Нове
Пресреліз
08 травня 2026
Як скоординовані евакуації забезпечують доступ до необхідної медичної допомоги за кордоном
Дізнатися більше
Історія
08 травня 2026
У процесі відновлення України є прихований виклик, масштаби якого ми досі не оцінюємо належним чином.
Дізнатися більше
Пресреліз
08 травня 2026
ФАО та ЮНОПС запускають програму підтримки фермерів у Херсонській області
Дізнатися більше
Нове
Цілі сталого розвитку в Україні
Overall, Uruguay is well-positioned to achieve its committed goals. Three voluntary national reports have already been prepared regarding the country's progress on the SDGs. From the United Nations perspective, we acknowledge and continuously support this endeavor.
However, we have a decade left to accomplish all the outlined goals. Time is of the essence; hence, we must double our efforts to achieve them. The sustainable development of the country, and more specifically that of all Uruguayans, for whom we are dedicated, depends on achieving these objectives.
Пресреліз
23 лютого 2026
Опубліковано оновлену оцінку потреб України на відновлення та відбудову
КИЇВ, Україна, 23 лютого 2026 року — Через чотири роки з моменту вторгнення Росії в Україну за даними оновленої спільної Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA5), оприлюдненої сьогодні Урядом України, Групою Світового банку, Європейською Комісією та Організацією Об’єднаних Націй, станом на 31 грудня 2025 року загальна вартість відбудови та відновлення в Україні становить майже 588 мільярдів доларів США (понад 500 мільярдів євро) впродовж наступного десятиліття. Це майже втричі перевищує прогнозований номінальний ВВП України за 2025 рік.За підтримки партнерів із розвитку Уряд України вживає значних заходів для виконання пріоритетних завдань із відновлення та відбудови на 2026 рік, включаючи публічні інвестиційні проєкти та основні програми з підтримки відновлення, такі як програми підтримки фінансування за зруйноване житло, розмінування та багатосекторальні програми економічної підтримки загальною вартістю понад 15 мільярдів доларів США. До того ж, за наявною інформацією, зібраною у рамках оцінки RDNA, з лютого 2022 року вже було задоволено потреби на суму у щонайменше 20 мільярдів доларів США шляхом проведення невідкладних ремонтних робіт та заходів із раннього відновлення у житловому, енергетичному, освітньому, транспортному та інших критично важливих секторах. «Через чотири роки після повномасштабного вторгнення Росії загальна вартість відновлення та відбудови України наразі оцінюється у майже 588 мільярдів доларів США впродовж наступного десятиліття, що майже втричі перевищує прогнозований номінальний ВВП України за 2025 рік», – зазначила Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко. «На тлі безпрецедентних російських атак на енергетичну інфраструктуру та житлові будівлі по всій Україні цієї зими наш народ демонструє стійкість, а наші підприємці продовжують працювати. Нам все ще вдається швидко відновлюватися та розвиватися далі. Я вдячна командам Світового банку, ЄС та ООН за підтримку наших зусиль у протистоянні викликам. Ця допомога дозволяє нам здійснювати невідкладний ремонт об’єктів критичної інфраструктури, щоб країна продовжувала жити, а також реалізовувалися систематичні заходи з відновлення, приділяючи особливу увагу проєктам у секторі енергетики та відновленню житла для наших людей». Оновлена оцінка, яка охоплює завдану шкоду за майже чотири роки, зокрема, 46 місяців у період із лютого 2022 року по грудень 2025 року, демонструє, що пряма завдана шкода Україні наразі сягнула понад 195 мільярдів доларів США (166 мільярдів євро), порівняно зі 176 мільярдами доларів США (150 мільярдів євро) в оцінці RDNA4 у лютому 2025 року. Найбільш постраждалими секторами є житловий, транспортний та енергетичний сектори. Завдана шкода, збитки та потреби і надалі лишаються зосередженими у прифронтових областях та великих мегаполісах. В енергетичному секторі, який зазнав посилених атак тоді, як Україна переживає рекордно сувору зиму, з моменту оцінки RDNA4 спостерігається зростання кількості пошкоджених або зруйнованих об’єктів на приблизно 21%, включаючи об’єкти генерації, передачі та розподілу електроенергії, а також системи централізованого теплопостачання. У транспортному секторі потреби зросли приблизно на 24% порівняно з оцінкою RDNA4, що є результатом посилення атак на залізницю та порти протягом 2025 року. Станом на 31 грудня 2025 року 14% житла було пошкоджено або зруйновано, що вплинуло на понад три мільйони домогосподарств. «Попри масштабні пошкодження, які постійно збільшуються та завдають шкоди людям, економіці та інфраструктурі України, вся країна продовжує рухатися вперед із надзвичайною силою і рішучістю», – зазначила Анна Б’єрде, Керівний директор Світового банку з питань операційної діяльності. «Група Світового банку твердо налаштована підтримувати відновлення та реконструкцію України, а також допомагати народу України створювати робочі місця, можливості та надію для стійкої, сучасної та конкурентоспроможної економіки».Приватний сектор України продемонстрував надзвичайну стійкість в умовах безпрецедентних потрясінь і відіграватиме критично важливу роль у відновленні та відбудові. Оцінка RDNA5 наголошує на тому, що розкриття повного потенціалу приватних інвестицій – як внутрішніх, так і міжнародних – залежатиме від сталих реформ, спрямованих на поліпшення бізнес-середовища, посилення конкуренції, розширення доступу до фінансування, усунення обмежень у сфері праці та приведення виробництва у відповідність із екологічними і цифровими стандартами ЄС. Важливу роль також будуть відігравати сприяння сталому та інклюзивному розвитку і створення робочих місць, а також інтегровані підходи до стійкого відновлення на місцевому рівні, наприклад, через пілотну урядову програму комплексного відновлення. Результати оцінки RDNA5 доповнюють порядок денний реформ та інвестицій на наступні два роки Програми Ukraine Facility, що ґрунтується на процесі вступу до ЄС.«Агресивна війна Росії принесла руйнування, небачені поколіннями», – сказала комісарка ЄС з питань розширення Марта Кос. «Ця оцінка показує масштаб виклику та можливості, що стоять перед нами. Наша відповідь чітка: ми відбудуємо Україну як сильну, сучасну країну ЄС. Завдяки сміливим реформам та Інвестиційній рамковій програмі для України як нашим інструментам для мобілізації інвестицій у великих масштабах, ми перетворимо спустошення на процвітання та просунемо Україну на шляху до ЄС».*Від загальної суми потреб у довгостроковій перспективі потреби на відбудову та відновлення є найвищими у транспортному секторі (понад 96 мільярдів доларів США (82 мільярди євро)).Наступними є сектор енергетики (майже 91 мільярд доларів США (77 мільярдів євро)), житловий сектор (майже 90 мільярдів доларів США (77 мільярдів євро)), торгівля і промисловість (понад 63 мільярдів доларів США (54 мільярди євро)) та сільське господарство (понад 55 мільярдів доларів США (47 мільярдів євро)). Вартість управління вибухонебезпечними предметами та витрати на розчищення залишків руйнувань становлять майже 28 мільярдів доларів США (24 мільярди євро), незважаючи на певний прогрес у проведенні обстежень та розмінуванні, що допомогло обмежити збитки в цьому секторі.«Люди є центральним елементом у відновленні», – зазначив Матіас Шмале, Координатор системи ООН в Україні та Гуманітарний координатор. «Найважливішим активом України є її народ. Повернення біженців, реінтеграція ветеранів та участь жінок на ринку праці будуть визначати економічне відновлення так само, як і приплив капіталу та відновлення інфраструктури. Відновлення має бути орієнтованим на людей та базуватися на потребах громад».В оцінці RDNA5 відзначаються зусилля Уряду України з побудови передової, інклюзивної та стійкої економічної моделі, заснованої на плануванні повоєнного відновлення та довгострокового зростання, і підкреслюється ключова роль, яку відіграватимуть вступ до ЄС та реформи у межах Ukraine Plan і програм за підтримки Міжнародного Валютного Фонду та Групи Світового Банку. Нова післявоєнна економічна стратегія Уряду – Ukraine Economy of the Future (UEF) — фокусується на макрофіскальній стабільності, реформах у сфері врядування та забезпечення верховенства права, динамічному приватному секторі, відновленні інфраструктури, а також інвестиціях у людський капітал і соціальну стійкість. Ці зусилля допоможуть зміцнити довіру громадян, інвесторів та партнерів, а також забезпечити прискорене наближення України до ЄС та довгострокове процвітання. Примітка редактора: У всіх обчисленнях в євро використовується курс обміну долара США до євро станом на 31 грудня 2025 року.*Цю цитату було оновлено після публікації.Контакти: У Вашингтоні: Еймі Стіллвел, Старший спеціаліст із зовнішніх зв’язків, Світовий банк, (202) 294-5321, astilwell@worldbankgroup.org У Києві: Віктор Заблоцький, Спеціаліст із зовнішніх зв’язків, Світовий банк, +380 (67) 466-7690, vzablotskyi@worldbank.orgУ Києві: Марія Шапошникова, Спеціаліст із комунікацій, Представництво ООН в Україні, +38050 4578443, mariia.shaposhnikova@un.orgПовний текст звіту доступний за посиланням.
