Нове
Пресреліз
28 червня 2024
МИРНІ МЕШКАНЦІ ПРОДОВЖУЮТЬ ПОТЕРПАТИ ВІД ЩОДЕННИХ БЕЗПЕРЕРВНИХ УДАРІВ
Дізнатися більше
Пресреліз
26 червня 2024
Міжнародний день на підтримку жертв катувань
Дізнатися більше
Пресреліз
13 червня 2024
У Берліні МОМ та міжнародна спільнота зобов'язалися підтримувати відновлення України
Дізнатися більше
Нове
Публікація
15 квітня 2024
Річний звіт про результати діяльності у сфері відновлення - за 2023 рік
- Вступне слово Координаторки системи ООН в Україні - На третьому році повномасштабного російського
вторгнення, лихо війни продовжує завдавати невимовні
страждання та горе народу України. Вторгнення, яке
є грубим порушенням Статуту ООН і міжнародного
права, призвело до загибелі та поранення тисяч мирних
жителів, масового руйнування об’єктів інфраструктури,
зокрема сотень тисяч будинків, лікарень і шкіл, і глибоко
травмувало людей, незалежно від близькості до лінії
фронту. Війна підірвала українську економіку, звівши
нанівець здобутки у сфері розвитку, досягнуті за останні
роки, і призвела до зубожіння майже 25% населення.Народ України бере на себе надскладне завдання
відновлення після руйнувань, спричинених вторгненням.
З надзвичайною та надихаючою рішучістю, незалежно
від того, чи знаходяться вони поблизу лінії фронту
чи в громадах, де знайшли безпечний прихисток,
українці підтримують один одного, щоб забезпечити
функціонування громад, роботу невеликих магазинів,
ремонт і відбудову шкіл з облаштуванням укриттів,
щоб діти могли відвідувати школу, реконструкцію
лікарень і поліклінік, ремонт доріг і мостів, розмінування
сільськогосподарських угідь і об’єктів критичної та
соціальної інфраструктури.Організація Об’єднаних Націй, гуманітарна спільнота
та наші партнери з розвитку продовжують безупинну
роботу для забезпечення того, щоб люди, які пережили
жахи війни, отримували допомогу, необхідну для
задоволення їхніх найнагальніших потреб, а також
щоб створити умови для їх відновлення. У 2023 році
понад 11 мільйонів людей отримали життєво необхідну
гуманітарну допомогу. Це стало можливим завдяки
зусиллям понад 500 організацій, – майже 70% із них
українські НУО, – нашій тісній співпраці з органами влади
та своєчасній підтримці з боку донорів.Ми також масштабували зусилля з підтримки
відновлення, впроваджуючи дедалі більше заходів,
які пропонують людям довгострокові рішення та
забезпечують можливості знову стати на ноги. ООН
зробила значний внесок у шлях України до процвітаючого
майбутнього, надаючи підтримку у забезпеченні
ефективного збору та аналізу даних для визначення
пріоритетів відновлення, включно з Третьою швидкою
оцінкою завданої шкоди та потреб на відновлення
(RDNA) й Звітом «Оцінка потреб після катастрофи на
греблі Каховської ГЕС» (PDNA), створенням платформ
для залучення громад до прийняття рішень та форумів
для об’єднання Уряду, донорів та громадянського
суспільства, підтримкою малого бізнесу, ремонтом
об’єктів життєво важливої інфраструктури, сприянням
розмінуванню і багатьма іншими заходами.Організація Об’єднаних Націй – 3000 наших співробітників
і 24 агенції – сповнена рішучості продовжувати
підтримувати пріоритети Уряду у процесі відновлення
шляхом забезпечення інвестицій в громади, людський
капітал і національні системи в Україні, а також того,
щоб в процесі відновлення були враховані особливі
потреби жінок, осіб з інвалідністю та маргіналізованих
верств населення.Незважаючи на досягнутий прогрес, цих зусиль
недостатньо, щоб припинити страждання та ліквідувати
руйнівні наслідки вторгнення Росії в Україну. Світ і
міжнародна спільнота не можуть прийняти війну як
нову реальність. Жити під постійними обстрілами,
з постійним відчуттям страху – ненормально. Тому
війна як стан існування людей в Україні не повинна
бути нормалізована. Ми повинні докладати всіх зусиль
для встановлення справедливого миру відповідно
до Статуту ООН.r.
Деніз Браун
Координаторка системи ООН в Україні
вторгнення, лихо війни продовжує завдавати невимовні
страждання та горе народу України. Вторгнення, яке
є грубим порушенням Статуту ООН і міжнародного
права, призвело до загибелі та поранення тисяч мирних
жителів, масового руйнування об’єктів інфраструктури,
зокрема сотень тисяч будинків, лікарень і шкіл, і глибоко
травмувало людей, незалежно від близькості до лінії
фронту. Війна підірвала українську економіку, звівши
нанівець здобутки у сфері розвитку, досягнуті за останні
роки, і призвела до зубожіння майже 25% населення.Народ України бере на себе надскладне завдання
відновлення після руйнувань, спричинених вторгненням.
З надзвичайною та надихаючою рішучістю, незалежно
від того, чи знаходяться вони поблизу лінії фронту
чи в громадах, де знайшли безпечний прихисток,
українці підтримують один одного, щоб забезпечити
функціонування громад, роботу невеликих магазинів,
ремонт і відбудову шкіл з облаштуванням укриттів,
щоб діти могли відвідувати школу, реконструкцію
лікарень і поліклінік, ремонт доріг і мостів, розмінування
сільськогосподарських угідь і об’єктів критичної та
соціальної інфраструктури.Організація Об’єднаних Націй, гуманітарна спільнота
та наші партнери з розвитку продовжують безупинну
роботу для забезпечення того, щоб люди, які пережили
жахи війни, отримували допомогу, необхідну для
задоволення їхніх найнагальніших потреб, а також
щоб створити умови для їх відновлення. У 2023 році
понад 11 мільйонів людей отримали життєво необхідну
гуманітарну допомогу. Це стало можливим завдяки
зусиллям понад 500 організацій, – майже 70% із них
українські НУО, – нашій тісній співпраці з органами влади
та своєчасній підтримці з боку донорів.Ми також масштабували зусилля з підтримки
відновлення, впроваджуючи дедалі більше заходів,
які пропонують людям довгострокові рішення та
забезпечують можливості знову стати на ноги. ООН
зробила значний внесок у шлях України до процвітаючого
майбутнього, надаючи підтримку у забезпеченні
ефективного збору та аналізу даних для визначення
пріоритетів відновлення, включно з Третьою швидкою
оцінкою завданої шкоди та потреб на відновлення
(RDNA) й Звітом «Оцінка потреб після катастрофи на
греблі Каховської ГЕС» (PDNA), створенням платформ
для залучення громад до прийняття рішень та форумів
для об’єднання Уряду, донорів та громадянського
суспільства, підтримкою малого бізнесу, ремонтом
об’єктів життєво важливої інфраструктури, сприянням
розмінуванню і багатьма іншими заходами.Організація Об’єднаних Націй – 3000 наших співробітників
і 24 агенції – сповнена рішучості продовжувати
підтримувати пріоритети Уряду у процесі відновлення
шляхом забезпечення інвестицій в громади, людський
капітал і національні системи в Україні, а також того,
щоб в процесі відновлення були враховані особливі
потреби жінок, осіб з інвалідністю та маргіналізованих
верств населення.Незважаючи на досягнутий прогрес, цих зусиль
недостатньо, щоб припинити страждання та ліквідувати
руйнівні наслідки вторгнення Росії в Україну. Світ і
міжнародна спільнота не можуть прийняти війну як
нову реальність. Жити під постійними обстрілами,
з постійним відчуттям страху – ненормально. Тому
війна як стан існування людей в Україні не повинна
бути нормалізована. Ми повинні докладати всіх зусиль
для встановлення справедливого миру відповідно
до Статуту ООН.r.
