», — каже Софія.Історія Мардарівки — це не лише про гасіння пожеж. Це про створення нової системи цивільного захисту, якої раніше взагалі не існувало в селі. За підтримки міжнародних партнерів громада не просто відновила безпекову функцію, а створила нову модель співпраці, де прозорість, відповідальність та жіноче лідерство стали запорукою довгострокової стійкості Одещини. Із 2023 року ПРООН за фінансової підтримки уряду Японії надає комплексну допомогу українським громадам. На першому етапі участь у проєкті взяли 10 пілотних територіальних громад, а вже у 2024 році ініціативу масштабували — ще 20 громад з усіх регіонів України приєдналися до нього.У межах цієї підтримки 10 пілотних громад вже розробили стратегічно-планувальні документи та антикорупційні програми, індивідуальні комунікаційні стратегії, пройшли навчання з проєктного менеджменту, а також зміцнили свою спроможність у сфері стратегічних комунікацій, медіаграмотності та протидії дезінформації. Проєкти з відновлення та розвитку кількох громад підтримала ПРООН за фінансової підтримки Японії, закупивши для них необхідне обладнання. Завдяки такій підтримці громади не лише посилили свою інституційну спроможність, а й успішно залучили фінансування на реалізацію практичних ініціатив.

1 of 5

Переглянути всі

Пресреліз

20 березня 2026

Заява виконувача обов'язки Гуманітарного координатора Річарда Рейґана щодо останнього удару під час гуманітарної евакуації в Донецькій області

Унаслідок удару дроном загинули дві жінки та були поранені ще двоє евакуйованих, які намагалися дістатися безпечного місця, рятуючись від загострення бойових дій у цьому районі. На даху автівки був розміщений логотип гуманітарної організації. Цей випадок є свідченням неприйнятних ризиків і загроз, пов’язаних із незаконним і все частішим застосуванням Збройними силами Російської Федерації безпілотних літальних апаратів із можливістю управління від першої особи (FPV дронів) проти мирних мешканців і гуманітарних співробітників, які працюють поблизу лінії фронту.Міжнародним гуманітарним правом передбачено захист мирних мешканців і цивільних об’єктів, зокрема гуманітарних працівників та їхніх транспортних засобів. Мирні мешканці – не мішень. Гуманітарні працівники – не мішень.

1 of 5

Пресреліз

12 березня 2026

Комісія ООН: депортація та примусове переміщення українських дітей російською владою, а також їхні насильницькі зникнення є злочинами проти людяності

