Нове
Пресреліз
25 листопада 2024
В Україні постраждалі розповідають про сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом
Дізнатися більше
Пресреліз
20 листопада 2024
ВООЗ та Світовий банк презентували новий звіт, який оцінює прогрес у впровадженні реформи фінансування системи охорони здоров'я в Україні в умовах війни
Дізнатися більше
Історія
19 листопада 2024
1000 днів повномасштабної війни в Україні: гуманітарна підтримка має тривати попри збільшення обстрілів
Дізнатися більше
Нове
Долучайтесь
22 листопада 2024
16 ДНІВ ПРОТИ НАСИЛЬСТВА: ЧАС ДІЯТИ ЗАРАЗ
Щороку 25 листопада розпочинається міжнародна акція «16 днів активізму проти гендерно зумовленого насильства». Метою акції є привернути увагу до цієї теми та закликати долати будь-які форми гендерно зумовленого насильства.
1 of 5
Виступ
19 листопада 2024
1000 днів страждань, страху та мужності: Координатор системи ООН в Україні та Гуманітарний координатор Матіас Шмале закликає міжнародну спільноту підтримати народ України
Десять років після початку затяжного конфлікту українці продовжують жити у вирі війни, долаючи жахи цього тисячного дня страждань, страху та невизначеності.З лютого 2022 року війна забрала життя та зруйнувала долі понад 39 000 мирних жителів, понад 3 400 шкіл і лікарень було пошкоджено або знищено, а 10 мільйонів людей змушені були залишити свої домівки. Ці цифри — це не просто статистика; кожна з них — це історія особистого болю, втрати й горя, яке переживають українці.Під час моїх поїздок до Дніпра, Харкова, Херсона, Одеси, Сум та багатьох інших міст я зустрічав людей, які втратили близьких і житло через атаки. Я спілкувався з тими, хто у поспіху залишав свої життя позаду, несучи лише те, що вдалося вмістити в одну невелику сумку.Попри це, я був глибоко зворушений неймовірною мужністю та стійкістю українського народу. Щодня, ось уже майже три роки, українці демонструють незламність духу, намагаючись відновитися після жахливих ударів та адаптуватися до постійних випробувань, які війна приносить у повсякденне життя.Організація Об’єднаних Націй не може стерти наслідки війни, але завдяки значній міжнародній підтримці ми разом із національними та міжнародними партнерами, а також урядом, працюємо над тим, щоб допомогти найбільш уразливим: людям із обмеженою мобільністю, літнім людям та іншим, хто потребує невідкладної допомоги.З наближенням чергової суворої воєнної зими підтримка ООН і солідарність міжнародної спільноти мають залишатися непохитними. Я закликаю світову спільноту підтримувати Україну та вшановувати героїчну працю численних служб швидкого реагування, зокрема волонтерів.Від допомоги постраждалим у прифронтових районах і забезпечення освіти для дітей в умовах надзвичайних ситуацій до підтримки розмінування територій і "зеленого" відновлення аграрного та енергетичного секторів — ООН продовжуватиме мобілізувати необхідні ресурси й експертизу. Наша мета — полегшити страждання людей і сприяти відбудові гідного та процвітаючого життя.
1 of 5
Публікація
15 листопада 2024
Захист цивільних осіб під час збройного конфлікту — жовтень 2024 року
Резюме• У жовтні в Україні загинуло щонайменше 183 цивільні особи і 903 отримали поранення. Сорок п'ять відсотків загиблих були старші 60 років. Серед жертв дев'ятеро дітей загинули і 49 отримали поранення.• Російські збройні сили посилили атаки з використанням безпілотних літальних апаратів дальнього радіусу дії (баражуючі боєприпаси) по всій країні – за місяць, за повідомленнями, було зафіксовано понад 1900 таких ударів. Внаслідок ударів або падіння уламків від перехоплених боєприпасів загинуло 6 цивільних осіб і 21 особу було поранено, а також завдано шкоди цивільному майну та інфраструктурі. Окрім людських жертв і поранень, майже щоденна частота цих атак у поєднанні з постійними сигналами сирен повітряної тривоги спричинила значне погіршення умов життя цивільного населення.• У жовтні 80 відсотків жертв (випадків загибелі та поранення) серед цивільних осіб зафіксовано поблизу лінії фронту, зокрема, внаслідок авіабомбардувань, артилерійських обстрілів, ударів з реактивних систем залпового вогню та безпілотних літальних апаратів ближнього радіусу дії. Найбільша кількість жертв була у Херсонській, Харківській та Донецькій областях.• Переважна більшість жертв серед цивільних осіб (94 відсотки) та пошкоджень освітніх і медичних закладів (96 відсотків) у жовтні продовжували відбуватися на території, контрольованій Урядом України.• Щонайменше шість атак на судна та інфраструктуру морських портів на території, контрольованій Урядом України (Одеська область), сталися у жовтні. Один удар був завданий по порту на території, окупованій Російською Федерацією (Запорізька область).
1 of 5
Публікація
28 серпня 2024
Огляд активностей з відновлення України, червень – липень 2024 року
У червні-липні 2024 року ООН в Україні активно займалася відновленням цивільної інфраструктури – систем водопостачання, житлових будинків та навчальних закладів. Було запущено кілька ініціатив з протимінної діяльності, зокрема з використанням інноваційних технологій ШІ для виявлення вибухонебезпечних предметів в Харківській області.Агенції ООН провели низку семінарів і тренінгів для представників громад, студентів і медичних працівників для того, щоб, використовуючи отримані знання та навички, вони могли протистояти невідкладним викликам війни, а також втілювати проєкти зі сталого відновлення там, де це можливо.Також у Миколаївській та Херсонській областях стартував новий проєкт Фонду відновлення громад на суму майже 5 мільйонів доларів США. Проєкт має в основі комплексний підхід з відновлення громад та включає як і розчищення завалів та відновлення цивільної інфраструктури й житлових будинків, так і правову й соціальну допомогу людям, що постраждали від війни в Україні.
1 of 5
Публікація
15 квітня 2024
Річний звіт про результати діяльності у сфері відновлення - за 2023 рік
- Вступне слово Координаторки системи ООН в Україні - На третьому році повномасштабного російського
вторгнення, лихо війни продовжує завдавати невимовні
страждання та горе народу України. Вторгнення, яке
є грубим порушенням Статуту ООН і міжнародного
права, призвело до загибелі та поранення тисяч мирних
жителів, масового руйнування об’єктів інфраструктури,
зокрема сотень тисяч будинків, лікарень і шкіл, і глибоко
травмувало людей, незалежно від близькості до лінії
фронту. Війна підірвала українську економіку, звівши
нанівець здобутки у сфері розвитку, досягнуті за останні
роки, і призвела до зубожіння майже 25% населення.Народ України бере на себе надскладне завдання
відновлення після руйнувань, спричинених вторгненням.
З надзвичайною та надихаючою рішучістю, незалежно
від того, чи знаходяться вони поблизу лінії фронту
чи в громадах, де знайшли безпечний прихисток,
українці підтримують один одного, щоб забезпечити
функціонування громад, роботу невеликих магазинів,
ремонт і відбудову шкіл з облаштуванням укриттів,
щоб діти могли відвідувати школу, реконструкцію
лікарень і поліклінік, ремонт доріг і мостів, розмінування
сільськогосподарських угідь і об’єктів критичної та
соціальної інфраструктури.Організація Об’єднаних Націй, гуманітарна спільнота
та наші партнери з розвитку продовжують безупинну
роботу для забезпечення того, щоб люди, які пережили
жахи війни, отримували допомогу, необхідну для
задоволення їхніх найнагальніших потреб, а також
щоб створити умови для їх відновлення. У 2023 році
понад 11 мільйонів людей отримали життєво необхідну
гуманітарну допомогу. Це стало можливим завдяки
зусиллям понад 500 організацій, – майже 70% із них
українські НУО, – нашій тісній співпраці з органами влади
та своєчасній підтримці з боку донорів.Ми також масштабували зусилля з підтримки
відновлення, впроваджуючи дедалі більше заходів,
які пропонують людям довгострокові рішення та
забезпечують можливості знову стати на ноги. ООН
зробила значний внесок у шлях України до процвітаючого
майбутнього, надаючи підтримку у забезпеченні
ефективного збору та аналізу даних для визначення
пріоритетів відновлення, включно з Третьою швидкою
оцінкою завданої шкоди та потреб на відновлення
(RDNA) й Звітом «Оцінка потреб після катастрофи на
греблі Каховської ГЕС» (PDNA), створенням платформ
для залучення громад до прийняття рішень та форумів
для об’єднання Уряду, донорів та громадянського
суспільства, підтримкою малого бізнесу, ремонтом
об’єктів життєво важливої інфраструктури, сприянням
розмінуванню і багатьма іншими заходами.Організація Об’єднаних Націй – 3000 наших співробітників
і 24 агенції – сповнена рішучості продовжувати
підтримувати пріоритети Уряду у процесі відновлення
шляхом забезпечення інвестицій в громади, людський
капітал і національні системи в Україні, а також того,
щоб в процесі відновлення були враховані особливі
потреби жінок, осіб з інвалідністю та маргіналізованих
верств населення.Незважаючи на досягнутий прогрес, цих зусиль
недостатньо, щоб припинити страждання та ліквідувати
руйнівні наслідки вторгнення Росії в Україну. Світ і
міжнародна спільнота не можуть прийняти війну як
нову реальність. Жити під постійними обстрілами,
з постійним відчуттям страху – ненормально. Тому
війна як стан існування людей в Україні не повинна
бути нормалізована. Ми повинні докладати всіх зусиль
для встановлення справедливого миру відповідно
до Статуту ООН.r.