1 of 5
Пресреліз
31 березня 2026
Генасамблея ООН ухвалила знакову резолюцію для посилення роботи системи ООН
Генеральний секретар Антоніу Гутерреш привітав ухвалення резолюції, назвавши її «історичною» та «великим кроком», що закладає критично важливу основу для системи ООН XXI століття, більш ефективної, підзвітної та краще оснащеної для досягнення результатів у світі, що змінюється.«Ухвалена сьогодні резолюція відображає спільне розуміння повного життєвого циклу мандатів і спільну відданість посиленню кожного його етапу», - заявив Генеральний секретар державам-членам. «Ця резолюція допомагає перетворити амбіції Ініціативи UN80 на конкретні практичні дії».Сильніший підхід до життєвого циклу мандатівМандати - рішення, ухвалені державами-членами, які спрямовують діяльність Організації Об’єднаних Націй і лежать в основі здатності Організації забезпечувати мир і безпеку, розвиток, права людини та гуманітарну допомогу.Резолюція посилює весь життєвий цикл мандатів, запроваджуючи заходи для:• Посилення створення мандатів: забезпечення більшої дисципліни, узгодженості та прозорості, а також заохочення до формування чіткіших, точніших і більш сфокусованих мандатів, підкріплених кращою інформацією для ухвалення рішень з самого початку;• Посилення впровадження: через більш орієнтовану на користувача та дані звітність, кращу координацію та ефективніше використання ресурсів;• Посилення перегляду та підзвітності, зокрема шляхом формування культури безперервного вдосконалення, що ґрунтується на доказах, підзвітності та результатах.Лідерство держав-членів за підтримки СекретаріатуРезолюція спирається на роботу неформальної спеціальної робочої групи Генеральної Асамблеї з перегляду впровадження мандатів, яку співголовували посол Браян Воллес (Ямайка) та посол Керолін Швальгер (Нова Зеландія).Робочу групу було створено Генеральною Асамблеєю у вересні 2025 року для розгляду пропозицій, викладених у доповіді Генерального секретаря щодо перегляду впровадження мандатів, розробленій у межах другого напрямку роботи Ініціативи UN80. У доповіді було проаналізовано, як створюються, впроваджуються та переглядаються мандати ООН, і запропоновано конкретні заходи для посилення кожної з цих функцій.Резолюція передбачає створення формальної спеціальної робочої групи з перегляду впровадження мандатів, відкритої для всіх держав-членів і спостерігачів. Серед її завдань - розробка кращих практичних шаблонів, посилення положень щодо перегляду та подальший аналіз чинних мандатів.Підтверджуючи провідну роль держав-членів у цьому процесі, Генеральний секретар окреслив, як Секретаріат ООН підтримуватиме робочу групу, зокрема через:• єдину контактну точку для делегацій з питань, пов’язаних із мандатами та процесами;
• розширену інформацію про вартість типових видів діяльності, передбачених мандатами, а також раннє інформування про фінансові наслідки нових мандатів;
• посилену координацію виконання між підрозділами Секретаріату та ширшою системою ООН;
• зміцнення підходів, орієнтованих на результати, більш адаптовану та зручну звітність, а також подальший розвиток Реєстру джерел мандатів ООН та інших цифрових інструментів прозорості.Від ухвалення до впровадженняНазвавши резолюцію «великим кроком», але «лише початком», Генеральний секретар зазначив, що система ООН працюватиме як єдина, узгоджена організація під керівництвом робочої групи з метою покращення підтримки та реалізації мандатів.Ініціатива UN80, започаткована Генеральним секретарем у березні 2025 року та підтримана Генеральною Асамблеєю в резолюції 79/318, є загальносистемною спробою переосмислити роботу ООН - щоб кожен мандат, кожен долар і кожне рішення приносили більший ефект для людей і планети.Контакти для ЗМІ: Секретаріат UN80: un80contact@un.org
• розширену інформацію про вартість типових видів діяльності, передбачених мандатами, а також раннє інформування про фінансові наслідки нових мандатів;
• посилену координацію виконання між підрозділами Секретаріату та ширшою системою ООН;
• зміцнення підходів, орієнтованих на результати, більш адаптовану та зручну звітність, а також подальший розвиток Реєстру джерел мандатів ООН та інших цифрових інструментів прозорості.Від ухвалення до впровадженняНазвавши резолюцію «великим кроком», але «лише початком», Генеральний секретар зазначив, що система ООН працюватиме як єдина, узгоджена організація під керівництвом робочої групи з метою покращення підтримки та реалізації мандатів.Ініціатива UN80, започаткована Генеральним секретарем у березні 2025 року та підтримана Генеральною Асамблеєю в резолюції 79/318, є загальносистемною спробою переосмислити роботу ООН - щоб кожен мандат, кожен долар і кожне рішення приносили більший ефект для людей і планети.Контакти для ЗМІ: Секретаріат UN80: un80contact@un.org
1 of 5
Публікація
16 березня 2026
Protection of Civilians in Armed Conflict — February 2026
SummaryConflict-related violence in February 2026 killed at least 188 people and injured 757. Total casualties were similar to January 2026, but 31 per cent higher than in February 2025 (130 killed; 592 injured) and 83 per cent higher than in February 2024 (156 killed; 360 injured).
Attacks with long-range weapons (missiles and drones) caused about 36 per cent of all civilian casualties (60 killed; 276 injured), most of them in cities and towns far from the frontline.
Near the frontline, short-range drone attacks remained the primary cause of civilian casualties (52 killed; 222 injured). Aerial bombs caused 47 per cent more casualties in February (40 killed; 107 injured) compared with January (17 killed; 83 injured).
The vast majority of civilian casualties (97 per cent) occurred in areas under the control of the Government of Ukraine. Civilians were killed or injured across 15 regions of Ukraine and the city of Kyiv.
Repeated attacks by Russian armed forces on Ukraine’s energy infrastructure, including 6 combined large-scale coordinated strikes, continued to cause extensive disruptions to electricity, heating, and water across the country. At least 10 individual strikes targeted combined heating and power plants (CHPPs) responsible for residential heating, as temperatures remained well below freezing.
Attacks with long-range weapons (missiles and drones) caused about 36 per cent of all civilian casualties (60 killed; 276 injured), most of them in cities and towns far from the frontline.
Near the frontline, short-range drone attacks remained the primary cause of civilian casualties (52 killed; 222 injured). Aerial bombs caused 47 per cent more casualties in February (40 killed; 107 injured) compared with January (17 killed; 83 injured).
The vast majority of civilian casualties (97 per cent) occurred in areas under the control of the Government of Ukraine. Civilians were killed or injured across 15 regions of Ukraine and the city of Kyiv.
Repeated attacks by Russian armed forces on Ukraine’s energy infrastructure, including 6 combined large-scale coordinated strikes, continued to cause extensive disruptions to electricity, heating, and water across the country. At least 10 individual strikes targeted combined heating and power plants (CHPPs) responsible for residential heating, as temperatures remained well below freezing.
1 of 5
Пресреліз
16 березня 2026
Звіт ФАО: сільське господарство залишається життєво важливою опорою для сільських родин у постраждалій від війни Україні
Звіт про продовольчу безпеку та сільськогосподарські засоби до існування в Україні, що ґрунтується на інтерв’ю з понад 2 800 домогосподарствами у дев’яти прифронтових областях, дає детальне уявлення про те, як сільські родини справляються з тривалими наслідками війни.Звіт показує, що попри виклики сільське господарство залишається життєво важливою «подушкою безпеки». Чотири з десяти домогосподарств займаються агровиробництвом, і для багатьох родин це безпосереднє джерело харчів, яке також допомагає зменшити вплив ринкових збоїв і зростання цін. Водночас у звіті наголошується, що ситуація із засобами до існування в селах погіршується: кожне третє домогосподарство повідомило про зниження доходів за останній рік.Фінансовий тиск змушує родини вдаватися до кроків, які допомагають пережити короткострокові труднощі, але підривають їхню стійкість у майбутньому. Понад 75% опитаних домогосподарств повідомили, що витрачають заощадження, позичають гроші або скорочують базові витрати, зокрема на медицину та освіту.«Для багатьох сільських родин в Україні сільське господарство – це не лише джерело доходу, а життєва опора, яка допомагає прогодувати сім’ю та зберегти відчуття стабільності попри війну», – зазначила голова офісу ФАО в Україні Шахноза Мумінова. «Підтримка фермерів і сільських домогосподарств необхідна не лише для забезпечення продовольчої безпеки сьогодні, а й для відновлення та зміцнення стійкості громад у майбутньому».Висновки також підкреслюють складне становище найбільш вразливих груп. Внутрішньо переміщені особи, домогосподарства, очолювані жінками, а також родини, що проживають поблизу лінії фронту, частіше зазнають потрясінь і мають значно вищі ризики продовольчої нестачі.«Дослідження показує, що багато сільських домогосподарств і надалі покладаються на фермерство як на ключовий спосіб подолання труднощів», – зазначив керівник підрозділу оцінки, досліджень і MEAL ФАО в Україні та один з авторів звіту Азіз Карімов. «Однак зниження доходів, постійні потрясіння та обмежений доступ до ресурсів поступово послаблюють цю “подушку безпеки”, роблячи вразливі домогосподарства ще більш незахищеними».Дані для підтримки агросектору та сільських громадЗвіт дає важливе розуміння того, як війна впливає на продовольчу безпеку та засоби до існування на рівні домогосподарств. Він поєднує економічні чинники, труднощі виробництва та вплив потрясінь, пояснюючи, чому багато сільських родин стають дедалі вразливішими, навіть продовжуючи займатися фермерством.Отримані результати лягли в основу Плану реагування ФАО на надзвичайні ситуації та раннє відновлення в Україні на 2026–2028 роки, а також використовуються партнерами Кластера продовольчої безпеки та засобів до існування для планування заходів зі зміцнення стійкості агросектору. Завдяки цим даним підтримка фермерів і сільських громад може бути більш адресною та ефективною.У той час як Україна продовжує долати наслідки війни, скоординовані зусилля держави, гуманітарних організацій і міжнародних партнерів залишаються критично важливими. Підтримка фермерів і сільських родин є ключовою для стабілізації продовольчих систем, збереження засобів до існування та недопущення подальшого погіршення ситуації з продовольчою безпекою в селах.Основні висновкиСільське господарство залишається ключовим джерелом засобів до існування: 40% опитаних домогосподарств займаються агровиробництвом, з яких 86% виробляють продукцію переважно для власного споживання.Домогосподарства, що займаються сільським господарством, рідше стикаються з нестачею їжі та мають більш різноманітний раціон.Сільські родини зазнають зростаючого фінансового тиску: кожне третє домогосподарство повідомило про зниження доходів, а 48% тих, хто залежить від аграрних доходів, відзначили їх скорочення.У прифронтових районах економічна вразливість особливо висока: 42% домогосподарств живуть за рахунок пенсій, 36% – соціальних виплат, а 3% не мають жодного доходу.Виробництво скорочується: 30% рослинників повідомили про зменшення врожаю (до 45% у Херсонській області), а 20% тваринників втратили худобу через війну.Понад 75% домогосподарств використовують стратегії виживання: витрачають заощадження, позичають кошти або скорочують базові витрати, зокрема на медицину та освіту.Переміщення населення суттєво вдарило по тваринництву: 70% евакуйованих були змушені залишити худобу.Найбільш вразливими залишаються внутрішньо переміщені особи, домогосподарства, очолювані жінками, та родини поблизу фронту – вони частіше стикаються з нестачею їжі та змушені вдаватися до негативних стратегій виживання.