За даними Комісії, російська влада депортувала тисячі дітей до Російської Федерації або перемістила їх до окупованих районів України. Наразі Комісія підтвердила депортацію або переміщення понад 1200 дітей із п’яти областей України.Незадовго до повномасштабного вторгнення російська влада здійснила масштабні переміщення дітей, які вона обґрунтовувала як “евакуацію” через ризики, пов’язані зі збройним конфліктом. Однак Комісія встановила, що через чотири роки 80 відсотків дітей у задокументованих випадках досі не повернулися. Це суперечить міжнародному гуманітарному праву, відповідно до якого евакуації можуть бути лише тимчасовими і здійснюватися виключно з нагальних міркувань, пов’язаних зі здоров’ям, медичним лікуванням або безпекою.“Депортація та примусове переміщення дітей є грубим порушенням міжнародного права,” - зазначив голова Комісії Ерік Мьосе. “Дітей ніколи не можна примусово розлучати з їхніми сім’ями.”Російська влада координувала законодавчі, адміністративні та практичні заходи з метою створення умов для депортації, переміщення та подальшого влаштування дітей у сім’ї та установи на території Російської Федерації. Деякі з цих заходів були ухвалені в дні напередодні повномасштабного вторгнення Російської Федерації.Зібрані докази свідчать, що російська влада діяла відповідно до політики, розробленої та реалізованої на найвищому рівні керівництва Російської Федерації. Участь президента Володимира Путіна та уповноваженої при президентові з прав дитини Марії Львової-Бєлової була очевидною від самого початку. Цю політику реалізовували органи влади та установи різних гілок влади на центральному і регіональному рівнях у Російській Федерації, а також на окупованих територіях України.Російська влада систематично не повідомляла батькам та законним опікунам про місцезнаходження дітей і утримувала їх в середовищі примусу, що робило повернення до родин майже неможливим.Замість створення системи, яка б сприяла поверненню дітей, російська влада розміщувала їх на довгостроковій основі у сім’ях або установах у 21 регіоні Російської Федерації та на окупованих територіях. Дітям, яких було депортовано або переміщено, систематично надавали російське громадянство, а їхні дані також вносили до баз усиновлення.Сім’ї та самі діти були змушені самостійно шукати одне одного. Повернення, які все ж вдалося організувати, відбувалися після численних перешкод, затримок і безпекових ризиків. Через чотири роки більшість родин досі розшукують своїх дітей, що призводить до тривалого розлучення, страждань і душевного болю. Це становить воєнний злочин у вигляді невиправданої затримки репатріації цивільних осіб.Комісія також розслідувала судові процеси, які проводилися судами Російської Федерації та судами на окупованих Росією територіях України. Під час цих процесів російська влада систематично представляла сфабриковані докази, отримані шляхом катувань. Цивільних осіб і військовополонених позбавляли основоположного права на справедливий суд, оскільки їхню провину передбачали з самого початку, що свідчить про відсутність незалежності та неупередженості судів. Комісія дійшла висновку, що російська влада вчинила серйозні порушення міжнародного гуманітарного права, які становлять воєнні злочини. Комісія також продовжує документувати випадки сексуального насильства, російськими збройними силами. В одному випадку жертвою зґвалтування стала дівчина, якій було лише 13 років. В іншому випадку жінка, яка завагітніла внаслідок зґвалтування, народила дитину.Крім того, Комісія розслідувала обставини вербування громадян із 17 країн для участі у бойових діях на боці російських збройних сил в Україні. Було встановлено, що багатьох із них ввели в оману та заманили з-за кордону обіцянками цивільної роботи або іншими привабливими умовами. Їх змушували підписувати контракти російською мовою, якої вони не розуміли, і відправляли на передову без необхідної підготовки.До того ж, Комісія опитала 85 військовослужбовців, які служили у збройних силах Російської Федерації, брали участь у бойових діях в Україні, а згодом дезертирували. Більшість із них свідчили про насильницькі практики, які командири наказували застосовувати або допускали щодо солдатів, зокрема страти, побиття, утримання солдатів у ямах або прив’язування їх до дерев. Ці свідчення вказують на повну зневагу до людського життя і гідності.Щодо України Комісія нагадала про значну правову невизначеність, пов’язану з надто широким визначенням злочину «колабораційна діяльність» у кримінальному законодавстві України. Комісія підкреслила, що під його визначення можуть підпадати дії, які не становлять загрози національній безпеці. Аналізуючи рішення Верховного Суду України з цього питання, Комісія встановила, що, визначаючи законність певних дій, Суд не врахував положення міжнародного гуманітарного права, яке зобов’язує державу-окупанта забезпечувати надання основних послуг цивільному населенню на територіях, що перебувають під її контролем.Насамкінець Комісія задокументувала порушення, про які повідомлялося під час мобілізації до Збройних сил України, зокрема, неправомірні адміністративні затримання, відсутність доступу до адвоката та поспішні огляди військово-лікарськими комісіями, під час яких не враховувалися можливі медичні проблеми. Також було зафіксовано випадки застосування насильства щодо осіб, які відмовляються від військової служби з мотивів совісті. Їх силоміць доставляли до центрів комплектування та на військові бази, навіть попри висловлену готовність проходити альтернативну цивільну службу.Довідкова інформація: Незалежна міжнародна комісія з розслідування щодо України була створена Радою з прав людини ООН для розслідування всіх імовірних порушень та утисків прав людини та порушень міжнародного гуманітарного права, а також пов'язаних із ними злочинів у контексті агресії Російської Федерації проти України. До складу Комісії входять Ерік Мьосе (голова), Пабло де Грейф та Врінда Ґровер.Комісарів було призначино Головою Ради ООН з прав людини; вони не є співробітниками ООН і не отримують заробітної плати за свою роботу. Хоча Управління ООН з прав людини надає Комісії підтримку, комісари виконують свої повноваження в особистій якості та є незалежними від будь-якого уряду чи організації, включно з ООН. Будь-які погляди або думки, викладені в цьому документі, відображають виключно позицію уповноважених комісарів.Для запитів від ЗМІ та додаткової інформації, будь ласка, звертайтеся до: Саулє Мухаметрахімової, радниці зі зв’язків із ЗМІ при  Комісії з розслідування щодо України, saule.mukhametrakhimova@un.org або (+43-1) 26060-83450 або (+43-676) 3493464; Тода Пітмана, радника зі зв’язків із засобами масової інформації відділу підтримки розслідувань Ради ООН з прав людини, todd.pitman@un.org або (+41) 76 691 1761; або Паскаля Сіма, пресофіцера Ради з  прав людини, simp@un.org.

1 of 5

Пресреліз

10 березня 2026

Щоб подолати кібербулінг, уся онлайн-екосистема повинна діяти швидше і спільно, забезпечуючи захист дітей за принципом “захист за дизайном”

