ДОПОВІДЬ ООН ДЕТАЛЬНО ОПИСУЄ «АТМОСФЕРУ СТРАХУ» НА ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ УКРАЇНИ, В ТОЙ ЧАС ЯК РОСІЙСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ ПЕРЕХОДИТЬ ДО ПОСИЛЕНОГО КОНТРОЛЮ

У доповіді, яка ґрунтується на більш ніж 2300 інтерв’ю з жертвами та свідками, детально описано заходи Російської Федерації нав’язувати російську мову, громадянство, закони, судову систему та навчальні програми на окупованих територіях, водночас пригнічуючи прояви української культури та ідентичності та руйнуючи українську систему управління та адміністративні системи в цих районах. 

«Дії Російської Федерації завдали шкоди соціальній структурі громад і залишили людей ізольованими, що призвело до глибоких і довготривалих наслідків для українського суспільства в цілому», — заявив Верховний комісар ООН з прав людини Фолькер Тюрк. 

Незважаючи на те, Російська Федерація почала окупацію української території в Криму в 2014 році, доповідь зосереджується на ситуації на території України, яка підпала під російську окупацію після повномасштабного збройного нападу Російської Федерації 24 лютого 2022 року. Від початку нападу російські збройні сили, діючи з загальною безкарністю, вчиняли широкомасштабні порушення, включаючи свавільні затримання цивільних осіб, які часто супроводжувалися катуванням та жорстоким поводженням, що в деяких випадках становлять насильницькі зникнення. У той час, як спочатку ціллю Російських збройних сил ставали люди, які вважалися загрозою безпеці, з часом це коло осіб розширилось та включало будь-яку людину, яка вважалася противником окупації.

Російські війська також застосовували силу для придушення мирних протестів, обмежували свободу вираження поглядів, запровадили суворий контроль за пересуванням жителів і грабували будинки та підприємства. 

Окупаційна влада відключила український інтернет, мобільні мережі, теле- та радіоканали, перенаправляючи трафік через російські мережі, що дозволяло контролювати інформацію, доступну в Інтернеті, і не дозволяло населенню вільно отримувати інформацію з незалежних джерел новин, від сім’ї чи друзів. Людей заохочували доносити один на одного, через що у людей з’явився страх навіть щодо сусідів і друзів. 

У доповіді зазначається, що певні дії Російської Федерації, які пригнічували вираження української ідентичності мали влив, зокрема, на дітей. Російська Федерація замінила у багатьох школах українську програму на російську та ввела підручники з наративами, які виправдовують збройний напад на Україну. Вона також залучала дітей до молодіжних груп, щоб виховувати в них російське вираження патріотизму. 

На людей на окупованих територіях чинився тиск і їх примушували отримати російські паспорти. Ті, хто відмовлявся, були виокремлені окупаційною владою, вони зазнавали суворіших обмежень свободи пересування, їм поступово відмовляли у працевлаштуванні в державному секторі, а також у доступі до медичної допомоги та соціального забезпечення. 

У доповіді також детально описується ситуація в районах, звільнених Українськими силами наприкінці 2022 року, включно з Миколаївською та частинами Харківської і Херсонської областей, до яких Управління ООН з прав людини згодом отримало доступ. 

«Вторгнення, окупація та подальше звільнення Україною цих територій залишили після себе пошкоджені будинки та інфраструктуру, землі, забруднені мінами та вибуховими залишками війни (ВЗВ), пограбовані ресурси, зруйновану економіку та травмовану громаду, що втратила довіру», — йдеться у доповіді. 

Зазначається, що уряд України зіткнувся з проблемою відбудови та відновлення послуг у цих областях. Йому також довелося боротися зі спадщиною порушень міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини під час окупації, в тому числі велику кількість розслідувань воєнних злочинів. 

У доповіді висловлюється занепокоєння тим, що надто широке та нечітке положення Кримінального кодексу України призвело до притягнення людей до кримінальної відповідальності за звинуваченнями у колабораціонізмі з окупаційною владою за дії, до якої окупаційна влада може примушувати на законних підставах відповідно до міжнародного гуманітарного права, наприклад, до роботи для забезпечення базових послуг. Інші кримінальні переслідування були розпочаті проти осіб, які співпрацювали з окупаційною владою під серйозним примусом. 

«Через такі переслідування деякі люди стають жертвами двічі – спочатку під час російської окупації, а потім знову, коли українська влада звинувачує їх у колабораціонізмі. Цей ризик бути притягнутим до відповідальності за колабораціонізм поширює занепокоєння серед людей, які проживають на окупованій території, сіє додатковий страх і ще більше розділяє населення», – попередив Верховний комісар, закликаючи Україну переглянути свій підхід до такого судового переслідування. 

Верховний комісар вкотре закликав Російську Федерацію негайно припинити збройний напад на Україну та відійти від її міжнародно визнаних кордонів згідно з відповідними резолюціями Генеральної Асамблеї ООН і міжнародного права. 

«Враховуючи масштаби та глибину порушень, яких зазнали люди в окупації, необхідний комплексний підхід до відповідальності, який включає як кримінальне правосуддя, так і ширші заходи, що сприяють правді, репараціям та неповторенню. Міжнародна спільнота має підтримати Україну в усіх цих аспектах», – сказав Тюрк.