Заява на завершення візиту Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідування порушень в Україні до Києва

Ерік Мьосе, Голова Комісії з розслідування порушень в Україні

Від імені Незалежної міжнародної комісії Організації Об'єднаних Націй з розслідування порушень в Україні у складі Еріка Мьосе (Голова), Ясмінки Джумхур та Пабло де Грейфа, я хотів би привітати вас на цій прес-конференції.

Після першого візиту трьох комісарів до Києва у червні, наші слідчі здійснили декілька подорожей до України. Поточний візит є десятою місією Комісії.

Відповідно до мандату Комісії від березня цього року, 23 вересня 2022 року ми представили усну доповідь Раді з прав людини, а 18 жовтня 2022 року надали письмову доповідь Генеральній Асамблеї. Як було зумовлено Радою з прав людини, у цій доповіді викладалися наші висновки щодо подій наприкінці лютого та у березні 2022 року  у чотирьох областях – Київській, Чернігівській, Харківській та Сумській. Як вам відомо, Комісія встановила, що в цих регіонах було скоєно воєнні злочини.

З того часу Комісія присвятила більше своїх ресурсів вивченню подій у ширших часових, географічних та тематичних рамках, як визначено нашим мандатом. Розслідування тривають, і наразі ми готуємо вичерпний звіт Комісії, який буде представлено Раді з прав людини в березні наступного року.

Цього тижня ми провели зустрічі з різними відповідними сторонами в Києві, включаючи Верховний Суд України, Генерального прокурора, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Міністра охорони здоров'я, представників Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, Міністерства освіти та кількох інших міністерств, урядових установ та неурядових організацій. Цього тижня також відбулися зустрічі із дипломатичними представництвами. В Одесі комісари зустрілися із заступником прокурора Херсонської області та внутрішньо переміщеними особами.

Ясмінка Джумхур, членкиня Комісії з розслідування порушень в Україні

Під час цього візиту Комісія приділила значну увагу питанню знищення цивільної інфраструктури країни, зокрема, руйнуванню її енергетичних та транспортних мереж. Існування обох структур є передумовою для забезпечення доступу до прав, а цивільна інфраструктура захищена міжнародним гуманітарним правом. Навіть якщо напад, наприклад, на енергетичні мережі, забезпечить військову перевагу, наслідки для цивільного населення не можуть бути відверто проігнорованими. Комісія планує детально вивчити це питання і повернеться до нього у своїй доповіді до Ради з прав людини в березні наступного року.

Комісія висловлює занепокоєння з приводу жахливої ситуації, що продовжує впливати на життя та права дітей. Діапазон їхніх прав, що перебувають під загрозою, постійно збільшується. На додаток до задокументованих випадків порушення особистої недоторканності дітей, матері розповіли нам, що діти стикаються із проблемами доступу до освіти. У багатьох випадках зруйновані та вщент знищені школи, особливо у зоні бойових дій, перешкоджають фізичному доступу до освіти. Крім того, система онлайн-освіти, створена під час пандемії COVID-19, продовжувала використовуватися як одна з освітніх моделей протягом цього збройного конфлікту. Однак, атаки на енергетичну систему ставлять ефективність цієї моделі під загрозу. Забезпечення доступу дітей до освіти у деокупованих регіонах, таких як Харківська та Херсонська області, становить окремий виклик.

Руйнування та спустошення медичних закладів внаслідок нападів перешкоджають доступу людей до охорони здоров'я. Крім того, атаки на транспортну та енергетичну інфраструктуру обмежують мобільність пацієнтів та опосередковано перешкоджають здійсненню права на здоров'я. Особливо страждають від такої ситуації пацієнти з хронічними захворюваннями та ті, хто потребує невідкладної медичної допомоги.

Пабло де Грейф, член Комісії з розслідування порушень в Україні

Комісія вже давно наполягає на тому, що вона застосовуватиме у своїй роботі підхід, орієнтований на потреби потерпілих, і що це охоплює притягнення винних до відповідальності у широкому розумінні, включаючи кримінальне правосуддя, права жертв на встановлення істини та на репарації, а також гарантії неповторення. Саме таке поняття притягнення до відповідальності міститься в існуючих міжнародно-правових документах. Обмін думками цього тижня із зацікавленими сторонами підтверджує важливість цієї багатовимірної концепції притягнення винних до відповідальності.

Здійснення права на істину в сенсі повноцінного викладення того, що сталося із окремими жертвами, або надання більш вичерпної доповіді про цей збройний конфлікт, вимагатиме дотримання належних стратегій збору правдивих даних та існування структур, які можуть бути створені пізніше. У конфліктних ситуаціях процес часто починається з пошуку останків та інформації про зниклих безвісти.

У більшості випадків міждержавного конфлікту поняття «репарацій» часто розуміють переважно в контексті відбудови – і в Україні, безумовно, багато чого потрібно зробити для відновлення. Але концепція репарацій виходить далеко за рамки відбудови. Створення комплексної програми репарацій є довготривалим процесом, який вимагає консультацій з тими, хто постраждав найбільше. Хоча остаточна розробка та реалізація такої програми потребують часу, є деякі негайні кроки, які український уряд може зробити, не звільняючи Російську Федерацію від її відповідальності. Постраждалі мають потреби, які вимагають негайної уваги. З цією метою створення реєстру жертв або його функціонального еквіваленту, який потерпілим було б зручно використовувати, полегшить доступ до служб підтримки, наприклад, психічного здоров'я та психосоціальної підтримки, для тих, хто зазнав насильства, у тому числі переміщених осіб.

Відповідно до нашого мандату, ми продовжуватимемо розслідувати порушення міжнародного права прав людини, міжнародного гуманітарного права та пов'язаних із ними злочинів, і, де це можливо, намагатимемося встановити відповідальних за ці порушення. Національні та міжнародні зусилля, що докладаються заради цього в Україні, є добре відомими. Комісія продовжує намагатися зробити свій внесок у ці різноманітні ініціативи. Важливо зазначити, що відправлення кримінального правосуддя в умовах конфлікту є ресурсномістким та тривалим процесом. У своїй вичерпній доповіді в березні 2023 року Комісія також надасть рекомендації щодо різних можливих механізмів притягнення винних до відповідальності.

КІНЕЦЬ

Додаткова інформація: Рада ООН з прав людини створила Незалежну міжнародну комісію з розслідування порушень в Україні з метою розслідування всіх ймовірних порушень та утисків прав людини, порушень міжнародного гуманітарного права та пов’язаних із ними злочинів, які могли бути скоєні в контексті агресії Російської Федерації проти України. Місію зі встановлення фактів очолюють три комісари: Ерік Мьосе з Норвегії (Голова), Ясмінка Джумхур із Боснії та Герцеговини та Пабло де Грейф із Колумбії. У березні 2023 року Комісія зобов’язана представити Раді ООН з прав людини результати своєї роботи та надати рекомендації, включаючи питання притягнення до відповідальності винних у цих порушеннях.

Більш детальну інформацію щодо роботи Комісії можна знайти тут

Контакти для ЗМІ:

У Відні: Саулє Мухаметрахімова, радниця зі зв’язків із засобами масової інформації при Комісії з розслідування, електронна пошта: saule.mukhametrakhimova@un.org / +43 676 3493464.

У Женеві: Тод Пітман, радник зі зв’язків із засобами масової інформації при Службі підтримки розслідувань, електронна пошта: todd.pitman@un.org /  +41 76 691 1761, Роландо Гомес, спеціаліст РПЛ зі зв’язків із засобами масової інформації, електронна пошта, rolando.gomez@un.org / +41 79 477 4411.