Згущене молоко та складові надії у Всесвітній день біженців
20 червня 2020
Спогади Ана Нгуєна, голови Представництва Агентства ООН з міграції в Україні.
Згущене молоко — це зазвичай одна частина концентрованого пастеризованого цільного молока, дві частини цукру і чверть вершкового масла, ну або ж трохи інша комбінація цих складників - проте згущене молоко може бути концентратом комфорту та надії. Принаймні саме так воно смакувало в 1975 році, коли я святкував свій п’ятий день народження на старому американському торпедному катері, який ішов із В´єтнаму до острова Гуам з моєю родиною та іншими біженцями на борту.
Ми були одними з останніх, хто втік від конфлікту в день падіння Сайгона. У нас не лишилося майже нічого. Мама роздала нам торбинки із зеленої тканини, поклавши туди сімейні світлини: якби ми загубилися в тому хаосі, то змогли б показати фотографії наших батьків, і нам би допомогли їх відшукати.
Щоденним раціоном на човні була рисова каша. Просто рис, без нічого: кожна сім´я отримувала свою порцію у військовій касці. На мій день народження один з батькових друзів здивував мене баночкою згущеного молока — невідомо звідки. І хоча мої спогади про цей епізод туманні, батьки потім часто згадували про те, як я випив цілу банку за раз — найкращий подарунок на день народження!
Потім була довга дорога до табору біженців в Арканзасі. Ми були щасливчиками, для нас швидко знайшлися спонсори, і ми переїхали до Нью-Йорка, де відсвяткували перше Різдво і почали життя з нуля.
З того часу і в добрий, і в тривожний час у мене завжди є принаймні одна банка згущеного молока. Це не тільки солодкий смаколик. Тепер це нагадування про той шлях, який пройшли я та моя родина, про щасливу можливість почати нове життя, вільне від конфліктів і потрясінь.
У Всесвітній день біженців, який щороку відзначають 20 червня, я знову згадую, як човен ніс мене назустріч новому життю. Я розповідаю історію цієї подорожі своїм дітям і для них дістаю ті фотографії із зеленої торбинки, які я так беріг.
Як голова Представництва МОМ, Агентства ООН з міграції, в Україні, і як людина, яка з власного досвіду відчула, що таке втекти від конфлікту, я хотів би привітати УВКБ ООН, Агентство ООН у справах біженців, із цим днем і з 25-річчям їхньої роботи в Україні, а також відзначити їхні зусилля із захисту біженців у всьому світі.
Зараз у всіх тривожні часи, але деякі з нас особливо вразливі. Ще ніколи Всесвітній день біженців не припадав на час таких випробувань для біженців та мігрантів в усьому світі, як ті, що приніс спалах COVID-19. З-поміж 79 мільйонів примусово переміщених людей — 45,7 млн внутрішньо переміщених осіб та 26 млн біженців. Багато хто з них зараз вкотре втратив можливості доходу. Багато хто знову не в змозі побачити родину та друзів. Багато — у скруті, у страху за власне здоров’я, без можливості покинути переповнені табори чи центри тимчасового перебування.
Бойові дії, що тривають в Україні шість років, обмежили доступ до ринків та можливості доходу. Внутрішньо переміщені та постраждалі від конфлікту люди потребують особливої підтримки. Спалах COVID-19 призвів до подальшої ізоляції, скорочення робочих місць та підвищення цін. Це нове випробування для людей, які намагаються заробити на життя і знайти своє місце у світі після того, як їм довелося почати все з нуля.
МОМ, Агентство ООН з міграції, співпрацює з Урядом України та партнерами, оцінюючи потреби постраждалих людей та громад і надаючи їм підтримку, необхідну для медичного, економічного, соціального та психосоціального відновлення.
Під час самоізоляції багато хто з нас мріяли випити кави в парку. Може, навіть кави по-в'єтнамськи — із льодом, підсолодженої згущеним молоком, адже цей напій все популярніший у світі, він став брендом країни, з якої мені і моїй родині довелося тікати 45 років тому.
Життя — це завжди гірко-солодка суміш, точно так само, як і крижана кава по-в'єтнамськи. І поки ми смакуємо, згадаймо тих, чиє життя гіркіше. Їм потрібна наша підтримка та солідарність. Реалізувати їхні права на захист та недискримінацію сьогодні має бути настільки ж просто, як дістати згущене молоко.