Деніз Браун
Координаторка системи ООН в Україні
вторгнення, лихо війни продовжує завдавати невимовні
страждання та горе народу України. Вторгнення, яке
є грубим порушенням Статуту ООН і міжнародного
права, призвело до загибелі та поранення тисяч мирних
жителів, масового руйнування об’єктів інфраструктури,
зокрема сотень тисяч будинків, лікарень і шкіл, і глибоко
травмувало людей, незалежно від близькості до лінії
фронту. Війна підірвала українську економіку, звівши
нанівець здобутки у сфері розвитку, досягнуті за останні
роки, і призвела до зубожіння майже 25% населення.Народ України бере на себе надскладне завдання
відновлення після руйнувань, спричинених вторгненням.
З надзвичайною та надихаючою рішучістю, незалежно
від того, чи знаходяться вони поблизу лінії фронту
чи в громадах, де знайшли безпечний прихисток,
українці підтримують один одного, щоб забезпечити
функціонування громад, роботу невеликих магазинів,
ремонт і відбудову шкіл з облаштуванням укриттів,
щоб діти могли відвідувати школу, реконструкцію
лікарень і поліклінік, ремонт доріг і мостів, розмінування
сільськогосподарських угідь і об’єктів критичної та
соціальної інфраструктури.Організація Об’єднаних Націй, гуманітарна спільнота
та наші партнери з розвитку продовжують безупинну
роботу для забезпечення того, щоб люди, які пережили
жахи війни, отримували допомогу, необхідну для
задоволення їхніх найнагальніших потреб, а також
щоб створити умови для їх відновлення. У 2023 році
понад 11 мільйонів людей отримали життєво необхідну
гуманітарну допомогу. Це стало можливим завдяки
зусиллям понад 500 організацій, – майже 70% із них
українські НУО, – нашій тісній співпраці з органами влади
та своєчасній підтримці з боку донорів.Ми також масштабували зусилля з підтримки
відновлення, впроваджуючи дедалі більше заходів,
які пропонують людям довгострокові рішення та
забезпечують можливості знову стати на ноги. ООН
зробила значний внесок у шлях України до процвітаючого
майбутнього, надаючи підтримку у забезпеченні
ефективного збору та аналізу даних для визначення
пріоритетів відновлення, включно з Третьою швидкою
оцінкою завданої шкоди та потреб на відновлення
(RDNA) й Звітом «Оцінка потреб після катастрофи на
греблі Каховської ГЕС» (PDNA), створенням платформ
для залучення громад до прийняття рішень та форумів
для об’єднання Уряду, донорів та громадянського
суспільства, підтримкою малого бізнесу, ремонтом
об’єктів життєво важливої інфраструктури, сприянням
розмінуванню і багатьма іншими заходами.Організація Об’єднаних Націй – 3000 наших співробітників
і 24 агенції – сповнена рішучості продовжувати
підтримувати пріоритети Уряду у процесі відновлення
шляхом забезпечення інвестицій в громади, людський
капітал і національні системи в Україні, а також того,
щоб в процесі відновлення були враховані особливі
потреби жінок, осіб з інвалідністю та маргіналізованих
верств населення.Незважаючи на досягнутий прогрес, цих зусиль
недостатньо, щоб припинити страждання та ліквідувати
руйнівні наслідки вторгнення Росії в Україну. Світ і
міжнародна спільнота не можуть прийняти війну як
нову реальність. Жити під постійними обстрілами,
з постійним відчуттям страху – ненормально. Тому
війна як стан існування людей в Україні не повинна
бути нормалізована. Ми повинні докладати всіх зусиль
для встановлення справедливого миру відповідно
до Статуту ООН.r.
Деніз Браун
Координаторка системи ООН в Україні
1 of 5
Історія
19 листопада 2024
1000 днів повномасштабної війни в Україні: гуманітарна підтримка має тривати попри збільшення обстрілів
Стоячи поруч із руїнами житлового будинку на місці нещодавнього обстрілу у Дніпрі — моторошним нагадуванням про її втрату, мати двох дітей Анастасія згадує, що того дня загинули троє її сусідів. Вибуховою хвилею було пошкоджено численні домівки, зокрема й її квартиру. Анастасія каже, що дуже хвилюється про безпеку дітей. А з наближенням зими її також непокоїть, як уберегти родину від холоду, адже через постійні обстріли порушується надання основних послуг, що впливає на повсякденне життя родини. «Кожен із цих 1000 днів я намагалася захистити моїх дітей, — каже Анастасія. — Я просто хочу, щоб вони почувалися в безпеці, були в теплі й мали дім». З наближенням 1 000 днів з початку повномасштабної війни через загострення бойових дій майже по всій країні поглиблюється гуманітарна криза. Зазнала значних руйнувань цивільна інфраструктура, і люди, які живуть у пошкоджених будинках, стикаються з дедалі більшими ризиками через стрімке похолодання. Гуманітарний координатор в Україні Матіас Шмале, який розпочав роботу в країні майже 100 днів тому, постійно буває у прифронтових областях і громадах. Під час нещодавньої поїздки до Дніпра, Нікополя та Запоріжжя він знову на власні очі побачив складну реальність, з якою стикаються постраждалі від війни люди. Тут, на місці, серед пошкоджених будинків і відчаю тих, хто втратив домівки, пан Шмале закликав до продовження підтримки народу України: «Ми не повинні сприймати війну в Україні як щось звичне. Ми маємо продовжувати підтримувати цю країну всіма можливими способами». Люди та цивільна інфраструктура потерпають від постійних обстрілів З початку ескалації бойових дій 24 лютого 2022 року народ України зазнає величезних страждань. За даними Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (HRMMU), з лютого 2022 до вересня 2024 року загинули щонайменше 12 000 мирних мешканців, і ще 26 000 людей отримали поранення, у тому числі багато дітей. Через невпинні обстріли значної шкоди зазнали житлові будинки, лікарні, школи та критично важлива цивільна інфраструктура, включаючи системи електро- та водопостачання, що ускладнює надання основних послуг в країні. Так, на початку листопада внаслідок удару по Сумах було пошкоджено геріатричний пансіонат. Андрій Логвин, керівник сумської філії Гуманітарної місії «Проліска», разом зі своєю командою негайно прибув на місце обстрілу для надання допомоги постраждалим, водночас дотримуючись протоколів безпеки, розроблених для мінімізації ризиків повторного удару для місцевих жителів, рятувальників та гуманітарних співробітників. «У центрі перебувала 221 літня людина, більшість із них – маломобільні. Як повідомили місцеві органи влади, їх необхідно було евакуювати, тому ми разом із державними службами та іншими гуманітарними організаціями організували перевезення, — розповідає Андрій. — Лікарні, школи, багатоквартирні будинки та приватні оселі тут часто потрапляють під обстріли, що має руйнівні наслідки для тих, хто найбільше потребує захисту. Це неприпустимо». В Україні зруйновані або пошкоджені більш ніж 3 400 закладів освіти та лікарень та понад 2 мільйони будинків. З наближенням зими, коли температура може знижуватись до -20°С, багато людей змушені залишатися у будинках, де тече дах, розбиті вікна та пошкоджені стіни, не маючи необхідної безпеки та тепла. Ситуація ще гірша у прифронтових громадах, де через бойові дії умови життя складно назвати придатними, а з наближенням зими ситуація ще більше ускладнюється. Унаслідок масованих обстрілів енергетичної інфраструктури Україні значно зменшилися енергогенеруючі потужності країни, і мільйони людей по всій країні стикаються з труднощами через постійні відключення світла. Необхідна гуманітарна допомога для забезпечення найнагальніших потреб Протягом цього року гуманітарні організації надали допомогу 7,2 мільйона людей, серед яких 1,7 мільйона — це люди, які були вимушені покинути домівки, і 850 000 — люди з інвалідністю. Надана допомога включала харчові продукти, питну воду, матеріали для ремонту, а також психологічну та медичну допомогу для полегшення страждань, спричинених ударами та обстрілами, які не припиняються.Гуманітарні організації співпрацюють з місцевими органами влади задля підтримки лікарень, шкіл та місць тимчасового проживання для вимушених переселенців під час перебоїв життєво необхідних послуг. Гуманітарні працівники також приділяють багато уваги питанням соціально-правового захисту вразливих людей, включаючи жінок, дітей та літніх людей — надають психологічну підтримку та юридичну допомогу постраждалим від руйнівних наслідків війни. Заклик до солідарності та продовження підтримки Гуманітарний координатор закликав міжнародну спільноту продовжувати надавати підтримку Україні: «Допоки триває ця війна, гуманітарні потреби залишаються. Зима несе нові виклики. Вкрай важливо тісно співпрацювати з владою для підтримки постраждалих громад». «Гуманітарна спільнота продовжуватиме надавати допомогу, на додаток до необхідних послуг, що надають місцеві організації та державні органи влади», — зазначив пан Шмале, підкреслюючи важливість міжнародної солідарності та своєчасного фінансування для полегшення страждань людей в Україні. Анастасія сподівається, що за підтримки місцевої влади та гуманітарних організацій вона зможе відремонтувати свій будинок, щоб у неї та її близьких знову був затишок рідного дому.
