Коли школа стає символом стійкості: історія ліцею у Вишгороді
Вишгород розташований усього за 20 кілометрів на північ від Києва.
Це місто, яке в перші дні повномасштабного вторгнення Росії опинилося серед ключових напрямків наступу на столицю. З 24 лютого 2022 року громада жила під загрозою оточення, а північні населені пункти району зазнали часткової окупації.
Сьогодні місто продовжує жити й працювати попри регулярні обстріли та пошкоджені об’єкти критичної інфраструктури. Перебої з електропостачанням і повітряні тривоги стали частиною повсякдення. Та навіть у цих умовах Вишгород не зупинився. Разом із громадою відновив роботу і місцевий ліцей.
Повернення до очного навчання
Ліцей у Вишгороді уже відновив повноцінне очне навчання. Це стало можливим завдяки роботам, які виконало ЮНОПС за підтримки Європейського Союзу.
Спершу в будівлі провели першочергові ремонтні роботи: замінили вікна та виконали ремонт приміщень. Згодом команда ЮНОПС повернулася, щоб відремонтувати підвал, який раніше був непридатний для перебування учнів.
Тепер це сучасне та безпечне укриття: із належною вентиляцією, системами оповіщення, комунікаціями, санвузлами та навчальними зонами. Під час повітряних тривог уроки не перериваються — вони продовжуються в комфортному та безпечному просторі.
У ліцеї навчається близько 540 учнів, серед яких є внутрішньо переміщені діти та діти з особливими освітніми потребами. Для багатьох школа стала не лише місцем навчання, а й опорою у складні часи.
Мілана, учениця 7 класу, навчається тут із шести років. Вона добре пам’ятає перші дні вторгнення:
«У перші дні було дуже страшно. Я прокидалася і думала: чи треба йти до школи? Навколо були вибухи. Я просто хотіла вижити».
Попри війну, сьогодні вона знову може насолоджуватися простими радощами шкільного життя:
«Коли я повернулася до школи, я була така щаслива знову побачити однокласників і друзів. Мені дуже цього бракувало — бігати коридорами, гратися, нормально навчатися».
Для одинадцятикласниці Дарини шлях повернення до стін рідного ліцею був довшим. На початку повномасштабної війни її родина виїхала спочатку до сусіднього міста, а згодом — за кордон. Але школа в іншій країні не змогла замінити їй рідний навчальний заклад.
«Ми не знали, що робити. Коли стало небезпечно, виїхали. Але місцева школа не могла замінити мій рідний ліцей. Як тільки відновилося очне навчання, ми повернулися, і я знову змогла ходити до своєї школи».
Зараз Дарина навчається у випускному класі та активно готується до іспитів — і все це на тлі повітряних тривог та перебоїв зі світлом.
«Через тривоги та відключення світла спочатку було дуже важко вчитися. Але з часом звикаєш. Попри все, я намагаюся готуватися до іспитів якнайкраще».
Під час сигналу повітряної тривоги учні ліцею швидко спускаються до облаштованого укриття та продовжують уроки там.
«Там просторо і комфортно. Я почуваюся в безпеці», — каже Ліза, учениця 11 класу.
Відновлення ліцею у Вишгороді та облаштування укриття дали змогу сотням дітей повернутися до звичного ритму життя. У місті, яке продовжує жити під обстрілами, школа стала символом стійкості громади.
Про проєкт
Проєкт «Відновлення шкіл в Україні», який фінансується Європейським Союзом та реалізується ЮНОПС, має на меті відремонтувати заклади освіти, пошкоджені під час триваючої війни в Україні. Бюджет проєкту становить 30 мільйонів доларів США, і він охоплює Чернігівську, Київську, Сумську та Харківську області, зосереджуючись на школах, що потребують легкого або середнього ремонту.
Головна мета проєкту — забезпечити доступ до відремонтованих навчальних закладів, що збільшить частку дітей, які отримують очне навчання. Відновлюючи понад 70 шкіл, проєкт допомагає повернути закладам безпечне середовище, де діти зможуть продовжувати освіту без перерв.