ГЕНЕРАЛЬНИЙ СЕКРЕТАР ООН – ВИСТУП ДО НАДЗВИЧАЙНОЇ СПЕЦІАЛЬНОЇ СЕСІЇ ГЕНЕРАЛЬНОЇ АСАМБЛЕЇ ЩОДО УКРАЇНИ

Пане Президенте,

Річниця російського вторгнення в Україну є похмурою віхою – як для народу України, так і для міжнародної спільноти.

Це вторгнення є образою нашого колективного сумління.

Це порушення Статуту Організації Об'єднаних Націй та міжнародного права. 

Воно має драматичні гуманітарні наслідки та наслідки у сфері прав людини.

І цей вплив відчувається далеко за межами України.     

                              

Як я говорив з першого дня, напад Росії на Україну кидає виклик наріжним принципам і цінностям нашої багатосторонньої системи.

Статут ООН однозначний:

"Усі Члени Організації Об'єднаних Націй утримуються в їхніх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, не сумісним із Цілями Об'єднаних Націй".

Пане Президенте,

Генеральна Асамблея найчіткішим чином засудила спробу Російської Федерації незаконно анексувати чотири області України – Херсонську, Запорізьку, Донецьку та Луганську. 

Тим самим Асамблея підтвердила давні принципи міжнародного права, що містяться в її історичній Декларації про принципи міжнародного права, стосовно дружніх відносин і співробітництва між державами від 1970 року.

А саме, що "територія держави не має бути об’єктом набуття іншою державою в результаті загрози силою або її застосування", і що "жодні територіальні надбання, які є результатом загрози силою або її застосування, не повинні визнаватися законними".

Позиція Організації Об'єднаних Націй є однозначною:

Ми віддані суверенітету, незалежності, єдності та територіальній цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів. 

Пане Президенте,

Організація Об'єднаних Націй продовжує залишатися на місці, працюючи разом з гуманітарними партнерами.

Понад 40 відсотків українців потребують гуманітарної допомоги. 

Життєво важливі об'єкти інфраструктури зазнали руйнувань – системи водо-, енерго- та теплопостачання були зруйновані посеред зими.

Агенції ООН також працюють разом з країнами, які прийняли понад 8 мільйонів українців – це найбільша криза біженців з часів Другої світової війни.

Минулого тижня ООН оголосила гуманітарний заклик на суму 5,6 мільярдів доларів для людей в Україні.  Я закликаю вас до повної підтримки.

З початку війни я двічі відвідав Україну, де почув свідчення про серйозні порушення міжнародного гуманітарного права та прав людини. 

У цьому конфлікті, як і в інших, Організація Об'єднаних Націй прагне забезпечити справедливість і підзвітність.

Пане Президенте,

Навіть в умовах жорстокості війни ми працювали злагоджено і продуктивно, щоб знаходити необхідні рішення.

У Маріуполі Організація Об'єднаних Націй допомогла евакуювати цивільних, які опинилися в пастці на металургійному комбінаті "Азовсталь".

Чорноморська ініціатива щодо зерна продемонструвала можливість України та Росії сприяти глобальній продовольчій безпеці – за підтримки уряду Туреччини та Організації Об'єднаних Націй.

Незважаючи на поточні виклики, ініціатива з відвантаження зерна та інших продуктів харчування з України приносить свої плоди.

Ми наполегливо працюємо над усуненням усіх перешкод на шляху реалізації Меморандуму про взаєморозуміння між Секретаріатом Організації Об'єднаних Націй та Російською Федерацією щодо сприяння експорту російського продовольства та добрив на світові ринки.

Це також є важливим внеском у вирішення проблеми глобальної продовольчої безпеки.

Ми продовжуватимемо підтримувати ці ініціативи на благо мільйонів людей у всьому світі, особливо в країнах Глобального Півдня.   

Незважаючи на глибоку недовіру, сторони конфлікту, за сприяння регіональних посередників, також змогли здійснювати регулярні обміни військовополоненими.

Ці зусилля можуть і повинні бути продовжені і максимально розширені.

Пане Президенте,

Впродовж останнього року ми не лише бачили, як зростають страждання і руйнування, а й стали свідками того, наскільки все ще може стати гірше.

 

Можливі наслідки розгортання конфлікту –  це очевидна і реальна загроза.

Щодня ми бачимо серйозну небезпеку, яка загрожує усім нам, коли навколо Запорізької атомної електростанції – найбільшого ядерного об'єкту в Європі  –  продовжуються безвідповідальні військові дії. 

Я вдячний Міжнародному агентству з атомної енергії за те, що воно залучило сторони до роботи, аби забезпечити безпеку на цій території.

Безпека всіх українських атомних електростанцій має бути гарантована.

Війна також розпалює регіональну нестабільність і підживлює глобальну напруженість і розбіжності, відволікаючи увагу і ресурси від інших криз і нагальних глобальних проблем.

Тим часом, ми чуємо неявні погрози застосувати ядерну зброю.

Так зване тактичне застосування ядерної зброї є абсолютно неприйнятним.  

Настав час відступити від краю прірви. 

Самовдоволення лише поглибить кризу, ще більше підірве наші спільні принципи, проголошені в Статуті.

Пане президенте,

Війна – це не рішення.

Війна – це проблема.

Люди в Україні надзвичайно страждають.  

Мир потрібен українцям, росіянам і людям далеко за межами їхніх країн.

Хоча сьогодні перспективи можуть виглядати похмурими, ми всі повинні працювати разом, пам’ятаючи, що справжній, тривалий мир має ґрунтуватися на Статуті ООН та міжнародному праві.

Чим довше триватимуть бойові дії, тим складнішою буде ця робота.

Ми не можемо втрачати ні хвилини. 

Дякую вам.