1 of 5
Пресреліз
30 березня 2026
УВКБ ООН підтримує ремонт спільних приміщень у багатоквартирних будинках, завдяки чому понад 7 500 родин змогли отримати державну компенсацію.
З 2023 року УВКБ ООН здійснило або підтримало ремонт у понад 100 багатоквартирних житлових будинках. Завдяки цьому більш як 7 500 домогосподарств змогли податися на компенсацію в межах державної програми «єВідновлення».Згідно з національними правилами, власники квартир можуть претендувати на компенсацію лише після того, як спільні частини будинку - дах, сходові клітини, під’їзди чи вікна - відремонтовані та визнані безпечними. У багатьох пошкоджених війною будинках вартість таких робіт є надто високою для мешканців, тому цілі будівлі залишаються поза програмою.Відновлюючи ці спільні простори, УВКБ ООН допомагає прибрати одну з головних практичних перешкод для отримання компенсації. Роботи виконуються як підрядними організаціями, так і через надання будівельних матеріалів місцевій владі у доповнення до зусиль самих громад.
Лише у 2025 році УВКБ ООН підтримало ремонти в Чернігівській, Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській та Миколаївській областях. Це дало змогу понад 1 700 родинам (загалом 3 250 людям) отримати право податися на компенсацію.Ця робота є частиною ширшого підходу УВКБ ООН, спрямованого на те, щоб внутрішньо переміщені та постраждалі від війни люди в Україні мали доступ до державної програми компенсацій, зокрема й через надання безоплатної правової допомоги. Разом із місцевими громадськими організаціями УВКБ ООН надає правову допомогу, щоб люди могли відновити свої житлові, земельні та майнові права, відновити втрачені документи, підтвердити право власності або пройти процедури спадкування, необхідні для отримання компенсації. У 2025 році УВКБ ООН надало понад 39 000 юридичних консультацій та допомогло тисячам людей розібратися з процедурами та подолати бюрократичні бар’єри, зокрема більш як 2 200 справ завершилися відновленням документів або майнових прав.«Завдяки комплексному підходу, який поєднує підтримку у сфері житла та захисту, ми робимо все, щоб ніхто не залишився поза увагою і щоб люди могли скористатися державною програмою компенсацій. Для багатьох родин, чиї домівки були пошкоджені внаслідок російських атак, це — справжня можливість почати відновлення. Поєднуючи практичні ремонти, правову допомогу та адвокацію, ми допомагаємо прибрати бар’єри для тисяч людей уже сьогодні й водночас закладаємо основу для подальшого відновлення», — зазначає Представниця УВКБ ООН в Україні Бернадетт Кастель-Голлінгсворт.Ремонт спільних просторів є частиною ширшої житлової програми УВКБ ООН в Україні, яка підтримує постраждалі від війни та переміщені родини. Вона включає надання матеріалів для екстреного ремонту одразу після обстрілів (з 2022 року допомогу отримали понад 565 000 людей), а також відновлення житла, уже відремонтовано майже 55 000 будинків.Робота УВКБ ООН в Україні стала можливою завдяки щедрій підтримці урядів і приватних донорів, зокрема Данії, Європейського Союзу, Німеччини, Японії, Норвегії, Швеції, Швейцарії, Великої Британії та Сполучених Штатів Америки.Детальніше:UNHCR Ukraine Brief: People-Centred Recovery in Action – Unlocking Compensation
Лише у 2025 році УВКБ ООН підтримало ремонти в Чернігівській, Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській та Миколаївській областях. Це дало змогу понад 1 700 родинам (загалом 3 250 людям) отримати право податися на компенсацію.Ця робота є частиною ширшого підходу УВКБ ООН, спрямованого на те, щоб внутрішньо переміщені та постраждалі від війни люди в Україні мали доступ до державної програми компенсацій, зокрема й через надання безоплатної правової допомоги. Разом із місцевими громадськими організаціями УВКБ ООН надає правову допомогу, щоб люди могли відновити свої житлові, земельні та майнові права, відновити втрачені документи, підтвердити право власності або пройти процедури спадкування, необхідні для отримання компенсації. У 2025 році УВКБ ООН надало понад 39 000 юридичних консультацій та допомогло тисячам людей розібратися з процедурами та подолати бюрократичні бар’єри, зокрема більш як 2 200 справ завершилися відновленням документів або майнових прав.«Завдяки комплексному підходу, який поєднує підтримку у сфері житла та захисту, ми робимо все, щоб ніхто не залишився поза увагою і щоб люди могли скористатися державною програмою компенсацій. Для багатьох родин, чиї домівки були пошкоджені внаслідок російських атак, це — справжня можливість почати відновлення. Поєднуючи практичні ремонти, правову допомогу та адвокацію, ми допомагаємо прибрати бар’єри для тисяч людей уже сьогодні й водночас закладаємо основу для подальшого відновлення», — зазначає Представниця УВКБ ООН в Україні Бернадетт Кастель-Голлінгсворт.Ремонт спільних просторів є частиною ширшої житлової програми УВКБ ООН в Україні, яка підтримує постраждалі від війни та переміщені родини. Вона включає надання матеріалів для екстреного ремонту одразу після обстрілів (з 2022 року допомогу отримали понад 565 000 людей), а також відновлення житла, уже відремонтовано майже 55 000 будинків.Робота УВКБ ООН в Україні стала можливою завдяки щедрій підтримці урядів і приватних донорів, зокрема Данії, Європейського Союзу, Німеччини, Японії, Норвегії, Швеції, Швейцарії, Великої Британії та Сполучених Штатів Америки.Детальніше:UNHCR Ukraine Brief: People-Centred Recovery in Action – Unlocking Compensation
1 of 5
Історія
08 травня 2026
У процесі відновлення України є прихований виклик, масштаби якого ми досі не оцінюємо належним чином.
Потреби України у відновленні вражають своїми масштабами. За останньою оцінкою збитків і потреб, протягом наступного десятиліття країні знадобиться 587,7 мільярда доларів США — майже утричі більше за її ВВП. Міжнародні партнери мобілізували безпрецедентну підтримку, створивши складну й добре скоординовану систему допомоги. Сьогодні є детальне розуміння потреб і обсягів фінансування.Пошкодження картографуються, потреби оцінюються, реформи відстежуються, а виділення коштів часто залежить від виконання конкретних показників. Україна стала одним із найбільш контрольованих процесів відновлення у сучасній історії.Водночас жоден із механізмів, які сьогодні визначають відновлення України, не був створений для того, щоб оцінювати, чи здатні інституції, які стоять за цими процесами, реально працювати та забезпечувати результат. Саме в цьому і полягає прихований виклик. Стійкість - це поняття, яке часто використовують неправильноСлово «стійкість» стало одним із найуживаніших в Україні для опису надзвичайної здатності українців витримувати умови, яких не повинно переживати жодне суспільство. Таке трактування зрозуміле, але воно не повністю передає суть.Здатність виживати в надзвичайно складних умовах - це не зовсім про стійкість. Часто це просто відсутність іншого вибору.У ширшому розумінні стійкість - це про здатність державних систем продовжувати надавати послуги під тиском, адаптуватися до нових обставин і зберігати довіру людей. І сьогодні ніхто системно не оцінює це в архітектурі відновлення України.А це має значення. Відновлення не може бути успішним, якщо спроможність державних інституцій не є повноцінною частиною цього процесу.Система, створена для іншого типу викликівБільшість моделей відновлення починаються з однакових запитань: що було зруйновано, скільки це коштуватиме і хто це фінансуватиме? Це важливі питання, але їх недостатньо. В основі таких підходів лежить припущення: якщо є фінансування і погоджені реформи, то реалізація відбудеться автоматично.Україна сьогодні перевіряє це припущення в умовах, для яких не була створена жодна система відновлення. Це не постконфліктна країна. Україна одночасно веде повномасштабну війну, забезпечує послуги для мільйонів внутрішньо переміщених людей і постраждалого населення, управляє мільярдами міжнародної допомоги та продовжує впроваджувати реформи в умовах воєнного стану.Це система, яка постійно працює під колосальним тиском і майже на межі своїх інституційних можливостей. І сьогодні питання вже не лише в тому, чи зможе Україна відбудуватися, а й у тому, чи витримають державні інституції навантаження, яке на них покладене.Чотири фактори тиску і одна «сліпа зона»Сьогодні здатність держави забезпечувати відновлення поступово послаблюється через чотири взаємопов’язані фактори, які нинішня система відновлення майже не враховує.Потреби і спроможність рухаються у протилежних напрямках. Прифронтові області зазнали 82% усіх задокументованих руйнувань. Саме регіони, які несуть найбільший тягар війни, водночас найбільше втратили фінансову та інституційну спроможність.Обсяги фінансування не завжди означають реальний результат. У бюджеті на 2026 рік на соціальний захист передбачено 468,5 млрд грн (10,5 млрд доларів США) для підтримки ВПО, ветеранів та вразливих родин. Паралельно діють масштабні гуманітарні програми грошової допомоги. Проте попри це майже 80% домогосподарств у прифронтових районах досі не можуть забезпечити свої базові потреби.Міжнародне фінансування стає дедалі менш передбачуваним. США припинили бюджетну підтримку, а дефіцит фінансування на 2026 рік оцінюється приблизно у 52 млрд доларів США, з яких станом на кінець першого кварталу забезпечено лише 5,5 млрд. Водночас скорочується і гуманітарне фінансування, що найбільше впливає на найвразливіших людей.Під тиском опиняється й інституційна спроможність держави. Мобілізація, еміграція та внутрішнє переміщення зменшили кількість досвідчених держслужбовців та адміністраторів. Ці втрати не видно в аналітичних таблицях чи дашбордах, але саме вони визначають, чи здатна система працювати. Сьогодні держава змушена робити більше — маючи менше людей.Прогалина у вимірюванні - у самому центрі відновленняСистеми, які сьогодні визначають відновлення України, є складними й у багатьох аспектах ефективними. Оцінки збитків показують, що саме було зруйновано і скільки ресурсів потрібно. Цифрова платформа DREAM відображає, які проєкти зареєстровані, профінансовані чи завершені. Показники МВФ та ЄС допомагають оцінювати, чи впроваджуються необхідні системи та реформи.Кожен із цих інструментів виконує своє завдання. Але жоден не відповідає на головне питання: чи здатні інституції, відповідальні за реалізацію відновлення, реально працювати і де саме, та за яких умов?