Інформаційна записка: Вплив пандемії COVID-19 на людей з інвалідністю в Україні
Резюме
Криза, спричинена COVID-19, збільшила перешкоди, пов’язані з інституціями, ставленням і середовищем, які доводилося долати людям з інвалідністю до пандемії, аби реалізувати свої права і отримати базові послуги. Проведений ММПЛУ моніторинг ситуації з правами людини осіб з інвалідністю свідчить про те, що в період пандемії їхній доступ до послуг з охорони здоров’я, абілітації та реабілітації, освіти, соціального захисту, праці та зайнятості зазнав ще більший обмежень. Криза, спричинена COVID19, також виявила значний розрив між наявними соціальними послугами у громаді та реальними потребами осіб з інвалідністю. До того ж карантин ще сильніше загострив ізольованість і відчуженість осіб з інвалідністю в Україні.
В особливо вразливому становищі перебувають особи з інвалідністю, які живуть у спеціалізованих установах, про свідчить кількість випадків COVID-19 у інтернатних і психіатричних закладах України. В умовах таких установ особам, які доглядають, і мешканцям важко дотримуватися правил соціального дистанціювання, а такі карантинні заходи, як заборона відвідування членами сім’ї, ще більше загострили соціальну ізольованість мешканців цих установ. Пандемія висвітлила необхідність розробки комплексних послуг підтримки у громаді, які б дозволили особам з інвалідністю жити у місцевій спільноті, а не в інтернатних установах. Це також дозволило б Україні дотримуватися Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю (далі – Конвенція) і забезпечити недискримінацію осіб з інвалідністю, їхню свободу та особисту недоторканність, а також їхнє право на самостіний спосіб життя.
ММПЛУ закликає Уряд забезпечити, щоб усі заходи профілактики та реагування, запроваджені під час пандемії, зокрема інформування про охорону здоров’я, медичні послуги та медичні протоколи, а також заходи з соціально-економічного відновлення, були рівною мірою доступні особам з інвалідністю згідно з Конвенцією. Важливо також збирати дезагреговані за інвалідністю дані про випадки зараження COVID-19 і про соціально-економічні наслідки пандемії, оскільки такі дані є вкрай важливими для розроблення належних заходів політики. Необхідно тісно консультуватися з особами з інвалідністю та організаціями, що їх представляють, і активно залучати їх до процесу прийняття рішень щодо заходів реагування, які їх стосуються, під час пандемії COVID19 і в подальшому. Пандемія також посилила нагальну потребу виконання Урядом рекомендацій, наданих Комітетом ООН з прав осіб з інвалідністю за результатами розгляду першої доповіді України у 2015 році та Комітетом ООН із ліквідації дискримінації щодо жінок стосовно становища жінок та дівчат з інвалідністю у 2017 році. Ця записка ґрунтується на деяких із цих рекомендацій, а також містить конкретні рекомендації, покликані забезпечити, щоб особи з інвалідністю під час кризи, спричиненої COVID-19, мали нарівні з іншими доступ до послуг з охорони здоров’я, абілітаційних і реабілітаційних послуг, соціального захисту, достатнього життєвого рівня, освіти та зайнятості.