Смертельні дрони: небезпека для цивільного населення від безпілотників ближнього радіусу дії на прифронтових ділянках України

Резюме
Протягом останніх років безпілотники ближнього радіусу дії все частіше використовуються військовими в Україні завдяки розвиткові технологій та нарощуванню темпів виробництва. І хоча інновації, зокрема можливостей наведення, підвищили їх бойову точність, вони не покращили захист цивільного населення. Натомість такі безпілотники стали однією з головних причин загибелі та поранень цивільних осіб в Україні, а іноді навіть перевершували за потужністю такі види зброї, як ракети, артилерія та авіабомби. Переважна більшість жертв відбулася внаслідок російських атак на підконтрольній Уряду України території.

Під час атак, які спричиняють жертви серед цивільних осіб, в переважній більшості використовуються безпілотники, що ведуть спостереження від першої особи (FPV-безпілотники). Вони оснащені камерами прямої трансляції зображення, що дозволяє операторам обирати конкретні цілі, зокрема рухомі транспортні засоби, і атакувати їх з винятковою точністю.

Загалом, покращена видимість, яку забезпечує FPV, має сприяти більш точній оцінці та перевірці військового чи цивільного характеру потенційної цілі. Незважаючи на це, оператори застосовували цю зброю проти цивільних осіб без жодних ознак участі у бойових діях. Серед задокументованих жертв є цивільні особи, які їхали на велосипедах, у приватних автомобілях, у звичайних громадських автобусах, машинах швидкої допомоги, доставляли гуманітарну допомогу чи проводили евакуацію, гуляли на вулиці чи перебували на території своїх житлових будинків.

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ) задокументувала та проаналізувала обставини цих атак і дійшла висновку, що цільові удари безпілотниками є порушенням основних принципів міжнародного гуманітарного права (МГП) щодо розрізнення та вжиття запобіжних заходів. Деякі інциденти можуть бути прирівняні до цілеспрямованих атак проти цивільних осіб, що є воєнним злочином.

Окрім заподіяння смертей та поранень, ці атаки погіршили і без того важку гуманітарну ситуацію. Державні службовці, медичний персонал, працівники недержавних організацій, що надають допомогу, а також мешканці, не можуть безпечно проїжджати через постраждалі села, що означає, що цивільне населення не має доступу до основних послуг, гуманітарної та медичної допомоги. Це вплинуло на широкий спектр прав людини, включаючи право на життя, харчування, належний рівень життя та охорону здоров'я, в той час, як люди похилого віку та особи з інвалідністю страждають непропорційно більше, оскільки вони часто лишаються в прифронтових районах.

Необхідно вжити дієвих заходів для захисту цивільного населення в прифронтових районах. Мають бути припинені цілеспрямовані атаки на цивільних осіб за допомогою безпілотників ближнього радіусу дії. Необхідно розслідувати порушення міжнародного гуманітарного права, а винні мають бути притягнуті до відповідальності.