Україна: За цифрами — життя людей

– каже чоловік, який нещодавно виїхав із Харкова на сході України.

Сидячи на підлозі спорткомплексу в Ужгороді на заході України, Наталія* слухає його розповідь, а також історії багатьох інших внутрішньо переміщених осіб (ВПО), які перебувають у цьому місті. Наталія — спеціалістка з прав людини Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ).

Сьогодні одне з її головних завдань – збір інформації з перших рук про ймовірні порушення прав людини та міжнародного гуманітарного права внаслідок збройного нападу Російської Федерації на Україну. Вона розмовляє з людьми на місцях, слухає їхні історії та документує те, що сталося з ними чи їхніми близькими. У спорткомплексі вона шукає інформацію, яка дозволить підтвердити випадки загибелі чи поранення цивільних осіб, що відбуваються на всій території країни.

«Деякі з моїх співрозмовників/-ць втратили рідних та друзів, – розповідає вона. – Дехто втратив буквально все, що в них було. Їм нема куди йти». «Хоча часом буває важко, я знаю, що наша робота необхідна. Ми документуємо правду про події, щоб люди могли домогтися справедливості в майбутньому», — Наталія*, спеціалістка з прав людини, Україна.

Збір показань жертв і свідків становить лише одну частину роботи з моніторингу, що здійснює ММПЛУ. Але це – життєво важлива частина: бути надійним джерелом перевіреної інформації щодо порушень прав людини, зокрема, щодо втрат серед цивільного населення, які Місія документує в Україні з 2014 року.

Використання даних для «з'ясування того, що сталося»

Для цього спеціалісти та спеціалістки з прав людини звертаються до широкого кола джерел.

За можливості вони відвідують місце, де стався інцидент, і спілкуються з жертвами та свідками. Якщо відвідати місце інциденту неможливо, Місія покладається на широку мережу надійних контактів і партнерів, утворену за вісім років роботи в Україні. Окрім того, спеціалісти та спеціалістки з прав людини виїжджають у різні місця, щоб відвідати місця тимчасового проживання ВПО, як це зробила Наталія в Ужгороді.

Додатково використовуються дані з відкритих джерел. Спеціалісти та спеціалістки з моніторингу розпочинають робочий день із перевірки загальнодоступної інформації: повідомлень органів місцевої влади, поліції та служб із надзвичайних ситуацій. Вони також здійснюють моніторинг фотографій, відеоматеріалів і повідомлень у соціальних мережах та ЗМІ. Ольга*, спеціалістка з прав людини, розповідає, що всі ці дані ретельно перевіряються.

«Я вивчаю різні дані щодо кожного випадку загибелі чи поранення цивільних осіб, щоб з'ясувати, що, коли і з ким сталося», – пояснює вона процес моніторингу та збору даних.

«Наведу лише один приклад: уранці я бачу інформацію про те, що в місці А є жертва серед цивільного населення. Я перевіряю всю доступну інформацію про цей випадок - відео, фотографії, офіційні дані, інтерв'ю тощо. Ще я перевіряю загальні дані – що сталося в цьому місці, який тип зброї було використано», – каже вона.

«Потім, якщо потрібно, я можу попросити наші команди на місцях перевірити цю інформацію через доступні джерела, наприклад, відвідати місце події або поговорити з жертвами та свідками», – додає Ольга.

Тільки після завершення всіх перевірок і підтвердження загибелі чи поранення цивільної особи Ольга та інші спеціалісти та спеціалістки з прав людини вважатимуть випадок підтвердженим.

Більше, ніж просто цифри

З початку збройного нападу на Україну Місія щодня публікує оновлену інформацію про втрати серед цивільних осіб. Станом на 18 травня, 3811 людей загинуло, 4278 дістали поранень.

Для спеціалістів та спеціалісток з прав людини ці звіти – більше, ніж просто цифри.

«Потрібно розуміти, що ми працюємо не з цифрами, ми працюємо з окремими інцидентами. Ми намагаємося отримати інформацію про окремий інцидент, у якому чоловік чи жінка, хлопчик чи дівчинка загинули чи дістали поранень у конкретному місці, у конкретній ситуації та із застосуванням конкретної зброї, – каже Уладзімір Щербау, голова одного з відділів Місії. – Ми продовжуємо збирати інформацію про випадки, про які повідомлялося в попередні дні. Це як мозаїка: ви отримуєте додаткову інформацію і зрештою маєте повну картину того, що сталося з цивільними особами».

Дані про кількість втрат серед цивільних осіб, що надаються ММПЛУ, стали основним джерелом статистики, на яке орієнтуються уряди, ЗМІ, міжнародні агенції та інші організації, що висвітлюють або відстежують війну в Україні. Перевірену інформацію, яку надає ММПЛУ, можна застосовувати, щоб чинити тиск для запобігання подальшим порушенням. Голова Місії Матільда Богнер вважає, що ця інформація також може бути використана різними механізмами правосуддя для забезпечення справедливості для жертв порушень прав людини, а також для притягнення винних до відповідальності.

«Наш моніторинг – це складна робота, оскільки вона вимагає великого терпіння та перевірки, – сказала вона. – Нам необхідно забезпечити підтримку жертвам і дотримуватися принципу «не нашкодь». У результаті ми можемо розповісти про те, що сталося, де вчинилися порушення, і як зробити кроки для виправлення ситуації та запобігання подальшим порушенням. Документація, яку ми здійснюємо, допомагає здійснювати адвокацію змін, справедливості для жертв та притягнення винних до відповідальності».

*Деякі спеціалісти та спеціалістки Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні не повністю ідентифіковані з міркувань безпеки.