Остання (сорокова) періодична доповідь УВКПЛ щодо поводження з військовополоненими та оновлена інформація про ситуацію з правами людини в Україні, 1 червня – 31 серпня 2024 року

Женева, 1 жовтня

Я розпочну з питання поводження з військовополоненими, після чого перейду до висновків щодо атак на енергетичну інфраструктуру. 

З лютого 2022 року моя команда провела інтерв’ю з 377 українськими військовополоненими, звільненими з полону, та 434 російськими військовополоненими, які утримувалися в Україні. 

Доповідь зосереджується на результатах інтерв’ю, проведених протягом останніх 18 місяців.

Ключовим висновком доповіді є те, що російська влада піддає українських військовополонених широкомасштабним і систематичним катуванням і жорстокому поводженню.

Ми опитали 174 військовополонених за останні 18 місяців, і майже кожен (169 з 174) надав детальні й несуперечливі свідчення про пережиті катування або жорстоке поводження.

Вони розповідали про жорстокі побиття, удари електричним струмом, удушення, застосування електрошокера, примус до тривалого перебування у стресових позах, позбавлення сну, імітацію страт, погрози та приниження. Також 68% повідомили про випадки сексуального насильства.

Катування та жорстоке поводження відбувалися на всіх етапах перебування в полоні – під час допитів, прибуття до місць інтернування, щоденних справ, а також жахливих умов інтернування. 

Такі порушення були зафіксовані в багатьох місцях інтернування як на окупованих територіях, так і в самій Російській Федерації, що свідчить про сталу тенденцію жорстокого поводження. 

Умови утримання, як правило, були поганими, більшість військовополонених повідомляли про нестачу їжі, відсутність медичної допомоги, переповненість і погані санітарні умови. Ми зафіксували смерть 10 українських військовополонених внаслідок катувань, неналежних умов утримання або відсутності належної медичної допомоги.

Ці порушення не були поодинокими випадками. Кілька ключових ознак вказують на скоординовані дії різних державних структур. 

Наприклад:

• Рутинний характер порушень, що відбувалися щодня або щотижня і тривали протягом усього періоду інтернування, вказував на те, що керівники установ були обізнані про це.
• Російські громадські діячі публічно закликали до нелюдського поводження та страт українських військовополонених, використовуючи дегуманізуючу лексику в державних медіа та публічних заявах. 
• Гарантії, які мали би захистити військовополонених від катувань, як-от регулярне медичне обслуговування, можливість контакту з родичами, нагляд і доступ незалежних спостерігачів, часто були відсутні або неефективні.
• Коли  сторонні посадовці відвідували місця інтернування, катування тимчасово припинялися, а умови утримання поліпшувалися, що свідчить про те, що відповідальним особам було відомо про жорстоке поводження з ув’язненими. 

Ці фактори, у поєднанні з прийняттям широких законів про амністію для російських військовослужбовців сприяли атмосфері безкарності за систематичні катування та жорстоке поводження з українськими військовополоненими.

Стосовно російських військовополонених, більше половини (104 з 205), опитаних нами з березня 2023 року, повідомили про катування або жорстоке поводження з боку української влади, майже у всіх випадках на початкових етапах перебування в полоні.

Методи включали жорстокі побиття, погрози насильством, а в окремих випадках –застосування електричного струму. Десять військовополонених також повідомили про сексуальне насильство. 

Такі зловживання переважно мали місце в неофіційних або транзитних пунктах і зазвичай припинялися після переведення до офіційних місць інтернування, де умови утримання загалом відповідали міжнародним стандартам.

Ми і надалі маємо безперешкодний доступ до місць утримання військовополонених в Україні, що дозволяє підтримувати відкритий діалог з владою і сприяє покращенню ситуації.

Хочу підкреслити: притягнення до відповідальності за всі порушення залишається необхідним. 

Припинення катувань – це правовий та етичний імператив.

Атаки на енергетичну інфраструктуру України

У доповіді також висвітлено атаки Російської Федерації на енергетичну інфраструктуру України та спричинену цим шкоду цивільному населенню.

Цей аналіз ґрунтується на візитах до семи теплових і гідроелектростанцій та підстанцій, а також під час 28 візитів до громад і більш ніж  112 зустрічах з представниками місцевої влади, енергетичних компаній, місцевими мешканцями та експертами.

З березня до серпня 2024 року Російська Федерація здійснила 9 масштабних, скоординованих атак на українську енергетичну інфраструктуру, включаючи теплові і гідроелектростанції, а також теплоелектроцентралі.

Ці атаки вразили об’єкти у 20 областях, включно з Києвом. 

Як результат, цього року виведено з експлуатації 9 гігават потужностей генерації.

Вийшли з ладу 73% теплових енергоблоків, що призвело до значного дефіциту електроенергії та змусило Україну покладатися на імпорт. 

Ці атаки спричинили подальші наслідки для критичних послуг, як-от електро-, водо- і теплопостачання, водовідведення, охорони здоров’я та освіти.

Найбільшого удару зазнали вразливі категорії населення: люди старшого віку, особи з інвалідністю, діти та малозабезпечені сім’ї. 

Минулого літа деякі громади, включно з Києвом, стикалися з відключеннями електроенергії, які тривали понад 12 годин на день. 

Імовірно, взимку ці віялові відключення відновляться. 

Зараз докладаються значні зусилля для відновлення енергетичної інфраструктури України та зменшення ризиків суворої зими. Проте ситуацію ускладнюють постійні обстріли. 

Перш ніж перейти до запитань і відповідей, я б хотіла повернутися до теми захисту цивільних осіб.

Кількість жертв серед цивільних осіб у вересні може бути такою ж високою, як і в серпні. Смертоносна атака на лікарню в Сумах у суботу, внаслідок якої загинуло 10 осіб і понад 20 було поранено, є нагадуванням про те, що цивільне населення продовжує відчувати основний тягар цієї війни в Україні.