Що таке мова ворожнечі та як з нею боротися?

Стаття була опублікована на nv.ua 13 листопада 2021 року.

Що таке мова ворожнечі?

Мова ворожнечі – це будь-яка комунікація, зокрема, у вигляді зображень, відео, пісень тощо, у мові, письмі чи поведінці, що є агресивною або такою, що використовує принизливі чи дискримінаційні висловлювання стосовно особи чи групи просто на основі того, ким вони є. Дискримінація буває за ознакою релігійної чи етнічної належності, національності, раси, кольору шкіри, походження, статі, стану здоров'я, сексуальній орієнтації, гендерної ідентичності чи за іншими ознаками.

А онлайн?

Мова ворожнечі також існує в Інтернеті, соціальних мережах та інших формах онлайн-ЗМІ. В Україні більшість випадків мови ворожнечі можна знайти в Facebook, у телеграм-групах та інших онлайн-медіа.

Мова ворожнечі нелегальна за міжнародним правом?

Будь-яка мова ворожнечі є шкідливою, оскільки вона підриває соціальну згуртованість, спричиняє дискримінацію, розколює суспільство та може призвести до насильства, що є кроком назад для справи миру, стабільності, сталого розвитку та реалізації прав людини для всіх. Саме тому Держави мають вживати всіх можливих заходів для боротьби з мовою ворожнечі.

Якщо мова ворожнечі підбурює до насильства, то вона заборонена міжнародним правом. Зокрема, стаття 20 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права зобов'язує Держави законом заборонити будь-який виступ на користь національної, расової чи релігійної ненависті, що являє собою підбурювання до дискримінації, ворожнечі або насильства.  На практиці це означає, що Держави повинні розробити законодавство, що встановлює кримінальне та інше покарання за такі протиправні форми висловлювання. Однак ці закони не повинні використовуватися, щоб придушити голоси незгодних і обмежити вільний потік інформації та думок. 

У травні 2019 року для боротьби з мовою ворожнечі та підвищення обізнаності щодо потенційної шкоди від неї Генеральний секретар ООН затвердив Стратегію та План дій ООН щодо боротьби з мовою ворожнечі. Він спрямований на активізацію зусиль ООН з усунення першопричин і рушійних чинників мови ворожнечі, створення умов для ефективного реагування ООН на вплив мови ворожнечі на суспільства, а також на підтримку Урядів у реагуванні на мову ворожнечі та боротьбі з нею.

Де проходить межа між образою та мовою ворожнечі?

Характерною рисою мови ворожнечі є те, що вона застосовується до особи чи групи на основі того, ким вони є. Приміром, якщо одна людина грубо відповіла іншій у громадському транспорті, бо її штовхнули, це є образою. Але якщо в тій саме ситуації людина вживає дискримінаційні вислови стосовно ідентичності цієї людини чи групи, до якої вона належить, або підбурює інших до дискримінації цієї людини або її групи, то це вже є мовою ворожнечі.

А як щодо свободи слова та вираження поглядів? Хіба боротьба з мовою ворожнечі не порушує право людини вільно висловлювати свої погляди та переконання?

Важливо розуміти, що караються не всі прояви мови ворожнечі, і не кожен прояв мови ворожнечі має бути заборонений. Утім, будь-який випадок мови ворожнечі є шкідливим, і з кожним із них потрібно боротися.

Якщо мова ворожнечі не підбурює до насильства, її не слід забороняти, але її можна критикувати і знеохочувати, оскільки вона шкодить жертвам і суспільству. Їй можна протидіяти через освітні та інформаційні кампанії. З нею можна боротися через усунення першопричин, включно зі стереотипами та дискримінацією.

Водночас важливо захищати свободу вираження поглядів, включно з правом на вираження непопулярних думок. Іноді важко визначити, коли мова ворожнечі переходить межу і стає забороненою формою мови, що підбурює до насильства чи дискримінації. У Рабатському плані дій експерти/-ки з прав людини розробили низку критеріїв, які можуть допомогти визначити, чи слід забороняти мову ворожнечі. Для розуміння, чи ви маєте справу з підбурюванням, важливо зважити контекст, статус автора, намір, саму мову, обсяги її поширення та вірогідність шкоди.

Що каже українське законодавство?

Українське законодавство не передбачає кримінальної відповідальності за мову ворожнечі, яка підбурює до насильства.

Однак стаття 161 Кримінального кодексу – Порушення рівноправності громадян залежно від їхньої расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками – може використовуватися для кримінального переслідування за мову ворожнечі. На практиці кримінальне переслідування за мову ворожнечі, яка підбурює до насильства, відбувається в Україні рідко.

Стаття 161 може застосовуватися до злочинів на ґрунті ненависті - кримінальних дій, що вчиняються через упередження чи негативне стереотипне ставлення до певних груп. Злочин на ґрунті ненависті має дві обов'язкові ознаки: діяння має являти собою злочин відповідно до кримінального законодавства і завдавати фізичної, матеріальної чи моральної шкоди (наприклад, умисне пошкодження майна, напади, побиття тощо) і діяння повинно бути вмотивоване упередженням.

Що робити, якщо я став/-ла жертвою мови ворожнечі чи злочину на ґрунті ненависті?

Якщо ви стали жертвою нападу на основі того, ким ви є, обов'язково зверніться до поліції та подайте заяву про злочин у усній чи письмовій формі. Після цього працівники поліції повинні зафіксувати цю інформацію в протоколі. Обов'язково отримайте поліцейський талон-повідомлення, який підтверджує подання заяви й реєстрацію протоколу.

Заява в поліцію та складений протокол повинні містити детальну інформацію про злочин: дата, місце, обставини, відмінні риси порушників та порушниць, як-от стать, вік, статура, одяг. Надайте також детальну інформацію про ознаки дискримінації, наприклад, чи використовувались під час нападів чи погроз упереджені коментарі. Будь-який контекст, що вказує на мотив упередження або ненависті до певної групи, буде запорукою належної кваліфікації злочину.

Якщо ви стали жертвою мови ворожнечі в соціальних мережах, важливо повідомити адміністраторів соціальних мереж про неприйнятний зміст. Подайте скаргу на публікацію. Крім того, якщо публікація чи повідомлення містить прямі погрози або заклики до насильства, слід зробити скріншот публікації та звернутися до поліції. Ви також можете повідомити про це Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, правозахисників/-ць, активістів/-ок або правозахисні організації, які опікуються цими питаннями, особливо якщо реакція адміністраторів і поліції була недостатньою для захисту ваших прав.

Де можна знайти більше інформації про це?

Детальнішу інформацію про протидію та боротьбу з мовою ворожнечі можна знайти в інформаційному довіднику ОБСЄ, у брошурі Європейського суду з прав людини та у спеціальному довіднику ЮНЕСКО.

Якщо ви стали жертвою злочину на ґрунті ненависті — дізнайтесь, що робити, тут.