Звернення Генерального секретаря ООН до 52-ї сесії Ради з прав людини

75 років тому було прийнято “Загальну декларацію прав людини”.

У цій Декларації вперше були описані права, які застосовуються до всіх, повсюди, повсякчас.

Цей документ, який має найбільшу кількість перекладів у світі, в англомовному варіанті містить лише 1300 слів.

Але в ньому — життя всіх людей.

Загальна декларація визначає право на життя, свободу та безпеку; на рівність перед законом; на свободу вираження поглядів; на пошук притулку; на працю, на охорону здоров’я та освіту тощо.

Але зараз, коли ми відзначаємо 75-ту річницю прийняття Загальної декларації, вона зазнає нападів зусібіч.

Російське вторгнення в Україну призвело до наймасовіших порушень прав людини, які відбуваються прямо зараз.

Воно призвело до масової загибелі людей, руйнувань і вимушеного переміщення.

Атаки на цивільне населення та об’єкти цивільної інфраструктури призвели до численних жертв і жахливих страждань.

Управління Верховного комісара ООН з прав людини задокументувало десятки випадків пов’язаного з конфліктом сексуального насильства проти чоловіків, жінок і дівчат.

Також були зафіксовані серйозні порушення міжнародного гуманітарного права та прав людини у відношенні до військовополонених, як і сотні випадків насильнецьких зникнень та незаконного утримання під вартою цивільних осіб.

 

Високоповажності,

На жаль, Загальна декларація прав людини, яка має бути нашим спільним проектом, занадто часто зазнає зловживань.

Її використовують для отримання політичної вигоди; а ще нею нехтують – і це часто роблять одні й ті ж особи.

Деякі уряди поступово її зводять нанівець. Інші використовують її як таран.

Сьогоднішня зневага до прав людини з боку суспільства, зневага до неї з боку приватних осіб є тривожним сигналом.

Настав час стати на правильний бік історії.

Настав час для відстоювання прав людини для всіх і повсюди.

Ми повинні надати нових сил Загальній декларацій, забезпечити її повне виконання, і тим самим протистояти новим викликам сьогодення та завтрашнього дня.

“Заклик до дій за права людини”, з яким я виступив три роки тому в цій залі, є планом для цього.

Права людини – це не розкіш, від якої можна відмовитися, допоки ми не знайдемо вирішення інших проблем у світі.

Вони і є вирішенням багатьох інших проблем у світі.

Відповіді на кризові явища сьогодення — від надзвичайних ситуацій, пов’язаних із кліматом, до зловживання технологіями — можна знайти у правах людини.

Права людини є безумовними для людей від народження.

Дуже схожі обов’язки та права викладено в індуїстських Ведах, у давньокитайських аналектах Конфуція, у Біблії та в Корані.

У “Декларації прав людини і громадянина”, що була наріжним каменем Французької революції 1789 року, були викладені права на свободу, власність, свободу слова, преси та релігії.

Але ці права поширювалися виключно на чоловіків, які були громадянами, але не на жінок, рабів або меншини. Коли французька активістка за права жінок опублікувала пародію на виключно чоловічу революцію, її було засуджено та страчено за державну зраду.

Менше ніж дев’яносто років потому, у 1875 році, народився мій дід по материнській лінії.

Він був важливим прикладом для наслідування, джерелом натхнення протягом усього мого життя — він стільки розповідав мені про свій досвід, що це стало частиною моїх власних спогадів.

Коли він народився, в Африці, Азії та Америці процвітав колоніальний проект, заснований на масових порушеннях прав людини.

Рабство, цей крайній прояв відмови від прав людини, було нещодавно скасовано в Сполучених Штатах, але в інших країнах і в інших формах воно проіснує ще довгі роки.

Жінки повсюди були підкорені чоловікам.

Хоча життя мого діда почалося в епоху жахів щодо прав людини, відтоді було досягнуто неймовірного прогресу.

Рабство було формально скасовано; більшість колоній здобули незалежність; жінки отримали право голосу. Відбулося повсюдне визнання громадянських і політичних прав, зокрема —  на свободу слова та зібрань.

На початку двадцятого століття увагу до соціальних і економічних прав привернув шкідливий вплив індустріалізації.

На чолі боротьби за право на освіту, охорону здоров’я, соціальне забезпечення та гідні умови праці для всіх стали громадянське суспільство та профспілковий рух.