Наприклад, у системі DREAM зареєстровано понад 12 тисяч проєктів, але менше 10% із них повністю профінансовані. Україні, безумовно, потрібно більше коштів. Водночас історично спроможність держави ефективно освоювати публічні інвестиції ніколи не перевищувала 30%. Тобто проблема полягає не лише у фінансуванні, а й у спроможності реалізації. Самі по собі додаткові кошти не закриють розрив у відновленні.Те, що вимірюється, зрештою й визначає управлінські рішення. Але нинішні механізми відновлення не оцінюють ключовий фактор - здатність державних систем працювати під постійним тиском. А те, чого не видно, неможливо посилити.Наслідки цього вже помітні.По-перше, спотворюються пріоритети. Коли рівень спроможності не оцінюється, інвестиції спрямовуються туди, де простіше реалізовувати проєкти. У результаті зростає ризик нерівності між регіонами, а прифронтові області, де навантаження на систему найбільше, можуть отримувати менше підтримки, ніж реально потребують.По-друге, дедалі складнішим стає перехід від гуманітарної допомоги до сталого відновлення. Гуманітарна підтримка припиняється не тому, що люди більше її не потребують, а тому, що закінчуються кошти. У 2026 році, на тлі скорочення гуманітарного фінансування, цей момент уже настав. Успішність такого переходу має оцінюватися тим, чи можуть люди отримувати базові послуги, забезпечувати свої потреби та ставати більш самостійними. Але зараз ці рішення ухвалюються без достатнього розуміння, чи витримають це системи, які мають перебрати на себе відповідальність.По-третє, це ще більше стримує приватні інвестиції. Приватний капітал орієнтується не лише на масштаби руйнувань, а насамперед на передбачуваність і довіру до системи. Безпекова ситуація важлива, але не єдиний фактор. На значній частині території України головним обмеженням залишається відсутність чіткого розуміння реальної спроможності інституцій на місцях. Механізми страхування ризиків важливі, але самі по собі вони не забезпечать обсяг приватних інвестицій, необхідних для відновлення України.Потрібно ставити інші запитанняКоли система стикається зі складними викликами, природною реакцією часто стає посилення координації: створення нових платформ, робочих груп чи додаткових механізмів аналізу. Але саме цього підходу варто уникати.Проблема не в нестачі діалогу. Проблема - у відсутності спільного, заснованого на даних розуміння того, де системи реально здатні працювати ефективно, а де їм потрібна додаткова підтримка. Без цього будь-яка координація лише створює видимість узгодженості навколо неповної картини.Щоб закрити цю прогалину, потрібен новий підхід до розвитку державної спроможності з чітким розумінням того, що на практиці означає стійкість: чи можуть системи працювати під тиском, адаптуватися до змін і зберігати довіру людей.На практиці це означає три ключові зміни. Для гуманітарних партнерів - ухвалювати рішення про перехід від гуманітарної допомоги до відновлення, спираючись не лише на обсяги фінансування, а й на реальну спроможність систем. Для інституцій розвитку 0 адаптувати свої інструменти до умов конкретних регіонів, а не орієнтуватися лише на загальнонаціональні показники. Для держави - чітко визначати, де система вже може ефективно працювати, де потребує посилення, а де все ще необхідна додаткова підтримка.Докази того, що проблема спроможності існує, вже є. Але досі немає єдиної системи, яка б об’єднувала ці дані, аналізувала їх на національному та місцевому рівнях і перетворювала на практичні рішення для тих, хто ухвалює рішення. Вікно можливостей все ще відкритеМайбутнє відновлення України визначатиметься не лише тим, що було зафіксовано, профінансовано чи включено до планів. Вирішальним стане те, чи зможуть державні інституції працювати, адаптуватися та зберігати довіру людей в умовах постійного тиску.Можливість правильно вибудувати цей процес все ще є. Але система відновлення, яка не здатна оцінювати спроможність держави працювати в кризових умовах, не зможе забезпечити те відновлення, про яке заявляє.Необхідні підходи та інструменти вже існують. Питання лише в тому, щоб інтегрувати їх у саму систему управління відновленням.
1 of 5
Історія
05 травня 2026
Україна змінює майбутнє протимінної діяльності
Коли люди замислюються про протимінну діяльність в Україні, найчастіше вони уявляють небезпеку. Заміновані поля, пошкоджені дороги, нерозірвані боєприпаси і довгий слід, який залишає війна.Усе це правда. Але водночас Україна стає чимось більшим - одним із ключових світових центрів інновацій у виявленні, управлінні та очищенні територій від мін.Те, що відбувається тут сьогодні, може не лише вплинути на відновлення України, а й змінити підходи до протимінної діяльності у світі.За оцінками міжнародних організацій, десятки тисяч квадратних кілометрів території можуть бути забруднені вибухонебезпечними предметами. Деякі оцінки свідчать, що до близько 30% території країни може бути потенційно небезпечною. Проблема історичного масштабуУкраїна стикається з одним із найбільших викликів забруднення за останні десятиліття.Після років бойових дій на великих територіях значні площі можуть містити міни, нерозірвані снаряди, касетні боєприпаси та інші вибухонебезпечні предмети. Масштаб проблеми величезний. Але цифри не завжди відображають повну картину.Не кожна територія, яку позначають як небезпечну, насправді є забрудненою. Важливо розуміти різницю: є ділянки, де ризик лише можливий, є ті, де його підозрюють, є підтверджено забруднені, і є ті, що справді потребують розмінування.Це має значення, адже якщо кожен квадратний кілометр розглядати однаково, відновлення стає повільнішим, дорожчим і менш ефективним.Головний виклик - не лише очищення землі, а швидке й точне визначення реальних ризиків. Україна як точка переломуПротимінна діяльність уже не раз змінювалася за останні десятиліття.Спочатку вона перейшла від суто військового завдання до гуманітарного. Згодом міжнародні стандарти покращили організацію операцій. Пізніше нові конфлікти із застосуванням саморобних вибухових пристроїв змусили галузь трансформуватися знову.Сьогодні Україна може стати наступним переломним моментом. Чому? Тому що технології нарешті досягли рівня, який дозволяє суттєво змінити підходи.Штучний інтелект, дрони, робототехніка, цифрове картування, комбіновані сенсори та точна GPS-навігація - це вже не майбутнє, а інструменти, які доступні зараз.І саме Україна має і нагальну потребу, і потенціал, і масштаб, щоб тестувати їх у реальних умовах. Технології можуть зробити розмінування швидшим і безпечнішимТрадиційні методи залишаються повільними, трудомісткими та небезпечними.Часто сапери змушені вручну перевіряти кожен сигнал у ґрунті, а це займає час і наражає їх на ризик.Нові інструменти змінюють ситуацію: дрони можуть за лічені хвилини створювати карти місцевості; сенсори - виявляти сигнали під поверхнею; штучний інтелект - аналізувати тисячі даних і визначати зони з високою ймовірністю забруднення; роботи - працювати в небезпечних зонах дистанційно, а точний GPS фіксувати ризики з точністю до сантиметрів.Це означає менше людей у небезпеці, швидші рішення і більше очищеної землі.Україна не створює всі ці технології з нуля, але стає місцем, де вони поєднуються по-новому і змінюють підходи до протимінної діяльності. Протимінна діяльність - це більше, ніж просто розмінуванняЗанадто часто її оцінюють лише цифрами: кількість вилучених вибухових пристроїв;площа очищених територій;кількість залучених команд.Ці показники важливі, але не відображають повної картини.Головне питання, що стає можливим після розмінування: чи можуть фермери повернутися до роботи?чи діти можуть безпечно ходити до школи?чи відновлюються дороги?чи з’являються інвестори?чи повертаються додому сім’ї?Розмінування - це основа відновлення. Адже неможливо будувати житло, лікарні, школи чи енергетичну інфраструктуру на небезпечній землі.Без розмінування відбудова сповільнюється. Без відбудови відновлення зупиняється. Чому це важливо для всього світуПроблема забруднення в Україні - не лише внутрішня.До повномасштабної війни Україна була одним із ключових виробників продовольства у світі.Коли сільськогосподарські землі недоступні, це впливає на глобальні поставки продовольства.Ціни на їжу зростають далеко за межами Європи. Для заможніших домогосподарств це незручно, але для країн, які вже стикаються з голодом, - критично.Те саме стосується енергетики, транспорту і торгівлі.Події на українських полях можуть впливати на життя людей за тисячі кілометрів.Саме тому підтримка протимінної діяльності в Україні - це не благодійність, а інвестиція у глобальну стабільність. Потрібні більш розумні підходи до фінансуванняРозмінування - дорогий процес. Але не кожен вкладений ресурс має однаковий ефект.Іноді очищення сильно забрудненої території може коштувати більше, ніж її економічна цінність.Це не означає, що такі території не потрібно очищати. Це означає, що рішення мають бути більш зваженими, на основі даних і довгострокових результатів.Україна також дає можливість по-новому подивитися на фінансування, поєднуючи державні кошти, приватні гарантії та міжнародну підтримку.Це може дозволити масштабувати рішення швидше, ніж лише за рахунок грантів. Важливо вимірювати те, що дійсно має значенняОдин із головних уроків - ми часто вимірюємо не те.Справжній результат - це створені робочі місця, відновлені доходи, повернення людей додому, участь жінок у нових сферах.В Україні все більше жінок долучаються до протимінної діяльності і це важливий крок для ширших соціальних змін. Час для лідерстваУкраїна не обирала цей виклик, але може вплинути на те, як світ на нього реагуватиме.Сьогодні країна має шанс очолити нове покоління протимінної діяльності - швидшої, розумнішої, безпечнішої і тісніше пов’язаної з відновленням економіки.Для цього потрібні сталі партнерства, підтримка донорів, ефективне регулювання та відкритість до інновацій.Але також потрібна зміна підходу.Адже розмінування - не кінцева мета. Це фундамент, який робить можливим усе інше відновлення.Якщо Україні це вдасться, вона не лише очистить свою землю, вона допоможе світу по-новому реагувати на подібні виклики в майбутньому.
