Нове
Історія
20 травня 2026
Війна в Україні щодня стає дедалі смертоноснішою - Рада Безпеки ООН
Дізнатися більше
Історія
20 травня 2026
Медичні послуги ближче до людей
Дізнатися більше
Пресреліз
20 травня 2026
Заява Представниці УВКБ ООН з приводу обстрілу Дніпра, що призвів до загибелі людей та знищення гуманітарної допомоги на складі УВКБ ООН
Дізнатися більше
Нове
Цілі сталого розвитку в Україні
The Sustainable Development Goals are a global call to action to end poverty, protect the earth’s environment and climate, and ensure that people everywhere can enjoy peace and prosperity.
Kindly note that the data visualizations show an aggregate of the Caribbean. To view the disaggregated data per country, please click on the name of the country or territory you wish to explore.
Пресреліз
23 лютого 2026
Опубліковано оновлену оцінку потреб України на відновлення та відбудову
КИЇВ, Україна, 23 лютого 2026 року — Через чотири роки з моменту вторгнення Росії в Україну за даними оновленої спільної Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA5), оприлюдненої сьогодні Урядом України, Групою Світового банку, Європейською Комісією та Організацією Об’єднаних Націй, станом на 31 грудня 2025 року загальна вартість відбудови та відновлення в Україні становить майже 588 мільярдів доларів США (понад 500 мільярдів євро) впродовж наступного десятиліття. Це майже втричі перевищує прогнозований номінальний ВВП України за 2025 рік.За підтримки партнерів із розвитку Уряд України вживає значних заходів для виконання пріоритетних завдань із відновлення та відбудови на 2026 рік, включаючи публічні інвестиційні проєкти та основні програми з підтримки відновлення, такі як програми підтримки фінансування за зруйноване житло, розмінування та багатосекторальні програми економічної підтримки загальною вартістю понад 15 мільярдів доларів США. До того ж, за наявною інформацією, зібраною у рамках оцінки RDNA, з лютого 2022 року вже було задоволено потреби на суму у щонайменше 20 мільярдів доларів США шляхом проведення невідкладних ремонтних робіт та заходів із раннього відновлення у житловому, енергетичному, освітньому, транспортному та інших критично важливих секторах. «Через чотири роки після повномасштабного вторгнення Росії загальна вартість відновлення та відбудови України наразі оцінюється у майже 588 мільярдів доларів США впродовж наступного десятиліття, що майже втричі перевищує прогнозований номінальний ВВП України за 2025 рік», – зазначила Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко. «На тлі безпрецедентних російських атак на енергетичну інфраструктуру та житлові будівлі по всій Україні цієї зими наш народ демонструє стійкість, а наші підприємці продовжують працювати. Нам все ще вдається швидко відновлюватися та розвиватися далі. Я вдячна командам Світового банку, ЄС та ООН за підтримку наших зусиль у протистоянні викликам. Ця допомога дозволяє нам здійснювати невідкладний ремонт об’єктів критичної інфраструктури, щоб країна продовжувала жити, а також реалізовувалися систематичні заходи з відновлення, приділяючи особливу увагу проєктам у секторі енергетики та відновленню житла для наших людей». Оновлена оцінка, яка охоплює завдану шкоду за майже чотири роки, зокрема, 46 місяців у період із лютого 2022 року по грудень 2025 року, демонструє, що пряма завдана шкода Україні наразі сягнула понад 195 мільярдів доларів США (166 мільярдів євро), порівняно зі 176 мільярдами доларів США (150 мільярдів євро) в оцінці RDNA4 у лютому 2025 року. Найбільш постраждалими секторами є житловий, транспортний та енергетичний сектори. Завдана шкода, збитки та потреби і надалі лишаються зосередженими у прифронтових областях та великих мегаполісах. В енергетичному секторі, який зазнав посилених атак тоді, як Україна переживає рекордно сувору зиму, з моменту оцінки RDNA4 спостерігається зростання кількості пошкоджених або зруйнованих об’єктів на приблизно 21%, включаючи об’єкти генерації, передачі та розподілу електроенергії, а також системи централізованого теплопостачання. У транспортному секторі потреби зросли приблизно на 24% порівняно з оцінкою RDNA4, що є результатом посилення атак на залізницю та порти протягом 2025 року. Станом на 31 грудня 2025 року 14% житла було пошкоджено або зруйновано, що вплинуло на понад три мільйони домогосподарств. «Попри масштабні пошкодження, які постійно збільшуються та завдають шкоди людям, економіці та інфраструктурі України, вся країна продовжує рухатися вперед із надзвичайною силою і рішучістю», – зазначила Анна Б’єрде, Керівний директор Світового банку з питань операційної діяльності. «Група Світового банку твердо налаштована підтримувати відновлення та реконструкцію України, а також допомагати народу України створювати робочі місця, можливості та надію для стійкої, сучасної та конкурентоспроможної економіки».Приватний сектор України продемонстрував надзвичайну стійкість в умовах безпрецедентних потрясінь і відіграватиме критично важливу роль у відновленні та відбудові. Оцінка RDNA5 наголошує на тому, що розкриття повного потенціалу приватних інвестицій – як внутрішніх, так і міжнародних – залежатиме від сталих реформ, спрямованих на поліпшення бізнес-середовища, посилення конкуренції, розширення доступу до фінансування, усунення обмежень у сфері праці та приведення виробництва у відповідність із екологічними і цифровими стандартами ЄС. Важливу роль також будуть відігравати сприяння сталому та інклюзивному розвитку і створення робочих місць, а також інтегровані підходи до стійкого відновлення на місцевому рівні, наприклад, через пілотну урядову програму комплексного відновлення. Результати оцінки RDNA5 доповнюють порядок денний реформ та інвестицій на наступні два роки Програми Ukraine Facility, що ґрунтується на процесі вступу до ЄС.«Агресивна війна Росії принесла руйнування, небачені поколіннями», – сказала комісарка ЄС з питань розширення Марта Кос. «Ця оцінка показує масштаб виклику та можливості, що стоять перед нами. Наша відповідь чітка: ми відбудуємо Україну як сильну, сучасну країну ЄС. Завдяки сміливим реформам та Інвестиційній рамковій програмі для України як нашим інструментам для мобілізації інвестицій у великих масштабах, ми перетворимо спустошення на процвітання та просунемо Україну на шляху до ЄС».*Від загальної суми потреб у довгостроковій перспективі потреби на відбудову та відновлення є найвищими у транспортному секторі (понад 96 мільярдів доларів США (82 мільярди євро)).Наступними є сектор енергетики (майже 91 мільярд доларів США (77 мільярдів євро)), житловий сектор (майже 90 мільярдів доларів США (77 мільярдів євро)), торгівля і промисловість (понад 63 мільярдів доларів США (54 мільярди євро)) та сільське господарство (понад 55 мільярдів доларів США (47 мільярдів євро)). Вартість управління вибухонебезпечними предметами та витрати на розчищення залишків руйнувань становлять майже 28 мільярдів доларів США (24 мільярди євро), незважаючи на певний прогрес у проведенні обстежень та розмінуванні, що допомогло обмежити збитки в цьому секторі.«Люди є центральним елементом у відновленні», – зазначив Матіас Шмале, Координатор системи ООН в Україні та Гуманітарний координатор. «Найважливішим активом України є її народ. Повернення біженців, реінтеграція ветеранів та участь жінок на ринку праці будуть визначати економічне відновлення так само, як і приплив капіталу та відновлення інфраструктури. Відновлення має бути орієнтованим на людей та базуватися на потребах громад».В оцінці RDNA5 відзначаються зусилля Уряду України з побудови передової, інклюзивної та стійкої економічної моделі, заснованої на плануванні повоєнного відновлення та довгострокового зростання, і підкреслюється ключова роль, яку відіграватимуть вступ до ЄС та реформи у межах Ukraine Plan і програм за підтримки Міжнародного Валютного Фонду та Групи Світового Банку. Нова післявоєнна економічна стратегія Уряду – Ukraine Economy of the Future (UEF) — фокусується на макрофіскальній стабільності, реформах у сфері врядування та забезпечення верховенства права, динамічному приватному секторі, відновленні інфраструктури, а також інвестиціях у людський капітал і соціальну стійкість. Ці зусилля допоможуть зміцнити довіру громадян, інвесторів та партнерів, а також забезпечити прискорене наближення України до ЄС та довгострокове процвітання. Примітка редактора: У всіх обчисленнях в євро використовується курс обміну долара США до євро станом на 31 грудня 2025 року.*Цю цитату було оновлено після публікації.Контакти: У Вашингтоні: Еймі Стіллвел, Старший спеціаліст із зовнішніх зв’язків, Світовий банк, (202) 294-5321, astilwell@worldbankgroup.org У Києві: Віктор Заблоцький, Спеціаліст із зовнішніх зв’язків, Світовий банк, +380 (67) 466-7690, vzablotskyi@worldbank.orgУ Києві: Марія Шапошникова, Спеціаліст із комунікацій, Представництво ООН в Україні, +38050 4578443, mariia.shaposhnikova@un.orgПовний текст звіту доступний за посиланням.
