Управління ООН з прав людини в Україні презентувало доповіді щодо поводження з військовополоненими та загальної ситуації з правами людини в Україні

Доброго ранку, пані та панове. Від імені Моніторингової місії Організації Об’єднаних Націй з прав людини в Україні хочу привітати присутніх тут і тих, до долучився до нас онлайн.

Багато хто з вас знає, що наша робота полягає в документуванні порушень міжнародного права прав людини та гуманітарного права. Сьогодні ми представляємо дві доповіді: одну – про поводження з військовополоненими, іншу – про загальну ситуацію з правами людини в Україні за 6 місяців до 31 січня 2023 року.

ВПЛИВ БОЙОВИХ ДІЙ НА ЦИВІЛЬНЕ НАСЕЛЕННЯ

Війна призвела до колосальних людських втрат. Станом на цей тиждень ми задокументували, що понад 8 000 цивільних осіб загинули та майже 14 000 дістали поранень. Понад 90 відсотків жертв були спричинені ракетами, зброєю вибухової дії або мінами та вибухонебезпечними пережитками війни. Реальні цифри, на жаль, значно вищі.

ПРАВО НА ЖИТТЯ, СВОБОДУ ТА ОСОБИСТУ НЕДОТОРКАННІСТЬ

На окупованих територіях України ми задокументували свавільні страти та напади на окремих цивільних осіб із боку Збройних сил Російської Федерації, а також повсюдні свавільні затримання та насильницькі зникнення.

З 24 лютого 2022 року ми задокументували 621 випадок насильницьких зникнень і свавільних затримань цивільних осіб Збройними силами Російської Федерації. Ми провели інтерв'ю з 127 цивільними особами, які були раніше затримані та потім звільнені; серед них 90% повідомили, що представники Збройних сил Російської Федерації та Служби безпеки Росії катували й жорстоко поводилися з ними під час тримання під вартою, в деяких випадках це включало сексуальне насильство. П'ятеро із цих цивільних осіб були хлопчиками у віці від 14 до 17 років, які зникли через насильницькі дії Збройних сил Російської Федерації, зазнали жорстокого поводження або катування.

З 24 лютого 2022 року ми задокументували 91 випадок насильницьких зникнень і свавільних затримань, вчинених Українськими силовими структурами. Із 73 жертв, з якими ми провели інтерв'ю, 53% зазнали катувань або жорстокого поводження з боку представників Збройних сил та правоохоронних органів України.

Катування та свавільне позбавлення життя абсолютно заборонені. Усі порушники повинні бути притягнені до відповідальності, а жертви та їхні родичі повинні мати  змогу скористатись засобами правового захисту та встановлення істини. У зв'язку із цим ми вітаємо нещодавнє прийняття Верховною Радою України закону про внесення змін до Кримінального кодексу для узгодження національного законодавства з Конвенцією ООН проти катувань.

Жахлива ціна, яку люди платять за війну, також проявляється у випадках сексуального насильства, пов'язаного з конфліктом, які ми фіксуємо з 24 лютого минулого року. Станом на 31 січня цього року ми зафіксували 133 жертви – 85 чоловіків, 45 жінок і 3 дівчинки. 109 випадків, ймовірно, були вчинені Збройними силами, правоохоронними органами та персоналом пенітенціарних установ Російської Федерації, 24 випадки, ймовірно, були вчинені Службою безпеки України (СБУ), поліцією України та українськими цивільними особами або членами сил територіальної оборони. Сексуальне насильство часто відбувалося під час тримання під вартою цивільних осіб або військовополонених, а також у житлових районах, які контролювалися Збройними силами Російської Федерації.

Ми також задокументували випадки переміщення цивільних осіб до районів на окупованій території або до Російської Федерації, деякі з яких можуть дорівнювати примусовому переміщенню або депортації. Зокрема, переміщувалися діти та дорослі, які проживали в закладах соціального захисту, а також діти без супроводу дорослих з деяких районів Донецької, Харківської, Херсонської, Київської та Одеської областей, які були окуповані Російською Федерацією або тимчасово перебували під контролем Збройних сил Російської Федерації.

ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНІ

Перейду до нашої доповіді про поводження з військовополоненими на всіх етапах полону – від потрапляння в полон до евакуації та перебування в місцях інтернування.

Наша команда опитала понад 400 військовополонених, приблизно по 200 з кожної сторони. Україна надала нам безперешкодний конфіденційний доступ до офіційних місць інтернування російських військовополонених. Російська Федерація не надала нам такого доступу. Однак ми змогли провести конфіденційні інтерв’ю з українськими військовополоненими після їх звільнення.