1 of 5
Історія
17 жовтня 2024
Всесвітній день продовольства 2024: як ФАО підтримує українських фермерів в час війни
Цьогорічна тема “Право на харчування для кращого життя та кращого майбутнього” має особливе значення для України, де триваюча війна продовжує загрожувати продовольчій безпеці і виснажувати навколишнє середовище. Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) відіграє життєво важливу роль у підтримці українського аграрного сектору, надаючи критично необхідну допомогу фермерам та сільським громадам, які постраждали від війни.«ФАО прагне забезпечити продовольчу безпеку в Україні, підтримуючи сміливих фермерів та сільські родини, які продовжують обробляти свою землю за неймовірно складних обставин. У цей Всесвітній день продовольства ми визнаємо стійкість та відданість українських фермерів. Їхня сила мотивує нас допомогти їм відновитися та створити кращі умови для сталого майбутнього», – сказав Мохаммед Азука, в.о. голови офісу ФАО в Україні.Лише у 2024 році ФАО допомогла понад 45 000 сільських родин у прифронтових районах, надавши їм молодняк птиці, набори для зрошення, грошову допомогу та ваучери для купівлі сільськогосподарських матеріалів. Близько 3 300 фермерів та сільськогосподарських виробників отримали насіння пшениці, сої та соняшнику, а також необхідні матеріали, такі як корм для риб, ваучери, генератори та засоби для зберігання – критичні ресурси, які допомагають підтримувати виробництво в умовах постійних викликів. Олександр з Харківської області – один з фермерів, які цього року отримали допомогу від ФАО. До війни господарство Олександра процвітало, вирощуючи продукцію на експорт. Але війна залишила його поля засіяними мінами та нерозірваними боєприпасами, а складські та виробничі приміщення повністю зруйнованими. «Господарство було найсильнішим у районі, але тепер все зруйновано», — ділиться Олександр. Незважаючи на всі труднощі, він продовжує працювати над відновленням свого господарства. Навесні він вже посіяв соняшник і зібрав урожай, який буде надійно зберігатися в модульному зерносховищі, наданому ФАО. Готуючись до зими, Олександр планує засіяти свої поля пшеницею та ріпаком.«Нинішня врожайність соняшника майже втричі менша, ніж до війни, оскільки не маємо ресурсів для внесення добрив,» — пояснює фермер. «Але ми вдячні ФАО за те, що маємо можливість безпечно зберігати врожай і продати його пізніше за хорошою ціною».Цьогорічний Всесвітній день продовольства слугує нагадуванням про те, що навіть у найскладніші часи спільними зусиллями можна подолати глобальні виклики та сприяти сталому розвитку. ФАО залишається надійним партнером України, що прагне відновити продовольчу безпеку та підтримати аграрний сектор країни.
1 of 5
Історія
19 вересня 2024
“Забула зачинити двері”: історія евакуйованої жінки з Донеччини
У Межовій, де проживає близько 14 000 людей, вже знайшли прихисток 5 000 вимушених переселенців.Серед них і 87-річна Ангеліна, яка зараз знаходиться у місцевому транзитному центрі. Через загострення бойових дій вона була змушена залишити рідний Мирноград, коли оголосили обов'язкову евакуацію. “Я мусила поспіхом виїжджати з дому, і я забула зачинити двері”, — розповідає пані Ангеліна, в якої тремтить голос. Вона хвилюється за свою кішку та двох собак, які залишилися дома, і сподівається, що сусідка подбає про них. “Вона й сама не дуже добре почувається, але я молюся, щоб вона не залишила моїх улюбленців“, – каже пані Ангеліна.Попри все вона сподівається повернутися додому. “Я скоро повернуся, у мене там вся моя бібліотека”, — каже жінка, мабуть, не повністю усвідомлюючи, що може пройти тривалий час, перш ніж вона зможе повернутися. На початку серпня бойові дії поблизу Мирнограда загострились, і поки щодо немає ознак того, що ситуація зміниться на краще.
Місцеві органи влади у сусідній Дніпропетровській області створили кілька транзитних центрів, у тому числі у Межовій. Тут евакуйовані люди можуть залишитися на деякий час, перш ніж їхати далі у більш безпечні регіони України. Вони отримують харчові продукти, гігієнічні засоби, а також психологічну підтримку, правову допомогу та інші основні послуги, що надають місцеві органи влади та гуманітарні організації. Деякі такі евакуйовані люди, як пані Ангеліна, будуть розміщені у місцях тимчасового проживання або самостійно знайдуть житло. Під час нещодавньої поїздки на схід Гуманітарний координатор в Україні Матіас Шмале відвідав транзитний центр у Межовій та колишній транзитний центр за 30 км від нього у Покровську в Донецькій області. За два дні до його приїзду центр у Покровську був сильно пошкоджений через удар Збройних сил Російської Федерації, й наразі не може приймати евакуйованих людей. “Це неприйнятно, — зазначив пан Шмале. — У таких місцях, як цей центр, люди мають бути у безпеці”. Під час зустрічей з представниками обласних органів влади в Донецькій та Дніпропетровській областях пан Шмале запевнив, що гуманітарна спільнота продовжуватиме надавати допомогу постраждалим від війни людям, доповнюючи зусилля уряду.
Місцеві органи влади у сусідній Дніпропетровській області створили кілька транзитних центрів, у тому числі у Межовій. Тут евакуйовані люди можуть залишитися на деякий час, перш ніж їхати далі у більш безпечні регіони України. Вони отримують харчові продукти, гігієнічні засоби, а також психологічну підтримку, правову допомогу та інші основні послуги, що надають місцеві органи влади та гуманітарні організації. Деякі такі евакуйовані люди, як пані Ангеліна, будуть розміщені у місцях тимчасового проживання або самостійно знайдуть житло. Під час нещодавньої поїздки на схід Гуманітарний координатор в Україні Матіас Шмале відвідав транзитний центр у Межовій та колишній транзитний центр за 30 км від нього у Покровську в Донецькій області. За два дні до його приїзду центр у Покровську був сильно пошкоджений через удар Збройних сил Російської Федерації, й наразі не може приймати евакуйованих людей. “Це неприйнятно, — зазначив пан Шмале. — У таких місцях, як цей центр, люди мають бути у безпеці”. Під час зустрічей з представниками обласних органів влади в Донецькій та Дніпропетровській областях пан Шмале запевнив, що гуманітарна спільнота продовжуватиме надавати допомогу постраждалим від війни людям, доповнюючи зусилля уряду.