1 of 5
Пресреліз
31 березня 2026
Генасамблея ООН ухвалила знакову резолюцію для посилення роботи системи ООН
Генеральний секретар Антоніу Гутерреш привітав ухвалення резолюції, назвавши її «історичною» та «великим кроком», що закладає критично важливу основу для системи ООН XXI століття, більш ефективної, підзвітної та краще оснащеної для досягнення результатів у світі, що змінюється.«Ухвалена сьогодні резолюція відображає спільне розуміння повного життєвого циклу мандатів і спільну відданість посиленню кожного його етапу», - заявив Генеральний секретар державам-членам. «Ця резолюція допомагає перетворити амбіції Ініціативи UN80 на конкретні практичні дії».Сильніший підхід до життєвого циклу мандатівМандати - рішення, ухвалені державами-членами, які спрямовують діяльність Організації Об’єднаних Націй і лежать в основі здатності Організації забезпечувати мир і безпеку, розвиток, права людини та гуманітарну допомогу.Резолюція посилює весь життєвий цикл мандатів, запроваджуючи заходи для:• Посилення створення мандатів: забезпечення більшої дисципліни, узгодженості та прозорості, а також заохочення до формування чіткіших, точніших і більш сфокусованих мандатів, підкріплених кращою інформацією для ухвалення рішень з самого початку;• Посилення впровадження: через більш орієнтовану на користувача та дані звітність, кращу координацію та ефективніше використання ресурсів;• Посилення перегляду та підзвітності, зокрема шляхом формування культури безперервного вдосконалення, що ґрунтується на доказах, підзвітності та результатах.Лідерство держав-членів за підтримки СекретаріатуРезолюція спирається на роботу неформальної спеціальної робочої групи Генеральної Асамблеї з перегляду впровадження мандатів, яку співголовували посол Браян Воллес (Ямайка) та посол Керолін Швальгер (Нова Зеландія).Робочу групу було створено Генеральною Асамблеєю у вересні 2025 року для розгляду пропозицій, викладених у доповіді Генерального секретаря щодо перегляду впровадження мандатів, розробленій у межах другого напрямку роботи Ініціативи UN80. У доповіді було проаналізовано, як створюються, впроваджуються та переглядаються мандати ООН, і запропоновано конкретні заходи для посилення кожної з цих функцій.Резолюція передбачає створення формальної спеціальної робочої групи з перегляду впровадження мандатів, відкритої для всіх держав-членів і спостерігачів. Серед її завдань - розробка кращих практичних шаблонів, посилення положень щодо перегляду та подальший аналіз чинних мандатів.Підтверджуючи провідну роль держав-членів у цьому процесі, Генеральний секретар окреслив, як Секретаріат ООН підтримуватиме робочу групу, зокрема через:• єдину контактну точку для делегацій з питань, пов’язаних із мандатами та процесами;
• розширену інформацію про вартість типових видів діяльності, передбачених мандатами, а також раннє інформування про фінансові наслідки нових мандатів;
• посилену координацію виконання між підрозділами Секретаріату та ширшою системою ООН;
• зміцнення підходів, орієнтованих на результати, більш адаптовану та зручну звітність, а також подальший розвиток Реєстру джерел мандатів ООН та інших цифрових інструментів прозорості.Від ухвалення до впровадженняНазвавши резолюцію «великим кроком», але «лише початком», Генеральний секретар зазначив, що система ООН працюватиме як єдина, узгоджена організація під керівництвом робочої групи з метою покращення підтримки та реалізації мандатів.Ініціатива UN80, започаткована Генеральним секретарем у березні 2025 року та підтримана Генеральною Асамблеєю в резолюції 79/318, є загальносистемною спробою переосмислити роботу ООН - щоб кожен мандат, кожен долар і кожне рішення приносили більший ефект для людей і планети.Контакти для ЗМІ: Секретаріат UN80: un80contact@un.org
• розширену інформацію про вартість типових видів діяльності, передбачених мандатами, а також раннє інформування про фінансові наслідки нових мандатів;
• посилену координацію виконання між підрозділами Секретаріату та ширшою системою ООН;
• зміцнення підходів, орієнтованих на результати, більш адаптовану та зручну звітність, а також подальший розвиток Реєстру джерел мандатів ООН та інших цифрових інструментів прозорості.Від ухвалення до впровадженняНазвавши резолюцію «великим кроком», але «лише початком», Генеральний секретар зазначив, що система ООН працюватиме як єдина, узгоджена організація під керівництвом робочої групи з метою покращення підтримки та реалізації мандатів.Ініціатива UN80, започаткована Генеральним секретарем у березні 2025 року та підтримана Генеральною Асамблеєю в резолюції 79/318, є загальносистемною спробою переосмислити роботу ООН - щоб кожен мандат, кожен долар і кожне рішення приносили більший ефект для людей і планети.Контакти для ЗМІ: Секретаріат UN80: un80contact@un.org
1 of 5
Публікація
16 березня 2026
Protection of Civilians in Armed Conflict — February 2026
SummaryConflict-related violence in February 2026 killed at least 188 people and injured 757. Total casualties were similar to January 2026, but 31 per cent higher than in February 2025 (130 killed; 592 injured) and 83 per cent higher than in February 2024 (156 killed; 360 injured).
Attacks with long-range weapons (missiles and drones) caused about 36 per cent of all civilian casualties (60 killed; 276 injured), most of them in cities and towns far from the frontline.
Near the frontline, short-range drone attacks remained the primary cause of civilian casualties (52 killed; 222 injured). Aerial bombs caused 47 per cent more casualties in February (40 killed; 107 injured) compared with January (17 killed; 83 injured).
The vast majority of civilian casualties (97 per cent) occurred in areas under the control of the Government of Ukraine. Civilians were killed or injured across 15 regions of Ukraine and the city of Kyiv.
Repeated attacks by Russian armed forces on Ukraine’s energy infrastructure, including 6 combined large-scale coordinated strikes, continued to cause extensive disruptions to electricity, heating, and water across the country. At least 10 individual strikes targeted combined heating and power plants (CHPPs) responsible for residential heating, as temperatures remained well below freezing.
Attacks with long-range weapons (missiles and drones) caused about 36 per cent of all civilian casualties (60 killed; 276 injured), most of them in cities and towns far from the frontline.
Near the frontline, short-range drone attacks remained the primary cause of civilian casualties (52 killed; 222 injured). Aerial bombs caused 47 per cent more casualties in February (40 killed; 107 injured) compared with January (17 killed; 83 injured).
The vast majority of civilian casualties (97 per cent) occurred in areas under the control of the Government of Ukraine. Civilians were killed or injured across 15 regions of Ukraine and the city of Kyiv.
Repeated attacks by Russian armed forces on Ukraine’s energy infrastructure, including 6 combined large-scale coordinated strikes, continued to cause extensive disruptions to electricity, heating, and water across the country. At least 10 individual strikes targeted combined heating and power plants (CHPPs) responsible for residential heating, as temperatures remained well below freezing.
