Загрозливе зростання кількості страт українських військовополонених

Також Місія задокументувала страту пораненого та нездатного вести бойові дії російського військовослужбовця українськими збройними силами у 2024 році.

Багато українських військовополонених були розстріляні на місці після здачі в полон або під час перебування під контролем російських збройних сил. Свідчення свідків також описували вбивства беззбройних і поранених українських військовослужбовців.

Місія отримала і проаналізувала матеріали стосовно 24 інцидентів: відео- та фотоматеріали із зображенням страт або тіл загиблих, опубліковані як українськими, так і російськими джерелами. Також були проведені детальні інтерв'ю зі свідками страт. Географічний та хронологічний аналіз свідчить про те, що страти відбувалися в районах наступальних операцій російських збройних сил. Вказані зібрані дані оцінено як достовірні.

«Ці інциденти не виникли на порожньому місці. Офіційні особи в Російській Федерації відкрито закликали до жорстокого поводження та навіть страт полонених українських військовослужбовців», — зазначила голова Місії Даніель Белль. «У поєднанні із законами, які дають широкі підстави для звільнення від відповідальності, такі заяви можуть заохочувати протиправну поведінку або підбурювати до неї».

У 2024 році Місія зафіксувала щонайменше три подібні заклики з боку російських високопосадовців, а також численні публікації у соціальних мережах від військових угруповань, пов’язаних із російськими збройними силами, які, очевидно, віддавали накази про страти або схвалювали такі дії.

Міжнародне гуманітарне право категорично забороняє віддавати накази про те, щоб нікого не залишити в живих, погрожувати таким способом противнику чи вести бойові дії на цій основі. Заяви «не давати пощади» є серйозним порушенням міжнародного гуманітарного права та воєнним злочином.

«Усі повідомлення щодо страт українських військовополонених та публічні заклики або схвалення таких дій мають бути ретельно розслідувані», — підкреслила Даніель Белль. Вона додала: «Військові командири та політичні керівники повинні віддавати чіткі та однозначні накази забезпечувати захист і гуманне поводження з усіма полоненими військовослужбовцями та особами, які припинили участь у бойових діях (hors de combat)».

Управління ООН з прав людини детально доповідало про випадки поводження з військовополоненими як з боку Російської Федерації, так і України (див. 40-ву та 41-шу періодичні доповіді про ситуацію з правами людини в Україні).