Пресреліз

Українці стали більш толерантними й активніше захищають свої права: результати опитування

10 грудня 2020

  • ПРООН в Україні представила результати третьої хвилі соціологічного дослідження, яке показує динаміку поглядів українців на права людини з 2016 року.

В Міжнародний день прав людини, який відзначають 10 грудня, були представлені результати третьої хвилі загальнонаціонального дослідження «Що українці знають та думають про права людини: оцінка змін (2016 — 2020)». Соціологічне опитування у 2020 році проводив Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва у співпраці з Центром про права людини ZMINA за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні.

Серед ціннісних пріоритетів українців надалі залишаються свобода (84 % респондентів зазначили її як основну цінність), справедливість (72 %) та безпека (63 %). Втім, порівняно з 2016 р. важливість безпеки для українців як основоположної цінності знизилась на 8%. Натомість, порівняно з 2016 р. на 6 % зросла кількість громадян, які вважають толерантність основоположною цінністю, адже у 2020 р. її обрала третина опитаних українців.

ПРООН разом із партнерами вже втретє проводить масштабне дослідження щодо прав людини в Україні, але вперше в умовах глобальної кризи, викликаної пандемією. Це безумовно вплинуло на результати опитування, адже дослідження виявило низку змін. Зокрема серед позитивних тенденцій можна назвати готовність відстоювати свої права й толерантніше ставлення одне до одного, як зазначила менеджерка проєкту ПРООН «Права людини для України» Світлана Колишко.

«Пандемія COVID-19 торкнулася абсолютно всіх і змусила людей переглянути свої погляди та ставлення до інших. У подоланні глобальної кризи важливу роль відіграють толерантність та повага до прав людини. Саме вони зможуть наблизити Україну до реалізації Цілей сталого розвитку та Порядку денного у сфері сталого розвитку до 2030 року», — сказала пані Колишко.

Порівняно з опитуванням 2018 р. цьогорічні результати свідчать про те, що переконаність у необхідності обмежувати в правах певні соціальні групи дещо зменшилась. Йдеться, зокрема, про колишніх засуджених (-3,8 %), представників ЛГБТКІ+ спільноти (-3,2 %), наркозалежних (-1,8 %), безхатьків (-1,8 %), людей із непопулярними політичними поглядами (-1,6 %) та ромів (-1,4 %).

Українці оцінили рівень дотримання прав людини в країні як нижче середнього. Так, за п’ятибальною шкалою до забезпечення культурних прав було оцінено у 3,2 бали, політичних прав (право обирати владу та бути обраним, створювати політичні партії та громадські об’єднання, свобода мирних зібрань тощо) – у 3,1 бали, основоположних прав (право на життя, особисту свободу, свободу слова тощо) – у 2,9 бали, екологічних, соціально-економічних прав – у 2,5 бали.

Андрій Сухарина, політичний аналітик Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва, зауважив, що в цілому цьогорічна оцінка щодо дотримання різноманітних прав дещо покращилась порівняно з результатами опитувань 2016 і 2018 років. «У 2020 році респонденти оцінили дотримання політичних та культурних прав вище, аніж під час попередніх опитувань. Проте більшість оцінок все одно залишаються низькими: дотримання соціально-економічних та екологічних прав оцінюється респондентами значно нижче умовно задовільного рівня», – зазначив він.

Криза також змусила українців активніше захищати свої права. Частка респондентів, які намагалися захистити свої права, зросла з 42 % у 2016 р. до 60 % у 2020 р. Також збільшилася частка тих, кому вдалося успішно відстояти свої права – з 15 % у 2016 р. до 19% у 2020 р.

Втім, окрім правових механізмів захисту своїх прав, як-то звернення до суду (16 %), українці продовжують використовувати неофіційні шляхи вирішення питань, зокрема, звернення до родичів або пошук потрібних знайомств (15 %).

У 2020 році змінилося ставлення українців і до самосуду. Зараз 60 % опитаних вважають самосуд неприпустимим у будь-якому випадку, натомість у 2016 році так вважали лише 50 % опитаних. Водночас з 2016 року суттєво зменшилась частка респондентів, які готові виправдати самосуд за певних обставин, а також тих, хто вважає його єдиним можливим способом захистити права.

Згідно з даними опису, 85% українців за цей рік не брали участь у жодній акції протесту, навіть у соціальних мережах. При цьому для 25% найефективнішого засобу захисту прав людини є розроблені справи в ЗМІ, а 22% вважають, що таких засобів немає.

«Хоча кількість людей, які підтримують самосуд, зменшилась, однак практично половина українців абсолютно не вірять у державні механізми захисту. Це свідчить про те, що криза правоохоронних та судових органів триває. Слабкі механізми захисту й зневіра призводять до падіння активності громадян, коли йдеться про захист їхніх прав. Це може мати негативні наслідки, адже ситуація у правозахисній сфері покращуються лише в тих країнах, де люди борються за свої права», – зазначив експерт Центру прав людини ZMINA Володимир Яворський.

Більше про дослідження тут

Загальна інформація:

Загальнонаціональне опитування, присвячене темі прав людини в Україні, проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва протягом 6–19 жовтня 2020 р. Загалом було опитано 2002 респонденти методом «віч-на-віч» за вибіркою, що репрезентує доросле населення України (за винятком непідконтрольних Уряду України територій). Вибірка репрезентативна за такими показниками, як стать, вік, тип поселення та область проживання. Максимальна випадкова похибка вибірки не перевищує 2,2%.

Це вже третє загальнонаціональне дослідження «Що українці знають та думають про права людини», яке проводиться Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Центром прав людини ZMINA та за підтримки проєкту «Права людини для України», який впроваджується ПРООН в Україні та фінансується Міністерством закордонних справ Данії.

На нашому сайті можна також переглянути попередні дослідження за 2016 і 2018 рр.

Висловлені у дослідженні думки можуть не збігатися з позицією ПРООН чи Міністерства закордонних справ Данії.

Yulia Samus

Юлія Самусь

ПРООН
Очільниця відділу комунікацій

Агенції ООН, долучені до цієї ініціативи

ПРООН
Програма розвитку ООН

Цілі, які ми підтримуємо завдяки цій ініціативі