Невидима інфраструктура: як дані допомагають Україні реагувати у надзвичайних умовах та підтримувати людей

Лікарня поблизу лінії фронту має визначити, які послуги є найбільш необхідними. Громада може розчистити лише частину завалів зруйнованих будівель і мін. Школа повинна вирішити, чи можуть діти безпечно повернутися до навчання, тоді як інша школа потребує відбудови. Переміщеній родині потрібне житло, але його потребують і багато інших. Ветерану потрібна робота, як і жінці з двома дітьми.

Організація Об’єднаних Націй використовує дані, щоб надавати точну й надійну інформацію, планувати та координувати гуманітарне реагування, управляти програмами, звітувати про результати, розподіляти ресурси та комунікувати з громадськістю. Водночас ООН використовує дані не лише у власній роботі. Вона також ділиться міжнародним досвідом із національними органами влади та установами, щоб в умовах обмежених ресурсів і складних обставин вони могли спиратися на надійну інформацію для підтримки людей і громад.

Це особливо важливо для України під час війни, адже дані допомагають відповісти на три ключові запитання: Де потрібна підтримка? Коли необхідно діяти? Що потрібно зробити для максимальної ефективності? Незалежно від того, чи є дані публічними або призначеними для внутрішнього використання, вони необхідні для ухвалення обґрунтованих рішень у надзвичайних ситуаціях, а також для планування відновлення та відбудови.

Медичні послуги життєво необхідні

Під час війни медичний заклад може залишатися неушкодженим, але не в змозі надавати необхідні послуги через пошкоджене обладнання, нестачу персоналу, перебої зі зв’язком або відключення електроенергії. Тому недостатньо просто порахувати будівлі. Місцева влада повинна розуміти, яких медичних послуг потребують люди та які заклади можуть їх надати.

Дослідження, проведені ВООЗ, документують вплив війни на населення України. Вони мають вирішальне значення для розуміння того, яких медичних послуг люди потребують найбільше як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі. Водночас Система моніторингу доступності ресурсів і послуг у сфері охорони здоров’я (HeRAMS) допомагає місцевим органам влади в режимі реального часу відстежувати роботу медичних закладів у прифронтових і постраждалих від війни районах.

У межах цієї роботи ВООЗ у партнерстві з Міністерством охорони здоров’я запровадила єдину національну систему екстреної звітності в усіх 24 областях. Система зареєструвала понад 8 500 надзвичайних подій і попереджень та забезпечила аналітику в режимі реального часу. Це дає командам змогу реагувати швидше, особливо коли через відключення електроенергії та перебої зі зв’язком кожна хвилина важлива.

Завдяки даним команди бачать не лише місце розташування медичного закладу, а й те, чи працює він, які послуги залишаються доступними та де потрібні мобільні медичні бригади.

Крім того, розуміння довгострокового впливу війни на здоров’я українців допомагає планувати реформування системи охорони здоров’я загалом. Наприклад, психічному здоров’ю та психологічним послугам традиційно приділяли недостатньо уваги. Нині вони стають дедалі важливішими, оскільки все більше людей повідомляють про психологічні наслідки війни. 

Розуміння демографічних змін, переміщення та житлових потреб

Від початку повномасштабного вторгнення населення України зазнало безпрецедентних змін унаслідок людських втрат, переміщення та складних життєвих обставин. Щоб допомогти Україні краще зрозуміти ці зміни, Фонд ООН у галузі народонаселення співпрацював із Державною службою статистики України над модернізацією збору даних. Одним із важливих кроків став перехід від паперових опитувань до телефонних інтерв’ю з комп’ютерною підтримкою, а також створення власного контакт-центру Держстату.

За оцінками, 3,9 мільйона людей в Україні є внутрішньо переміщеними особами, а майже 5,8 мільйона українців залишаються біженцями за кордоном. Переміщення не є статичним процесом: люди виїжджають, повертаються, а потім можуть знову залишити свої домівки.

Щоб посилити спроможність України збирати дані про переміщення, УВКБ ООН підтримало включення відповідних запитань до офіційних опитувань домогосподарств. Водночас МОМ продовжує підтримувати Матрицю відстеження переміщень (Displacement Tracking Matrix (DTM). УВКБ ООН також долучилося до розвитку Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи, платформи «Шлях ВПО», опитувань щодо намірів населення та з питань захисту в Україні, проведеного у співпраці з Офісом Омбудсмана.

