Жіноче лідерство на варті безпеки: як староста села на Одещині очолила пожежну команду

У село, що розташоване за понад 30 км від центру району — Подільська, через відстань і дороги, що потребують ремонту, ДСНС не встигає оперативно приїздити на виклики. Тож у Куяльницької громади постала потреба у місцевій команді, яка першою зможе прибути на місце пожежі і почати гасіння вогню. Запуск роботи добровільних пожежних бригад дозволив скоротити тривалість реагування на виклик щодо пожежі у громаді з 40 хвилин до 5-20 хвилин.

Програма розвитку ООН в Україні (ПРООН) за фінансування уряду Японії забезпечила бригаду одягом, взуттям, касками, сокирами, вогнегасниками та іншим спецобладнанням, що дозволяє їй бути автономною та оперативно реагувати на виклики, а також провела навчання 15 добровольців. Сформувала команду місцева староста Вікторія Сухина, яка також стала диспетчеркою бригади.

“I thought being a village head wasn’t really for me,” she laughs. “But I care deeply about this village and love it very much. Of course, running a shop was calmer, but once I started this work, there was no stopping me.”

Від підприємиці до лідерки пожежної команди

До 2020 року Вікторія Сухина була підприємицею та мала власний магазин. У Мардарівці жили її прабатьки, батьки, нині живуть і діти. Вікторія каже, що бачила — село потребує розвитку. Бажання змінити реальність навколо себе привело її в місцеве самоврядування.

«Я вважала, що бути старостою — це не моє. Але душа боліла за село, я дуже його люблю. Звісно, керувати магазином було спокійніше, але як взялася, то мене вже не спинити», — сміється Вікторія.

Коли рік тому для Мардарівки з’явилася можливість заснувати добровільну пожежну команду за підтримки ПРООН та уряду Японії, Вікторія не просто сприяла створенню бригади, а сама долучилася до неї.

«Я вирішила показати приклад, але щоправда не до кінця усвідомлювала, на що підписуюся. Тоді я нічого не знала про гасіння пожеж. Людей у бригаду запрошувала сама. Обирала дуже відповідальних, з якими не страшно ні у вогонь, ні у воду».

Формують третю добровільну пожежну команду в громаді

Заступниця Куяльницького сільського голови Софія Ходюк пояснює, що необхідність створення добровільних пожежних команд викликана географічним розташуванням громади.

«Від одного населеного пункту до центру громади у Подільську — до 40 км. За таких умов підрозділи ДСНС не встигають оперативно прибути на місце пожежі. Тож спільно з ДСНС дійшли висновку, що рішенням можуть стати добровольчі пожежні команди, які першими будуть реагувати на виклики. Якщо пожежа значна, то навчені добровольці починатимуть її гасіння, поки рятувальники ще будуть в дорозі. Пожежі менш масштабні місцева бригада може загасити без участі ДСНС. Це дозволить підвищити рівень безпеки у громаді», — розповідає Софія.

В умовах війни, коли ресурси державних рятувальних служб зосереджені на ліквідації наслідків обстрілів, роль добровільних команд у віддалених селах стала критичною для збереження життів та майна.

У межах реалізації Плану відновлення та розвитку громади, створеного за підтримки ПРООН та уряду Японії, у Куяльницькій громаді з 2025 року працюють дві добровільні пожежні команди, а третя — у процесі створення, її планують відкрити у вересні 2026 року.

За словами заступниці сільського голови, добровольці з Мардарівки за підтримки ПРООН та уряду Японії отримали не лише обладнання «під ключ», а й пройшли тренінги від ДСНС.

«Це й азарт, і страх, і відповідальність»

За рік добровольці з Мардарівки мали два офіційні виїзди. Вікторія каже, що найбільше запам’ятався виклик у листопаді: о 5-й ранку отримала дзвінок — горить житловий будинок.

«Жінки не було вдома, а чоловік почув, що щось гупнуло в грубі, але не звернув уваги. Їхній син, який живе поруч, побачив, що весь дах охопив вогонь, і викликав нас. Моя команда відпрацювала так, що гордість бере. Кожен знав, що робити. Коли будинок загасили, я бачила вдячність в очах власників. Бути пожежником — це неймовірні почуття: й азарт, і страх, і відповідальність перед громадою», — говорить Вікторія.

В обов’язки Вікторії входить комунікація з ДСНС та громадою, а також під час пожеж вона координує роботу та стежить, чи вистачить води.

«Перший раз, як нас викликали, був страх у всіх — горить стерня, поруч городи людей. Коли вже включили воду і ми почали працювати так, як нас навчили, то, звісно, робота пішла, і ми побачили одразу результат. Побачили, що ми можемо, і навіть дали відбій ДСНС, щоб не приїздили, бо знали, що впораємося. Чесно скажу, намучилися, але нами дуже пишаюся. Робота була згуртована, я бачила, що ми команда», — говорить Вікторія.

У центрі всього — людина

Для Вікторії бути старостою та пожежницею одночасно — це готовність до виїзду 24/7. Родина її підтримує.

«Жителі Мардарівки спочатку поставилися до пожежної команди байдуже — ну є і є. А коли вже побачили, що ми дійсно виїжджаємо, побачили нас в роботі, ставлення змінилося. Я думаю, ми багатьох здивували», — каже Вікторія.

Заступниця голови з економічних питань Куяльницької громади Софія Ходюк говорить, що цей, як й інші проєкти громади у межах реалізації Плану відновлення та розвитку, розробляли, спираючись на думку, яку вона засвоїла на навчанні від ПРООН: у центрі всього — людина.

«Не можна робити різні проєкти, якщо там немає блага для людини. Тобто потрібно орієнтуватись на потреби жителів, і План відновлення якраз розроблявся таким чином, що ми спілкувались з людьми, слухали, чого вони хочуть, проводили опитування, анкетування і потім вже планували заходи», — каже Софія.

Історія Мардарівки — це не лише про гасіння пожеж. Це про створення нової системи цивільного захисту, якої раніше взагалі не існувало в селі. За підтримки міжнародних партнерів громада не просто відновила безпекову функцію, а створила нову модель співпраці, де прозорість, відповідальність та жіноче лідерство стали запорукою довгострокової стійкості Одещини.

Із 2023 року ПРООН за фінансової підтримки уряду Японії надає комплексну допомогу українським громадам. На першому етапі участь у проєкті взяли 10 пілотних територіальних громад, а вже у 2024 році ініціативу масштабували — ще 20 громад з усіх регіонів України приєдналися до нього.

У межах цієї підтримки 10 пілотних громад вже розробили стратегічно-планувальні документи та антикорупційні програми, індивідуальні комунікаційні стратегії, пройшли навчання з проєктного менеджменту, а також зміцнили свою спроможність у сфері стратегічних комунікацій, медіаграмотності та протидії дезінформації. 

Проєкти з відновлення та розвитку кількох громад підтримала ПРООН за фінансової підтримки Японії, закупивши для них необхідне обладнання. Завдяки такій підтримці громади не лише посилили свою інституційну спроможність, а й успішно залучили фінансування на реалізацію практичних ініціатив.