1 of 5
Історія
13 вересня 2024
Історія школи: відбудова заради майбутнього
Завдяки підтримці Європейського Союзу, ЮНОПС відновлює пошкоджені внаслідок військових дій школи, даруючи надію на краще майбутнє.Школа в Харкові, яка раніше була осередком радості та знань, перетворилася на мовчазний спогад про виклики, які принесла війна. Спортивний майданчик, де діти колись весело каталися на велосипедах, зараз майже завжди порожній. Колись у цій школі була унікальна велопрограма, що залучала не лише учнів та вчителів, але й директорку школи. Деякі школярі навіть здобували спортивні нагороди, і їхні перемоги святкувала вся громада.Тепер, через два з половиною роки після початку повномасштабної війни, цей майданчик залишається порожнім. Лише кілька дітей з околиць іноді приходять сюди пограти. Він став мовчазним свідком руйнівних наслідків війни. Ця школа зазнавала ударів тричі: у березні, квітні і серпні 2022 року. Найбільш руйнівним став останній, який припав на 23 серпня — день міста Харкова. Ракети влучили поруч із будівлею, розбивши вікна, пошкодивши стіни і стелю. На щастя, в той момент у школі нікого не було.«Перший удар стався через місяць після початку вторгнення — страшний час для Харкова. Ми були налякані й спантеличені», — згадує директорка школи Алла Зуб. Колись у цій школі навчались понад 770 учнів. Заклад мав обладнання для комфортних умов навчання, в тому числі ліфт для людей з інвалідністю. Сьогодні багато учнів розсіяні по різних куточках світу, а деякі навчаються в тимчасових класах у харківському метро. І учні, і персонал, зокрема директорка школи Алла, з нетерпінням чекають на день, коли всі зможуть повернутися до своєї улюбленої школи.«Я на зв'язку з багатьма сім'ями і знаю, як сильно вони хочуть повернутися до нормального життя», — говорить Алла.«Відвідування школи та спілкування з однолітками — це надзвичайно важлива частина дитинства. Мені боляче бачити, як діти позбавлені цього. Ще з пандемії Covid-19 ми мусимо давати собі раду з обмеженнями в очному навчанні, і це впливає на всіх: дітей, батьків і вчителів». Незважаючи на те, що війна вплинула на життя багатьох, надія не зникла. Завдяки проєкту «Відновлення шкіл в Україні», що фінансується Європейським Союзом та реалізується ЮНОПС, у школі провели ремонтні роботи. Замінено пошкоджені вікна і двері, відновлено класи, встановлено нові сучасні меблі. Тепер відновлена будівля знову готова приймати учнів, хоча поки невідомо, коли саме це станеться.Відновлення цієї школи є частиною широкої ініціативи ремонту освітніх закладів у Київській, Харківській, Чернігівській та Сумській областях. В межах проєкту вже відновлено 33 школи у цих регіонах та планується відновити понад 75 шкіл загалом.«Освіта є основою розвитку та процвітання, тому Європейський Союз активно працює над тим, аби забезпечити українським дітям доступ до якісного навчання, незважаючи на всі виклики, які приносить вторгнення Росії», — зазначила Маріанна Франко, керівниця Офісу гуманітарної допомоги Європейського Союзу в Україні. «Ми вважаємо, що школи повинні бути відремонтовані якнайшвидше. Ми також підтримуємо створення відповідних укриттів, щоб навчальні середовища були якомога безпечнішими, а діти в Україні могли втілювати свої мрії й амбіції».Наразі школа залишається майже порожньою, в ній періодично перебуває обмежений штат працівників. Учні старшої школи навчаються онлайн, що зовсім не просто, враховуючи через часті перебої в електропостачанні, спричинені атаками на енергетичну інфраструктуру України.Родини учнів молодшої школи вимушені обирати між онлайн-навчанням або відвідуванням занять у станціях метро. Це непросте рішення, адже постійні повітряні тривоги серйозно ускладнюють дітям шлях до метрошкіл.Однак у тиші все ще є надія.«Цей проєкт дарує мені, і, я сподіваюся, іншим, відчуття надії на майбутнє. Хочеться вірити, що ми на крок ближче до життя, яке мали раніше», — розмірковує Алла. Ця ініціатива, яка є інвестицією в майбутнє України, має на меті створення безпечних і комфортних умов, де діти зможуть продовжувати свою освіту без перерв.«Школи часто є серцем місцевих громад, тому для нас честь підтримувати їхнє відновлення. У проєкту ще багато роботи, але команда залишається відданою меті підтримати всі обрані школи якомога швидше», — пояснює Пол Крукшенк, старший менеджер проєкту. «Ми усвідомлюємо, що будівлі, де ми працюємо, є частиною критично важливої соціальної інфраструктури», — додає він.Очікуючи повернення учнів, громада тримає в серці надію, що одного дня сміх і енергія дітей знову заповнять двір школи. А поки будівля слугує свідченням стійкості громади, яка відмовляється дозволити війні знищити її дух.Про проєкт Проєкт «Відновлення шкіл в Україні», що фінансується Європейським Союзом і реалізується ЮНОПС, має на меті відновлення освітніх закладів, які постраждали під час війни в Україні. Ініціатива з загальним бюджетом у 30 млн дол. США реалізується в Чернігівській, Київській, Сумській та Харківській областях, та зосереджена на школах, що потребують ремонту легкого та середнього ступеня. Основною метою проєкту є забезпечення доступу до відремонтованих шкільних приміщень, що збільшить кількість дітей, які отримують очну освіту. Відновивши понад 75 шкіл, проєкт допоможе створити безпечне та привітне середовище, де діти зможуть продовжувати навчання без перерв.
1 of 5
Історія
17 жовтня 2024
Вкрай важливо продовжувати приділяти увагу щодо ситуації з правами людини в Україні
Даніель Белль – Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ), яка була створена у 2014 році для моніторингу та звітування про ситуацію з правами людини в країні. Після повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну 24 лютого 2022 року місія активізувала свою роботу з документування порушень прав людини та Міжнародного гуманітарного права, скоєних усіма сторонами конфлікту. Даніель Белль – спеціалістка з прав людини, яка має більш ніж двадцять років досвіду роботи. Вона переважно очолювала правозахисні команди ООН з моніторингу прав людини в конфліктних і постконфліктних ситуаціях.Повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну триває вже третій рік. Як ви опишете ситуацію з правами людини в Україні на даний момент?Вторгнення має величезний вплив на український народ. Понад 10 000 цивільних осіб загинули, а більше 20 000 отримали поранення. Безперервні обстріли руйнують будинки, лікарні, школи та інфраструктуру, знищуючи цілі квартали та села. Нещодавно відбулась велика атака на дитячу лікарнюя в Києві. Мільйони людей були змушені покинути свої домівки, що призвело до роз’єднання сімей. Позасудові страти, катування, насильницькі зникнення, свавільні затримання та сексуальне насильство здійснюються безкарно. В Російській Федерації конфлікт також має посилений негативний вплив на цивільних осіб, а також є руйнування та пошкодження цивільної інфраструктури. Легко загубитися в масштабах цих цифр, але наші публічні доповіді – це не просто статистика. За кожною цифрою стоїть людська історія, часто з жахливими стражданнями.Як місія проводить свою роботу в умовах конфлікту?Наші команди працюють на місцях щодня. Ми звертаємося до обох сторін з проханням надати доступ до постраждалих районів і намагаємося використати цей доступ максимально ефективно. Ми є єдиною агенцією ООН, яка має моніторингову присутність поблизу лінії фронту, що дозволяє нам щодня спілкуватися з людьми, які безпосередньо страждають від конфлікту. Це дає нам можливість вести найточніший і найнадійніший облік впливу конфлікту на цивільне населення та вивчати його ширші наслідки на права людини. Наприклад, у жовтні минулого року ракета влучила в кафе в маленькому українському селі Гроза, внаслідок чого загинуло 59 осіб, які перебували на поминках. Ми провели 36 годин у Грозі, обійшли всі вулиці, розмовляли з місцевими жителями та збирали деталі про обставини нападу. Це дозволило нам підтвердити, що всі загиблі були цивільними, і провести первинну оцінку відповідальності за атаку та її законності. Окрім роботи на місцях, ми надаємо технічні консультації національним правозахисним установам і допомагаємо розробляти закони та політику, що відповідають міжнародним стандартам у сфері прав людини.ММПЛУ була створена з метою посилення захисту прав людини в Україні, сприяння доступу до правосуддя та забезпечення притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні прав людини. Як ММПЛУ сприяє притягненню до відповідальності?Наші публічні доповіді є ключовим інструментом підзвітності, оскільки вони публічно висвітлюють факти. Українські суди, зокрема Конституційний Суд, використовують наші доповіді для ухвалення важливих рішень у сфері прав людини. Міжнародні та регіональні органи, як-от Міжнародний суд ООН і Європейський суд з прав людини, також посилалися на нашу роботу у своїх нещодавніх рішеннях. Окрім того, наша база даних є важливим історичним документом, що закладає підґрунтя для майбутніх процесів підзвітності, встановлення істини, забезпечення справедливості та репарацій.
