Огляд гуманітарних потреб і реагування на 2022 рік: Україна
За сім років тема тривалої гуманітарної кризи зникла зі шпальт світових ЗМІ через помилкове сприйняття ситуації як «замороженої». Водночас досягнуті в липні 2020 року домовленості про припинення вогню стають усе більш нетривкими. Кількість постраждалих серед цивільного населення збільшилася до рівнів, які спостерігались до їх підписання. Цивільна інфраструктура все частіше потрапляє під обстріли, а забруднення території вибухонебезпечними предметами та мінами залишається серйозною загрозою. Допоки не буде досягнуто політичного рішення, гуманітарні потреби, ймовірно, залишатимуться, а їх гострота зростатиме у 2022 році, зокрема на не підконтрольних урядові територіях (НПУТ).
Збільшились соціально-економічні наслідки пандемії COVID-19 на сході України через тривале обмеження роботи КПВВ на «лінії розмежування», обмеження на пересування та зменшення засобів існування. Обмеження на пересування особливо вплинули на мешканців НПУТ, зокрема людей похилого віку, які опинилися відрізаними від основних послуг та соціальних виплат, у тому числі пенсій.
Із наближенням зимового періоду та погіршенням епідеміологічної ситуації, зокрема на НПУТ, умови надання допомоги все більше ускладнюються. Зберігається ризик політизації гуманітарної кризи. А обмеження доступу створюють серйозні виклики для гуманітарної роботи у деяких районах на сході України.
