Гуманітарні працівники забезпечують необхідну допомогу та дають надію людям, постраждалим від бойових дій на Сумщині

Автори: Вікторія Андрієвська та Людмила Малюк

Через загострення бойових дій зазнавали пошкоджень будинки та лікарні 

Тисячі людей, які тільки почали відновлювати життя у постраждалих громадах, знову зазнали втрат, що призвело до загострення їхніх гуманітарних потреб.

Один з прикладів таких пошкоджень – багатоквартирний будинок, в якому проживають близько 30 родин, багато з маленькими дітьми, який 11 серпня знову постраждав внаслідок удару. Близько року тому цей будинок вже ремонтували після обстрілу за підтримки Данської ради у справах біженців. "Нам дуже шкода, що після ремонту у нас було дуже мало часу, щоб спокійно пожити",— каже одна з мешканок Анна. "Дах знову пошкоджено, і ми боїмось зими. Єдина надія — гуманітарні організації, що допомогли нам минулого разу. На щастя, вони про нас не забули й вже наступного дня після удару приїхали, щоб провести оцінку пошкоджень".
 

Від постійних обстрілів також продовжують потерпати медичні заклади. Так, 13 серпня вибуховою хвилею були пошкоджені дах та вхід сумської кардіологічної лікарні.  Уламки потрапили й в приміщення, що могло спричинити пошкодження нового обладнання, наданого всього за кілька днів до цього Міжнародною організацією з міграції (МОМ). "Це обладнання — для лікування та мирного життя, а уламки — свідчення війни та руйнування",— каже директор лікарні Олександр Русанов.
 

Багато мешканців занепокоєні через продовження обстрілів напередодні зими. Багато людей виїхали, а часу для підготовки будинків до осінньо-зимового періоду залишається зовсім мало.

Люди змушені покидати прифронтові громади через бойові дії

Населені пункти Сумської області на кордоні з Російською Федерацією продовжують потерпати від обстрілів, унаслідок чого мирні мешканці змушені виїжджати у пошуках безпеки. Гуманітарні організації надають їм допомогу.  

"Нас, мабуть, вже б не було, якби не Андрій [працівник Гуманітарної місії "Проліска"],— каже Тетяна з села Локня Юнаківської громади, яке неодноразово обстрілювали минулого тижня. Гуманітарна місія "Проліска", що активно працює в області, у співпраці з Товариством Червоного Хреста України, допомогли Тетяні та її рідним, серед яких прикута до ліжка мама Тетяни, евакуюватись до Сум.

Те, що довелося пережити цій родині, — це один з прикладів втрат, з якими стикаються люди. "Нам немає куди повертатись. Як й у багатьох у селі, наш будинок зруйнований. А там, де колись був будинок брата, зараз велика вирва",— каже Тетяна.

Гуманітарні організації разом з місцевими органами влади надають допомогу людям, котрі нещодавно були змушені покинути свої домівки

Родина Тетяни, як і багато інших, звернулись до одного з двох транзитних центрів у Сумах, роботу яких забезпечує НУО "Плурітон" у співпраці з місцевою владою. Після загострення бойових дій 6 серпня значно збільшилась кількість людей, які звертаються до центру. Деякі дістаються до центрів завдяки організованим евакуаційними рейсами, інші – самотужки. Тут вони можуть навіть зупинитися на кілька днів перед тим, як їхати далі. 

З 6 серпня близько 2 000 людей, включаючи дітей, зареєструвалися для отримання допомоги у центрах, за підтримки агенцій ООН та місцевих і міжнародних неурядових організацій (НУО).

Евакуйовані одразу отримують необхідну підтримку та реєструються на отримання грошової допомоги, яка дасть їм можливість придбати те, що потрібно. Багато людей змушені були виїхати майже без нічого, лише з однією сумкою. Деякі з людей також потребують допомоги з оформленням документів, а БФ "Право на захист" допомагає відновити втрачені документи.

Діти та літні люди найбільше страждають від психологічних травм унаслідок бойових дій та переміщення 

У транзитному центрі одна з найгостріших потреб – це потреба у психосоціальній підтримці. Даються взнаки спричинені війною психологічні травми, особливо відчутні у дітей. Як розповіла одна з психологинь НУО "Плурітон", діти відчувають тривогу батьків. Вони зразу напружуються, якщо чують якийсь гучний звук, та шукають поглядом батьків.

НУО "Плурітон", за підтримки ЮНІСЕФ та НУО "Польська гуманітарна акція", надають психологічну допомогу у транзитних центрах як дорослим, так і дітям. Вони створили простори для дітей, де вони можуть займатися творчістю та гратися. Це допомагає їм впоратися з травмою втрати дому та всього, що було їм знайоме через небезпеку. Як одна дівчинка розповіла психологині, їй було особливо шкода залишити вдома свою улюблену чашку. "Ми щойно закінчили вдома ремонт. Я в усьому допомагала батькам. У мене навіть була улюблена чашка. Дуже шкода, що ми не змогли взяти її з собою".

Літнім людям також дуже складно прийняти рішення залишити свій дім. Пані Валентина з Юнаківки довго вагалася перш ніж залишити своє господарство через постійні обстріли, унаслідок яких село залишилось без електро- та водопостачання. Їй було дуже важко покинути свій дім, свою худобу, своє ціле життя. Я трималась скільки могла, але стало вже дуже страшно. Війна — це війна",— каже пані Валентина, ледве стримуючи сльози.

"Я просто хочу миру, мирного неба і додому",— додає вона, повторюючи бажання безлічі інших людей, яких бойові дії змусили покинути дім. А поки що гуманітарні організації продовжуватимуть надавати необхідну їм допомогу.