“Ми продовжимо ретельно документувати всі факти, щоб гарантувати, що одного дня відповідальність настане".ДАНІЕЛЬ БЕЛЛЬ, ГОЛОВА МІСІЇ ООН З ПРАВ ЛЮДИНИ В УКРАЇНІ
ММПЛУ працює в країні з березня 2014 року. Як змінилася її робота?ММПЛУ є єдиною міжнародною організацією, яка протягом 10 років продовжує діяти тут. Наша діяльність еволюціонувала разом із змінами у ситуації з правами людини. Наприклад, у нещодавній доповіді висвітлено серйозні порушення прав людини та гуманітарного права, скоєні Російською Федерацією за останні 10 років з моменту окупації і незаконної анексії Криму. Після початку повномасштабного вторгнення ми зосередилися на захисті цивільних осіб у збройному конфлікті, аналізуючи ширші аспекти, як-от сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, або вплив конфлікту на дітей і жінок. Проте суть нашої роботи залишилась незмінною: ми продовжуємо зосереджуватись на ключових питаннях прав людини та на тих сферах, де ми можемо вплинути на ситуацію. Наприклад, ММПЛУ є єдиною організацією ООН, яка моніторить та звітує про судові процеси української влади за колабораційну діяльність, що вже дало позитивні результати. Нещодавно ми відзначили тенденцію до зменшення випадків, коли українські суди засуджували осіб за «колабораціоністські дії», які могли б законно вимагатися окупаційною владою.
Які тенденції щодо порушень ви спостерігаєте останнім часом?З березня цього року ми спостерігаємо тривожне зростання кількості жертв серед цивільного населення, деі липень став найсмертоноснішим місяцем для з найбільшою кількістю жертв серед цивільних осіб в Україні з жовтня 2022 року. Це зростання пов'язане зі скоординованими атаками російських збройних сил по всій Україні, зокрема авіаударами по лікарняному комплексу в Києві та застосуванням вибухової зброї в населених пунктах, що завдають найбільшої шкоди на території, підконтрольній уряду України. Крім того, масштабні атаки на енергетичну інфраструктуру значно знизили потужність електропостачання, що призводить до щоденних відключень електроенергії для мільйонів людей по всій країні. Ці відключення, які часто тривають багато годин, обмежують доступ до води, мобільного зв'язку, інтернету, громадського транспорту і ускладнюють навчання дітей, адже багато з них навчаються дистанційно. Найбільше страждають вразливі групи населення, зокрема люди похилого віку та особи з інвалідністю. У Російській Федерації конфлікт також нещодавно призвів до того, що велика кількість цивільних осіб була змушена покинути свої домівки, що має серйозні наслідки для реалізації прав людини.Якою є ситуація з правами людини військовополонених та цивільних затриманих?З лютого 2022 року ми взяли інтерв'ю у понад 600 звільнених українських цивільних осіб та військовополонених, включно з тими, кого було звільнено з російського полону під час нещодавніх обмінів навесні та влітку. Ми продовжуємо документувати систематичне і регулярне застосування тортур та жорстокого поводження російською владою проти цивільних осіб і військовополонених. Свідчення тих, хто вижив, свідчать про неймовірну жорстокість. Що стосується російських військовополонених, які перебувають в українському полоні, ми маємо безперешкодний доступ до офіційних місць їхнього утримання від української влади. У цих випадках ми задокументували свідчення про катування в транзитних пунктах після їхньої евакуації з поля бою. Важливо зазначити, що наша взаємодія з українською владою та адвокація сприяють змінам. Після публічного повідомлення про катування і жорстокого поводження з російськими військовополоненими та звернення до української влади ми спостерігали покращення в умовах їхнього утримання та поводженні з ними.Які основні виклики у вашій роботі?Найбільший виклик полягає в тому, що ми не маємо доступу до українських територій, що знаходяться під контролем Російської Федерації, або до постраждалих територій самої Російської Федерації, незважаючи на наші численні запити. Тому нам доводиться застосовувати креативні методи для проведення моніторингу. Наприклад, ми їдемо до лінії фронту і зустрічаємось з людьми, які живуть на територіях, що раніше були під російською окупацією. У нас є віддалена команда, що працює з Молдови, яка забезпечує конфіденційну та безпечну комунікацію з особами, які живуть на окупованих територіях. Ми також підтримуємо регулярну моніторингову присутність у Сумах, у місті, яке до початку серпня було єдиним відкритим пунктом перетину кордону з Росією, де люди могли покинути окуповану територію. Моя команда опитувала людей, коли вони вперше перетинали лінію розмежування. У березні ми опублікували доповідь, що ґрунтується на більш ніж 2300 інтерв'ю з жертвами та свідками, в якому детально описані широкомасштабні порушення, вчинені Російською Федерацією в процесі збільшення контролю над населенням на окупованих територіях.Як ви протидієте дезінформації? Яку методологію ви використовуєте?ММПЛУ вважається авторитетним джерелом завдяки нашій ретельній методології УВКПЛ. Наші доповіді ґрунтуються на даних, зібраних і підтверджених під час польових місій, відвідувань місць утримання під вартою, моніторингу судових процесів, а також на особистих і дистанційних інтерв'ю з жертвами, свідками, родичами, адвокатами, представниками уряду та громадянського суспільства. Окрім цього, ми використовуємо інформацію з судових документів, офіційних звітів, відео- та фотоматеріалів. Зокрема, ми спираємося на численні та різноманітні джерела, кожне з яких ретельно оцінюється на достовірність і надійність. Ми не обмежуємося інформацією з інших джерел або пошуком в інтернеті; наша робота базується на детальних дослідженнях на місцях.Як співробітники виконують свою роботу у світлі ситуації, що склалася?Безпека персоналу є ще одним важливим викликом. В умовах війни наближення до лінії фронту становить серйозну небезпеку. Наші співробітники віддані своїй справі, розуміючи критичну важливість їхньої роботи. Окрім стресу, що викликаний постійними вибухами і повітряними тривогами, складно говорити з людьми про їхні страждання. Ми спілкуємося з людьми щодня, коли вони перебувають у найвразливішому стані, стикаючись із жахливими стражданнями. Це, безумовно, відображається на їхньому самопочутті.
“Ми продовжимо ретельно документувати всі факти, щоб гарантувати, що одного дня відповідальність настане".ДАНІЕЛЬ БЕЛЛЬ, ГОЛОВА МІСІЇ ООН З ПРАВ ЛЮДИНИ В УКРАЇНІ
ММПЛУ працює в країні з березня 2014 року. Як змінилася її робота?ММПЛУ є єдиною міжнародною організацією, яка протягом 10 років продовжує діяти тут. Наша діяльність еволюціонувала разом із змінами у ситуації з правами людини. Наприклад, у нещодавній доповіді висвітлено серйозні порушення прав людини та гуманітарного права, скоєні Російською Федерацією за останні 10 років з моменту окупації і незаконної анексії Криму. Після початку повномасштабного вторгнення ми зосередилися на захисті цивільних осіб у збройному конфлікті, аналізуючи ширші аспекти, як-от сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, або вплив конфлікту на дітей і жінок. Проте суть нашої роботи залишилась незмінною: ми продовжуємо зосереджуватись на ключових питаннях прав людини та на тих сферах, де ми можемо вплинути на ситуацію. Наприклад, ММПЛУ є єдиною організацією ООН, яка моніторить та звітує про судові процеси української влади за колабораційну діяльність, що вже дало позитивні результати. Нещодавно ми відзначили тенденцію до зменшення випадків, коли українські суди засуджували осіб за «колабораціоністські дії», які могли б законно вимагатися окупаційною владою.