Ці зусилля допомагають перетворювати зібрані свідчення на практичну підтримку людей, які повернулися додому, та внутрішньо переміщених осіб, зокрема у сферах житла, працевлаштування та доступу до державних і муніципальних послуг.

Зробити вразливі групи видимими

Керуючись принципом «Не залишити нікого осторонь», ООН продовжує підтримувати вразливі групи населення. Діти, жінки, переміщені люди, люди з інвалідністю та інші групи можуть стикатися з особливими викликами, які залишаються непомітними, якщо дані не є достатньо деталізованими.

У 2025 році ЮНІСЕФ співпрацював із Державною службою статистики України, щоб включити показники, пов’язані з дітьми, до Мультиіндикаторного кластерного обстеження (MICS) та бази даних TransMonEE. Це дало змогу краще зрозуміти складні реалії життя дітей, які постраждали від війни в Україні, та сформувати відповідну доказову базу. Цільова вибірка дослідження охопила 24 000 домогосподарств у 1 000 кластерах у всіх підконтрольних уряду регіонах.

ООН Жінки підготувала доказову базу для формування гендерно-відповідальної енергетичної політики, тоді як МОП і ЮНІСЕФ досліджували питання догляду за дітьми, розширення економічних можливостей жінок і впливу війни на зайнятість. Результати цих досліджень допомагають планувати регіональне відновлення та економічну реінтеграцію переміщених і вразливих працівників. Дослідження УНЗ ООН щодо ризиків торгівлі людьми та незаконного переправлення мігрантів серед переміщеного населення також використовуються під час розроблення національної стратегії України з протидії торгівлі людьми.

Крім того, ЮНЕСКО підтримала низку досліджень для оцінювання впливу війни на молодь, дітей з особливими потребами у навчанні, жінок-журналісток тощо.

Усі ці ініціативи мають спільну мету: деталізовані дані допомагають забезпечити, щоб групи з особливими потребами не залишалися непомітними за загальними національними показниками.

Від потреб громад до рішень з відновлення

Місцева влада розуміє потреби своїх громад і жителів так, як часто не можуть зрозуміти люди ззовні. Вона відіграє ключову роль в ухваленні рішень щодо відновлення, але для цього потребує детальної інформації про пошкоджену інфраструктуру, завали, державні та муніципальні послуги, житло і тенденції переміщення населення у своїх громадах.

На місцевому та регіональному рівнях ПРООН посилила спроможність органів влади управляти даними та інформацією, зокрема у сфері оцінювання пошкоджень і поводження з будівельними відходами. У межах проєкту "Посилення відновлення в Україні на основі фактичних даних" загальнонаціональна діагностика більш ніж 950 громад дала змогу сформувати базові дані, які стали основою для цільової підтримки п’яти пілотних громад у використанні геоінформаційних систем.

Міжнародна організація з міграції, зі свого боку, співпрацювала з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України, щоб запустити єдину геоінформаційну систему моніторингу розвитку регіонів і територіальних громад. Цей інструмент підтримує процес децентралізації в Україні та дає місцевим громадам змогу збирати й аналізувати дані, необхідні для ухвалення рішень щодо відновлення та розвитку.

Крім того, ООН-Хабітат співпрацювала з партнерами для вдосконалення національної бази даних містобудування України. Водночас ЮНЕСКО оцінила та підтвердила пошкодження 514 культурних пам'яток. 

Попри свою технічність, ці ініціативи допомагають відповідати на цілком практичні запитання: Які ризики загрожують безпеці громади? У яких районах немає основних послуг? Куди насамперед слід спрямувати обмежене фінансування на відновлення? І як відбудувати краще, ніж було? 

Від даних до дій

Дані самі по собі не можуть відремонтувати лікарню, надати житло чи відбудувати об’єкт культурної спадщини. Однак вони поєднують потреби з рішеннями, а рішення з ресурсами. Дані також посилюють підзвітність, даючи установам і громадськості змогу запитувати не лише про те, який обсяг підтримки було надано, а й куди її спрямували та що змінилося завдяки їй.

Робота з даними часто залишається невидимою: додано новий набір даних, об’єднано бази, проведено опитування, модернізовано систему звітності або оновлено карту. Проте за кожною цифрою стоять будинок, громада, родина або послуга. Надійні дані роблять їх видимими для Організації Об’єднаних Націй, державних органів, донорів і партнерів. Тож зробімо так, щоб кожен підрахунок мав значення.

Більше інформації про роботу ООН в Україні у сфері даних доступно за посиланням.