Деніз Браун
Координаторка системи ООН в Україні
1 of 5
![Cover of the Annual Report](/sites/default/files/styles/featured_content/public/2024-04/UN_report_2024.png?itok=bU2dnqLu)
Пресреліз
08 березня 2024
Звернення Координаторки системи ООН в Україні Деніз Браун з приводу Міжнародного жіночого дня
ВОНИ НАДИХАЮТЬ МЕНЕЖінки України, їхня рішучість по-справжньому надихають і підбадьорюють мене з того дня, як я приїхала до цієї країни.У кожній з моїх численних подорожей Україною, чи то до понівеченою війною громади поблизу лінії фронту, чи до міста в західній частині країни, де шукали притулку люди, що рятувалися від жахіть вторгнення Російської Федерації, я бачу і чую історії про рішучість, надію і солідарність, та лідерство сильних українських жінок. Я є свідком того, що жінки в Україні, на всіх рівнях, відмовляються здаватися і невпинно працюють задля кращого майбутнього своєї країни.Мене надихають жінки на керівних посадах, як у центральному уряді, так і на місцевому рівні, як, наприклад, жінки, яких я зустрічала у прифронтових містах, таких як Херсон, Милове чи Оріхів, котрі не шкодують зусиль й долають величезні труднощі, аби принести хоча б якесь полегшення своїм пошматованим війною громадам. Мене мотивує те, що жінки є основою гуманітарного реагування і працюють не покладаючи рук, щоб допомогти своїм громадам, що опинилися в екстремальних умовах, як, наприклад, лікарка, з якою я познайомилася в Сіверську на Донеччині. Незважаючи на всі ризики, вона вирішила залишитися там боячись не бомб і ракет, а того, що людям у її громаді було б неможливо отримати доступ до медичної допомоги якби вона виїхала. Я зустріла багато матерів, яким довелося навчитися підтримувати своїх дітей, котрі більше не могли ходити до школи, і водночас зі співчуттям піклуватися про хворих, людей з інвалідністю, літнього віку та заповнювати прогалини у соціальній системі, масово зруйнованій війною.У Краматорську, Харкові та Ужгороді я зустріла стільки енергійних та натхненних жінок, які очолюють організації та рухи, що відстоюють права народу України і прагнуть, щоб ніхто не залишився осторонь, особливо найбільш вразливі верстви населення, включаючи людей з інвалідністю, ромів та ЛГБТК+ спільноту.І знову ж таки, вони приймають ці масштабні виклики у той час, коли стикаються з високим рівнем безробіття, великим і стійким розривом в оплаті праці чоловіків і жінок, підвищеним ризиком гендерно зумовленого насильства та перешкодами в доступі до основних послуг.Жінки так само важливі за столами прийняття рішень, як і на передовій у своїх громадах. Саме тому ООН прагне продовжувати докладати зусиль для їхньої підтримки та створювати платформи на різних рівнях, щоб жінки відігравали провідну роль в економічному та соціальному відновленні України.
1 of 5
Звернення
17 лютого 2024
Виступ Координаторки системи ООН в Україні Деніз Браун на презентації третьої «Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення»
Я стояла на цьому самому місці минулого року, коли ми представляли другу RDNA, з цими самими особами, Прем’єр-Міністром України, Європейським Союзом і Світовим банком.
Я думала сьогодні вранці про те, що я тоді казала. Тоді я підкреслила, що ніхто не хоче жити у колективному центрі. Люди хочуть повернутися додому, жити у своїх громадах, відправляти дітей до школи, швидко отримувати медичну допомогу, ходити вулицею на ринок. А найголовніше – жити без страху і психологічних травм, які спричиняє війна.
Те, що я сказала рік тому, вірно й сьогодні, і ми бачимо це щодня: українці рішуче налаштовані повернутися до свого довоєнного життя, з поглядом, спрямованим у майбутнє.
Це – великий виклик для 4,5 мільйона внутрішньо переміщених осіб в Україні та 5,9 мільйона людей, які виїхали через кордони в пошуках безпеки та прихистку в Європі.
Ракетні удари по громадах уздовж лінії фронту й далі, як ми бачили сьогодні вранці, зокрема й тут, у Києві, майже щодня роблять це відновлення викликом. Реальність така – і я бачу це весь час – що переміщення та колективні центри залишаються нещасливою дійсністю для мільйонів українців. Лікарні, школи та порти продовжують піддаватися атакам, зазнавати пошкоджень і руйнувань.
А найбільш жахливим, на мою думку, є те, що цивільних осіб, зокрема й дітей, убивають, ранять і калічать, що ми знов побачили вчора у Донецькій області.
Я знаю, що у RDNA3 це зазначено – ООН зробила свій внесок, діє чудове партнерство з Урядом, Європейським Союзом і Світовим банком – і я також знаю це за результатами своїх поїздок усією країною на даний момент – і це також є у звіті, але ще не згадувалося – гуманітарна допомога та відновлення повинні будуть співіснувати ще довгий час. І наше завдання – зв’язати одне з другим.
Гуманітарна допомога залишається рятівним кругом для мільйонів українців, які через війну, як я вже багато разів говорила, не можуть поїхати додому або які залишаються вдома у прифронтових населених пунктах, тому що в іншому місці їхнє життя не має сенсу. Як я дуже багато разів чула від цих людей, попри їхні щоденні труднощі їхнє життя має ціль, їхнє життя має гідність, яким би важким воно не було.
Я дуже хочу наголосити, що Уряд, Організація Об’єднаних Націй, міжнародні й національні НУО, місцеві волонтери, регіональні та місцеві органи влади – всі ми створили величезну мережу, що дозволяє нам реагувати, коли ракета влучає у громаду, надавати повсякденну підтримку переміщеним, особам з інвалідністю… І у звіті ви почуєте, що з того моменту, коли ми презентували RDNA2, кількість осіб з інвалідністю у країні зросла більш ніж на 7 відсотків. Ми підтримуємо і літніх людей. Отже, ця мережа надає необхідну допомогу.
У Білозерці, де я була десь 10 днів тому, та у Херсоні, де я була минулого понеділка, люди продовжують залежати від цієї допомоги. Отже, реальність така, що гуманітарній допомозі та відновленню знов-таки доводиться співіснувати.
І я дуже хочу подякувати донорам, тому що ваша підтримка дозволила нам разом у 2023 році надати допомогу 11 мільйонам людей.
Проте, який ще життєво важливий крок, крім гуманітарної допомоги, слід зробити, де можливо?
Для ООН – і ви дійсно побачите це у цьогорічному звіті – головним напрямом є відновлення громад.
В Ізюмі, у Миколаєві, у Сумах, за межами Києва в Іванкові люди та влада зараз мають хороші можливості, існують умови для того, щоб виходити за рамки гуманітарної допомоги та повертати собі своє життя.
На основі лідерства місцевої влади, на основі визначених громадами пріоритетів, участі громадянського суспільства, залучення жінок – не просто залучення жінок, а залучення їх як тих, хто ухвалює рішення, осіб з інвалідністю – кількість яких знов-таки зросла – і спільнот меншин, таких як рома – я минулого тижня була в Ужгороді та провела деякий час із ними – отже, за наявності умов, зокрема безпеки, відновлення відбувається.