Почну з російських військовополонених, які перебувають в полоні України. Ми глибоко стурбовані зафіксованими нами свавільними стратами до 25 російських військовополонених і осіб, які припинили участь у воєнних діях, які були вчинені Збройними силами України. Часто це відбувалося одразу після захоплення в полон на полі бою. Хоча нам відомо, що органи влади України порушили розслідування щодо п’яти випадків, які охоплюють 22 жертви, ми не маємо даних про жодні судові провадження щодо ймовірних винуватців.  

Майже половина з 229 російських військовополонених, з якими ми провели інтерв'ю, розповіли про катування або жорстоке поводження з боку військовослужбовців Збройних сил України та СБУ, а також, меншою мірою, співробітників пенітенціарних установ. Більшість таких випадків ставалися на перших етапах затримання та допиту. Військовополонених били, стріляли в ноги, завдавали поранень кінцівок ножами, катували електричним струмом, погрожували сексуальним насильством або смертю, в тому числі проводячи імітації страти. У постійних місцях інтернування, як-от слідчі ізолятори або табір для військовополонених, повідомлень про жорстоке поводження було значно менше. Утім ми отримали скарги на побиття в деяких із цих установ у Дніпрі, Вінниці та Харкові минулої весни.

За міжнародним правом військовополонені не повинні утримуватися в ізоляції. Хоча багато з них усе ще тримаються в ізоляції в Україні, ми вітаємо прогрес, досягнутий завдяки створенню табору для військовополонених у Львівській області у квітні 2022 року. Ми очікуємо, що влада розгляне інформацію на принизливе і таке, що принижує гідність, поводження, яку ми отримали під час візиту до табору в грудні 2022 року. Російська Федерація не створила жодного табору, і військовополонені регулярно тримаються в ізоляції.

Стосовно поводження з українськими військовополоненими, ми також глибоко стурбовані свавільними стратами 15 українських військовополонених невдовзі після того, як вони були захоплені Збройними силами Російської Федерації. Військові та безпекові контрактники «Групи Вагнера» вчинили 11 із цих страт.

З 203 українських військовополонених, яких ми опитали, 67% потрапили до рук російських сил після того, як командири домовилися про здачу в полон. У цих випадках ми побачили кращий їх захист на початку перебування в полоні.

Однак, більшість українських військовополонених, які потрапили в полон під час бою, перед інтернуванням зазнавали катувань або жорстокого поводження. Військовослужбовці Збройних сил Російської Федерації та співробітники ФСБ катували й жорстоко поводилися з ними, щоб отримати військову інформацію, залякати чи принизити їх, або помститися. Катування включали побиття, катування електричним струмом, а в деяких випадках –  завдання вогнепальних чи колотих поранень кінцівок Поширеним явищем була також імітація страти. У доповіді описано один випадок, коли військовополонений помер від отриманих травм через кілька годин після катувань.

Умови тримання під вартою багатьох українських військовополонених були шокуючими. Військовополонений, з яким ми спілкувалися, розповів нам, цитую: «Нам давали їжу, якої вистачало лише для того, щоби не вмерти». Доступ до медичної допомоги часто був недостатнім або його взагалі не було, що іноді призводило до жахливих наслідків. У доповіді описано як  п'ятеро військовополонених померли під час інтернування через брак медичної допомоги.

Кількість задокументованих випадків катувань і жорстокого поводження під час інтернування в пенітенціарних установах шокує – понад 84% осіб зазнали такого поводження. Працівники пенітенціарних установ піддавали військовополонених так званим «вітальним побиттям» після їхнього прибуття, регулярно били, катували електричним струмом під час перевірок у камерах або під час прогулянок територією установи. Співробітники Федеральної служби виконання покарань Росії (ФСВП) і особи, які буливідповідальні за багато інших місць інтернування на окупованій Росією території, систематично застосовували таку практику щодо військовополонених. Колишні військовополонені розповідали нашим колегам, що боялися щотижневих походів у душ, які неминуче закінчувалися побиттям і приниженнями, часто з сексуальним підтекстом. Ми задокументували, що п'ятеро військовополонених померли упродовж інтернування від травм, отриманих під час катувань.

РЕКОМЕНДАЦІЇ:

Жорстокість і масштабний вплив на цивільне населення, які ми спостерігали протягом останнього року, триватимуть, якщо обидві сторони конфлікту не забезпечать повне дотримання міжнародного гуманітарного права.

А коли порушення відбуваються, потрібно вживати негайних заходів, насамперед у лавах самої армії, а також через проведення повних та ефективних розслідувань і притягнення до відповідальності винних у скоєнні злочинів і тих, хто ними командує. Подальших випадків свавільних страт, катувань, жорстокого поводження, свавільних затримань і сексуального насильства допускати не можна.

Минуло вже більше року, відколи Російська Федерація розпочала збройний напад на Україну, що призвело до порушень, про які я сьогодні розповіла.

Цитуючи Верховного комісара, ми знову закликаємо «до поваги до святості життя, до людської гідності, до поваги до принципу людяності».

Дякую.