Допомога з орендою житла для переміщених родин: міст із місць тимчасового проживання до приватного житла та нового старту

22 дні в Маріуполі – Юлія рахувала кожен з них: від перших годин повномасштабного вторгнення Росії до евакуації з блокадного міста 17 березня 2022 року. Разом із літніми батьками вона пережила масовані авіаудари по Маріуполю та холодний підвал драмтеатру, де сотні людей ховалися від бомбардування. Потім настав день, коли нещадний обстріл знищив цю визначну пам'ятку міста, де багато людей шукали укриття.

«Театр був переповнений людьми, і я пам’ятаю, як ховалась за колоною, коли в будівлю влучила бомба. Там панував неймовірний хаос. Я потягнулася до мами, яка лежала на підлозі, в неї з голови текла кров», – згадує Юлія. – На наступний день після атаки волонтери допомагали евакуювати постраждалих, і ми з мамою покинули місто. Батько залишився і лише в квітні зміг виїхати з Маріуполя».

Юлія розповідає свою історію, сидячи у світлій квартирі у Вінниці – місті, яке майже через три роки після початку повномасштабної війни стало її другою домівкою.

Завдяки Ініціативі УВКБ ООН щодо ринку оренди житла, реалізованій спільно з неурядовою організацією «Medair», Юлія та її родина змогли знайти безпечне та комфортне житло у Вінниці. Після місяців проживання в маленькій квартирі, запропонованій друзями, і численними витратами на лікування матері, вона подала заявку на допомогу з орендою.

«Без цієї допомоги ми б не пережили минулу зиму. Це був не кінець нашої боротьби, але початок нового життя. Ця допомога дала нам відчуття безпеки, оскільки ми знали, що у нас є дах над головою протягом холодних місяців. Тоді ми не могли собі дозволити орендувати таке житло, але я змогла знайти роботу, щоб утримувати своїх батьків, тож тепер ми можемо з надією дивитися в майбутнє», – розповідає Юлія.

Ініціатива УВКБ ООН щодо ринку оренди житла стартувала в 2023 році, а у 2024 році програму поширили на 11 регіонів України. Наразі майже 2100 внутрішньо переміщених сімей отримали підтримку, щоб виїхати з місць тимчасового проживання чи іншого короткострокового житла до осель, які вони можуть орендувати на довший період.

Допомога передбачає грошову підтримку для оплати оренди та комунальних послуг упродовж кількох місяців, а також юридичні консультації для укладання договорів оренди та покращення умов проживання в нових квартирах. Крім того, програма зосереджена на доступі до можливостей працевлаштування та перекваліфікації, аби дати змогу сім’ям стати самодостатніми та продовжувати сплачувати орендну плату після закінчення виплати допомоги для оплати оренди від УВКБ ООН.

Така підтримка з оплатою оренди стала «рятівною соломинкою» для Наталії, яка разом із донькою Тетяною була змушена виїхати з окупованого Бахмута в Донецькій області. Від регулярних обстрілів їх евакуювали спочатку до місця тимчасового проживання у Львові, а потім до Вінниці, де вони оселилися в кімнаті площею 12 квадратних метрів у спільній квартирі.

Не маючи ані роботи, ні доходів, ні зв’язків в новій громаді, вони мріяли про власне житло, і ця мрія стала реальністю за підтримки УВКБ ООН.

«У нашій орендованій квартирі у нас є окрема кухня та ванна кімната, що для нас дуже важливо, оскільки моя донька має інвалідність», — каже Наталія.

Отримана допомога передбачала значно більше, аніж виплати для оренди. Завдяки програмі Тетяна придбала планшет, а також отримала консультацію щодо можливостей працевлаштування, що допомогло їй знайти віддалену роботу та працювати вдома.

«Без цієї допомоги я не уявляю, яким було б наше життя зараз», – додає Наталія.

Згідно з даними УВКБ ООН та партнерів, отриманих після спілкування із сім’ями, яким була надана підтримка через Ініціативу щодо ринку оренди, 99 відсотків опитаних зазначили, що їхній фінансовий стан стабільний, і в них є можливість продовжувати орендувати житло самотужки після закінчення виплат грошової допомоги. Завдяки підтримці, наданій у рамках програми, 61 відсоток переміщених осіб, які раніше не мали роботи, змогли її знайти та стати самозабезпеченими, що сприяло їхньому залеченню в приймаючій громаді та допомогло покращити психічне здоров’я.

Серед них – мати-одиначка Рита, яка разом із сином Андрієм переїхала до Вінниці з Краматорська Донецької області. Як і багато інших, сім'я спочатку переїжджала з одного тимчасового помешкання в інше. У якийсь момент вони жили в місці тимчасового проживання в гуртожитку, а потім у крихітній кімнаті в спільній квартирі, перш ніж змогли винайняти більш простору квартиру завдяки Ініціативі щодо ринку оренди УВКБ ООН.

Коли витрати на оренду житла були покриті програмою, Рита змогла зосередитися на найважливішому – навчанні сина та оплаті навчання в університеті. Зараз він закінчив навчання, тож мати і син працюють та можуть самостійно забезпечувати себе.

«Програма тривала пів року, але вона дала нам можливість планувати майбутнє, не думаючи, де ми будемо жити завтра, і почати нове життя. Ми змогли звикнути до нової реальності та зберегти віру в майбутнє», – каже Рита.