Надання соціальних послуг відновлюється; школи будуються з бункерами – ми чули, що 90 відсотків дітей записані до шкіл, не обов’язково відвідують школи, але записані до них; лікарні та поліклініки відбудовуються; сільськогосподарські землі та об’єкти критичної соціальної інфраструктури розміновуються; знов відкриваються малі підприємства, причому багатьма з них володіють жінки.
Це доведеться робити поетапно, громада за громадою. І цифри, наведені в цьому звіті, як ви почуєте й побачите, коли ми проведемо презентацію, є дуже великими, трохи приголомшливими.
Проте, відновлення дійсно відбуватиметься у цих громадах.
Я думала про Миколаїв. Коли я у вересні 2022 року вперше побувала там, у місті не було електрики, вода на смак була як сіль, а більшість людей виїхали. Я була там на минулих вихідних, і це – місто, в якому зараз можна жити, й люди повернулися.
RDNA3 – це документ, у якому зафіксовано шкоду та потреби, які обумовлюють визначення національних пріоритетів і фінансових механізмів. Проте, у цьогорічному звіті ми зосереджуємося також на відновленні та людському капіталі.
За цими цифрами стоїть критично важлива необхідність забезпечити, щоб Україна мала людей із потрібними навичками та здатністю повернути назад своє життя й відновити – у всій країні, а не тільки в якійсь її частині – те, що було втрачено.
Хочу закінчити словами про те, що у війні б’ється народ України.
Вплив війни щодня відчуває на собі народ України.
І відновлення країни залежатиме від народу України – за нашої підтримки.
І хоча ми не задоволені тим, що нам доводиться скласти ще одну RDNA, як сказав Геворг, принаймні у нас є документ, який обумовить пріоритети, визначить фінансові потреби й дозволить нам, усім партнерам, націлитися на вирішення спільних завдань.
Дякую за увагу.
***
Детальнішу інформацію див. у прес-релізі.
1 of 5
Пресреліз
28 лютого 2024
Десятилітня окупація Криму Російською Федерацією супроводжується широкомасштабними правопорушеннями
В опублікованій сьогодні доповіді ММПЛУ йдеться про протиправне нав’язування Російською Федерацією кримському населенню російського громадянства, законів та інститутів в усіх сферах життя та придушування супротиву чи незгоди. Доповідь наводить приклади заходів, вжитих Російською Федерацією для обмеження громадянського простору та обмеження основоположних свобод. Ці заходи були вжиті, зокрема, щодо лідерів кримськотатарського народу, яких вона вважає незгодними з окупацією Криму чи політикою Російської Федерації.В той час, як кримським татарам, змушеним тікати з півострова після його незаконної анексії, було заборонено повертатись на батьківщину, багато росіян перебралися до Криму, вочевидь намагаючись змінити його демографічну структуру. Масштабні експропріації об’єктів державної та приватної власності проводились без компенсацій чи дотримання міжнародного права.«Впродовж останнього десятиліття ми документували кроки Російської Федерації, націлені на нав'язування Криму російської мови, культури та інституційних рамок, і водночас вживаючи заходів щодо нищення багатої культурної, мовної та релігійної спадщини півострова», — заявила голова ММПЛУ Даніель Белль.Доповідь зазначає, що протистояння зусиллям Російської Федерації зміцнити свій вплив у Криму зіткнулись із суворими репресіями проти незгодних. Особи, які протистояли чи кидали виклик окупації, постраждали від порушень прав людини, зокрема насильницьких зникнень, свавільних затримань, катувань та жорстокого поводження. ММПЛУ заявляє, що було задокументовано 104 випадки насильницьких зникнень та 55 випадків катування проукраїнських активістів, журналістів та кримських татар.Доповідь зазначає, що окупаційна влада в Криму придушувала свободу самовираження, зокрема самовираження культури та ідентичності меншин, а також серйозно обмежувала свободу віросповідання груп меншин, особливо тих, хто виступає проти офіційних наративів.«Виявлені нами факти щодо ситуації з правами людини в Криму протягом більш як десяти років російської окупації є не лише тривожними самі по собі, але й похмурим попередженням про руйнівні та довготривалі наслідки російської окупації для інших окупованих регіонів України», зазначила Белль.
1 of 5
Історія
19 лютого 2024
Гуманітарні працівники зробили все можливе, щоб допомогти Олександру
“Я не міг ходити; все тіло боліло,“ — згадує 65-річний Олександр з охопленого війною Херсона на півдні України. “Мені було вкрай складно зробити найпростіше: зробити покупки, приготувати їжу або доглянути за собою. Також мені потрібна була операція, яку неможливо було зробити в нашому місті.“У жовтні 2023 року Олександр отримав не пов’язану з війною травму, через що він майже втратив можливість ходити та потребував термінової операції з протезування колінного суглоба. Проте війна, що триває в Україні, особливо інтенсивні бойові дії на півдні та сході, призвели до перебоїв у роботі місцевих постачальників послуг, у тому числі медичних закладів та громадського транспорту. Люди з інвалідністю, травмою чи хворобою опинилися в складній ситуації. “Невпинні бойові дії в громадах поблизу лінії фронту, зокрема на сході та півдні країни, сильно вплинули на цивільну інфраструктуру та порушили роботу громадського транспорту, – говорить Євген Каплін, керівник Гуманітарної місії “Проліска“. - Соціальний транспорт – це справжній порятунок для них.“ Гуманітарна місія “Проліска“ — одна з багатьох гуманітарних організацій, які прийшли на допомогу у зруйнованих війною регіонах. Організація пропонує послуги соціального транспорту, що є справжнім порятунком для мешканців прифронтових міст та сіл. “Мені порадили звернутися до гуманітарної організації [Гуманітарної місії “Проліска“],“ — пояснює Олександр.Це направлення стало вирішальним у пошуках допомоги. І за кілька днів він уже прямував до Ужгорода на заході України, за 1 200 км від його рідного міста, щоб отримати належну медичну допомогу та підтримку.“Проліска“ надає послуги соціального транспорту з 2022 року за підтримки Гуманітарного фонду для України. Організація забезпечила Олександру всю необхідну підтримку. Так, коли йому знадобилася кров під час операції, співробітники організації без вагань здали кров."Для операції літньої людини потрібно було три донори, і я зголосився допомогти. А чому б ні? Просто по-людськи. Тим більше, що я донор з досвідом, кров почав здавати ще до повномасштабного вторгнення – тоді допомагав товаришу. І досі це роблю, бо війна," - пояснює співробітник “Проліски“ Артем Бакало.З моменту повномасштабного вторгнення Російської Федерації в лютому 2022 року гуманітарні партнери у сфері захисту надали підтримку, у тому числі щодо евакуації та соціальних перевезень, близько 1,2 мільйона людей. У 2023 році вони допомогли понад 170 000. людей, 60 % з яких склали літні люди та люди з інвалідністю.
