Генеральний секретар ООН та Президентка Червоного Хреста закликають до запровадження правил щодо автономних систем озброєнь

Три роки тому ми закликали держави встановити конкретні заборони та обмеження щодо автономних систем озброєнь. Сьогодні ми повторюємо цей заклик із ще більшою нагальністю. Основні занепокоєння залишаються незмінними, проте ризики зросли. Ми небезпечно наблизилися до перетину моральної червоної лінії: автономного визначення та ураження людей машинами.

Розвиток військових технологій відбувається рекордними темпами, що створює дедалі більший тиск на існуючі правові рамки. З часу нашого попереднього звернення розрив між технологічними можливостями та нормативними обмеженнями лише зріс. Використання передових технологій на полі бою підвищує ризик завдання шкоди цивільному населенню та цивільній інфраструктурі, а також посилює страждання мирних жителів під час збройних конфліктів.

Розробка та застосування автономних систем озброєнь є подальшою ескалацією цього процесу, оскільки вони зменшують рівень людського контролю над застосуванням сили. Автономні системи озброєнь вже не належать до віддаленого майбутнього. Перегони за дедалі більшою автономністю озброєнь уже тривають. Водночас самі науковці та інженери, які створюють ці системи, б'ють на сполох. Якщо архітектори цієї технології закликають до встановлення меж, держави не можуть дозволити собі залишатися пасивними.

Цей рік має стати переломним.

Держави вже заклали важливе підґрунтя для роботи в межах Генеральної Асамблеї ООН та Групи урядових експертів у рамках Конвенції про конкретні види звичайної зброї. Досягнуто значного прогресу у формуванні спільного розуміння того, який рівень людського судження та контролю є необхідним, а також яких заходів потрібно вжити для забезпечення дотримання міжнародного гуманітарного права, врахування етичних аспектів і зменшення людських страждань.

Держави повинні проявити політичну мужність і перейти від поступових обговорень до рішучих дій. Необхідно негайно розпочати переговори щодо термінового ухвалення юридично обов'язкового міжнародного інструменту для регулювання автономних систем озброєнь із чітко визначеними заборонами та обмеженнями.

Нездатність діяти швидко та рішуче коштуватиме людських життів. Це означатиме, що майбутні покоління успадкують світ, у якому відсутність чітких і конкретних заборон та обмежень щодо таких видів зброї відкриє шлях до практик, що підриватимуть захист, який міжнародне гуманітарне право покликане гарантувати. Це буде світ, у якому дедалі важче буде забезпечити відповідальність, оскільки встановлення вини за помилки та порушення чинних норм ставатиме все складнішим.

Держави несуть відповідальність як перед тими, хто вже страждає від наслідків нинішніх конфліктів, так і перед тими, хто успадкує світ, який формується сьогодні. Майбутні покоління запитають, чи діяли лідери тоді, коли ще існувала можливість встановити межі до того, як ця зброя пошириться поза межами контролю. Майбутня Сьома конференція з перегляду Конвенції про конкретні види звичайної зброї, яка відбудеться в листопаді, надає державам найчіткішу можливість ухвалити рішення про початок переговорів щодо юридично обов'язкового міжнародного документа. Ретельна робота, виконана протягом останніх трьох років, створює ідеальну основу для таких переговорів і не повинна бути втрачена.

Ми закликаємо держави скористатися цим моментом.

Продовження розробки систем озброєнь, які спрощують ведення війни, лише підриватиме наші спільні зусилля зі створення більш мирного світу.

Шлях є зрозумілим. Потреба є нагальною. Інновації повинні служити людству, а не наражати його на небезпеку.

Брифінг для преси доступний за посиланням.