Верховний Комісар Фолькер Тюрк відкриває Раду з прав людини: «Нам потрібна політика мудрості, яка ґрунтується на фактах, законі та співчутті».

Пане Президенте,
Високоповажні гості,
Шановні делегати,

Міжнародна система зазнає глибоких змін, і структура прав людини, яку ми так клопітливо збудували протягом десятиліть, ще ніколи не відчувала такого великого тиску.

Сьогодні ми відзначаємо третю річницю повномасштабного російського вторгнення в Україну, в умовах зростання жертв серед цивільних осіб, подальшого безглуздого руйнування міст і спекуляцій щодо розвитку війни.

Будь-який стійкий мир має ґрунтуватися на правах, потребах і прагненнях українського народу, відповідальності та принципів Статуту Організації Об’єднаних Націй і міжнародного права.

Рішення, які приймаються сьогодні, незалежно від того, чи ведуть вони до справедливості чи ж безкарності, визначатимуть хід подій у майбутньому.

В Ізраїлі та на окупованій палестинській території, де страждання стали нестерпними, я знову закликаю до незалежного розслідування серйозних порушень міжнародного права, скоєних Ізраїлем під час його атак на Газу, а також ХАМАС та іншими палестинськими збройними групами.

Будь-яке стійке рішення повинно ґрунтуватися на відповідальності, справедливості, праві на самовизначення, правах людини і гідності як ізраїльтян, так і палестинців. Будь-які пропозиції щодо вигнання людей зі своїх земель є абсолютно неприйнятними.

Пане Президенте, Високоповажні гості,

Окрім ситуації в Україні та Газі, конфлікти та кризи руйнують громади та суспільства по всьому світу: від Судану до Демократичної Республіки Конго, Гаїті, М’янми та Афганістану.

Соціальна напруга зростає, оскільки серед нерівності і несправедливості на світ з’являється обурення, яке часто спрямоване на біженців, мігрантів і найбільш уразливі верстви населення.

Натомість, один відсоток найбагатших володіє більшим багатством, ніж решта людства.

Кліматична криза – це катастрофа для прав людини, що руйнує життя та засоби до існування. Її далекосяжні наслідки  на продовольчу безпеку, міграцію, здоров’я, енергетику та водні ресурси ставить під загрозу права людини як тепер, так і в майбутньому, особливо для жінок і дівчат.

Водночас, цифрові технології все частіше використовуються для придушення, обмеження та порушення наших прав через стеження, онлайн ненависть, шкідливу дезінформацію, домагання та вкорінену дискримінацію.

Зі штучним інтелектом швидкість і масштаб цих загроз виходять на новий рівень.

Розподіл платформ соціальних медіа на канали, які самостійно підлаштовуються та орієнтуються на свою аудиторію, сприяє ізоляції окремих людей, атомізації суспільств і втраті спільного публічного простору.

А в деяких колах права людини уникають, паплюжать і спотворюють.

На цьому фоні моє Управління та ширша екосистема прав людини, до якої входить і ця Рада, продовжують працювати над просуванням і захистом прав кожної людини по всьому світі.

Наприклад, минулого року ми сприяли звільненню понад 3000 свавільно затриманих осіб. Наші експерти взяли участь у близько 11 000 моніторингових місіях з прав людини, спостерігали за майже 1000 судовими процесами та задокументували близько 15 000 випадків порушень прав людини по всьому світу.

Окрім щоденних звернень до урядів, ми оприлюднили близько 245 заяв, які висвітлюють проблеми з правами людини в понад 130 країнах.

Наші команди на місцях підтримують держави в удосконаленні їхніх законів та інституцій, а також у розробці соціальної та економічної політики, яка сприяє зміцненню згуртованості та боротьбі з несправедливістю.

Ми сприяли розробці підходів до сталого розвитку, оподаткування та державних витрат, що ґрунтуються на правах людини, у таких країнах, як Камбоджа, Йорданія та Сербія.

Підтримка мого Управління є ефективною та недорогою інвестицією. Я закликаю вас докласти зусиль, щоб забезпечити можливість для мого Управління, ваших національних правозахисних установ та правозахисних неурядових організацій продовжувати свою важливу роботу.

Високоповажні пані та панове,

З моменту прийняття Загальної декларації прав людини, попри невдачі, нам вдалося досягти сталого прогресу. Свободи розширилися, особливо для пригноблених громад. Було широко визнано, що права людини є основою ефективного управління, здорової економічної політики та соціальної єдності.

Сьогодні ми більше не можемо сприймати це базове розуміння та досягнутий прогрес як належне.

Глобальний консенсус щодо прав людини руйнується під тиском авторитарних режимів, сильних лідерів та олігархів. За деякими оцінками, автократи зараз контролюють приблизно одну третину світової економіки — це більше ніж удвічі, ніж 30 років тому.

Лідери часто посилаються на національну безпеку та боротьбу з тероризмом, щоб виправдати грубі порушення прав.

Лицемірство, подвійні стандарти та безкарність також зіграли свою роль.

Вплив регіональних держав, які є нейтральними або ворожими до прав людини, зростає.