1 of 5
Пресреліз
16 березня 2026
Звіт ФАО: сільське господарство залишається життєво важливою опорою для сільських родин у постраждалій від війни Україні
Звіт про продовольчу безпеку та сільськогосподарські засоби до існування в Україні, що ґрунтується на інтерв’ю з понад 2 800 домогосподарствами у дев’яти прифронтових областях, дає детальне уявлення про те, як сільські родини справляються з тривалими наслідками війни.Звіт показує, що попри виклики сільське господарство залишається життєво важливою «подушкою безпеки». Чотири з десяти домогосподарств займаються агровиробництвом, і для багатьох родин це безпосереднє джерело харчів, яке також допомагає зменшити вплив ринкових збоїв і зростання цін. Водночас у звіті наголошується, що ситуація із засобами до існування в селах погіршується: кожне третє домогосподарство повідомило про зниження доходів за останній рік.Фінансовий тиск змушує родини вдаватися до кроків, які допомагають пережити короткострокові труднощі, але підривають їхню стійкість у майбутньому. Понад 75% опитаних домогосподарств повідомили, що витрачають заощадження, позичають гроші або скорочують базові витрати, зокрема на медицину та освіту.«Для багатьох сільських родин в Україні сільське господарство – це не лише джерело доходу, а життєва опора, яка допомагає прогодувати сім’ю та зберегти відчуття стабільності попри війну», – зазначила голова офісу ФАО в Україні Шахноза Мумінова. «Підтримка фермерів і сільських домогосподарств необхідна не лише для забезпечення продовольчої безпеки сьогодні, а й для відновлення та зміцнення стійкості громад у майбутньому».Висновки також підкреслюють складне становище найбільш вразливих груп. Внутрішньо переміщені особи, домогосподарства, очолювані жінками, а також родини, що проживають поблизу лінії фронту, частіше зазнають потрясінь і мають значно вищі ризики продовольчої нестачі.«Дослідження показує, що багато сільських домогосподарств і надалі покладаються на фермерство як на ключовий спосіб подолання труднощів», – зазначив керівник підрозділу оцінки, досліджень і MEAL ФАО в Україні та один з авторів звіту Азіз Карімов. «Однак зниження доходів, постійні потрясіння та обмежений доступ до ресурсів поступово послаблюють цю “подушку безпеки”, роблячи вразливі домогосподарства ще більш незахищеними».Дані для підтримки агросектору та сільських громадЗвіт дає важливе розуміння того, як війна впливає на продовольчу безпеку та засоби до існування на рівні домогосподарств. Він поєднує економічні чинники, труднощі виробництва та вплив потрясінь, пояснюючи, чому багато сільських родин стають дедалі вразливішими, навіть продовжуючи займатися фермерством.Отримані результати лягли в основу Плану реагування ФАО на надзвичайні ситуації та раннє відновлення в Україні на 2026–2028 роки, а також використовуються партнерами Кластера продовольчої безпеки та засобів до існування для планування заходів зі зміцнення стійкості агросектору. Завдяки цим даним підтримка фермерів і сільських громад може бути більш адресною та ефективною.У той час як Україна продовжує долати наслідки війни, скоординовані зусилля держави, гуманітарних організацій і міжнародних партнерів залишаються критично важливими. Підтримка фермерів і сільських родин є ключовою для стабілізації продовольчих систем, збереження засобів до існування та недопущення подальшого погіршення ситуації з продовольчою безпекою в селах.Основні висновкиСільське господарство залишається ключовим джерелом засобів до існування: 40% опитаних домогосподарств займаються агровиробництвом, з яких 86% виробляють продукцію переважно для власного споживання.Домогосподарства, що займаються сільським господарством, рідше стикаються з нестачею їжі та мають більш різноманітний раціон.Сільські родини зазнають зростаючого фінансового тиску: кожне третє домогосподарство повідомило про зниження доходів, а 48% тих, хто залежить від аграрних доходів, відзначили їх скорочення.У прифронтових районах економічна вразливість особливо висока: 42% домогосподарств живуть за рахунок пенсій, 36% – соціальних виплат, а 3% не мають жодного доходу.Виробництво скорочується: 30% рослинників повідомили про зменшення врожаю (до 45% у Херсонській області), а 20% тваринників втратили худобу через війну.Понад 75% домогосподарств використовують стратегії виживання: витрачають заощадження, позичають кошти або скорочують базові витрати, зокрема на медицину та освіту.Переміщення населення суттєво вдарило по тваринництву: 70% евакуйованих були змушені залишити худобу.Найбільш вразливими залишаються внутрішньо переміщені особи, домогосподарства, очолювані жінками, та родини поблизу фронту – вони частіше стикаються з нестачею їжі та змушені вдаватися до негативних стратегій виживання.
1 of 5
Пресреліз
30 березня 2026
УВКБ ООН підтримує ремонт спільних приміщень у багатоквартирних будинках, завдяки чому понад 7 500 родин змогли отримати державну компенсацію.
З 2023 року УВКБ ООН здійснило або підтримало ремонт у понад 100 багатоквартирних житлових будинках. Завдяки цьому більш як 7 500 домогосподарств змогли податися на компенсацію в межах державної програми «єВідновлення».Згідно з національними правилами, власники квартир можуть претендувати на компенсацію лише після того, як спільні частини будинку - дах, сходові клітини, під’їзди чи вікна - відремонтовані та визнані безпечними. У багатьох пошкоджених війною будинках вартість таких робіт є надто високою для мешканців, тому цілі будівлі залишаються поза програмою.Відновлюючи ці спільні простори, УВКБ ООН допомагає прибрати одну з головних практичних перешкод для отримання компенсації. Роботи виконуються як підрядними організаціями, так і через надання будівельних матеріалів місцевій владі у доповнення до зусиль самих громад.