1 of 5
Історія
04 травня 2026
Від діалогу до дій: молодь і партнерства
Разом із командою Офісу Координатора системи ООН та за підтримки ЮНІСЕФ і УВКБ ООН, Голова ООН в Україні зустрівся зі студентами Національного університету «Львівська політехніка». Під час обговорення йшлося про роль ООН в Україні та у світі, а також про вплив війни та пов’язані з нею виклики.У межах візиту делегація також зустрілася з очільником Львівської обласної військової адміністрації, представниками організацій, що працюють у сфері прав жінок, та членами ветеранської організації, щоб обговорити пріоритети реагування та відновлення.Залучення молоді є ключовим для розвитку діалогу, поглиблення розуміння та врахування голосу нового покоління у прийнятті рішень сьогодні й у майбутньому.Дивіться фотоісторію нижче.
1 of 5
Історія
04 травня 2026
Історія школи на Чернігівщині: повернення до навчання у безпечних умовах
Все змінилося, коли 1 березня 2022 року росіяни заїхали в село великою колоною, а згодом — і окупували селище. Мешканці боялися виходити на вулицю, а виїхати було вкрай важко. Пані Валентина, вчителька місцевої школи, згадує цей період із сумом:“Ми з родиною нікуди не виїжджали з села. Але були моменти, коли ворожі війська стояли десь за 300 метрів від нашого будинку. Було дуже страшно. Тоді ми втекали в ліс на весь день, бо залишатися в хаті було небезпечно. Вже почалося мародерство, розкрадання худоби. Ми спеціально не закривали двері і вікна, щоб, якщо росіяни вже й заходили в будинок, то хоча б нічого не руйнували”. Окупація тривала місяць, проте надовго залишила слід у пам’яті місцевих жителів. Люди тижнями залишалися без зв’язку, без достатнього забезпечення продуктами та ліками, а також без електроенергії. Просто зарядити телефон та вийти на зв’язок з рідними для багатьох стало викликом.Одинадцятикласниця Поліна навчається в школі у Пісках з 1 класу. Сьогодні вона готується до випускних іспитів. Вона мріє стати маркетологинею та у вільний від навчання час грає на гітарі. Її родина прийняла рішення залишатися в селі. Вона поділилася спогадами з життя в окупації:“Спочатку у нас довго не було світла, потім ми відразу на початку війни потрапили в окупацію. Щодня було чутно танки, вибухи. Тоді було дійсно страшно”. В перші місяці повномасштабного вторгнення школа Поліни зазнала пошкоджень. Було вибито вікно, пошкоджено дах.“Ми не знаємо точно, як саме це сталося, але думаємо, що від автоматної черги. У той день російські військові розлютилися, та їздили селом, обстрілюючи все на шляху. Коли був сезон дощів, все почало затікати через утворені щілини в даху. Ми намагалися силами вчителів та батьків хоч якось врятувати будівлю”, — згадує Валентина Самсон.Згодом, коли село було деокуповане, ЮНОПС відремонтувало одну з будівель школи завдяки фінансуванню від ЄС. Були проведені всі необхідні роботи. Проте через відсутність укриття навчальний заклад хотіли зовсім закрити. Щоб цього не сталося, ЮНОПС вирішило побудувати модульне укриття — окрему захисну споруду, призначену для короткочасного захисту від уламків та вибухових хвиль. “Ми були дуже щасливі, коли дізналися, що ЮНОПС, окрім ремонту школи, буде будувати і укриття. Ми розуміли, що діти мають навчатися очно — це дуже важливо для соціалізації та навчального процесу. Зараз із появою укриття у нас є повністю відпрацьований алгоритм дій під час повітряної тривоги: щойно ми чуємо сирени, всі вчителі організовано переводять дітей в укриття, де вони продовжують навчання до сигналу відбою загрози”, — розповідає пані Валентина, директорка школи. Денис, учень 11 класу, розповів, що всі дуже швидко звикли до навчання в нових умовах.“В модульному укритті є все необхідне для того, щоб продовжувати навчальний процес. У нас тут три зони: в одній — початкові класи, в другій — середні, а в третій — старші. У кожного учня є своє закріплене місце в укритті.” Учні школи щасливі, що можуть щодня приходити та бачити своїх друзів. Попри війну, що триває, вони всі готуються до іспитів, мріють про успішний вступ до вищих навчальних закладів та чекають на завершення війни.Про проєктПроєкт «Відновлення шкіл в Україні», який фінансується Європейським Союзом та реалізується ЮНОПС, має на меті відремонтувати заклади освіти, пошкоджені під час триваючої війни в Україні. Бюджет проєкту становить 30 мільйонів доларів США, і він охоплює Чернігівську, Київську, Сумську та Харківську області, зосереджуючись на школах, що потребують легкого або середнього ремонту. Головна мета проєкту — забезпечити доступ до відремонтованих навчальних закладів, що збільшить частку дітей, які отримують очне навчання. Відновлюючи понад 70 шкіл, проєкт допомагає повернути закладам безпечне середовище, де діти зможуть продовжувати освіту без перерв.
1 of 5
Історія
01 травня 2026
На шляху до відновлення: завдяки комплексній підтримці громади й сім’ї, що повертаються після переміщення, відбудовують життя в Україні
Після початку повномасштабного російського вторгнення Марія, вдова, яка самостійно виховує 11-річну доньку, майже місяць жила в умовах постійної небезпеки, коли неподалік її рідного села Заводського, що на Миколаївщині, тривали бойові дії. У березні 2022 року жінка вирішила покинути рідний дім. Один із сусідів погодився вивезти Марію, її доньку та їхнього улюбленого кота.«Залишатися тут було вкрай небезпечно. Коли ми виїжджали, дорогою чули, як позаду лунали вибухи», – згадує Марія.Спочатку мати з донькою вирушили до однієї з центральних областей України, де зупинялися в друзів, які могли їх прихистити, а потім виїхали до Польщі. Для Марії було важливо, аби її донька мала необхідну підтримку й стабільність. Проте і мати, і донька дуже сумували за домом. Тож коли наприкінці року рідне село повернулося під контроль уряду України, Марія, не вагаючись, вирішила повернутися. А повертатися жінці довелося до спустошеного села, розбитого будинку й сповненого труднощів повсякденного життя. «Вулицями бродили безпритульні собаки, повсюди були руїни», – розповідає Марія про своє село, через яке на початку повномасштабного вторгнення проходила лінія фронту. З 4 000 мешканців у селі залишилося лише 86 – решта була змушена рятуватися втечею від війни.Відтоді багато чого відбулося в Заводському й інших селах, які пережили окупацію, що спричинила масштабні руйнування та змусила людей покинути рідні домівки. Але після того, як Україна повернула собі контроль над цими територіями й до поруйнованих сіл поволі почали повертатися люди, зажевріла надія.Попри те, що війна триває, і місцева влада, і громади прагнуть відновити життя. Підтримати відповідні ініціативи й працювати над відбудовою покликаний спільний проєкт УВКБ ООН і ПРООН, що допомагає постраждалим громадам повернутися до звичного життя.Програмні заходи, що із серпня 2024 року реалізуються в межах спільного проєкту, покликані створити безпечні умови для відновлення та повернення в чотирьох громадах Миколаївської та Херсонської областей. Проєкт фінансується Фондом відновлення громад України (UCRF), що працює під егідою ООН за співпраці з Урядом України заради відбудови постраждалих громад. Співпрацюючи з органами місцевої влади й організаціями громадянського суспільства, ПРООН і УВКБ ООН працюють над розв’язанням проблем, з якими стикаються люди, котрі прагнуть повернутися до рідних громад. Серед проблем, що викликають найбільше занепокоєнь, – здійснення розмінування, розчищення завалів, відбудування будинків і об’єктів життєзабезпечення, відновлення системи надання життєво необхідних послуг, гарантування безпеки, створення можливостей для працевлаштування та отримання юридичних послуг і послуг із соціально-правового захисту.У Заводському, рідному селі Марії, завдяки проєкту було відремонтовано будівлю громадського центру та сільської ради, пошкоджену внаслідок бойових дій. У лютому 2026 року відбулося офіційне відкриття відремонтованої будівлі, де відтепер знову надаються адміністративні послуги й відбуваються організовані громадою заходи. «Одразу після повернення нам необхідно було зібрати певні документи, але в селі не було адміністрації, тож довелося їхати в Миколаїв, щоб зробити один-єдиний документ. А оскільки громадський транспорт не працював, нам довелося наймати машину й платити за дорогу туди й назад. А тепер все дуже просто й не потрібно витрачати гроші на дорогу», – пояснює Марія. Нещодавно Марія допомагала доньці упорядкувати документи й для цього було достатньо завітати до будівлі на сусідній вулиці.Ситуація з домівкою Марії також покращилася. У 2022 році, коли жінка повернулася після переміщення, будинок був серйозно пошкоджений: протікав дах, жодного вцілілого вікна не залишилося. Марія отримала допомогу від партнерської організації УВКБ ООН, ГО «Десяте квітня». Фахівці організації відремонтували дах у багатоквартирному будинку, де мешкає Марія, інші ремонтні роботи жінка змогла оплатити самотужки, а тепер юристи організації допомагають Марії подати заяву на отримання компенсації за зруйноване житло від держави. Завдяки цим коштам Марія зможе продовжити ремонт.Зараз до будинку, в якому мешкає Марія, повернулися п’ять сімей із 16, що мешкали там до повномасштабного вторгнення. «Ми на правильному шляху. Все поволі відбудовується. Сподіваюся, що зрештою всі повернуться. Що життя знову буде таким, як до війни, – ділиться Марія та додає: – Війна триває. Будь-якого дня може трапитися що завгодно. Але ми маємо жити далі й рухатися вперед. Моя донька дорослішає, їй потрібне спілкування, тож ми маємо відновлювати наше життя. Скоріш би ця війна закінчилася!»