Які тенденції щодо порушень ви спостерігаєте останнім часом?З березня цього року ми спостерігаємо тривожне зростання кількості жертв серед цивільного населення, деі липень став найсмертоноснішим місяцем для з найбільшою кількістю жертв серед цивільних осіб в Україні з жовтня 2022 року. Це зростання пов'язане зі скоординованими атаками російських збройних сил по всій Україні, зокрема авіаударами по лікарняному комплексу в Києві та застосуванням вибухової зброї в населених пунктах, що завдають найбільшої шкоди на території, підконтрольній уряду України. Крім того, масштабні атаки на енергетичну інфраструктуру значно знизили потужність електропостачання, що призводить до щоденних відключень електроенергії для мільйонів людей по всій країні. Ці відключення, які часто тривають багато годин, обмежують доступ до води, мобільного зв'язку, інтернету, громадського транспорту і ускладнюють навчання дітей, адже багато з них навчаються дистанційно. Найбільше страждають вразливі групи населення, зокрема люди похилого віку та особи з інвалідністю. У Російській Федерації конфлікт також нещодавно призвів до того, що велика кількість цивільних осіб була змушена покинути свої домівки, що має серйозні наслідки для реалізації прав людини.Якою є ситуація з правами людини військовополонених та цивільних затриманих?З лютого 2022 року ми взяли інтерв'ю у понад 600 звільнених українських цивільних осіб та військовополонених, включно з тими, кого було звільнено з російського полону під час нещодавніх обмінів навесні та влітку. Ми продовжуємо документувати систематичне і регулярне застосування тортур та жорстокого поводження російською владою проти цивільних осіб і військовополонених. Свідчення тих, хто вижив, свідчать про неймовірну жорстокість. Що стосується російських військовополонених, які перебувають в українському полоні, ми маємо безперешкодний доступ до офіційних місць їхнього утримання від української влади. У цих випадках ми задокументували свідчення про катування в транзитних пунктах після їхньої евакуації з поля бою. Важливо зазначити, що наша взаємодія з українською владою та адвокація сприяють змінам. Після публічного повідомлення про катування і жорстокого поводження з російськими військовополоненими та звернення до української влади ми спостерігали покращення в умовах їхнього утримання та поводженні з ними.Які основні виклики у вашій роботі?Найбільший виклик полягає в тому, що ми не маємо доступу до українських територій, що знаходяться під контролем Російської Федерації, або до постраждалих територій самої Російської Федерації, незважаючи на наші численні запити. Тому нам доводиться застосовувати креативні методи для проведення моніторингу. Наприклад, ми їдемо до лінії фронту і зустрічаємось з людьми, які живуть на територіях, що раніше були під російською окупацією. У нас є віддалена команда, що працює з Молдови, яка забезпечує конфіденційну та безпечну комунікацію з особами, які живуть на окупованих територіях. Ми також підтримуємо регулярну моніторингову присутність у Сумах, у місті, яке до початку серпня було єдиним відкритим пунктом перетину кордону з Росією, де люди могли покинути окуповану територію. Моя команда опитувала людей, коли вони вперше перетинали лінію розмежування. У березні ми опублікували доповідь, що ґрунтується на більш ніж 2300 інтерв'ю з жертвами та свідками, в якому детально описані широкомасштабні порушення, вчинені Російською Федерацією в процесі збільшення контролю над населенням на окупованих територіях.Як ви протидієте дезінформації? Яку методологію ви використовуєте?ММПЛУ вважається авторитетним джерелом завдяки нашій ретельній методології УВКПЛ. Наші доповіді ґрунтуються на даних, зібраних і підтверджених під час польових місій, відвідувань місць утримання під вартою, моніторингу судових процесів, а також на особистих і дистанційних інтерв'ю з жертвами, свідками, родичами, адвокатами, представниками уряду та громадянського суспільства. Окрім цього, ми використовуємо інформацію з судових документів, офіційних звітів, відео- та фотоматеріалів. Зокрема, ми спираємося на численні та різноманітні джерела, кожне з яких ретельно оцінюється на достовірність і надійність. Ми не обмежуємося інформацією з інших джерел або пошуком в інтернеті; наша робота базується на детальних дослідженнях на місцях.Як співробітники виконують свою роботу у світлі ситуації, що склалася?Безпека персоналу є ще одним важливим викликом. В умовах війни наближення до лінії фронту становить серйозну небезпеку. Наші співробітники віддані своїй справі, розуміючи критичну важливість їхньої роботи. Окрім стресу, що викликаний постійними вибухами і повітряними тривогами, складно говорити з людьми про їхні страждання. Ми спілкуємося з людьми щодня, коли вони перебувають у найвразливішому стані, стикаючись із жахливими стражданнями. Це, безумовно, відображається на їхньому самопочутті.
1 of 5
Пресреліз
25 листопада 2024
В Україні постраждалі розповідають про сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом
Кампанія об'єднує людей, щоб виступити проти гендерно зумовленого насильства - теми, яку занадто довго замовчували.В Україні багато тих, хто пережив сексуальне насильство в умовах конфлікту, готові розповісти про нього. Вони розповідають правду про пережите сексуальне насильство. Їхні свідчення мають вирішальне значення для забезпечення справедливості, притягнення винних до відповідальності та запобігання подальшому поширенню цього зла. Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні тісно співпрацює з постраждалими для документування випадків сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (СНПК), та інформування громадськості про це порушення. У період із 24 лютого 2022 року до 31 серпня 2024 року Місія задокументувала 376 випадків СНПК, що стосувалися 262 чоловіків, 104 жінок, 10 дівчат і 2 хлопчиків. Ця форма гендерно зумовленого насильства охоплює осіб усіх гендерів, причому більше половини задокументованих випадків стосуються чоловіків – переважно тих, хто зазнав катувань у полоні на окупованій території або в Російській Федерації.Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, є порушенням міжнародного права прав людини, гуманітарного та кримінального права. Запобігання такого роду насильству та притягнення винних до відповідальності – спільна відповідальність, що ґрунтується на зобов’язаннях держав у сфері прав людини.Постраждалі від СНПК потребують комплексної підтримки для відновлення, включаючи підтримку з боку суспільства загалом. Кампанія «16 днів активізму проти гендерно зумовленого насильства» – час, щоб посилити нашу солідарність із тими, хто пережив сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом.