Лише у 2025 році УВКБ ООН підтримало ремонти в Чернігівській, Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській та Миколаївській областях. Це дало змогу понад 1 700 родинам (загалом 3 250 людям) отримати право податися на компенсацію.Ця робота є частиною ширшого підходу УВКБ ООН, спрямованого на те, щоб внутрішньо переміщені та постраждалі від війни люди в Україні мали доступ до державної програми компенсацій, зокрема й через надання безоплатної правової допомоги. Разом із місцевими громадськими організаціями УВКБ ООН надає правову допомогу, щоб люди могли відновити свої житлові, земельні та майнові права, відновити втрачені документи, підтвердити право власності або пройти процедури спадкування, необхідні для отримання компенсації. У 2025 році УВКБ ООН надало понад 39 000 юридичних консультацій та допомогло тисячам людей розібратися з процедурами та подолати бюрократичні бар’єри, зокрема більш як 2 200 справ завершилися відновленням документів або майнових прав.«Завдяки комплексному підходу, який поєднує підтримку у сфері житла та захисту, ми робимо все, щоб ніхто не залишився поза увагою і щоб люди могли скористатися державною програмою компенсацій. Для багатьох родин, чиї домівки були пошкоджені внаслідок російських атак, це — справжня можливість почати відновлення. Поєднуючи практичні ремонти, правову допомогу та адвокацію, ми допомагаємо прибрати бар’єри для тисяч людей уже сьогодні й водночас закладаємо основу для подальшого відновлення», — зазначає Представниця УВКБ ООН в Україні Бернадетт Кастель-Голлінгсворт.Ремонт спільних просторів є частиною ширшої житлової програми УВКБ ООН в Україні, яка підтримує постраждалі від війни та переміщені родини. Вона включає надання матеріалів для екстреного ремонту одразу після обстрілів (з 2022 року допомогу отримали понад 565 000 людей), а також відновлення житла, уже відремонтовано майже 55 000 будинків.Робота УВКБ ООН в Україні стала можливою завдяки щедрій підтримці урядів і приватних донорів, зокрема Данії, Європейського Союзу, Німеччини, Японії, Норвегії, Швеції, Швейцарії, Великої Британії та Сполучених Штатів Америки.Детальніше:UNHCR Ukraine Brief: People-Centred Recovery in Action – Unlocking Compensation
Лише у 2025 році УВКБ ООН підтримало ремонти в Чернігівській, Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській та Миколаївській областях. Це дало змогу понад 1 700 родинам (загалом 3 250 людям) отримати право податися на компенсацію.Ця робота є частиною ширшого підходу УВКБ ООН, спрямованого на те, щоб внутрішньо переміщені та постраждалі від війни люди в Україні мали доступ до державної програми компенсацій, зокрема й через надання безоплатної правової допомоги. Разом із місцевими громадськими організаціями УВКБ ООН надає правову допомогу, щоб люди могли відновити свої житлові, земельні та майнові права, відновити втрачені документи, підтвердити право власності або пройти процедури спадкування, необхідні для отримання компенсації. У 2025 році УВКБ ООН надало понад 39 000 юридичних консультацій та допомогло тисячам людей розібратися з процедурами та подолати бюрократичні бар’єри, зокрема більш як 2 200 справ завершилися відновленням документів або майнових прав.«Завдяки комплексному підходу, який поєднує підтримку у сфері житла та захисту, ми робимо все, щоб ніхто не залишився поза увагою і щоб люди могли скористатися державною програмою компенсацій. Для багатьох родин, чиї домівки були пошкоджені внаслідок російських атак, це — справжня можливість почати відновлення. Поєднуючи практичні ремонти, правову допомогу та адвокацію, ми допомагаємо прибрати бар’єри для тисяч людей уже сьогодні й водночас закладаємо основу для подальшого відновлення», — зазначає Представниця УВКБ ООН в Україні Бернадетт Кастель-Голлінгсворт.Ремонт спільних просторів є частиною ширшої житлової програми УВКБ ООН в Україні, яка підтримує постраждалі від війни та переміщені родини. Вона включає надання матеріалів для екстреного ремонту одразу після обстрілів (з 2022 року допомогу отримали понад 565 000 людей), а також відновлення житла, уже відремонтовано майже 55 000 будинків.Робота УВКБ ООН в Україні стала можливою завдяки щедрій підтримці урядів і приватних донорів, зокрема Данії, Європейського Союзу, Німеччини, Японії, Норвегії, Швеції, Швейцарії, Великої Британії та Сполучених Штатів Америки.Детальніше:UNHCR Ukraine Brief: People-Centred Recovery in Action – Unlocking Compensation
1 of 5
Історія
20 травня 2026
Війна в Україні щодня стає дедалі смертоноснішою - Рада Безпеки ООН
«Лише за останній тиждень ми стали свідками одного з найбільших повітряних бомбардувань України з часу повномасштабного вторгнення Російської Федерації у лютому 2022 року», - заявила директорка Департаменту з політичних питань і питань миробудівництва Кайоко Ґотох.За її словами, у період з 13 по 14 травня Росія, ймовірно, запустила понад 1500 безпілотників і десятки ракет, націлених на міста по всій території України. Мирне населення щодня під ударамиНайсмертоносніший інцидент стався 14 травня, коли ракета, за повідомленнями, зруйнувала дев’ятиповерховий житловий будинок у Києві, внаслідок чого загинули 24 людини та щонайменше 48 отримали поранення.«Ці масштабні атаки тривають щодня», - зазначила вона, додавши, що лише минулого місяця загинули щонайменше 238 цивільних осіб і 1404 були поранені. «Це найвищий місячний показник жертв серед цивільного населення з липня 2025 року», - сказала вона. «Це також свідчить про постійну тенденцію зростання шкоди цивільним».«Ми рішуче засуджуємо всі атаки проти цивільного населення та цивільної інфраструктури, де б вони не відбувалися», - додала вона. Гуманітарні працівники під вогнем Пані Ґотох повідомила, що минулого тижня персонал ООН потрапив у два «тривожні інциденти, пов’язані з безпілотниками». Це питання також прокоментувала високопосадовиця Управління ООН з координації гуманітарних питань.Едем Восорну, директорка з кризового реагування Управління з питань координації гуманітарних питань, повідомила, що «два окремі конвої, чітко позначені як такі, що належать до Організації Об’єднаних Націй», були атаковані 12 та 14 травня.«Ці зухвалі інциденти не є поодинокими. Того ж тижня інші гуманітарні місії також зазнали ударів, що призвело до поранень серед гуманітарних працівників та пошкодження майна», - сказала вона.Атаки посилюютьсяКрім того, за перші чотири місяці року загинули троє гуманітарних працівників, ще десятеро були поранені.«Ці атаки посилюються, роблячи доставку гуманітарної допомоги дедалі складнішою, а в деяких районах майже неможливою», - зазначила пані Восорну.«Гуманітарні працівники в Україні ризикують життям, щоб рятувати інших. Однак застосовувана зброя - дешева й смертоносна 0 швидко змінює саму сутність надання життєво необхідної допомоги».
Попри небезпеку, ООН разом із партнерами продовжує надавати допомогу там, де є доступ, однак потреби зростають, і план допомоги Україні на суму 2,3 млрд доларів на сьогодні профінансований лише приблизно на 845 млн доларів.Вона закликала членів Ради забезпечити дотримання міжнародного гуманітарного права та своєчасне фінансування гуманітарних операцій. Тимчасове перемир’я та обмін полоненими Пані Ґотох зазначила, що на тлі зростаючих руйнувань і втрат людських життів Генеральний секретар ООН привітав оголошення триденного припинення вогню між Києвом і Москвою з 9 по 11 травня за сприяння США.«Ми також глибоко занепокоєні ескалацією атак з боку Російської Федерації майже одразу після завершення режиму припинення вогню».Генеральний секретар також привітав домовленість про обмін військовополоненими. Перший етап відбувся 15 травня, коли 205 полонених українців повернулися додому. Занепокоєння щодо депортованих українських дітей Тим часом ООН залишається стурбованою долею дітей, які були депортовані та примусово переміщені з України, адже їх «швидке й безпечне повернення вимагатиме послідовної взаємодії обох сторін».Завершуючи брифінг, пані Ґотох нагадала, що минув рік від відновлення прямих переговорів між Україною і Росією.«Хоча прямі переговори, які наразі призупинені, ще не призвели до прориву, дипломатія дозволила тисячам військовополонених повернутися додому, а також забезпечила можливість гідного поховання загиблих військових»,- сказала вона.«Переговори мають відновитися без подальших зволікань, щоб запобігти подальшій ескалації та досягти відчутного прогресу на шляху до повного, негайного та безумовного припинення вогню».Джерело: UN news
