Виступ на засіданні Ради Безпеки щодо гуманітарної ситуації в Україні Ліси Даутен, Директорки Департаменту фінансування та партнерства Управління з координації гуманітарних справ (OCHA), від імені Тома Флетчера,Координатора з надзвичайної допомоги

Дякую, пані Президентко.

Пані Президентко, шановні члени Ради Безпеки,

Дякую за можливість надати оновлену інформацію про гуманітарну ситуацію в Україні.

Це обговорення є особливо нагальним, оскільки збройний конфлікт і його катастрофічні наслідки продовжують давати про себе знати з настанням ще однієї зими.

Щоденні атаки призводять до смерті, поранень і невимовних страждань звичайних українців та руйнують цивільну інфраструктуру.

Поблизу лінії фронту люди живуть на межі виживання.

Вони стикаються з постійними обстрілами та змушені робити неможливий вибір: тікати в небезпечних умовах, залишаючи все нажите — можливо, вже вдруге чи втретє; або залишитися й ризикувати життям чи здоров'ям.

Це не гіпотетична загроза. Десятки цивільних були вбиті внаслідок останніх атак у Запорізькій, Донецькій, Харківській та Херсонській областях, поповнивши ряди тисяч тих, чиї життя вже забрала ця жорстока війна.

З липня кількість жертв серед цивільного населення зросла через збільшене застосування далекобійної зброї.

Листопад став особливо смертельним місяцем. Минулого місяця далекобійна зброя забрала життя 65 цивільних і поранила 372 особи в 11 регіонах України — це вдвічі більше, ніж у жовтні.

Пані Президентко,

З настанням холодів, коли температура подекуди опускається до мінус 20 градусів за Цельсієм, наша стурбованість долею цивільного населення лише посилюється — особливо на тлі масштабних руйнувань критичної інфраструктури.

З березня цього року російські збройні сили неодноразово здійснювали великомасштабні, скоординовані атаки на енергетичну інфраструктуру України.

За даними ПРООН, наразі пошкоджено понад 60 відсотків енергогенеруючих об'єктів.

З наближенням найхолодніших місяців року доступ цивільного населення до електрики, газу, опалення та води серйозно обмежений.

Ці проблеми ускладнюються одночасним і неприпустимим зростанням атак на гуманітарні операції.

Пошкоджено гуманітарні офіси, транспортні засоби, склади та запаси гуманітарної допомоги.

І гуманітарні працівники також залишаються в небезпеці.

Цього року кількість загиблих гуманітарних працівників в Україні майже потроїлася: з чотирьох у 2022 році та п’яти у 2023 році до 11 лише у 2024 році.

Пані Президентко,

На разі в Україні близько 14,6 мільйона людей потребують гуманітарної допомоги.

10 мільйонів людей були змушені покинути свої домівки. Серед них 3,5 мільйона знайшли прихисток у громадах усіх 24 регіонів України, а близько 6,8 мільйона стали біженцями за кордоном.

Це вимушене переміщення непропорційно сильно впливає на жінок і дівчат, особливо на літніх жінок. Їх вразливість до гендерно зумовленого насильства зросла, а доступ до послуг підтримки став обмеженим.

Пані Президентко,

Попри холод і небезпеку обстрілів, гуманітарна спільнота робить усе можливе, щоб забезпечити людей необхідною підтримкою.

У 2024 році понад 630 гуманітарних організацій надали допомогу 7,7 мільйона людей по всій Україні.

Ця допомога включає підтримку найбільш вразливих — літніх людей, осіб з інвалідністю та внутрішньо переміщених осіб, які проживають у колективних центрах або біля лінії фронту.

А OCHA та наші гуманітарні партнери працюють над збільшенням фінансування жіночих організацій, визнаючи їхню ключову роль у наданні життєво необхідної допомоги, створенні безпечних просторів та захисті прав жінок в умовах збройного конфлікту.

Відповідно до Плану реагування впродовж зимового періоду на 2024-2025 роки гуманітарні працівники вже надали зимову допомогу понад 144 000 осіб. 33 відсотки з них — літні люди, а 9 відсотків — особи з інвалідністю.

Ця підтримка включає ремонт будинків, забезпечення функціонування систем водопостачання й опалення, а також надання доступу до безпечного і теплого житла для переміщених осіб.

Пані Президентко,

Ми надзвичайно стурбовані становищем 1,5 мільйона цивільних осіб, які потребують допомоги в частинах Донецької, Херсонської, Луганської та Запорізької областей, що перебувають під окупацією Російської Федерації.

Ми досі не можемо надати їм допомогу в належному масштабі.

Неможливість доставити гуманітарну допомогу в ці райони може призвести до катастрофічних наслідків, особливо взимку.

Відповідно до міжнародного гуманітарного права, усі сторони зобов'язані забезпечити швидкий і безперешкодний доступ гуманітарної допомоги для цивільних осіб, які цього потребують, а також забезпечити гуманітарному персоналу свободу пересування, необхідну для їх роботи.

Вкрай важливо, щоб ми могли принести допомогу тим, хто її потребує, де б вони не були.

Пані Президентко,

Ми закликаємо міжнародну спільноту до наступного:

Перше: беззаперечне дотримання міжнародного гуманітарного права, включно із захистом цивільних осіб і об'єктів, гуманітарного персоналу та забезпеченням доступу до допомоги.

Друге: Фінансування. У 2024 році донори надали майже 2 мільярди доларів. Проте все ще бракує 1,1 мільярда доларів. Щоб підтримувати гуманітарні операції в дедалі складнішому та небезпечному середовищі, нам терміново потрібні донори, щоб збільшити та прискорити гнучке фінансування реагування у 2025 році.

Третє: поки ця нестерпна війна триває, страждання цивільного населення лише посилюватимуться. Україна та її народ потребують припинення цієї руйнівної війни.

Дякую, пані Президентко.