1 of 5
![](/sites/default/files/styles/featured_content/public/2024-02/MicrosoftTeams-image%20%281%29.png?itok=k0LaHb8J)
Історія
06 червня 2024
Руйнування греблі Каховської ГЕС: рік потому
У цей день, рік тому, знищення греблі Каховської ГЕС спричинило руйнівну повінь, внаслідок якої понад 620 квадратних кілометрів території України опинились під водою. Це було, мабуть, одне з найбільш серйозних пошкоджень цивільної інфраструктури від початку російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Руйнування греблі забрало життя, змусило тисячі людей залишити домівки, призвело до того, що тисячі людей опинилися у скрутному становищі, а також до спустошення українських земель та знищення засобів до існування по обидва боки лінії фронту. Каховське водосховище, яке було основним джерелом питної води для понад 700 тис. жителів Півдня України, було зневоднене. Катастрофічні наслідки повені для довкілля триватимуть довгі роки і торкнуться не лише України.Реагування з боку ООНРеагування з боку ООН було оперативним і забезпечується досі. На жаль, відмова з боку Російської Федерації завадила ООН дістатися до людей на окупованих Росією територіях.На підконтрольних Україні територіях реагування було забезпечено з першого дня. ООН та її партнери швидко забезпечили надання людям вкрай необхідних води, продуктів харчування, медичного обслуговування, грошових коштів, захисту і транспортних послуг, охопивши майже 200 тис. людей протягом перших днів. Незважаючи на величезні труднощі, тільки в червні 2023 року ООН доставила приблизно 20 міжвідомчих конвоїв, які привезли майже 80 вантажівок життєво необхідних речей тисячам людей, які постраждали від катастрофи, на додаток до регулярної допомоги, яка окремо надається агентствами ООН і неурядовими організаціями. Частину допомоги людям, які опинилися у скрутному становищі через повінь, доставляли на човнах і вантажівках-амфібіях. Вода, продукти харчування, медична та грошова допомога людям, які постраждали від катастрофиООН і гуманітарні організації доставили близько 20 мільйонів літрів питної води в пляшках і цистернах, надали підтримку близько 70 місцевим підприємствам водопостачання для забезпечення водопостачання, буріння свердловин для видобутку води, зокрема шляхом надання насосів, кранів, водоочисних установок та резервуарів для зберігання води. Грошову допомогу отримали майже 40 тис. осіб, а в Херсонській та Миколаївській областях було роздано понад 200 тис. продуктових наборів. Пріоритетним також було забезпечення надання медичної допомоги: в постраждалих районах допомогу надавали мобільні бригади. ООН також надала медичне обладнання, зокрема набори для надання першої допомоги, набори для лікування травм, діагностичні тести та засоби для лікування гострої водянистої діареї, включаючи холеру, в обсязі, достатньому для надання медичної допомоги майже 38 тис. людей протягом трьох-шести місяців. На Херсонщині людям, чиї будинки постраждали, було надано близько 65 тис. матеріалів для проведення термінового ремонту та побутового приладдя. З перших днів катастрофи організації захисту дітей охопили понад 14 тис. людей, зокрема 7 300 дітей і понад 6 600 піклувальників, забезпечивши роботу мультидисциплінарних мобільних бригад в постраждалих районах, які надавали послуги з охорони психічного здоров’я та психосоціальну підтримку, необхідні засоби, ведення випадків захисту дітей та юридичну допомогу.Реагування продовжується для забезпечення людям можливості відновлення після цієї техногенної катастрофи Реагування з боку ООН виходить за рамки надання невідкладної допомоги та передбачає продовження надання підтримки громадам на Півдні України в процесі відновлення після чергової катастрофи, спричиненої вторгненням Росії. Зокрема йдеться про підтримку проведення Оцінки потреб після катастрофи та оцінки впливу на довкілля для підготовки заходів поточного реагування. Протягом наступних місяців ООН та її партнери відремонтували домівки сотень людей і направили близько 200 медичних працівників на Південь України для забезпечення продовження надання послуг, незважаючи на руйнування. Пріоритетом став ремонт та будівництво альтернативних джерел водопостачання; в Херсонській та Дніпропетровській областях було встановлено мобільні водоочисні споруди; м. Нікополь було надано водяні насоси, а також реалізовано заходи з метою збільшення обсягів водопостачання з Карачунівського водосховища для 600 тис. жителів Кривого Рогу.
1 of 5
Історія
30 травня 2024
Історія стійкості кількох поколінь однієї родини
“Мамо, тут щойно неподалік від нас був приліт, — почула Надія в трубку. —Але не хвилюйтеся, у нас все нормально”.На початку квітня 65-річна Надія була на вечірній службі у церкві, де молилася за мир в Україні, коли їй зателефонувала дочка.Вона зразу ж поспішила додому – вірніше, до гуртожитку в Дніпрі, який став домом для неї та її доньки та онуки рік тому, коли вони були змушені тікати з рідної Луганщини. Поспішаючи до гуртожитку, Надії найбільше хвилювалась через її 11-річну онуку Алісу, яка має інвалідність та не може вільно пересуватися. “Все наше життя триває навколо Аліси, – каже Надія зі сльозами на очах. — Ми, як могли, намагалися її втішити. Я не можу передати словами, як важко було залишити наш дім, щоб виїхати у безпечніше місце, а тепер ще й зрозуміти, що навіть тут, далеко від лінії фронту, теж небезпечно”. У гуртожитку Надія побачила рідних, які не постраждали, але сильно злякалися через удар. Лише через кілька тижнів вони змогли заспокоїтись. “Нашій родині допомогли психологи, що дуже допомогло нам відновитися від цієї останньої травми”, —пояснила Надія. Надія вдячна за підтримку, яку родина отримала від гуманітарних організацій протягом останніх місяців:“Завдяки волонтерам і гуманітарним працівникам ми змогли виїхати. А вже у Дніпрі вони допомогли нам облаштуватися, надали візок для дитини та інше необхідне. Місцева громада нас теж дуже підтримала, нам приносили продукти, одяг”.Гуманітарні організації допомогли відремонтувати приміщення, де знайшла притулок родина Надії. Але тепер його доведеться ремонтувати знову. Гуманітарні працівники оперативно доставили матеріали до цього місця тимчасового проживання, де мешкає родина Надії, щоб закрити розбиті вікна та захистити мешканців від холоду.Після удару психологи БФ “Право на захист” виїхали до МТП, щоб допомогти його мешканцям подолати пережиті шок та страхи. Зокрема, родина Надія та вона сама отримали консультації, як подолати стрес. Завдяки цьому вони змогли відновитися і знову почати сподіватися на краще. “Попри труднощі, я вірю, що колись ми зможемо повернутися до нашого дому, де зможемо жити у мирі та без страху”, – каже Надія.