Попри небезпеку, ООН разом із партнерами продовжує надавати допомогу там, де є доступ, однак потреби зростають, і план допомоги Україні на суму 2,3 млрд доларів на сьогодні профінансований лише приблизно на 845 млн доларів.Вона закликала членів Ради забезпечити дотримання міжнародного гуманітарного права та своєчасне фінансування гуманітарних операцій. Тимчасове перемир’я та обмін полоненими Пані Ґотох зазначила, що на тлі зростаючих руйнувань і втрат людських життів Генеральний секретар ООН привітав оголошення триденного припинення вогню між Києвом і Москвою з 9 по 11 травня за сприяння США.«Ми також глибоко занепокоєні ескалацією атак з боку Російської Федерації майже одразу після завершення режиму припинення вогню».Генеральний секретар також привітав домовленість про обмін військовополоненими. Перший етап відбувся 15 травня, коли 205 полонених українців повернулися додому. Занепокоєння щодо депортованих українських дітей Тим часом ООН залишається стурбованою долею дітей, які були депортовані та примусово переміщені з України, адже їх «швидке й безпечне повернення вимагатиме послідовної взаємодії обох сторін».Завершуючи брифінг, пані Ґотох нагадала, що минув рік від відновлення прямих переговорів між Україною і Росією.«Хоча прямі переговори, які наразі призупинені, ще не призвели до прориву, дипломатія дозволила тисячам військовополонених повернутися додому, а також забезпечила можливість гідного поховання загиблих військових»,- сказала вона.«Переговори мають відновитися без подальших зволікань, щоб запобігти подальшій ескалації та досягти відчутного прогресу на шляху до повного, негайного та безумовного припинення вогню».Джерело: UN news
1 of 5
Історія
20 травня 2026
Медичні послуги ближче до людей
Дві довгі вулиці села витягнулися вздовж дороги більш ніж на 14 кілометрів, а між ними розкинулися двори, городи, господарства. Для мешканців – а це приблизно 2800 людей – день тут починається рано і проходить у клопотах по господарству та сезонних роботах.Відстань звідси до районної лікарні – усього п’ять кілометрів сільськими дорогами – може здатися дрібницею. Але для літніх мешканців навіть такий короткий шлях стає випробуванням. Не в кожного є змога здолати його самостійно. А коли болить серце, піднімається тиск чи треба зробити кардіограму, чекати або відкладати ризиковано.У грудні 2025 року в селі за підтримки GIZ відкрили модульний пункт здоров’я. Невелика світла будівля з меблями, обігрівачами й базовим медичним оснащенням швидко стала місцем, куди люди йдуть по допомогу та за медичною порадою. Щодня пацієнтів приймають дві медичні сестри – пані Людмила та пані Алла. Вони виконують первинні огляди, вимірюють тиск, допомагають при загостреннях хронічних захворювань. Нещодавно можливостей стало більше. За фінансової підтримки данської фармацевтичної компанії “Ново Нордіск” ЮНОПС доставило сюди холодильне обладнання та сучасні медичні прилади: електрокардіограф, офтальмоскоп, отоскоп, аналізатори крові та сечі. “Розширений аналіз крові й аналіз сечі – це найбільш “ходові” аналізи,” – каже пані Алла. “Тепер я можу зробити їх тут, на місці, передати результати лікарю у месенджері, і людина швидко отримує рекомендації, без виснажливої дороги”. Серед пацієнтів – Анна Михайлівна. П’ятнадцять років тому, у п'ятдесятирічному віці, жінка перенесла серцевий напад і відтоді суворо дотримується всіх рекомендацій кардіолога. Раз на рік планове обстеження, регулярно – ЕКГ, контроль тиску, крапельниці. “Я ходжу сюди, в пункт здоров’я, бо до районної лікарні дуже далеко, а вдома – господарство, худоба, город. Не наїздишся,” – каже вона. Після обіду медсестри обходять до двох десятків домівок пацієнтів. Вони проводять огляди та виконують необхідні медичні процедури. Аби встигати до всіх, пані Людмила придбала електроскутер. На грунтових дорогах він значно надійніший за велосипед. Люди вже здалеку впізнають пані Людмилу за яскравим светром і великою медичною сумкою. Завдяки “Ново Нордіск” і ЮНОПС у пункті здоров’я з’явилось не лише базове аналітичне обладнання, а й окреме місце для гінекологічного огляду. Тут сподіваються незабаром залучити гінеколога для регулярних прийомів. У великому місті це може сприйматися як звичайне розширення послуг, але для жителів села – це полегшення способу життя. Адже більше не потрібно обирати: перекопати город чи сходити до лікаря. Тепер можна встигнути все.
1 of 5
Історія
14 травня 2026
Відновлюючи сили та надію: як ВООЗ і ЄС допомагають людям в Україні повертатися до життя
Усередині її чоловік Олександр під наглядом фізичного терапевта вчиться користуватися кріслом колісним.Останні три місяці Наталія не відходить від чоловіка ні на крок. Вона доглядала за ним після кількох складних операцій — обробляла рани та шви, допомагала заново вчитися найпростішим речам: їсти, пити, знову сідати.Ще донедавна подружжя жило у Костянтинівці, у невеликому будинку, який вони будували багато років, мріючи провести пенсію серед природи.«Але ми ніколи не були людьми, які можуть сидіти без діла», — з усмішкою згадує Наталія.«У нас було велике господарство — кури, гуси, а інколи й п’ять чи сім свиней. Але найбільше Саша любив своїх нутрій. Він постійно був зайнятий ними — будував нові клітки, відсаджував самок від самців або возив їх до ветеринара, якщо вони хворіли. Я іноді жартувала: “Та йди вже поцілуй своїх нутрій”. Але, звісно, допомагала йому, бо він так їх любив. Він завжди був доброю і працьовитою людиною — якщо комусь потрібна була допомога, він приходив першим. А коли до нашого міста перестали завозити хліб, він разом із хлопцями з сусідньої Дружківки добровільно взявся його доставляти».Того ранку сусід попросив Олександра допомогти з роботою по господарству. Як і завжди, він погодився. За кілька хвилин у подвір’я сусіда влучив дрон Shahed.«Спочатку я навіть не зрозуміла, що сталося, — згадує Наталія. — Я лише почула страшний крик — нелюдський крик. Коли вибігла надвір, на траві лежав кросівок… із відірваною ногою всередині. Дорогою до лікарні Саша весь час повторював одне й те саме: “Де мій кросівок? Ти взяла його із собою?”»Сусіди загинули миттєво. Олександр вижив, але лікарям довелося ампутувати йому обидві ноги та видалити одне око. Потім почався довгий і складний шлях реабілітації.Тривалий час Олександр майже не міг рухатися. Більшість часу він проводив лежачи й поступово втрачав мотивацію. Навіть сидіти на ліжку вдавалося лише кілька хвилин — сильний біль у спині робив це нестерпним.«Поки не з’явився Ілля», — каже Наталія. Ілля — фізичний терапевт лікарні. Лише кілька днів тому він почав працювати з Олександром — навчати його пересідати у крісло колісне, тримати рівновагу та користуватися руками. Ще зовсім недавно навіть це здавалося неможливим.«А тепер Сашу не зупинити, — усміхається Наталія. — Іноді Ілля каже: “Мабуть, на сьогодні досить”. Але Саша просить продовжувати. Каже, що хоче якомога швидше знову стати самостійним — стати на протези».Люди, які втратили обидві нижні кінцівки або зазнали травм спинного мозку, часто змушені заново вчитися жити — і в багатьох випадках їхня мобільність тривалий час залежить від крісла колісного. Саме тому надзвичайно важливо забезпечити індивідуальний підбір, щоб крісло було зручним, безпечним і підтримувало людину у повсякденному житті.За даними Національної служби здоров’я України, від початку повномасштабної війни близько 12 000 людей зазнали травм спинного мозку. І це лише частина тих, хто нині потребує тривалої реабілітації та допоміжних засобів для пересування.Саме тому фахівців по всій Україні навчають правильно оцінювати потреби пацієнтів, підбирати та налаштовувати крісла колісні відповідно до міжнародних стандартів.За останні три роки таке навчання пройшли понад 300 фахівців з реабілітації, а дев’ять українських спеціалістів стали сертифікованими тренерами, які допомагають передавати ці знання колегам.Це дає змогу поступово розширювати доступ до якісних реабілітаційних послуг по всій країні — від кластерних до надкластерних лікарень — щоб більше пацієнтів могли отримувати необхідну підтримку там, де проходять лікування. Проєкт реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу.«Думаю, у нас усе буде добре», — лагідно усміхається Наталія. «Можливо, колись ми навіть знову заведемо господарство. Будемо жити… і радіти життю. Бо життя триває».