1 of 5
Пресреліз
21 листопада 2024
ВООЗ та Світовий банк презентували новий звіт, який оцінює прогрес у впровадженні реформи фінансування системи охорони здоров'я в Україні в умовах війни
Україна зберегла універсальне охоплення населення медичними послугами в межах Програми медичних гарантій (ПМГ), гарантуючи доступ до основних медичних послуг, включених до ПМГ, усім громадянам і постійним мешканцям країни, не спричиняючи при цьому фінансових труднощів. Централізоване акумулювання коштів та управління ними з боку Національної служби здоров'я України (НСЗУ) дозволило продовжити фінансування на територіях, що постраждали від війни та втратили власні доходи з місцевих бюджетів.У звіті, презентованому на спільному заході в Києві, досліджується вплив війни на систему охорони здоров'я України та складні умови, в яких продовжують впроваджуватися реформи фінансування системи охорони здоров'я. Цей звіт є третім із серії спільних публікацій ВООЗ та Світового банку, в яких оцінюється прогрес у реформуванні системи фінансування охорони здоров'я в Україні з моменту запуску реформ у 2017 році.«Україна зберегла універсальне охоплення послугами охорони здоров’я через Програму медичних гарантій, що забезпечує доступ всіх громадян до основних медичних послуг, одночасно посилюючи захист від фінансового тягаря, — сказав доктор Ярно Хабіхт, Представник ВООЗ в Україні. — Під час проведення регіональних консультацій, до яких долучилися представники 10 областей України, автори звіту отримали чіткіше бачення того, як впроваджується реформа фінансування системи охорони здоров'я в Україні на місцях та дослідили можливі шляхи її подальшої реалізації. Такі консультації є важливими для адаптації фінансування охорони здоров'я до регіональних потреб, особливо на територіях, що постраждали від війни. Адаптуючи реформи до місцевих умов, ми сприяємо тому, щоб система охорони здоров'я не тільки продовжувала функціонувати, але й відігравала важливу роль у підтримці відновлення там, де це найбільше необхідно».«Покращення здоров'я людей має бути головною метою систем охорони здоров'я в усьому світі. Це також включає в себе забезпечення захисту населення від часто важкого фінансового тягаря, пов'язаного з оплатою ліків та інших витрат на охорону здоров'я «з власної кишені», — сказала д-р Наташа Аззопарді-Мускат, Директор відділу політик та систем охорони здоров’я в країнах, Європейське регіональне бюро ВООЗ, під час презентації звіту. — Цей новий звіт демонструє, що ефективне фінансування охорони здоров'я є ключовим для досягнення наступних цілей: ефективності, прозорості, підзвітності та, найголовніше, справедливості, коли йдеться про забезпечення доступу до медичної допомоги. Оскільки система охорони здоров'я України продовжує стикатися з надзвичайними викликами, стійкість та справедливість у фінансуванні охорони здоров'я є більш важливими, ніж будь-коли, щоб забезпечити кожного необхідною медичною допомогою, де б і коли б вона не знадобилася».«Приємно бачити відданість уряду реалізації амбітних реформ у галузі охорони здоров'я, спрямованих на підвищення ефективності системи охорони здоров'я України, — сказав Боб Сом, Регіональний директор Світового банку у справах країн Східної Європи. — В умовах бюджетних обмежень, підвищення ефективності державного фінансування охорони здоров'я є єдиним способом забезпечити здатність України піклуватися про громадян, чиї потреби в охороні здоров'я зростають внаслідок російського вторгнення. Подальше впровадження цих реформ також матиме вирішальне значення для модернізації системи охорони здоров'я відповідно до прагнення України приєднатися до Європейського Союзу». «Поєднати пріоритети мирного життя та виклики війни таким чином, аби забезпечити українцям універсальний доступ до якісної, доступної та безоплатної медичної допомоги — таке завдання стоїть перед української системою охорони здоров’я вже майже три роки. І наша медична система з ним справляється. Зокрема, завдяки змінам у підходах до фінансування, що дозволяє нам бути адаптивними та гнучкими у прийнятті рішень. Попри війну, ми продовжуємо шлях реформ: торік завершилось формування спроможної мережі медзакладів, що дозволяє більш раціонально використовувати наявні ресурси. Державний бюджет на 2025 рік передбачає помітне збільшення видатків на сферу охорони здоров’я: додаткові 6,3 млрд грн будуть спрямовані на розширення програми «Доступні ліки» та модернізацію медичної інфраструктури. Загальний обсяг видатків становить понад 217 млрд грн, з них понад 175,5 млрд грн буде спрямовано на фінансування Програми медичних гарантій, що на 16,8 млрд грн більше, ніж торік. Регулярні звіти щодо оцінки прогресу у впровадженні реформи фінансування системи охорони здоров'я в Україні від ВООЗ та Світового банку є своєрідним компасом, який дає змогу нам розуміти, чи у вірному напрямі ми рухаємось. Позитивні оцінки, які я почув сьогодні, мотивують продовжувати працювати ще активніше задля посилення стійкості медичної системи», - сказав Віктор Ляшко, міністр охорони здоров’я України.У звіті наголошується на тому, що реформи фінансування системи охорони здоров'я, розпочаті в Україні у 2017 році, рухаються у правильному напрямку. Вони відіграли ключову роль у зміцненні стійкості системи охорони здоров'я під час пандемії COVID-19 та війни. Окремо підкреслюється важливість захисту державного фінансування та інвестицій в охорону здоров'я, особливо в складних умовах війни. Збереження людського капіталу має важливе значення для довгострокового економічного відновлення України та соціальної згуртованості.Однак фіскальний простір доступний для державних витрат на охорону здоров'я залишатиметься обмеженим через економічні наслідки війни та необхідність пріоритизації видатків на оборону та безпеку. Надалі реформи фінансування системи охорони здоров'я мають зосереджуватися на підвищенні ефективності витрат, максимізації співвідношення ціни та якості, а також на забезпеченні рівного доступу, фінансовому захисті від катастрофічних витрат «з кишені» пацієнтів та покращенні якості послуг.Дослідження надає низку рекомендацій щодо політик та заходів з інструментарію фінансування охорони здоров’я, які допоможуть покращити ефективність системи охорони здоров'я за ключовими цілями фінансування охорони здоров'я.Зміцнення первинної медичної допомоги (ПМД)Сильна ПМД має важливе значення для забезпечення доступу й ефективності системи охорони здоров’я загалом. У звіті рекомендуються заходи, спрямовані на полегшення процесу укладання та зміни декларацій з надавачами ПМД, підтримку сталого фінансування ПМД, впровадження фінансових стимулів для покращення роботи, оновлення клінічних настанов для підвищення якості та економічної ефективності медичної допомоги, додаткові заходи для підтримки ПМД у населених пунктах з високим рівнем концентрації ВПО, а також на територіях, що постраждали від війни, з дуже низькою чисельністю населення.Оскільки ПМД — це «двері» пацієнта до решти ланок системи охорони здоров’я, у звіті наголошується на необхідності продовження досягнутого прогресу, адже 86% населення уклали декларації з надавачами ПМД і забезпечили загальну реєстрацію. Внутрішньо переміщені особи потребують особливої уваги щодо забезпечення їм доступу до ПМД, оскільки менше ніж 20% ВПО змінили свого надавача ПМД за новим місцем проживання.Забезпечення прозорості та підзвітності інституційУ звіті зазначається, що Національна служба здоров'я України (НСЗУ) може активізувати свою політику та дії, ставши більш проактивним замовником послуг, орієнтуючись на оцінку потреб у сфері охорони здоров'я на рівні областей, а також посилити спроможність регіональних представництв НСЗУ, консолідувати закупівлю комплексних послуг у більших обсягах та більш якісних закладах, зберігаючи при цьому географічний доступ для населення, а також покращити фінансові стимули для підвищення ефективності та якості послуг.Сильні, прозорі та підзвітні інституції мають вирішальне значення для успіху реформи. Звіт рекомендує cтворити наглядовий орган для стратегічного нагляду за процесами ПМГ та діяльністю НСЗУ, а також переглянути положення та внутрішні процедури для забезпечення прозорих, науково обґрунтованих та своєчасних процесів прийняття рішень щодо ПМГ. Для належного виконання своїх функцій НСЗУ має бути забезпечена достатніми ресурсами, що перевищують поточні 0,11% від загальних витрат на ПМГ, що в 10 разів менше, ніж у порівнянних європейських країнах.У звіті також наведено політичні міркування щодо того, як Україні побудувати сучаснішу та кращу систему охорони здоров’я, з акцентом на модернізації надання медичних послуг, оптимізації лікарняних мереж та зміцненні інституцій.Довідкова інформація:У процесі підготовки звіту відбулися численні дискусії між експертами ВООЗ та Світового банку, зокрема зустрічі в Барселоні в жовтні 2023 року, Києві в січні 2024 року та Відні у квітні 2024 року. Були організовані додаткові технічні консультації з національними органами влади, зокрема з Міністерством охорони здоров’я України, Національною службою здоров’я України та Міністерством фінансів України.Крім того, у липні 2024 року ВООЗ та Світовий банк провели регіональні круглі столи в Одесі, Дніпрі та Києві, щоб отримати бачення відносно впровадження реформи фінансування охорони здоров'я в Україні на місцевому рівні. У цих регіональних консультаціях взяли участь представники національних та місцевих органів влади, надавачі первинної та спеціалізованої медичної допомоги, а також власники медичних закладів з десяти областей України, включаючи Одеську, Миколаївську, Херсонську, Дніпропетровську, Запорізьку, Харківську, Львівську, Рівненську, Вінницьку, Полтавську, щоб обговорити питання фінансування первинної та спеціалізованої медичної допомоги, впровадження програми «Доступні ліки» та роль НСЗУ у цьому процесі. Результати та напрацювання, отримані під час консультацій були враховані у цьому третьму звіті із серії спільних публікацій ВООЗ та Світового банку, які оцінюють прогрес у реформуванні системи фінансування охорони здоров'я в Україні з моменту запуску реформи у 2017 році.Обговорення дозволили напрацювати наступні результати:Війна по-різному впливає на регіони.Важливо впроваджувати зміни у фінансуванні охорони здоров'я для підтримки найбільш постраждалих від війни регіонів.Належне та справедливе фінансування ПМД, в тому числі програми «Доступні ліки», забезпечує найбільшу ефективність використання коштів.Розвиток спроможної мережі надавачів - це можливість для підвищення якості та ефективності в системі охорони здоров'я.Посилення міжрегіональної присутності НСЗУ забезпечить більш ефективну комунікацію на регіональному рівні щодо потреб населення у послугах охорони здоров'я та спроможності надавачів задовольнити ці потреби.Звіт підготовлено за фінансової підтримки Швейцарської агенції розвитку та співробітництва в рамках проєкту «Підтримка реформи системи охорони здоров’я в Україні», уряду Канади та Європейського Союзу в межах проєкту «Розвиток системи охорони здоров'я в Україні», та в рамках Партнерства з універсального охоплення послугами охорони здоров'я.Ознайомитися зі звітом можна за посиланням.