1 of 5
![](/sites/default/files/styles/featured_content/public/2024-05/20240404_131230.jpg?itok=XKrbctal)
Історія
22 травня 2024
Стійкість гуманітарних співробітників під час війни, що триває в Україні
Оскільки через війну гуманітарна ситуація в Україні продовжує погіршуватися, українські гуманітарні працівники надають допомогу людям там, де гуманітарні потреби найгостріші, а умови роботи складні через небезпеку. Уже понад десять років гуманітарні працівники ризикують життям тоді, як їхні сім'ї потерпають від наслідків війни.Ірина: дбаючи про стандарти гуманітарної роботи Буковина 45-річна Ірина Чорна працює у сфері гуманітарної допомоги вже більш ніж 10 років. Її власна історія перегукується з історіями багатьох інших переселенців та постраждалих від війни людей. Вона двічі змушена була покидати свій дім — першого разу в Донецьку у 2014 році та потім знову у 2022 році в Запоріжжі. Переживши це, вона віддає всі сили гуманітарній роботі. "У 2014 році я сама отримували гуманітарну допомогу. А потім стала волонтеркою", — пригадує вона. Сьогодні Ірина відіграє провідну роль у навчанні гуманітарних працівників і команд благодійного фонду "Посмішка UA" по всій Україні. "Ми будуємо роботу наших команд відповідно до гуманітарних принципів, — пояснює вона. — Ми також дуже серйозно ставимось до навчання наших співробітників щодо безпеки. Через ситуацію в країні щоразу, як ми розпочинаємо гуманітарний проєкт в Україні, насамперед турбуємось про життя наших співробітників". З початку цього року, за даним Управління ООН з координації гуманітарних справ, в країні повідомлялось про понад 30 інцидентів, пов’язаних із впливом бойових дій на гуманітарних співробітників, гуманітарні приміщення та транспортні засоби. Принаймні 3 гуманітарних працівників загинули та 11 отримали поранення. Попри всі складнощі, можливість провести час з родиною та задоволення від роботи дають Ірині заспокоєння і розраду. "Я знаю, що обрала правильний шлях у житті, — каже вона. — Разом із колегами ми відкрили понад 50 сприятливих для дітей просторів, де отримують допомогу діти по всій Україні. Вдячність, яку я бачу в очах дітей, дає мені сили та натхнення продовжувати".Оксана: стійкість попри особисту трагедію Харківщина Оксана, співробітниця Гуманітарної місії "Проліска", пережила особистий біль, коли цього січня її будинок постраждав від ракетного удару. Коли вона пригадує ці жахливі моменти, Оксану переповнюють емоції: "Мені було дуже складно після удару: стільки болю та гніву. Через три місяці після обстрілу ми з родиною продовжуємо ремонтувати будинок, щоб встигнути до зими". Відбудовуючи власний дім, вона продовжує самовіддано надавати гуманітарну допомогу людям. "Я зараз краще розумію з чим стикають у таких жахливих обставинах інші. У багатьох ситуація набагато складніша, ніж моя, — каже вона. — Дуже тяжко приходити в себе, але в мене гарна родина, у мене багато домашніх улюбленців — коти та собаки, і нещодавно я взяла ще одного, — це все мені дуже допомагає".Дмитро: з турботою про добробут співробітниківДонеччина"Як керівник гуманітарної організації, я маю забезпечити, щоби кожний із наших працівників мав сили для продовження роботи" . 31-річний Дмитро Мишенін очолює благодійний фонд "Янголи спасіння", який був заснований два роки тому й зараз налічує 348 співробітників, багато з яких працюють поблизу лінії фронту"З такою великою кількістю працівників ми намагаємося турбуватися про добробут кожного нашого співробітника, — каже Дмитро, який сам розпочинав як волонтер у 2014 році. — У нашій команді є штатні співробітники-психологи, консультанти, загалом 18 фахівців, які проводять тренінги, консультації для наших працівників. Найбільша складність у нашій роботі — це постійні обстріли, авіаудари, блекаути". Самому Дмитру дає сили та підтримка, яку його організація надає постраждалим від війни людям: "Коли я зміг допомогти людям, я відчуваю радість та полегшення". Ганна: долаючи щоденні виклики Миколаївщина "Усі люди сподіваються, що їх не залишать у біді". Ганна, юристка, яка стала гуманітарною працівницею, очолює регіональну команду БФ "Право на захист" на Миколаївщині, Одещині та Херсонщині для допомоги переселенцям і постраждалим від війни людям.Вона визнає, що гуманітарні працівники щодня стикаються зі стресом, втомою та вигоранням. "Внутрішній ресурс людини не безмежний, — каже вона. — Дуже часто гуманітарні працівники працюють на межі своїх спроможностей, щоб допомогти постраждалим".Вона каже, що сама інколи нехтує власним добробутом, коли йдеться про кричущі порушення прав людини. Але вона вважає, що ці виклики також допомагають їй рости професійно та особистісно. Команда Ганні регулярно працює з психологами, щоб розуміти, як долати ці складнощі. "Інколи просто серце крається, — каже вона. — Так, наприклад, коли колега прийшов допомагати постраждалим від обстрілу, хоча під час атаки загинули його родичі". Попри ці жахливі наслідки війни Ганна надихається своєю командою та тим, що вони роблять для постраждалих. "Усі люди сподіваються, що їх не залишать у біді, і я рада, що можу поділитися своїми силами та допомогти вразливим людям", — каже вона. Людмила: змінювати життя людей на краще попри виклики Сумщина"Те, що моя робота змінює життя людей на краще, дає мені силу та натхнення". 37-річна Людмила приєдналась до БФ "Рокада" на Сумщині, коли розпочалося повномасштабне вторгнення. "Я просто не могла пройти повз, бачачи страждання людей навколо", — каже вона. Як і в багатьох інших регіонах України, ситуація на Сумщині складна та непевна. "Люди тікають від постійних обстрілів і часто приїжджають у тому, що було, — пояснює Людмила. — У них немає найнеобхіднішого, наприклад, посуду або ліків".Робота дуже напружена, а гуманітарні працівники повинні вислухати людей і знайти найкращі рішення. "Бувають моменти, коли повертаєшся додому та хочеться просто побути на самоті, — додає вона. — Але я справляюся, знаходжу розраду й задоволення в роботі та отримую підтримку від наших психологів". Але, головне, усвідомлення того, що її робота змінює життя постраждалих людей на краще, дає Людмилі відчуття задоволення від виконаної роботи. "Коли люди кажуть: "Спасибі, не знаю, що б ми робили без вашої допомоги", такі слова наповнюють мене радістю і дають сили продовжувати допомагати іншим".
1 of 5
![](/sites/default/files/styles/featured_content/public/2024-05/000_Title%20photo%20IMC%20Dmytro%20Mykhailov.jpg?itok=ey_OswD0)
Історія
01 травня 2024
Завдяки допомозі в домівках постраждалих від війни людей було тепло взимку
В Україну вже прийшла весна, але, згадуючи минулу зиму, мати трьох дітей Ольга вдячна за отриману підтримку. Торік родина була змушена покинути своє рідне місто на сході України, де через інтенсивні бойові дії були зруйновані житлові райони та постраждали мирні жителі. На щастя, завдяки інтернет-оголошенню сім'ї, яка була готова безоплатно розмістити переселенців, Ольга знайшла притулок для своєї родини у селі Козилівка на Чернігівщині. Проте, як згадує Ольга, на той час новий дім був у поганому стані: "У будинку деякий час ніхто не жив, і умови були невідповідні. У старих дерев’яних рамах були тріщини, через які задував вітер і потрапляв дощ. Я переживала, що під час зимових холодів ми не зможемо його нагріти". Родина зітхнула з полегшенням, коли вони отримали допомогу від гуманітарної організації ZOA за фінансової підтримки Гуманітарного фонду для України у рамках проєкту допомоги на зиму. "Нам встановили нові вікна та забезпечили дровами, — усміхаючись, розповідає Ольга. — Тож цієї зими ми могли насолоджуватися затишком і теплом нашого нового дому". З початком холодів, які в Україні зазвичай тривають із жовтня до кінця березня, виникають додаткові складнощі в країні, де, за даними Плану гуманітарних потреб і реагування на 2024 рік, майже 14,6 мільйона людей потребують допомоги."Людям особливо складно в холодні зимові місяці, зокрема, якщо їхні будинки та критично важлива цивільна інфраструктура постійно зазнають обстрілів", — пояснює Сара Гілдінґ дер Ведувен, голова Управління з координації гуманітарних справ в Україні (УКГС ООН).Понад 110 гуманітарних організацій розробили спільний План реагування упродовж осінньо-зимового періоду, щоб допомогти людям і не залишити їх наодинці під час складної зими. За шість місяців від початку реалізації плану гуманітарні організації допомогли більш ніж 2 мільйонам українців, у тому числі Ользі.Найбільшу підтримку одержали прифронтові області, зокрема Дніпропетровська, Донецька та Харківська, оскільки через безперервні бойові дії, масштабні руйнування, втрати робочих місць та перебої основних послуг тут ситуація найскладніша. Допомога була спрямована також у регіони, які прийняли найбільшу кількість переселенців. Понад 900 000 людей отримали грошову допомогу та підтримку в натуральній формі, зокрема дрова та брикети для опалення. Більш ніж 400 000 людей одержали такі необхідні для зими речі, як ковдри та спальні мішки, і близько 300 000 людей отримали зимовий одяг. Понад 400 000 людей отримали допомогу завдяки підтримці гуманітарними організаціями систем централізованого теплопостачання. Майже 60 000 людей одержали корм або худобу для забезпечення продовольчої безпеки. Крім того, було проведено ремонти та утеплення у місцях тимчасового проживання для переселенців. Зимовий план реагування доповнює зусилля уряду, і вже надходять запити на допомогу на наступну зиму.Як зазначила пані Гілдінґ дер Ведувен, "удари по енергетичній інфраструктурі руйнівно вплинули на вже пошкоджену енергетичну систему України, що може призвести до жахливих наслідків для людей, коли наступного року температура впаде нижче -20°C. Щоб допомогти українцям пережити наступну складну зиму, ми повинні діяти вже зараз".
