Виступ Координатора системи ООН в Україні Матіаса Шмале під час спільного брифінгу ЮНЕП та МЗС України щодо впливу війни на довкілля України

Дуже дякую!

Шановні пані та панове, міністри, посли,

Це справжня честь бути тут.

І дякую за організацію цієї критично важливої дискусії.

Ми вже чули про екологічні втрати України, про те, наскільки вони масштабні й довготривалі. І я хочу ще раз від імені Організації Об’єднаних Націй, що є однією з ваших міжнародних партнерів, зазначити, що ми докладемо всіх зусиль, щоб допомогти Україні подолати ці наслідки та забезпечити стале відновлення.

Суттєвому впливу війни на навколишнє середовище необхідно приділяти таку ж увагу, як порушенням прав людини чи пошкодженню інфраструктури. Атаки на паливні об’єкти, знищення лісів, забруднення ґрунту залишками війни – усе це сприяє серйозним екологічним збиткам. І ви вже говорили про Каховську дамбу, про те, як її руйнування вплинуло на громади, джерела води та екосистеми.

Протягом моїх перших двох з половиною місяців роботи у вашій прекрасній країні я був вражений тим, наскільки лідери на всіх рівнях зосереджені на тому, щоб вийти за межі негайного реагування та підготуватися до довгострокового відновлення.

Усі зусилля, що докладаються сьогодні на всіх рівнях, від розмінування до поводження з відходами, закладають основу для збереження та покращення довкілля України завтра. Мене надихнули розмови з губернаторами Херсона та Миколаєва під час моєї нещодавньої поїздки на південь України коли вони попри безперервні атаки – бомби летіли над головами – визначили пріоритет – зелене відновлення за принципом «відновити краще, ніж було» та захист навколишнього середовища.

Ви вже чули про ЮНЕП, але дозвольте мені навести 1 чи 2 приклади того, що інші агенції ООН роблять на додаток до ЮНЕП.

Отже, ФАО, Продовольча та сільськогосподарська організація, виявили, що українські виробники сільськогосподарської продукції стикаються з проблемами доступу до основних ресурсів. Такі ресурси, як вода та безпечна орна земля, звичайно, є важливими для виробництва продуктів харчування, і допомога у відродженні сільськогосподарських засобів існування, таким чином, допомагає пом’якшити деякі з цих проблем і підвищити продовольчу безпеку та стійкість домогосподарств.

Ми вже багато говорили про «великого брата» в ООН – ПРООН і чим вони займаються. Наприклад, вони допомогли запустити перший майданчик для перероблення відходів війни в Бучі, що допомагає перетворити небезпечне сміття на матеріали для відновлення. Вони також підтримують стійке відновлення пошкодженої енергетичної інфраструктури з впровадженням понад 190 МВт додаткової енергетичної потужності з газу та сонячних станцій.

А на рівні політик ПРООН брала участь у створенні комплексного дослідження екологічного відновлення, яке було представлено на останній Конференції ООН зі зміни клімату (COP 28). Воно узгоджує стратегію України та прагнення щодо відновлення навколишнього середовища зі світовими стандартами, і ми дуже вітаємо це.
Нарешті, зазначу, що ЮНЕП, безперечно, багато робить для України, але також інтегрує те, що відбувається тут, у глобальний контекст.

У жовтні ЮНЕП опублікувала звіт щодо викидів, з якого стало ясно, що ми всі балансуємо на планетарному канаті. Я маю на увазі, як світові лідери, ми повинні подолати розрив у викидах, інакше ми разом з головою поринемо в кліматичну катастрофу.

Але сьогодні не про це.

Сьогодні про Україну та наслідки повномасштабного вторгнення. Я хочу зауважити, що ви, як країна, окрім масштабного руйнування свого довкілля через повномасштабне вторгнення, ви також як і весь світ зіткнулися з впливом зміни клімату, з чим нам усім доводиться боротися.

Мені також було дуже цікаво почути від попередніх спікерів про юридичну сторону цього питання. Воно стосується вже не лише довкілля, а і прав людини, оскільки впливає на здоров’я людей, безпеку та доступ до чистих ресурсів.
Ми мали можливість дізнатися про те, що екоцид стає важливим терміном у міжнародному праві, що є особливо актуальним для України. Отже, справа не лише в тому, щоб допомогти, а в тому щоб також навчитися у вас. І ми не повинні недооцінювати те, чого ми можемо у вас навчитися. Питання полягає в тому, як ми забезпечимо справедливість не лише для пошкоджених екосистем, але й для тих, хто безпосередньо постраждав — сімей і громад, які заслуговують на здорове довкілля, чисту воду та безпечні засоби до існування?

Уряд, міжнародні партнери, включно з ООН, а також приватний сектор і громадянське суспільство — разом ми можемо спланувати та досягти відновлення навколишнього середовища, яке не лише захистить землю та довкілля, але й забезпечить справедливість і гідне життя для тих, хто постраждав від війни.

Дуже дякую.