1 of 5
Пресреліз
08 травня 2026
Як скоординовані евакуації забезпечують доступ до необхідної медичної допомоги за кордоном
Кожен етап цього процесу і кожен залучений спеціаліст відіграють критично важливу роль, тому координація та довіра між партнерами є визначальними. Медична евакуація — це не лише про транспортування. Це про збереження життя через систему, яка безперебійно функціонує на багатьох рівнях. Ключовий механізм координаціїВпровадження медичних евакуацій забезпечує спеціалізована команда фахівців у Міністерстві охорони здоров’я. Сформувавши списки пацієнтів, які потребують лікування або подальшої реабілітації, недоступних в Україні, першим етапом процесу MEDEVAC є подання запитів через Координаційний центр реагування на надзвичайні ситуації (ERCC). Країни-партнери з ЄС та ЄЕЗ визначають свої можливості щодо прийому пацієнтів і видів допомоги, яку вони можуть надати.Коли стан пацієнтів дозволяє транспортування з лікарень в Україні, де вони проходять лікування, регіональні служби екстреної медичної допомоги спільно організовують їх перевезення до медевакуаційного хабу у Львові. Надалі Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги координує транспортування пацієнтів з України медичними автобусами до закордонних медичних закладів, де вони можуть отримати допомогу в межах механізмів тимчасового захисту.Станом на початок 2026 року українських пацієнтів у межах MEDEVAC було перевезено для отримання безоплатної, високоякісної медичної допомоги до закладів охорони здоров’я у 33 країнах.Упродовж усього процесу Всесвітня організація охорони здоров’я надає технічний та експертний супровід, а Європейський Союз забезпечує фінансову й операційну підтримку.Спільна робота як єдина системаОлександр Толубаєв, медичний директор лікарні імені І. І. Мечникова, зазначає:
«Наша лікарня приймає пацієнтів із прифронтових та прилеглих регіонів зі складними станами, які потребують тривалої реабілітації та спеціалізованої допомоги. Ми відіграємо важливу роль у виявленні таких пацієнтів і формуванні списків на медичну евакуацію. Тісна координація та ефективна взаємодія між медичними закладами і партнерами є критично важливими для того, щоб пацієнти вчасно отримували необхідну допомогу».З іншого боку країни лікарка з медицини невідкладних станів Юлія Коштовська, яка працює у складі команди медичної евакуації Львівського обласного центру ЕМД, ділиться:
«Я залучена до медичних евакуацій із першого місяця роботи тут. У середньому беру участь в одній евакуації на місяць. Найбільше мені запам’яталася перша — тоді евакуювали пацієнтів із тяжкими опіками. Наші пацієнти дають нам силу і мотивацію. Бачити, через що вони пройшли, в якому вони стані, і водночас, як вони продовжують вірити, залишаються сильними і борються далі, неймовірно надихає».Ярема Качмар, заступник директора Львівського обласного центру ЕМД, який координує роботу великих команд медичних працівників і диспетчерів на фінальних етапах MEDEVAC в Україні, описує ключові виклики роботи з пацієнтами зі складними станами: «Тривалі перевезення, які часто займають десятки годин, підвищують ризик ускладнень і потребують стабілізації пацієнтів на значних відстанях, включно з проведенням інтенсивної терапії. Пацієнти часто перебувають у нестабільному стані та потребують постійного моніторингу й медичних втручань у дорозі. Діагностичні та реанімаційні можливості під час транспортування обмежені порівняно з умовами лікарні. Водночас команди мають забезпечувати підтримку критично хворих пацієнтів, проводять вентиляцію легень, інфузійну терапію та знеболення, без доступу до стаціонарної допомоги».Міжнародна медична евакуація поєднує медицину, логістику та кризове управління, вимагаючи від команд екстреної допомоги не лише клінічної експертизи, а й високого рівня координації, стійкості та відповідальності.«Медична евакуація є невід’ємною частиною безперервного ланцюга медичної допомоги. Командна робота залишається нашим головним джерелом сили, вона базується на взаємній довірі, підтримці колег і чіткій координації між диспетчерами, бригадами ЕМД та медичними закладами. Не менш важливою є комунікація з пацієнтами та їхніми родинами. Навіть повідомлення про успішне лікування після евакуації здатне відновити наші внутрішні ресурси і нагадати, заради чого ми працюємо », — підсумовує Ярема.Станом на сьогодні в межах програми медичної евакуації MEDEVAC вже евакуйовано 6 663 пацієнтів.
«Наша лікарня приймає пацієнтів із прифронтових та прилеглих регіонів зі складними станами, які потребують тривалої реабілітації та спеціалізованої допомоги. Ми відіграємо важливу роль у виявленні таких пацієнтів і формуванні списків на медичну евакуацію. Тісна координація та ефективна взаємодія між медичними закладами і партнерами є критично важливими для того, щоб пацієнти вчасно отримували необхідну допомогу».З іншого боку країни лікарка з медицини невідкладних станів Юлія Коштовська, яка працює у складі команди медичної евакуації Львівського обласного центру ЕМД, ділиться:
«Я залучена до медичних евакуацій із першого місяця роботи тут. У середньому беру участь в одній евакуації на місяць. Найбільше мені запам’яталася перша — тоді евакуювали пацієнтів із тяжкими опіками. Наші пацієнти дають нам силу і мотивацію. Бачити, через що вони пройшли, в якому вони стані, і водночас, як вони продовжують вірити, залишаються сильними і борються далі, неймовірно надихає».Ярема Качмар, заступник директора Львівського обласного центру ЕМД, який координує роботу великих команд медичних працівників і диспетчерів на фінальних етапах MEDEVAC в Україні, описує ключові виклики роботи з пацієнтами зі складними станами: «Тривалі перевезення, які часто займають десятки годин, підвищують ризик ускладнень і потребують стабілізації пацієнтів на значних відстанях, включно з проведенням інтенсивної терапії. Пацієнти часто перебувають у нестабільному стані та потребують постійного моніторингу й медичних втручань у дорозі. Діагностичні та реанімаційні можливості під час транспортування обмежені порівняно з умовами лікарні. Водночас команди мають забезпечувати підтримку критично хворих пацієнтів, проводять вентиляцію легень, інфузійну терапію та знеболення, без доступу до стаціонарної допомоги».Міжнародна медична евакуація поєднує медицину, логістику та кризове управління, вимагаючи від команд екстреної допомоги не лише клінічної експертизи, а й високого рівня координації, стійкості та відповідальності.«Медична евакуація є невід’ємною частиною безперервного ланцюга медичної допомоги. Командна робота залишається нашим головним джерелом сили, вона базується на взаємній довірі, підтримці колег і чіткій координації між диспетчерами, бригадами ЕМД та медичними закладами. Не менш важливою є комунікація з пацієнтами та їхніми родинами. Навіть повідомлення про успішне лікування після евакуації здатне відновити наші внутрішні ресурси і нагадати, заради чого ми працюємо », — підсумовує Ярема.Станом на сьогодні в межах програми медичної евакуації MEDEVAC вже евакуйовано 6 663 пацієнтів.