1 of 5
![](/sites/default/files/styles/featured_content/public/2024-05/IMG_4130.jpg?itok=m0f0Nfxc)
Історія
02 травня 2024
Україна співпрацює з УНЗ ООН щодо реалізації програми PACE.UA на підтримку пенітенціарної служби
У квітні 2024 року УНП ООН у тісній співпраці з Міністерством юстиції України та за активної підтримки Уряду Федеративної Республіки Німеччина започаткувало нову програму, спрямовану на підвищення ефективності, готовності та спроможності реагувати на кризові ситуації Державної пенітенціарної служби, забезпечуючи при цьому відповідність міжнародним та європейським тюремним стандартам.Ця ініціатива, що отримала назву «Допомога пенітенціарній системі у відповідь на збройний конфлікт та надзвичайні потреби в Україні» (PACE.UA), впроваджуватиметься з квітня 2024 року по грудень 2025 року у партнерстві з державними установами, організаціями громадянського суспільства та різноманітними міжнародними і національними партнерами. Офіційний запуск PACE.UA відбувся 24 квітня 2024 року під час спільної зустрічі за участі представників Міністерства юстиції України, Департаменту з питань виконання кримінальних покарань та Пенітенціарної академії України. Базуючись на оцінці, проведеній протягом 2023 року, та відгуках, отриманих від відповідних посадових осіб, організацій громадянського суспільства та профільних експертів, УНЗ ООН у 2023 році провело низку заходів з метою надання підтримки українському уряду, формуючи основу програми PACE.UA. Подолання викликів та управління надзвичайними ситуаціями у в'язницяхНегативний вплив війни, що триває, серйозно погіршує умови утримання в’язнів і перешкоджає здатності Державної пенітенціарної служби забезпечувати безперервну безпеку, охорону та надання основних послуг, що посилюється критичною нестачею енергії, опалення, водопостачання та предметів першої необхідності, таких як генератори, одяг, постільна білизна, санітарно-гігієнічні засоби та медичні препарати. Під час церемонії запуску проєкту національні партнери підтвердили нагальну необхідність подолання тяжких наслідків війни для в’язниць, управління ними та поводження з ув’язненими і клієнтами пробації. Вони підкреслили необхідність розбудови інституційної спроможності Державної пенітенціарної служби та служби пробації з метою підтримки Міністерства юстиції у гармонізації його практики з міжнародними та європейськими стандартами, забезпечуючи ефективне впровадження заходів екстреної допомоги та готовності до кризових ситуацій.У відповідь на ці нагальні потреби програма PACE.UA спрямована на посилення операційної спроможності, реагування на кризові ситуації та дотримання Державною пенітенціарною службою Правил Нельсона Мандели. Підписано План спільної діяльності щодо реалізації програми, який окреслює такі цілі:приведення діяльності Державної пенітенціарної служби у відповідність до міжнародних та європейських стандартів поводження з ув’язненими, а також посилення інституційної стійкості Державної пенітенціарної служби для проактивного вирішення та швидкого реагування на існуючі та потенційні майбутні збої у роботі та інші надзвичайні ситуації у в’язницях. Пані Олена Висоцька, заступник Міністра юстиції України, підтримала нову ініціативу, спрямовану на підтримку пенітенціарної системи України під час збройного конфлікту, і прокоментувала: «За останні два роки пенітенціарна система України зазнала значних втрат і потребує негайних заходів для відновлення та подальшого розвитку. Нам терміново потрібна високоспеціалізована експертиза, щоб допомогти у досягненні нашої спільної мети – забезпечення захисту прав людини. Ми високо цінуємо підтримку УНЗ ООН та Уряду Німеччини і бажаємо успіху майбутній програмі».Пані Харшет Вірк, Голова Програмного офісу УНЗ ООН в Україні, відзначила значні зусилля Міністерства юстиції у пенітенціарній сфері, наголосивши на важливості подолання унікальних викликів і загроз безпеці у контексті збройного конфлікту і надзвичайних ситуацій. Підкреслюючи комплексний підхід програми до подолання цих перешкод шляхом розбудови потенціалу, реабілітаційних заходів та покращення інфраструктури, вона зазначила: «Ця нова програма є кульмінацією наших спільних зусиль протягом минулого року, і УНЗ ООН радіє цій можливості підтримати український уряд у сфері пенітенціарної реформи». Пані Вірк подякувала Уряду Федеративної Республіки Німеччина за підтримку та висловила впевненість, що програма сприятиме зміцненню інституційної спроможності пенітенціарної системи України, допоможе пережити складні часи та ефективно реагувати на нагальні потреби у в'язницях.
1 of 5
![Picture: Ms. Olena Vysotska, Deputy Minister of Justice of Ukraine, and Ms. Harsheth Virk, Head of Office UNODC in Ukraine.](/sites/default/files/styles/featured_content/public/2024-05/Ms.%20Olena%20Vysotska%20%28Deputy%20Mnister%20of%20Justice%20of%20Ukraine%29%20and%20Ms.%20Harsheth%20Virk%20%28Head%20of%20Office%20UNODC%20in%20Ukraine%29.jpeg%201.jpeg?itok=W0RO8r44)
Пресреліз
28 червня 2024
МИРНІ МЕШКАНЦІ ПРОДОВЖУЮТЬ ПОТЕРПАТИ ВІД ЩОДЕННИХ БЕЗПЕРЕРВНИХ УДАРІВ
Я приголомшена сьогоднішніми новинами про удар кілька годин тому в Дніпрі, у результаті якого було зруйновано житловий будинок прямо навпроти офісу Організації Об’єднаних Націй. Унаслідок удару загинули, були поранені та зазнали психологічних травм люди.Мешканці буквально опинилися під завалами. Будинок руйнується, а під уламками все ще можуть залишатися люди.Такі удари є неприйнятним порушенням міжнародного гуманітарного права. Мирні мешканці мають бути захищені.
