Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні презентує нову доповідь про права людини

Від імені Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ) вітаємо вас на презентації 36-ї періодичної доповіді щодо ситуації з правами людини в Україні, яка охоплює період з 1 лютого до 31 липня 2023 року.

Доповідь ґрунтується на даних, зібраних під час польових місій, візитів до місць позбавлення волі, моніторингу судових процесів та віддаленого моніторингу ситуації на окупованих територіях.

В доповіді використовується інформація, отримана під час 1 226 інтерв’ю з жертвами, свідками, їхніми родичами, адвокатами, представниками уряду і громадянського суспільства та іншими співрозмовниками, а також із судових документів, офіційних звітів та інших матеріалів.

Резюме

Все суспільство продовжує переживати руйнівні наслідки повномасштабного збройного нападу Російської Федерації на Україну.

Ведення бойових дій

Внаслідок бойових дій в період між 1 лютого – 31 липня загинули щонайменше 1 028 та були поранені 3 593 цивільні особи.

Це означає, що в середньому, кожного дня гинуло шість та було поранено двадцять осіб.

Найбільше цивільних осіб, а саме 86%, постраждало  на підконтрольній уряду України території, ймовірно, внаслідок атак, які вчинила Російська Федерація.

Понад 90% жертв постраждали від зброї вибухової дії з широкою зоною ураження, зокрема значна кількість цивільних осіб по обидва боки лінії фронту загинули або були поранені від такого виду зброї вибухової дії, як реактивні системи залпового вогню, які не повинні використовуватися в населених пунктах.

Касетні боєприпаси також спричинили десятки жертв серед цивільних осіб на підконтрольній уряду України території.

Застосування касетних боєприпасів у населених районах створює значні ризики для цивільного населення через їхню невибіркову і потенційно непропорційну дію, а також високий ризик, пов'язаний з боєприпасами, які не вибухнули.

Крім цього, сотні цивільних осіб загинули або отримали поранення від ракет та баражуючих боєприпасів, далеко від лінії фронту під час хвиль атак з боку російських збройних сил.

Ці атаки також спричинили масштабні руйнування критичної цивільної інфраструктури.

Зокрема, з початку липня, щонайменше 25 російських атак  пошкодили або зруйнували інфраструктуру, пов’язану з експортом зерна.

Ці удари значно впливають на джерела засобів до існування працівників аграрного сектора та матимуть комплексні наслідки для прав осіб, які проживають в громадах, що займаються фермерством.

Катування цивільних та військовополонених

ММПЛУ продовжила документувати випадки свавільних затримань і широкомасштабного застосування російською владою катувань і жорстокого поводження щодо цивільних осіб і військовополонених.

З лютого 2022 року нами зафіксовані свавільні затримання майже 1 000 осіб на окупованих територіях.

За період, який охоплює ця доповідь, ми задокументували 43 таких випадки (35 чоловіків і 8 жінок), хоча реальна кількість затриманих, ймовірно, є вищою з огляду на затримки з верифікацією.

Приблизно 90% опитаних нами затриманих повідомили, що зазнали катувань і жорстокого поводження під час позбавлення волі.

Ця тенденція поширюється і на військовополонених.

Свідчення постраждалих описують неймовірну жорстокість, включаючи розповіді про жорстокі побиття, які в деяких випадках призводило до переломів кісток і вибиття зубів. Затримані часто піддавались катуванню в різних місцях тримання під вартою.  

Протягом періоду, який охоплює ця доповідь, окремі російські військовополонені розповідали про випадки катувань і жорстокого поводження з боку представників української влади невдовзі після взяття в полон, які припинялися після прибуття до офіційних місць інтернування.

У доповіді міститься заклик до держав-членів ООН вимагати від російської влади надати доступ незалежним спостерігачам в усіх місцях утримання та інтернування.

Разом з цим, ММПЛУ має повний доступ до російських військовополонених в Україні, де ми спостерігаємо покращення у поводженні з ними.

Порушення на окупованих територіях

Російська влада продовжувала консолідувати адміністративну систему на окупованих територіях, включаючи вибори, школи, лікарні та суди, одночасно запроваджуючи російське законодавство на нещодавно окупованих територіях. 

Цей процес нагадував події, які відбувалися в Криму майже десять років тому.

Зокрема, окупаційна влада наполегливо культивувала примусове середовище, не лишаючи мешканцям жодної альтернативи отриманню російських паспортів.

Ті, хто не мав російських паспортів, зіткнулися з потенційною втратою роботи, а також з обмеженим доступом до основних послуг, зокрема медичного обслуговування, освіти та соціальних пільг.