1 of 5
Пресреліз
08 травня 2026
ФАО та ЮНОПС запускають програму підтримки фермерів у Херсонській області
Київ, 8 травня 2026 року - Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) у партнерстві з Управлінням ООН з обслуговування проєктів (ЮНОПС) та у співпраці з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України запускає нову програму у Державному аграрному реєстрі (ДАР) для підтримки малих агровиробників у Херсонській області. Ініціатива реалізується за фінансової підтримки Фонду відновлення українських громад і спрямована на те, щоб допомогти повернути постраждалі внаслідок війни сільськогосподарські землі до безпечного та продуктивного використання.Прийом заявок у ДАР доступний для фермерів з Борозенської, Великоолександрівської, Високопільської та Калинівської територіальних громад, землі яких зазнали впливу бойових дій після лютого 2022 року, а також постраждали від посухи. До участі запрошуються сільгоспвиробники, які обробляють від 3 до 300 гектарів землі, за умови, що їхні ділянки розташовані на безпечній відстані від лінії фронту.Для участі у програмі, заявники повинні бути зареєстровані у Державному аграрному реєстрі (ДАР), надати кадастрові номери ділянок, що потребують обстеження, очищення або відновлення, а також заповнити анкету оцінки потреб. Відбір отримувачів допомоги здійснюватиметься відповідно до критеріїв програми, зокрема з урахуванням частки земель, які не обробляються через вплив бойових дій, змін у кількості працівників господарства після лютого 2022 року, рівня забруднення та пошкодження ґрунтів вибухонебезпечними предметами, значущості ґрунтів, зв’язку ділянки з водозбірним басейном, а також впливу посухи на врожайність, втрати врожаю або скорочення оброблюваних площ.Відібрані фермери отримають грошову допомогу та ваучери для закупівлі необхідних сільськогосподарських ресурсів, зокрема посухостійкого насіння, систем краплинного зрошення та інших матеріалів для відновлення виробництва, а також агрономічну підтримку та допомогу в поданні заявок на державну програму компенсації витрат на гуманітарне розмінування.Заявки приймаються через Державний аграрний реєстр з 8 травня до 1 червня 2026 року.Ця ініціатива є частиною ширшого спільного проєкту ФАО та ЮНОПС загальним бюджетом 2,6 млн доларів США, що реалізується за підтримки Фонду відновлення громад України. Проєкт спрямований на підтримку сільських громад Херсонської області у безпечному поверненні до сільськогосподарського виробництва.Корисні матеріали:Інструкція з реєстрації у ДАРІнструкція щодо входу в кабінет та редагування інформації у ДАРКонтактна інформація:Контакт-центр ДАР: +38 044 339 9215; support@dar.gov.uaГаряча лінія ФАО: +38 099 090 7582; +38 068 318 0943; UA-Feedback@fao.org
1 of 5
Пресреліз
07 травня 2026
ЮНІДО, ПРООН та компанія Tagawa Shikkui Labs об’єднують зусилля для підтримки стійких рішень з відбудови України
Київ, 7 травня 2026 року — Організація Об'єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНІДО), Програма розвитку ООН (ПРООН) в Україні та японська компанія-виробник сталих будівельних матеріалів Tagawa Shikkui Labs підписали Заяву про наміри щодо співпраці у впровадженні інноваційних низьковуглецевих рішень для відбудови України. В основі цієї ініціативи лежать передача технологій, розвиток потенціалу та застосування принципів циркулярної економіки в умовах післявоєнного відновлення. Реалізація здійснюється в межах «Проєкту із зеленого промислового відновлення України шляхом передачі технологій та створення нових підприємств спільно з приватними компаніями Японії», що впроваджується у межах Програми ЮНІДО із зеленого відновлення промисловості України (2024-2028).Партнерство вивчатиме, як низьковуглецеві будівельні технології, розроблені компанією Tagawa Shikkui Labs, можуть підтримати стійку відбудову, зменшити вплив на довкілля та посприяти відновленню місцевої економіки. Запатентована технологія компанії під назвою LIMIX дозволяє перетворювати будівельне сміття та відходи від руйнувань (такі як бетон, цегла та будівельний розчин) на високоякісні будівельні матеріали, зокрема плитку, без випалювання та викидів вуглекислого газу. Використовуючи місцеві ресурси України, як-от вапняк, ця технологія дозволяє повторно використовувати відходи від руйнувань, що утворилися внаслідок війни, для стійкого відновлення.Юко Ясунага, заступник Генерального директора ЮНІДО, зазначив: «Ця співпраця відображає спільну відданість відновленню на основі інновацій, екологічній сталості та інклюзивному економічному розвитку в Україні».ЮНІДО здійснюватиме загальну координацію як провідне агентство проєкту та надавач грантової допомоги. Організація сприятиме підготовці техніко-економічних обґрунтувань, залученню партнерів та інвесторів, а також забезпечуватиме відповідність міжнародним стандартам і національному законодавству. ЮНІДО також надаватиме підтримку в організації виїздів на об’єкти, у тому числі із дотриманням безпекових вимог, а також братиме участь у навчальних і інформаційно-просвітницьких заходах.Ауке Лотсма, Постійний представник ПРООН в Україні, підкреслив відданість організації співпраці з міжнародними партнерами задля перетворення нинішніх викликів країни на економічні можливості: «Ця ініціатива демонструє саме той тип партнерства на основі інновацій, який необхідний для підтримки масштабного відновлення України», – зазначив Лотсма. – Маючи значний досвід в управлінні та переробці відходів від руйнувань, а також потужний оперативний потенціал і партнерства на місцях, ПРООН має всі можливості, аби поєднати світові інновації із місцевими потребами України. Разом така співпраця здатна не лише прискорити відбудову країни, а й сприяти створенню спільних цінностей та просувати інновації далеко за межами України».У межах цієї співпраці внесок ПРООН зосереджуватиметься на її експертизі у сфері управління відходами від руйнувань, реалізації проєктів на місцях та операційній підтримці, доповнюючи мандат ЮНІДО у сфері промислового розвитку та передачі технологій.У межах співпраці між ЮНІДО, ПРООН та Tagawa Shikkui Labs, ПРООН в Україні підтримуватиме реалізацію проєкту на місцях, забезпечуючи доступ до об'єктів з переробки відходів від руйнувань, а також допомагатиме зі збором зразків та процедурами експорту до Японії. Організація також надаватиме дані та аналітику щодо складу відходів від руйнувань, допоможе забезпечити відповідність національним регуляторним документам (зокрема у сфері охорони праці та здоров'я), а також сприятиме навчанню, роботі з громадськістю та розвитку потенціалу.Шімон Юкіхіра, президент компанії Tagawa Shikkui Labs, зазначив: «Для нас велика честь співпрацювати з ЮНІДО та ПРООН, впроваджуючи технологію LIMIX задля сталого відновлення України. Допомагаючи перетворювати відходи від руйнувань на низьковуглецеву будівельну плитку, ми прагнемо зробити свій внесок у циркулярну економіку та зелену промислову відбудову», — сказав він.Наразі компанія Tagawa Shikkui Labs готує техніко-економічне обґрунтування в Україні з метою оцінки технічної, екологічної та комерційної доцільності виробництва вуглецево-нейтральної інтер'єрної плитки з відходів від руйнувань в Україні за технологією LIMIX.Також існує потенціал для розбудови в Україні експортної галузі, орієнтованої на екологічно свідомі ринки Європи та світу.Для отримання додаткової інформації про техніко-економічне обґрунтування проєкту, будь ласка, відвідайте сайт
Екологічна плитка для сталого відновлення | ЮНІДО Про ЮНІДО:ЮНІДО, як спеціалізована агенція Організації Об'єднаних Націй, що сприяє промисловому розвитку задля скорочення бідності, інклюзивної глобалізації та екологічної стійкості, має на меті підтримати країни, що розвиваються, та країни із перехідною економікою на шляху до інклюзивного та сталого промислового розвитку. Це досягається шляхом створення умов для загального процвітання, підвищення економічної конкурентоспроможності, захисту довкілля, а також зміцнення знань та інституцій.Уряд України та ЮНІДО спільно розробили та запустили Програму ЮНІДО із зеленого промислового відновлення України (2024-2028), яка є рамковою основою підтримки промислового відновлення України. У межах цієї програми ЮНІДО просуває стратегічний та комплексний підхід до відбудови промисловості, зосереджений на створенні можливостей для людей, розвитку зеленої економіки, підтримці бізнесу та залученні інвестицій.Про ПРООНПрограма розвитку Організації Об’єднаних Націй працює у близько 170 країнах і територіях, допомагаючи долати бідність, боротися з нерівністю та зміцнювати стійкість задля сталого прогресу. Як агентство ООН із питань розвитку, ПРООН підтримує країни у досягненні Цілей сталого розвитку.В Україні ПРООН зосереджує свою діяльність на сталому відновленні та довгостроковому розвитку, водночас долаючи нагальні виклики, спричинені війною, що триває. Ініціативи організації з управління відходами від руйнувань вже допомогли вивезти та відсортувати понад 1 мільйон тонн таких відходів, що сприяє безпечній відбудові та поверненню громад.Про компанію Tagawa Shikkui Labs:Компанія Tagawa Shikkui Labs розробила технологію LIMIX — запатентований низьковуглецевий метод виробництва матеріалів на основі вапна без використання випалювання. Ця технологія дозволяє перетворювати будівельне сміття та відходи від знесення на високоефективну плитку та інші будівельні матеріали, підтримуючи принципи циркулярної економіки та низьковуглецевої відбудови.Для отримання додаткової інформації, будь ласка, звертайтеся до:Максим Кицюк, Національний комунікаційний експерт, Тимчасовий програмний офіс ЮНІДО в Україні, m.kytsiuk@unido.org Мізухо Йокой, Програмної менеджерки ПРООН, mizuho.yokoi@undp.orgБенджі Ченга, менеджера відділу закордонної діяльності, yunchi@shirokabe.co.jp
Екологічна плитка для сталого відновлення | ЮНІДО Про ЮНІДО:ЮНІДО, як спеціалізована агенція Організації Об'єднаних Націй, що сприяє промисловому розвитку задля скорочення бідності, інклюзивної глобалізації та екологічної стійкості, має на меті підтримати країни, що розвиваються, та країни із перехідною економікою на шляху до інклюзивного та сталого промислового розвитку. Це досягається шляхом створення умов для загального процвітання, підвищення економічної конкурентоспроможності, захисту довкілля, а також зміцнення знань та інституцій.Уряд України та ЮНІДО спільно розробили та запустили Програму ЮНІДО із зеленого промислового відновлення України (2024-2028), яка є рамковою основою підтримки промислового відновлення України. У межах цієї програми ЮНІДО просуває стратегічний та комплексний підхід до відбудови промисловості, зосереджений на створенні можливостей для людей, розвитку зеленої економіки, підтримці бізнесу та залученні інвестицій.Про ПРООНПрограма розвитку Організації Об’єднаних Націй працює у близько 170 країнах і територіях, допомагаючи долати бідність, боротися з нерівністю та зміцнювати стійкість задля сталого прогресу. Як агентство ООН із питань розвитку, ПРООН підтримує країни у досягненні Цілей сталого розвитку.В Україні ПРООН зосереджує свою діяльність на сталому відновленні та довгостроковому розвитку, водночас долаючи нагальні виклики, спричинені війною, що триває. Ініціативи організації з управління відходами від руйнувань вже допомогли вивезти та відсортувати понад 1 мільйон тонн таких відходів, що сприяє безпечній відбудові та поверненню громад.Про компанію Tagawa Shikkui Labs:Компанія Tagawa Shikkui Labs розробила технологію LIMIX — запатентований низьковуглецевий метод виробництва матеріалів на основі вапна без використання випалювання. Ця технологія дозволяє перетворювати будівельне сміття та відходи від знесення на високоефективну плитку та інші будівельні матеріали, підтримуючи принципи циркулярної економіки та низьковуглецевої відбудови.Для отримання додаткової інформації, будь ласка, звертайтеся до:Максим Кицюк, Національний комунікаційний експерт, Тимчасовий програмний офіс ЮНІДО в Україні, m.kytsiuk@unido.org Мізухо Йокой, Програмної менеджерки ПРООН, mizuho.yokoi@undp.orgБенджі Ченга, менеджера відділу закордонної діяльності, yunchi@shirokabe.co.jp
