Зима в Україні: «немає місця, кращого за рідний дім» — навіть, якщо він на лінії фронту

У селі Веселянка, що на південному сході України, сьогодні холодно та похмуро. Кілька десятків людей зібралися біля пункту роздачі допомоги від Всесвітньої продовольчої програми (ВПП). Вони тримають руки в кишенях, щоб зігрітися, розмовляють та жартують, поки на фоні чути гул снарядів.

Не так давно у Веселянці мешкали майже тисяча людей. Земля тут родюча, тому  багато з них вирощували соняшник, пшеницю чи ріпак. Але коли у березні 2022 року бої дійшли до околиць села,майже половина його мешканців роз’їхалася.

Втім, багато інших українців, у тому числі жителька Веселянки Алла та її чоловік (прізвища не розголошуємо з міркувань безпеки), продовжують жити поблизу районів, де ведуться інтенсивні бої. Попри небезпеку, ці люди часто прив’язані до своєї землі та домівок або бояться тривалих переїздів. Деякі люди змушені повертатися до своїх ферм, земельних ділянок та інших засобів існування після того, як закінчилися можливості прогодувати себе.

ВПП розширює свою допомогу для людей в Україні, зокрема родин, як ця, за підтримки  Європейського Союзу та інших донорів. Цього року Всесвітня продовольча програма має на меті щомісяця впродовж зими охоплювати 2,4 мільйони людей продуктами або грошовою допомогою.

Лише за січень понад 500 тисяч людей отримали продовольство від ВПП. Роздача продуктів харчування, таких як свіжий хліб та консерви, або 30-денні продуктові набори, що включають основні продукти харчування зосереджена на районах вздовж лінії фронту, таких як Веселянка.

Допомога дуже потрібна. Війна продовжує порушувати виробництво та постачання продовольства в Україні. Як наслідок, у  багатьох районах сходу та півдня країни доступ до їжі нестабільний. Приблизно кожен п’ятий українець відчуває нестачу продовольства. Прифронтові райони стикаються з особливо жахливими умовами.

Крім того, діяльність ВПП в Україні наразі профінансована лише на 54 відсотки. Необхідно зібрати ще 180 мільйонів доларів протягом наступних шести місяців.

«Цього року життя українців не стало кращим чи легшим — війна не вщухає, останніми тижнями посилюються удари по цивільних районах, продовжується пошкодження інфраструктури та все більше жертв серед цивільного населення», — каже Маріанн Ворд, тимчасово виконуюча обов’язки директора ВПП в Україні.

«Люди, які проживають поблизу лінії фронту, знаходяться у найскладнішій ситуації, – додає вона, – і вони розраховують на постійну підтримку гуманітарних організацій, щоб звести кінці з кінцями».

Дім на лінії фронту

На початку війни Алла з чоловіком теж були змушені приєднатися до тих, хто виїжджав з Веселянки, хоча спочатку хотіли залишитися. Це рішення було прийняте, коли у їхньому дворі розірвалася ракета, знищивши вікна та дах сімейного будинку.

«Ми були у відчаї, — зі сльозами на очах згадує Алла. — Наша земля була готова до обробки, але ми вже не могли залишатися — будинок був зовсім незахищений від вітру та холоду».

Деякий час вони жили у доньки, але через кілька тижнів повернулися додому.

«Ми не могли дуже довго бути далеко, — каже Алла. «Немає місця, кращого за рідний дім».

Зараз  на порозі вже третій рік конфлікту, і вибухи стали фоновим шумом для Алли та її сусідів. Вони пристосувалися до життя на передовій: імпровізовані укриття запасають водою, їжею та теплим одягом.

Минула зима була особливо суворою, з низькими температурами, відключеннями електроенергії та різким зростанням витрат на опалення. У більшості найближчих магазинів були порожні полиці. Мешканці Веселянки підготувалися, як могли,  та вистояли.

«Був період, коли ми були без світла по три-чотири дні, — розповідає Алла, — Обстріли було чутно постійно. Я думала тільки про своїх дітей та онуків. Я весь час дзвонила доньці, щоб переконатися, що вони в безпеці».

Ще одна важка зима

Ця зима – вже третя, коли продовжується війна, а ціни ростуть. Родини, як у Алли, знову зіштовхуються з труднощами, коли мова йде про те, аби дозволити собі продукти, опалення чи необхідний ремонт. Гуманітарна допомога від ВПП та інших організацій допомагає заповнити прогалини.

«Ціни постійно ростуть, — каже Алла. «Єдиний наш дохід — це дві пенсії. Як ми можемо собі це все дозволити?»

Для неї та для багатьох інших людей, що живуть на лінії фронту, продуктова коробка ВПП, що включає основні продукти, такі як консервована квасоля або м’ясо, макаронні вироби, пшеничне борошно, соняшникова олія, гречка, цукор і сіль - рятує життя. Особливо це стосується людей похилого віку, які живуть самі.

«М’ясні консерви та крупи – це основа для нас, – каже Алла, – принаймні про їжу ми не хвилюємося».

Вранці, з борошна, яке надає ВПП, вона пече традиційні українські млинці для свого чоловіка.

«Увечері ми п'ємо чай і будуємо плани на майбутнє», - з усмішкою розповідає Алла. «Треба мати плани, незважаючи ні на що».



***

Завдяки Європейському Союзу та іншим партнерам ВПП продовжує надавати життєво необхідну продовольчу та грошову допомогу найбільш вразливим українцям, а також підтримує гуманітарне реагування шляхом надання послуг з  логістики та телекомунікаційної підтримки.