Нова доповідь ООН з прав людини: свавільні затримання, катування і жорстоке поводження в Україні повинні припинитися

«Заборона катування та іншого жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження є абсолютною. Катування ніколи не може бути виправданим», – сказала Матільда Богнер, Голова Моніторингової місії Організації Об’єднаних Націй з прав людини в Україні (ММПЛУ). «Через сім років після початку конфлікту неприйнятно, що такі жахливі порушення прав людини залишаються переважно невирішеними», – сказала пані Богнер.

Основою нової доповіді є аналіз понад 1300 окремих випадків свавільного затримання, пов'язаного з конфліктом, включно з таємним триманням під вартою і триманням під вартою без зв’язку із зовнішнім світом, а також катування і жорстокого поводження, зокрема, сексуального насильства, пов'язаного з конфліктом, скоєних Урядовими акторами, озброєними групами та іншими акторами на території, яка контролюється самопроголошеною «Донецькою народною республікою» і самопроголошеною «Луганською народною республікою» (2), і зафіксованих УВКПЛ у період з 2014 по 2021 рік.

У доповіді описуються масштаби затримань, пов'язаних із конфліктом, а також поширеність і тенденції свавільних затримань, пов'язаних із конфліктом, катувань і жорстокого поводження з обох боків лінії зіткнення. Також розглядається питання відповідальності за порушення, включно з засобами правового захисту для жертв. У документі викладені два показові приклади місць свавільного тримання під вартою, в яких були вчинені такі порушення: один – в Управлінні Служби безпеки України в Харківській області до 2016 року (Додаток I), другий – у місці тримання під вартою «Ізоляція» в Донецьку, який контролюється озброєними групами, дотепер (Додаток II).

За оцінками, наведеними у доповіді, у період з 2014 до 2021 рік жертвами катування і жорстокого поводження стали близько 4 000 затриманих у зв'язку з конфліктом (приблизно 3 400 чоловіків і близько 600 жінок), включно з приблизно 340 жертвами сексуального насильства. У доповіді йдеться, що приблизно 1 500 випадків були вчинені Урядовими акторами і близько 2 500 – озброєними групами та іншими акторами на території, яка контролюється самопроголошеними «республіками».

Від початку збройного конфлікту затримані у зв'язку з конфліктом зазнавали катувань і жорстокого поводження з боку Урядових акторів, а також озброєних груп та інших акторів на території, яка контролюється самопроголошеними «республіками». Проте, згідно із доповіддю, після 2016 року поширеність катування і жорстокого поводження скоротилася по обидва боки лінії зіткнення. Попри це, свавільні затримання, катування і жорстоке поводження і далі вчиняються по обидва боки лінії зіткнення і носять системний характер у деяких місцях тримання під вартою на території, яка контролюється самопроголошеними «республіками».

У доповіді підкреслюється, що як на території, яка контролюється Урядом, так і на території, яка контролюється самопроголошеними «республіками», катування і жорстоке поводження, включно із сексуальним насильством, пов'язаним із конфліктом, застосовувалися, щоб змусити жертв зізнатися чи надати інформацію, а також для приниження і залякування, вимагання грошей і майна.

Згідно із доповіддю, з боку Урядових акторів найчастіше такі порушення здійснювалися Службою безпеки України (СБУ), а також добровольчими батальйонами на початкових етапах конфлікту. На території, яка контролюється самопроголошеними «республіками», головними порушниками, які вчиняли свавільні затримання, катування і жорстоке поводження на початкових етапах конфлікту, були різні озброєні групи, а пізніше – члени «міністерств державної безпеки».

У доповіді підкреслюється переважна безкарність порушників через брак ефективних розслідувань за заявами про свавільні затримання, катування і жорстоке поводження, включно з сексуальним насильством, пов'язаним із конфліктом. Це означає, що право жертв на засоби правового захисту та відшкодування завданої шкоди залишається значною мірою нереалізованим.

«Ми також помітили відсутність політичної волі та мотивації для розслідування справ за випадками, імовірно вчиненими Урядовими акторами, а також зловживання процедурними механізмами для уникнення належного розслідування таких справ», – пояснила пані Богнер. «Тоді як кількість жертв становить тисячі, кількість порушників, притягнутих до відповідальності, становить десятки», – додала вона.

У доповіді також наводяться рекомендації Уряду України, самопроголошеним «республікам» і міжнародній спільноті щодо необхідних заходів для припинення порушень, забезпечення відповідальності та запобігання порушень у майбутньому. 

Зокрема, у доповіді міститься заклик до Уряду ефективно й оперативно розслідувати справи, незалежно від належності ймовірних порушників, а також запровадити ефективні механізми правового захисту для жертв. Також міститься заклик до самопроголошених «республік» негайно звільнити всіх свавільно затриманих осіб; поводитися з усіма особами, позбавленими волі, гуманно і відповідно до міжнародних стандартів у галузі прав людини і гуманітарного права; та надати безперешкодний конфіденційний доступ УВКПЛ та іншим незалежним міжнародним спостерігачам до всіх місць тримання під вартою, зокрема, до «Ізоляції».

Повний текст доповіді доступний англійською, українською та російською мовами.

За додатковою інформацією або із запитами ЗМІ звертайтеся до Тані Теслюченко: +380503868069 або ttesliuchenko@ohchr.org

(1) Випадки свавільного затримання, катування і жорстокого поводження в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, Україна, окупованих Російською Федерацією, висвітлені у доповіді Генерального секретаря ООН, яку планується представити на сесії Ради з прав людини 9 липня [https://undocs.org/A/HRC/47/58].

(2) Далі окремо – «Донецька народна республіка» і «Луганська народна республіка» або разом – самопроголошені «республіки».