1 of 5
Пресреліз
05 травня 2026
Цифрові ризики: новий звіт окреслює критичні вразливості глобальних взаємопов’язаних систем
Женева, 5 травня 2026 року - Чи готові ми до того, що сонячні бурі, пошкодження підводних кабелів, збої в роботі супутників та екстремальні погодні явища можуть порушити функціонування комунікаційних мереж і потенційно спровокувати «цифрову пандемію»?Новий звіт «Коли цифрові системи дають збій: приховані ризики нашого цифрового світу» описує сценарії ризиків на суходолі, у морі та в космосі, аналізує вразливість взаємопов’язаних цифрових систем і пропонує дорожню карту для підвищення готовності до таких загроз.Експерти Міжнародного союзом електрозв’язку (ITU), Управлінням ООН зі зменшення ризику стихійних лих (UNDRR) та Sciences Po, закликають країни до скоординованих дій для посилення цифрової стійкості та захисту життєво важливих послуг, зокрема у сферах охорони здоров’я, фінансів і реагування на надзвичайні ситуації.«Стійкість має бути закладена в саму основу технологій, від яких ми залежимо», - зазначила Дорін Богдан-Мартін, Генеральна секретарка ITU. «Цей звіт закликає нас враховувати системний характер ризиків і переосмислити підходи до захисту систем, які з’єднують людство та розширюють його можливості».«Оскільки наше суспільство дедалі більше залежать від цифрових технологій, збої, спричинені катастрофами, можуть поширюватися між системами й через кордони, призводячи до масштабних і потенційно катастрофічних наслідків», - заявив Камал Кішор, Спеціальний представник Генерального секретаря ООН зі зменшення ризику стихійних лих та очільник UNDRR. «Ми маємо планувати, будувати й підтримувати цифрову інфраструктуру з урахуванням системних ризиків уже сьогодні й у майбутньому. Цифрова інфраструктура має бути стійкою інфраструктурою».Ризики цифрової залежностіЦифрові технології докорінно змінили те, як ми живемо, спілкуємося та працюємо. Водночас наша дедалі більша залежність від цих систем породжує ризики, які часто залишаються поза увагою.Потужна сонячна буря може вивести з ладу супутники, порушити роботу навігаційних систем і дестабілізувати енергетичні мережі, а відновлення після таких наслідків може тривати місяцями. Екстремальні температури здатні перевантажити дата-центри, спричинивши перебої в роботі мобільного зв’язку, а також збої в системах охорони здоров’я та фінансових транзакціях. Водночас землетруси або інші природні небезпеки можуть пошкодити критично важливі інтернет-з’єднання, уповільнити бізнес-процеси й залишити цілі країни без доступу до мережі на тижні.Кожен із цих сценаріїв окремо може здаватися ізольованим, малоймовірним та недостатньо тривожним, щоб спонукати до своєчасної глобальної реакції. Однак цифрові вразливості є реальними, а неочікувані інциденти неминуче відбуватимуться.У звіті також наголошується на ще одній вразливості: суспільство стало залежним від цифрових систем, не зберігши достатнього рівня аналогових навичок і не забезпечивши належних резервних рішень. Коли масштабні системи виходять з ладу, офлайн-альтернативи вже не завжди доступні.«Протидія системним ризикам вимагає виходити за межі роботи лише з даними та діяти міждисциплінарно», - зазначила Аранча Гонсалес, деканка Паризької школи міжнародних відносин Sciences Po. «Цей звіт демонструє, як політики, засновані на доказах, можуть допомогти нам зміцнювати стійкість у дедалі більш взаємопов’язаному світі».Від знань до дійЗвіт закликає світових лідерів, приватний сектор і громадянське суспільство діяти вже зараз, щоб не допустити перетворення цих ризиків на «цифрову пандемію». Автори наголошують на необхідності глобальної відданості спільній меті та скоординованих дій.Для захисту критично важливої цифрової інфраструктури автори пропонують зосередитися на шести пріоритетах:Поглиблювати знання: виявляти вразливості, картографувати міжсекторальні залежності, розробляти моделі потенційних ланцюгових реакцій і зберігати аналогові навички.Модернізувати управління ризиками: розглядати ненавмисні цифрові збої як один із ключових ризиків, оновлюючи нормативно-правові рамки, підходи до зменшення ризику катастроф і відповідні стимули.Посилювати стандарти та планування: створювати надійні резервні системи й проводити спільне багатосекторальне сценарне планування.Покращувати координацію щодо критичних ризиків: завчасно координувати дії у зв’язку з ризиками високого впливу, пов’язаними з космічною погодою, підводними кабелями, супутниками та дата-центрами.Розбудовувати суспільну стійкість: допомагати громадам і організаціям витримувати цифрові збої та відновлюватися після них шляхом розвитку адаптивних спроможностей.Сприяти довірі та співпраці: розвивати потенціал, об’єднувати зацікавлені сторони та формувати спільне розуміння й відповідальність між секторами та країнами.Висновки звіту стали результатом спільної роботи експертів із 12 країн, які представляли національні органи влади, приватний сектор, академічну спільноту та міжнародні організації.Про ITUМіжнародний союз електрозв’язку (ITU) - спеціалізована установа Організації Об’єднаних Націй у сфері цифрових технологій, що сприяє інноваціям в інтересах людей і планети. До ITU входять 194 держави-члени, а також понад 1 000 компаній, університетів, організацій громадянського суспільства та міжнародних і регіональних організацій.Заснований у 1865 році, ITU координує глобальне використання радіочастотного спектра та супутникових орбіт, розробляє міжнародні технологічні стандарти, сприяє універсальному доступу до зв’язку й цифрових послуг, а також допомагає забезпечити, щоб перевагами сталої цифрової трансформації могли користуватися всі, зокрема найвіддаленіші громади.Від штучного інтелекту до квантових технологій, від супутників і підводних кабелів до передових мобільних та бездротових широкосмугових мереж — ITU прагне з’єднувати світ і простір за його межами.Про UNDRRУправління ООН зі зменшення ризику стихійних лих (UNDRR) є провідною структурою Організації Об’єднаних Націй у сфері зменшення ризику катастроф. UNDRR забезпечує лідерство, експертизу та інструменти, які допомагають країнам розуміти ризики катастроф і діяти до того, як ці ризики переростуть у катастрофи.Діяльність UNDRR ґрунтується на Сендайській рамковій програмі зі зменшення ризику стихійних лих на 2015–2030 роки, метою якої є суттєве скорочення ризику катастроф і пов’язаних із ними втрат до 2030 року.Про Паризьку школу міжнародних відносин Sciences PoПаризька школа міжнародних відносин Sciences Po (PSIA) є однією з провідних світових шкіл міжнародних відносин, що готує майбутніх лідерів до розуміння та формування відповідей на складні глобальні виклики.Завдяки різноманітній студентській спільноті, яка об’єднує представників понад 110 національностей, а також програмам, що поєднують академічну досконалість із практичним досвідом, PSIA готує випускників до кар’єри в дипломатії, державному управлінні, міжнародних організаціях і приватному секторі.У межах PSIA Інноваційний хаб технологій і глобальних справ слугує платформою для розвитку міждисциплінарної співпраці на перетині технологій і міжнародних відносин. Хаб прискорює реалізацію інноваційних проєктів і сприяє діалогу між політиками, представниками індустрії, академічної спільноти та громадянського суспільства для розв’язання ключових глобальних викликів — від демократії та безпеки до економічного розвитку — одночасно просуваючи відповідальне й інклюзивне врядування новітніми технологіями.Контакти для медіа:Aurore Bourdin, Співробітниця зі зв’язків із медіа, Міжнародний союз електрозв’язку, Телефон пресслужби: +41 22 730 5192, Електронна пошта: pressinfo@itu.intOmar Amach, Співробітник з питань громадської інформації, UNDRR, Електронна пошта: undrrcomms@un.org, Constance Bommelaer de Leusse, Інноваційний хаб технологій і глобальних справ, Паризька школа міжнародних відносин Sciences Po, Телефон: +33 6 62 17 31 86, Електронна пошта: constance.deleusse@sciencespo.fr
1 of 5
Пресреліз
30 квітня 2026
На майданчику Васильківського професійного коледжу стартували підготовчі роботи: проєктом за фінансування Республіки Корея керує ЮНОПС
Сьогодні розпочалися підготовчі роботи в межах відбудови Васильківського професійного коледжу. Проєктом керує ЮНОПС за фінансування Корейського агентства з міжнародного співробітництва (KOICA).З цієї нагоди відбувся захід за участю міністра освіти і науки України Оксена Лісового, Надзвичайного і Повноважного Посла Республіки Корея в Україні Пака Кічанга, а також представників місцевої влади і органів місцевого самоврядування.Попередню будівлю коледжу було зруйновано внаслідок ракетного удару в лютому 2022 року. ЮНОПС і КОІСА об'єднали зусилля, аби збудувати новий чотириповерховий корпус на заміну попередньому.«Професійна освіта має ключове значення для відбудови країни, адже саме тут готують фахівців і фахівчинь для критично важливих галузей економіки. Дякую Республіці Корея та міжнародним партнерам за підтримку цього напряму. Сьогодні ми вперше за понад 30 років реалізуємо системну реформу профосвіти і водночас суттєво інвестуємо в її оновлення. Уже модернізуються майстерні в приблизно 200 закладах професійної та фахової передвищої освіти, і триває відбір ще 100 коледжів для оновлення у 2026 році. Підтримка партнерів у цьому процесі має важливе значення — дає змогу розширювати ці зміни та робити їх системними», — зазначив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.Залучений ЮНОПС підрядник розпочав виконання робіт підготовчого етапу, що є першим кроком до побудови нового закладу. Він передбачає перенесення теплових мереж, водопостачання та каналізації, а також планування території. Роботи дадуть змогу підготувати майданчик до основного будівництва, яке заплановано на 2027 рік. Проєкт узгоджується з Національним планом відновлення України та Національною економічною стратегією до 2030 року, що наголошують на ролі професійно-технічної освіти як ключового фактора економічного відновлення.«Будівництво нового корпусу для професійно-технічного навчання Васильківського професійного коледжу символізує міцну дружбу та солідарність між Кореєю та Україною. Спираючись на власний досвід післявоєнної відбудови, Корея переконана, що кваліфіковані працівники відіграють ключову роль у відновленні та розвитку економіки, і як і раніше прагне підтримувати підготовку майбутніх кадрів України», — зазначив Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Корея в Україні Пак Кічанг.
1 of 5