1 of 5
Історія
14 травня 2026
Українці зазнали однієї з найруйнівніших 24-годинних атак від початку повномасштабного вторгнення
Атака спричинила масштабні руйнування, забравши життя та поранивши десятки людей, зокрема дітей. Виконувачка обов’язків Координаторки системи ООН в Україні та Гуманітарної координаторки Бернадетт Кастель-Голлінгсворт різко відреагувала на російські атаки по цивільному району Києва у четвер, назвавши їх явним порушенням міжнародного гуманітарного права.Безпрецедентний масштаб атак13 травня російські сили здійснили хвилю запусків майже 800 дронів, націлених переважно на західні регіони України, зокрема на такі міста, як Ужгород, що розташований приблизно за 20 км від угорського кордону. Унаслідок атаки було пошкоджено критичну цивільну інфраструктуру, зокрема енергетичні об’єкти та ключові залізничні вузли в Рівненській, Волинській та Івано-Франківській областях.За даними місцевої влади, лише в Рівненській області загинули троє людей і шестеро отримали поранення. Рятувальні служби оперативно відреагували, ліквідовуючи пожежі навіть під загрозою нових ударів. Усі поранені отримують медичну допомогу.Столиця під ударомАтаки посилилися в ніч на 14 травня, коли дрони й ракети вразили Київ. Житлові райони та цивільна інфраструктура в кількох районах зазнали пошкоджень, залишивши громади в стані шоку. «Родини завжди мають почуватися в безпеці», - сказала пані Кастель-Голлінгсворт на місці подій. «Матері не повинні чекати, щоб дізнатися, чи живі їхні діти під завалами після цих ракетних атак».Вона також наголосила, що відповідно до гуманітарного права цивільне населення має бути захищене і не може бути ціллю нападів.Ракети та дрони, запущені російськими військовими, спричинили загибель і поранення щонайменше 140 людей, серед яких шестеро дітей, повідомили влада. Рятувальні операції тривають, і кількість жертв може зрости.За повідомленнями місцевої влади, удари також порушили роботу життєво важливих служб: у частині лівобережного Києва припинено водопостачання, а в кількох районах обмежено рух транспорту.Обвал будівлі, люди під заваламиУ Дарницькому районі Києва пряме влучання сталося у багатоповерховий житловий будинок, що призвело до часткового обвалу конструкцій і залишило мешканців під завалами. За даними місцевої влади, внаслідок цього обвалу загинули 24 людини, 48 отримали поранення. Серед загиблих - троє дітей, зокрема 12-річна дівчинка, тіло якої дістали з-під уламків. Рятувальники продовжують пошуково-рятувальні роботи в надзвичайно небезпечних умовах.Гуманітарна допомога триває Попри ризик нових атак, гуманітарні служби розгорнули роботу одразу після світанку. Фахівці на місцях надають життєво необхідну допомогу та роздають матеріали для проведення термінових ремонтних робіт у пошкоджених будинках.
1 of 5
Історія
08 травня 2026
У процесі відновлення України є прихований виклик, масштаби якого ми досі не оцінюємо належним чином.
Потреби України у відновленні вражають своїми масштабами. За останньою оцінкою збитків і потреб, протягом наступного десятиліття країні знадобиться 587,7 мільярда доларів США — майже утричі більше за її ВВП. Міжнародні партнери мобілізували безпрецедентну підтримку, створивши складну й добре скоординовану систему допомоги. Сьогодні є детальне розуміння потреб і обсягів фінансування.Пошкодження картографуються, потреби оцінюються, реформи відстежуються, а виділення коштів часто залежить від виконання конкретних показників. Україна стала одним із найбільш контрольованих процесів відновлення у сучасній історії.Водночас жоден із механізмів, які сьогодні визначають відновлення України, не був створений для того, щоб оцінювати, чи здатні інституції, які стоять за цими процесами, реально працювати та забезпечувати результат. Саме в цьому і полягає прихований виклик. Стійкість - це поняття, яке часто використовують неправильноСлово «стійкість» стало одним із найуживаніших в Україні для опису надзвичайної здатності українців витримувати умови, яких не повинно переживати жодне суспільство. Таке трактування зрозуміле, але воно не повністю передає суть.Здатність виживати в надзвичайно складних умовах - це не зовсім про стійкість. Часто це просто відсутність іншого вибору.У ширшому розумінні стійкість - це про здатність державних систем продовжувати надавати послуги під тиском, адаптуватися до нових обставин і зберігати довіру людей. І сьогодні ніхто системно не оцінює це в архітектурі відновлення України.А це має значення. Відновлення не може бути успішним, якщо спроможність державних інституцій не є повноцінною частиною цього процесу.Система, створена для іншого типу викликівБільшість моделей відновлення починаються з однакових запитань: що було зруйновано, скільки це коштуватиме і хто це фінансуватиме? Це важливі питання, але їх недостатньо. В основі таких підходів лежить припущення: якщо є фінансування і погоджені реформи, то реалізація відбудеться автоматично.Україна сьогодні перевіряє це припущення в умовах, для яких не була створена жодна система відновлення. Це не постконфліктна країна. Україна одночасно веде повномасштабну війну, забезпечує послуги для мільйонів внутрішньо переміщених людей і постраждалого населення, управляє мільярдами міжнародної допомоги та продовжує впроваджувати реформи в умовах воєнного стану.Це система, яка постійно працює під колосальним тиском і майже на межі своїх інституційних можливостей. І сьогодні питання вже не лише в тому, чи зможе Україна відбудуватися, а й у тому, чи витримають державні інституції навантаження, яке на них покладене.Чотири фактори тиску і одна «сліпа зона»Сьогодні здатність держави забезпечувати відновлення поступово послаблюється через чотири взаємопов’язані фактори, які нинішня система відновлення майже не враховує.Потреби і спроможність рухаються у протилежних напрямках. Прифронтові області зазнали 82% усіх задокументованих руйнувань. Саме регіони, які несуть найбільший тягар війни, водночас найбільше втратили фінансову та інституційну спроможність.Обсяги фінансування не завжди означають реальний результат. У бюджеті на 2026 рік на соціальний захист передбачено 468,5 млрд грн (10,5 млрд доларів США) для підтримки ВПО, ветеранів та вразливих родин. Паралельно діють масштабні гуманітарні програми грошової допомоги. Проте попри це майже 80% домогосподарств у прифронтових районах досі не можуть забезпечити свої базові потреби.Міжнародне фінансування стає дедалі менш передбачуваним. США припинили бюджетну підтримку, а дефіцит фінансування на 2026 рік оцінюється приблизно у 52 млрд доларів США, з яких станом на кінець першого кварталу забезпечено лише 5,5 млрд. Водночас скорочується і гуманітарне фінансування, що найбільше впливає на найвразливіших людей.Під тиском опиняється й інституційна спроможність держави. Мобілізація, еміграція та внутрішнє переміщення зменшили кількість досвідчених держслужбовців та адміністраторів. Ці втрати не видно в аналітичних таблицях чи дашбордах, але саме вони визначають, чи здатна система працювати. Сьогодні держава змушена робити більше — маючи менше людей.Прогалина у вимірюванні - у самому центрі відновленняСистеми, які сьогодні визначають відновлення України, є складними й у багатьох аспектах ефективними. Оцінки збитків показують, що саме було зруйновано і скільки ресурсів потрібно. Цифрова платформа DREAM відображає, які проєкти зареєстровані, профінансовані чи завершені. Показники МВФ та ЄС допомагають оцінювати, чи впроваджуються необхідні системи та реформи.Кожен із цих інструментів виконує своє завдання. Але жоден не відповідає на головне питання: чи здатні інституції, відповідальні за реалізацію відновлення, реально працювати і де саме, та за яких умов?Наприклад, у системі DREAM зареєстровано понад 12 тисяч проєктів, але менше 10% із них повністю профінансовані. Україні, безумовно, потрібно більше коштів. Водночас історично спроможність держави ефективно освоювати публічні інвестиції ніколи не перевищувала 30%. Тобто проблема полягає не лише у фінансуванні, а й у спроможності реалізації. Самі по собі додаткові кошти не закриють розрив у відновленні.Те, що вимірюється, зрештою й визначає управлінські рішення. Але нинішні механізми відновлення не оцінюють ключовий фактор - здатність державних систем працювати під постійним тиском. А те, чого не видно, неможливо посилити.Наслідки цього вже помітні.По-перше, спотворюються пріоритети. Коли рівень спроможності не оцінюється, інвестиції спрямовуються туди, де простіше реалізовувати проєкти. У результаті зростає ризик нерівності між регіонами, а прифронтові області, де навантаження на систему найбільше, можуть отримувати менше підтримки, ніж реально потребують.По-друге, дедалі складнішим стає перехід від гуманітарної допомоги до сталого відновлення. Гуманітарна підтримка припиняється не тому, що люди більше її не потребують, а тому, що закінчуються кошти. У 2026 році, на тлі скорочення гуманітарного фінансування, цей момент уже настав. Успішність такого переходу має оцінюватися тим, чи можуть люди отримувати базові послуги, забезпечувати свої потреби та ставати більш самостійними. Але зараз ці рішення ухвалюються без достатнього розуміння, чи витримають це системи, які мають перебрати на себе відповідальність.