Кількість жертв серед цивільного населення зростає на тлі погіршення безпекової ситуації на сході України – Управління ООН з прав людини

Після значного поліпшення безпекової ситуації на сході України внаслідок заходів із посилення режиму припинення вогню в липні 2020 року, кількість жертв серед цивільного населення та обсяги пошкодження цивільних об'єктів зросли й досягли рівнів, що йому . У новій доповіді, що опублікована сьогодні Управлінням ООН з прав людини, висвітлюється ситуація з правами людини на території, охопленій конфліктом, і на решті території країни. Доповідь підготовлена за результатами роботи Моніторингової місії Організації Об’єднаних Націй з прав людини в Україні (ММПЛУ) та охоплює період із 1 лютого до 31 липня 2021 року.

У доповіді йдеться, що у звітному періоді Управління ООН з прав людини зафіксувало 62 жертви серед цивільного населення – 15 загинули і 47 дістали поранення, що на 51 відсоток більше, ніж за попередні шість місяців. Ця тенденція триває: у період із 31 липня до 20 вересня в результаті активних бойових дій постраждали ще 16 цивільних осіб населення (двоє загиблих і 14 поранених). Показники в серпні та вересні – найвищі місячні показники з червня 2020 року.

«Наші дані про жертв серед цивільного населення наочно демонструють, що припинення вогню з 27 липня 2020 року призвело до зниження кількості жертв серед цивільного населення, спричинених активними бойовими діями. Це говорить про можливість встановити ефективний режим припинення вогню, який захищає життя цивільного населення. Якщо це було зроблено одного разу, це можна зробити знову. Обстріли з артилерії та стрілецької зброї повинні припинитися, і ми закликаємо всі сторони конфлікту виконати повною мірою заходи з посилення режиму припинення вогню», – сказала голова ММПЛУ Матільда Богнер.

У доповіді повідомляється, що обмеження пересування на сході Україні, запроваджені у зв'язку з COVID-19 переважно озброєними групами, скоротили на 95 відсотків кількість перетинів лінії зіткнення. Ці обмеження змусили багатьох людей їхати з території, яка контролюється озброєними групами, на територію, яка контролюється Урядом України, через Російську Федерацію. Прийняття та введення в дію закону, що звільняє цивільних осіб, які перетнули цей кордон із гуманітарних причин, від адміністративних стягнень, є позитивним кроком Уряду України.

«Через ці обмеження, запроваджені самопроголошеними «республіками», люди не можуть бачитися зі своїми сім'ями», – сказала пані Богнер. «Цивільні особи в населених пунктах, розташованих по обидва боки лінії зіткнення, також висловили невдоволення браком доступу до водопостачання та санітарії, медичного обслуговування, громадського транспорту й доріг, по яких можливий проїзд цивільного транспорту. Забезпечення цих послуг населенню, постраждалому від конфлікту, має бути пріоритетом», – додала пані Богнер.

У доповіді висловлено стурбованість прийняттям “указу”, що дозволяє експропріювати нерухоме приватне майно, яке вважається покинутим або відумерлим, на території, яка контролюється самопроголошеною «Донецькою народною республікою». Це не тільки створює ризики порушення житлових прав внутрішньо переміщених осіб (ВПО), але і може поставити під загрозу можливість компенсації ними шкоди і створити додаткові перешкоди для їхнього повернення та реінтеграції. У доповіді також стверджується, що повідомлення про погрози особам, які працюють на на території, яка контролюється самопроголошеною «Луганською народною республікою», зменшенням зарплати або звільненням у разі ненабуття громадянства Російської Федерації, може дорівнювати дискримінації, а тому суперечить міжнародному праву прав людини.

Щодо проєкту закону про перехідний період, нещодавно зареєстрованого в Верховній Раді України, у доповіді наголошується, що хоча в ньому містяться деякі позитивні положення, він спирається на визначення правосуддя перехідного періоду, яке не відповідає міжнародним стандартам і не забезпечує підхід, орієнтований на захист жертв.