1 of 5
Пресреліз
18 листопада 2024
НЕПРИЙНЯТНІ УДАРИ ПО МИРНИХ МЕШКАНЦЯХ І ЦИВІЛЬНІЙ ІНФРАСТРУКТУРІ МАЮТЬ ПРИПИНИТИСЯ
Унаслідок неприйнятних ударів Збройних сил Російської Федерації вчора ввечері та сьогодні вдень були вбиті та поранені десятки мирних мешканців, у тому числі діти, у Сумах і Одесі. В результаті ударів у житлових кварталах було вибито тисячі вікон, в той час, коли температура стрімко знижується. Ці удари відбулися після масованих обстрілів енергетичної інфраструктури на вихідних. Через це по всій країні вразливі мирні мешканці залишилися без електропостачання та зіткнулися з перебоями основних послуг, зокрема водо- та теплопостачання. Мирні мешканці та цивільна інфраструктура захищені за нормами міжнародного гуманітарного права і не мають потрапляти під удари. Наближається сумна віха — 1 000 днів з моменту ескалації бойових дій, а нестерпні страждання, яких зазнає народ України, лише поглиблюються. Визнаючи незламну рішучість мешканців України подолати важкі випробування, міжнародне співтовариство має продовжувати підтримку, що вкрай важлива для надання життєво необхідної допомоги.
1 of 5
Пресреліз
18 листопада 2024
Україна: Тюрк засуджує атаки Росії на енергосистему та знову закликає до виведення російських військ
«Ці останні атаки на енергетичні об'єкти є ще одним жорстоким ударом по цивільному населенню, яке вже так багато пережило», – сказав Тюрк, зазначивши, що у вівторок Україна сягає похмурого рубежу в 1000 днів з початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації. «Дефіцит електроенергії взимку поставить під серйозну загрозу здоров'я і добробут цивільного населення, особливо людей старшого віку, людей з інвалідністю, малозабезпечених сімей і внутрішньо переміщених осіб», – додав він.Попередні дев’ять хвиль атак на енергосистему України влітку залишили мільйони українців без світла. З наближенням зими країна стикається з прогнозованим дефіцитом електроенергії. Верховний комісар закликав Російську Федерацію виконувати міжнародні зобов’язання згідно зі Статутом ООН, наказом Міжнародного суду ООН та іншими чинними нормами права. Він також наголосив на необхідності негайного припинення збройного нападу та виведення російських військ із території України. «Вже 1000 днів триває безглуздий біль і страждання, спричинені повномасштабним збройним нападом Росії на Україну. Порушення прав людини стали повсякденним явищем, як під час ведення бойових дій, так і на окупованих територіях», – заявив Фолькер Тюрк. «Збройний напад Росії, а також активізація колективних зусиль для його припинення, повинні залишатися в центрі уваги глобального порядку денного».З моменту початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації 24 лютого 2022 року зафіксовано щонайменше 12 162 загиблих цивільних осіб, зокрема 659 дітей. Ще щонайменше 26 919 цивільних осіб отримали поранення.92% жертв серед цивільних осіб спричинені вибуховою зброєю з великою зоною ураження. Україна також наразі входить до числа найбільш замінованих країн світу, а вибухонебезпечні залишки війни загрожують життю людей і ускладнюють зусилля з відновлення. Багато міст, як-от Бахмут, Авдіївка та Вовчанськ, майже повністю зруйновані. Крім цього, по всій країні пошкоджено або зруйновано понад 662 медичних заклади, що суттєво обмежує доступ до медичної допомоги.За актуальними даними Моніторингової місії Управління Верховного комісара ООН з прав людини в Україні, кількість загиблих і поранених серед цивільних осіб у період з липня до кінця вересня цього року досягла найвищого показника з липня 2022 року. У жовтні російські війська запустили близько 2000 безпілотників по території України – в середньому понад 60 щодня.Верховний комісар також висловив занепокоєння станом прав людини на окупованих територіях України. Наразі російські війська контролюють близько п’ятої частини території країни, включно з Кримом, а також частинами Донецької, Херсонської, Луганської та Запорізької областей.«Репресії, насильство та безкарність стали повсякденною реальністю на окупованих Росією територіях України. Мешканці живуть у постійному страху, що супроводжується стеженням і незаконними обмеженнями їхніх прав на свободу слова та пересування», – наголосив він.Українські адміністративні, судові, освітні та інші державні системи цілеспрямовано руйнуються й замінюються російськими. Українська навчальна програма заборонена, – її витіснила російська. Молодь на окупованих територіях залучають до молодіжних організацій, які поширюють ідеї патріотизму до Росії.
1 of 5
Пресреліз
18 листопада 2024
1000 днів війни в Україні: зима ставить серйозні виклики для гуманітарної допомоги
Під час пресбрифінгу в Женеві Матіас Шмале звернув увагу міжнародної спільноти на страждання, які переживають українці через війну: «Ми не лише наближаємося до зими, але й до сумної відмітки – 1000 днів із початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації у 2022 році. Ми пам’ятаємо про понад 12 000 людей, які загинули».«Наразі цивільна інфраструктура продовжує потерпати: понад 2000 атак на лікарні та два мільйони пошкоджених домівок».Майже четверо з десяти людей в Україні потребують гуманітарної допомоги, але також однією з найбільших проблем залишається стан мешканців багатоповерхівок, які третю зиму поспіль стикаються з холодами через «систематичні атаки» на енергетичну інфраструктуру.Життя без тепла«Мені повідомили, що зараз 65% енергетичних потужностей України зруйновано», – зазначив пан Шмале. Там, де це можливо, команди ООН і партнери доставляють тверде паливо та теплий одяг для вразливих громад. Але ситуація особливо складна для тих, хто мешкає у багатоповерхівках.«Очевидно, що неможливо доставити тонну твердого палива до багатоповерхового будинку», – пояснив пан Шмале. Він додав, що Пункти незламності у містах, де можна зігрітися, поїсти, прийняти душ і випити гарячого чаю, дуже потрібні, але «їх недостатньо».Особливе занепокоєння викликає можливість нових атак на енергетичну систему з боку російських військових, коли температура значно знизиться.Загроза масового переміщення«Зараз може настати переломний момент, що призведе до нової хвилі масового переселення як всередині країни, так і за її межі», – попередив пан Шмале. «Це не лише питання технічних рішень, а й заклик до міжнародної спільноти зробити все можливе, щоб зупинити цю війну».На сьогодні ООН, національні та міжнародні неурядові організації та волонтерські структури надали допомогу 7,2 мільйона людей в Україні завдяки отриманим 1,8 мільярда доларів США на гуманітарне реагування.Для підготовки до зими та надання екстреної допомоги 1,8 мільйона людей до березня (зокрема забезпечення паливом, роботи систем водопостачання та надання фінансової допомоги) необхідно ще 500 мільйонів доларів США.Однак ситуація залишається небезпечною для громад та гуманітарних працівників. Цього року під час виконання обов’язків загинули дев’ятеро співробітників гуманітарних місій. Також було пошкоджено гуманітарні установи.Терор дронів«Багато людей розповідали мені під час моїх візитів, що вони відчувають, ніби дрони все частіше цілеспрямовано атакують цивільних, цивільну інфраструктуру та активістів. Атаки дронів – це жах, мені не потрібно вам це пояснювати», – сказав пан Шмале, посилаючись на розповіді очевидців, які згадували, як за ними рухалися дрони.«Це також свого роду психологічний терор, адже ти ніколи не знаєш, чи атакуватимуть вони, чи просто спостерігають».Відповідаючи на питання про те, як нова адміністрація США зможе допомогти полегшити страждання українців, координатор ООН із гуманітарних питань висловив сподівання, що «значна» підтримка США триватиме. «Вони залишаються нашим найбільшим донором», – наголосив пан Шмале.«Є надія, що нова адміністрація, як і попередня, усвідомлює масштаби гуманітарних потреб, які мають бути задоволені».Джерело: UN news.
1 of 5
Нові публікації
1 / 11
Матеріали
23 жовтня 2024
Матеріали
03 липня 2024
Матеріали
31 травня 2024
1 / 11