По-третє, це ще більше стримує приватні інвестиції. Приватний капітал орієнтується не лише на масштаби руйнувань, а насамперед на передбачуваність і довіру до системи. Безпекова ситуація важлива, але не єдиний фактор. На значній частині території України головним обмеженням залишається відсутність чіткого розуміння реальної спроможності інституцій на місцях. Механізми страхування ризиків важливі, але самі по собі вони не забезпечать обсяг приватних інвестицій, необхідних для відновлення України.Потрібно ставити інші запитанняКоли система стикається зі складними викликами, природною реакцією часто стає посилення координації: створення нових платформ, робочих груп чи додаткових механізмів аналізу. Але саме цього підходу варто уникати.Проблема не в нестачі діалогу. Проблема - у відсутності спільного, заснованого на даних розуміння того, де системи реально здатні працювати ефективно, а де їм потрібна додаткова підтримка. Без цього будь-яка координація лише створює видимість узгодженості навколо неповної картини.Щоб закрити цю прогалину, потрібен новий підхід до розвитку державної спроможності з чітким розумінням того, що на практиці означає стійкість: чи можуть системи працювати під тиском, адаптуватися до змін і зберігати довіру людей.На практиці це означає три ключові зміни. Для гуманітарних партнерів - ухвалювати рішення про перехід від гуманітарної допомоги до відновлення, спираючись не лише на обсяги фінансування, а й на реальну спроможність систем. Для інституцій розвитку 0 адаптувати свої інструменти до умов конкретних регіонів, а не орієнтуватися лише на загальнонаціональні показники. Для держави - чітко визначати, де система вже може ефективно працювати, де потребує посилення, а де все ще необхідна додаткова підтримка.Докази того, що проблема спроможності існує, вже є. Але досі немає єдиної системи, яка б об’єднувала ці дані, аналізувала їх на національному та місцевому рівнях і перетворювала на практичні рішення для тих, хто ухвалює рішення. Вікно можливостей все ще відкритеМайбутнє відновлення України визначатиметься не лише тим, що було зафіксовано, профінансовано чи включено до планів. Вирішальним стане те, чи зможуть державні інституції працювати, адаптуватися та зберігати довіру людей в умовах постійного тиску.Можливість правильно вибудувати цей процес все ще є. Але система відновлення, яка не здатна оцінювати спроможність держави працювати в кризових умовах, не зможе забезпечити те відновлення, про яке заявляє.Необхідні підходи та інструменти вже існують. Питання лише в тому, щоб інтегрувати їх у саму систему управління відновленням.
1 of 5
Пресреліз
20 травня 2026
Заява Представниці УВКБ ООН з приводу обстрілу Дніпра, що призвів до загибелі людей та знищення гуманітарної допомоги на складі УВКБ ООН
Будівля складу була уражена балістичною ракетою, після чого загорілася. На місці пожежі й досі працює пожежно-рятувальний загін. За попередніми оцінками, внаслідок удару було знищено близько 900 піддонів з гуманітарною допомогою вартістю понад 1 млн дол. США. Цю гуманітарну допомогу могли б отримати тисячі внутрішньо переміщених людей та постраждалих від війни в Дніпропетровській та інших прифронтових областях.Серед знищених запасів – предмети першої потреби: ковдри, каремати, гігієнічні набори, які УВКБ ООН разом із НУО – партнерами надає евакуйованим людям і людям з інших вразливих груп у місцях тимчасового проживання та транзитних центрах. Крім того, знищені доремонтні матеріали, що надаються в межах програми реагування на обстріли, й матеріали для ремонту будинків, які зазнали руйнувань внаслідок бойових дій.УВКБ ООН проводить перемовини з органами влади, партнерами й іншими Агентствами ООН щодо поповнення запасів предметів гуманітарної допомоги й пошуку інших приміщень для їх зберігання для того, щоб ми й надалі мали змогу працювати заради людей, які потребують нашої допомоги.Вважаю абсолютно неприпустимим завдання численних нищівних ударів по приміщеннях гуманітарних організацій та гуманітарних вантажах. Уже вкотре ми спостерігаємо, як удари спрямовуються проти гуманітарних працівників під час виконання їхніх службових обов’язків і доставлення гуманітарної допомоги тим, хто її найбільше потребує.Мирні мешканці й гуманітарні працівники перебувають під захистом міжнародного права. Подібні обстріли мають припинитися!Бернадетт Кастель-Голлінгсворт
1 of 5
Пресреліз
18 травня 2026
У Львові відкрився новий Центр захисту прав людини, національна мережа яких допомагає людям реалізувати свої права й отримати необхідні послуги
Центр було створено на базі Представництва Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (Омбудсмана України) та за підтримки Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН) й місцевої влади.Такі регіональні Центри захисту прав людини покликані стати безбар’єрними просторами, де люди матимуть змогу отримати правничу допомогу, інформацію щодо реалізації своїх прав і безпосередню підтримку в розв’язанні складних проблем, що виникають у процесі реалізації власних прав й впливають на повсякденне життя, як-от проблеми з документами, з якими стикаються люди з тимчасово окупованих територій. Під час війни, коли внутрішньо переміщені люди, люди з інвалідністю, люди літнього віку, люди під ризиком безгромадянства й люди з інших вразливих груп наражаються на підвищений ризик, захист прав людини набуває особливої ваги.Із серпня 2024 р. УВКБ ООН допомогло Офісу Омбудсмана України започаткувати такі регіональні центри в Івано-Франківській, Закарпатській, Кіровоградській, Одеській, Тернопільській, Хмельницькій та Чернівецькій областях. Від часу відкриття тисячі людей вже отримали підтримку в регіональних центрах. Зокрема, станом на квітень 2026 року, допомогою скористалися 2 700 людей у Закарпатській, 2 570 – в Івано-Франківській та 2 100 – в Чернівецькій областях. УВКБ ООН допомогло відремонтувати й відновити будівлі цих та інших центрів, а також передало обладнання, необхідне для надання послуг. Особливу увагу було приділено забезпеченню безбар’єрного доступу для людей з інвалідністю та маломобільних груп населення. «Через повномасштабне російське вторгнення в усіх регіонах України суттєво зросла потреба в послугах у сфері захисту й забезпеченні прав людей. Багато людей, які через внутрішнє переміщення або з інших причин опинилися в ситуації підвищеної вразливості, потребують допомоги в отриманні інформації про свої права та їх реалізації, а також у виконанні вимог складних юридичних і адміністративних процедур. Дуже часто люди не знають, до кого звернутися по допомогу. Тож саме завдяки такій децентралізації в наданні послуг і відкриттю Центрів захисту прав людини там, де люди їх потребують, допомога стає доступною, практичною та своєчасною. У цьому й інших Центрах захисту прав людини люди в різних областях України зможуть отримати допомогу в розв’язанні власних проблем і під час особистого візиту отримати підтримку, якої вони найбільше потребують», – зазначила Представниця УВКБ ООН в Україні Бернадетт Кастель-Голлінгсворт. «Львівщина з перших днів повномасштабного вторгнення стала одним із регіонів, які прийняли на себе найбільший гуманітарний виклик. Саме тут сотні тисяч людей знайшли підтримку та безпеку. З 2022 року кількість звернень до Офісу Омбудсмана у Львівській області зросла на 248%. Це свідчить про масштаб потреби людей у захисті прав та допомозі. Саме тому у Львові ми відкриваємо Центр захисту прав людини — щоб підтримка була ще доступнішою та ближчою до людей. Його вдалося відкрити завдяки нашим партнерам — зокрема, за сприяння УВКБ ООН. Вдячний нашим міжнародним друзям за таку надзвичайно важливу підтримку в цей складний час!» – зазначив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубенець.Регіональні Центри захисту прав людини також функціонують як майданчики для інформаційно-просвітницької діяльності й заходів із підвищення обізнаності про основоположні права й доступ до правосуддя. Особливу увагу центри приділяють літнім людям, людям з інвалідністю та тим, хто стикається з перешкодами в отриманні послуг. Відтоді як регіональні центри почали працювати в різних областях України, у них вже було проведено сотні заходів із підвищення обізнаності, зокрема 112 – у Закарпатській, 105 – в Івано-Франківській, 81 – у Чернівецькій та 25 – у Хмельницькій областях. Міцна й тривала співпраця та партнерство між УВКБ ООН і Омбудсманом України, що розпочалися у 2010 році, були офіційно закріплені в Меморандумі про взаєморозуміння та співпрацю, підписаному в серпні 2024 року. Партнерство передбачає не лише спільні зусилля в розширенні мережі регіональних Центрів захисту прав людини, але й спільний моніторинг у сфері захисту, підтримку українців за кордоном, правопросвітницькі ініціативи й адвокацію прав переміщених людей та осіб без громадянства, зокрема тих, хто перебуває на тимчасово окупованих територіях.
