Затримання цивільних осіб у контексті збройного нападу Російської Федерації на Україну

Доброго ранку, пані та панове.

Доповідь, яку ми оприлюднюємо сьогодні, присвячена свавільним затриманням і триманню під вартою цивільних осіб у контексті широкомасштабного нападу Російської Федерації на Україну. Вона охоплює період у 15 місяців, із лютого 2022 року до травня 2023 року.    

Висновки нашого звіту ґрунтуються на 1 136 інтерв'ю із жертвами, свідками та іншими особами, 274 візитів на місця і 70 візитах до офіційних місць тримання під вартою, що перебувають у віданні органів влади України. Ми задокументували понад 900 випадків свавільного тримання під вартою цивільних осіб, включно з дітьми та особами літнього віку. Переважна більшість цих випадків була вчинена Російською Федерацією.

Україна надала нам безперешкодний конфіденційний доступ до офіційних місць тримання під вартою та осіб, узятих під варту, за одним винятком. Російська Федерація не надала нам такого доступу попри наші запити.

ТРИМАННЯ ПІД ВАРТОЮ З БОКУ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

Почну із тримання під вартою цивільних осіб Російською Федерацією.

Від початку збройного нападу Росія почала затримувати цивільних осіб в окупованих нею районах. У деяких випадках вона вчиняла дії, які, як вбачається, були триманням під вартою з міркувань безпеки, але в спосіб, який не захищав цивільних осіб або не відповідав міжнародному праву. Ми задокументували 864 окремі випадки свавільного тримання під вартою Російською Федерацією, багато з яких також дорівнюють насильницьким зникненням.

Цивільних осіб часто затримували під час так званої «фільтрації» на окупованій території за їхню ймовірну підтримку України, статус колишніх українських військовослужбовців або за їхні політичні погляди чи належність. Серед них були посадовці місцевих органів влади, гуманітарні волонтери, представники громадянського суспільства, священики, вчителі.

Багато цивільних осіб трималися під вартою без зв'язку із зовнішнім світом, у неофіційних місцях тримання під вартою, часто в жахливих умовах. Приблизно у чверті задокументованих випадків цивільні особи були переведені в інші місця на окупованій території або депортовані до Російської Федерації. Часто їхнім сім'ям протягом тривалого часу не повідомляли жодної інформації.

Ми задокументували свавільну страту 77 цивільних осіб під час їхнього свавільного тримання під вартою Російською Федерацією. Деякі із цих випадків були включені до нашої доповіді про вбивства, опублікованої в грудні.

Збройні сили Російської Федерації, правоохоронні та пенітенціарні органи вдавались до поширеної практики катувань і жорстокого поводження із цивільними особами, взятими під варту. Більшість опитаних нами осіб заявили, що зазнавали катувань і жорстокого поводження, а в деяких випадках – сексуального насильства. Катування застосовувалися, щоби змусити жертв зізнатися в допомозі Збройним силам України, примусити їх до співпраці з окупаційною владою або залякати тих, хто мав проукраїнські погляди.

ТРИМАННЯ ПІД ВАРТОЮ З БОКУ УКРАЇНИ

Тепер перейду до тримання цивільних осіб під вартою з боку України.

Ухвалені торік законодавчі зміни та практика українських безпекових сил призвели до умов, сприятливих для свавільного затримання та тримання під вартою. Ми задокументували 75 випадків свавільного тримання під вартою українськими силами безпеки, переважно людей, підозрюваних у злочинах, пов'язаних із конфліктом. Значна частка цих випадків також дорівнювала насильницьким зникненням, вчиненим переважно співробітниками Служби безпеки України.

В умовах воєнного стану законодавчі зміни надали українським органам влади ширші дискреційні повноваження щодо тримання людей під вартою у зв'язку з міркуваннями національної безпеки. З огляду на надмірний обсяг, змінені положення, як вбачається, виходять за межі того, що дозволено міжнародним правом, навіть під час надзвичайного стану, і сприяють свавільним затриманням і триманню під вартою.

Закон про колабораційну діяльність, ухвалений у березні 2022 року, не відповідає міжнародному праву і встановлює кримінальну відповідальність за широкий спектр діянь, зокрема тих, що дозволені або вимагаються за міжнародним гуманітарним правом. Це призвело до випадків свавільного тримання під вартою.

Зловживання законодавчими положеннями для затримання цивільних осіб без ухвали суду призвело до подальших випадків свавільного затримання та тримання під вартою.

Ми задокументували, що понад половина свавільно затриманих осіб зазнали катувань або жорстокого поводження з боку сил безпеки України. Це відбувалося під час допитів, як правило, одразу після арешту.  

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Перейду до питання відповідальності.

Нам не відомо про будь-які розслідування органами влади Російської Федерації свавільних тримань під вартою, насильницьких зникнень, катувань чи жорстокого поводження представниками її сил в Україні. Ми глибоко стурбовані тим, що російський парламент у першому читанні схвалив проєкт федерального закону, який потенційно може звільнити від кримінальної відповідальності осіб, винних у міжнародних злочинах, скоєних в окупованих регіонах України, якщо вони вчинені з метою захисту «інтересів Російської Федерації». Це порушило б зобов'язання держави розслідувати та переслідувати в судовому порядку за серйозні порушення міжнародного гуманітарного права та грубі порушення міжнародного права прав людини.

Уряд України повідомив, що порушив кримінальні розслідування за кожним повідомленням про тримання під вартою цивільних осіб Російською Федерацією. Натепер 23 особи були засуджені, зокрема 19 заочно. Нам невідомо про будь-які кримінальні розслідування подібних порушень, які були завершені українськими органами влади стосовно її сил безпеки.

ВИСНОВОК

Описані в доповіді порушення впливають не лише на жертв, але й на їхні сім'ї та громади. Багато родичів досі не мають інформації про місцеперебування і долю їхніх близьких.

Наша доповідь містить рекомендації Російській Федерації та Україні із закликом звільнити всіх свавільно затриманих осіб і повністю дотримуватися положень міжнародного права, що регулюють поводження і захист цивільних осіб, які тримаються під вартою у зв'язку з конфліктом. Ми також нагадуємо Російській Федерації, що затримання цивільних осіб із міркувань безпеки може застосовуватися лише як винятковий захід, а також про її зобов'язання сприяти регулярному спілкуванню між особами, які тримаються під вартою, та їхніми сім'ями.    

На завершення повторюю наше прохання до Російської Федерації надати спостерігачам Організації Об'єднаних Націй з прав людини повний і безперешкодний доступ до всіх окупованих нею районів України.

Дякую.