Управління ООН з прав людини: громадянський простір та основоположні свободи під тиском в Україні
09 грудня 2021
Носії зобов'язань на всій території України мають докладати більше зусиль для сприяння розвитку громадянського простору, зокрема, через просування основоположних свобод та розширення інклюзивної та змістовної участі громадськості в управлінні державними справами. Про це йдеться у новій доповіді Управління ООН з прав людини, опублікованій сьогодні. Документ підготовлений за результатами роботи Моніторингової місії Організації Об’єднаних Націй з прав людини в Україні (ММПЛУ) та охоплює період з 1 листопада 2019 до 31 жовтня 2021.
Доповідь містить огляд ситуації із громадянським простором та основоположними свободами в Україні та приділяє особливу увагу свободам думки, вираження поглядів, мирних зібрань та об’єднання, а також становищу правозахисників на території, яка контролюється Урядом, території, яка контролюється самопроголошеними «Луганською народною республікою» і «Донецькою народною республікою», а також в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, Україна, окупованих Російською Федерацією (Крим).
Журналісти, які працюють над чутливими політичними темами, зазнавали нападів на території, яка контролюється Урядом. Правозахисники, зокрема, ті, хто опікується правами жінок, гендерної рівності, корупції, прав меншин та довкілля, також стикалися з нападами, погрозами, актами залякування та мови ворожнечі. «Здебільшого порушники не були притягнуті до відповідальності, що створює відчуття безкарності та призводить до нових нападів. Хоча ми визнаємо, що Уряд доклав деяких зусиль для покращення ситуації, необхідно більше зусиль для забезпечення справедливості», – сказала голова ММПЛУ Матільда Богнер.
У доповіді відзначається, що напади на опозиційні політичні партії, їхніх членів та працівників частішали до та після місцевих виборів 2020 року на території, яка контролюється Урядом, що негативно позначилося на правах на свободу думки та вираження поглядів, мирних зібрань та об’єднання, а також на праві на участь в управлінні державними справами. Також у документі описується, як особи, які критикували реалізацію закону про державну мову, стикалися з погрозами, залякуванням, фізичним насильством та пошкодженням майна.
У доповіді підкреслюється, що низка рішень, прийнятих Урядом, призвела до закриття ЗМІ, що обмежило свободу вираження поглядів та доступ громадськості до інформації. У цих рішеннях не була доведена відповідність міжнародним стандартам про припустимі обмеження свободи вираження поглядів, оскільки ці рішення не були прийняті незалежним органом і не демонстрували необхідність та пропорційність.
Обмеження, встановлені озброєними групами самопроголошених «республік» на свободу слова в соціальних мережах, призвели до посилення самоцензури та зменшення кількості видимої критики щодо політичних, соціальних та економічних питань. Принаймні, у чотирьох випадках Управління ООН з прав людини дійшло висновку, що користувачі соціальних мереж зіткнулися зі свавільним затриманням та кримінальним покаранням за вираження поглядів онлайн. Правозахисники а особливо правозахисниці, наражалися на високий рівень небезпеки.
«На території, яка контролюється самопроголошеними «республіками», є мало простору для свободи вираження поглядів та зібрання», – сказала пані Богнер. – Покарання людей за вираження думок та участь у політичних дискусіях, які впливають на їхню безпеку та добробут, суперечить міжнародному праву в галузі прав людини», – додала вона.
У доповіді йдеться, що у Криму журналісти стикнулися із реальним ризиком репресалій за критичні матеріали. Вимога отримання попереднього дозволу для проведення мирних зібрань та переслідування учасників підривають право на свободу мирних зібрань на півострові. Правозахисники, зокрема, адвокати у кримінальних справах, також зіткнулися з репресаліями у вигляді переслідування та залякування за виконання своїх професійних обов'язків. Групи та окремі особи, які сприймаються як опозиція окупації Криму чи критично ставляться до політики Російської Федерації в Криму, як-от Меджліс та «Кримська солідарність», страждають від невиправданого втручання в їхню діяльність.
«Російська Федерація, як окупаційна держава в Криму, має зробити конкретні кроки з поліпшення умов для розвитку громадянського простору для тих, хто хоче виражати думки чи проводити мирні зібрання», – сказала пані Богнер.
У доповіді містяться конкретні рекомендації українським органам влади, самопроголошеній «Донецькій народній республіці» і самопроголошеній «Луганській народній республіці», а також Російській Федерації як окупаційній Державі в Криму.
Повний текст доповіді доступний англійською, українською та російською мовами.
За додатковою інформацією або із запитами ЗМІ звертайтеся до Катерини Гірняк: +380504868364 або consultant.girniak@un.org