1 of 5
Пресреліз
26 червня 2024
Міжнародний день на підтримку жертв катувань
З лютого 2022 року ММПЛУ опитала понад 600 звільнених з ув'язнення українських цивільних осіб та військовополонених включно з військовополоненими, які були звільнені з російського полону під час обміну 31 травня. Як і в попередніх висновках, кожен опитаний під час цього недавнього обміну розповів про катування, від жорстокого побиття та тривалого перебування у стресових положеннях тіла, до ударів електричним струмом по статевих органах і цькування собаками.Катування застосовувалися до цілих груп полонених. Наприклад, під час так званої «прийомки» до установи, розташованій на території Російської Федерації, військовополонені повинні були проходити між рядами охоронців, які били їх поліцейськими кийками або електрошокерами. Виснажливі фізичні вправи та приниження, наприклад, примушування військовополонених вивчати та співати російські патріотичні пісні, також були частиною щоденного розкладу.Багато опитаних розповіли, що відчували постійний голод у полоні та були позбавлені належної медичної допомоги протягом тривалого періоду. У поєднанні з поганими гігієнічними умовами це часто призводило до значної втрати маси тіла полонених та до шкірних захворювань; деякі військовополонені втратили кілька зубів. Ці свідчення узгоджувалися з власними спостереженнями ММПЛУ — фізичний стан опитаних відповідав їхнім свідченням.«У міжнародному гуманітарному праві закладені фундаментальні цінності, які навіть серед жахів війни покликані зберігати нашу людяність», – сказала голова ММПЛУ Даніель Белль. «Захист і гуманне ставлення до полонених, які знаходяться у руках сторін, що воюють, є основою цих цінностей».Після повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну ММПЛУ також опитала 388 російських військовополонених під час регулярних візитів до місць інтернування в Україні. Близько половини розповіли у деталях про катування чи жорстоке поводження у транзитних місцях після їхньої евакуації з поля бою. Вони описували жорстокі побиття, в тому числі киянками, а також як вони зазнавали ударів електричним струмом. З прибуттям до офіційних місць інтернування катування припинялися. Беручи до уваги гуманне ставлення до військовополонених в офіційних місцях інтернування в Україні, необхідно вжити заходів, щоб запобігти катуванням російських військовополонених у транзитних місцях.«Катування – це серйозний злочин, беззастережно заборонений міжнародним правом, який не можна виправдати за жодних обставин», – додала пані Белль. «Міжнародний день на підтримку жертв катувань – це привід закликати всі держави викорінити умови та обставини, які сприяють цій огидній практиці, і притягнути винних до відповідальності».Для отримання додаткової інформації про висновки ММПЛУ щодо ситуації та поводження з військовополоненими і цивільними особами, затриманими в контексті збройного конфлікту в Україні, дивіться:ДОПОВІДЬ ЩОДО СИТУАЦІЇ З ПРАВАМИ ЛЮДИНИ В УКРАЇНІ: 1 грудня 2023 року – 29 лютого 2024 року (https://ukraine.un.org/sites/default/files/2024-04/2024-03-26-ohchr-38th-periodic-report-ukr.pdf)ДОПОВІДЬ ЩОДО ЗАТРИМАННЯ ЦИВІЛЬНИХ ОСІБ У КОНТЕКСТІ ЗБРОЙНОГО НАПАДУ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ НА УКРАЇНУ (https://www.ohchr.org/sites/default/files/2023-07/2023-06-27-Ukraine-thematic-report-detention-UKR.pdf)ДОПОВІДЬ ЩОДО ПОВОДЖЕННЯ З ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИМИ ТА ОСОБАМИ, ЯКІ ПРИПИНИЛИ УЧАСТЬ У ВОЄННИХ ДІЯХ, В КОНТЕКСТІ ЗБРОЙНОГО НАПАДУ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ НА УКРАЇНУ (https://www.ohchr.org/sites/default/files/2023-10/23-03-24-ukraine-thematic-report-pows-ukr.pdf)
1 of 5
Пресреліз
13 червня 2024
У Берліні МОМ та міжнародна спільнота зобов'язалися підтримувати відновлення України
Заступниця Генеральної директорки МОМ із питань управління та реформування Ірена Воячкова-Соллорано підкреслила незмінну відданість МОМ народу України та висловила вдячність Уряду Німеччини за постійну підтримку МОМ. «Ми повинні зробити все можливе, щоб допомогти всім, хто постраждав від війни, особливо найбільш вразливим, — сказала пані Воячкова-Соллорано. — Надання громадам та місцевим органам влади можливість очолити процес відновлення та реконструкції буде ключовим у цьому процесі». Під час дводенної конференції організатори, серед яких Федеральне міністерство закордонних справ та Федеральне міністерство економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ), а також Уряд України, заручилися широкою політичною та фінансовою підтримкою завдяки створенню тематичних коаліцій та альянсів для просування рішень. Долучившися до п'яти альянсів у сферах малого та середнього бізнесу, сталого розвитку муніципалітетів, підвищення кваліфікації, охорони здоров'я та гендерної рівності, МОМ взяла на себе зобов'язання посилити свою роботу в партнерствах із державним і приватним секторами для впровадження інноваційних рішень для економічного та соціального відновлення України. Ірена Воячкова-Соллорано наголосила на важливості підтримки розвитку мікро- та малого бізнесу, підвищення кваліфікації внутрішньо переміщених осіб та ветеранів для виходу або повернення на ринок праці, а також нагальність реконструкції муніципального житла.У межах конференції МОМ також отримала від Європейського Союзу додаткове фінансування у розмірі 20 млн євро для покращення управління кордонами та збільшення потоку товарів першої необхідності через кордони України. Під час дискусій також наголошувалося на трагічних наслідках бойових дій, що тривають і посилюються на сході України, який останніми тижнями зазнає щоденних обстрілів. Голова Представництва МОМ в Україні Алессія Скіавон розповіла про ситуацію на сході. «Громади продовжують страждати, а гуманітарні потреби залишаються високими, — сказала пані Скіавон. — Ми не повинні забувати, що війна триває, забираючи життя і руйнуючи будь-яку надію на відновлення для тисяч людей. МОМ зобов'язується не полишатим та надавати допомогу тим, хто її потребує». З початку війни в Україні МОМ працює в 12 сусідніх країнах і надала допомогу 6,5 мільйонам людей. МОМ звертається до донорської спільноти з проханням допомогти у фінансуванні заходів реагування, які потребують 1,5 мільярда доларів США протягом наступних трьох років, як зазначено у Стратегічному плані реагування МОМ: Україна та сусідні країни 2024-2026.
