Огляд ситуації у сфері прав людини в Україні за період 1 серпня - 31 жовтня 2021

Оновлена інформація стосується ключових змін ситуації у сфері прав людини в Україні, зокрема, на території, яка контролюється самопроголошеною «Донецькою народною республікою» («Донецька народна республіка») і самопроголошеною «Луганською народною республікою» («Луганська народна республіка»), а також в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, окупованих Російською Федерацією (Крим). Інформація охоплює період з 1 серпня до 31 жовтня 2021 року. УВКПЛ опублікує регулярну піврічну доповідь, що охоплює період із 1 серпня 2021 року до 31 січня 2022 року, в березні 2022 року.

У зоні конфлікту збільшилася кількість жертв серед цивільного населення, а також зросла кількість випадків примусового вербування дорослих чоловіків озброєними групами. Обмеження на перетин лінії зіткнення, встановлені озброєними групами, включно із суворішими обмеженнями з боку «Луганської народної республіки», були непропорційними й порушували права на сімейне життя, соціальне забезпечення, роботу та охорону здоров’я.

У серпні 2021 року ММПЛУ було надано конфіденційний доступ до чотирьох осіб, які тримаються під вартою в «Луганській народній республіці», але подальшого прогресу в наданні незалежним міжнародним спостерігачам доступу до місць тримання під вартою жодна із самопроголошених «республік» не досягла. Водночас, тривали свавільні затримання та скарги на катування та жорстоке поводження на території, яку вони контролюють.

У своєму висновку від 18 жовтня Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія) розділила стурбованість ООН щодо проєкту закону про засади державної політики перехідного періоду.

Рада національної безпеки і оборони наклала санкції, що порушують міжнародні стандарти легітимного обмеження свободи вираження поглядів. Тривали напади на працівників ЗМІ.

Тоді як поліція успішно забезпечувала громадський порядок під час зібрань, що проводилися організаціями лесбійок, геїв, бісексуалів, транссексуалів та інтерсексуалів (ЛГБТІ), вона не змогла належним чином відреагувати на протести й мову ворожнечі, яка підбурювала до насильства проти ромів.

Люди без документів, що посвідчують особу, особливо бездомні особи, не могли отримати доступ до послуг з охорони здоров’я, зокрема до вакцинації проти COVID-19 та безкоштовного тестування, що обмежувало їхній доступ до притулків. Виплата заробітної плати працівникам охорони здоров’я відбувалася зі значними затримками, через що деякі працівники звільнялись, що ще більше загострювало наявну ситуацію з нестачею персоналу в медичних закладах.

У Криму, кримські татари, зокрема, заступник голови Меджлісу Наріман Джелялов, далі стикалися зі свавільними затриманнями, триманням під вартою та порушеннями права на справедливий судовий розгляд. Рішення суду, яким визнано священника Православної церкви України винним у здійсненні «незаконної місіонерської діяльності», ще більше обмежило свободу віросповідання.