Як жінки в Україні долають труднощі під час відключень світла та російських атак на енергетику

Ірина – керівниця невеликої пекарні та кафе в Івано-Франківську, де вона працевлаштовує жінок, які були змушені покинути свої домівки через повномасштабне вторгнення Росії. Водночас постійні атаки на енергетичну інфраструктуру ускладнюють можливість підтримувати роботу бізнесу та виплачувати заробітну плату персоналу.

«Відключення електроенергії також створюють моральний тиск», — зазначає Ірина, адже її генератори не можуть забезпечити роботу печей під час тривалих блекаутів. Через це складно виплачувати зарплатню працівникам і працівницям, які  покладаються на цю роботу для забезпечення власних базових потреб.

«Кожна зима — це питання виживання бізнесу і персоналу, який ти наймаєш», — додає Ірина, яка також очолює громадську спілку «Дорога смаку Прикарпаття», мережу місцевих ресторанів і виробників продуктів харчування.

З початку повномасштабної війни у 2022 році російські війська неодноразово атакували українські електростанції та іншу енергетичну інфраструктуру.

З початку повномасштабної війни у 2022 році російські війська неодноразово атакували українські електростанції та іншу енергетичну інфраструктуру.

Президент Володимир Зеленський 29 листопада 2024 року заявив, що Росія за час війни здійснила щонайменше 1120 атак на українську енергетику з 2022 року. Цього року, згідно зі звітом Управління Верховного комісара ООН з прав людини, лише з 22 березня по 31 серпня сталося дев'ять хвиль російських атак, які призвели до значних руйнувань та пошкоджень об'єктів виробництва, передачі та розподілу електроенергії.

Атаки на енергетичну інфраструктуру впливають на всіх українців та українок, особливо з настанням зими, коли холодна погода та скорочення світлового дня призводять до збільшення попиту на електроенергію на 20–25 відсотків. Ці атаки мають особливі наслідки для жінок і дівчат.

«Відключення електрики впливають на можливість жінок працювати та забезпечувати свої сім’ї», — говорить Лілія Кісліцина, президентка жіночої правозахисної організації «SMARTA», яка працює в Донецькій області.

Кісліцина, яка також є координаторкою Коаліції 1325 Донеччина — мережі організацій у Донецькій області, що мають на меті захистити жінок під час війни, — каже, що багато внутрішньо переміщених жінок працюють у малому бізнесі, який змушений закриватися або скорочувати робочі години через відключення електрики.

«Чим далі у віддалені містечка та села — ситуація зі світлом погіршується, — стверджує вона. — Як наслідок — недопрацьовані години робочого дня, за які жінки недоотримують зарплату».

Навіть якщо бізнес має генератори, вартість їх експлуатації може бути надто високою. Про це зазначає Софія Буртак, президентка громадської спілки «Бізнес Мережа Сільських Жінок», організації, яка надає допомогу жінкам-фермеркам і підприємствам, якими керують жінки. З моменту вторгнення Росії в Україну у 2014 році мережа також підтримує внутрішньо переміщених жінок і допомагає підприємствам, які очолюють жінки, розробляти стратегії реагування на відключення електроенергії.

«Блекаути дуже впливають на собівартість виготовленої продукції, — каже  Софія. — Вартість одного кіловата енергії, виробленого генератором, на 20 гривень вища, ніж вартість одного кіловата від центральної мережі. Навіть при наявності альтернативного джерела електроенергії, вплив на собівартість, ціноутворення та реалізацію продукції є значним».

За словами Софії, цього року громадська спілка проводила опитування серед 800 сільських жінок-підприємиць щодо впливу повномасштабного російського вторгнення та блекаутів на їхню діяльність. Згідно з результатами, лише 35 відсотків жінок повідомили, що мають резервні джерела живлення, які здатні підтримувати їхню діяльність.

«Тому ризик не мати електроенергії — це фактично втрата доходу для всієї родини», — каже вона.

ООН Жінки тісно співпрацює з жіночими правозахисними організаціями в Україні, зокрема ГО «SMARTA» та «Бізнес Мережа Сільських Жінок». За підтримки Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF), ООН Жінки з початку повномасштабного вторгнення Росії надала гранти на суму понад 20 мільйонів доларів для 54 організацій, які очолюють жінки. Зокрема, сюди входять інституційні гранти на закупівлю обладнання, як-от генераторів.

Відключення електроенергії також відчувають жінки, які працюють вдома. Блекаути суттєво впливають на приготування їжі та змушують більше часу витрачати на  домашні справи. Через це менш імовірно, що жінки матимуть час на працевлаштування.

Відсутність електроенергії «впливає на базові потреби. Приготувати їжу, вийти та повернутися до квартири, особливо коли ти живеш на верхніх поверхах багатоповерхівки, кілька разів на день — це справжній виклик», — говорить Наталія Чермошенцева, консультантка з питань впровадження гендерної рівності, яка координує волонтерський центр «Гідність». Він допомагає громадам, які раніше були окуповані російськими військами.

Наталія зазначає, як багато справ, які мусять виконувати жінки, залежать від наявності електроенергії. Сюди входить приготування їжі, закупівля продуктів, прибирання. Також багато де в країні школи працюють у дистанційному режимі через війну, і діти не можуть відвідувати уроки без електрики та доступу до інтернету.

«Україна входить у топ країн за рівнем цифровізації, у нас дуже багато електронних послуг. Це стосується як соціальної сфери, так і можливостей роботи та навчання, — зазначає Наталія. — Багато наших стратегій виживання — інформування про тривоги в мобільних застосунках, прийняття рішення про перехід в укриття, моніторинг ситуації тощо — теж напряму залежать від доступу до інтернету».

«Коли ми говоримо про різний вплив війни, є конкретна гендерна група — жінки, — на яку війна впливає набагато більше, — говорить Наталія. — Відключення електроенергії  не є гендерно нейтральною проблемою».