Україна: Відновлення наукової інфраструктури коштуватиме понад $1,26 млрд (ЮНЕСКО)

Читайте повне дослідження тут

Оскільки ситуація стає дедалі критичнішою для наукової спільноти, ми повинні захищати та підтримувати їхні дослідження в Україні. Вчені, інженери та інші експерти матимуть важливе значення для відновлення країни, не кажучи вже про те, що цей сектор є цінним джерелом інновацій та відкриттів для решти світу. - Одрі Азуле, Генеральна Директорка ЮНЕСКО

До російського вторгнення Україна була всесвітньо відома своїм вагомим внеском у такі галузі, як інформатика, ядерна фізика та астрономія. З 2015 по 2019 рік загальний обсяг наукових публікацій (без соціальних наук, мистецтва та гуманітарних наук) зріс на 45%. Лише щодо штучного інтелекту та робототехніки в Україні з 2012 по 2019 рік було видано 6214 публікацій (UNESCO 2021 Science Report).

Згідно з новим дослідженням, оприлюдненим сьогодні ЮНЕСКО та Малою академією наук України, загалом за останні два роки було пошкоджено або зруйновано 1443 будівлі котрі належать до 177 наукових установ. Відновлення цих будівель коштуватиме понад 1,21 мільярда доларів США, зокрема 980,5 мільйонів доларів потрібно лише для університетів, оскільки вони зазнали найбільших втрат.

Найбільше постраждала наукова інфраструктура Харківщини, де наймасштабніших збитків зазнали Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого ($116,5 млн) та Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова ($104,1 млн).

Багато необхідного обладнання було знищено або викрадено.

Окрім самих будівель, пошкоджено понад 750 одиниць науково-технічного обладнання, з них 643 не підлягають ремонту. Це включає обладнання, яке використовується в широкому спектрі дослідницької діяльності. Загальна вартість відновлення цього необхідного дослідницького обладнання оцінюється в 45,9 мільйонів доларів.

Тимчасова окупація територій російськими військами також має серйозні наслідки: 18 наукових інститутів були вимушені переїхати, деякі з них проводили дослідження місцевого біорізноманіття та екології, котрі не можуть виконуватися дистанційно.

Особливу тривогу викликає ситуація навколо Інституту проблем безпеки атомних електростанцій, що під Запоріжжям. Було викрадено або знищено критично важливе обладнання для моніторингу стану атомної промисловості, включно з унікальною радіологічною лабораторією, яка контролює рівень радіації. Втрата цього моніторингового обладнання становить серйозну загрозу безпеці всього регіону.

Серйозний удар для наукової спільноти України

Війна змусила українських науковців переміщуватися по країні і навіть за кордон, водночас умови їх праці значно погіршилися. У лютому 2022 року в державному науковому секторі працювало 88 629 науковців. Відтоді 12% (10 429) дослідників і викладачів із 524 установ і університетів були змушені переїхати в інше місце в Україні (4 887) або за кордон (5 542). У Німеччині та Польщі зараз перебуває найбільше українських вчених в еміграції. Кількість науковців, зайнятих у державному науковому секторі України, зменшилася на 4 958 осіб (5,3%).

Зараз близько 30% науковців України вимушені працювати дистанційно. Це стосується як емігрантів, так і внутрішньо переміщених осіб, тобто тих, хто був змушений покинути території, що найбільше постраждали від бомбардувань: Харківську, Київську, Сумську, Дніпропетровську, Одеську та Запорізьку області.

Зростаючий брак коштів

Суттєво скоротилося фінансування галузі науки. За даними Інституту статистики ЮНЕСКО, валові внутрішні витрати на дослідження та розробки скоротилися на 38,5% між 2021 та 2022 роками, з 2019,5 млн доларів до 1242,1 млн доларів.

З 2021 року Національна академія наук України, яка представляє 450 афілійованих інститутів, скоротила бюджет на 48%. Це призвело до призупинення багатьох дослідницьких програм і відповідно послаблення багатьох дослідницьких груп і команд. Середня місячна зарплата впала на 39%, а також багато дослідників були змушені працювати неповний робочий день.

Протягом останніх двох років переміщення науковців та скорочення бюджету вплинули на науковий внесок України, зокрема на кількість наукових публікацій, а також на рівень співпраці з країнами-членами Європейського Союзу, членами Євроатлантичного партнерства та країнами Африки та Азії.

11 березня ЮНЕСКО організовує зустріч у своїй штаб-квартирі (Париж, Франція), на якій науковці з України та інших країн обговорять результати дослідження з державами-членами Організації та розглянуть наступні кроки щодо підтримки ЮНЕСКО з боку України.

Читати дослідження:

• UNESCO’s “Analysis of War Damage to the Ukrainian Science Sector and its Consequences”