Генеральний секретар ООН: 'Війна в Україні має зупинитися – зараз'.
Ремарки Генерального секретаря ООН на засіданні Ради безпеки ООН щодо України
[переклад виступу]
Пані Президентко, Ваші Превосходительства,
Війна в Україні з огляду на її характер, інтенсивність і наслідки є одним з найбільших в історії викликів для міжнародного порядку та глобальної архітектури миру, закладених у Статуті ООН.
Ми зіткнулися з повномасштабним вторгненням, з декількох фронтів в одну з держав-членів ООН, Україну, з боку іншої – Російської Федерації, постійного члена Ради Безпеки ООН, що порушує Статут ООН, і має одразу декілька цілей, серед яких - зміна міжнародно-визнаних кордонів між цими двома країнами.
Ця війна призвела до безглуздих людських жертв, масових руйнувань міст та знищення цивільної інфраструктури.
Я ніколи не забуду жахливі зображення вбитих у Бучі цивільних людей.
Я відразу закликав до незалежного розслідування, аби гарантувати притягнення винних до відповідальності.
Я також глибоко шокований особистими свідченнями про зґвалтування та сексуальне насильство, що почали зараз надходити.
Верховний комісар ООН з прав людини вже відзначила можливі воєнні злочини, грубі порушення міжнародного гуманітарного права та серйозні порушення норм міжнародного права у галузі прав людини.
Лише за місяць війна перемістила більше десяти мільйонів осіб. Це – найшвидший примусовий рух населення з часів Другої світової війни.
Далеко за межами України війна призвела до масового зростання цін на продукти харчування, енергоносії та добрива, оскільки Росія та Україна є опорами цих ринків.
Вона порушила ланцюги поставок і збільшила вартість перевезень, що ще більше посилило тиск на країни, що розвиваються.
Багато з країн, що розвиваються, вже були на межі боргового колапсу внаслідок пандемії COVID-19 та нестачі ліквідності і можливостей для полегшення боргового тягаря, що загалом свідчить про несправедливий характер нашої світової економічної та фінансової системи.
З огляду на всі ці обставини, необхідність припинення вогню з кожним днем стає все більш невідкладною.
Саме через це я попросив Координатора надзвичайної допомоги Мартіна Гріффітса вирушити до Росії й України й наполягти на негайному припиненні вогню у гуманітарних цілях.
Заступник Генерального секретаря Гріффітс зараз поінформує вас щодо гуманітарної ситуації та результатів його контактів станом на сьогодні.
Заступниця Генерального секретаря ДіКарло також поінформує вас про політичні виміри.
Втім, як Генеральний секретар ООН, я зобов’язаний звернути увагу Ради на серйозну шкоду, якої зазнала світова економіка, зокрема вразливі категорії населення та країни, що розвиваються.
Пані Президентко,
Наш аналіз показує, що 74 країни, що розвиваються, із загальним населенням у 1,2 мільярда людей, є наразі особливо вразливими до підвищення вартості продуктів харчування, енергоносіїв та добрива.
Близько 16 відсотків експортної виручки країн, що розвиваються, йдуть на покриття боргових зобов'язань. У малих острівних державах, що розвиваються, цей показник становить 34 відсотки і продовжує зростати через підвищення відсоткових ставок і необхідності оплачувати дорогий імпорт.
Тільки за останній місяць ціни на пшеницю зросли на 22 відсотки на кукурудзу - на 21 відсоток на ячмінь - на 31 відсоток.
1 квітня ціни на нафту марки Brent на ринках були більш ніж на 60 відсотків вищими, ніж в той самий день минулого року. Причина тому - декілька подій, а не лише теперішня ситуація.
Ціни на природний газ і добрива більш ніж подвоїлися за той самий період.
Ми вже бачимо, як деякі країни переходять від вразливості до кризи і спостерігаємо ознаки серйозних суспільних заворушень.
Полум'я конфлікту підживлюється нерівністю, нестачею ресурсів і недофінансуванням.
Оскільки всі індикатори блимають червоним, ми зобов’язані діяти.
Пані Президентко,
Глобальна група з кризового реагування у питаннях продовольства, енергетики та фінансів, яку я створив минулого місяця, розробила первинні рекомендації на розгляд держав-членів, міжнародних фінансових установ та інших.
Щодо продуктів харчування, ми закликаємо усі країни тримати ринки відкритими, уникати необґрунтованих і непотрібних експортних обмежень, а також створити резерви для країн, що знаходяться під ризиком нестачі продовольства й голоду. Зараз не час для протекціонізму.
Гуманітарні звернення мають бути повністю профінансовані.
Люди, що опинилися у кризі по всьому світу, не повинні розплачуватися за цю війну.
Щодо енергетики: використання стратегічних запасів та додаткових резервів може допомогти полегшити цю енергетичну кризу в короткостроковій перспективі.
Але єдиним середньо- і довгостроковим рішенням є прискорення розгортання відновлюваної енергетики, на яку не впливають коливання ринку.
Це дозволить поступово відмовитися від вугілля і всіх інших викопних видів палива.
Відновлювані джерела енергії в більшості випадків вже є дешевшими.
І щодо фінансів: міжнародні фінансові установи мають перейти в режим надзвичайної ситуації.
Нам потрібні термінові дії Великої двадцятки та міжнародних фінансових установ для збільшення ліквідності та фіскального простору, аби уряди могли забезпечити соціальні гарантії для найбідніших та найбільш вразливих верств населення.
Реформа світової фінансової системи, до якої я закликав, повинна була відбутися вже давно.
Все це тісно пов'язане з програмою запобігання кризам, а також з побудовою та підтримкою миру.
Пані Президентко,
Війна в Україні має зупинитися – зараз.
Ми потребуємо серйозних перемовин щодо миру, на основі Статуту ООН.
Ця Рада була створена з метою забезпечення миру, згідно з принципами солідарності.
Я глибоко засмучений розбіжностями, що вадять Раді Безпеки діяти не лише стосовно України, але й щодо інших загроз миру та безпеці по всьому світу.
Я закликаю Раду зробити все, що в її силах, аби закінчити цю війну і пом’якшити її наслідки, як для страждаючого народу України, так і для вразливих категорій населення і країн, що розвиваються, по всьому світу.
Дякую.