1 of 5
Пресреліз
17 травня 2026
Звернення Генерального секретаря ООН з нагоди Міжнародного дня боротьби з гомофобією, біфобією та трансфобією
За останні десятиліття було досягнуто значного прогресу в забезпеченні рівних прав для ЛГБТІК+ людей.Водночас у різних частинах світу ми спостерігаємо скоординовані спроби згорнути їхні права людини через обмеження свободи вираження поглядів і права на мирні зібрання, розпалювання ненависті, переслідування правозахисників, а також скорочення фінансування життєво необхідних послуг. Уперше за багато років зросла кількість країн, де добровільні одностатеві стосунки криміналізуються.Коли права опиняються під загрозою, ЛГБТІК+ люди часто стають одними з перших, хто зазнає страждань: їх роблять мішенню для звинувачень і наражають на ще більші ризики для їхньої безпеки, здоров’я та добробуту.Тема цього року - «У серці демократії», що є потужним нагадуванням про те, що кожна людина повинна мати можливість жити без страху та на рівних брати участь у житті суспільства.Організація Об’єднаних Націй пишається тим, що стоїть на боці всіх членів людської родини без дискримінації будь-якого виду.Разом оберімо безпеку, гідність і рівність для всіх.
1 of 5
Пресреліз
14 травня 2026
ГУМАНІТАРНІ ПРАЦІВНИКИ МАЮТЬ БУТИ ЗАХИЩЕНІ, ЩОБ БЕЗПЕЧНО ДОСТАВЛЯТИ ДОПОМОГУ ЛЮДЯМ, ЯКІ ЇЇ ПОТРЕБУЮТЬ
Сьогодні під час доставлення допомоги (харчових продуктів і ліхтарів на сонячних батареях) мирним мешканцям мікрорайону Острів, одного з найбільш постраждалих районів Херсона, маркований автомобіль Організації Об’єднаних Націй зазнав серйозних пошкоджень унаслідок двох ударів дронів. І російські, і українські органи влади, як зазвичай, були завчасно поінформовані про проведення цієї гуманітарної місії.Команді вдалося безпечно залишити місце обстрілу.Це вже другий інцидент цього тижня. У вівторок під час доставлення гуманітарної допомоги у Дніпропетровській області була уражена маркована вантажівка ООН. А водій наразі проходить лікування після отриманих поранень.Мене глибоко непокоять ці неодноразові випадки впливу бойових дій на гуманітарних працівників, що ставить питання про дотримання міжнародного гуманітарного права. Із січня по квітень 2026 року було зафіксовано 56 інцидентів, коли постраждали гуманітарні співробітники: троє гуманітарних працівників загинули, ще десятеро зазнали поранень.Мирні мешканці та гуманітарні працівники мають бути захищені.
1 of 5
Пресреліз
12 травня 2026
Вантажівка ВПП ООН з продовольством для прифронтових громад зазнала удару безпілотника на Дніпропетровщині, водія поранено
Вантажівка рухалася в колоні разом із двома броньованими пасажирськими автомобілями ВПП, у яких перебувало загалом семеро співробітників. Після успішного розвантаження продовольства в населених пунктах Зоряне та Слов'янка Дніпропетровської області, вантажівка була пошкоджена FPV-дроном, водія було поранено. Два інші автомобілі покинули місце події, а водія негайно доставили до лікарні. Поки вантажівка була знерухомлена, у неї кілька разів влучили інші безпілотники.
Усі транспортні засоби мали чітке маркування як автомобілі ВПП ООН.
«Шокує і обурює те, що цивільні особи та гуманітарні працівники змушені ризикувати власною безпекою, щоб доставити життєво необхідну допомогу прифронтовим громадам, які перебувають у відчайдушних умовах», — заявив Річард Рейган, директор ВПП ООН в Україні. «Ці постійні напади на гуманітарні конвої та пункти видачі допомоги загрожують людям, яких ми підтримуємо, і створюють ризик відрізати їх від допомоги, від якої вони залежать», — додав Рейган.
За останні два роки ВПП ООН зафіксувала понад 80 нападів на свої автомобілі, склади, пункти розподілу допомоги, а також на транспортні засоби та майно своїх місцевих гуманітарних партнерів в Україні.
Незважаючи на підвищені безпекові ризики, ВПП ООН продовжує щомісяця підтримувати майже 600 000 осіб, надаючи критично важливу продовольчу та грошову допомогу у прифронтових регіонах України. Минулого місяця ВПП ООН роздала продуктові набори 157 000 осіб поблизу лінії фронту. Довідково: Всесвітня продовольча програма Організації Об'єднаних Націй є найбільшою у світі гуманітарною організацією, яка рятує життя в надзвичайних ситуаціях та використовує продовольчу допомогу для побудови шляху до миру, стабільності та процвітання для людей, які відновлюються після конфліктів, стихійних лих та наслідків зміни клімату.Контакти для преси:
Антуан Валлас, ВПП/Київ +380 952501154, antoine.vallas@wfp.org
Олександр Маріаш, ВПП/Київ +380 999724356, oleksandr.mariash@wfp.org
Усі транспортні засоби мали чітке маркування як автомобілі ВПП ООН.
«Шокує і обурює те, що цивільні особи та гуманітарні працівники змушені ризикувати власною безпекою, щоб доставити життєво необхідну допомогу прифронтовим громадам, які перебувають у відчайдушних умовах», — заявив Річард Рейган, директор ВПП ООН в Україні. «Ці постійні напади на гуманітарні конвої та пункти видачі допомоги загрожують людям, яких ми підтримуємо, і створюють ризик відрізати їх від допомоги, від якої вони залежать», — додав Рейган.
За останні два роки ВПП ООН зафіксувала понад 80 нападів на свої автомобілі, склади, пункти розподілу допомоги, а також на транспортні засоби та майно своїх місцевих гуманітарних партнерів в Україні.
Незважаючи на підвищені безпекові ризики, ВПП ООН продовжує щомісяця підтримувати майже 600 000 осіб, надаючи критично важливу продовольчу та грошову допомогу у прифронтових регіонах України. Минулого місяця ВПП ООН роздала продуктові набори 157 000 осіб поблизу лінії фронту. Довідково: Всесвітня продовольча програма Організації Об'єднаних Націй є найбільшою у світі гуманітарною організацією, яка рятує життя в надзвичайних ситуаціях та використовує продовольчу допомогу для побудови шляху до миру, стабільності та процвітання для людей, які відновлюються після конфліктів, стихійних лих та наслідків зміни клімату.Контакти для преси:
Антуан Валлас, ВПП/Київ +380 952501154, antoine.vallas@wfp.org
Олександр Маріаш, ВПП/Київ +380 999724356, oleksandr.mariash@wfp.org
1 of 5