Крім того, вони піддавалися тривалим перевіркам і ризикам затримання на контрольно-пропускних пунктах.

Обвинувачення в колабораційній діяльності

На звільнених територіях українська влада порушила майже 6 000 кримінальних справ проти осіб, які підозрюються або обвинувачуються у колабораційній діяльності. 

Наш моніторинг показує, що багато осіб були затримані і засуджені за діяльність, яку, згідно з міжнародним гуманітарним правом, окупаційна влада в принципі може робити обов'язковою для виконання.

Це, зокрема, стосується осіб, які працювали над забезпеченням безперервної роботи соціальних служб і шкіл. 

Часто ті, з ким ми проводили інтерв’ю, заявляли, що погодилися працювати лише після погроз з боку окупаційної влади.

Вони описували атмосферу всепроникаючого страху під час окупації, яка посилювалася їхньою ізоляцією від підконтрольної уряду України території.

Доповідь рекомендує ретельно переглянути існуючі закони про колабораційну діяльність, спираючись на положення міжнародного гуманітарного права, та враховуючи реалії життя в умовах окупації.

Депортація дітей

З 2022 року  УВКПЛ задокументувало вісім випадків, коли сотні дітей вивозились до Російської Федерації або в інші місця на окупованих територіях.

Фактична кількість переміщених дітей досі не встановлена, але вочевидь що вона є набагато вищою.

Хоча деякі з них повернулися, багато з тих, хто був вивезений до Російської Федерації, все ще залишаються там.

Російська Федерація досі не створила дієвого механізму ідентифікації цих дітей та відстеження їхніх родинних зв'язків, який би сприяв їх возз'єднанню зі своїми близькими.

У доповіді знову наголошується на необхідності посилити зусилля зі збору детальних, повних та послідовних даних про цих дітей і створення системи їхнього повернення.

Довготривалі наслідки війни

У доповіді висвітлюється довгостроковий вплив війни на ситуацію з правами людини, від якого особливо страждають вразливі групи населення. 

Наприклад, протягом періоду, який покриває ця доповідь, від мін та вибухових залишків війни загинуло 70 цивільних осіб, а 248 осіб отримали поранення, більшість з них - навесні, коли фермери почали обробляти землю.

Оскільки приблизно 30% території України зазнає впливу інтенсивних, а в багатьох районах тривалих бойових дій, необхідно продовжувати підтримувати зусилля щодо викорінення загрози вибухових боєприпасів.   

Доповідь відмічає катастрофічні наслідки руйнування греблі на Каховській ГЕС, яке спричинило екологічну катастрофу та матиме серйозні наслідки для місцевих громад, що суттєво обмежить права десятків тисяч людей на достойний життєвий рівень та на чисте, здорове та стале довкілля.

Окрім цього, війна відкинула мільйони українців за межу бідності.

Подальша маргіналізація може загрожувати вразливим групам населення, особливо літнім людям та людям з інвалідністю.

Доповідь закликає докласти зусиль для подолання довгострокових наслідків війни, роблячи особливий акцент на охопленні вразливих груп населення, які непропорційно постраждали від війни. 

Відповідальність

Відповідальність за скоєння злочинів має вирішальне значення для запобігання їх повторенню та гарантування відновлення справедливості для постраждалих.

Наразі прогрес у цьому питанні або незначний, або зовсім відсутній.

УВКПЛ продовжило документувати додаткові випадки серйозних порушень прав людини, які мали місце до звітного періоду, підтверджуючи виявлені раніше тенденції, зокрема вбивства цивільних осіб, насильницькі зникнення та катування цивільних осіб і військовополонених.

Переважна більшість цих порушень вчинена Російською Федерацією, яка не зробила жодних помітних кроків для забезпечення відповідальності за порушення, скоєні її власними безпековими силами.

Навпаки, новий закон, прийнятий у червні 2023 року, фактично надає амністію російським військовослужбовцям за надто широкий спектр злочинів, посилюючи атмосферу безкарності.

В той час, як українська влада відкрила провадження у справах про порушення, вчинені українськими безпековими силами, в ході самого розслідування цих справ відмічається обмежений прогрес.

Висновок

Насамкінець, 36-а періодична доповідь підкреслює: війна несе руйнівні наслідки для цивільного населення.

У доповіді повторюється вимога Генеральної Асамблеї ООН до Російської Федерації негайно припинити збройний напад на Україну.

Крім того, доповідь пропонує низку конкретних рекомендацій, які, у разі їх виконання, суттєво покращать ситуацію з захистом прав людини.

Текст доповіді доступний онлайн на веб-сайтах УВКПЛ та ММПЛУ. Український та російський переклади доповіді будуть доступні найближчими днями.

Дякуємо.