Пресреліз

Три роки потому: від гуманітарної кризи до потенційного відновлення

20 лютого 2025

Україна вже три роки переживає руйнівні наслідки повномасштабного вторгнення, що розпочалося 24 лютого 2022 року. Кожен другий українець постраждав від війни, понад 12 мільйонів людей потребують гуманітарної допомоги та захисту, а ще 6 мільйонів досі не змогли повернутися додому.

a portrait of a woman with child
Фото: © UNAIDS

Війна спричинила глибоку економічну кризу, що серйозно вдарила по фінансуванню охорони здоров’я та поставила під загрозу доступ до послуг з ВІЛ. Оскільки ці послуги повністю залежать від зовнішньої допомоги та нестабільної гуманітарної підтримки, невизначеність щодо продовження фінансування з боку США лише посилила і без того критичну ситуацію в Україні. У січні нова адміністрація США ухвалила рішення про замороження всієї іноземної допомоги на 90 днів. Згодом було введено спеціальний дозвіл, який дозволив продовжити фінансування життєво необхідних послуг, включаючи частину програм із боротьби з ВІЛ.

Президентський надзвичайний план США з надання допомоги у боротьбі зі СНІДом (PEPFAR) надав 15,6 мільйона доларів США для підтримки боротьби з ВІЛ в Україні у 2023 та 2024 роках. Із цієї суми 11 мільйонів доларів було спрямовано на забезпечення антиретровірусною терапією, 2 мільйони доларів – на закупівлю різних видів експрес-тестів, а решта коштів пішла на лабораторні витрати.

За оцінками UNAIDS та партнерів, якщо фінансування з боку США буде повністю припинено, 92 840 українців ризикують залишитися без лікування ВІЛ – це 78% усіх пацієнтів, які отримують антиретровірусну терапію. Крім того, запаси життєво необхідних ліків для лікування та профілактики ВІЛ залишаються на критично низькому рівні, а пацієнти отримують препарати лише на три місяці замість шести.

Загроза фінансового вакууму, який може утворитися через відхід США, змушує українську систему охорони здоров’я шукати альтернативні джерела фінансування. Наразі розглядаються різні варіанти: перепрограмування коштів Глобального фонду, благодійні внески від приватного сектору, а також поставки ліків від фармацевтичних компаній за оптовими пропозиціями. Проте навіть ці колективні зусилля можуть виявитися недостатніми, щоб компенсувати втрату фінансування PEPFAR, якщо США остаточно припинять підтримку.

Попри всі труднощі, є й обнадійливі ознаки відновлення: у 2024 році кількість тестувань на ВІЛ зросла на 23% у порівнянні з 2023-м. Проте збір комплексних епідеміологічних та клінічних даних залишається складним завданням.

Це неминуче впливає на точність загальної оцінки ситуації через тривалий конфлікт, втрату адміністративного контролю над окремими територіями, велику кількість зниклих безвісти та масові переміщення населення.

Незважаючи на всі виклики, Україна не відступає від боротьби з ВІЛ. Вона спирається на потужну коаліцію урядових структур, громадянського суспільства, міжнародних організацій та донорів. Секретаріат UNAIDS, співспонсори, агентства ООН і держави-члени продовжують працювати разом, щоб забезпечити надання життєво необхідних послуг для жінок, людей, які живуть з ВІЛ, та ключових груп населення, зміцнюючи стійкість цієї роботи навіть у найскладніші часи.

Читайте повний звіт про ситуацію в Україні (EN).

Агенції ООН, долучені до цієї ініціативи

ЮНЕЙДС
Об`єднана Програма ООН з ВІЛ/СНІД

Цілі, які ми підтримуємо завдяки цій ініціативі