Ми спостерігаємо спроби ігнорувати, підривати та перекручувати права людини, а також створювати фальшивий поділ, який протиставляє одне проти іншого, нібито це антагоністична гра. Спільно здійснюються зусилля для ліквідації гендерної рівності та прав мігрантів, біженців, осіб з інвалідністю та різноманітних меншин.

Але права людини – від права на їжу та належне житло до прав на охорону здоров'я, освіту та свободу слова – це права для всіх.

Необхідні зусилля, щоб забезпечити, щоб права людини та верховенство права залишалися основними принципами для громад, суспільств та міжнародних відносин.

В іншому випадку ситуація стане дуже небезпечною.

У минулі століття масове застосування насильства під час масштабних, невибіркових атак на цивільне населення, переміщення людей та дитяча праця були звичними явищами.

Диктатори могли віддавати накази на здійснення жорстоких злочинів, що призводило до загибелі великої кількості людей.

Пам'ятайте – це може повторитися.

Проте ми далеко не безсилі в цьому.

Нашими інструментами є Статут ООН, Загальна декларація прав людини, міжнародні правові норми, а також інституції, які сприяють їхньому впровадженню, включаючи цю Раду, моє Управління, суди та органи юстиції, громадянське суспільство, незалежних журналістів і правозахисників по всьому світу.

Високоповажні гості, шановні делегати,

Сьогодні нам необхідне нове бачення. Потрібна політика мудрості, яка спирається на факти, право та співчуття.

По-перше, права людини – це питання фактів.

Саме тому моє Управління постійно відстежує, документує та доповідає про порушення і зловживання в зонах конфліктів та кризах по всьому світу.

Наступного тижня я надам детальну інформацію у своїй глобальній доповіді. Окрім України та тимчасово окупованих палестинських територій, до прикладів можна віднести Демократичну Республіку Конго, М'янму, Судан та Сирію, де моє Управління протягом багатьох років фіксує порушення і б’є тривогу стосовно них.

Або Афганістан, де ми доповідаємо про наслідки гендерного апартеїду для жінок і дівчат. 

Або Гаїті, де моя команда документує руйнівний вплив нелегальних поставок зброї. 

Ніколи не варто недооцінювати силу чітких фактів, юридичної і моральної ясності. Факти самі по собі мають силу і повинні спонукати до дій. Коли з'являються тривожні сигнали, вони повинні викликати негайну реакцію. 

Саме тому робота цієї Ради та інших механізмів прав людини є такою важливою. 

Хоча ми не можемо точно визначити, скільки життів і страждань вдалося зберегти завдяки цим зусиллям, ми знаємо, що вони мають значення. 

По-друге, права людини – це питання права, який є стримуючим фактором для влади, привілеїв та нестримного прагнення до прибутку. Деякі речі не продаються. 

Наші міжнародно-правові рамки та інституції, включаючи Міжнародний кримінальний суд, є ключовими для забезпечення правосуддя, досягнення відповідальності за найсерйозніші злочини, запобігання майбутнім порушенням і створення безпечнішого світу для всіх.

Не менш важливими є сильні інституції на національному рівні, які здатні захищати вразливих людей і надавати кожному можливість брати активну участь у культурному, релігійному, соціальному, економічному та громадському житті. 

Вкрай важливо, щоб ми захищали ці інституції, коли вони зазнають атак. 

Високоповажні гості, шановні делегати, 

Насамкінець, права людини не мають сенсу без співчуття – тієї сили, що єднає нас у нашій спільній людяності. 

Ми рідко чуємо про співчуття від сучасних лідерів. Однак деякі з найбільших візіонерів в історії, зокрема Нельсон Мандела та Елеонора Рузвельт, були прикладами лідерів з надзвичайним виявом співчуття. 

Права людини виходять за межі інтелектуального лідерства, вони торкаються лідерства серця. Вони втілюють деякі з наших найважливіших ідеалів про те, як люди повинні ставитися одне до одного, і підкреслюють значення людської гідності. 

Саме тому вони здобули таку велику популярність.

Права людини завжди були у центрі рухів за рівність і справедливість, починаючи від боротьби проти рабства, расизму та апартеїду і до робітничого руху, руху за деколонізацію, за громадянські права, за рівність жінок, шлюбну рівність і права ЛГБТІК+, руху «Життя чорних важливі», боротьби за права корінних народів, людей з інвалідністю, за кліматичну справедливість тощо. 

Права людини мають універсальну силу, що спонукає людей до дій. 

У країнах, де права людини порушуються, люди часто ризикують своїм життям, захищаючи їх. Хочу віддати належне сміливим правозахисникам по всьому світу. 

Саме тому навіть найбільш репресивні уряди використовують мову прав людини, намагаючись виправдати свої дії. Вони розуміють, що порушення прав людини викликають осуд і зменшують їхню владу та вплив. 

Захист прав людини має величезне значення для стабільності, процвітання та створення кращого спільного майбутнього. 

Права людини –  це перемога для всього людства. 

Ми продовжуватимемо захищати їх по всьому світу з покорою, рішучістю та незламною надією.