У доповіді задокументовано 12 випадків затримання працівниками правоохоронних органів осіб, які, як вважається, пов'язані з або є членами самопроголошених «республік», в порушення міжнародних стандартів і національного законодавства, зокрема, процедури затримання без ухвали слідчого судді. Управління ООН з прав людини також стежить за розслідуванням заяв про катування та жорстоке поводження в Олексіївській виправній колонії № 25 у Харкові і стурбоване отриманими повідомленнями про помсту ув'язненим за їхні скарги на катування. На території, яка контролюється озброєними групами, за звітний період було зафіксовано 13 випадків свавільного затримання у зв'язку з конфліктом; одинадцять осіб все ще перебувають під вартою.

«5 серпня нам було надано конфіденційний доступ до двох жінок і двох чоловіків у луганському СІЗО. Ми вітаємо цей крок і сподіваємося, що в нас буде постійний доступ до осіб, які тримаються там під вартою. Ми також закликаємо забезпечити такий доступ на території, яка контролюється самопроголошеною «Донецькою народною республікою», – сказала пані Богнер.

У доповіді вітається прийняття 20 травня 2021 року закону про гармонізацію внутрішнього кримінального права з міжнародним кримінальним правом, який значно розширює визначення міжнародних злочинів відповідно до Римського статуту Міжнародного кримінального суду. «Ми стурбовані тим, що закон не був підписаний Президентом. Було б значним упущенням не здійснити цей останній крок для забезпечення відповідальності осіб, винних у міжнародних злочинах», – сказала пані Богнер.

У доповіді також зазначається, що рішення Ради національної безпеки і оборони, що призвели до закриття телевізійних каналів і обмеження доступу до онлайн-ЗМІ, не відповідають міжнародним стандартам права на свободу вираження поглядів.

У доповіді повідомляється про 22 випадки погроз і нападів на журналістів/-ок та інших працівників/-ць ЗМІ, правозахисників/-ць, представників/-ць ЛГБТІ-спільноти або їхніх прихильників/-ць і представників/-ць етнічних меншин. За звітний період також був задокументований 21 випадок мови ворожнечі, шість з яких були спрямовані проти ромів, і ще шість – проти ЛГБТІ-осіб. У доповіді підкреслюється, що на території, яка контролюється самопроголошеними «республіками», панувала атмосфера страху і самоцензури. Критика відповідальних осіб і участь у суспільних справах як і раніше знеохочувалися, водночас Управління ООН з прав людини зафіксувало три випадки свавільного затримання осіб, які висловлювали думки в соціальних мережах.

«Систематичні серйозні порушення прав людини на території, яка контролюється самопроголошеними «республіками», мають бути негайно припинені. Репресії проти тих, хто висловлює критичні чи незалежні погляди, припинитися, а основоположні свободи – поважатися», – сказала пані Богнер.

Стосовно ситуації з економічними та соціальними правами, у доповіді вказує на брак соціального житла і соціальних послуг для задоволення потреб осіб з інвалідністю та бездомних осіб, а також труднощі доступу до медичних послуг для бездомних людей, які не мають документів, що посвідчують особу. Люди з інтелектуальними і психосоціальними формами інвалідності, які перебувають у закладах тривалого догляду, також не мають доступу до ї медичної допомоги належної якості, контактів із зовнішнім світом і можливостей працевлаштуватися.

В контексті Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Україна, окупованих Російською Федерацією,[1] у доповіді підкреслюється, що, серед іншого, практика вимоги попереднього дозволу на проведення будь-яких публічних зібрань продовжувала обмежувати свободу мирних зібрань. У доповіді додається, що від цього страждали також кримські татари, коли правоохоронні органи виносили попередження напередодні пам'ятних для них дат.

«Ці та інші порушення міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини, які продовжує вчиняти Російська Федерація як окупаційна Держава, повинні бути усунені», – сказала пані Богнер. «Кримські татари зазнавали порушень прав людини і поза межами звітного періоду. 3 і 4 вересня після обшуків, проведених російськими правоохоронними органами в їхніх будинках в Криму, були затримані п'ятеро кримських татар», – додала вона.

У доповіді також міститься низка конкретних рекомендацій українським органам влади, самопроголошеній «Донецькій народній республіці» і самопроголошеній «Луганській народній республіці», а також Російській Федерації як окупаційній Державі у Криму.

КІНЕЦЬ

Повний текст доповіді доступний англійською, українською та російською мовами.

За додатковою інформацією або із запитами ЗМІ звертайтеся до Тетяни Теслюченко: +380503868069 або ttesliuchenko@ohchr.org