Гуманітарна допомога залишається критично важливою, оскільки війна триває, а потреби людей зростають.
"Тепер, коли в хаті тепло, ми можемо зосередитися на навчанні дітей," — каже Анастасія, мати трьох доньок, яка була змушена покинути Донеччину й налагоджувати життя в новому місці. Серед зими сім’я була змушена облаштовуватися в старому незнайомому будинку. Завдяки гуманітарній допомозі родина, як і майже мільйон інших українців, змогла пережити місяці морозів, блекаутів і безперервних атак.
Упродовж цього осінньо-зимового періоду гуманітарні організації допомагали найбільш незахищеним людям утеплювати житло, забезпечували їх обігрівачами, паливом і теплим одягом. За кожним таким прикладом допомоги – історії людської стійкості та боротьби. І ще чергове нагадування: навіть коли сніг розтане, лихоліття війни залишаться.
У теплі навіть на півночі України
Рятуючи дітей від війни, Анастасія з чоловіком оселилися в селі Хлоп’яники на Чернігівщині. Але починати все спочатку виявилося складним випробуванням.
"Ми намагаємося облаштуватися, попри всі труднощі," — каже вона.
Щоб утеплити будинок, родина встановила нові вікна. На дрова коштів не вистачало, але завдяки підтримці міжнародної неурядової організації ZOA та Гуманітарного фонду для України (UHF) сім’я змогла придбати паливо, щоб пережити зиму.
Підпис: Анастасія з трьома доньками у новому будинку на Чернігівщині.
Сергій, Ольга та їхні двоє дітей також змушені були покинути рідний дім через безперервні обстріли на сході країни. Через протяги в Їхньому новому будинку також було дуже холодно під час нічних морозів. Завдяки підтримці ZOA та Гуманітарного фонду для України родина отримала кошти на нові вікна, щоб утеплити будинок, та дрова.
"Різниця колосальна, — ділиться Ольга, яка працює у школі. — Тепер у домі тепло, і я більше не хвилююся, що діти хворітимуть. Нарешті можемо будувати нове життя".
Підпис: Цієї зими Сергій, Ольга та їхні діти змогли обігріти будинок завдяки гуманітарній допомозі
65-річна Тетяна вже три роки живе без послуг централізованого опалення у селищі Есхар на Харківщині. Котельню, яка обслуговувала її будинок, було зруйновано під час обстрілів, і вони із сусідами змушені були шукати альтернативні способи опалення.
"Війна змінила все. Ми просто виживаємо," — каже вона.
Тетяна, яка отримує скромну пенсію, встановила пічку і купила трохи дров, але не знала, чи вистачить їх на всю зиму.
Але цього року Благодійний фонд NEW WAY передав комплект зимової допомоги, в якому були тепла ковдра, термос і портативна плитка.
"Будь-яка допомога важлива. Дякую, що пам’ятаєте про нас," — говорить Тетяна, сподіваючись на мирне майбутнє.
Підпис: Тетяна отримує зимову допомогу від гуманітарних організацій.
Минулої зими родина 58-річної Лариси з Херсонщини потерпала від холоду. Щоб зігрітися, вони були змушені палити сміття та горіхову шкаралупу, а спати доводилося у верхньому одязі під кількома ковдрами.
Цього січня вони отримали 3,5 тонни соняшникових брикетів завдяки підтримці міжнародних організацій DanChurchAid, Norwegian Church Aid та української організації «Південна стратегія розвитку». Родині також допомоги замінити пошкоджені вікна.
"Тепер ми нарешті можемо спати у піжамах," — радіє Лариса. Як соціальна працівниця, вона знає, що багато її сусідів стикаються з такими ж труднощами. "Без підтримки люди просто замерзли б."
Підпис: Завдяки брикетам Лариса змогла обігріти будинок.
За останні три роки Олена та її троє дітей змушені були переїжджати шість разів. Покинувши дім на кордоні з Російською Федерацію, вони певний час переховувалися у підвалі, а згодом були змушені тікати далі.
"Аня переживає це найважче," — розповідає Олена про свою доньку. "Щоразу, коли ми переїжджаємо, вона залишала друзів."
Єдиною розрадою для сім’ї став кіт, який переїжджав разом з ними.
Родині було складно оплачувати оренду та платити за опалення. Завдяки підтримці гуманітарної організації Save the Children та Української асоціації центрів підтримки бізнесу вони отримали дрова, які допомогли їм пережити зиму.
"Найбільше ми мріємо про стабільність та власний дім," — каже Анна.
Підпис: Миколаївська область, Україна. Після шести вимушених переїздів через бойові дії Олена та її діти сподіваються на стабільність. Завдяки дровам від гуманітарних організацій вони змогли пережити зиму в теплі.
Гуманітарна допомога залишається критично важливою, оскільки війна триває, а потреби людей зростають.
З початку повномасштабної війни у лютому 2022 року Гуманітарний фонд для України (UHF) став найбільшим у світі таким фондом фінансування гуманітарних потреб окремих країн. За три роки завдяки Фонду необхідну підтримку отримали майже 7 мільйонів людей в Україні. У 2024 році у рамках трьох виділень коштів Фонд надав 162 мільйони доларів майже 60 партнерським організаціям. 60 % цих коштів було спрямовано на підтримку українських неурядових організацій, завдяки яким допомогу одержали більш ніж 700 000 людей, переважно у прифронтових областях.
Завдяки подальшій підтримці ще більше родин залишатимуться в теплі, безпеці та з надією на майбутнє