1 of 5
Пресреліз
12 червня 2024
За потужної підтримки урядів, агенцій ООН, приватного сектору та громадянського суспільства започатковано Альянс з гендерно відповідального та інклюзивного відновлення в Україні
Наразі Альянс об'єднує п'ятнадцять урядів, найбільші міжнародні фінансові інституції, агентства ООН, ЄС, численних партнерів з громадянського суспільства та приватного сектору.Оскільки повномасштабне вторгнення Росії в Україну продовжує непропорційно сильно впливати на жінок і дівчат, потреба в цілеспрямованих та інклюзивних зусиллях на підтримку жінок стала ще більш нагальною. Жінки в Україні стикаються з вищими ризиками бідності, переміщення та гендерно зумовленого насильства; переважну більшість серед тих, хто потребує гуманітарної допомоги, складають жінки та дівчата. Попри їхню вирішальну роль у гуманітарному реагуванні, участі в обороні країни та відновленні на ранньому етапі, жінки продовжують стикатися з перешкодами коли йдеться про участь у прийняття рішень на вищому рівні чи забезпеченні рівності в економічному секторі.Україна досягла прогресу у просуванні гендерної рівності та включенні гендерних аспектів у плани відновлення та реконструкції. Ці кроки були прискорені після Конференції з питань відновлення України в Лугано у 2022 році. Серед ключових ініціатив: створення Платформи з питань гендерного підходу та інклюзивного відновлення на чолі з Віцепрем'єр-міністеркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, а також залучення жіночих правозахисних організацій до дискусій щодо відновлення через Консультативну групу організацій громадянського суспільства. Новий Альянс з гендерно орієнтованого та інклюзивного відновлення – це ще одна важлива платформа для міжнародних партнерів підтримати ці зусилля.Останні дані Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD) свідчать, що з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році спостерігається зменшення міжнародного фінансування на забезпечення гендерної рівності. У 2022 році офіційна допомога на підтримку України сягнула 18,9 млрд доларів США порівняно з 1,3 млрд доларів США у 2021 році. Водночас 90 відсотків або 17,1 млрд доларів США з цього фінансування не включали жодних цілей у сфері гендерної рівності. Лише 44 мільйони доларів США було виділено на зусилля з просування гендерної рівності як першочергової мети.Альянс з гендерно відповідального та інклюзивного відновлення – це узгоджені зусилля, спрямовані на покращення фінансування та забезпечення гендерної рівності у відновленні України.Підписанти Альянсу беруть на себе значні зобов'язання щодо усунення нерівності шляхом інтеграції гендерних аспектів у проєкти з відновлення України:Інтеграція гендерних аспектів у фінансування та ресурси: збільшення частки фінансування проєктів, спрямованих на просування гендерної рівності та захист жінок і дівчат, застосування маркеру гендерної політики, розробленого Комітетом сприяння розвитку (DAC) Організації з економічного співробітництва та розвитку*, а також забезпечення прозорого моніторингу та звітності щодо розподілу коштів.Забезпечення участі та представництва жінок: підтримка повної, рівноправної та конструктивної участі жінок та жіночих правозахисних організацій у процесах прийняття рішень на всіх рівнях, зокрема в межах Міжвідомчої координаційної платформи донорів для України (Multi-agency Donor Coordination Platform) та майбутніх конференцій з питань відновлення України.Пріоритетність прав і потреб жінок: надання фінансової та технічної допомоги, спрямованої на задоволення конкретних потреб жінок і дівчат, використання інструментів гендерно орієнтованого планування та бюджетування, а також фінансування проєктів, визначених в Українському плані та Оперативній оцінці збитків і потреб (Rapid Damage and Needs Assessment (RDNA).Альянс тісно співпрацюватиме з Платформою з гендерної інтеграції та інклюзивного відновлення та Консультативною групою організацій громадянського суспільства, щоб забезпечити скоординований і всебічний підхід в ході підготовки до наступної Конференції з питань відновлення України, яка відбудеться в Римі.Члени Альянсу заохочуються до підтримки ініціатив, які сприяють гендерній рівності, захисту та розширенню прав і можливостей жінок, а також до надання пріоритетності потребам внутрішньо переміщених жінок, репатріанток, жінок з інвалідністю, ветеранок, сільських жінок та представниць ЛГБТІК+ спільноти, забезпечуючи їхню участь у процесах прийняття рішень щодо відновлення. Об'єднавши зусилля, Альянс створить стійкий вплив, який буде зростати в міру відновлення.У межах своїх зобов'язань бізнес-спільноті рекомендується прийняти Принципи розширення прав і можливостей жінок (WEPs) ООН та впроваджувати їх в Україні. Конкретні дії, викладені в Оперативній оцінці збитків і потреб до 2024 року (RDNA3), забезпечують чітку дорожню карту для задоволення конкретних потреб жінок і дівчат на етапах відновлення та реконструкції.Сабін Фрейзер Гюнеш, Представниця ООН Жінки в Україні: «Цьогорічна конференція з питань відновлення України привернула увагу до потреб жінок і дівчат у відновленні та їхнього лідерства у реагуванні на російську агресію. Альянс надсилає потужний сигнал міжнародної єдності для подальшого посилення підтримки гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок в Україні в партнерстві з Урядом України та громадянським суспільством».Створення Альянсу з гендерно орієнтованого та інклюзивного відновлення є значним кроком на шляху до досягнення сталого та інклюзивного розвитку в Україні. Надаючи пріоритет гендерній рівності та розширенню прав і можливостей жінок і дівчат, Альянс має на меті забезпечити комплексний, справедливий та ефективний характер зусиль України з відновлення.* Організація економічного співробітництва та розвитку (The Organisation for Economic Co-operation and Development (OECD).
1 of 5
Пресреліз
12 червня 2024
ВПП ООН ПІДТРИМАЛА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ШКОЛЯРІВ ПОНАД 5 МІЛЬЙОНАМИ ОБІДІВ
У межах програми шкільного харчування ВПП фінансує 30 % вартості щоденного гарячого харчування дітей у 673 школах України. Школи витрачають кошти на покращення якості харчування або на зменшення витрат батьків. За цей навчальний рік ВПП перерахувала школам-учасницям понад 66 мільйонів гривень.Програма реалізується в Київській, Львівській, Закарпатській, Тернопільській, Хмельницькій, Чернігівській, Чернівецькій, Черкаській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Сумській та Вінницькій областях. Їх відібрали за низкою критеріїв, серед яких кількість внутрішньо переміщених сімей та рівень продовольчої безпеки.«Один із наших головних пріоритетів — забезпечити, щоб діти щодня отримували смачну та здорову їжу в школі, а також допомогти їхнім батькам витрачати менше свого бюджету на їжу та менше часу турбуватися про харчування своїх дітей», — сказала Маріанна Ворд, т.в.о. директора ВПП ООН в Україні. «Ми пишаємося тим, що в межах цієї програми тісно співпрацюємо з урядом і регіональною владою, і з нетерпінням чекаємо наступного року». «Якісне харчування в школах для всіх учнів — це важлива умова для їхнього здоровʼя зараз і в майбутньому. Адже саме в дитинстві формуються харчові звички, і в наших силах навчити дітей обирати корисні продукти. Держава виокремила кілька складників для цього. Це модернізація харчоблоків і навчання працівників, популяризація здорового харчування серед учнів на уроках та через інформаційні кампанії, а також забезпечення дітей корисними стравами щодня. З останнім компонентом допомагає ВПП ООН, адже гуманітарна ситуація в Україні така, що не всі батьки в змозі покрити вартість шкільних обідів. Я вдячний ВПП за співпрацю та той внесок, який вона робить у здоровʼя учнівства», — зазначив заступник міністра освіти і науки України, Андрій Сташків.ВПП реалізує програму в межах урядової реформи шкільного харчування, започаткованої першою леді України Оленою Зеленською, у тісній координації з Міністерством освіти і науки. Програму розпочали у 2022 році, спочатку для 58 шкіл Київської області, а цього року поширили по всій країні. Шкільне харчування це один з багатьох способів, яким ВПП підтримує українців, які постраждали від війни. ВПП також розподіляє харчові набори в районах, близьких до лінії фронту, де їжу важко знайти або вона дуже дорога, розподіляє грошову допомогу вразливим українцям по всій країні та підтримує безпечне звільнення сільськогосподарських земель від мін в Харківській області, для допомоги фермерам та виробникам харчової продукції. ВПП також зафрахтувала 25 суден для експорту українського зерна до країн, які цього потребують, за допомогою Чорноморської зернової ініціативи(Black Sea Grain Initiative) та ініціативи Зерно з України(Grain from Ukraine).***Всесвітня продовольча програма Організації Об'єднаних Націй є однією з найбільших у світі гуманітарною організацією, яка рятує життя в надзвичайних ситуаціях та використовує продовольчу допомогу для побудови шляху до миру, стабільності та процвітання для людей, які відновлюються після конфліктів, стихійних лих та наслідків зміни клімату. Слідкуйте за нами у X @WFPUkraine та у Facebook @WFPinUkraine Контакти прес-служби ВПП ООН: Наталія Ничай / ВПП Київ, +380 664493921, email: nataliia.nychai@wfp.org.
1 of 5
Нові публікації
1 / 11
Матеріали
31 травня 2024
Матеріали
18 квітня 2024
Матеріали
26 березня 2024
Матеріали
22 березня 2024
1 / 11