Півстоліття потому, після двох світових воєн і жахливих злочинів Голокосту, відбулися дві події, що призвели до важливих змін — була створена Організація Об’єднаних Націй і прийнята Загальна декларація прав людини.

Загальна декларація встановлює права, притаманні всім людям назавжди – це є неперевершеним досягненням.

Завдяки зусиллям індійської активістки за права жінок Ханси Мехти на самому початку чітко визначаються рівні права жінок і чоловіків: «Усі люди народжуються вільними та рівними у своїй гідності та правах».

Для покоління, до якого належав мій дід, величезну користь принесло століття досягнень у галузі прав людини, які відбувалися одночасно з видатними досягненнями у сфері людського розвитку.

У 1900 році майже 80 відсотків людей у всьому світі жили в умовах бідності. Станом на 2015 рік цей показник упав до рівня, меншого за 10 відсотків.

Середня тривалість життя людини становила 32 роки. Сьогодні — понад 70 років.

Семеро з кожних десяти людей були неписьменними. Зараз — менше двох.

Але замість подальшого прогресу, зараз ми повернули у зворотньому напрямку.

Вперше за багато десятиліть почали зростати рівні крайньої бідності та голоду.

Майже половина населення світу - 3,5 мільярда людей - проживає в регіонах складних кліматичних умов. Ці величезні території швидко перетворюються на зони катастрофічної ситуації з правами людини, де повені, посухи та шторми призводять до того, що ймовірність загибелі людей від впливу кліматичних умов є у 15 разів більшою.

Рекордна кількість людей — сто мільйонів — були змушені рятуватися від насильства, конфліктів і порушення прав людини.

Буквально вчора ще одна жахлива корабельна аварія в Середземному морі забрала життя десятків людей, які шукали кращого майбутнього для себе та своїх дітей.

Права біженців і мігрантів є правами людини.

Їх потрібно поважати без дискримінації.

Поки шляхи міграції контролюються злочинними угрупованнями, люди гинутимуть і надалі. Ми маємо впровадити безпечні, упорядковані, законні маршрути для мігрантів і біженців.

Ми повинні зробити все можливе для запобігання втраті життів, надаючи пошуково-рятувальну та медичну допомогу – це є як гуманітарним імперативом, так і моральним і юридичним обов’язком.

Кожен день приносить нові свідоцтва порушень прав людини, від самочинних розправ і та тортур до насильницького зникнення та сексуального насильства.

По всьому світу поширюються антисемітизм, антимусульманський фанатизм, переслідування християн, расизм та ідеологія переваги білої раси.

Зазнають переслідувань і ненависті релігійні, мовні та етнічні меншини, представники спільноти ЛГБТКІ+ та інших меншин.

Жінок позбавляють сексуальних і репродуктивних прав; все більше поширюється дискримінація та гендерно обумовлене насильство.

Свобода вираження поглядів стрімко падає; протягом минулого року кількість загиблих працівників ЗМІ в усьому світі зросла на 50 відсотків, що є жахливим показником.

Різні види нерівності дедалі глибше розділяють суспільства.

Розширення прірви між заможними та бідними знищує соціальну згуртованість і довіру.

Пандемія принесла нам також пандемію порушень громадянських і політичних прав.

Вона також виявила повсякденні порушення економічних і соціальних прав, зокрема - експлуатацію неоплачуваної праці жінок.

Погляд у майбутнє викликає ще більшу тривогу.

Якщо людство сьогодні не позбудеться залежності від викопних видів палива, права людини майбутніх поколінь будуть зруйновані критичними кліматичними явищами. 

Зловживання новими технологіями може призвести до виникнення загрози для прав людини в такому масштабі, який ми собі навіть не можемо уявити.

Ми можемо залишити у спадок майбутнім поколінням світ, у якому не існує захисту від дезінформації, спотворення інформації та брехні.

Це буде розділений світ, у якому переможець забирає все.

Ми маємо прислухатися до уроків історії.

Ми повинні боротися за свої права в цей час, коли кількість гарячих точок збільшується, а смертельні ризики зростають.

Ми повинні захищати досягнення глобального консенсусу щодо Загальної декларації, сприяти цьому та рухатися до нової ери прав людини для всіх.

