Моя історія: "Видимість ромських жінок, призводить до збільшення їхнього впливу на суспільство"
Кристина Білоус заснувала групу самодопомоги для ромських жінок, щоб припинити насильство проти них, та залучити їх до процесу прийняття рішень у громаді.
Кристина Білоус — громадська активістка та лідерка групи самодопомоги із Торецька, громади поруч з лінією зіткнення в постраждалій від конфлікту Донецькій області. Кристина — очолює ромську громадську організацію "Сумнакуно Петало", яка проводить уроки грамотності для ромів. Спільно з іншими активістками своєї громади, вона адвокатувала за прийняття у Торецьку міської програми «Безпечні міста та безпечні громадські простори для жінок та дівчат», спрямованої на запобігання та боротьбу із сексуальними домаганнями та іншими формами сексуального насильства щодо жінок та дівчат у громадських місцях.
«Ромські жінки та дівчата часто не мають можливості брати участь у соціальному, економічному та громадському житті своєї громади. Насильство щодо ромських жінок та дівчат, економічна залежність та дискримінація є основними перешкодами, з якими стикаються ромські жінки на цьому шляху. Ми маємо розказати про проблеми, з якими стикаються ромські жінки та дівчата, та залучити органи державної влади, правоохоронців та експертів у галузі охорони здоров’я до розробки та реалізації програм і політик щодо соціальної інтеграції ромів на місцевому рівні. Ми повинні зробити ромських жінок помітним і визнати їх агентами змін у своїх громадах, оскільки залучення ромських жінок у процес місцевого розвитку йде на користь не тільки ромській громаді, але й суспільству загалом.
На сьогоднішній день, упередження та негативні стереотипи щодо ромів глибоко вкорінені в українському суспільстві. Головною метою моєї роботи є знищення цих стереотипів і боротьба із соціальним виключенням, дискримінацією та насильством щодо ромок. Як каже стара приказка, "стукай, і тобі відчинять".
Два роки тому за підтримки ООН-Жінки, я створила у своїй громаді групу самодопомоги. Ми вже маємо деякі важливі результати нашої активної роботи у громаді. Наприклад, я входжу до робочої групи з питань безпеки, яка є діалоговою платформою з місцевими органами влади. Під час роботи у групі, я мала можливість публічно озвучити проблеми, з якими стикаються ромські жінки у Торецьку. Крім того, щоб забезпечити доступ до соціальних послуг та сприяти включенню представників ромської громади у суспільство, минулого року я створила навчальну програму, де роми можуть навчатись українській мові. Більше тридцяти ромських жінок та чоловіків Торецьку вже вивчили український алфавіт та арифметику в рамках цих занять. Спільно з іншими членами групи самодопомоги я також адвокатувала прийняття міської програми «Безпечні міста та безпечні громадські простори для жінок та дівчат» у Торецьку. Зараз Торецьк є одним із чотирьох міст України, які прийняли цю програму на основі методології ООН Жінки. Я переконана, що для вирішення проблем, з якими стикаються ромські жінки та дівчата в нашій громаді, їх потрібно більше залучати до процесу прийняття рішень, надаючи їм платформу, на якій вони можуть висловитись, а також місце за столом, де приймаються рішення про розвиток громади".
Ініціатива «Безпечні міста та безпечні громадські простори для жінок та дівчат» в Україні реалізується в рамках Програми ООН із відновлення та розбудови миру, яку реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО). Програму підтримують дванадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз, Європейський інвестиційний банк, а також Уряди Великої Британії, Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швеції, Швейцарії та Японії.