У цьогорічній доповіді підкреслюються тривожні тенденції кібербулінгу, однієї з головних проблем, про яку говорять самі діти. Нещодавнє опитування, проведене її Офісом серед понад 30 000 дітей у всіх регіонах світу, показало, що 66% вважають, що кібербулінг посилився, а 1 із 2 дітей не знає, куди і як повідомити про нього та отримати підтримку.Штучний інтелект докорінно змінює характер загрози. Швидкий розвиток і доступність генеративного штучного інтелекту змінюють кібербулінг, роблячи його швидшим, більш цілеспрямованим, складнішим для виявлення та здатним поширюватися на багатьох платформах у величезних масштабах.Він дозволяє створювати діпфейки, автоматизоване націлювання, а також маніпулювати дітьми через чат-боти та інші інструменти, яким вони часто надмірно довіряють і не можуть відрізнити від справжньої людської взаємодії.Фотографії та відео-діпфейки, створені за допомогою ШІ, зокрема через застосунки для так званого «роздягання» (nudification), дедалі частіше використовуються для приниження, залякування та експлуатації дітей в інтернеті.Діти неохоче повідомляють про кібербулінг, оскільки стикаються зі стигматизацією, не знають, куди звернутися, бояться бути відкинутими однолітками або засудженими дорослими.Його наслідки можуть бути миттєвими та руйнівними, спричиняючи психологічні страждання і тривалу шкоду репутації буквально за секунди. У найтрагічніших випадках це може штовхнути дітей до самогубства.Для боротьби з кібербулінгом здійснюється багато заходів - на глобальному, регіональному та національному рівнях, однак вони залишаються фрагментарними та недостатньо узгодженими.Д-р Маалла М’джид наголосила на необхідності залучення всіх учасників екосистеми захисту дітей в інтернеті, включно з урядами, індустрією, освітянами, сім’ями, дітьми та молоддю. Це єдиний шлях до створення багатосторонньої рамки співпраці, спрямованої на захист дітей від онлайн-шкоди та водночас на забезпечення безпечної цифрової участі.Вона підкреслила нагальну потребу забезпечити, щоб безпека дітей і захист їхньої приватності були закладені за принципом “by design” на всіх платформах і в усьому ланцюгу створення цінності штучного інтелекту.Д-р Маалла М’джид також відзначила важливу роль дітей і молоді, яких потрібно наділити навичками критичного мислення та цифрового громадянства і залучати до розробки відповідей на ці виклики. Як зазначила одна дитина, опитана її Офісом:
«Цифрові простори не повинні ставати місцями, де про шкоду повідомляють, але її ніколи не усувають. Вони мають бути місцями, де допомога приходить швидко, безпечно і по-людськи. Не створюйте цифрове майбутнє для дітей. Створюйте його разом із нами».Доповідь про насильство щодо дітей можна переглянути тут. Інформаційні матеріали для дітей також доступні за посиланням.

1 of 5

Пресреліз

10 березня 2026

ВООЗ в Україні та ASEF підтримують лікарні у прифронтових областях

Заклади охорони здоров’я, в які були здійснені доставки обладнання, разом щороку обслуговують приблизно 500 000 пацієнтів. Цієї зими енергетична криза в Україні, спричинена атаками на критичну інфраструктуру, створила серйозне навантаження на безперервне функціонування лікарень у прифронтових областях. Нове обладнання посилить стійкість закладів охорони здоров’я, забезпечить дотримання стандартів гігієни, стерилізації інструментів, профілактику інфекцій та проведення медичних процедур, а також дозволить лікарням продовжувати роботу навіть під час тривалих перебоїв у роботі комунальних систем. «Ця підтримка відображає нашу відданість зміцненню стійкості життєво важливих державних послуг у часи криз. Безпечний доступ до води, санітарії та гігієни є основою безпеки у сфері охорони здоров’я та безперебійної роботи лікарень, особливо у прифронтових регіонах. Ми раді підтримувати Офіс ВООЗ в Україні, щоб медичні заклади могли продовжувати безпечно працювати та захищати як пацієнтів, так і медичних працівників у надзвичайно складних умовах», — зазначила виконавча директорка ASEF, Посол Беата Сточинська.Лікарні, які не можуть зупинитисяЛікарня у місті Жовті Води на Дніпропетровщині - серед тих медичних закладів, які пережили тривалі відключення електро- та водопостачання. Нещодавно вона отримала обладнання, необхідне для підтримки роботи. «Був період, коли лікарня працювала понад дві доби без електроенергії та централізованого водопостачання. Навіть попри наш статус об’єкта критичної інфраструктури, ми не захищені від відключень. Саме тому резервуари для води та водонагрівачі є для нас критично важливими», — говорить Наталія Візер, медична директорка лікарні у м. Жовті Води Дніпропетровської області. Критично важливо для пологових відділеньНадійне водопостачання особливо важливе для пологового відділення лікарні у Жовтих Водах, де щороку відбувається понад 250 пологів. Постійний доступ до гарячої води забезпечує гігієну та безпеку матерів і новонароджених, особливо в умовах війни. «Завдяки запасам води та водонагрівачам ми можемо підтримувати інфекційний контроль, забезпечувати роботу дитячої кухні та підтримувати чистоту приміщень навіть під час тривалих відключень електроенергії», — зазначає Тетяна, старша медична сестра педіатричного відділення лікарні у Жовтих Водах.Отримане обладнання також значно підвищує готовність лікарні до надзвичайних ситуацій.

1 of 5

Переглянути всі

‘Perfect storm’: Lebanon crisis deepens as civilians bear the brunt

Holding on to the land: How the UN-supported Farmers’ Registry is Strengthening Rural Resilience in Lebanon

UN Through Youth Eyes: Celebrating UN@80 with Youth Voices

Нове

Нове

Цілі сталого розвитку в Україні