Управління Верховного комісара ООН з прав людини: пандемія COVID-19 ще більше загострила труднощі та дискримінацію, з якими стикаються люди в Україні

  • У новій доповіді ООН відзначається, як пандемія COVID-19 і заходи з реагування посилили проблеми в галузі прав людини в Україні, особливо для тих, хто піддавалися дискримінації та виключеності з суспільства ще до початку пандемії. Приділяючи особливу увагу впливу на соціально-економічні права, доповідь описує, як пандемія вплинула на права груп населення, які перебувають в уразливому становищі. Документ охоплює період з 20 лютого 2020 по 6 грудня 2020 і підготовлений за результатами роботи Моніторингової місії Організації Об’єднаних Націй з прав людини в Україні (ММПЛУ).

«Закриття пунктів в'їзду-виїзду на сході України призвело до розділення родин, а також втрати і без того обмеженого доступу до охорони здоров'я, освіти, пенсій і джерел доходу для тамтешніх мешканців», – сказала Матільда Богнер, Голова ММПЛУ.

Середньомісячна кількість перетинів лінії зіткнення на сході України скоротилася з 1,1 мільйона в 2019 році до менш ніж 300 як наслідок закриття всіх п'яти пунктів в'їзду-виїзду з кінця березня по кінець червня 2020 року. Хоча кількість перетинів лінії зіткнення збільшилася з червня, через обмеження їх рівень залишається низьким, особливо в Донецькій області.

Щодо Автономної Республіки Крим та міста Севастополь (Україна), тимчасово окупованих Російською Федерацією, у доповіді підкреслюється, що обмеження свободи пересування, запроваджені урядами України та Російської Федерації, також суттєво позначилися на доступі людей до роботи, освіти, охорони здоров'я, майна і на зв'язках з родинами.

«Деякі обмеження можуть бути необхідними для запобігання поширенню вірусу, але коли перетин потрібен людям з гуманітарних причин, то всі сторони мусять забезпечити свободу пересування, швидкість, безпеку і гідність під час перетину лінії зіткнення та адміністративної межи», – сказала Богнер.

У доповіді також відзначається, що особи у місцях тримання під вартою особливо вразливі до COVID- 19, оскільки деякі установи тримання під вартою переповнені та не можуть повною мірою забезпечити такі профілактичні заходи, як фізичне дистанціювання. У жовтні та листопаді на території, яка контролюється Урядом, стрімко зросла кількість випадків захворювання серед працівників пенітенціарних установ, що збільшує ризик інфікування серед затриманих та ув'язнених. Тоді як немає достовірних даних про випадки COVID-19 у місцях тримання під вартою на території, що контролюється самопроголошеною «Донецькою народною республікою», самопроголошеною «Луганською народною республікою» і в Криму, є повідомлення, що особи, які перебувають там під вартою, не мають засобів індивідуального захисту і доступу до адекватної медичної допомоги.

Обмеження, пов'язані з COVID-19, також вплинули на доступ до правосуддя і право на відкритий судовий розгляд. Зокрема, деякі суди забороняють спостерігачам і журналістам доступ до їхніх приміщень.

У доповіді також привертається увага до випадків мови ворожнечі і дискримінаційних дій щодо різних груп, в тому числі осіб, потенційно інфікованих COVID-19, ЛГБТІ, ромів, бездомних людей і працівників охорони здоров’я, що є як прямим, так і непрямим наслідком пандемії. Зафіксована причетність органів державної влади до випадків мови ворожнечі, що є явним порушенням їхніх зобов'язань в галузі прав людини.

У доповіді висвітлюється вплив COVID-19 на працівників сфери охорони здоров'я, які знаходяться на передовій боротьби та змушені справлятися з великим навантаженням, стикаючись при цьому з такими проблемами, як брак здорових і безпечних умов праці, справедливої винагороди й послуг з підтримки психічного здоров'я.

«Умови роботи всіх медичних працівників повинні бути поліпшені. Жінки та чоловіки, які працюють у сфері охорони здоров'я, мають отримувати гідну заробітну плату, безпечні та здорові умови праці, а також компенсацію за професіональні захворювання і травми, зокрема за COVID-19», – додала Богнер.

У доповіді підкреслюється, що під час реагування на пандемію важливо нікого не залишити осторонь, особливо людей з уразливих груп, які вже піддаються дискримінації.

«Люди, які знаходяться в уразливому становищі, такі як роми, люди з інвалідністю, люди літнього віку і бездомні люди, особливо жінки і дівчата в цих групах, стикаються з ще більш обмеженими можливостями реалізувати права на охорону здоров'я, працю, освіту і належний рівень життя після спалаху пандемії COVID-19», – сказала вона.

Доповідь завершується цільовими коротко- і довгостроковими рекомендаціями, адресованими урядові та іншим суб'єктам з метою усунення наявних бар'єрів і боротьби з дискримінацією. Уряду слід також консультуватися з людьми, які знаходяться в уразливому становищі, і громадянським суспільством при розробці та здійсненні заходів з реагування на COVID-19 і соціально-економічного відновлення.

«Ми знаємо, що очікується виникнення нових проблем у галузі прав людини, оскільки кількість захворювань в Україні продовжує зростати, а наслідки пандемії постійно збільшуються. Першочергова увага на правах людини – це дороговказ, який дозволить нам нікого не залишити осторонь і швидше відновитися, створивши більш стійке суспільство», – підсумувала Богнер.

Доповідь читайте тут:

https://www.ohchr.org/Documents/Countries/UA/Ukraine_COVID-19_HR_impact_UA.pdf https://www.ohchr.org/Documents/Countries/UA/Ukraine_COVID-19_HR_impact_EN.pdf https://www.ohchr.org/Documents/Countries/UA/Ukraine_COVID-19_HR_impact_RU.pdf

Медіа контакти
Агенції ООН, долучені до цієї ініціативи
УВКПЛ
Моніторингова місія ООН з прав людини