Це потребує як точного фокусування на тих правах, які ми вже визнали, так і квантового стрибка до прав нового покоління.

У доповіді “Наш спільний порядок денний” викладено бачення майбутнього, основна увага у якому приділяється людям і їхнім правам.

Новий суспільний договір для відновлення довіри та соціальної єдності.

Нова глобальна угода, спрямована на усунення розбіжностей і забезпечення більших можливостей участі у прийнятті рішень для країн, які розвиваються.

А також “Новий порядок денний заради миру”, заснований на цілісному баченні мирного континууму — від запобігання до посередництва, підтримки та розбудови миру.

“Заклик до дій за права людини” визначає сім сфер, які потребують нагальної уваги: права як основа сталого розвитку; права під час кризи; гендерна рівність; громадянський простір; майбутні покоління; колективні дії; нові кордони.

Працівники Організації Об’єднаних Націй змінюють методи роботи, визнаючи, що права людини займають основне місце у всій нашій діяльності.

Ми віддаємо пріоритет зв’язкам між правами людини та запобіганням конфліктам і кризам будь-якого виду.

У липні цього року Верховний комісар і я запустимо новий “Порядок денний захисту”.

Ця важлива ініціатива буде спрямована на зміцнення підтримки, яку вся система ООН надаватиме державам-учасницям з метою захисту людей і їхніх прав як у мирний час, так і під час кризових подій і конфліктів.

 

Високоповажності, пані та панове,

Мені випала честь працювати з трьома Верховними комісарами – Зейдом бін Раадом аль Хусейном з Йорданії, Мішель Башеле із Чилі, а тепер Фолькером Тюрком з Австрії. Усі вони є видатними лідерами та захисниками.

Вони виконали запити цієї Ради, а також протягом останніх шести років опублікували понад 170 важливих доповідей, присвячених різним країнам і темам.

Ці доповіді стосувалися кліматичних змін у регіоні Сахелю, проблем міграції в Європі та Америці, а також проблем із правами людини в різних контекстах, зокрема, в Афганістані, Чилі, Ефіопії, Гватемалі, Лівії, у регіоні Сахелю, в Україні та в автономному районі Сіньцзян.

Ключове значення для поштовху з метою досягнення прогресу має ця Рада, її різноманітні механізми, такі, зокрема, як Універсальний періодичний огляд, Спеціальні процедури та органи моніторингу за виконанням договорів, а також Управління Верховного Комісара.

Ця установа підтримує зусилля відважних захисників прав людини, які під час виконання своєї життєво важливої роботи зіштовхуються з ризиками переслідування, затримання та навіть смерті.

Ваші місії зі встановлення фактів, Комісії з розслідування та незалежні експерти мають важливе значення для правосуддя та підзвітності.

Унікальну роль у міжнародному правосудді та підзвітності відіграє Міжнародний Суд .

Центральною установою системи міжнародного кримінального правосуддя, практичним втіленням прагнення до притягнення відповідальності за найтяжчі злочини, є Міжнародний кримінальний суд.

Я вітаю дії по притягненню до відповідальності за порушення прав людини на національному та регіональному рівнях, зокрема ті, що вчиняються у приватному секторі.

Важливим досягненням є судові оскарження дій корпорацій, які руйнують клімат.

Виробники викопного палива та особи, які їх фінансують, повинні усвідомити одну просту істину: гонитва за мегаприбутками, коли багато людей втрачають життя та права, є абсолютно неприйнятною як зараз, так і в майбутньому.

 

Високоповажності, пані та панове, дорогі друзі,

Зараз, коли ми відзначаємо важливий вплив Загальної декларації прав людини, нашим найлютішим ворогом є самовдоволення.

Тому що історія прав людини не закінчується.

Ми повинні продовжувати робити права людини реальністю в житті людей у всьому світі.

Ми повинні черпати натхнення у визвольних і протестних рухах, які протягом минулого століття досягли величезних успіхів – зокрема, скасування рабства, деколонізація, забезпечення загального виборчого права, жіночий рух і кінець апартеїду.

Громадянське суспільство, правозахисники, люди з інвалідністю, жінки, дівчата та молодь у всьому світі вже сьогодні вимагають захисту всіх прав людини, для всіх і кожного.

Я разом з ними. Ми всі повинні бути разом з ними.

Дякую за увагу.